Списання пошкодженого через бойові дії майна: що потрібно знати бізнесу?

ПОДАТКОВЕ ЗАКОНОДАВСТВО

Головна бухгалтерка Харківської ТПП Лідія Уварова детально розповіла про особливості проведення інвентаризації та списання майна, знищеного або пошкодженого внаслідок бойових дій, а також про порядок застосування податкових пільг щодо ненарахування податку на додану вартість (ПДВ).

Вона нагадала, що процедура проведення інвентаризації є добре знайомою для більшості підприємств, адже щорічно вона проводиться перед складанням фінансової звітності. Водночас у межах вебінару увагу було зосереджено на іншому виді інвентаризації — тій, що здійснюється після певних надзвичайних подій. За її словами, проведення такої інвентаризації є обов’язковим для всіх підприємств у разі викрадення, руйнування або знищення майна, а також після пожеж, вибухів чи інших надзвичайних ситуацій.

Л. Уварова зазначила, що на практиці підприємства нерідко відкладають проведення інвентаризації після настання таких подій, хоча законодавство вимагає здійснювати її невідкладно. Саме тому під час вебінару розглядалися строки проведення інвентаризації, порядок її оформлення та перелік документів, якими підтверджуються її результати.

Під час інвентаризації активів і зобов’язань підприємство повинно не лише перевірити фактичну наявність майна, а й документально підтвердити його стан та відповідність критеріям визнання в бухгалтерському обліку.

Відповідно до пункту 189.9 Податкового кодексу України, у разі ліквідації основних засобів за самостійним рішенням платника податку така ліквідація розглядається як постачання основних засобів та підлягає оподаткуванню ПДВ. При цьому податок нараховується за звичайними цінами, але не нижче балансової вартості основних засобів на момент ліквідації.

Крім того, пункт 198.5 Податкового кодексу також перед­бачає нарахування ПДВ у разі списання товарно-матеріальних цінностей. Йдеться про випадки, коли товари, матеріали чи готова продукція, придбані з ПДВ, починають використовуватися в операціях, що не пов’язані з господарською діяльністю підприємства. Ця норма поширюється на всі види товарно-матеріальних цінностей — готову продукцію, товари, матеріали та інші активи.

Разом з тим під час воєнного стану для підприємств передбачені тимчасові податкові пільги. Так, до підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу додано пункт 32¹, відповідно до якого норми пункту 198.5 не застосовуються до товарно-матеріальних цінностей, знищених або втрачених унаслідок дій чи обставин, пов’язаних із воєнним станом.

Саме ця норма дозволяє підприємствам не нараховувати ПДВ при списанні майна, яке було знищене внаслідок бойових дій. Водночас ключовою умовою використання такої пільги є наявність належного пакета підтверджувальних документів. Якщо підприємство не зможе довести зв’язок між списанням майна та бойовими діями, податкові органи можуть донарахувати ПДВ і застосувати штрафні санкції.

Аналогічний порядок діє і щодо основних засобів. Якщо підприємство має підтвердження того, що майно було знищене або зруйноване внаслідок бойових дій, воно може списати такі основні засоби без нарахування ПДВ. Однак і в цьому випадку необхідно належним чином підтвердити факт руйнування саме через воєнні дії.

СПИСАННЯ МАЙНА

Існують три основні етапи процедури списання втраченого майна. Перший етап передбачає підготовку документів, які підтверджують право власності або облік майна на підприємстві. Якщо йдеться про нерухомість, необхідно мати витяг із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Для товарів, матеріалів або готової продукції підтвердженням є бухгалтерські документи, що свідчать про знаходження активів на обліку підприємства.

При цьому інколи підприємства намагаються списати майно, яке фактично не було відображене у бухгалтерському обліку. Саме тому перед початком процедури списання необхідно ретельно перевірити всі документи та переконатися, що майно дійсно обліковувалося на балансі.

Крім того, податкові органи продовжують проводити камеральні перевірки податкової звітності, тому всі операції зі списання майна одразу потрапляють у поле зору контролюючих органів. У зв’язку з цим підготовку до списання необхідно здійснювати заздалегідь.

Другим етапом є отримання документів, які підтверджують сам факт події воєнного характеру. Саме ці документи є основною підставою для застосування податкових пільг. Якщо пошкодження сталося внаслідок пожежі, підприємство повинно отримати акт пожежної служби. Якщо йдеться про вибух чи інші наслідки бойових дій — необхідний акт Державної служби України з надзвичайних ситуацій (ДСНС). Також обов’язковим документом є витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань. Саме цей пакет документів є необхідним для підтвердження права на ненарахування ПДВ.

Третім етапом є проведення інвентаризації. Її слід проводити одразу після настання події. Спікерка навела приклади ситуацій, коли підприємства проводили інвентаризацію через декілька місяців після руйнування майна, що може викликати питання з боку Державної податкової служби України щодо правомірності застосування пільг та достовірності фінансової звітності.

ПРОВЕДЕННЯ ІНВЕНТАРИЗАЦІЇ

Порядок проведення інвентаризації визначений положенням, затвердженим наказом Міністерства фінансів України № 879, який діє з 2014 р. У документі прописано процедуру проведення інвентаризації та вимоги до оформлення відповідних документів. Щодо строків проведення, то річна інвентаризація проводиться перед датою балансу — до 31 грудня. При цьому, відповідно до положення № 879, її не можна розпочинати раніше 1 жовтня, оскільки документом встановлено, що інвентаризація має проводитися не раніше, ніж за три місяці до дати складання річної звітності.

Що стосується інвентаризацій, пов’язаних із надзвичайними подіями, то конкретних строків законодавство не встановлює, однак вони мають проводитися одразу після події. Якщо підприємство не здійснило інвентаризацію своєчасно, воно повинно надати документальні пояснення причин такої затримки, наприклад, підтвердити відсутність доступу до місця події. Після ліквідації наслідків пожежі чи вибуху підприємство зазвичай уже має можливість отримати доступ до майна, а тому підстав для відкладення інвентаризації немає. Після проведення інвентаризації складаються відповідні акти, а її результати відображаються у бухгалтерській та фінансовій звітності того періоду, в якому її було проведено.

Якщо ж підприємство або його активи знаходяться на окупованій території чи в зоні активних бойових дій, інвентаризація тимчасово не проводиться, а майно продовжує обліковуватися так, як і раніше. Після відновлення доступу до активів підприємство повинно провести інвентаризацію станом на перше число наступного місяця. Наприклад, якщо доступ до майна відновився у травні, інвентаризацію необхідно провести станом на 1 червня та відобразити її результати у червневій звітності.

Л. Уварова наголосила, що відкладення інвентаризації може створити суттєві проблеми під час податкових перевірок та ускладнити відображення відповідних операцій у фінансовій і податковій звітності.

Податкова служба перевіряє звітність саме за відповідними звітними періодами. Якщо підприємство проводить інвентаризацію через кілька місяців після події, податкова може вказати, що така операція не стосується поточного звітного періоду і мала бути відображена раніше. У такому випадку підприємству може бути складно внести зміни до декларації з податку на прибуток або належним чином відобразити списання у звітності.

Для уникнення подібних ситуацій інвентаризацію потрібно проводити одразу після настання події. Якщо ж списання майна не було здійснене одразу, то підприємству необхідно буде додатково обґрунтовувати причини затримки та підтверджувати правомірність своїх дій.

Окремо доповідачка детально зупинилася на процедурі організації інвентаризації. За її словами, першим етапом є видання відповідного наказу керівника підприємства. У такому наказі обов’язково мають бути визначені строки проведення інвентаризації, дата, станом на яку вона проводиться, а також перелік об’єктів, що підлягають перевірці.

У випадку інвентаризації після надзвичайної події йдеться про інвентаризацію конкретного пошкодженого об’єкта. Наприклад, якщо внаслідок обстрілу постраждала окрема будівля або певна територія підприємства, то в наказі потрібно чітко зазначити місце проведення інвентаризації та конкретне майно, яке перевіряється.

Після видання наказу до роботи приступає інвентаризаційна комісія. Вона проводить перевірку всього майна, яке знаходилося на пошкодженій території або в постраждалому приміщенні. До складу такої комісії обов’язково входять представники підприємства, зокрема керівник або його заступник.

У разі необхідності до роботи комісії можуть залучатися незалежні експерти. Це особливо актуально у випадках пошкодження основних засобів — рухомого чи нерухомого майна, коли на підприємстві відсутні фахівці, здатні оцінити технічний стан майна та визначити — підлягає воно ремонту чи має бути списане.

Якщо пошкоджене майно було застраховане, до складу інвентаризаційної комісії також можуть включатися представники страхової компанії.

При цьому матеріально відповідальна особа не входить до складу інвентаризаційної комісії, однак її присутність під час проведення інвентаризації є обов’язковою.

Якщо підприємство фактично складається лише з одного керівника і не має інших працівників, то в такому випадку, відповідно до положення, затвердженого наказом № 879, керівник має право одноосібно провести інвентаризацію. Він самостійно видає наказ, проводить перевірку майна, оформлює документи та ухвалює рішення про списання активів. Якщо керівник одночасно виконує функції бухгалтера, він також самостійно відображає результати списання у бухгалтерському обліку.

У ході проведення інвентаризації комісія здійснює безпосереднє обстеження майна. Проводяться перерахунок, вимірювання та зважування активів, а також фіксується характер пошкоджень або руйнувань. Окремо визначається кількість пошкодженого майна та зазначаються причини його знищення чи пошкодження — обстріли, пожежі, вибухи або інші наслідки бойових дій.

Усі результати інвентаризації обов’язково вносяться до відповідних облікових документів. Зокрема, оформлюються інвентаризаційні описи, акти інвентаризації та звіряльні відомості.

Л. Уварова звернула увагу, що на сьогодні не існує єдиних затверджених форм документів для проведення інвентаризації, обов’язкових для всіх підприємств. Водночас є форми, затверджені наказами Міністерства фінансів України № 572 та № 818, які є обов’язковими для бюджетних установ. Проте багато підприємств використовують ці бланки і в своїй діяльності, оскільки вони є зручними та дозволяють уникнути необхідності розробляти власні форми документів. Якщо на підприємстві не затверджені власні бланки, можна користуватися саме цими формами.

Стосовно завершення інвентаризації, то воно обов’язково оформлюється протоколом інвентаризаційної комісії. Саме у цьому документі повинні міститися висновки щодо стану пошкодженого майна та подальших дій із ним. Протокол має бути достатньо детальним, аби керівник підприємства міг на його підставі ухвалити рішення — списувати майно, ремонтувати його чи проводити додаткову оцінку технічного стану.

У протоколі необхідно чітко зазначати — підлягає майно відновленню чи його потрібно списати. Якщо підприємство не має власних спеціалістів, здатних оцінити технічний стан об’єкта, слід залучати незалежних експертів.

На практиці це найчастіше стосується будівель, споруд або транспортних засобів, коли підприємство самостійно не може визначити, чи можливе подальше використання майна після пошкодження. У таких випадках підприємство видає окремий наказ, у якому зазначає, що частина майна, яку очевидно неможливо відновити, підлягає списанню, а щодо інших об’єктів необхідно звернутися до незалежних експертів для отримання відповідного висновку.

Такими експертами можуть бути будівельні або інші профільні спеціалісти, залежно від характеру пошкодженого майна. Після отримання експертного висновку підприємство вже може ухвалювати остаточне рішення щодо списання або подальшого ремонту об’єкта.

Окремо спікерка звернула увагу на те, що під час списання майна необхідно визначати наявність матеріалів або окремих елементів, які можуть бути використані в подальшому. Йдеться про запчастини, будівельні матеріали, металобрухт або інші залишки, придатні для подальшого використання чи реалізації. Такі активи необхідно оприбутковувати та ставити на бухгалтерський облік, а інформація про них також має бути зазначена у протоколі інвентаризації.

Після оформлення протоколу керівник підприємства розглядає його та затверджує у 5-денний строк. Після цього видається наказ, у якому визначаються подальші дії щодо пошкодженого майна — списання, проведення додаткових експертиз чи інші заходи.

