Нові рекомендації ВООЗ щодо хронічного гепатиту В

Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) видала нові рекомендації щодо профілактики, діагностики та лікування хронічного гепатиту В (ВГВ). Вони були ухвалені на Азіатсько-Тихоокеанській конференції з вивчення захворювань печінки в Кіото, Японія.

Документ містить оновлені рекомендації, що базуються на доказах, щодо ключових пріоритетних тем. Вони містять:

розширені та спрощені критерії призначення лікування для дорослих, але тепер також і для підлітків;
принципи противірусної профілактики для вагітних для запобігання передачі ВГВ від матері до дитини;
заходи покращення діагностики гепатиту В шляхом визначення ДНК гепатиту В на місці надання медичної допомоги та запровадження рефлексного тестування;
стратегії сприяння прихильності до тривалої противірусної терапії та клінічного спостереження.

Нові рекомендації

У 11 розділах документа міститься ряд нових рекомендацій, зокрема:

щодо порогових значень неінвазивних тестів для встановлення наявності значного фіброзу (≥F2) або цирозу (F4)):
- індекс співвідношення аспартатамінотрансферази (АсАТ) до тромбоцитів (>0,5 — ≥F2 та >1,0 — F4);
- транзиторна еластографія (показник FibroScan^® >7,0 — ≥F2; >12,5 кПa — F4);
кого лікувати? Лікування рекомендовано всім дорослим і підліткам (віком ≥12 років) із хронічним гепатитом В (у тому числі вагітним, дівчатам та невагітним репродуктивного віку) з:
- доказами значного фіброзу чи цирозу, незалежно від ДНК ВГВ;
- показником ДНК ВГВ >2000 МО/мл і рівнем аланінамінотрансферази (АлАТ) вище верхньої межі норми (ВМН);
- наявністю супутніх інфекцій (таких як ВІЛ, гепатит D або гепатит С); сімейною історією раку печінки або цирозу, імунодефіциту, неінфекційних захворювань (таких як цукровий діабет), незалежно від показника співвідношення АсАТ до тромбоцитів або рівня ДНК ВГВ чи АлАT;
- відсутністю доступу до аналізу ДНК ВГВ — стійкі аномальні рівні АлАТ (визначаються як два значення АлАТ вище ВМН протягом періоду 6–12 міс), незалежно від оцінки співвідношення АсАТ до тромбоцитів.

Доповнені рекомендації щодо лікування

Нуклеозидні аналоги з низьким генетичним бар’єром до резистентності (ламівудин, адефовір або телбівудин) можуть призвести до формування медикаментозної стійкості, тому їх не рекомендують.

Усім дорослим, підліткам і дітям (віком від 2 років), яким показана противірусна терапія, рекомендуються аналоги нуклеозидів, які мають високий генетичний бар’єр до медикаментозної стійкості, — тенофовіру дизопроксилу фумарат або ентекавір як бажані режими. До речі, обидва препарати схвалено в Україні.

Тенофовіру дизопроксилу фумарат також рекомендовано для противірусної профілактики у вагітних, зокрема, для запобігання передачі інфекції від матері дитині. Його бажано застосовувати з ІІ триместру вагітності принаймні до пологів або повної вакцинації новонародженого проти інфекції ВГВ.

Людям із ознаками неефективності лікування через підтверджену або підозрювану противірусну резистентність щодо ламівудину, ентекавіру, адефовіру або телбівудину рекомендується перехід на тенофовіру дизопроксилу фумарат. Тенофовір алафенамід можна розглядати як альтернативний режим, якщо він доступний (в Україні, зокрема, зареєстрований).

Таким чином, нові рекомендації надають перевагу спрощеним критеріям лікування для дорослих та підлітків та розширенню права на противірусну профілактику у вагітних з метою запобігання передачі ВГВ від матері дитині. Рекомендації також спрямовані на покращення діагностики ВГВ за допомогою тестування вірусного навантаження у місцях надання медичної допомоги, вирішення проблеми діагностики коінфекції вірусом гепатиту дельта — важливої причини захворюваності та смертності, пов’язаної з ВГВ.

За матеріалами www.who.int

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!