Літо і варикоз: як допомогти уникнути небезпечного загострення?

Про варикоз

Варикозне розширення вен є хронічною прогресуючою судинною патологією, при якій під впливом низки факторів протягом життя пацієнта розвиваються варикозні підшкірні вени, розширені щонайменше до 3 мм у діаметрі, що є частиною континууму хронічних венозних захворювань, починаючи від дрібних телеангіектазій (судинних «зірочок») та ретикулярних вен (у діапазоні 1–3 мм) до хронічної венозної недостатності, яка може включати набряк, гіперпігментацію та венозні виразки (Raetz J. et al., 2019; Pannier F. et al., 2022). Первинне варикозне розширення вен діагностують у близько 16% чоловіків та 29% жінок (Raetz J. et al., 2019), причому кожен 6-й чоловік та кожна 5-та жінка хворіють на хронічну венозну недостатність (Pannier F. et al., 2022).

Серед причин розвитку варикозу виділяють генетичну схильність, проблеми із судинними клапанами, ослаблені стінки судин та підвищений внутрішньовенний тиск. Зокрема, найчастіше ця патологія виникає через проблеми з клапанами в сере­дині вен, які повинні пропускати кров тільки в одному напрямку — до серця. Зазвичай клапани починають працювати неналежним чином через втрату еластичності стінками вени, через що стулки клапанів не можуть щільно зімкнутися. Замість того, щоб кров рухалася правильно, пошкоджені клапани дозволяють крові текти назад. Коли кров накопичується і тисне на вени, вони стають розтягнутими та звивистими, спричиняючи розвиток венозних захворювань (Raetz J. et al., 2019).

До факторів ризику розвитку варикозу належить вік (частіше трапляється у пацієнтів віком старше 65 років), спадковість, стать (жінки хворіють частіше), ожиріння (високий індекс маси тіла підвищує тиск на вени), вагітність, наявність тромбозу глибоких вен в анамнезі, що викликає пошкодження клапанів та вторинну реваскуляризацію, хронічний закреп (підвищений внутрішньочеревний тиск може впливати на венозний відтік), спосіб життя та професія (тривале стояння або сидіння, відсутність фізичної активності (гіподинамія) призводять до венозного застою) (Raetz J. et al., 2019; Attaran R.R. et al., 2022). Окрім того, повідомляється, що позитивно корелює з розвитком варикозу куріння (Barzideh N. et al., 2021), високий зріст (Sorte S. et al., 2012), рівень заліза, вітаміну B₁₂ та магнію в плазмі крові, споживання кави (Yuan S. et al., 2021), а також прийом оральних контрацептивів (Mawkili W. et al., 2025).

Потенційні прояви та ускладнення в розрізі впливу літа

Клінічна картина варикозного розширення вен варіабельна та може бути як з наявністю симптомів, так і без виражених проявів, однак в обох випадках суттєво знижує якість життя пацієнтів (Pannier F. et al., 2022). Так, типові локалізовані симптоми можуть включати видимі розширені та звивисті вени, біль, печіння; свербіж та поколювання в місці варикозного розширення вен генералізовані, фіксуються важкість, судоми, пульсація, неспокій та набряк ніг. Вираженість симптомів часто збільшується до кінця доби, особливо після тривалого стояння, і зазвичай зникають, коли пацієнти сідають і піднімають ноги (Raetz J. et al., 2019).

Під час спекотної літньої погоди симптоми варикозного розширення вен, як правило, збільшуються або викликають загострення хвороби (Antani M.R. et al., 2023). Зокрема, на погіршення стану вен може вказувати виникнення ускладнень, як-от зміна пігментації шкіри, екзема, інфекція, поверхневий тромбофлебіт, венозні виразки, втрата підшкірної клітковини та ліподерматосклероз (зменшення окружності гомілки через хронічне запалення, фіброз та скорочення шкіри та підшкірної клітковини), рідше — гемодинамічно значуща зовнішня кровотеча внаслідок перфорації варикозно розширених вен (Raetz J. et al., 2019).

Так, загострення симптомів варикозу влітку асоційоване з низкою терморегуляторних та поведінкових чинників.

Одним з можливих пояснень погіршення стану є недотримання або нехтування пацієнтами режиму лікування під час літнього відпочинку. У тому числі йдеться про неоптимальне використання компресійного трикотажу (Kakkos S.K. et al., 2010), що може знижувати ефективність профілактики (Health Quality Ontario et al., 2019).

Інша причина — порушення венозного стазу через потенційно обмежену рухливість, особливо під час пасивних відпусток або, наприклад, під час авіаперельотів чи тривалих поїздок (Smith D. et al., 2018), та розлади венозного насосу, які може зумовити носіння літнього відкритого взуття без підтримки стопи (Lerebourg L. et al., 2020).

Не варто забувати й про безпосередній вплив високої температури повітря на судини. Організм природним чином розширює кровоносні судини в спеку, щоб охолонути, але це може зробити варикозне розширення вен більш помітним і болісним. Збільшений кровотік до шкіри для регулювання температури може чинити більший тиск на ослаблені венозні клапани, збільшуючи вираженість симптомів. До того ж, якщо клапани у венах не працюють належним чином, кров може накопичуватися в гомілках, призводячи до збільшення дискомфорту (Cheng J.L. et al., 2023; Ramanlal R. et al., 2023; Patel S.K. et al., 2024).

Навіть вплив ультрафіолетових променів, які можуть призводити до руйнування колагену у шкірі (Jariashvili K. et al., 2012), може погіршувати ситуацію, спричиняючи більшу вираженість судинних зірочок.

Підвищене потовиділення в спеку може призводити до зневоднення, а разом з ним і підвищення в’язкості крові, що зумовлює підвищення ризику тромбоутворення (Shbeer A., 2022; Hoen L. et al., 2023 Kakkos S.K. et al., 2010).

Терапевтичний менеджмент

З огляду на широкий спектр проявів та потенційних ускладнень своєчасна та точна діагностика варикозу, як і правильна терапевтична підтримка, є надзвичайно важливим підходом (Antani M.R. et al., 2023).

Наголос у лікуванні варикозного розширення вен має ставитися на нормалізації або покращенні венозної гемодинаміки, зменшенні вираженості або усуненні болю, спричиненого застійними відчуттями та/або стійким набряком, загоєнні або зниженні частоти рецидивів венозних виразок та інших форм трофічних порушень, а також профілактиці подальших ускладнень (Pannier F. et al., 2022).

Відповідний вибір методу лікування має визначати лікар, беручи до уваги загальний стан здоров’я пацієнта, з урахуванням ступеня тяжкості та локалізації патологічних змін поверхневих та глибоких венозних систем. Це може бути консервативна або інвазивна терапія (зовнішня лазерна термічна абляція, ендовенозна термічна абляція, ендовенозна склеротерапія та хірургічне втручання) (Raetz J. et al., 2019).

Консервативні варіанти лікування включають зовнішню компресію (використання компресійного трикотажу), зміну способу життя (уникнення тривалого стояння та напруження), регулярну фізичну активність, носіння необмежуючого одягу, модифікацію факторів серцево-судинного ризику та втручання для зменшення периферичних набряків, підняття ураженої ноги, втрату маси тіла та фармакологічну підтримку. Ці заходи рекомендуються пацієнтам, які не є кандидатами на ендовенозне або хірургічне лікування, не бажають втручання або вагітні (Raetz J. et al., 2019).

Щодо зовнішньої компресії, то вона не є наразі провідною рекомендацією. Однак її використання передбачає підтримку насосної системи литкових м’язів та зменшення вираженості венозної гіпертензії в нижніх кінцівках. Доведено, що компресія знижує рівень запальних маркерів, які знаходяться в системному кровообігу, і відіграє певну роль у покращенні мікроциркуляції шкіри, підвищенні оксигенації тканин і зниженні рівня кількох цитокінів, що може допомогти запобігти руйнуванню шкіри, а також у загоєнні венозних виразок на ногах (Tan M. et al., 2024). Хоча оптимальна довжина та тиск для ефективного лікування не визначені, типові рекомендації включають носіння еластичних компресійних панчіх з тиском 20–30 мм рт.ст. з градієнтом зниження тиску від дистальної до проксимальної кінцівки (Raetz J. et al., 2019).

Одним з важливих інструментів допомоги є застосування флеботоніків — пероральних та топічних лікарських засобів, які можуть сприяти підвищенню венозного тонусу, проникності капілярів та зниженню в’язкості крові з метою зменшення вираженості симптомів.

У дослідженнях виявлено, що флавоноїди, зокрема рутозиди, можна застосовувати у терапії хронічного захворювання вен, симптомів хронічної венозної недостатності, варикозного розширення вен та захворювань глибоких вен (бажаними є комбінації пероральних та топічних форм) (Belcaro G. et al., 2008), адже вони сприяють зниженню проникності мікросудин як у здорових судинах, так і судинах з ознаками запалення, тим самим зменшуючи капілярний потік або фільтрацію, витік та набряк, з потенційним зменшенням вираженості проявів посттравматичного стресового розладу (Morling J.R. et al., 2018).

Ще одна важлива флавоноїдна сполука — діосмін, що характеризується широким спектром біологічної активності, зокрема покращуючи лімфатичний дренаж, підтримуючи мікроциркуляцію, підвищуючи венозний тонус, венозну еластичність та капілярний опір, а також зменшуючи капілярну фільтрацію та капілярну гіперпроникність, проявляючи протизапальну дію та зменшуючи оксидативний стрес (Feldo M. et al., 2019).

Своєю чергою, застосування мікронізованої очищеної флавоноїдної фракції (МОФФ), що складається з 90% діосміну та 10% супутніх активних флавоноїдів, включно з гесперидином, лінарином та ізоройфоліном, сприяє зменшенню вираженості запалення вен та підвищенню венозного тонусу, знижуючи ступінь тяжкості у такий спосіб багатьох поширених симптомів варикозу, включно з болем, важкістю у ногах, відчуттям набряку, судомами та функціональним дискомфортом, а також зменшує вираженість клінічних ознак почервоніння, змін шкіри та набряку (Ulloa J.H. et al., 2019; Bouskela E. et al., 2022).

При варикозі може використовуватися і екстракт кори французької приморської сосни (пікногенол), що може чинити значний позитивний вплив на венозний набряк та прояви хронічної венозної недостатності, у тому числі сповільнюючи їх прогресування (Belcaro G. et al., 2014).

Важливо, що зменшення вираженості симптомів, пов’язаних з венозною недостатністю, як-от набряк гомілки, біль та свербіж у ногах, зафіксовано й при використанні екстракту насіння кінського каштана, який може стати потенційно ефективним та безпечним короткостроковим методом лікування (Suter A. et al., 2006; Pittler M.H. et al., 2012).

А от для збільшення кровотоку може бути використана комбінована терапія, що включає носіння компресійних панчіх разом із застосуванням препаратів, які містять екстракт виноградних кісточок (Jung H.J. et al., 2022).

Додаткові рекомендації пацієнтам з варикозом у літній період

Яким би ефективним не було лікування цієї хвороби, одним з кращих рішень є запобігання її розвитку або принаймні попередження загострення її проявів чи ускладнень. Не винятком є й варикоз, профілактувати який, особливо влітку, може допомогти використання компресійного трикотажу (Antani M.R. et al., 2023; Tan M. et al., 2024), належна гідратація для запобігання згущенню крові (достатнє загальне споживання води для жінок становить 2,0 л/добу, а для чоловіків — 2,5 л/добу (Wittczak A. et al., 2019)), регулярна фізична активність (Domingues W.J.R. et al., 2025) та охолодження кінцівок (контрастні ванночки, прохолодний душ), що може зменшити вираженість больових відчуттів (Kelechi T.J. et al., 2018).

Ну і, звичайно, своєчасне реагування на симптоми, регулярний моніторинг стану здоров’я у лікаря та дотримання його рекомендацій — це змога уникнути не лише дискомфорту, пов’язаного з варикозом, влітку, а і його небезпечних наслідків.

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!