Завершився місяць громадського обговорення проєкту, яке стартувало 25 березня цього року шляхом розміщення його на сайті Міністерства охорони здоров’я (МОЗ) України. Заступник міністра охорони здоров’я Едем Адаманов поінформував про те, що проєкт погоджено без зауважень АМКУ, Міністерством фінансів України, Міністерством цифрової трансформації України, Уповноваженим Верховної Ради України з прав людини, Держлікслужбою, а також Національним агентством з питань запобігання корупції.
Очікується погодження з боку Міністерства економіки України, Державної регуляторної служби України, Урядового офісу координації європейської та євроатлантичної інтеграції та Міністерством юстиції України.
У рамках громадського обговорення велика кількість пропозицій стосувалася розширення суб’єктного складу маркетингових угод третіми сторонами. Водночас Е. Адаманов нагадав, що Законом України від 12.02.2025 р. № 4239-IX встановлюється, що укладення господарських договорів, предметом яких є надання в аптечних закладах маркетингових послуг, послуг з промоції лікарських засобів, інших послуг, пов’язаних з реалізацією лікарських засобів кінцевому споживачу, дозволяється виключно між виробниками / імпортерами лікарських засобів з аптекою та/або аптечною мережею.
Незмінною лишається позиція Міністерства щодо заборони надання маркетингових та інших послуг в аптеках стосовно рецептурних лікарських засобів, що також прописано в проєкті.
Промоція — діяльність, а не послуга
Багато пропозицій стосувалося заміни терміну «послуги з промоції лікарських засобів (промоція)» на «промоція». У Міністерстві частково погоджуються з тим, що більш коректно зазначати «промоція», оскільки це є діяльність, а не послуга. Водночас у Законі України № 4239-IX вказується «послуги з промоції лікарських засобів».
З боку бізнесу прозвучала пропозиція внести зміни в чинний Закон України «Про лікарські засоби», аби прибрати плутанину в розумінні промоції та МОЗ не було вимушено прописувати в постанові КМУ хибне і некоректне визначення. Оскільки за своїм первинним визначенням у новому Законі України «Про лікарські засоби», який буде введено в дію з 1 січня 2027 р., промоція лікарського засобу — це інформація про лікарський засіб, поширена в будь-якій формі та в будь-який спосіб, призначена для формування або підтримання обізнаності медичних та фармацевтичних працівників, фахівців з реабілітації в такому лікарському засобі та спрямована на просування призначення, відпуску, продажу чи застосування лікарського засобу. Тобто за своїм визначенням промоція є не послугою, а діяльністю.
Відповідаючи на питання з боку бізнесу, чи дозволяються наразі в межах промоції препаратів візити медичних представників до фармацевтичних працівників, оскільки в розумінні операторів ринку це не є послугою, яка оплачується, у Міністерстві повідомили, що така діяльність наразі не заборонена.
Вкотре зазначено необхідність внесення змін до Закону України «Про лікарські засоби». У випадку підготовки змін до цього закону МОЗ України, зі свого боку, висловило готовність надати пропозиції щодо врегулювання визначення промоції, що також підтримано з боку І. Верещук.
Вартість маркетингових послуг
Окремим питанням винесено обговорення розміру обсягу доходу аптек від надання послуг з промоції препаратів, маркетингових та інших послуг, пов’язаних з реалізацією ліків кінцевому споживачу. У проєкті, винесеному на громадське обговорення, цей розмір становив 10% загального обсягу доходу без урахування податку на додану вартість (ПДВ), отриманого від реалізації лікарських засобів, розрахованого за попередній квартал поточного року. У ході громадського обговорення надходили різні пропозиції від суб’єктів ринку — щодо збільшення розміру ставки до 15–20%, від інших — стосовно зменшення до 5%.
На 15% наполягла також Оксана Дмитрієва, заступниця голови Комітету Верховної Ради України з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування, голова підкомітету з питань сучасних медичних технологій та розвитку трансплантології. Парламентарка запропонувала провести оцінку та порівняння рентабельності аптечних закладів у період заборони на маркетинг (з 1 березня 2025 р.) і з початку дії постанови щодо врегулювання маркетингових послуг. На її думку, такий аналіз дозволить побачити повну картину роботи ринку і надасть змогу за необхідності вносити зміни до встановленого регулювання.
Під час дискусії окремі учасники наголошували на тому, що, на їхню думку, недоцільно враховувати доходи аптек від реалізації рецептурної групи препаратів для розрахунку відсотків ставки, оскільки маркетинг цієї категорії ліків заборонений. Натомість лунали пропозиції розраховувати вартість за конкретно надані аптеками маркетингові послуги (наприклад викладка товару на полицях, розміщення POS-матеріалів в аптеках) щодо тих препаратів, які будуть предметом маркетингу.
Водночас інші учасники дискусії звернули увагу на те, що заборона маркетингу, запроваджена з 1 березня 2025 р., не призвела до зниження вартості лікарських засобів з боку виробників, за винятком 2 визначених переліків препаратів, на які окремі вітчизняні виробники погодилися знизити ціни на 10–50%.
З боку Державної регуляторної служби України є зауваження до аналізу регуляторного впливу проєкту, на яких наголосив Олександр Краснолуцький, перший заступник голови цього відомства. Зокрема, не надано фінансово-економічне обґрунтування запропонованої ставки відсотка доходу за надання маркетингових послуг. Домовлено, що МОЗ України спільно з Державною регуляторною службою України додатково опрацюють аналіз регуляторного впливу, підготувавши економічне обґрунтування ставки відсотка, аби у учасників ринку та контролюючих органів було розуміння підходів до розрахунку відсотка.
Питання лишається дискутабельним і потребує додаткового опрацювання, тож кінцевої позиції щодо розміру ставки відсотка наразі немає.
Звітність щодо маркетингових договорів
Проєктом пропонується визначити окремі переліки інформації, яку повинні будуть щоквартально подавати до Держлікслужби виробники / імпортери та аптечні заклади. Тобто різні суб’єкти господарювання подаватимуть різний перелік інформації. Йдеться про інформацію щодо:
- предмету та суми договору;
- доходу, отриманого від надання маркетингових або інших послуг, пов’язаних з реалізацією лікарських засобів кінцевому споживачу;
- відсотка, який становить дохід, отриманий від надання маркетингових послуг, доходу від реалізації препаратів тощо.
У початковій версії проєкту пропонувалося, щоб ця інформація була публічною й оприлюднювалася на сайті Держлікслужби. Водночас у рамках громадського обговорення надійшло чимало зауважень та пропозицій, зокрема від міжнародних компаній. Тому в обговорюваному під час нараді проєкті положення про публічність такої інформації прибрано. Тобто планується, щоб надана суб’єктами господарювання звітність щодо маркетингових активностей знаходилася в розпорядженні Держлікслужби і могла надаватися на вимогу контролюючих органів (наприклад АМКУ, Податкової служби України) в межах виконання ними своїх повноважень.
Проєктом також передбачено, аби Держлікслужба затвердила форму подання інформації суб’єктами господарювання. Попередньо домовлено про те, що таку форму Держлікслужба розробить і затвердить протягом 10 днів.
Під час наради запропоновано, аби звітність щодо маркетингових договорів надавали тільки аптечні заклади з метою полегшення адміністрування інформації Держлікслужбою з єдиного джерела. Водночас для можливості перевіряти і зіставляти надані Держлікслужбі дані для Міністерства принципово, щоб звітність надавали 2 сторони маркетингових угод.
Після визначення ставки відсотка для розрахунку граничного обсягу доходів від маркетингових угод, надання її економічного обґрунтування та у випадку погодження проєкту всіма зацікавленими органами виконавчої влади його направлять до Уряду, та планується ухвалити до 10 травня 2025 р. Відтак маркетинг буде унормовано на рівні постанови КМУ, а суб’єктам ринку (виробникам / імпортерам) буде надано можливість укладати маркетингові угоди з аптечними закладами.
Коментарі
Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим