Резолюція форуму «ФАРМЕКСПЕРТ 2024. СТАНДАРТИ. ІННОВАЦІЇ. ЄВРОІНТЕГРАЦІЯ»

Форум «ФАРМЕКСПЕРТ 2024. СТАНДАРТИ. ІННОВАЦІЇ. ЄВРОІНТЕГРАЦІЯ», що відбувся 21 листопада 2024 р. у Києві, організовано компанією «Проксіма Рісерч Інтернешнл» у співпраці з Державним експертним центром МОЗ України за підтримки Міністерства охорони здоров’я України та участю партнерів, а також за інформаційної підтримки головного інформаційного партнера Форуму «Щотижневик АПТЕКА» та видань «Український медичний часопис», «The Pharma Media», «Фармацевтичний журнал».

Створивши простір для відкритого діалогу, Форум став ефективною платформою для обміну думками та досягненнями, ініціативами, ідеями та кращими практиками з метою сприяння розвитку фармацевтичної та медичної галузей в Україні; визначення потреб охорони здоров’я України і можливостей для їх задоволення; майданчиком для висвітлення учасниками власного бачення щодо останніх законодавчих змін; ключових тенденцій розвитку фармацевтичного ринку, ризиків та нових можливостей для бізнесу; формування ціннісних партнерств.

Під час Форуму загалом було підкреслено євроінтеграційний вектор розвитку України — важливу роль та значення подальшого інтегрування галузі відповідно до найкращих європейських та світових стандартів, підвищення міжнародної довіри та інвестиційної привабливості України, розвитку галузевих стандартів у системі охорони здоров’я України.

Форум «ФАРМЕКСПЕРТ 2024. СТАНДАРТИ. ІННОВАЦІЇ. ЄВРОІНТЕГРАЦІЯ» об’єднав більше ніж 250 учасників — провідних фахівців охорони здоров’я: представників Комітету Верховної Ради України з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування, Міністерства охорони здоров’я України, Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками, Національної служби здоров’я України (НСЗУ), Державного експертного центру МОЗ України, представників державних органів влади, бізнесу, провідних експертів наукової спільноти, фармацевтичних підприємств, менеджмент та лікарів закладів охорони здоров’я, реабілітаційних центрів, членів професійних асоціацій, громадських організацій.

За структурою програми Форум складався із 7 тематичних блоків із сесіями виступів та панельними дискусіями, в яких взяли участь більше 50 спікерів за окремими напрямами в офлайн- та онлайн-форматах.

Відкриваючи Форум, з вітальним словом до учасників звернулися заступник міністра охорони здоров’я України Едем Адаманов та директор Державного експертного центру МОЗ України, кандидат фармацевтичних наук, доцент Михайло Бабенко. Едем Адаманов закликав усіх долучатися до відвертої та жвавої дискусії та говорити лише про факти, а не оперувати політичними лозунгами.

Зі свого боку, Михайло Бабенко відмітив, що раніше тематика подібних форумів базувалася на монотемах, а цей Форум змінив підхід, і для обговорення зібрано «найгарячіші» та найактуальніші питання сьогодення. Серед них — напрацювання у сфері охорони здоров’я 2024 р. та вектори її розвитку у 2025 р., виклики та основні завдання з імплементації нового Закону України «Про лікарські засоби», впровадження стандарту електронного загального технічного документа (Electronic Common Technical Document — еСTD), стандарти в охороні здоров’я, формулярна система та раціональна фармакотерапія, реабілітаційна допомога, ціноутворення на лікарські засоби та інші актуальні для галузі питання.

Учасники Форуму констатують

Щодо напрацювань 2024 р. та нових векторів розвитку на 2025 р. у сфері охорони здоров’я:

• відкриваючи тематичну частину Форуму, представники законодавчої та виконавчої гілок влади зазначили, що напрацювання змін завжди про відкритість та партнерство, і пообіцяли аналізувати та брати до уваги пропозиції усіх зацікавлених сторін;
• одними з нагальних питань наразі є зниження цін на ліки, ухвалення законопроєкту про посилення регулювання виробництва та обігу дієтичних добавок;
• наступного року профільний парламентський комітет працюватиме над розробкою євроінтеграційних законо­проєктів у сфері охорони здоров’я;
• Міністерство охорони здоров’я України (МОЗ) зробило багато для зниження цін на препарати. Щодо проєкту змін до постанови КМУ від 17 жовтня 2008 р. № 955 — наразі триває громадське обговорення, опрацьовуються звернення та пропозиції учасників ринку;
• пріоритетними напрямами роботи МОЗ є євроінтеграція, відбудова Національної спеціалізованої дитячої лікарні «ОХМАТДИТ», оновлення технічних регламентів щодо медичних виробів, продовження роботи над удосконаленням системи оцінки медичних технологій та збільшення закупівель за договорами керованого доступу, впровадження еСTD, введення в дію нових законодавчих норм щодо маркування лікарських засобів;
• наразі Європейський Союз розглядає Україну як одного з постачальників ліків для країн ЄС, тому потрібно побудувати в Україні потужну регуляторну систему, яка б відповідала найвищим системам якості ЄС. Тож створення нового органу державного контролю (ОДК) відбуватиметься за участю міжнародних партнерів, які вже зараз активно долучаються до дискусій та надають консультації в межах дорадчої робочої групи (Advisory Board) зі створення ОДК у фармацевтичній сфері;
• у підготовці до створення ОДК вже розроблено 25 проєктів з 52 нормативно-правових актів, проведено орієнтовні розрахунки потреби у фінансуванні ОДК, що згодом обговорюватимуться з бізнесом;
• впровадження 2D-кодування — надскладна робота у цьому напрямку також ведеться, і найбільша кількість завдань лягає на сам бізнес, адже держава, зі свого боку, вже здійснила всі необхідні політичні кроки, ухвалила регулювання. Тепер справа за інвестиціями та відповідними організаціями, які візьмуться за впровадження цього проєкту.

Щодо актуальних питань імплементації нового Закону України «Про лікарські засоби»:

• детальний огляд норм Закону України від 28 липня 2022 р. № 2469-IX (далі — новий Закон) звертає увагу на суттєве розширення термінології (103 терміни), при цьому 32 терміни взагалі є новими для українського законодавства. Найбільший виклик — це розробка нормативно-правових актів та імплементація норм директив ЄС;
• введення в дію нового Закону передбачено через 30 міс після завершення воєнного стану, але наразі обговорюється нова орієнтовна дата введення в дію — 1 січня 2026 р. Було наголошено на цілковитій підтримці пришвидшення введення в дію нового Закону, підтримці імплементації норм нового Закону, адже це шлях до євроінтеграції;
• Україна прагне увійти до європейського простору, де до виробників висуваються додаткові вимоги, тож якщо українські компанії хочуть виходити на європейський ринок та конкурувати з європейськими компанія­ми, то варто інвестувати та готуватися до впровадження нових норм. Закон ухвалено у 2022 р., і всі маємо готуватися до введення його в дію;
• більшість норм не потребують додаткового фінансування, і введення їх в дію може бути прискорене, але є окремі норми, які варто вводити в дію у визначені законом строки, зокрема щодо верифікації лікарських засобів, що передбачено з 1 січня 2028 р.;
• ОДК буде абсолютно новим органом, і кваліфікаційні вимоги відбору застосовуватимуться як до керівника, так і до майбутніх працівників.

Щодо впровадження формату електронного загального технічного документа (Electronic Common Technical Document — eCTD):

• для держави перевагою впровадження eCTD є євроінтеграція, стандартизація форматів та способів подачі електронного досьє, прискорення роботи з матеріа­лами і запровадження електронного документообігу;
• для заявників перевагами є прискорення створення, передачі та повторного використання досьє, уніфікація процесів та стандартів зі світовою і європейською спільнотою, мінімізація часових та фінансових витрат, а також піклування про екологію;
• всебічну підтримку і плідну взаємодію в реалізації цього проєкту надало МОЗ України в особі заступниці міністра охорони здоров’я України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Марії Карчевич та її команди;
• за цей період відбулося врегулювання нормативно-правової бази; затвердження технічних документів (специфікації та валідаційних критеріїв і рекомендацій щодо подачі реєстраційних матеріалів); вивчення та залучення міжнародного досвіду; проведення навчання; проведення громадських обговорень та консультацій з ринком; безперервна технічна підтримка;
• з січня 2025 р. подача реєстраційних матеріалів у форматі eCTD повноцінно запрацює на добровільній основі, а в серпні 2025 р. eCTD-формат стане обов’язковим до застосування;
• тестовий період дає змогу перевірити як систему заявника, так і регулятора до впровадження обов’язкової подачі реєстраційних матеріалів в eCTD-форматі;
• у межах тестового періоду, що триває з 1.05.2024 р., заявники мають змогу подати матеріали реєстраційного досьє для державної реєстрації лікарських засобів, пере­реєстрації та внесення змін до реєстраційних матеріалів у форматі eCTD;
• підкреслено важливість долучення заявників до тестування eCTD з метою підготовки до його обов’язкового впровадження.

Щодо стандартизації медичної та реабілітаційної допомоги у сфері охорони здоров’я:

• систему стандартів у сфері охорони здоров’я складають державні соціальні нормативи та галузеві стандарти. Стандартизація медичної допомоги в Україні є фундаментом охорони здоров’я та ключовим напрямом у забезпеченні високоякісних і доступних послуг для населення. Наявність стандартів допомагає проводити моніторинг надання медичних послуг, стандарти сприяють оптимізації ресурсів, підвищенню ефективності системи охорони здоров’я, а також дотриманню принципів доказової медицини;
• методики розробки та впровадження галузевих стандартів, індикаторів якості медичної допомоги повністю гармонізовано з відповідними документами Європейського Союзу;
• стандартизація регулює усі етапи медичної допомоги: від профілактики та діагностики до лікування й реабілітації. Це допомагає лікарям в ухваленні рішень і дає пацієнтам упевненість у тому, що вони отримують якісну допомогу відповідно до сучасних медичних знань;
• реєстр медико-технологічних документів ведеться з метою забезпечення розробки та впровадження медико-технологічних документів зі стандартизації медичної допомоги, прозорості процесу їх розробки та затвердження, а також підтримки єдиного інформаційного середовища для членів мультидисциплінарних робочих груп з розробки медичних стандартів (уніфікованих клінічних протоколів) медичної допомоги на засадах доказової медицини;
• стан стандартизації медичної допомоги на листопад 2024 р. демонструє значний прогрес. Значно підвищилася інтенсифікація розробки стандартів у сфері охорони здоров’я. Наявні стандарти охоплюють захворювання з найбільшим тягарем захворюваності та смертності. Розроблено та внесено до реєстру 172 клінічні настанови, 92 стандарти медичної допомоги, 109 уніфікованих клінічних протоколів, 15 нових клінічних протоколів, а також 962 протоколи фінського медично-наукового товариства;
• у світі відзначається тенденція до пацієнторієнтованої моделі, в Україні все робиться з метою швидкого оновлення стандартів відповідно до нових наукових даних, спрощення доступу до інформації для медичних фахівців, забезпечення легкого доступу до стандартів для всіх учасників системи охорони здоров’я, забезпечення більш персоналізованого підходу до лікування;
• сучасний стан організації медичної та психологічної реабілітації військовослужбовців і цивільних — тема, яка є дуже актуальною та пов’язаною із високою соціальною відповідальністю;
• розвиток реабілітаційної допомоги є одним із ключових напрямів реформування системи охорони здоров’я України, введено поняття «стандарт реабілітаційної допомоги», який є сукупністю норм, правил і нормативів, а також показників (індикаторів) якості надання реабілітаційної допомоги відповідного напряму у сфері охорони здоров’я, які розробляються з урахуванням сучасного рівня розвитку медичної науки і доказових методів;
• галузь переживає процес трансформації відповідно до найкращих світових практик та сучасних наукових досягнень, сприяючи адаптації медицини до потреб суспільства, орієнтуючись на пацієнта та ефективне використання ресурсів;
• зазначається покращення взаємодії між усіма державними установами, що займаються питаннями реабілітації військовослужбовців та цивільних;
• мережа закладів є досить широкою, постає питання щодо якості цієї допомоги. Дуже цінною є ініціатива зі створення центрів досконалості;
• у багатьох закладах вже створено багатопрофільні команди фахівців, які надають реабілітаційну допомогу високого та середнього обсягу, впроваджують інноваційні методи фізичної та психологічної реабілітації. Ці зміни мають стратегічне значення для створення стійкої, орієнтованої на якість та пацієнта системи надання реабілітаційної допомоги;
• пацієнтоцентричність передбачає планування та проведення реабілітації з урахуванням потреб, можливостей та побажань пацієнта, якому надається реабілітаційна допомога;
• за підтримки проєкту Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) у співпраці з МОЗ впроваджується навчальний модуль, за допомогою якого у 2025–2026 рр. буде запроваджено пілотну модель реабілітації на рівні первинної медичної допомоги / громади для покращення доступу до послуг у 15 громадах;
• станом на листопад 2024 р. 495 медичних закладів уклали договори з НСЗУ за пакетами реабілітації. Стаціонарно послуги надають у 314 закладах охорони здоров’я, амбулаторно — у 470.

Щодо розвитку формулярної системи та раціональної фармакотерапії:

• формулярна система — це комплекс управлінських методик в охороні здоров’я, який забезпечує застосування раціональних, організаційно та економічно ефективних методів постачання і застосування лікарських засобів; якісну медичну допомогу в конкретних умовах; оптимальне використання наявних ресурсів, інформаційно-економічну доктрину раціонального застосування лікарських засобів;
• умовами раціональної фармакотерапії Всесвітньою організацією охорони здоров’я визначено наявність мульти­дисциплінарного національного органу, що координує політику застосування лікарських засобів; клінічних протоколів / стандартів медичної допомоги; переліку основних лікарських засобів; фармако-терапевтичних комісій у закладах охорони здоров’я різних рівнів; викладання основних позицій раціональної фармакотерапії в навчальних програмах студентів; безперервність медичної освіти; достатніх державних витрат на забезпечення доступності лікарських засобів та кадрового забезпечення галузі; доцільного та легітимного регулювання впровадження раціональної фармакотерапії; доступної незалежної інформації про лікарські засоби; контроль, аудит раціонального застосування лікарських засобів та системи зворотного зв’язку; просвітницька діяльність серед населення; усунення фінансового тиску;
• раціональне застосування лікарських засобів вимагає, щоб пацієнти отримували їх відповідно до своїх клінічних потреб у дозах, які відповідають їхнім індивідуальним вимогам (правильна доза, правильні інтервали і правильна тривалість). Ці лікарські засоби мають бути прийнятної якості, а також наявні і доступні для пацієнтів;
• Державний формуляр лікарських засобів — це настанова з раціонального застосування зареєстрованих в Україні препаратів, що включає якісні, ефективні, безпечні та економічно доцільні ліки, ефективність яких доведено доказовою медициною. Формуляр належить до галузевих стандартів у сфері охорони здоров’я (ст. 14¹ Основ законодавства України про охорону здоров’я);
• важливою частиною функціонування формулярної системи є моніторинг з оцінкою індикаторів структури, процесу та результату. Моніторинг формулярної системи — процес, що включає регулярні збирання та облік даних для спостереження ключових елементів формулярної системи. Будь-яка система потребує зворотного зв’язку, адже його низька якість свідчить про її неефективність;
• впровадження регіонального та локального формулярів супроводжується щорічним моніторингом, проте існує проблема з індикаторами оцінки їх результативності. Досвід роботи клінічних фармацевтів у відділах інфекційного контролю та впровадження індикаторів якості споживання антимікробних препаратів довели високу ефективність такого підходу. Контролювати призначення слід через менеджмент взаємодії лікарських засобів. У цьому контексті важливо, щоб формулярною системою в закладі охорони здоров’я опікувався клінічний фармацевт.

Щодо змін у ціноутворенні на  лікарські засоби:

• представники професійної фармацевтичної спільноти одноголосно не підтримують ініціативи запровадити державне регулювання націнок на всі лікарські засоби, дозволені для медичного застосування в Україні, знизивши при цьому розміри граничних торговельних надбавок, у редакції проєкту постанови‘>https://www.apteka.ua/article/705886″>постанови КМУ, яким пропонується внести зміни до п. 1 постанови‘>https://www.apteka.ua/article/7323″>постанови КМУ від 17 жовтня 2008 р. № 955;
• серед ризиків та аргументів у разі ухвалення проєкту в редакції, що винесена на громадське обговорення, такі: міжнародні виробники, які роками інвестували та розвивали бізнес в Україні, будуть змушені зменшити свої витрати шляхом скорочення діяльності та звільнення великої кількості працівників. Заявленою метою запропонованих змін є здешевлення вартості ліків, проте у разі їх прийняття така мета не лише не буде досягнута, але й може з’явитися загроза для доступу пацієнтів до необхідних лікарських засобів;
• викликом стане втрата ринкового статусу економіки України, адже держава не може регулювати те, до чого вона не дотична;
• зміни не сприятимуть зниженню цін на лікарські засоби, а навпаки, деякий сегмент дешевих препаратів зникне з ринку;
• скорочення діяльності деяких виробників у разі ухвалення змін призведе й до інших соціальних змін, зокрема зменшення кількості програм благодійної допомоги і соціальної підтримки пацієнтів, яку реалізують виробники, також це знизить інвестиційну привабливість країни;
• проєкт здебільшого стосується діяльності фармацевтичного ритейлу в частині здійснення ними націнок для реалізації лікарських засобів без оприлюднення проведених розрахунків стосовно реальних затрат аптечних закладів та можливих ризиків таких змін;
• попит на ліки не знизиться, а пацієнти шукатимуть потрібні їм лікарські засоби на сумнівних вебсайтах, тим самим стимулюючи розвиток тіньового бізнесу, ввезення контрабандних препаратів та їх фальсифікації. Зміни призведуть і до скорочення кількості аптечних закладів, що теж впливатиме на зниження доступності лікарських засобів для населення;
• водночас цей проєкт не корелюється з позицією держави щодо розширення послуг для надання паліативної допомоги, проведення щеплень в аптеках, збільшення кількості аптек з ліцензіями на реалізацію наркотичних засобів та екстемпоральне виготовлення ліків тощо;
• зростання цін, і не тільки на препарати, зумовлене першочергово станом економіки України у воєнний час та інфляційними тенденціями. Витрати операторів фармацевтичного ринку постійно зростають. Особливу увагу необхідно приділити з’ясуванню реальних наслідків ухвалення проєкту для малих та мікросуб’єктів господарювання. Запропонований проєкт в умовах сучасної економічної ситуації та воєнного стану може призвести до дестабілізації фармацевтичного ринку;
• в Україні не вистачає єдиної цінової політики, а є лише її окремі елементи, тому розробка єдиної цінової політики має стати пріоритетом для всіх учасників ринку;
• у відповідь на аргументи учасників Форуму МОЗ констатує, що хоче запровадити цінове регулювання на всі лікарські засоби, тому що з кожним роком видатки громадян на придбання ліків зростають. У МОЗ очікують, що за результатами 2024 р. громадяни витратять майже 175 млрд грн на закупівлю фармацевтичних товарів. Через це, коли ринок не може впоратися з цінами на товари, держава має втрутитися в ситуацію, оскільки йдеться про такі соціальні товари, як лікарські засоби. МОЗ погодилося з тим, що проєкт недосконалий і потребує доопрацювання, усі пропозиції будуть розглянуті для досягнення консенсусу між усіма зацікавленими сторонами. Дискусії щодо цього питання досі тривають;
• учасниками Форуму висловлено вдячність МОЗ за відкритість до діалогу та проведення зустрічей, усі зацікавлені сторони напрацьовують альтернативні пропозиції для збалансованого підходу до ціноутворення.

Атмосфера під час Форуму підкреслила, що фармацевтичний сектор є однією з найбільш регульованих галузей в Україні. Учасники Форуму відзначають, що незважаючи на умови повномасштабної війни, здобутки та напрацювання 2024 р., ухвалені рішення щодо короткострокових планів та стратегічних цілей слугуватимуть основою для подальшої ефективної взаємодії усіх зацікавлених сторін у подальшому розвитку охорони здоров’я України.

За результатами представлених доповідей та загальної дискусії учасники Форуму пропонують:

• виконувати міжнародно-правові зобов’язання України щодо європейської інтеграції, продовження імплементації законодавства України у сфері охорони здоров’я до положень права Європейського Союзу (acquis ЄС).

З метою реформування та подальшого розвитку фармацевтичного сектору України:

• усім зацікавленим сторонам сприяти ефективній імплементації норм нового Закону України «Про лікарські засоби», який має на меті поліпшити регуляторне середовище раніше, ніж закінчиться воєнний стан, зберігаючи сталість забезпечення українців лікарськими засобами;
• у взаємній співпраці між державними органами, профільними асоціаціями, громадськими організаціями та іншими учасниками фармацевтичного ринку забезпечити прозорість процесу створення єдиного органу державного контролю за обігом лікарських засобів; якісне напрацювання відповідних підзаконних актів.

Для подальшої інтеграції в європейський фармацевтичний простір, посилення міжнародної співпраці та партнерства:

• підтримати активну участь України у міжнародних фармацевтичних проєктах та ініціативах;
• підтримати розвиток електронної системи охорони здоров’я та впровадження цифрових інструментів у роботу медичних закладів;
• забезпечити обов’язкове впровадження еСTD для лікарських засобів;
• розуміючи важливість та соціальну значущість питання цін на лікарські засоби, констатувати, що проєкт постанови КМУ «Про внесення зміни до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2008 р. № 955», винесений МОЗ на громадське обговорення 30 жовтня 2024 р., потребує доопрацювання із урахуванням кращих практик європейського законодавства;
• провести переоцінку всієї системи ціноутворення; за результатами аналізу та уніфікації всіх переліків лікарських засобів, що закуповуються та відшкодовуються за бюджетні кошти, продовжувати роботу над створенням єдиного позитивного переліку лікарських засобів. Це має бути оновлений перелік, на який впливатиме держава;
• єдина цінова політика має стати пріоритетом для всіх учасників ринку. Основою цієї політики мають стати сучасні європейські підходи та найкращі міжнародні практики. Політика ціноутворення на оригінальні та генеричні лікарські засоби має бути орієнтована на потреби споживачів, цілісною та збалансованою з урахуванням досвіду та інтересів держави, бізнесу та громадян.

З метою подальшого розвитку стандартизації медичної допомоги та реабілітації в Україні:

• дотримуватися галузевих стандартів медичної допомоги (медичних стандартів), стандартів реабілітаційної допомоги, клінічних протоколів, протоколів надання реабілітаційної допомоги, табелів матеріально-технічного оснащення, які є обов’язковими для усіх закладів охорони здоров’я;
• удосконалити процеси створення медико-технологічних документів (МТД) на засадах доказової медицини, а саме щодо дотримання критеріїв вибору тем для розробки МТД; перспективного планування тем для розробки / оновлення МТД з метою оптимізації робіт та розширення можливості залучення до роботи компетентних фахівців; підходів до формування складу мультидисциплінарних робочих груп та організації їх роботи;
• розв’язати питання щодо застосування стандартів, оскільки на сьогодні не всі лікарі їх дотримуються та обізнані з ними, зокрема шляхом інформування засобами електронної системи охорони здоров’я щодо нових стандартів лікарів згідно з їхніми спеціалізація­ми;
• впровадити методологію розробки та затвердження табелів матеріально-технічного оснащення, яка містить не тільки мінімальний перелік обладнання, устаткування та засобів, необхідних для оснащення конкретного типу закладу охорони здоров’я, як зазначено у законодавстві, а й спроможність забезпечення дотримання тієї чи іншої технології охорони здоров’я у певному закладі;
• визнати необхідність створення та вдосконалення стандартів для забезпечення якісної реабілітації, особливо для військовослужбовців та осіб, які постраждали внаслідок військових дій;
• запропонувати розробку методики для створення МТД з реабілітаційної допомоги; розробку національної програми з реабілітації з відповідними стандартами і вимогами до оснащення та навчання кадрів;
• розробити програму комплексної медичної, психологічної та соціальної реабілітації військовослужбовців, що можливо лише за умови створення єдиної уніфікованої системи, яка забезпечить на всіх етапах відновлювальне лікування, організацію мультидисциплінарних команд, що включатимуть фахівців з реабілітації, психологів та соціальних працівників, роботу помічників ветерана;
• сприяти налагодженню тісної взаємодії та міжвідомчої координації між установами державного та недержавного сектору, не лише у питаннях фізичної реабілітації, лікування та відновлення за кордоном, а й соціальної адаптації, ресоціалізації, адаптивного спорту тощо;
• формування єдиного бачення питання маршрутизації пацієнта у післягострий період реабілітації, наявність чіткого розуміння у погляді на реабілітацію військових та цивільних;
• розробити програми з професійної підготовки та перепідготовки достатньої кількості фахівців з питань реабілітації;
• створювати на базі різних типів закладів охорони здоров’я спроможної мережі реабілітаційних потужностей різного рівня спеціалізації, які будуть відповідати галузевим стандартам, вимогам НСЗУ;
• підкреслити необхідність збільшення фінансування охорони здоров’я, розв’язання проблем щодо нерівномірного розподілу коштів і залежності від місцевих бюджетів;
• забезпечити впровадження регулярного підвищення кваліфікації медичних працівників для дотримання актуальних стандартів; запропонувати створення освітніх програм для медиків, які охоплюватимуть сучасні стандарти надання допомоги;
• рекомендувати залучення громадськості до процесу оцінки та впровадження стандартів, зокрема через платформи для зворотного зв’язку;
• сприяти створенню прозорої та доступної бази даних стандартів медичної допомоги; запропонувати ініціативи для створення електронної платформи, яка буде об’єднувати стандарти, клінічні рекомендації та протоколи, доступні для фахівців та громадськості;
• підтримати розробку цифрових рішень для впровадження та моніторингу медичних стандартів. Такий інструмент полегшить користування ключовими медичними документами, що сприятиме підвищенню ефективності та якості медичного обслуговування;

З метою подальшого розвитку формулярної системи та раціональної фармакотерапії:

• удосконалювати нормативно-правову базу; створити програмний продукт для зручного користування стандартами, настановами, протоколами та Державним формуляром лікарських засобів;
• підкреслити важливість формуляра для забезпечення ефективного, доказового та раціонального застосування лікарських засобів;
• завданням є також відновлення клінічних випробувань лікарських засобів в Україні як першого кроку до раціональної фармакотерапії в подальшому життєвому циклі лікарських засобів, збереження людського потенціалу та консолідація всієї індустрії випробувань. Для досягнення цих цілей необхідно забезпечити швидке реагування на виклики сьогодення, узгодження відносин між лікувально-профілактичними закладами та НСЗУ;
• у практиці призначення лікарських засобів дотримуватися вимог статті 14¹ «Система стандартів у сфері охорони здоров’я», Основ законодавства про охорону здоров’я (формуляри, протоколи), прияти практиці генеричної замінності лікарських засобів;
• здійснювати регулярний моніторинг (не рідше 1 разу на рік) стану впровадження формулярної системи. Залучення міжнародних індикаторів якості до роботи формулярної системи може стати ще одним важливим кроком у підвищенні її ефективності;
• здійснювати регулярний аналіз раціональності витрат на лікарські засоби (ABC/VEN-аналіз);
• перегляд і зниження індикаторів стану впровадження формулярної системи. Використання меншої кількості, але сучасних із урахуванням міжнародних стандартів індикаторів якості моніторингу формулярної системи може стати ще одним важливим кроком у підвищенні її ефективності;
• проводити навчання на регулярній основі осіб, відповідальних за оновлення регіональних формулярів та локальних формулярів (тренінги, семінари, конференції).

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!