Як зазначається в супровідній документації до проєкту, оновлення Трудового кодексу зумовлене необхідністю адаптації законодавства про працю до потреб нових відносин та нових сфер економіки, а також задля забезпечення гідного рівня оплати праці.
Метою проєкту є комплексне впорядкування трудових гарантій і механізмів їх реалізації. Документ закріплює сучасні форми зайнятості та сприяє підвищенню передбачуваності трудових правил для працівників. Своєю чергою, для роботодавців він знижує рівень правової невизначеності в застосуванні норм, оновлює підходи до оформлення трудових відносин і оптимізує процедурні питання з метою скорочення кількості трудових спорів та витрат на їх вирішення. Нове трудове законодавство надасть можливість роботодавцям легко створювати нові якісні робочі місця, підвищувати кращих працівників та платити більш високі зарплати.
Зокрема, проєктом передбачається:
- визначення чітких ознак наявності трудових відносин для зниження рівня правової невизначеності та протидії тіньовій зайнятості;
- впровадження цифрових рішень у сфері трудових відносин (визнання юридичної рівності електронних і паперових документів, а також можливість оформлення трудового договору в електронній формі);
- формування прозорого механізму встановлення мінімальної заробітної плати, зокрема в погодинному та місячному розрахунку, із використанням формули, узгодженої з міжнародними підходами;
- встановлення чіткої процедури проведення інспектувань у частині державного нагляду за дотриманням роботодавцями трудового законодавства.
Як і в чинному Трудовому кодексі, проєктом передбачено, що норма тривалості робочого часу працівника не може перевищувати 40 год протягом кожного 7-денного періоду, крім певних винятків. Максимальна тривалість робочого часу працівників не буде перевищувати 48 год протягом кожного 7-денного періоду з урахуванням понаднормових годин. Водночас колективною угодою, договором, актами роботодавця, трудовим договором може встановлюватися менша норма тривалості робочого часу.
ОЗНАКИ ТРУДОВИХ ВІДНОСИН
Згідно з проєктом, трудовими вважатимуться відносини, які відповідають 5 і більше визначеним ознакам, зокрема, до них належать:
- особисте виконання працівником роботи за конкретною професією, спеціальністю, кваліфікацією, посадою;
- виконання особою роботи за завданням та під контролем іншої особи;
- встановлення особою, за завданням і під контролем якої виконується робота, тривалості робочого часу та часу відпочинку;
- організація умов праці, зокрема, надання засобів виробництва (обладнання, інструментів, матеріалів, сировини, робочого місця) забезпечується особою, за завданням і під контролем якої виконується робота;
- систематична виплата особі, яка виконує роботу, винагороди у грошовій формі та інші.
ТРУДОВИЙ ДОГОВІР
Відповідно до проєкту, трудовий договір — це угода між працівником і роботодавцем, за якою працівник зобов’язується за завданням і під контролем роботодавця особисто виконувати роботу, визначену цією угодою, а роботодавець зобов’язується надати працівникові таку роботу, своєчасно та в повному обсязі здійснювати її оплату й забезпечувати належні, безпечні та здорові умови праці.
Для укладення трудового договору роботодавцю заборонятиметься вимагати від фізичної особи документи, відомості, інформацію, не пов’язані з професійною діяльністю.
Трудовий договір укладається в письмовому вигляді. У ньому зазначаються інформація про сторони договору та погоджені сторонами умови, що визначають їхні взаємні права й обов’язки. Допускатиметься укладення трудового договору в електронному форматі за умови накладення кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису.
Також проєктом пропонується унормувати питання призупинення дії трудового договору. Згідно із запропонованим визначенням, призупинення трудового договору — це тимчасове звільнення роботодавця від обов’язку забезпечувати працівника роботою і тимчасове звільнення працівника від обов’язку виконувати роботу за укладеним трудовим договором. При цьому призупинення трудового договору не тягне за собою припинення трудових відносин. Відповідно, за працівником зберігатимуться місце роботи, посада, а також повністю чи частково заробітна плата або допомога з тимчасової непрацездатності у випадках, визначених Трудовим кодексом, законодавством, колективним або трудовим договором.
Зокрема, трудовий договір призупинятиметься на строк:
- виконання працівником державних або громадських обов’язків, у тому числі направлення працівника на базову військову службу, призову на військову службу;
- відсутності працівників, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України;
- відсторонення працівника від роботи;
- участі працівника у страйку та інше.
Призупинення дії трудового договору оформлюватиметься наказом (розпорядженням) роботодавця, в якому, зокрема, зазначатиметься інформація про причини призупинення, спосіб обміну інформацією, строк призупинення дії трудового договору, умови відновлення його дії.
ЧАС ВІДПОЧИНКУ
Проєктом збільшується з 24 до 28 календарних днів щорічна основна оплачувана відпустка. Працівникам, які є особами з інвалідністю I і II груп, вона надається тривалістю 30 календарних днів. Передбачається збільшити й кількість неробочих днів у зв’язку з державними святами. Так, під час святкування Різдва Христового неробочими будуть 24 і 25 грудня, а на Трійцю та Великдень неділя і понеділок у відповідні дати святкування.
ОПЛАТА ПРАЦІ
Проєктом змінено підходи до визначення мінімальної заробітної плати, яка встановлюється в місячному та погодинному розмірах. Так, розмір мінімальної заробітної плати визначається з урахуванням, зокрема:
- потреб працівників та їх сімей;
- середнього рівня заробітної плати в цілому по Україні;
- розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
- прогнозного індексу споживчих цін на період, на який встановлюється розмір мінімальної заробітної плати;
- рівня зайнятості, продуктивності праці, збалансованості та обґрунтованості державного бюджету;
- рівня податків, обов’язкових зборів та внесків.
Вона встановлюватиметься у відсотках від розміру середньомісячної заробітної плати за видами економічної діяльності в середньому по економіці станом на 1 січня року, що передує року, на який встановлюється розмір мінімальної заробітної плати. Розмір відсотка визначатиметься Кабінетом Міністрів України.
У разі ухвалення проєкту мінімальна заробітна плата після набрання чинності новим Трудовим кодексом не застосовуватиметься як розрахункова величина для визначення посадових окладів працівників та інших виплат. Також при обчисленні заробітної плати працівника для забезпечення її мінімального розміру не враховуватимуться:
- оплата за роботу в нічний час;
- за понаднормову роботу;
- за роботу у вихідні і святкові дні;
- премії до святкових і ювілейних дат;
- доплати за суміщення професій (посад), виконання обов’язків тимчасово відсутнього працівника та інше.
При цьому якщо нарахована заробітна плата працівника, який виконав місячну норму праці, є нижчою за законодавчо встановлений розмір мінімальної заробітної плати, роботодавець буде зобов’язаний провести доплату до рівня мінімальної заробітної плати. Водночас у разі невиконання працівником місячної (годинної) норми праці розмір заробітної плати може бути нижчим від мінімальної заробітної плати та обчислюватиметься пропорційно виконаній нормі праці.
Якщо розмір заробітної плати у зв’язку з періодичністю виплати її складових є нижчим за розмір мінімальної заробітної плати, має проводитися доплата до рівня мінімальної заробітної плати.
Порядок обчислення середньої заробітної плати теж встановлюватиметься Кабінетом Міністрів України. Будуть оприлюднюватися щоквартальні статистичні дані про середню заробітну плату і середню тривалість робочого часу за галузями, групами професій і посад, а також щорічна публікація даних щодо вартості робочої сили.
ДЕРЖАВНИЙ НАГЛЯД ЗА ОХОРОНОЮ ПРАЦІ
Проєктом пропонується визначити чіткий порядок проведення інспекцій, встановити повноваження інспекторів праці, їх обов’язки та заборони. Так, інспекційне відвідування здійснюватиметься шляхом виїзду інспектора праці за місцезнаходженням роботодавця та/або місцем використання найманої праці, або щодо яких наявна інформація про її використання. Підставами для проведення інспекційних відвідувань / інспектувань зможуть бути, зокрема:
- звернення фізичної особи про порушення стосовно неї;
- рішення керівника / заступника керівника центрального апарату Державної служби України з питань праці або його територіального органу про проведення інспекційного відвідування / інспектування, ухвалене на підставі, зокрема, інформації, яка може свідчити про допуск працівника до роботи з порушенням законодавства, настання аварії, яка створила чи могла створити загрозу для життя та здоров’я працівників;
- інформація про настання нещасного випадку, смерті особи (осіб);
- рішення суду та інше.
Строк інспекційного відвідування / інспектування не перевищуватиме 10 робочих днів, а у роботодавців, у яких середня кількість працівників за звітний період (календарний рік) не перевищує 50 осіб, — 5 робочих днів.
Як і в чинному Трудовому кодексі, проєктом для роботодавців передбачена відповідальність у вигляді штрафу за порушення трудового законодавства, зокрема недодержання державних гарантій щодо оплати праці, несвоєчасна її сплата, ненадання відпусток та інше.
Отже, зареєстрований Урядом проєкт нового Трудового кодексу України є спробою комплексного перезавантаження трудового законодавства з урахуванням сучасних економічних реалій та євроінтеграційних зобов’язань України. Документ спрямований на досягнення балансу між посиленням соціального захисту працівників і створенням більш передбачуваних та гнучких умов для роботодавців. Запровадження чітких ознак трудових відносин, цифровізація кадрових процесів, оновлені підходи до оплати праці, робочого часу, відпочинку та державного нагляду мають зменшити правову невизначеність і сприяти детінізації ринку праці. Водночас подальше обговорення проєкту в Парламенті стане ключовим для доопрацювання норм і формування ефективної моделі трудових відносин, яка б відповідала як інтересам бізнесу, так і потребам працівників.
Зауважимо, Європейська Бізнес Асоціація підтримує оновлення трудового законодавства. Оскільки, за даними Асоціації, через війну бізнес-спільнота відчуває гострий дефіцит кадрів на ринку праці: 74% компаній відчувають нестачу персоналу гостро, а ще 21% — частково.
Коментарі
Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим