Цукровий діабет в Україні. На часі — вдосконалення заходів задля уповільнення темпів захворювання

Жити з цукровим діабетом непросто. Це щоденний само­контроль у харчуванні, фізичній активності, показниках рівня глюкози в плазмі крові. Крім того, людині з цим захворюванням необхідно своєчасно приймати ліки, слідкувати за виконанням рекомендацій і не пропускати регулярні відвідування лікаря, щоб вчасно скоригувати призначення. Водночас наскільки повноцінним зможе стати спосіб життя людини з цукровим діабетом залежить не лише від неї. Одним із актуальних питань для людини з цукровим діабетом є питання доступності якісного та ефективного лікування й потрібних препаратів. При цьому важливим для врахування на рівні держави є поширеність різних типів цукрового діабету серед населення і прогноз щодо поширення захворювання в подальшому.

Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) зазначає, що цукровий діабет обох типів належить до 4 найпоширеніших груп неінфекційних захворювань, які разом із серцево-судинними, онкологічними та хронічними респіраторними захворюваннями спричиняють понад 80% випадків передчасної смерті¹. З цукровим діабетом також пов’язана ціла низка ускладнень: макроваскулярних (інсульту, інфаркту, серцевої недостатності) та мікроваскулярних (ампутації різних сегментів (пальців, стопи, голені, стегна) нижніх кінцівок, нефропатії (зокрема з гострою нирковою недостатністю), ретинопатії (також зі сліпотою)). Дані Міжнародної діабетичної федерації (International Diabetes Federation — IDF) свідчать про те, що станом на 2021 р. кількість людей, які захворіли на цукровий діабет, перевищила 536 млн у всьому світі. За прогнозами, до 2030 р. цей показник може зрости до понад 642 млн осіб².

У листопаді 2022 р. Європейський парламент (European Parliament) ухвалив резолюцію³ про потребу в профілактиці та терапії цукрового діабету, в якій закликає до більш рішучих дій на національному рівні кожної держави та в Європі загалом. Цим рішенням Європейський парламент ще раз підкреслює зростаючий тягар цукрового діабету для систем охорони здоров’я держав-членів ЄС.

Для України ця проблема також не нова. Захворюваність на цукровий діабет являє собою все більшу загрозу для населення та системи охорони здоров’я в Україні. У дослідженні «Аналіз системи лікування та розрахунок економічних втрат від цукрового діабету в Україні»⁴, проведеному у 2020 р. Київською школою економіки (КШЕ) спільно із Асоціацією виробників інноваційних ліків «АПРаД», наголошено на потребі посилення уваги органів державної влади у сфері охорони здоров’я України до проблеми цукрового діабету і впровадженні ефективних заходів задля боротьби з цим захворюванням. Результатом боротьби має стати зниження негативних наслідків для пацієнтів і економіки держави у зв’язку з тенденцією до поширення захворюваності на цукровий діабет І і ІІ типів.

Дійсно, поширеність захворювання, економічний тягар — витрати держави у зв’язку із захворюваністю населення на цукровий діабет — зростають з кожним роком. За оцінкою⁴ КШЕ, загальна кількість хворих на цукровий діа­бет в Україні у 2021 р. становила 3,5 млн осіб, серед яких діагностовано було лише 1,23 млн, із них близько 90% (1,1 млн осіб) мають цукровий діабет ІІ типу. Цукровий діабет ІІ типу є мультифакторним захворюванням і, зокрема, основним фактором розвитку хронічної хвороби нирок (до 40%) та серцевої недостатності (до 50%). Ба більше, не­діагностованість цукрового діабету в Україні становить близько 65%, що у 2 рази вище, ніж, наприклад, у Великій Британії (33%) чи Польщі (31%)⁴.

Більше того, в Україні фіксуються низькі показники⁴ кількості пацієнтів з цукровим діабетом, що досягають ефективного контролю всіх 3 цільових показників (HbA1c, артеріальний тиск, LDL-C — ліпопротеїни низької щільності) або основного цільового показника (HbA1c) у контролі цукрового діабету: 0,5 та 12,8% пацієнтів відповідно. Однією з причин такого незадовільного становища є низький рівень регулярного контролю рівня глюкози та/або глікованого гемоглобіну, адже, за оцінкою⁴, лише 30% пацієнтів регулярно проводять скринінг рівня глюкози декілька разів на тиждень. Відтак, привернення уваги населення з груп ризиків та пацієнтів зі встановленим діагнозом до необхідності проведення регулярних профілактичних заходів і контролю рівня глюкози є вкрай значущим.

Тяжкі ускладнення цукрового діабету ІІ типу, серед яких серцева недостатність і хронічна хвороба нирок, призводять до передчасної смерті, інвалідизації та вилучення людей із числа економічно активного населення. За даними звіту КШЕ, загальні втрати економіки України на лікування цукрового діабету та його ускладнень можуть сягати 2,5% від ВВП на рік, що становить понад 104 млрд грн на рік⁴. Для порівняння: у світі такий показник втрат становив 1,8% ВВП у 2015 р. та може сягнути до 2,2% у 2030 р.⁵

Такі цифри жахають, чи не так?

На щастя, нові технології та методи лікування дозволяють людям з цукровим діабетом ефективно контролювати свій стан здоров’я, повноцінно жити своїм життям й бути активними членами суспільства. За останні десятиліття з’явилися інноваційні технології лікування цукрового діабету, нові класи препаратів, як-от аналогові інсуліни, неінсулінові цукро­знижувальні препарати (серед них SGLT-2 інгібітори та ін.). Сучасні протоколи лікування цукрового діабету фокусуються насамперед на зниженні серцево-судинних ризиків та глікемічному контролі. Враховуючи частку пацієнтів з цукровим діабетом ІІ типу у загальній структурі людей, що страждають на нього, яка оцінюється на рівні 90%, варто звернути увагу на той факт, що лише 25% пацієнтів досягають компенсації цукрового діабету ІІ типу на тлі традиційної терапії. Решта 75% (що становить близько 800 тис. пацієнтів) хворих з цукровим діабетом ІІ типу не досягають цільового рівня глікованого гемоглобіну (HbА1c) і, відповідно, потребують інтенсифікації терапії сучасними препаратами⁴.

Держава вже реалізує декілька важливих ініціатив за напрямом боротьби з цукровим діабетом загалом і, зокрема, цукровим діабетом ІІ типу, що затверджений наказом Міністерства охорони здоров’я (МОЗ) від 7 жовтня 2022 р. № 1832 як одні з пріоритетних напрямів розвитку сфери охорони здоров’я на 2023–2025 рр. Програма медичних гарантій передбачає, що пацієнт може звернутися до лікаря за профілактикою, діагностикою та лікуванням цукрового діабету, починаючи з первинного рівня медичної допомоги. Саме первинний рівень відіграє ключову роль у профілактиці поширених неінфекційних захворювань, які найчастіше спричиняють смертність та інвалідизацію. Сімейний лікар може виявити індивідуальні ризики розвитку неінфекційних захворювань, зокрема цукрового діабету, шляхом оцінки загального серцево-судинного ризику, вимірювання індексу маси тіла, рівня глюкози в плазмі крові та інших показників.

Необхідності посилення заходів із профілактики і лікування цукрового діабету сприяє також державна програма «Доступні ліки», до якої у 2024 р. включено 68 препаратів інсуліну, а також 66 лікарських засобів для терапії цукрового діабету ІІ типу за 3 міжнародними непатентованими назвами (МНН): Metformin, Gliclazide та Glibenclamide⁶. Завдяки програмі пацієнти можуть отримати потрібні препарати безоплатно або з частковою доплатою, що значно покращує їх доступ до базового лікування. До того ж з 2023 р. програма «Доступні ліки» поповнилася тест-смужками для вимірювання глюкози в плазмі крові для пацієнтів з цукровим діабетом І типу.

Що необхідно для підвищення ефективності боротьби з цукровим діабетом?

Міжнародний досвід покриття державним фінансуванням неінсулінових антидіабетичних лікарських засобів свідчить про те, що у країнах Європи (зокрема країнах, референтних для України, — Польщі, Словаччині, Латвії, Угорщині, Чехії) реімбурсація поширюється не лише на Metformin та клас препаратів сульфонілсечовини ІІ покоління. Натомість, до реімбурсації входять усі 5 основних класів антидіабетичних молекул. Серед пероральних антидіабетичних препаратів класу SGLT-2i (іНЗКТГ2), які реімбурсуються у країнах Європи, наявні Dapagliflozin, Empagliflozin та частково Canagliflozin й Ertugliflozin залежно від країни. Рівень застосування таких препаратів в Україні коливається в межах усього 0,05%⁴. Можливість лікування пацієнтів України відповідними лікарськими засобами в межах державного забезпечення є питанням, що потребує опрацювання в подальшому. Враховуючи тенденцію до збільшення тягаря захворюваності на цукровий діабет І і ІІ типів у світі, країни Європи впроваджують національні стратегії боротьби з цукровим діабетом із чіткими цілями й показниками ефективності та вдосконалюють свої програми реімбурсації з кожним роком. До прикладу, у 2024 р. у Польщі додатково розширили⁷ перелік МНН, які відшкодовуються на амбулаторному рівні; нині перелік охоплює понад 13 позицій на додаток до інсулінів. Серед МНН, що реімбурсуються, зокрема, наявні представники класів SGLT-2i (Dapagliflozin, Empagliflozin), GLP-1 (Dulaglutidum, Semaglutide) та DPP-4і (Sitagliptinum, Vildagliptin)⁷.

Одним із важливих питань, що сприяло б удосконаленню підходів до лікування цукрового діабету, є також оновлення протоколу терапії цукрового діабету, зокрема, цукрового діабету ІІ типу, — документа, який визначає специфіку лікування захворювання на національному рівні. Нещодавно протокол, що наразі датований 2012 р. і містить застарілі інструкції щодо підходів до контролю необхідних показників і призначень терапії, винесено на громадське обговорення, адже він потребує оновлення відповідно до сучасних міжнародних рекомендацій лікарських спільнот. Оновлення протоколу є вагомим кроком вперед у забезпеченні покращеного реагування на виклики, які несе цукровий діабет ІІ типу для суспільства і держави.

У грудні 2023 р. Американська діабетична асоціація (American Diabetes Association — ADA) опублікувала оновлені Стандарти лікування цукрового діабету на 2024 рік⁸. Окрема увага приділяється використанню цілісного персоніфікованого підходу в лікуванні та зниженню факторів ризику розвитку проблем із серцево-судинною системою та нирками. Так, серцево-судинні захворювання залишаються⁹ провідною причиною смертності від цукрового діабету ІІ типу, а тому потребують постійного конт­ролю. Рекомендації ADA зосереджені, зокрема, на правильному виборі ліків та цінності нових класів цукро­знижувальних препаратів, які мають додаткові переваги для здоров’я і насамперед захищають серце та нирки. Йдеться про інгібітори SGLT-2 (іНЗКТГ2) або агоністи рецепторів GLP-1 для пацієнтів з атеросклеротичним серцево-судинним захворюванням та/або тих, хто має підвищений ризик розвитку захворювань серця та нирок. Крім того, дорослим людям з цукровим діабетом ІІ типу⁷, які мають серцеву недостатність (зі зниженою або збереженою фракцією викиду) рекомендується інгібітор SGLT-2 для глікемічного контролю та профілактики госпіталізацій.

На доцільності спільного підходу до терапії цукрового діабету II типу та серцево-судинних захворювань як супутніх патологічних станів акцентують увагу також українські фахівці. У 2020 р. Всеукраїнською асоціацією кардіологів України та Всеукраїнською асоціацією фахівців з серцевої недостатності затверджені рекомендації¹⁰ щодо лікування серцевої недостатності у пацієнтів із цукровим діабетом ІІ типу. Поєднання у хворих цукрового діабету ІІ типу і серцевої недостатності медичні науковці називають патологією, яка потребує особливого лікування, що забезпечувало б отримання оптимальних результатів.

У 2022 р. Європейською асоціацією з вивчення цукрового діабету (European Association for the Study of Diabetes — EASD) спільно з ADA опубліковано оновлений консенсус щодо ведення пацієнтів із гіперглікемією на тлі цукрового діабету ІІ типу¹¹. В оновлених підходах, зокрема, наголошується, що метморфін більше не є терапією першої лінії для всіх пацієнтів, оскільки використання інгібіторів SGLT-2 (іНЗКТГ2) та агоністів рецепторів GLP-1 для пацієнтів зі встановленою атеросклеротичною серцево-судинною хворобою або з декількома факторами ризику розвитку серцево-судинних захворювань варто розглядати не лише незалежно від початкового та цільового рівнів глікованого гемоглобіну, а й від застосування метформіну.

На доцільність призначення сучасних та ефективних ліків при цукровому діабеті вказує і Стандарт якості лікування цукрового діабету ІІ типу у дорослих Національного інституту здоров’я та якості медичної допомоги (National Institute for Health and Care Excellence — NICE)¹². Так, у цьому документі зазначено, що дорослим пацієнтам із цукровим діабетом II типу та хронічною серцевою недостатністю або встановленим атеросклеротичним серцево-судинним захворюванням слід пропонувати інгібітори SGLT-2 (іНЗКТГ2; МНН Dapagliflozin, Empagliflozin, Canagliflozin), які можуть знизити ризики розвитку серцево-судинних подій та смерті.

Міжнародні протоколи лікування цукрового діабету постійно удосконалюються, що дозволяє лікарям надавати пацієнтам медичну допомогу із застосуванням сучасних лікарських засобів із високим ступенем доказовості. Підвищення доступу українських пацієнтів із цукровим діабетом ІІ типу до сучасних неінсулінових препаратів може поліпшити якість їхнього життя, загальмувати або й уникнути несприятливих подій, а також знизити щорічні економічні втрати нашої держави.

За інформацією Національної служби здоров’я України¹³, уже у 2025 р. планується розширення програми «Доступні ліки» препаратами пероральної терапії цукрового діабету на основі оновленого Національного переліку основ­них лікарських засобів — відтак ліками, ефективність застосування яких також доведена результатами оцінки медичних технологій в Україні. Такий крок потенційно дав би можливість покращити результати боротьби з цукровим діабетом ІІ типу та його ускладненнями і свідчив би про можливість зниження економічних витрат держави і забезпечення більш стійкої економіки в подальшому, про турботу держави щодо здоров’я своїх громадян сьогодні та у майбутньому.

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!