Кадровий дефіцит у фармації: Комітет ТПП обговорив шляхи доступу до освіти та підготовки фахівців

31 Грудня 2025 3:15 Поділитися
Кадровий дефіцит у фармацевтичній галузі, зниження привабливості професії та жорсткі вступні вимоги дедалі більше загострюють проблему забезпечення галузі фахівцями. У цих умовах питання доступу до фармацевтичної освіти, перегляду прохідного балу, моделей навчання та мотивації молоді набувають особливої актуальності. Саме ці виклики стали предметом обговорення під час засідання Комітету з питань охорони здоров’я та фармації Торгово-промислової палати (ТПП) України, що відбулося 22 грудня під головуванням Владислава Страшного та було присвячене підготовці кадрів для фармацевтичної галузі України.

ПРОХІДНИЙ БАЛ

Олександр Кухтенко, доктор фармацевтичних наук, професор, ректор Національного фармацевтичного університету (НФаУ), повідомив, що 22 грудня в Міністерстві охорони здоров’я (МОЗ) України відбулася нарада, під час якої обговорювалося питання кадрового дефіциту фармацевтичних працівників. Однак, за його словами, Міністерство поки не планує знижувати прохідний бал для абітурієнтів для вступу на фармацевтичні спеціальності. Для того щоб ухвалити таке рішення, в МОЗ попросили надсилати запити від профільних асоціацій, щоб Міністерство могло аргументувати Міністерству освіти і науки України (МОН) необхідність цього кроку. Адже саме МОН виступає за необхідність наявності 150 балів для вступу на фармацевтичні спеціальності, бо вважає, що вони пов’язані з медициною.

У зв’язку з цим О. Кухтенко запропонував у запитах асоціацій наголошувати, що фармацевти на сьогодні не виписують рецептів пацієнтам, а лише виконують призначення лікаря, відображене в рецепті. При цьому фармацевти зі спеціальністю «Промислова фармація» взагалі не взаємодіють з пацієнтами. Тому необхідно переконувати МОН запровадити такий самий прохідний бал, як і на інші спеціальності, не пов’язані з медициною, а саме 100 балів за вступ на конт­рактній основі та 130 балів для вступу на бюджет.

Він наголосив, що питання прохідного балу є нагальним, бо правила прийому абітурієнтів в університети повинні бути опубліковані МОН до 1 січня, і потрібно встигнути переконати МОН знизити прохідний бал, щоб університети змогли набрати якомога більше студентів.

Тетяна Деркач, деканка факультету хімічних та біофармацевтичних технологій Київського національного університету технологій та дизайну (КНУТД), наголосила, що оцінювати потрібно не абітурієнтів перед їх вступом в університет, а вже студентів під час навчання, і в разі їх невідповідності фармацевтичній спеціальності відраховувати. Однак на сьогодні доступ до фармацевтичних спеціальностей відразу обмежується, і абітурієнти обирають інші спеціальності для навчання.

Ірина Губицька, заступниця завідувача з навчальної роботи кафедри технологій біологічно-активних сполук, фармації та біотехнології Національного університету (НУ) «Львівська політехніка», нагадала, що у 2023 р. заклади вищої освіти розпочали набір на наскрізні магістерські програми з промислової фармації. У 2023 р. прохідний бал на фармацевтичні спеціальності становив 140 балів, і на магістерські програми вступило 37 здобувачів освіти. При цьому, за даними НФаУ, у 2023 р. на цю спеціальність на перший курс вступило 18 осіб, а у 2025 р. — лише 9. У КНУТД за 2023 р. вступили 11 здобувачів освіти, а у 2024 р. — жодного.

У той же час через перехід на нову українську школу, якою передбачене впровадження в 2027 р. 12-річного навчання в середній школі, випускників шкіл цього року не буде, відповідно, в закладах вищої освіти очікуються проблеми з прийомом абітурієнтів на перший курс. Тому питання зниження вступного балу є нагальною справою.

Наталія Шолойко, доцентка кафедри організації та економіки фармації Національного медичного університету імені О.О. Богомольця, зазначила, що встановлення прохідного балу 150 за Національним мультипредметним тестом (НМТ) не гарантує, що абітурієнт стане якісним студентом зі знан­нями біології, хімії та математики. Тому МОН потрібно також просити надати закладам вищої освіти хоча б можливість приймати абітурієнтів, які здавали НМТ за профільними дисциплінами, а не за сумарним балом НМТ.

Також варто розглянути можливість дозволити абітурієнтам вступати на заочну форму навчання відразу після закінчення школи, а не після отримання диплома бакалавра.

