Вакцинація в умовах війни: національний діалог до Всесвітнього тижня імунізації

У Києві відбувся Національний діалог, присвячений Європейському та Всесвітньому тижню імунізації. Участь у заході взяли заступник міністра охорони здоров’я — головний державний санітарний лікар України Ігор Кузін, генеральний директор Центру громадського здоров’я Михайло Росада, голова Бюро Всесвітньої організації охорони здоров’я в Україні Ярно Хабіхт, голова Представництва Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ) в Україні Мунір Мамедзаде, голова Національної технічної групи експертів з питань імунопрофілактики (НТГЕІ) Федір Лапій, керівник напряму імунізації проєкту Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) SAFEMed Дмитро Нестор, а також представники професійної спільноти, науковці, експерти. Учасники обговорили поточний стан вакцинації громадян в умовах воєнних дій, механізми підвищення рівня охоплення профілактичними щепленнями дітей та дорослих, а також доступності імунізації для всіх мешканців країни.

Відкрив захід Ігор Кузін, наголосивши на важливості імунопрофілактики та необхідності підвищення рівня охоплення населення, особливо сьогодні.

В умовах повномасштабної війни імунопрофілактика — це питання національної безпеки. Адже спалахи захворювань, які можна швидко подолати в мирний час, в умовах війни можуть чинити суттєве навантаження на систему охорони здоров’я. Незважаючи на виклики війни та проблеми з логістикою, завдяки міжнародним партнерам впродовж останніх 3 років поставки вакцин в Україну тривають безперебійно. Останні 2 роки, за рекомендаціями ВООЗ, МОЗ України проводило додаткові заходи з імунізації населення, так звані catch-up-кампанії. Ці заходи дали змогу зупинити спалах поліомієліту. На деокупованих територіях наразі впроваджується практика роботи мобільних бригад. Такі бригади можуть задіювати для різних потреб, зокрема і вакцинації населення. Також завершується масштабний проєкт за підтримки міжнародних партнерів з оновлення «холодового» ланцюга. Станом на сьогодні замінено майже 98% холодового обладнання на всіх рівнях від первинної ланки до національних складів. Це означає, що кожен українець, який прийде у пункт щеплення, отримає вакцину належної якості.

«На сьогодні існує велика кількість ризиків, які пов’язані із вакцинокерованими інфекціями. Так, серед дорослих лише 52% отримали ревакцинацію від дифтерії та правця, що є досить низьким показником. Також фіксується зростання захворюваності на кашлюк серед дітей, що є наслідком низького рівня охоплення вакцинацією у 2015–2016 рр., яке становило 25–30%. Цього року планується запустити catch-up-кампанію з довакцинації від цих захворювань. Також поточного року планується запустити вакцинацію в аптеках, що є доволі складним процесом і потребує змін нормативно-правових актів», — додав заступник міністра.

«Інфекційні хвороби залишаються однією з найбільших світових проблем та, зокрема, України. Адже вони є однією із основних причин інвалідності та високої смертності населення. Вакцинація є невід’ємним правом громадянина на здоров’я та повноцінне життя», — зазначив Михайло Росада.

Щодо наявної ситуації з охопленнями плановими щепленнями дітей і дорослих у різних регіонах України, то у 2022 р. охоплення вакцинацією проти всіх інфекцій, передбачених Календарем профілактичних щеплень, в усіх вікових групах значно знизилося порівняно із 2021 р., адже в пріоритеті більшості українців була фізична безпека їхніх родин, а решта питань відходила на другий план. У 2023 р. всі показники охоплення вакцинацією почали зростати. Суттєвого прогресу досягнуто щодо щеплення проти кору, паротиту та краснухи — вакциновано 92,4% дітей 1-річного віку та 87,3% 6-річного. Це результат кампанії, спрямованої на надолуження пропущених щеплень. За 3 міс 2024 р. тенденція до підвищення рівня вакцинації триває.

Наша мета — підвищити рівень охоплення населення вакцинацією та розширити його інформування щодо необхідності захисту від вакцинокерованих хвороб. У 2023 р. КМУ схвалив національну стратегію імунізації, в якій сформульовано комплексні цілі, стратегії та завдання у сфері імунізації та застосування вакцин.

Серед основних причин недостатнього рівня охоплення щепленням спікер виділив такі: міграційні процеси населення в Україні та за кордоном, що зумовлює ситуацію, коли лікарі втрачають своїх пацієнтів, за якими раніше наглядали. І навпаки, пацієнти втрачають лікарів, які змушені були мігрувати. Зміна пріоритетів населення, адже порівняно із загрозами для життя, спричиненими війною, інфекційні захворювання не сприймаються як ризик, а також є проблема недовіри з боку населення до вакцинації через фейки та міфи.

«На сьогодні в Україні працює майже 2,5 тис. закладів усіх форм власності, які уклали договір з Національною службою здоров’я України (НСЗУ) за пакетом «Первинна медична допомога», у яких діти й дорослі можуть безоплатно отримати щеплення за Календарем профілактичних щеплень. Організована робота пунктів щеплення та мобільні бригади для вакцинування відповідних груп населення. Усі вони повністю забезпечені якісними та безпечними вакцинами. Наша мета — спільними зусиллями, за підтримки міжнародних партнерів, сформувати систему, у якій кожна людина, незалежно від віку й місця проживання, повною мірою усвідомлює та користується перевагами вакцинації, щоб підтримувати своє здоров’я та благополуччя», — зазначив М. Росада.

Ярно Хабіхт акцентував увагу на ризиках, які постають перед країною та які слід враховувати при довгостроковому плануванні зміцнення програми імунізації.

«3 роки тому ми говорили про вакцинацію від COVID-19, обговорювали ланцюги постачання та доступ до вакцинації осіб похилого віку. Проведена значна робота, яка допомогла зберегти багато життів. Наразі підвищується захворюваність на інші хвороби. Ми бачимо тривожні сигнали про поширення кору в Європі. В Україні ситуація контрольована, але варто памʼятати, що ризик спалаху залишається високим. Водночас минулого року, незважаючи на війну та серйозні пошкодження медичної інфраструктури, країні вдалося ліквідувати спалах поліомієліту та підвищити охоплення щепленням у віддалених сільських районах. Це свідчення того, що спільними зусиллями державних інституцій, міжнародних організацій та громадянського суспільства ми можемо подолати будь-які виклики у цей складний час», — підкреслив голова Бюро ВООЗ в Україні Ярно Хабіхт.

Мунір Мамедзаде зауважив, що імунізація є дуже важливою для збереження життів. За 50 років існування програми імунізації у світі збережено 4 млрд життів.

Війна та руйнування енергетики створюють додаткові проблеми зі збереженням «холодового» ланцюга. Тож ми маємо об’єднати зусилля для збереження безперервного постачання вакцин і дотримання умов їх транспортування та зберігання. Україні було надано достатню кількість рефрижераторів для перевезення вакцин. Потрібно підвищувати рівень охоплення вакцинацією як для дітей, так і для дорослих. Також слід постійно інформувати населення про необхідність вакцинації та розвіювати міфи, щоб подолати недовіру до вакцинації серед громадян.

Україна має одну з найсучасніших систем транспортування та зберігання вакцин у світі. Це стало можливим завдяки співпраці з іноземними партнерами. Зокрема, ЮНІСЕФ разом зі Світовим банком, альянсом «GAVI» та USAID закупили й доставили майже 6600 холодильників та морозильних камер, які забезпечують ефективне зберігання вакцин у закладах охорони здоров’я й пунктах вакцинації, а також 36 автомобілів для транспортування вакцин.

Представники проєкту USAID «Розбудова стійкої системи громадського здоровʼя» говорили про роль мобільних команд як інструменту розширення доступу до вакцинації в умовах невизначеності. Також у межах заходу обговорювали підтримку партнерів у розбудові надійних ланцюгів постачання вакцин.

За результатами діалогу, учасники домовилися розробити спільний проєкт резолюції про синхронізацію діяльності у сфері імунізації, щоб спонукати якомога більше людей не відмовлятися від планових щеплень дітей та вакцинуватися самим.

Пресслужба «Щотижневика АПТЕКА»

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!