«Подарунки» взимку: у полі зору — кандидоз

Причини розвитку кандидозу

Існує низка чинників, здатних послабити захисні функції організму: прохолодна погода (зумовлює розвиток інфекцій), зміна кліматичних поясів під час зимових відпусток (додатковий стрес для організму), відвідування басейнів (може викликати переохолодження), інколи відсутність адекватних санітарних умов, надмірне користування засобами особистої гігієни тощо. Все це як разом, так і окремо, може викликати розвиток такої хвороби, як кандидоз.

Кандидоз — це опортуністична (умовно-патогенна) інфекція, яку спричиняють гриби роду Candida, які зазвичай наявні в організмі (на шкірі та в окремих частинах тіла) в незначній кількості та не здатні викликати хворобу в людини зі здоровою імунною системою, але можуть її спровокувати при зниженні імунітету (Arya N.R. et al., 2023).

Вульвовагінальний кандидоз є однією з найпоширеніших грибкових інфекцій, яка уражує слизову оболонку піхви та діагностується у понад 40% жінок із вагінальними скаргами. Визначено, що ця патологія уражує близько 138 млн жінок у всьому світі щорічно і 492 млн жінок протягом життя (Lírio J. et al., 2019; Mollazadeh-Narestan Z. et al., 2022). Варто зазначити, що генітальний кандидоз частіше розвивається у жінок, проте також може виникати і у чоловіків.

У 85% випадків причиною вагінального кандидозу є гриб роду Candida albicans, рідше — Candida albicans, Candida glabrata, Candida parapsilosis, Candida tropicalis та Candida krusei (Mollazadeh-Narestan Z. et al., 2022).

Зазвичай прогноз при раціональному лікуванні сприятливий, проте у деяких жінок може розвинутися рецидивуюча форма хвороби (визначається як 4 або більше епізодів протягом року (Lopez J.E.M. et al., 2015).

Діагностика вульвовагінального кандидозу потребує як наявності симптомів, так і лабораторного визначення грибів Candida в ділянці піхви та вульви (Mendling W. et al., 2020).

Як проявляється та чому розвивається?

Гриби роду Candida у нормі наявні в організмі жінки в незначній кількості і не наносять шкоди. За регуляцію їх чисельності відповідає мікрофлора піхви. Зокрема, у вагіні знаходяться бактерії, що виробляють молочну кислоту, яка допомагає відновити вагінальну мікрофлору та підтримувати її в здоровому стані. Більше того, поселяючись колоніями на стінках вагінальної порожнини, вони утворюють захисну плівку, що пригнічує ріст інших небажаних мікроорганізмів. Проте нормальна вагінальна мікрофлора — це динамічна система, яка постійно змінюється під впливом різних факторів, таких як гормональні зміни, порушення обміну речовин, стрес, користування засобами інтимної гігієни, які не підходять, вагінальні хірургічні втручання, лікування антибіотиками чи протигрибковими препаратами, неправильне харчування, переохолодження, куріння, часті спринцювання, надмірна гігієна з постійним використанням мийних засобів та ароматизаторів, деякі хвороби тощо (Shaaban O.M. et al., 2015; Arya N.R. et al., 2023).

Порушення балансу вагінальної мікрофлори є однією з причин надмірної колонізації штамом Candida та розвитку вульвовагінального кандидозу (Gonçalves B. et al., 2015), який проявляється у жінок рясними білими «сироподібними» виділеннями з піхви, що супроводжуються знач­ним дискомфортом, свербежем статевих органів, печінням, почервонінням й навіть порушенням сечовипускання (Arya N.R. et al., 2023).

Чим може допомогти фармацевт?

Насамперед варто зазначити, що не всі кандидози супроводжуються характерними виділеннями, і не всі виділення є кандидозними. Тому в разі появи будь-яких патологічних виділень з піхви від консультації лікаря відмовлятися не треба, і саме про її нагальність в якомога ближчий можливий час першочергово має нагадати фармацевт.

Що стосується фармакологічної підтримки, то при виражених ознаках кандидозу рекомендованим є прийом оральних проти­грибкових засобів, зокрема азолів (Mollazadeh-Narestan Z. et al., 2022). Тип, доза та тривалість проти­грибкового лікування залежать від типу та тяжкості інфекції та основного стану здоров’я. Так, антимікотик флуконазол ¹ схвалений до застосування Управлінням з конт­ролю за харчовими продуктами та лікарськими засобами США (Food and Drug Administration — FDA), зокрема й для лікування вагінального кандидозу, у дозі 150 мг одноразово (Govindarajan A. et al., 2024). Він виявляє протигрибкову активність стосовно видів Candida, що виникають найчастіше (включаючи C. albicans, C. parapsilosis, C. tropicalis)¹.

Легкі або помірні генітальні прояви можна усувати також за допомогою топічних антимікотиків, застосовувати їх окремо чи у комплексі з оральними формами (Arya N.R. et al., 2023). Це можуть бути протигрибкові (клотримазол, натаміцин, фентиконазол) та антисептичні (повідон-йод) лікарські засоби¹ у формі вагінальних свічок, таблеток, песаріїв або крему.

• У дослідженнях визначено, що комбіноване застосування клотримазолу по 500 мг у формі вагінальних таблеток і 1% крему клотримазолу для зовнішнього застосування зумовило мікологічне одужання у 80–95% пацієнтів протягом 2 тиж після лікування (Mendling W. et al., 2020).
• Короткочасне лікування вульвовагінального кандидозу натаміцином (по 100 мг інтравагінально 1 раз на добу протягом 3 днів) є ефективним як для усунення симптомів, так і для видалення грибів із вагінальної екосистеми (Paszkowski T. et al., 2009).
• Інтравагінальний фентиконазол так само ефективний, як клотримазол, і демонструє таку ж ефективність, як і міконазол, у пацієнтів з вагінальним кандидозом (Veraldi S. et al., 2008).
• Результати досліджень підтверджують використання антисептиків на основі повідон-йоду у контексті колонізації дріжджоподібними грибами, у тому числі роду Candida (Chesnay А. et al., 2021).

У разі рясних вагінальних виділень, наявності неприємного запаху, свербежу та подразнення інтимної зони бажаними є вагінальна санація, така як підмивання чи спринцювання за допомогою антисептичних та дезінфікуючих розчинів (наприклад мірамістину, бензидаміну або декаметоксину)^1.

Варто дотримуватися обережності щодо спринцювань, адже їх часте виконання підвищує ймовірність появи неальбіканських типів грибів і розвитку резистентності до звичайних протигрибкових засобів (Shaaban O.M. et al., 2015).

Інтенсивне та тривале застосування пероральних та місцевих протигрибкових лікарських засобів може підвищити частоту кандидозу, спричиненого неальбіканськими видами Candida, а також спонукати до розвитку резистентності деяких видів Candida. З огляду на це було бажаним є використання продуктів з меншою кількістю побічних ефектів, наприклад пробіотиків (Mollazadeh-Narestan Z. et al., 2022).

При грибковому вульвовагініті додатково можуть бути запропоновані оральні та топічні пробіотики, що містять потрібні штами кисломолочних бактерій, які змогли б сприя­ти підтримці балансу вагінальної флори та пригніченню патогенної флори. Зокрема, у дослідженні визначено, що вживання пробіотичного штаму Lactobacillus acidophilus може зменшити вираженість більшості симптомів кандидозного вагініту, як і прийом флуконазолу, хоча він був менш ефективним, ніж останній, у полегшенні деяких симптомів. Результати посіву також показали, що Lactobacillus acidophilus можна використовувати для лікування кандидозної інфекції на рівні з флуконазолом, який є більш ефективним у запобіганні рецидиву (Mollazadeh-Narestan Z. et al., 2022).

Під час лікування і 24 год після його завершення бажано не жити вагінальним статевим життям. Не тільки тому, що буде неприємно, але й щоб дати можливість вагінальній мікрофлорі відновити своє функціонування. Окрім того, лікуватися слід не лише жінці, а й її партнеру. Варто наголосити, що застосування протигрибкової терапії може знижувати ефективність та безпеку латексних засобів (таких як презервативи та діафрагми). Не варто під час лікування використовувати тампони, інтравагінальні зрошення, сперміциди або інші засоби для вагінального застосування. Якщо вагінальний кандидоз перейшов у хронічну стадію та майже не турбує, це не означає, що його не потрібно лікувати. При рецидивуючих вагінальних кандидозних інфекціях чи системному кандидозі лікар призначає комплексне лікування (Arya N.R. et al., 2023). Ускладнення, пов’язані з вагінальним кандидозом, відмічають рідко, але у тяжких випадках можуть спричинити велику еритему вульви, набряк, екскоріацію та тріщини піхви або вульви. Хворі з ускладненим кандидозним вульвовагінітом потребують більш тривалої терапії (Jeanmonod R. et al., 2024).

Профілактика

Оскільки кандидоз є опортуністичною хворобою, її розвиток можна попередити, дотримуючись низки профілактичних заходів:

• носити зручну бавовняну білизну, щоб запобігати потраплянню вологи у піхву;
• дотримуватися гігієни статевих органів, але не зловживати засобами гігієни (не рекомендовано використовувати ароматизовані гігієнічні засоби та часті спринцювання, які сприяють видаленню здорової флори, що захищає піхву, намагатись уникати або обмежувати частоту використання щоденних прокладок;
• використовувати бар’єрну контрацепцію;
• не користуватися чужими рушниками чи одягом;
• не допускати переохолодження;
• не зловживати гарячими ваннами;
• контролювати свій раціон, виключивши гостре, кисле, перчене, цукор та рафіновані продукти, а також напої, що містять дріжджі, проте надавши перевагу кисломолочним продуктам, свіжим овочам, фруктам, кашам.

Якщо при виражених симптомах кандидозу відмічають його тривалий перебіг (довше 7 діб) або рецидиви протягом 2 міс, супутні венеричні захворювання, вагітність або підозру на неї, нерегулярні або аномальні вагінальні кровотечі, що супроводжуються болем у попереку чи виділенням згустків крові, вульвальні або вагінальні виразки, виділення з неприємним запахом, біль у нижній ділянці живота, у спині та при дизурії, підвищення температури тіла (38 ºС та вище), слід якнайшвидше звернутися по допомогу до лікаря.

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!