Ірина Суворова, директорка Громадської спілки «Аптечна професійна асоціація України» (ГС «АПАУ»), поінформувала, що ГС «АПАУ» теж надсилало листи до МОЗ та МОН з проханням переглянути прохідний бал для вступу на фармацевтичні спеціальності. Водночас для посилення позиції бізнесу з цього питання слід направити узагальнене звернення від представників фармацевтичної освіти та бізнесу за результатами засідання Комітету ТПП до Уряду, МОЗ та МОН.

Адже наразі українські фармацевтичні працівники активно інтегруються в роботу аптечних закладів країн Європейського Союзу. Тому з кожним роком криза дефіциту кадрів у фармацевтичній галузі лише посилюватиметься.

Олена Омельчук, директорка ГО «Асоціація фармацевтів України», звернула увагу, що запровадження 150 балів для вступу на фармацевтичні спеціальності суперечить Закону України «Про вищу освіту», яким передбачено, що ніхто не може бути обмежений у праві на здобуття вищої освіти. Тому МОН мав би скасувати обмеження для абітурієнтів, знизивши прохідний бал. Вона відмітила, що в ЄС абітурієнти для вступу на фармацевтичні спеціальності мають здати профільні предмети — біологію, хімію, але в Україні окрім профільних предметів потрібно здавати ще один додатковий на вибір. Відповідно, українські абітурієнти мають більше навантаження, ніж абітурієнти за кордоном, через це відмічається відтік української молоді для вступу на фармацевтичні спеціальності за кордон.

Система іспитів «Крок», яка зараз діє в Україні, не притаманна для ЄС. Там проводяться профільні ліцензійні іспити тільки після завершення навчання. Проведення іспитів «Крок-1», «Крок-2» характерне лише для американської системи оцінювання студентів. Тому в майбутньому потрібно буде піднімати питання скасування «Крок-1» з метою приведення системи оцінювання освіти до європейського зразка.

ПОПУЛЯРИЗАЦІЯ ПРОФЕСІЇ

Владислав Страшний, голова Комітету ТПП з охорони здоров’я та фармації, зауважив, що питання набору абітурієнтів на фармацевтичні спеціальності — це проблема не лише в період воєнного стану, але й післявоєнного періоду. Тому слід шукати мотивацію і заохочення для української молоді, щоб вона залишалася навчатися в Україні, а не їхала на навчання за кордон.

Лариса Просяник, голова правління ГО «Вінницька обласна асоціація фармацевтів «Кум Део» (далі — Асоціація «Cum Deo»), наголосила, що кадровий дефіцит у фармацевтичній галузі утворився через виїзд фармацевтів за кордон та їх перехід на інші спеціальності. Не сприяє популяризації професії і запровадження обов’язкового проходження заходів безперервного професійного розвитку (БПР). Вона повідомила, що 15–16 вересня 2025 р. Асоціацією «Cum Deo» було проведено І Конгрес фармацевтів з міжнародною участю «Сучасні медико-фармацевтичні питання підвищення професійних компетенцій у розвитку працівників системи охорони здоров’я в Україні». За результатами конгресу ухвалена резолюція з пропозиціями щодо розв’язання кадрових проблем. Резолюцію було надіслано в МОЗ та МОН, але наразі відповіді на ці пропозиції асоціація не отримувала.

Л. Просяник зауважила, що вже другий рік поспіль Асоціація «Cum Deo» організовує проведення конкурсу «Фармацевт звучить гордо», мета якого — підняти престиж професії. Адже нині фармацевти не розуміють, навіщо їм працювати в аптеці і дотримуватися всіх кваліфікаційних вимог, коли вони за ту саму заробітну плату можуть працювати звичайними касирами в магазині.

Михайло Шумілін, секретар комітету ТПП, поцікавився, чи існує якийсь колективний договір, врегульований державою, щодо заробітної плати фармацевтичних працівників, який би міг забезпечити мотивацію осіб приєднуватися до фармацевтичної спільноти, з огляду на те, що фармацевтична галузь майже повністю працює в приватному секторі. Це поширена практика в ЄС, де для певних галузей діють такі колективні договори. Їх ухвалення в Україні сприяло б популяризації професії, збільшувало кількість охочих навчатися за фармацевтичними спеціальностями і без необхідності скасування з боку держави встановлених обмежень. Адже в подальшому ситуація з відтоком кадрів за кордон буде лише посилюватися, якщо матеріальне заохочення там буде кращим, ніж в Україні.

О. Кухтенко зазначив, що такого договору немає, і держава не втручається в господарську діяльність приватного сектору. Він доповнив, що отримання фармацевтичної освіти залишається популярним серед абітурієнтів, але наразі заклади вищої освіти відсіюють велику їх кількість якраз через встановлений високий прохідний бал для вступу.

На коментар пана О. Кухтенка, що «колективний договір» не відповідає «демократичним стандартам ЄС», М. Шуміліним було зазначено, що практика колективних договорів існує в більшості країн ЄС. Так, колективні договори (collective agreements) існують практично в усіх країнах ЄС як основа регулювання трудових відносин між працівниками (через профспілки) і роботодавцями (або їх асоціаціями), регулюючи умови праці, зарплати, відпустки тощо, але рівень їх охоплення та специфічні правила відрізняються. Країни, де це традиційно сильна модель, включають Німеччину, Австрію, Швецію, Бельгію та Нідерланди, але це загальноєвропейська практика, наприклад, Естонія теж має свої галузеві договори.

Як це працює в ЄС? Основними учасниками є профспілки, що представляють працівників, і роботодавці (або їх організації). Предметом договору є умови праці, зарплати, тривалість робочого дня / тижня, відпустки, правила звільнення.

Сила і обов’язковість цих договорів варіюють. В одних країнах (наприклад Німеччина) вони дуже поширені і часто розповсюджуються на цілі галузі, в інших — більш локальні або залежать від рішення сторін. Наприклад, до країн з сильною системою колективних договорів належать Німеччина, де широко застосовуються галузеві договори (Tarifverträge), що регламентують зарплати та умови для тисяч компаній; Австрія, Бельгія, Нідерланди, Швеція також мають сильні традиції колективних переговорів, де участь роботодавців і профспілок є ключовою. Водночас Естонія має діючі галузеві колективні договори, наприклад, у сфері охорони здоров’я, між профспілками працівників та асоціаціями лікарень.

Тому колективний договір — це стандартний механізм у трудовому законодавстві більшості країн ЄС, а не виняток, хоча ступінь його застосування варіює від країни до країни.

Наталія Шолойко, доцентка кафедри організації та економіки фармації Національного медичного університету імені О.О. Богомольця, додала, що колективний договір узгоджується та ухвалюється за участю профспілки, але оскільки в Україні на сьогодні фармацевтичних працівників зараховують до медичних спеціальностей, то фармацевти не мають окремої профспілки, яка б могла розпочати процес укладання такого договору.

НАВЧАННЯ СТУДЕНТІВ

Віра Лубенець, завідувачка кафедри технологій біологічно-активних сполук, фармації та біотехнології НУ «Львівська політехніка», запропонувала з метою подолання критичної нестачі кадрів дозволити вступ на заочну форму навчання спеціальності І8 «Фармація» для осіб із дипломами суміжних спеціальностей, як-от хімія, хімічні технології, біотехнології, біохімія, та споріднених напрямів з урахуванням результатів вступних випробувань і обов’язковим проходженням адаптаційних, тобто вирівнювальних освітніх модулів.

О. Кухтенко додав, що раніше після завершення навчання за спеціальністю «Промислова фармація» дозволялося перевчитися на фармацевта. Однак кілька років тому цю можливість скасували, а МОЗ пропонує дозволити медсест­рам працювати в аптеках замість фармацевтів. При цьому зі спеціальності «Промислова фармація» перенавчати на спеціальність «Фармація» за 1–2 роки заборонено, але дозволено перевчити медсестру за 6 міс на фармацевта. У зв’язку з цим він запропонував додати у звернення до МОЗ та МОН, яке буде ухвалено за результатами засідання Комітету ТПП, прохання дозволити перенавчання зі спеціальності «Промислова фармація» на спеціальність «Фармація» і встановити для таких осіб скорочений термін перенавчання.

Аеліта Кричковська, доцентка кафедри технологій біологічно-активних сполук, фармації та біотехнології НУ «Львівська політехніка», зазначила, що якщо медсестрам дозволили працювати в аптеках, то слід передбачити в стандарті освіти можливість їх вступу на спеціальність «Фармація». Окрім того, закладам вищої освіти слід переглянути вартість навчання на контрактній основі за фармацевтичними спеціальностями, оскільки вона є високою, і абітурієнти не готові її сплачувати.

За її словами, вступну кампанію на фармацевтичні спеціальності також «підриває» вимога про обов’язкове взяття на військовий облік.

Стосовно військового обліку О. Кухтенко додав, що, згідно з чинним законодавством, близько 15% освітнього процесу фармацевтів повинно бути присвячено військовій підготовці студентів. Через це зменшується час на підготовку студентів до проходження «Крок-1» і, відповідно, знижується шанс на його успішне проходження.

На завершення Олена Роїк, кандидатка фармацевтичних наук, доцентка кафедри промислової фармації КНУТД, висловила сподівання, що МОН дослухається до рекомендацій учасників засідання, яке буде відображене в зверненні ТПП, щодо зниження прохідного балу та скасування іспитів «Крок» на період воєнного стану.

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!

Коментарі

Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим

Додати свій

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Останні новини та статті