Регулювання медичного канабісу, проблеми з перевезенням наркотичних ліків та переведення медичних закладів на казначейські рахунки — підсумки засідання профільного комітету

ПРОЄКТ БЮДЖЕТУ

Представляючи проєкт бюджету на 2025 р., Михайло Радуцький наголосив, що основними пріоритетними напрямками бюджету залишаються національна безпека та оборона, соціальний захист населення, охорона здоров’я, відновлення інфраструктурних об’єктів, а також підтримка енергетичного сектору.

Роман Ярмоличев, заступник міністра фінансів Украї­ни, пояснив позицію Міністерства стосовно положення проєкту бюджету, яким передбачено переведення медичних закладів на казначейські рахунки. Він зауважив, що держава щомісячно через Державну казначейську службу України переводить на банківські рахунки закладів охорони здоров’я понад 15 млрд грн. Оскільки заклади охорони здоров’я не використовують у повному обсязі кошти, які сплачуються Національною службою здоров’я України (НСЗУ), банки на ці кошти купують у держави облігації внутрішніх державних позик України і отримують з них дивіденди.

Він наголосив, що з переведенням на казначейські рахунки кошти зберігаються за закладами охорони здоров’я. Вони лише знаходитимуться на небюджетних рахунках казначейства за відсутності перевірки про цільове призначення коштів. Тим самим швидкість обслуговування за цими рахунками така сама, що й в комерційних банках. Тому це положення проєкту закону спрямоване виключно на ефективність використання бюджетних коштів. Також він додав, що з метою пріоритетності платежів через Державну казначейську службу України для сфери охорони здоров’я будуть внесені відповідні зміни в законодавство.

Віктор Ляшко, міністр охорони здоров’я, повідомив, що загалом фінансування галузі передбачено в проєкті бюджету на суму 247 млрд грн, що становить 2,9% внутрішнього валового продукту (ВВП). Він додав, що на сьогодні видатки МОЗ зростають на 10,5 млрд грн через перехід на фінансування за договорами НСЗУ установ Національної академії медичних наук України, Державного управління справами України та клінік, які знаходяться при університетах. Наразі на програму медичних гарантій (ПМГ) передбачено 175 млрд грн, на централізовані закупівлі лікарських засобів — 11,7 млрд грн. Окремо фінансуватиметься громадське здоров’я та боротьба з епідеміями на 3,7 млрд грн. Залишається програма зубопротезування для ветеранів. До цієї програми приєднується програма біологічного батьківства, яка передбачає зберігання репродуктивних клітин чоловіків та жінок військовослужбовців.

Також закладено фінансування програми житла для медичних працівників на суму 100 млн грн. Мова йде про програму компенсації лізингових платежів на житло в населених пунктах з пріоритетом на сільську та прифронтову територію з метою підвищення та доступності місцевого населення до медичної допомоги. 340 млн грн передбачено на фінансування центрів крові.

Стосовно переходу закладів на казначейські рахунки він зауважив, що мова йде саме про рахунки, а не обслуговування, як це було раніше, і попросив Міністерство фінансів продемонструвати суспільству роботу it-банкінгу держави, щоб підтвердити ефективність обслуговування цих рахунків.

Ольга Стефанишина, членкиня Комітету, зауважила, що до Комітету звертаються заклади охорони здоров’я з проханням вилучити цю норму з проєкту бюджету. За її словами, проблема із залишками коштів на рахунках закладів охорони здоров’я щороку зберігається. При цьому пропозицій від МОЗ чи НСЗУ щодо впровадження санкцій до лікарень, які мають значні залишки на банківських рахунках, не надаються. Тому вона попросила обрати іншу опцію щодо розв’язання цієї проблеми. Оскільки більшість залишків на цих рахунках — це помісячний запас бюджету закладів охорони здоров’я. Однак частина залишків дійсно є значною, в основному в прифронтових лікарнях. Тобто наразі є лише частина порушників і, на думку О. Стефанишиної, НСЗУ в рамках договорів про надання медичної допомоги могло б вирішити це питання.

Вона додала, що повернення до казначейських рахунків є не припустимим, адже автономія медичних закладів — це основа медичної охорони здоров’я, і ризиком повернення до таких рахунків є затримки з виплатою заробітної плати, закупівель лікарських засобів і т.д.

Тому вона виступила проти цієї норми і попросила знай­ти рішення щодо тих лікарень, які мають значні залишки на рахунках і не використовують їх, а не переводити всі заклади охорони здоров’я.

Натомість Р. Ярмоличев наголосив, що пропонується перевести заклади на небюджетні казначейські рахунки, обслуговування яких йде значно простіше, ніж за бюджетними казначейськими рахунками.

О. Стефанишина відповіла, що хоча наразі пропонується перенести рахунки закладів охорони здоров’я на небюджетні рахунки казначейства, але є ризик того, що згодом Міністерство фінансів їх може перевести на бюджетні рахунки казначейства. Тому вона попросила залишити ситуацію з рахунками без змін.

Оксана Дмитрієва, заступниця голови Комітету, звернула увагу, що в проєкті бюджету курс гривні до долара США закладено на рівні 45 грн, але в бюджеті на 2024 р. він закладався на рівні 38 грн. Відповідно, навіть зі збільшенням бюджету на 7 млрд грн через девальвацію гривні фінансування у 2025 р. галузі охорони здоров’я не збільшилося, а зменшилося порівняно з 2024 р. Також фактично буде згорнута програма договорів керованого доступу, на яку виділяється фінансування в розмірі 13% від потреби.

Стосовно переведення на казначейські рахунки закладів охорони здоров’я вона зазначила, що це рух у зворотному від реформи напрямку.

Наталія Гусак, голова НСЗУ, поінформувала, що станом на 2021 р. залишки на рахунках закладів охорони здоров’я становили 15 млрд грн. Однак у 2022–2023 рр. заклади почали отримувати значну кількість благодійної допомоги у вигляді лікарських засобів та на капітальні видатки. Тому частина надавачів почала економити власні кош­ти. Наразі заклади як у 2022, так і у 2023–2024 рр. мають у середньому залишок коштів, еквівалентний розміру двомісячного фонду оплати праці. Однак якщо проаналізувати структуру залишків з 25 млрд, які постійно перебувають на рахунках закладів охорони здоров’я у 2023 та 2024 р., 9 млрд грн залишається на рахунках понад 6 міс. Відповідно, можливо, варто розглянути можливість переведення на казначейські рахунки тих закладів, залишки на банківських рахунках яких становлять більше двомісячного запасу фонду оплати праці.

Дмитро Гурін, член Комітету, зауважив, що реформа передбачала автоматизацію закладів охорони здоров’я для того, щоб вони були незалежними і щоб НСЗУ могло конт­рактувати приватні заклади. Тому сенс реформи полягав у створенні єдиного медичного простору та незалежності закладів охорони здоров’я від казначейства. Він попросив знайти інше рішення для протидії закладам охорони здоров’я, на рахунках яких знаходяться значні залишки коштів.

Після завершення обговорення Комітет ухвалив рішення вилучити з прикінцевих положень проєкту бюджету на 2025 р. норму про обов’язкове переведення на казначейські рахунки, але при цьому додавши в прикінцеві положення норму такого змісту:

«Кабінету Міністрів України вжити заходів щодо запровадження механізму забезпечення цільового та ефективного використання коштів за програмою медичних гарантій шляхом:

1. Проведення до 1 квітня 2025 р. аналізу інформації про накопичені залишки коштів на рахунках надавачів медичних послуг та визначення механізмів подальшого використання зазначених залишків коштів, отриманих за надання медичних послуг відповідно до договорів з НСЗУ, з метою забезпечення доступності послуг для пацієнтів.

2. Забезпечення роботи та внесення змін до нормативно-правових актів щодо зобов’язання надавачів медичних послуг державної та комунальної форми власності протягом 2025 р. розміщувати на спеціально створених для цього небюджетних рахунках в органах Державної казначейської служби України залишки грошових коштів, отриманих за надання послуг відповідно до договорів з НСЗУ, які накопичуються на рахунках надавачів понад еквівалент двох місячних сум витрат на оплату праці.»

Також за пропозицією МОЗ було ухвалено рішення доповнити прикінцеві положення проєкту бюджету пунктом 30, згідно з яким зобов’язати Міністерство фінансів та Державну казначейську службу України реалізувати технічні рішення щодо забезпечення ефективного управління небюджетними рахунками надавачів медичних послуг державної та комунальної форми власності.

Це рішення буде направлено в Комітет Верховної Ради України з питань бюджету, який є головним парламентським комітетом з розгляду проєкту бюджету на 2025 р.

ПОРЯДОК ПЕРЕВЕЗЕННЯ ЛІКІВ, ЩО МІСТЯТЬ НАРКОТИЧНІ ЗАСОБИ

О. Стефанишина поінформувала, що 5 вересня Уряд змінив Порядок перевезення наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, у тому числі конопель для медичних цілей, рослинної субстанції канабісу та вироблених (виготовлених) з них лікарських засобів, на території Украї­ни та оформлення необхідних документів. До цих змін дозволялося перевезення лікарських засобів з наркотичним вмістом вагою до 200 кг готового лікарського засобу в ме­жах області та між областями без залучення суб’єкта провадження охоронної діяльності державної форми власності. Однак з 5 вересня було зменшено максимально допустиму вагу таких лікарських засобів до 10 кг діючої речовини та дозволяється їх перевезення без залучення охорони лише в межах міста та області. Таким чином, міжобласні перевезення потребують залучення охорони.

Відповідно, оплата вартості охорони, яку здійснюватимуть виробники та постачальники, покладатиметься на кінцевого споживача. За її інформацією, вже кілька постачальників зупинили міжобласні перевезення кількох найменувань лікарських засобів. Тому це питання потребує нагального розв’язання.

В. Ляшко відповів, що зміни до постанови Уряду ухвалено на виконання Закону України від 21.12.2023 р. № 3528 «Про внесення змін до деяких законів України щодо державного регулювання обігу рослин роду коноп­лі (Cannabis) для використання у навчальних цілях, освітній, науковій та науково-технічній діяльності, виробництва наркотичних засобів, психотропних речовин та лікарських засобів з метою розширення доступу пацієнтів до необхідного лікування». Цим законом передбачено, що перевезення наркотичних засобів, психотропних речовин, прекурсорів, а також конопель для медичних цілей на території України здійснюється з обов’язковим залученням суб’єкта провадження охоронної діяльності державної форми власності.

Під час обговорення було попередньо погоджено необхідність проведення консультацій між МОЗ та Міністерством внутрішніх справ для винесення відповідних змін на розгляд Уряду для врегулювання цієї проблеми.

ПІДГОТОВКА ПІДЗАКОННИХ АКТІВ ДЛЯ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ ОБІГУ РОСЛИН РОДУ КОНОПЛІ

О. Стефанишина повідомила, що наразі залишаються незатвердженими кілька нормативно-правових актів, а саме зміни до:

• постанови КМУ від 06.04.2016 р. № 282, якими затверджено Ліцензійні умови провадження господарської діяльності з культивування рослин, включених до таблиці I переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, затвердженого Кабінетом Міністрів України, розроблення, виробництва, виготовлення, зберігання, перевезення, придбання, реалізації (відпуску), ввезення на територію України, вивезення з території України, використання, знищення наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, включених до зазначеного переліку;
• постанови КМУ від 03.06.2009 р. № 589 «Про затвердження Порядку провадження діяльності, пов’язаної з обігом наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, та контролю за їх обігом»;
• наказу МОЗ України від 28.02.2020 р. № 587, яким затверджено Порядок ведення Реєстру медичних записів, записів про направлення та рецептів в електронній системі охорони здоров’я, та інше.

Також вона попросила звернути увагу МОЗ на кілька організаційних моментів — на навчання лікарів та інформування медичної спільноти щодо ліків на основі медичного канабісу і проведення роз’яснювальної роботи з потенційними виробниками таких ліків щодо Ліцензійних умов. Крім того, вона повідомила, що представники аптечного бізнесу зазначають, що вони не зможуть працювати з магістральними прописами, поки не з’явиться відповідна стаття щодо екстрактів канабісу в Державній Фармакопеї України.

Марина Слободніченко, заступниця міністра охорони здоров’я України з питань європейської інтеграції, повідомила, що МОЗ першочергово зосереджено увагу на підготовці підзаконних актів, необхідних для імпорту таких засобів, щоб українські пацієнти якомога швидше їх отримали. Зокрема:

• ухвалено Порядок придбання насіння рослин , включених до таблиці І переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, з метою провадження діяльності з їх культивування, крім діяльності з посіву та вирощування конопель для промислових цілей;
• внесено зміни до Порядку видачі дозволів на право ввезення на територію України, вивезення з території України або транзиту через територію України наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів;
• затверджено Положення про електронну інформаційну систему обліку вирощених рослин конопель для медичних цілей, переміщення таких рослин, продуктів їх переробки, рослинної субстанції канабісу, вироб­лених (виготовлених) із них лікарських засобів на всіх етапах обігу та порядок її функціонування;
• запущено електронний рецепт на лікарські засоби, виготовлені з медичного канабісу; доповнено Державну Фармакопею України монографією «Конопель квітки»;
• 30 вересня Урядом ухвалено зміни до постанови КМУ від 06.04.2016 р. № 282, якими затверджено новий порядок ведення господарської діяльності з культивування медичного канабісу;
• розроблено порядок відбору зразків рослин, які теж необхідні для культивування медичного канабісу;
• затверджено перелік захворювань та станів, особливості призначення лікарських засобів з канабісу і перелік форм лікарських засобів з канабісу.

М. Слободніченко наголосила, що цих змін достатньо, щоб суб’єкти господарювання мали змогу реєструвати активний фармацевтичний інгредієнт на такі ліки, отримувати ліцензію на право обігу наркотичних засобів, подавати заяви на квоти на 2025 р. Наразі в Україні є 42 суб’єкти господарювання, які мають ліцензію на імпорт наркотичних засобів. Однак поки що жоден з цих суб’єктів не звернувся для реєстрації активного фармацевтичного інгредієнта.

Марія Карчевич, заступниця міністра охорони здоров’я України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації, додала, що законом № 3528 передбачено запровадження електронних рецептів на готові та екстемпоральні лікарські засоби, виготовлені з медичного канабісу; впровадження електронної інформаційної системи обліку вирощених рослин конопель для медичних цілей, переміщення таких рослин, продуктів їх переробки, рослинної субстанції канабісу, вироблених із них лікарських засобів на всіх етапах обігу.

Для реалізації цих положень закону розроблено необхідні нормативні акти. Окремо також створено навчальний матеріал щодо використання цих електронних рішень, а для медичних та аптечних закладів буде доступним курс академії НСЗУ щодо використання електронних рецептів для ліків на основі медичного канабісу.

Під час обговорення цієї теми Д. Гурін звернувся до МОЗ з проханням провести у 2025 р. дослідження щодо застосування ліків на основі медичного канабісу при посттравматичному стресовому розладі, а також щодо застосування інгаляційних форм таких ліків.

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!