У заході взяли участь генеральний директор ДП «Медичні закупівлі України» (МЗУ) Олег Кльоц, виконавча директорка БФ «Пацієнти України» Інна Іваненко, а також голова Всеукраїнського об’єднання фізичних терапевтів і експертка з реабілітації ініціативи «Пацієнти України» TRUE — «Реабілітація травм для України» (Trauma Rehabilitation for Ukraine) Тетяна Баришок.
Ключові досягнення 2025 р.: погляд з позиції пацієнта
Говорячи про головні успіхи року, представники пацієнтської спільноти насамперед відзначили рішення держави додатково спрямувати 3,1 млрд грн на закупівлю життєво необхідних лікарських засобів. Це фінансування стало відповіддю на багаторічну адвокацію пацієнтських організацій і народних депутатів та розширило можливості доступу до сучасного лікування для людей із тяжкими та рідкісними захворюваннями.
За словами Інни Іваненко, саме це рішення стало одним із найвідчутніших для пацієнтів: воно дозволило збільшити обсяги закупівель, розширити перелік препаратів і вперше забезпечити доступ до інноваційних молекул, які раніше були недосяжними для державної системи.
Олег Кльоц наголосив, що додаткові кошти фактично вже реалізовані через закупівлі. Вони були спрямовані на покриття дефіциту за критично важливими напрямами, де раніше не вдавалося забезпечити повне покриття потреб.
Зокрема, фінансування було розподілено на лікування:
- онкологічних захворювань;
- серцево-судинної патології;
- рідкісних хвороб, зокрема гемофілії;
- слухопротезування та ендопротезування.
Загалом у межах цього фінансування закуплено понад 400 позицій лікарських засобів, і очікується, що фінальна кількість буде більшою. Частина закупівель здійснювалася через систему Prozorro, а частина — у межах довгострокових 3-річних контрактів, що дозволило прискорити постачання.
Окремо він відзначив укладення нових договорів керованого доступу — зокрема щодо препаратів для лікування раку молочної залози, гострого лімфобластного, мієлоїдного лейкозу та нерезектабельної або метастатичної меланоми. Завдяки цьому пацієнти вперше отримують безоплатно сучасне лікування, яке раніше було недосяжним через високу вартість.
«Доступні ліки»: розширення програми та нові можливості
Суттєвим досягненням 2025 р. пацієнтська спільнота відзначила розширення програми «Доступні ліки» на близько 20% — додано 110 торговельних назв, а загальна кількість препаратів сягнула 705. До неї увійшли нові молекули, зокрема для лікування раку молочної залози, що дозволяє пацієнтам отримувати амбулаторне лікування без тривалого очікування централізованих закупівель.
Важливим кроком стало включення до програми фолієвої кислоти для вагітних. За словами І. Іваненко, це рішення відкриває можливості для системної профілактики захворювань, лікування яких є надзвичайно складним і дороговартісним.
Значні зрушення відбулися і в забезпеченні пацієнтів із цукровим діабетом. Сьогодні програма охоплює 61 позицію препаратів інсуліну, включно з комбінованими засобами, а також 42 позиції тест-смужок для контролю рівня глюкози, частина з яких є повністю безоплатною.
Реабілітація: кількісне зростання і перші стандарти якості
2025 р. став знаковим для розвитку реабілітаційної допомоги. За словами Тетяни Баришок, кількість надавачів реабілітаційних послуг зросла з понад 500 до більш ніж 550, а чисельність фахівців, зокрема фізичних терапевтів, перевищила 3,5 тис.
Однак ключовим зрушенням стало не лише розширення мережі, а й поява перших стандартів реабілітаційної допомоги: «Надання реабілітаційної допомоги при травмах спинного мозку» (наказ МОЗ України від 20.10.2025 р. № 1601) та «Реабілітаційна допомога при церебральному паралічі та органічних ураженнях головного мозку у дітей, які супроводжуються руховими порушеннями» (наказ МОЗ України від 11.12.2025 р. № 1870). Нові стандарти мають стати основою для уніфікації підходів до реабілітації та підвищення якості допомоги для пацієнтів.
Паралельно триває робота над стандартами надання реабілітаційної допомоги пацієнтам після ампутацій, переломів, інсульту та передчасно народженим дітям.
У 2025 р. в Україні вперше запущено магістерську програму з підготовки терапевтів мови і мовлення — нової клінічної професії, критично важливої для пацієнтів після інсультів, черепно-мозкових травм і для військових.
Програма розроблялася за участю міжнародних експертів та відповідає сучасним світовим стандартам, що має посилити мультидисциплінарні реабілітаційні команди в майбутньому.
Головні виклики: від постачальників до законодавчих бар’єрів
Незважаючи на прогрес, рік виявив і гострі проблеми системи. Однією з головних є затримки поставок від недобросовісних постачальників, що призвела до багатомісячних затримок поставок, зокрема онкологічних препаратів.
Це сталося через зміни у законодавстві, які зобов’язали МЗУ допускати до участі в тендерах незареєстровані лікарські засоби, але за умови отримання такого реєстраційного посвідчення впродовж 90 днів з моменту закупівлі.
Метою цих змін було покращення доступу до сучасних ліків і підвищення конкуренції. Однак нововведенням скористалися недоброчесні постачальники, які вигравали тендери, але не реєстрували ліки вчасно і зривали поставки.
За це МЗУ накладають штрафні санкції, зокрема лише цього року постачальники сплатили до держбюджету 71,75 млн грн за протермінування або непоставку медичних товарів.
Окремий блок викликів стосується медичного канабісу. Попри ухвалений закон, готові лікарські засоби досі недоступні через нормативні та законодавчі неузгодженості. За словами І. Іваненко, існує політична воля для внесення змін до законодавства, що дозволять імпорт і застосування готових препаратів, однак паралельно необхідно навчати лікарів і розширювати перелік показань. Понад 6 млн українців чекають на доступ до лікарських засобів на основі медичного канабісу, який у багатьох країнах використовується для лікування посттравматичного стресового розладу, хронічного болю, епілепсії та інших станів.
Не менш гострою залишається проблема незареєстрованих життєво необхідних лікарських засобів. Пацієнти з рідкісними захворюваннями змушені придбавати ліки за кордоном або на «сірому» ринку, витрачаючи сотні й тисячі доларів щомісяця.
За словами Т. Баришок, у сфері реабілітації ключовими проблемами залишаються використання застарілих підходів, недотримання стандартів, слабка маршрутизація пацієнтів і недостатній розвиток амбулаторної реабілітації в громадах.
Окрему стурбованість викликають законодавчі ініціативи у сфері протезування, які можуть призвести до зловживань і нерівного доступу пацієнтів до допоміжних засобів реабілітації.
Погляд у 2026 рік
Парламент затвердив Державний бюджет України на 2026 р., яким передбачено 258,6 млрд грн на систему охорони здоров’я, що на 38,8 млрд грн більше, ніж роком раніше. Зростають видатки на програму медичних гарантій, централізовані закупівлі ліків та реімбурсацію.
Окремою новацією стало закладення 10 млрд грн на профілактичні обстеження для людей віком 40+. Учасники дискусії позитивно оцінили фокус на профілактику, водночас наголосивши на необхідності ретельного моніторингу ефективності цієї ініціативи.
Водночас загальна потреба у фінансуванні централізованих закупівель, за оцінками Міністерства охорони здоров’я України, сягає 25–26 млрд грн, що значно перевищує закладені в бюджеті показники — передбаченого фінансування у понад 15 млрд вистачить менше ніж на 60% потреби.
Серед пріоритетів на наступний рік — розвиток високотехнологічної діагностики, створення центрів променевої терапії, локалізація виробництва окремих лікарських засобів та інституційна трансформація державних підприємств.
Учасники заходу зійшлися на думці, що, попри війну й обмежені ресурси, 2025 р. став роком важливих рішень і системних зрушень. Водночас перед системою охорони здоров’я залишається значна кількість викликів, подолання яких напряму впливає на життя й безпеку пацієнтів.
Коментарі
Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим