Коліт: коли кишечник бунтує

Сучасний стиль життя — це не лише про зручності, а й про збільшення впливу стресу та неправильне харчування. Через це люди почали стикатися з проблемами здоров’я, які раніше були рідкістю. Одним із таких «тихих» ворогів є коліт — запальне захворювання кишечнику. Хоча воно існувало завжди, нинішні реалії роблять людину особливо вразливою до його проявів. Постійні дедлайни, перекуси на бігу, неконтрольований прийом ліків та інформаційне перевантаження — майже ідеальне середовище для розвитку хвороби, яка спричиняє значний дискомфорт та погіршує якість життя.

Що таке коліт та чому він виникає?

Коліт — це запалення слизової оболонки товстої кишки, яке може бути гострим або хронічним. Коліт є наразі доволі розповсюдженим явищем, і його поширеність, на жаль, зростає в усьому світі, суттєво впливаючи на якість життя пацієнтів, обмежуючи їх соціальну активність, подорожі, вибір харчування та навіть професійну діяльність через часті загострення та необхідність постійного доступу до туалету (Azer S.A. et al., 2023).

Повідомляється, що деякі підвиди коліту частіше відмічають в промислово-урбанізованих суспільствах, що значною мірою пояснюється вестернізованим способом життя та іншими пов’язаними з ним факторами навколишнього середовища (наприклад нездорове харчування) (M’Koma A.E. et al., 2013).

Чому виникає коліт?

У середині ХХ ст. вважалося, що коліт — це «хвороба менеджерів», викликана стресом і тиском на роботі¹. Сьогодні ж доведено, що причина полягає глибше — в імунній системі, яка атакує власний кишечник, пошкоджуючи його слизову оболонку та призводячи до її запалення. Тобто коліт — це відповідь організму на різні подразники, які порушують нормальну роботу травної системи і запускають запальний процес (Azer S.A. et al., 2023).

Хоча стрес не є прямою причиною коліту, він може значно погіршувати стан, викликати загострення та збільшувати вираженість больових відчуттів. Це пов’язано з тим, що кишечник і головний мозок тісно пов’язані через так звану вісь «кишечник — головний мозок» (Ge L. et al., 2022).

Відповідно до етіології коліт класифікується на підвиди.

Так, коли причиною є інфекції, йдеться про інфекційний коліт — один із найпоширеніших видів, що викликається різними патогенами: бактеріями (Campylobacter jejuni, Escherichia coli, Salmonella, Shigella, Mycobacterium tuberculosis та Clostridium difficile), паразитами (наприклад Entamoeba histolytica) або вірусами (зокрема, цитомегаловірус, який може бути особливо небезпечним для людей з ослабленим імунітетом).
Коли мова йде про запальні захворювання кишечнику — виразковий коліт (характеризується запаленням і виразками на внутрішній оболонці товстої кишки та прямої кишки) та хвороба Крона (може уражувати будь-яку частину травного тракту, від рота до ануса, але часто уражує товстий кишечник).
Мікроскопічний коліт є відносно поширеною причиною хронічної водянистої діареї, особливо у людей літнього віку (запалення видно лише під мікроскопом при дослідженні біопсії); буває 2 видів — колагеновий (характеризується потовщеною субепітеліальною колагеновою смугою) та лімфоцитарний коліт (відрізняється підвищеною кількістю лімфоцитів (клітин імунної системи) в епітелії товстої кишки). Ці стани часто пов’язані з іншими аутоімунними захворюваннями, такими як целіакія, цукровий діабет І типу, дисфункція щитоподібної залози та псоріаз.
Ішемічний коліт виникає, коли кровопостачання до товстої кишки стає недостатнім для забезпечення її метаболічних потреб. Це призводить до утворення виразок, запалення та крововиливів. Найчастіше ішемічний коліт відзначають в осіб літнього віку, особливо з атеросклерозом.
Коліт, індукований лікарськими засобами, може виникати при прийомі деяких препаратів, що можуть безпосередньо пошкоджувати слизову оболонку товстої кишки або порушувати її функцію. До таких ліків належать нестероїдні протизапальні препарати (НПЗП), ацетилсаліцилова кислота, інгібітори протонної помпи, антагоністи H-рецепторів, деякі блокатори бета-адренорецепторів, статини, імуносупресивні препарати та вазопресори.
Рідше можуть відмічатися вторинний коліт на тлі імунодефіцитних розладів (наприклад при ВІЛ/СНІДі), туберкульозний коліт (спричиняє бактерія Mycobacterium tuberculosis) та радіаційний коліт (є наслідком променевої терапії органів малого таза, що використовується для лікування гінекологічних, урологічних або ректальних видів раку).

Дослідження демонструють, що при хворобі Крона куріння погіршує перебіг захворювання, але при виразковому коліті воно може виявляти парадоксальний захисний ефект (Odes H.S. et al., 2001). Досі немає єдиної думки, чому так відбувається, але це точно не привід починати курити, оскільки ризики для здоров’я значно перевищують будь-яку потенційну користь².

Кожний вид захворювання потребує специфічного підходу до діагностики та лікування, тому важливо звернутися до лікаря для точного визначення етіології захворювання (Azer S.A. et al., 2023).

Які прояви коліту?

Пацієнти з колітом скаржаться на біль у животі, водянисту діарею, підвищення температури тіла, позиви до сечовипускання та кров у калі. Також можуть визначатися позакишкові прояви, серед яких патологічні зміни у суглобах (артропатії), як-от сакроілеїт чи спондиліт, зміни очей (епісклерит, склерит, увеїт), зміни шкіри (вузликова еритема, гангренозна піодермія), порушення функції біліарної системи тощо (Azer S.A. et al., 2023).

Симптоми деяких видів коліту, особливо ішемічного, можуть бути дуже схожими на апендицит (гострий біль у животі, підвищення температури тіла), що часто ускладнює діагностику (FitzGerald J.F. et al., 2015).

Як лікується коліт?

Терапія коліту обумовлена його типовістю та симптоматикою.

Наприклад, лікування інфекційного коліту передбачає застосування антимікробних засобів. Примітно, що антибіотики призначають не завжди, а лише пацієнтам з певними станами, як-от дизентерія та підвищена температура тіла, із СНІДом, злоякісними новоутвореннями, протезними імплантатами, вадами серця, після трансплантації, у похилому віці. Без антибіотиків можна обійтися також при легких та помірних інфекціях, спричинених C. jejuni або Salmonella, оскільки вони зазвичай минають самостійно. Цитомегаловірусний коліт лікують противірусними засобами.
Препарати 5-аміносаліцилової кислоти (5-АСК) є стандартним методом лікування виразкового коліту легкої та середньої тяжкості для досягнення та підтримання ремісії. При хворобі Крона призначають імуномодулятори, біологічні препарати, кортикостероїди або хірургічне втручання (у разі відсутності реакції на фармакологічне лікування).
При мікроскопічному коліті важливим є усунення факторів ризику розвитку захворювання (наприклад куріння) та фармакологічна терапія (протидіарейні препарати, засоби для лікування пептичної виразки та гастроезофагеальної рефлюксної хвороби, протизапальні засоби, що застосовуються при захворюваннях кишечнику або гіполіпідемічні засоби).
Лікування ішемічного коліту без ознак перитоніту включає внутрішньовенну інфузійну терапію, оптимізацію серцевого викиду, кисневу підтримку, антибіотики широкого спектру дії або хірургічне втручання у разі неефективності медикаментозного лікування, а також при розвитку перитоніту або перфорації кишечнику.
При туберкульозному коліті рекомендується стандартна протитуберкульозна терапія (Azer S.A. et al., 2023).

У деяких дослідженнях ефективність у лікуванні коліту показала пересадка здорової мікрофлори (через фекалії від здорової людини) (Wen X. et al., 2021), інколи у зменшенні вираженості симптомів коліту може допомогти зменшення стресу через медитацію, дихальні практики та йогу (Breit S. et al., 2018; Jedel S. et al., 2022; Schneider K.M. et al., 2023).

Чому важливо своєчасно діагностувати коліт?

Своєчасна діагностика коліту є надзвичайно важливою, оскільки це захворювання може призвести до низки серйозних, а іноді й небезпечних для життя ускладнень. Затягування з лікуванням може значно погіршити стан здоров’я і потребувати складніших терапевтичних заходів, зокрема хірургічного втручання.

Основні ускладнення коліту включають:

локальні ускладнення (перфорація кишечнику (утворення отвору в його стінці), стриктури, фістули, абсцеси (звуження кишечнику, аномальні канали між органами та гнійні порожнини), кишкова непрохідність (блокування проходження їжі та газів), кишково-шкірні фістули (утворення каналів, що з’єднують кишечник зі шкірою, наприклад буває при хворобі Крона), поухітис (запалення спеціального резервуара (поуча), який створюють хірургічно після видалення товстої кишки));
системні ускладнення (синдром Гійєна — Барре (рідкісне аутоімунне захворювання, що уражує нервову систему), гемолітично-уремічний синдром (ускладнення, спричинене деякими штамами кишкової палички (E. coli) та Shigella, що призводить до руйнування еритроцитів, ниркової недостатності та тромбоцитопенії), неврологічні порушення (енцефалопатія, судоми при шигельозі, токсичний мегаколон (рідкісне, але вкрай небезпечне ускладнення, що характеризується значним розширенням товстої кишки, що супроводжується системною токсичністю і може призвести до смерті у 19% випадків та частіше розвивається при виразковому та псевдомембранозному коліті) (Azer S.A. et al., 2023).

Інна Грабова

¹За даними ecor.mgh.harvard.edu.
²За даними www.ncbi.nlm.nih.gov.

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!