Як навчитися запам’ятовувати назви ліків та інформацію про їх застосування: поради для новачків і не тільки

Зазубрювання — геть!

Насамперед відзначимо, що механічне зазубрювання назв ліків — не зовсім ефективна витрата часу та енергії, яка майже не принесе користі. Ну хіба лише як чергове «тренування» для головного мозку. Справжнє запам’ятовування починається з розуміння (Grove C.N., 2025). Тобто вам не потрібно тримати в голові всю «карусель» назв препаратів, які є в аптеці. Вам важливо зрозуміти, що перед вами, кому і для чого воно може стати в нагоді.

Найперший і найпростіший спосіб — шукати підказку у назві лікарського засобу: часто вона може прямо свідчити, для чого препарат призначений.

Окрім цього, ви можете пов’язувати назву препарату з його фармакологічною групою (наприклад лізиноприл — інгібітор ангіотензинперетворювального ферменту (АПФ), амоксицилін — антибіотик пеніцилінового ряду), щоб розуміти, в якій сфері лікарський засіб може застосовуватися. При цьому слід чітко розмежовувати діючу речовину (міжнародну непатентовану назву — МНН) та торговельну назву препарату. Для вас як першостільника важливо більше звернути увагу саме на МНН, адже знаючи, що у складі, ви зможете запропонувати людині при потребі альтернативу.

Вчимося вчитися!

Як відомо, людський мозок краще запам’ятовує образи, історії та нестандартні зв’язки (Schacter D.L. et al., 2012; Will Deng et al., 2024). Тому спробуємо підійти до вивчення назв ліків з огляду на можливості головного мозку та спробувати більш важку «артилерію» — мнемотехніку. Ідея її використання полягає в тому, щоб кодувати важко запам’ятовувану інформацію таким чином, щоб вона була змістовною та легшою для запам’ятовування (Peter A. Lichtenberg, 2010). Ця стратегія включає такі варіації:

• репетиція, яка підкреслює важливість повторення та практики для полегшення навчання та покращення запам’ятовування (Lichtenberg P.A., 2010). Наприклад у вільний час по декілька разів переписувати назви препаратів у кожній групі, повторюючи їх кожен раз вслух;
• візуалізація — трансформація матеріальних речей у візуальне представлення (Li Q., 2020). Наприклад, «панкреатин» — це «пан», що «креативно» їсть (насправді це фермент, що сприяє покращенню травлення);
• асоціація — встановлення зв’язків між елементами або фрагментами інформації, що може здійснюватися з урахуванням часу, оточення або певних характеристик (чим більш особисто значущою є асоціація для людини, тим вища ймовірність того, що вона буде вивчена). В аптеці це може бути підбір до кожного препарату свого індивідуального «образу», який нагадуватиме не лише про назву, а й про його дію. Наприклад метформін — це «метр» + «форма»; уявимо, як ми вимірюємо форму, щоб дізнатися, чи згодиться вона для зберігання цукру; тобто перевівши якісь не зовсім прямо пов’язані частини слова з певними речами і зіставивши їх у певний ланцюг, ви будете знати, що цей препарат застосовується для контролю рівня глюкози у крові;
• організація / категоризація предметів, що передбачає групування елементів у значущі категорії. Наприклад, умовно ділимо групи за кольорами — червона зона — антибіотики (бактерії, для вас тут «пожежа»), фітопрепарати — зелена зона (зелений асоціюється з природою), оранжева зона — вітаміни (вітамін D, наприклад, є «сонячним» вітаміном, тому й зона вітамінів оранжева у підсвідомості);
• метод локусів — розташування пов’язане з елементом, який слід запам’ятати, і ця структурована послідовність зображень забезпечує підказки. Наприклад, розмістіть лікарські засоби за локаціями, пов’язаними з вашим домом: поличка-«кухня» — ферментні засоби, поличка-«спальня» — снодійні препарати і т.ін. Попри зазначене, не бійтеся створювати кумедні історії, в яких об’єднуйте кілька назв препаратів з однієї фармакологічної групи (наприклад нехай це буде казка про Колобка, в бабусі якого підвищився артеріальний тиск, і, «бігаючи» очима по аптеці, він підбирає їй «варіанти» лікування).

Не варто нехтувати можливістю у вільну хвилинку почитати інструкцію для медичного застосування препарату, щоб зрозуміти, як він працює. Знання механізму дії може полегшити асоціативне запам’ятовування (наприклад лозартан — блокатор рецепторів ангіотензину II, що одразу дає змогу зрозуміти, що він чинить гіпотензивну дію).

Ну і звісно, намагайтеся долучатися до всіх процесів роботи в аптеці: прийом товару, розміщення його по поличках, проведення поточних аудитів, відпуск ліків тощо. Адже один з кращих способів навчитися запам’ятовувати — це щоденна практика.

А щоб ваш головний мозок був готовим постійно «вчитися» та зберігати на своїй «карті пам’яті» потрібну інформацію, не забувайте, що потрібно достатньо відпочивати, зокрема спати, збалансовано харчуватися, займатися регулярною фізичною активністю, намагатися уникати стресу.

Інна Грабова

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!