Врегулювання інтернет-торгівлі лікарськими засобами. Як захистити їх споживача?

Неналежні нормативно-правове забезпечення та контроль за здійсненням електронної роздрібної торгівлі препаратами можуть нести ризики для життя і здоров’я споживачів фармацевтичної продукції, тобто пацієнтів. Про те, як регулюється інтернет-торгівля лікарськими засобами в різних країнах, чи достатньо врегульований такий вид діяльності в Україні та як споживачам переконатися в безпеці придбання ліків у мережі «Інтернет», ми поговорили з доктором фармацевтичних наук, професором Костянтином Косяченком.
— Костянтине Леонідовичу, які, на вашу думку, існують основні загрози, пов’язані з торгівлею лікарськими засобами через інтернет?

— Торгівля препаратами через інтернет має кілька основ­них загроз. По-перше, це фальсифікація лікарських засобів. За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), близько 10% усіх медичних товарів у країнах з низьким та середнім рівнем доходу є фальсифікованими або неякісними. По-друге, недотримання стандартів зберігання та транспортування може зробити ліки менш ефективними або навіть небезпечними. Відсутність кваліфікованої консультації також є серйозною проблемою, оскільки пацієнти можуть застосовувати препарати неправильно. Нарешті, існує ризик порушення конфіденційності та безпеки даних, а також можливість зловживання контрольованими речовинами. За даними Управління боротьби з наркотиками США (Drug Enforcement Administration — DEA), у 2018 р. виявлено понад 58 тис. випадків незаконного продажу ліків через інтернет.

— Як регулюється інтернет-торгівля лікарськими засобами в різних країнах?

— У різних країнах існують різні підходи до регулювання інтернет-торгівлі препаратами. У США, наприклад, Управлінням з контролю за харчовими продуктами та лікарськими засобами (Food and Drug Administration — FDA) розроблено програму BeSafeRx для допомоги споживачам в ідентифікації легітимних інтернет-аптек.

У Європейському Союзі введено єдиний логотип для легітимних інтернет-аптек, який допомагає споживачам відрізняти легальні аптеки від нелегальних. Згідно з даними Європейського директорату з контролю якості медичної продукції та охорони здоров’я (European Directorate for the Quality of Medicines & HealthCare — EDQM) близько 50% усіх ліків, придбаних через інтернет з нелегальних джерел, є підробленими.

— Які заходи вживаються для захисту споживачів від фальсифікованих препаратів?

— Існує декілька заходів для захисту споживачів від фальсифікованих ліків. По-перше, освітні кампанії підвищують обізнаність громадян про ризики купівлі препаратів через інтернет і навчають, як ідентифікувати легітимні інтернет-аптеки. Наприклад, у дослідженні FDA виявлено, що 96% усіх сайтів, які продають ліки онлайн, працюють нелегально. По-друге, міжнародне співробітництво, таке як операція Pangea, спрямоване на виявлення та закриття незаконних інтернет-аптек. У 2020 р. операція Pangea вилучила понад 25 млн підроблених та незаконних медичних виробів. По-третє, використовуються технологічні рішення, такі як верифікаційні системи та блокчейн для відстеження постачання лікарських засобів.

— Чи можете Ви навести реальні приклади викритих злочинів у сфері інтернет-торгівлі ліками?

— Так, є кілька прикладів, які ілюструють масштаби проблеми. У 2019 р. Інтерпол разом з національними органами охорони здоров’я здійснив операцію Pangea XII, під час якої закрито понад 3300 інтернет-сайтів, що займалися продажем підроблених і незаконних препаратів. Вилучено понад 4,4 млн потенційно небезпечних лікарських засобів загальною вартістю понад 14 млн дол. США. Інший випадок стався у Великій Британії, де у 2020 р. виявлено масштабну мережу інтернет-аптек, що продавали підроблені препарати для лікування COVID-19. Ця операція сприяла арешту 21 особи й вилученню підроблених ліків на суму понад 2 млн фунтів стерлінгів.

— Які технологічні рішення використовуються для забезпечення безпеки інтернет-торгівлі лікарськими засобами?

— Одним з ключових технологічних рішень є верифікаційні системи, які дозволяють перевірити легальність препаратів за допомогою QR-кодів, нанесених на упаковки, або інших методів. Також використовується блокчейн-технологія для відстеження постачання ліків від виробника до кінцевого споживача, що забезпечує прозорість та безпеку ланцюжка постачання. За оцінками експертів, впровадження блокчейн-технологій може знизити витрати фармацевтичної галузі на контроль за поставками на 20–30%. Крім того, великі інтернет-платформи, такі як Amazon та eBay, активно співпрацюють з регуляторами для видалення нелегальних продавців ліків.

— Які поради Ви могли б дати споживачам щодо безпечної купівлі ліків в інтернеті?

— Насамперед споживачам слід купувати препарати тільки в ліцензованих інтернет-аптеках (в Європі такі аптеки мають офіційний логотип або іншу верифікацію від національного регулятора). Важливо уникати сайтів, які пропонують ліки без рецепта або занадто низькі ціни. За даними Національної асоціації рад з фармації (National Association of Boards of Pharmacy — NABP), 95% усіх інтернет-аптек працюють з порушенням законодавства. Рекомендується перевіряти наявність контактної інформації та ліцензії аптеки на вебсайт. Якщо є сумніви, варто проконсультуватися з медичним фахівцем перед придбанням ліків онлайн.

— Яка Ваша думка щодо оприлюдненого 18 квітня проєкту змін до Ліцензійних умов, де запропоновано удосконалити регулювання електронної торгівлі лікарськими засобами?

— Я не бачу особливих проблем в удосконаленні правил такої торгівлі. На мій погляд, усі учасники ринку повинні бути в однакових умовах, конкурувати та нести відповідальність за якість ліків, що відпускаються пацієнтам. До того ж, на мій суб’єктивний погляд, інтернет-торгівля препаратами повинна бути скоріше виключенням, ніж правилом. В умовах пандемій тощо — це потреба, а в нормальних, звичних умовах спілкування з лікарем чи фармацевтом при лікуванні — набагато корисніше для здоров’я. Для ухвалення самостійного рішення щодо прийому тих чи інших ліків пацієнт повинен бути підготовлений. Ризики в цьому випадку можуть значно перевищувати користь.

Доставка препаратів за інтернет-замовленням може пропонуватися споживачеві та здійснюватися лише оператором з відповідною ліцензією.

Важливо, щоб інтернет-платформи передавали інформацію про ціни та наявність ліків лише від легальних аптек з відповідним посиланням на реєстр. Не менш важливим питанням залишається вхідний контроль, після якого уповноважена особа дає дозвіл на продаж лікарських засобів з аптечного закладу. Повинен бути винайдений механізм покарання інтернет-платформ у випадку відсутності такого контролю або інших порушень законодавства, аж до припинення їх діяльності.

Пресслужба «Щотижневика АПТЕКА»
Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!

Коментарі

Петро 23.05.2024 12:45
Не зрозуміло, а до чого тоді тут Таблетки? Це і не інтернет-аптека, і не маркет-плейс, де відбувається продаж, і доставки немає. Це-як "Гугл" по аптекам, але без видачі непов"язаних результатів Але чомусь хочуть прикрити саме їх. Сервіс, який дає відповідь на питання, де і по якій ціні я можу купити медикамент, який прописав мені лікар. І це моє право вибору. Але великі мережі хочуть мене загнати до себе на сайти, і я маю пройтись по десятку таких сайтів, щоб знайти потрібний препарат. Про маленькі мережі, я взагалі мовчу- пам"ятати їх всіх нереально. Тобто знову фармакомафія під гаслом захисту споживачів вирішила нагнути тих самих споживачів.
Олена 23.05.2024 3:33
Я теж, як споживач, не задоволена такою тенденцією. На таких сайтах, як Таблетка, можливо було швидко знайти інформацію про дешевші лики поряд з домом. Я зараз, щоб знайти щось, півдня треба буде ритись у інтрернеті або бігати по аптекам. І маленткі аптеки з доступними ліками своїх сайтів не мають. Не розумію, чім Вам цей сайт недогодив? Тім паче, що все одно викупляти ліки потрібно в аптеці, або аптека доставку робить. Лібше би звернули увагу на ті сайти, які контробандою з ЄС займаються. Іх розвелось безліч.
Олег 23.05.2024 6:58
Добрий день! На мій погляд звичайна маніпуляція. Як той, хто питає, так і той хто відповідає, намагаються підмінити поняття. Всі ми розумієо, що мова йде про прайс-агрегатори, які в статті чомусь намагаються підтягнути під інтернет-продажі. До чого тут інтернет-продажі і передзамовлення ??? Ані TABLETKI, ані їм подібні не займаються торгівлею! Вони лише роблять зручним пошук ліків і реално створюють зручний сервіс. І звісно, вони є конкурентом аптечним мережам, які мают свій сайт для інтернет-торгівлі. А нащо їм такий конкурент? "Важливо, щоб інтернет-платформи передавали інформацію про ціни та наявність ліків лише від легальних аптек"... Той, хто так каже, зовсім не розуміє, що треба для того, щоб ваша аптека була на TABLETKах. Якщо TABLETKI такі небезпечні, то треба і заборонити можливість дзвонити в аптеку і просити щось відкласти, бо це теж передзамовлення.
Сергій 09.06.2024 7:56
Стаття, про що, яка її мета? Все про що каже, на справді, дуже шановний експерт, реалізовано у законодавстві України, зокрема вимога щодо перевірки на легальність аптеки є в Ліцензійних умовах до вимог сайту, але чомусь Костянтин Леонідович, "скромно" замовчує, що Держлікслужба на свій розсуд закрила всі реєстри, чим зробила неможливим виконання однієї із вимоги Ліцензійних умов для електронної роздрібної торгівлі ЛЗ, таким чином споживач не має жодної можливості перевірити легальність роботи сайту та придбати. Питання: 1. яким чином ДЛС має вимагати виконання ліцензіатами ЛУ, якщо самою службою не виконуються вимоги законодавства? 2. Якої якості взагалі може створити законодавчу базу державний орган, що своїми діями не дає можливості ліцензіатам виконати вимоги Ліцензійних умов. Реєстри МОЗ працюють без проблем,а ДЛС - ні. У чому сенс їх закриття, якщо це, окрім порушення прав споживача, порушує законодавство та не має жодного практичного безпекового сенсу для аптечних закладів. Це - приклад непрозорої діяльності державного органу.

Добавить свой

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Останні новини та статті