Доказово: коли слід призначати противірусні засоби при COVID-19?

Одне з найважливіших показань в оновлених рекомендаціях S3 Асоціації наукових медичних товариств Німеччини (Arbeitsgemeinschaft der Wissenschaftlichen Medizinischen Fachgesellschaften — AWMF) щодо лікування пацієнтів з COVID-19 є вужчим, ніж у попередній версії. Так, відповідно до 9-ї версії настанови (опублікована 31 січня) тільки пацієнти з високим ризиком тяжкого перебігу повинні отримувати ранню медикаментозну терапію (рівень рекомендацій B). Для цього застосовують або препарат нірматрелвіру/ритонавіру (Paxlovid^®) у формі таблеток протягом 5 днів, або інфузії ремдесивіру (Veklury^®) впродовж 3 днів.

У попередній версії настанови ранню противірусну терапію зазвичай рекомендували за наявності факторів ризику тяжкого перебігу, наприклад, для осіб віком від 65 років.

«У повсякденній медичній практиці рішення «за» або «проти» противірусної терапії має ґрунтуватися на індивідуальному профілі ризику, зокрема статусі імунізації та супутніх захворюваннях», — йдеться в оновленій настанові. Вибір засобу залежить від наявності протипоказань, стану госпіталізації та індивідуального ризику пацієнта.

Згідно з поточними оцінками, до групи високого ризику входять пацієнти після трансплантації органів, терапії антитілами до B-клітин (особливо якщо пул B-клітин не відновлений), під час терапії CAR T-клітинами або у стані вираженої імуносупресії (наприклад під час поточної хіміотерапії, при тяжких формах імунодефіциту, які порушують противірусний імунітет, після аутологічної або алогенної трансплантації стовбурових клітин до імунологічного відновлення).

Так, цю рекомендацію більше не використовують виключно в осіб віком 65 років чи старше або через наявність супутніх захворювань, таких як ожиріння, цукровий діабет, серцево-судинні захворювання, хронічні захворювання легень, печінки або нирок, активна онкопатологія, трисомія за 21-ю хромосомою та інші хронічні захворювання. Ці люди належать до групи середнього ризику.

Зміна відповідає останньому оновленню рекомендацій Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) щодо лікування COVID-19. Там також існує наполеглива (strong) рекомендація щодо застосування нірматрелвіру/ритонавіру на ранній стадії інфекції при нетяжкому перебігу, лише якщо існує високий ризик госпіталізації. Якщо ризик середній, препарат рекомендують лише помірно/умовно (conditional). Лікування нірматрелвіром/ритонавіром не рекомендується для всіх інших пацієнтів без вищезгаданих факторів ризику. ВООЗ оцінює ступінь ризику в наступний спосіб:

• пацієнти з високим ризиком (6%) госпіталізації включають пацієнтів з діагностованими синдромами імунодефіциту, тих, хто переніс трансплантацію солідних органів і отримує імунодепресанти, а також пацієнтів з аутоімунними захворюваннями, які отримують імунодепресанти;
• пацієнти з помірним ризиком (3%) госпіталізації — це особи віком старше 65 років, з ожирінням, цукровим діабетом та/або хронічними серцево-легеневими захворюваннями, хронічними хворобами нирок або печінки, активною онкопатологією, обмеженими можливостями та супутніми захворюваннями;
• пацієнти з низьким ризиком (0,5%) госпіталізації включають тих, хто не має ні середнього, ні високого ризику. Більшість пацієнтів мають низький ризик.

А якщо хвороба прогресує? Згідно з німецькими рекомендаціями, в пізній фазі тяжкого перебігу COVID-19 увага клініцистів зосереджена на надмірній імунній реакції, тому тут застосовують імуномодулювальні речовини, йдеться в настанові. Якщо вже є потреба в кисні через пневмонію або тяжкий перебіг хвороби, пацієнти мають отримувати дексаметазон протягом 10 днів. Крім того, можна розглянути можливість лікування ремдесивіром протягом 5–10 днів. Терапія антагоністом інтерлейкіну-6 тоцилізумабом є варіантом, лише якщо захворювання швидко прогресує.

За матеріалами register.awmf.org, www.who.int

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!