Регулювання дієтичних добавок, реформа МСЕК та охорона психічного здоров’я — відбулося засідання профільного комітету

ХАРЧОВІ ДОПОВНЮВАЧІ

Представляючи законопроєкт № 11389, Михайло Радуцький повідомив, що проєкт розроблений з метою вдосконалення регулювання виробництва та обігу харчових доповнювачів на ринку України з урахуванням вимог законодавства Європейського Союзу (ЄС). Напередодні законопроєкт розглянуто і опрацьовано на засіданні підкомітету з питань фармації та фармацевтичної діяльності Комітету.

Законопроєктом пропонується визначити чіткі процедури введення в обіг дієтичних добавок, а також встановити вимоги до компонентів, які можуть використовуватися для їх виготовлення: мінералів, вітамінів, речовин із поживним або фізіологічним ефектом. Визначено, що МОЗ затвердить перелік таких компонентів і максимально допустимі дози. Документом також посилюється відповідальність за виробництво та продаж дієтичних добавок, які не відповідатимуть законодавчим нормам.

Ігор Кузін, заступник міністра охорони здоров’я України, зазначив, що під час підготовки тексту законопроєкту до другого читання пропонується не змінювати назву «дієтична добавка» на «харчовий доповнювач» і залишити понятійний апарат у тексті закону незмінним. Також у цій редакції проєкту скорочено термін, протягом якого дієтичні добавки, які не відповідатимуть новим вимогам, зможуть знаходитися в обігу. Так, вони зможуть знаходитися в обігу до кінця терміну придатності, але не довше, ніж протягом 3 років з моменту набрання чинності нового регулювання. Крім того, уточнено випадки, коли застосовуватимуться штрафні санкції за порушення вимог законодавства до операторів ринку, які реалізують дієтичні добавки.

Після завершення обговорення члени Комітету підтримали пропозиції підкомітету та рекомендували Парламенту прийняти запропоновану Комітетом остаточну редакцію законопроєкту № 11389 в другому читанні та в цілому як закон.

ПСИХІЧНЕ ЗДОРОВ’Я

Представляючи законопроєкт № 12030, М. Радуцький зазначив, що проєкт передбачає створення цілісного закону, що регулюватиме основні організаційно-правові засади у сфері охорони психічного здоров’я населення. Адже необхідність створення правового підґрунтя для систематизації розбудови психологічної та психотерапевтичної служби підтверджена результатами реалізації Всеукраїнської програми ментального здоров’я «Ти як?», яка почала працювати з травня 2022 р. Завдяки цьому проєкту нині триває побудова якісної української системи послуг з охорони психічного здоров’я, спрямованої на відновлення ментального благополуччя кожної особи.

Політик зауважив, що Головне науково-експертне управління апарату Верховної Ради України висловило зауваження до законопроєкту, які можуть бути враховані при його до­опрацюванні під час підготовки до розгляду в другому читанні. Зауваження надійшли і від МОЗ України та Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, які також будуть опрацьовані.

Лада Булах, членкиня Комітету, зауважила, що проєкт має рамковий характер та об’єднує всі центральні органи виконавчої влади, які в тому чи іншому вигляді реалізовуватимуть національні політики профілактики та підтримки психічного здоров’я. Законопроєкт сприятиме формуванню нової культури підтримки психічного здоров’я, забезпечить міжсекторальну взаємодію в наданні психологічної допомоги та впровадить в національне законодавство сучасні вимоги Всесвітньої організації охорони здоров’я та ЄС.

Ольга Стефанишина, членкиня Комітету, зазначила, що законопроєктом передбачено створення Національної комісії з питань психічного здоров’я. На думку її та пацієнтських асоціацій, на сьогодні немає потреби у створенні чергового органу в цій сфері. Це не спричинить позитивного впливу на розвиток системи надання послуг та може відсторонити її від існую­чих в державі процесів та ресурсів.

Дмитро Гурін, член Комітету, відмітив, що законопроєкт регулює питання психотерапії, але слід також регулювати й психо­фармакотерапію. Адже в Україні з’являються клініки, які лікують пацієнтів кетаміном, пропофолом. Однак регулювання діяльності такої терапії на сьогодні відсутнє.

Стосовно Національної комісії з питань психічного здоров’я, то, на його думку, більшість у складі цієї комісії мають становити представники саморегулівних організацій у сфері психічного здоров’я, громадських об’єднань, надавачі послуг у сфері охорони психічного здоров’я та фахівці у цій сфері.

Л. Булах зазначила, що фінансування цієї установи відбуватиметься за рахунок саморегулівних організацій у сфері психічного здоров’я, створення яких передбачено цим законопроєктом, та за рахунок допомоги міжнародних проєктів. Важливість створення окремого органу, який би опікувався питанням психічного здоров’я, важливе для розбудови міжсекторальних програм збереження психічного здоров’я.

Віктор Ляшко, міністр охорони здоров’я України, додав, що професія «психолог» наразі не є ліцензованою з медичної практики професією. Тому наразі в системі охорони психічного здоров’я недостатньо повноважень МОЗ чи Національної служби здоров’я України (НСЗУ). Тож враховуючи необхідність міжсекторальної співпраці в частині охорони психічного здоров’я, для координації цієї співпраці й має бути створено окремий орган. Форма такого органу є дискусійною, і МОЗ готове до обговорення, але в цілому підтримує його створення.

За результатами обговорення Комітет ухвалив рішення рекомендувати Парламенту включити законопроєкт № 12030 в порядок денний та за результатами розгляду в першому читанні прийняти його за основу з урахуванням необхідності внесення змін до інших структурних частин законів або інших законодавчих актів, що не були предметом розгляду в першому читанні.

РЕФОРМА МСЕК

Представляючи законопроєкт № 12178, М. Радуцький зауважив, що необхідність проведення реформи медико-соціальної експертної комісії (МСЕК) назріла давно. Законопроєктом передбачається, що з 1 січня 2025 р. замість МСЕК мають запрацювати комісії з оцінювання повсякденного функціонування людини, а сам процес оцінювання буде прозорим і цифровізованим, що сприятиме мінімізації корупційних ризиків.

В. Ляшко поінформував, що законопроєктом передбачено внесення змін до 27 законів України щодо медичної складової встановлення інвалідності, а саме переходу від медико-соціальної експертизи до оцінки функціональності людини, за результатами якої пропонують відповідні компенсатори, які дозволять повернутися в соціальне та економічне життя країни. Соціальну складову підтримки осіб з інвалідністю розробляє Міністерство соціальної політики України.

Згідно з проєктом, оцінювання осіб на предмет встановлення інвалідності буде передано до кластерних та надкластерних лікарень. Оскільки в них є вся необхідна матеріально-технічна база для визначення функціональності людини, краща безбар’єрна доступність і забезпеченість працівниками різного профілю.

Також передбачається цифровізація процесів, зокрема, впровадження електронних направлень, обов’язковість використання електронної системи охорони здоров’я для ухвалення рішень тощо. Визначаються чіткі критерії для направлення на оцінку функціональності та її проведення на основі міжнародних інструментів, зокрема міжнародної класифікації функціо­нування, яка наразі в Україні вже є національним стандартом.

Лікарсько-консультативні комісії виключатимуться з процесу встановлення інвалідності, що дозволить одноособово ухвалювати рішення про направлення пацієнтів на проведення оцінювання функціональності сімейними або лікуючими лікарями.

Водночас пропонується включати лікарів до складу комісії з оцінювання функціональності людини випадковим чином, залежно від їх спеціалізації та хвороби, яка потребуватиме оцінювання. Передбачається й зміна підходів до фінансування, зокрема, буде запроваджена окрема бюджетна програма, кошти з якої оплачуватимуться через НСЗУ. Нині без змін залишаться встановлення статусу особи з інвалідністю та соціальні гарантії. Попередній статус осіб з інвалідності, яку отримано до запуску реформи, теж залишиться без змін.

О. Стефанишина зазначила, що, на її думку, слід розділяти оцінку медичного стану й оцінку інвалідності та призначення пільг. Це мають бути дві різні системи.

На це В. Ляшко уточнив, що оцінка функціонування людини проводитиметься після проходження пацієнтом лікування та реабілітації. Оскільки раніше проводилося лише лікування, після чого дані з лікування передавалися на МСЕК, яка створювала план реабілітації, який особа проходила, та інвалідність встановлювалася на певний період. Це призводило до великої кількості переоглядів.

Згідно з проєктом, оцінюватиметься втрата функціональності людини, після чого їй пропонуватимуться компенсатори, які дозволять покращити її стан. Потім ці медичні дані пере­даватимуться до соціальної складової, яка може включати зміну умов проживання, роботи, освіти. Тобто буде чітке розуміння, яку послугу може забезпечити держава для компенсації втрати функціональності людини, що дозволить в подальшому не встановлювати особі інвалідності.

Валерій Зуб, член Комітету, поцікавився, що відбувається з тими справами, які наразі вже були передані на розгляд МСЕК?

В. Ляшко відповів, що МСЕК на сьогодні не має права зупиняти роботу і має проводити медико-соціальну експертизу до моменту ухвалення необхідних нормативних актів для запуску системи оцінювання функціональності людини. Також він закликав повідомляти на «гарячу лінію» МОЗ (прим. ред.:  тел.: 0 (800) 505-201, 0 (800) 60-20-19) про випадки відмови МСЕК приймати справу про встановлення інвалідності.

Після завершення обговорення Комітет ухвалив рішення рекомендувати Парламенту включити законопроєкт № 12178 в порядок денний та за результатами розгляду в першому читанні прийняти його за основу з урахуванням необхідності внесення змін до інших структурних частин законів або інших законодавчих актів, що не були предметом розгляду в першому читанні.

МОБІЛІЗАЦІЯ ЛІКАРІВ

М. Радуцький повідомив, що на адресу Комітету надходять листи від мобілізованих осіб з медичною освітою про те, що їх направляють на обіймання стрілецьких посад в сухопутних військах замість їх призначення на медичні посади.

Юрій Подолян, заступник командувача Медичних сил Збройних сил України (ЗСУ), запевнив, що до медичних сил така інформація не надходила. Він додав, що лікарі призначаються в медичні роти та в медичні пункти батальйонів.

В. Ляшко зазначив, що провів розмову з командувачем Медичних сил ЗСУ, який також його запевнив, що лікарі не призначаються на стрілецькі посади, а мова йде лише про ротацію. Вона відбувається шляхом направлення частини лікарів з медичних частин та госпіталів в медичні роти та стабілізаційні пункти для забезпечення надання медичної допомоги військовослужбовцям.

Після завершення обговорення М. Радуцький попросив командування Медичних сил ЗСУ затвердити процедуру призначення лікарів на медичні посади й оприлюднити контакти, куди повідомляти у разі виникнення вищезгаданих ситуацій.

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!