Доступність ліків в Україні: ціна — головний бар’єр для 60% споживачів

Методологія дослідження

Польовий етап дослідження проводився з 16 до 20 березня 2026 р. методом особистого інтерв’ю («face-to-face»). Опитано 2084 респондентів віком від 18 років на підконтроль­ній території України. Вибірка — багатоступенева, районована, стратифікована, безповторна. Тео­ретична статистична похибка не перевищує 2,2% при довір­чій імовірності 0,95% (табл. 1).

Географічний розподіл: 29% опитаних — представники Західного регіону, 24,8% — Північного, 19,6% — Східного, 14,7% — Центрального, 11,9% — Південного. За типом населеного пункту: 40% — мешканці обласних центрів, 35% — міст, 29,5% — сільської місцевості. Серед опитаних 56,9% — жінки, 43,1% — чоловіки. Вікова структура: 18–29 років — 13,8%, 30–44 роки — 39,7%, 45–59 років — 35,8%, 60 і старше — 10,7%.

Які ліки приймають українці: досвід споживання

Першим блоком дослідження став аналіз досвіду прийому препаратів із запропонованого переліку. Близько 70% опитаних мають безпосередній досвід споживання: 19,2% приймають відповідні препарати зараз, ще 50,5% застосовували їх раніше. Лише 33% не мають досвіду прийому жодного з лікарських засобів, що аналізувалися.

Серед препаратів, які приймають зараз, найпопулярнішими є засоби на основі парацетамолу (14,5%), метамізолу натрію (13,2%), валеріаново-м’ятних крапель (13,1%) та кофеїновмісних анальгетиків (10,9%). Серед тих, хто припинив прийом: протидіарейні засоби — 15,6%, антибіотики широкого спектра для місцевого застосування — 12,4%, парацетамол і метамізол натрію — у межах 11–12%. Така структура засвідчує переважання знеболювальних, жаро­знижувальних і серцево-судинних препаратів у повсякденному споживанні.

Чому відмовляються від препарату: ціна випереджає все

Серед тих, хто змінив або припинив прийом препарату, ключовою причиною стало зростання ціни — про це заявили 61,5% респондентів. Це майже в 4 рази більше, ніж частка тих, хто змінив препарат через незадоволеність ним (14,5%) або через рекомендацію лікаря (13,7%). 9,3% просто одужали і більше не потребували лікування. Лише 1% не зміг знайти потрібний препарат — свідчення того, що проблема доступності ліків в Україні сьогодні є переважно ціновою, а не інфраструктурною (табл. 2).

Аптечна інфраструктура: доступна, але не для всіх однакова

88% опитаних вважають кількість аптек поблизу свого дому достатньою або цілком достатньою: 75% дали оцінку «цілком достатньо», ще 12,2% — «радше достатньо». Незадоволених — менше ніж 12%: 9,8% відповіли «радше недостатньо» і лише 2% — «зовсім недостатньо». Такий розподіл свідчить, що аптечна мережа залишається одним з найбільш рівномірно охоплених сегментів системи охорони здоров’я — навіть з урахуванням опитування в містах, містечках і сільській місцевості.

Наявність конкретних препаратів у відвідуваних аптеках також оцінюється дуже високо: в переважній більшості випадків 91–98% відвідувачів знаходили потрібний їм засіб. Лише 2,8% зіткнулися з реальною проблемою — не знайшли препарат ні в одній доступній аптеці. Решта 16,9% розв’язали питання, просто звернувшись до іншої аптеки поблизу.

Динаміка 2025 р.: легше знайти, але дорожче придбати

Результати дослідження фіксують суперечливу тенденцію у 2025 р. З одного боку, підвищення фізичної доступності препаратів: 55% відзначили, що знайти потрібні ліки в аптеках стало легше, 42,6% не помітили змін і лише 5,4% вказали на погіршення ситуації. Така динаміка може бути пов’язана з налагодженням логістичних ланцюжків, відновленням роботи частини виробників і розширенням асортименту.

З іншого боку — цінова ситуація погіршилася суттєво: 78% опитаних відчули зростання вартості лікарських засобів після лютого 2025 р. Це пояснюється сукупністю факторів: інфляційним тиском, підвищенням логістичних витрат, собівартості виробництва та коливаннями обмінного курсу. Лише 1,4% зазначили зниження цін, ще 26% не помітили змін (табл. 3).

Цікаво, що лише 3,3% опитаних кілька разів стикалися з тим, що в аптеці їм пропонували замінити препарат на інший без їх ініціативи. 95,2% відповіли, що подібного не було ніколи.

Чим керуються при виборі ліків: ціна важливіша за бренд

Дослідження зафіксувало чіткий пріоритет цінового фактора при виборі препарату серед аналогів. 45,2% обирають за найнижчою ціною, ще 38% — за співвідношенням ціни та якості. Так, цінові міркування визначають вибір для майже 83% споживачів. Рекомендація лікаря важлива лише для 14,6%, а країна-виробник — для 9,4%.

При оцінці прийнятності цін на ліки, які споживачі застосовують, картина виглядає так: лише 15,2% вважають ціну цілком прийнятною і такою, що відповідає якості; 24,6% оцінюють її як прийнятну, але хотіли б дешевше; 35,5% вважають ціну дещо завищеною; 29,7% — надто дорогою. Отже, сукупно близько 65% опитаних незадоволені рівнем цін, що може слугувати сигналом для регулятора і галузі.

Перевага надається українським виробникам

41,1% опитаних надають перевагу препаратам українського виробництва, а імпортним лікарським засобам — лише 29,8%. Ще 29,1% обирають залежно від конкретного препарату. При цьому 86,1% вважають, що асортимент лікарських засобів українського виробництва в аптеках є достатнім, і лише 9,7% незадоволені ним.

Такий результат свідчить про стійке позиціонування українських виробників у свідомості споживачів. Водночас він, імовірно, корелює і з ціновим фактором: вітчизняні препарати, як правило, доступніші за вартістю. Поєднання фактора ціни і лояльності до національного виробника є важливим контекстом при розробці політики доступності ліків.

Де система справляється і де — ні

Дослідження «Центру прикладних досліджень» формує чітку картину: аптечна інфраструктура України демонструє відносну стійкість — покриття достатнє, препарати здебільшого в наявності, фізична доступність у 2025 р. навіть поліпшилася. Проте ціновий тиск залишається системною проблемою, яка знижує реальну доступність ліків для знач­ної частини населення.

Зростання цін після лютого 2025 р. відчули 78% споживачів. Вартість є головною причиною відмови від препарату (61,5%) і головним критерієм вибору серед аналогів (83% з урахуванням тих, хто обирає за співвідношенням ціни / якості). При цьому лише 15% вважають ціни цілком прийнятними.

Такі дані свідчать, що подальші зусилля у сфері доступності мають бути спрямовані насамперед на цінове регулювання і механізми компенсації витрат для вразливих категорій населення.

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!