Європейська інтеграція України: охорона здоров’я. Політичний діалог (Відео)

Досягнення, потенціал та подальші плани щодо інтеграції української медицини та фармацевтичної галузі, зокрема в європейську систему охорони здоров’я, представлено в рамках міжнародної конференції «Європейська інтеграція України: охорона здоров’я», організованої Міністерством охорони здоров’я України (МОЗ) спільно з Європейською Комісією. Захід відбувся у змішаному форматі (офлайн / онлайн) 16 жовт­ня 2024 р., зібравши медичну та фармацевтичну спільноти, представників державних і приватних організацій та професійну громадськість.

Серед спікерів конференції — ключові політичні лідери євроінтеграційного процесу України, представники Європейської Комісії, зокрема Генерального директорату з охорони здоров’я та харчової безпеки (Directorate-General for Health and Food Safety — DG SANTE), Генерального директорату політики сусідства та переговорів про розширення (Directorate-General for Neighbourhood and Enlargement Negotiations — DG NEAR), Управління з питань готовності та реагування на надзвичайні ситуації у сфері охорони здоров’я (Health Emergency Preparedness and Response — HERA), Представництва Європейського Союзу в Україні, поважні іноземні гості, а також вітчизняні представники фармацевтичної галузі, медичних закладів, експерти та молодь.

У рамках панельних дискусій міжнародні та українські експерти разом обговорили виклики для України на шляху євроінтеграції; готовність системи громадського здоров’я та системи крові до надзвичайних ситуацій; потенціал українських медичних послуг у контексті транс­кордонної медицини та їх інтеграції у спільний ринок медичних послуг ЄС; залучення міжнародних фінансових інструментів розвитку (грантів, кредитів, донорської допомоги тощо) та інвестицій у сферу охорони здоров’я; майбутнє сфери охорони здоров’я України в ЄС очима молоді.

Готовність та виклики на шляху європейської інтеграції сфери охорони здоров’я

Стійкість системи охорони здоров’я України в контексті євроінтеграції та її роль в європейському просторі — ключове питання для обговорення в рамках цієї панелі.

Із відеозверненням учасників конференції вітала євро­пейський комісар з питань охорони здоров’я та безпеки харчових продуктів Стелла Кіріакідес (Stella Kyriakides), наголошуючи на відданості підтримці України з боку ЄС, у тому числі у сфері охорони здоров’я. «Ми важко працюємо для того, щоб підтримати українську владу, аби українські стандарти відповідали стандартам ЄС, що покращить стійкість економіки, ланцюги поставок, а також такі сфери як, наприклад, фармацевтична. І такі перемовини, безумовно, вимагають концентрації і лідерства. Але правильне запровадження реформ — це ключ до успіху. І наша підтримка України, безумовно, є гарантованою, ми стоїмо спільно з вами у вашій боротьбі за свободу та демократію і готові працювати з вами для майбутньої стабільності і розбудови кращого партнерства», — підкреслила вона.

Євроінтеграційний процес України у сфері охорони здоров’я включає 4 напрямки: громадське здоров’я, медичні послуги, фармацевтичне регулювання і медична освіта. Про це поінформувала Марина Слободніченко, заступниця міністра охорони здоров’я України з питань євроінтеграції. «Ці 4 напрямки, в яких ми здійснюємо реформи, приводимо законодавство у відповідність з актами ЄС, пронизані наскрізно цифровими процесами. І Україна вже є передовою в цифровому просторі», — наголосила вона. Говорячи про те, як Україні вдається проводити реформи і євроінтеграційні процеси в умовах, що склалися, М. Слободніченко відмітила потужну підтримку і співпрацю з європейськими партнерами, координацію і кооперацію з країнами ЄС.

Відповідно до Спільної декларації країн «Групи семи» від 12 липня 2023 р. Україною підписано безпекові угоди з 26 країнами. 1 із пунктів цих угод, які мають гарантувати безпеку нашої держави, є сфера охорони здоров’я. Напередодні конференції міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко з міністеркою охорони здоров’я Швеції Акко Анкарберг Йоханссон (Acko Ankarberg Johansson) підписали технічну угоду у сфері охорони здоров’я в межах безпекової угоди між країнами. Таку угоду укладено і з Латвією. Найближчим часом очікується підписання угоди з Фінляндією та Бель­гією. Робота щодо підписання технічних угод з іншими країнами триває.

У межах тісної кооперації з Європейською Комісією, яка розпочалася з моменту набуття Україною статусу кандидата на членство в ЄС, наша держава приєдналася до ряду ініціатив: Україна включена до програм EU4Health, МОЗ залучено до роботи в раді HERA, МОЗ та представники 6 українських фармацевтичних виробників увійшли до Альянсу критично важливих лікарських засобів (Critical Medicines Alliance — СМА) тощо.

Якою бачать українську систему охорони здоров’я в євро­пейському просторі у майбутньому:

  • стійка система охорони здоров’я;
  • високоякісні послуги та доступні ліки для пацієнтів відповідно до європейських стандартів;
  • безпечне середовище проживання та ефективні методи запобігання загрозам;
  • сильна регуляторна фармацевтична політика;
  • висококваліфікований медичний персонал;
  • інтеграція з цифровим сектором ЄС.

«Ми розпочали переговорний процес з Європейським Союзом в рекордні терміни. Жодна країна-кандидат не проходила так швидко цей шлях від надання статусу кандидата до початку реальних переговорів. Зараз ми знаходимося на одному з найбільш важливих етапів цього переговорного процесу — відбувається скринінг українського законодавства за 37 переговорними розділами… Питання охорони здоров’я є одним із розділів, поєднаних з питанням захисту прав споживачів», — продовжив генеральний директор Урядового офісу координації європейської та євроатлантичної інтеграції Олександр Ільков.

За результатами опрацювання актів права ЄС, у сфері охорони здоров’я визначено близько 200 нормативних актів, які потребують обов’язкової імплементації в українське законодавство. Імплементація актів не означає їх переклад і ухвалення Урядом чи Парламентом. Натомість необхідні проведення інституційних реформ, побудова нових інституцій, що, своєю чергою, потребує значного фінансування. «Разом з тим ми розуміємо, що всі ці реформи нам доводиться робити у час війни. І зрозуміло, що в країні, яка воює, є інші, можливо, більш важливі пріоритети. Знайти правильний баланс між тим, щоб зберегти нашу незалежність, повернути наші території і не зупинятися рухатися до Європейського Союзу — це, мабуть, найбільший виклик у ході переговорного процесу», — зауважив О. Ільков.

«Для мене європейська інтеграція України саме у сфері охорони здоров’я — це про молодість, якісне і довге життя. А ще це і про громадське здоров’я, і про доступ до ліків і якісних медичних послуг, і про якісну медичну освіту та лікарів», — продовжила Ольга Стефанішина, народна депутатка України, голова підкомітету з питань адаптації законодавства України до положень права Європейського Союзу (acquis ЄС), виконання міжнародно-правових зобов’язань України у сфері європейської інтеграції Комітету Верхов­ної Ради України з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування. У рамках євроінтеграційних процесів Парламент ухвалив ряд необхідних законів у сфері охорони здоров’я, у тому числі про лікарські засоби. Водночас парламентарка наголосила на необхідності прискорення введення в дію положень цього закону, аби вони запрацювали раніше за завершення воєнного стану в Україні і не гальмували роботу в напрямку євро­інтеграції, зокрема і в контексті створення нового єдиного органу державного контролю у фармгалузі.

Глобальна візія руху України до Євросоюзу

Україна, зі свого боку, проводить важку роботу на шляху до ЄС, обробляючи, перекладаючи та опрацьовуючи великий пласт нормативно-правових актів ЄС, залучаючи юристів та експертів та погоджуючи з європейськими партнерами — і все це в умовах війни. Це відзначив Штефан Шльойнінг (Stefan Schleuning), керівник програм співробітництва Представництва ЄС в Україні. «З нашого боку, ми ще раз хочемо засвідчити, що пропонуватимемо всю необхідну підтримку: фінансову, технічну та політичну для того, щоб процес перемовин відбувався максимально ефективно та продуктивно», — наголосив він.

Підтримка України — основний пріоритет і основне завдання в міжнародній політиці Королівства Швеції. На цьому наголосила міністерка охорони здоров’я Швеції Акко Анкарберг Йоханссон (Acko Ankarberg Johansson). «Та політична воля, яку демонструє Уряд України на підтримку сфери охорони здоров’я, засвідчує, що одна з основних потреб і у той же час напрямків забезпечення діяльності в Україні полягає в тому, щоб забезпечити невпинний процес реформування та розвитку. У рамках цього ми маємо підтримувати українську систему охорони здоров’я через донації лікарських засобів, медичних виробів, обладнання та генераторів. І ми продовжуватимемо приймати, лікувати та забезпечувати реабілітацією пацієнтів, які потрапляють у країну через програму медичної евакуації», — зазначила вона.

У рамках підписаного наприкінці 2023 р. меморандуму про взаєморозуміння між Міністерством охорони здоров’я України та Міністерством охорони здоров’я Королівства Швеція продовжується співробітництво у таких пріоритетних сферах, як громадське здоров’я, реабілітація, професійний розвиток медичного персоналу, обмін досвідом і кращими практиками, співпраця у сфері фармації, зокрема обмін досвідом у сфері клінічних випробувань та державної реєстрації лікарських засобів, застосування регуляторних рішень щодо контролю якості, розвиток можливостей постачання продукції на взаємні ринки, вдосконалення нормативно-правової бази.

Потреби швидкої відбудови України становлять 16 млрд дол. США. «З точки зору Світового банку, ми визнаємо, що реформа охорони здоров’я для МОЗ — це також про відновлення економіки, зниження рівня бідності, тому у нас триває співпраця з нашими партнерами. І ми знаємо, що вторгнення росії забирає життя і нищить інфраструктуру в Україні», — продовжив Боб Сом (Bob Saum), регіональний директор Світового банку у справах країн Східної Європи.

У контексті української системи охорони здоров’я він висловив захоплення українськими медичними професіоналами, які в умовах війни продовжують реагувати на всі виклики і потреби населення в отриманні належної медичної допомоги. Світовий банк, зі свого боку, готовий і надалі надавати Україні фінансову та іншу необхідну допомогу, у тому числі на шляху до вступу в ЄС. За словами Б. Сома, Україна стоїть на передовій впровадження реформ, у тому числі у сфері охорони здоров’я: посилення первинної ланки медичної допомоги; концентрація на ініціативах в ме­жах громадського здоров’я; цифровізація системи охорони здоров’я.

У рамках нашої наступної публікації детально зупинимося на ключових тезах, озвучених учасниками панельної дискусії «Трансформація фармацевтичного сектора України до європейського ринку». Як Україна адаптує свої фармацевтичні стандарти до європейських? Які кроки роб­ляться для створення державного контролю у фармацевтичній сфері? Як спрощення реєстрації ліків може прискорити доступ до ринку ЄС? Про це та інше читайте найближчим часом.

Катерина Горбунова,
фото надані організаторами
Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!

Коментарі

Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим

Добавить свой

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Останні новини та статті