Про експансію антибіотикорезистентності у світі
Антибіотики залишаються одним із найважливіших досягнень медицини, що суттєво подовжують людське життя та знижують смертність від бактеріальних інфекцій. Проте їхня ефективність стрімко знижується через глобальне зростання антибіотикорезистентності — здатності бактерій виживати під дією препаратів, які раніше їх знищували¹.
За оцінками, у 2019 р. антибіотикорезистентність безпосередньо спричинила 1,27 млн випадків смерті у світі та асоційована ще з 4,95 млн летальних випадків. Прогнози на 2050 р. є катастрофічними: без системних дій кількість смертей може сягнути 10 млн на рік (de Kraker M.E. et al., 2016), особливо враховуючи, що загальне споживання антибіотиків зросло на 46% лише за 2000–2018 рр. (Browne A. et al., 2021; Salam M.A. et al., 2023).
Серед патогенів, які становлять серйозну небезпеку, — мультирезистентні штами бактерій, зокрема, Klebsiella pneumoniae, стійка до карбапенемів, Escherichia coli з продукцією бета-лактамаз розширеного спектра та метицилінрезистентний Methicillin-resistant Staphylococcus aureus (Al Bshabshe A. et al., 2020).
Продемонстровано прямий зв’язок між обсягами споживання антибіотиків і рівнем резистентності бактерій, причому найгірша ситуація відзначається в країнах Південної та Східної Європи (Machowska A. et al., 2019). Україна не є винятком. За даними Центру громадського здоров’я МОЗ України (2024), існують серйозні прогалини в раціональному застосуванні антибіотиків як у закладах первинної медичної допомоги, так і в стаціонарах². В умовах збройного конфлікту проблема додатково загострюється через зростання частоти ранових інфекцій, спричинених полірезистентними збудниками (Holubnycha V.M. et al., 2025).
- Антибіотикорезистентність сьогодні визнана однією з найбільших загроз для громадського здоров’я у світі. Водночас саме аптечна ланка дедалі частіше розглядається як один із ключових елементів профілактики нераціонального застосування антибактеріальних препаратів.
- Фармацевт є останнім фахівцем, який контактує з пацієнтом перед початком антибіотикотерапії, а отже — може вплинути на правильність застосування препарату, прихильність до лікування та обізнаність пацієнта щодо ризиків самолікування.
- Для української системи охорони здоров’я тема антибактеріального стюардшипу набуває особливого значення в умовах зростання резистентності бактерій та посилення контролю за рецептурним відпуском антибіотиків.
- Антибіотикорезистентність — це здатність бактерій виживати під дією антибактеріальних препаратів, які раніше були ефективними. Фактично йдеться про поступову втрату ефективності антибіотиків через їх нераціональне або надмірне застосування.
Примітно, що резистентність бактерій є природним еволюційним процесом, одним із головних «прискорювачів» якого є нераціональне застосування антибактеріальних препаратів: навіть обґрунтований і завершений курс антибіотикотерапії чинить селективний тиск на мікрофлору людини та навколишнє середовище. Особливо небезпечними є ситуації, коли у крові формуються субтерапевтичні концентрації препарату — умови, за яких бактерії не гинуть, але «навчаються» виживати та передають резистентність далі. Це зазвичай відбувається при самовільному припиненні лікування після зникнення симптомів, пропуску або зниженні доз антибактеріального препарату, використанні залишків антибіотиків від попередніх курсів (Odenholt I. et al., 2003; Hossain M.J. et al., 2023; Muteeb G. et al., 2023; Oliveira M. et al., 2024).
Важливо, що ірраціональне застосування антибактеріальних препаратів — проблема, яка стосується як звичайного населення (зокрема через переконання, що антибіотики ефективні при вірусних захворюваннях, самолікування, використання залишків препаратів або ж вимогу «сильних та швидких» ліків при вірусних інфекціях), так і безпосередньо медичних працівників, що часто пов’язане з недостатньою підготовкою, тиском з боку пацієнтів, відсутністю швидких діагностичних тестів, емпіричним призначенням антибіотиків широкого спектра, впливом фармацевтичного маркетингу тощо (рисунок) (Machowska A. et al., 2019).
На жаль, як свідчать дослідження, понад 50% лікарських засобів у світі призначаються або реалізуються неналежним чином, половина пацієнтів припускаються помилок під час їхнього прийому, а кожен п’ятий — застосовує неправильну дозу або тривалість курсу (Langford B.J. et al., 2017; Browne A. et al., 2021; Nande A. et al., 2022; Salam M.A. et al., 2023; Królak-Ulińska A. et al., 2025).
Як «стримувати» антибіотикорезистентність?
У 1996 р. науковцями вперше застосовано термін «антибактеріальний стюардшип» (управління антибактеріальними препаратами), що стосується оптимального вибору, режиму дозування та тривалості антибактеріального лікування, що забезпечує найкращий клінічний результат з мінімальними побічними ефектами для пацієнтів та мінімальним впливом на подальшу резистентність. Простіше кажучи, це стосується узгодженого комплексу дій для сприяння відповідальному застосуванню антибіотиків (Shrestha J. et al., 2026) та узгоджується з концепцією «Єдине здоров’я» (One Health), яка підкреслює, що профілактика антибіотикорезистентності потребує інтегрованого підходу, що охоплює здоров’я людей, тварин і довкілля¹.
Важливо, що всі працівники сфери охорони здоров’я повинні взяти на себе роль відповідальних осіб у розв’язанні проблеми резистентності. Зокрема, лікарі мають керуватися принципами «розумного» призначення, уникаючи емпіричного застосування препаратів широкого спектра без нагальної потреби та протидіючи тиску з боку очікувань пацієнтів. А от фармацевти як одна з найбільш доступних ланок медичної допомоги несуть відповідальність за просування, управління й оптимізацію застосування антибіотиків та повинні стати активними консультантами, що підвищують обізнаність населення про цю групу ліків (Królak-Ulińska A. et al., 2025). Це узгоджується з позиціями Американського товариства фармацевтів системи охорони здоров’я (American Society of Health-System Phar-macists), Товариства фармацевтів з інфекційних захворювань (Society of Infectious Diseases Pharmacists) та ВООЗ (Кіреєв І.В. та ін., 2023). Дослідження підтверджують, що залучення фармацевтів до мультидисциплінарних програм антибактеріального стюардшипу дає змогу скоротити час до призначення оптимальної терапії, підвищити відповідність лікування актуальним клінічним настановам, зменшити тривалість госпіталізації та загальні витрати на лікування (Dighriri I.M. et al., 2023; Królak-Ulińska A. et al., 2025).
Український фармацевт у контексті антибактеріального стюардшипу
В Україні розроблено Стандарт медичної допомоги «Раціональне застосування антибактеріальних і антифунгальних препаратів» (далі — Стандарт), затверджений наказом МОЗ України від 23.08.2023 р. № 1513, в основі якого лежить впровадження класифікації ВООЗ AWaRe, що структурує протимікробні засоби за ступенем їхньої значущості та ризиком розвитку стійкості патогенів, визначає вимоги до застосування антибіотиків для зниження резистентності3. Для фармацевтичної практики Стандарт означає перехід від простої дистрибуції до активної участі у процесі антибактеріального стюардшипу, що реалізується через суворе дотримання електронного рецептурного відпуску та надання якісної фармацевтичної допомоги. У цьому контексті фундаментальним є наказ МОЗ України № 360, який класифікує антибактеріальні засоби для системного застосування як виключно рецептурні препарати. Починаючи з серпня 2022 р., згідно з постановою Кабінету Міністрів України № 542, запроваджено обов’язковий електронний рецепт, що інтегрувало процес призначення та відпуску в єдиний цифровий моніторинг. Відповідно до ст. 21 Закону України «Про лікарські засоби», реалізація антибіотиків без рецепта є грубим порушенням Ліцензійних умов, за що передбачена адміністративна та юридична відповідальність. Водночас, згідно зі статтею 19 цього ж закону та Етичним кодексом фармацевтичних працівників України, фармацевти мають право відмовити у відпуску препарату в разі технічних помилок у рецепті або виявлення клінічної невідповідності, реалізуючи свій деонтологічний обов’язок щодо забезпечення безпеки пацієнта.
Однак замість сухої формальної заборони фармацевтам варто зосереджуватися на професійному спілкуванні, ввічливо апелюючи до правових норм і професійної відповідальності. Примітно, що навіть коротке фахове консультування тривалістю 2–5 хв під час відпуску антибіотика може підвищити прихильність пацієнта до дотримання курсу лікування та знизити ризик повторного нераціонального застосування препарату (Muñoz E.B. et al., 2014; Salehi T. et al., 2025).
Зокрема, під час консультації фармацевт має можливість вести активну освітню діяльність, пояснюючи, що антибіотик — це прецизійний інструмент, ефективність якого залежить від точно визначеної чутливості збудника, спростовувати поширені міфи («антибіотики лікують застуду»), чітко доносити інформацію про небезпеку незавершених курсів прийому антибіотиків, роблячи змістовний акцент на тому, що некоректне застосування препарату лише посилює резистентність бактерій і забезпечує побічні ефекти без лікувальної користі, спонукати пацієнта до свідомого вибору при застосуванні фахової медичної допомоги, інформувати про важливість вакцинації (зокрема проти грипу та пневмококової інфекції) та базових заходів гігієни. Коли фармацевт вміє аргументовано пояснити причину відмови або особливості прийому антибіотиків, він перестає бути просто контролером і стає для пацієнта авторитетним фахівцем.
Попри фундаментальну роль аптечної ланки у стримуванні антибіотикорезистентності, сучасна статистика свідчить про нагальну потребу в посиленні фахових компетенцій. Дані досліджень (Khaleel A. et al., 2026) виявляють критичні прогалини: значна частина фармацевтів усе ще допускає безрецептурний відпуск або має хибні уявлення щодо ефективності антибіотиків при вірусних інфекціях. Це підкреслює необхідність інтеграції спеціалізованих модулів з антибіотикорезистентності як у додипломну освіту, так і в програми безперервного професійного розвитку (БПР).
Наостанок варто наголосити, що саме аптеки є місцем перетину між пацієнтами та фармакологічною системою: щодня тут відбуваються мільйони взаємодій, під час яких фармацевтичні працівники стають не просто «виконавцем», а одними з ключових фігур у системі антибактеріального стюардшипу — як на індивідуальному, так і на популяційному рівні. Кожне рішення за першим столом має бути науково обґрунтованим та зваженим, що може вплинути на мікрофлору всього суспільства та допомогти зберегти ефективність антибактеріальних препаратів для майбутніх поколінь.
Поширені запитання
Що таке антибактеріальний стюардшип? — Антибактеріальний стюардшип — це комплекс заходів, спрямованих на раціональне та відповідальне застосування антибіотиків для зниження ризику розвитку резистентності бактерій.
Чому антибіотикорезистентність є глобальною проблемою? — Через зростання резистентності бактерій антибіотики поступово втрачають ефективність, що ускладнює лікування інфекцій та підвищує смертність.
Яку роль відіграє фармацевт у профілактиці антибіотикорезистентності? — Фармацевт контролює рецептурний відпуск антибіотиків, консультує пацієнтів щодо правильного застосування препаратів та допомагає запобігати самолікуванню.
Чому не можна припиняти курс антибіотиків після зникнення симптомів? — Передчасне припинення лікування може призводити до формування стійких до антибіотиків бактерій та підвищення ризику повторної інфекції.
Чи дозволено в Україні відпускати антибіотики без рецепта? — Ні. Відповідно до українського законодавства антибактеріальні препарати для системного застосування належать до рецептурних лікарських засобів.
Коротко: головне
- Антибіотикорезистентність ВООЗ вважає однією з найбільших загроз для громадського здоров’я XXI ст.
- Нераціональне застосування антибіотиків є одним із ключових чинників розвитку резистентності бактерій.
- Фармацевти відіграють важливу роль у програмах антибактеріального стюардшипу.
- В Україні діє обов’язковий електронний рецепт на антибактеріальні препарати.
- Професійне консультування пацієнтів в аптеці може знижувати ризики неправильного застосування антибіотиків.
1За даними www.who.int.
2За даними www.apteka.ua/article/718465.
3За даними www.moz.gov.ua.
Коментарі
Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим