Фармація: наука відповідальності
Фармація — це сфера, де фундаментальна наука безпосередньо перетворюється на терапевтичне рішення, це точність молекули, яка має відповідати клінічній потребі, це контроль якості, від якого залежить безпека пацієнта, це стратегія боротьби з епідеміями та глобальними викликами охорони здоров’я. І саме в цій галузі жінки не просто брали участь — вони змінювали парадигму розвитку науки: від емпіричних спостережень до раціонального дизайну ліків, від лабораторних відкриттів — до промислових масштабів виробництва.
Від лабораторії до мільйонів врятованих життів
Усі ми знаємо про революційне відкриття антибіотиків Олександром Флемінгом у 1929 р3. Однак мало хто говорить про Маргарет Гатчінсон Руссо (Margaret Hutchinson Rousseau) — жінку, яка відкрила широкий доступ світу до антибіотиків. У середині ХХ ст., коли інфекційні захворювання залишалися серйозною загрозою, ця американська фармакологиня стала однією з ключових фігур у розробці та масштабуванні антибіотиків. Саме її дослідження сприяли клінічному впровадженню пеніциліну та стрептоміцину. А спроєктована Маргарет Гатчінсон фабрика з використанням глибокого ферментування дозволила вивести виробництво антибактеріальних препаратів на промисловий рівень4. Її внесок — це приклад того, що фармація потребує не лише відкриття молекул, а й технологічних втручань у виробництво ліків.
Лауреатка Нобелівської премії з фізіології та медицини Гертруда Елайон (Gertrude Elion) — жінка, яка змогла створити поняття персоналізованої фармації, змінивши підхід до створення лікарських засобів. Вона була піонеркою раціонального дизайну ліків — підходу, за якого препарат створюється з урахуванням біохімічних процесів у клітині. Саме завдяки її роботам з’явилися препарати для лікування лейкемії, подагри, вірусних інфекцій, а також для трансплантології. Це був прорив від «проб і помилок» до науки з людським обличчям5.
Фактично вона заклала підвалини сучасної персоналізованої та таргетної терапії — підходів, які сьогодні є одним із стандартів у фармакотерапії онкологічних і автоімунних захворювань.
Хоча здобутки ще однієї нобелівської лауреатки — Марі Кюрі (Marie Curie) зазвичай пов’язують із фізикою та хімією, дослідження радіоактивності заклали фундамент для розвитку радіофармації та онкологічної терапії. Її наукова спадщина стала базою для створення низки радіоактивних препаратів, що застосовуються у діагностиці та лікуванні онкопатології6.
Розалін Ялоу (Rosalyn Yalow) — нобелівська лауреатка, яка розробила метод радіоімунного аналізу, що дозволив точно вимірювати гормони та біологічно активні речовини в мікродозах. Це стало проривом у діагностиці ендокринних захворювань, зокрема цукрового діабету. Її відкриття суттєво вплинуло на розвиток клінічної фармакології, а принципи, закладені в її дослідженнях, використовуються у лабораторній діагностиці по всьому світу6.
Лауреатка Нобелівської премії Ту Юю (Tu Youyou) — китайська дослідниця, яка відкрила артемізинін (Artemisinin) — речовину, що стала основою комбінованої протималярійної терапії, рекомендованої Всесвітньою організацією охорони здоров’я, та врятувала мільйони людей від малярії. Її робота є прикладом інтеграції традиційної медицини та сучасної фармацевтичної науки6.
Україна також має потужну фармацевтичну наукову традицію, і жінки відіграють одну з ключових ролей. Зокрема, серед видатних імен вітчизняних науковиць — Світлана Мефодіївна Дроговоз, Наталія Володимирівна Бездітко, Марина Іллівна Борщевська, Тетяна Анатоліївна Бухтіарова, Наталія Олександрівна Ветютнева, Марія Йосипівна Ганіткевич, Олена Миколаївна Гриценко, Ольга Миколаївна Заліська, Алла Василівна Кабачна, Раїса Сергіївна Коритнюк, Алла Анатоліївна Котвіцька, Ніна Павлівна Максютіна, Світлана Михайлівна Марчишин, Зоя Миколаївна Мнушко, Людмила Степанівна Фіра, Вікторія Олексіївна Шаповалова, Тетяна Григорівна Ярних та багато інших. Їхні наукові школи формують сучасні підходи до стандартизації лікарської рослинної сировини, розробки нових лікарських форм, фармакоекономічного обґрунтування терапії, впровадження доказової медицини у фармацевтичну практику, гармонізації українських стандартів із європейськими вимогами.
Сумлінно справу легендарних науковиць у сфері фармації продовжують тисячі молодих дослідниць, які працюють над біотехнологіями, нанопрепаратами та клінічними випробуваннями в провідних університетах і лабораторіях країни, очолюють кафедри, працюють у державних регуляторних органах.
Однак Міжнародний день жінок і дівчат у науці — це не лише про святкування досягнень, а й про стратегічний погляд у майбутнє. Важливо, щоб жінки, зокрема у фармації, мали рівний доступ не лише до досліджень, а й до керівних позицій у наукових інститутах та корпораціях. Підтримка дівчат, які сьогодні обирають STEM-освіту, є запорукою того, що завтра наука, у тому числі й в Україні, залишатиметься конкурентоспроможною, динамічною та прогресивною.
Бо фармація — це не лише формули та протоколи, а й про точність, що поєднується з відповідальністю, та раціональність з емпатією. І без жіночого інтелекту, системності мислення та професійної чутливості прогресу у цьому напрямі досягти буде доволі складно.
1За даними www.unesco.org (UNESCO Science Report 2021).
2Медіна Т. (2022) Жінки в STEM: картинка українських університетів на тлі світової ситуації. Studies in Comparative Education, (1): 17–25. doi.org/10.31499/2306-5532.1.2021.243101.
3За даними pmc.ncbi.nlm.nih.gov.
4За даними www.aiche.org.
5За даними www.acs.org.
6За даними www.nobelprize.org.
*Фото науковиць взято із загальнодоступних онлайн-ресурсів.
Коментарі
Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим