Раніше ми проводили порівняльний аналіз переліку (наказ №1295) з попередньою редакцією (наказ № 876), а також наводили приклади регулювання реклами безрецептурних препаратів у країнах ЄС.
Отже, 18 липня 2023 р. наказом МОЗ № 1295 було затверджено Перелік лікарських засобів, заборонених до рекламування. Цей перелік був суттєво розширений порівняно із попереднім, який було затверджено ще у 2012 р. наказом МОЗ № 876. Перелік містить 513 торговельних назв (без урахування дозування та кількості в упаковці) і охоплює майже третину ринку роздрібної реалізації безрецептурних (ОТС)-препаратів, у той час як у попередньому (наказ № 876) переліку містилося 229 торговельних назв, а рівень охоплення становив 4%.
Суттєве збільшення кількості препаратів та їх частки в загальних обсягах продажу ОТС-препаратів зумовлене розширенням переліку критеріїв, що застосовуються при визначенні лікарських засобів, рекламування яких заборонено, затверджених наказом МОЗ від 06.06.2012 р. № 422. Зокрема, у лютому 2022 р. ряд критеріїв було змінено, а також додано критерій «Торговельна назва лікарського засобу та/або міжнародна непатентована назва (МНН) та форма випуску готового лікарського засобу така ж, як і лікарського засобу, що відпускається за рецептом».
Тобто склалася ситуація, що якщо у одного з виробників відповідного лікарського засобу в портфелі є препарат у госпітальній упаковці, відпуск якого дозволено лише за рецептом, то вся група препаратів із відповідною діючою речовиною та формою випуску підпадає під заборону рекламування. На підставі цього критерію до переліку включено 270 торговельних назв лікарських засобів, більшість з яких активно рекламувалися.
Це викликало непорозуміння та широкий резонанс з боку учасників ринку. Наказом МОЗ від 02.11.2023 р. № 1894 було зупинено дію наказу від 18.07.2023 р. № 1295 до 1 березня 2024 р. Слід нагадати, що з 1 березня наказ МОЗ № 1295 знову став чинним.
Для врегулювання ситуації, що склалася, МОЗ ухвалено наказ від 05.02.2024 р. № 191, яким вносяться зміни до Критеріїв, зокрема, щодо резонансного критерію. Тепер під заборону рекламування підпадатимуть ті безрецептурні ліки, торговельна назва (зокрема з торговою маркою або найменуванням заявника (виробника) за наявності) яких така сама, як і препарату, який відпускається за рецептом лікаря. Тобто ці зміни вилучають із заборони рекламування препарати з однаковим міжнародним непатентованим найменуванням (МНН).
Зміна цього критерію суттєво вплинула на перелік препаратів, рекламування яких заборонено. Оприлюднений проєкт наказу МОЗ містить 409 позицій ліків, тоді як діючий — 513. При цьому до проєкту наказу МОЗ увійшло 313 позицій з чинного переліку.
Вплив нового переліку на фармацевтичний ринок дещо зменшився.
У 2023 р. на роздрібному ринку України реалізовувалося 3851 SKU (Stock Keeping Unit) безрецептурних лікарських засобів, у тому числі 550 SKU, які включені до чинного переліку, та 432 — до проєкту.
Зменшилася і частка безрецептурних лікарських засобів, які підпадатимуть під заборону рекламування. У натуральному вираженні частка ОТС-препаратів, що підпадатимуть під заборону рекламування згідно з проєктом переліку, зменшилася до 17% з 29% — відповідно до чинного переліку (рис. 1). У грошовому вираженні частка також зменшилася з 17 до 13% (рис. 2).
Частина препаратів, що включені до переліків, активно рекламувалися на телебаченні (ТБ). У 2023 р. в аптеках України реалізовувалося 496 SKU ОТС-препаратів, які рекламувалися на ТБ. При цьому з них 52 SKU включені до чинного переліку та 48 — до проєкту.
У натуральному вираженні частка препаратів, які рекламувалися на ТБ та входять до чинного переліку, становить 38% від загальних обсягів аптечного продажу ОТС-препаратів, включених до чинного переліку. У той же час частка препаратів, які рекламувалися і включені до проєкту переліку, становить 25% (рис. 3).
У грошовому вираженні, навпаки, частка препаратів, що рекламувалися на ТБ та включені до проєкту переліку, становить 34%, тоді як для чинного переліку — 31% (рис. 4).
Якщо ж розглянути вплив на ринок реклами загалом, то, за підсумками 2023 р., загальні обсяги аптечного продажу ОТС-препаратів, що рекламувалися на ТБ, становлять 20,8 млрд грн та 157,5 млн упаковок. Відповідно до чинного переліку під заборону рекламування підпадає 33% препаратів від загальних обсягів аптечного продажу препаратів, що рекламуються, у натуральному вираженні. У той же час для проєкту переліку ця частка становить 12% (рис. 5).
У грошовому вираженні ці показники становлять 12% для чинного переліку та 10% — для проєкту переліку (рис. 6).
Підбиваючи підсумки, можна зробити висновок, що зміна 1 критерію суттєво знизила вплив регуляції на ринок. Значно менша частка препаратів, які наразі рекламуються, підпадатиме під заборону.
Однак до ухвалення нового переліку слід користуватися переліком, затвердженим наказом № 1295, дію якого відновлено з 1 березня 2024 р.
Коментарі
Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим