Чи згодні фармацевти із віднесенням ліків до певних категорій відпуску? Дослідження

У виданні «Journal of Pharmaceutical Policy and Practice» 12 серпня опубліковано результати дослідження, автори якого оцінили згоду громадських фармацевтів із поточною категорією відпуску 15 препаратів, які застосовуються для лікування алергічного риніту, печії та вульвовагініту (Nakhla N. et al., 2024). Для цього у вересні–жовтні 2022 р. було проведено онлайн-опитування серед фармацевтів, які практикують в Онтаріо та Квебеку.

Безпосередньою причиною дослідницького інтересу було те, що за останнє десятиліття в Канаді статус кількох лікарських засобів змінився з рецептурного на безрецептурний. Фармацевтів запитали, чи погоджуються вони з поточною класифікаційною категорією кожного з них, і якщо ні, то яка з них буде більш доречною.

Поточні правила

У Канаді Національна асоціація фармацевтичних регуляторних органів (National Association of Pharmacy Regulatory Authorities — NAPRA) координує національну модель класифікації лікарських засобів, відому як Національна категоризація лікарських засобів (National Drug Schedules — NDS). NDS має на меті стандартизувати умови відпуску ліків по всій країні та складається з 4 категорій:

1. Список 1 — Schedule I (S-I).
2. Список 2 — Schedule II (S-II).
3. Список 3 — Schedule III (S-III).
4. Некласифіковані — Unscheduled (U).

Категорії відображають рівень нагляду працівників охорони здоров’я, рекомендований для безпечного та ефективного застосування. Ліки S-I потребують рецепта для відпуску фармацевтами. II не потребують рецепта, але мають супроводжуватися професійним втручанням в місці продажу, як правило, з боку фармацевта, і недоступні для самостійного вибору населенням. Ліки S-III доступні без рецепта, але повинні продаватися під наглядом фармацевта в зоні самостійного вибору. Препарати U можуть реалізуватися без професійного нагляду та є в будь-якій торговій точці.

Результати опитування

715 фармацевтів заповнили опитування, 462 з Онтаріо та 253 з Квебеку. Більшість із них були штатними фармацевтами, які працювали 30 або більше годин на тиждень і мають стаж роботи за професією 1–10 років. Фармацевти Онтаріо надали перевагу плануванню змін для 5 препаратів (4 рецептурних, а саме терконазол для інтравагінального застосування, фамотидин (40 мг), рупатадин (10 мг, антигістамінний засіб), мометазон назальний спрей, та одного некласифікованого (ранітидин 75 мг)), тоді як фармацевти Квебеку висловилися про перевагу плануванню змін для 3 рецептурних препаратів (терконазол для інтравагінального застосування, фамотидин (40 мг), рупатадин (10 мг)).

Таким чином, з 5 препаратів, визначених як такі, що мають розбіжності між поточним статусом і уподобаннями фармацевта, 4 відпускаються за рецептом і можуть бути кандидатами на призначення для переходу на безрецептурний статус.

Висновок

Фармацевти в Онтаріо та Квебеку висловили думку, щоб більшість продуктів, які застосовуються для лікування алергічного риніту, печії та вульвовагініту, віднесли до категорії II (безрецептурні, не доступні для самостійного вибору пацієнтом) або III (безрецептурні для самостійного вибору), які доступні лише в аптеках.

На думку авторів, зворотний зв’язок щодо рівня підтримки існуючого законодавства стосовно категоризації лікарських засобів на прикладі 15 з них виявив помітні відмінності не лише між провінціями, але й серед окремих фармацевтів. Ця різноманітність думок підкреслює постійну проблему досягнення будь-якої міри консенсусу для регуляторного органу.

За матеріалами www.tandfonline.com

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!