Усі об’єкти, що підлягають списанню, повинні бути відображені у звіряльних відомостях, а вже на підставі цих документів бухгалтерія оформлює акти на списання.

АЛГОРИТМ ДІЙ ДЛЯ ОТРИМАННЯ ПОДАТКОВОЇ ПІЛЬГИ

Л. Уварова також детально пояснила алгоритм дій для отримання права на податкову пільгу щодо ненарахування ПДВ при списанні знищеного майна. Насамперед підприємство повинно отримати документи, які підтверджують сам факт події воєнного характеру. Це можуть бути акти пожежної служби, документи ДСНС та обов’язково витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань. Наступним етапом є проведення інвентаризації та належне документальне оформлення її результатів. Усі документи необхідно ретельно перевіряти, щоб інформація у них повністю збігалася.

За її словами, на практиці часто виникають ситуації, коли в інвентаризаційному протоколі зазначені одні основ­ні засоби, у наказі — інші, а в актах на списання — ще інші об’єкти. Такі невідповідності можуть стати підставою для претензій з боку податкових органів. Крім того, підприємство повинно зафіксувати факт знищення майна та сформувати повний пакет документів, який підтверджує зв’язок між пошкодженням активів та бойовими діями.

Після цього підприємство проводить списання майна, не нараховує ПДВ, подає відповідну податкову звітність і лише потім звертається за отриманням сертифіката про форс-мажорні обставини. Цей сертифікат видається вже після того, як підприємство здійснило списання майна та подало декларацію з ПДВ. У декларації має бути відображено, що підприємство скористалося пільгою та не нараховувало ПДВ у зв’язку зі знищенням майна через бойові дії.

РОБОТА З НЕЗАЛЕЖНИМИ ЕКСПЕРТАМИ

Керівниця напряму фіксації пошкодженого майна Харківської ТПП Дарія Бородай розповіла про порядок залучення незалежних експертів для фіксації пошкодженого або знищеного майна та пояснила, які документи є ключовими для підтвердження факту руйнування активів унаслідок бойових дій. За її словами, на підставі інвентаризаційних документів, зокрема протоколу інвентаризаційної комісії, надалі працюють експерти, які здійснюють огляд та фіксацію пошкоджень.

Окремо спікерка зупинилася на підготовці підприємства до роботи з експертами. Насамперед, за її словами, необхідно забезпечити безпечний доступ до території підприємства та пошкодженого майна. Якщо інвентаризація проводиться лише після того, як підприємство отримало можливість безпечно оглянути майно, то такі ж умови мають бути створені і для роботи зовнішніх експертів. Підприємство повинно організувати безпечний доступ як для власних працівників, які братимуть участь в огляді, так і для залучених експертів.

Наступним важливим етапом є визначення відповідальних осіб, які супроводжуватимуть експерта під час огляду території підприємства. Такі працівники мають на підставі інвентаризаційних документів пояснити експерту, де саме знаходилося майно, яке приміщення або будівля постраждали та які саме активи там розміщувалися. Це необхідно для того, аби експерт-товарознавець міг зіставити залишки майна із документами підприємства та встановити, яке саме майно знаходилося на пошкодженій території.

Після аналізу документів підприємства та проведення фактичного огляду пошкодженого майна експерт формує комплексний висновок. У цьому документі міститься інформація про підприємство, перелік майна, яким воно володіло, опис пошкоджень або фактів знищення активів, а також результати огляду території та залишків майна.

Одним із ключових елементів такого висновку є встановлення причинно-наслідкового зв’язку між фактичним станом майна та бойовими діями. Експерт повинен підтвердити, чи дійсно характер пошкоджень свідчить про те, що майно було знищене або пошкоджене саме внаслідок воєнних дій. На практиці підприємства найчастіше використовують такі експертні висновки для подальшого формування звітів про оцінку збитків з метою отримання компенсації у майбутньому. Також ці документи широко використовуються під час оформлення сертифікатів про форс-мажорні обставини, процедур списання майна та підтвердження неможливості виконання договірних чи контрактних зобов’язань через наслідки бойових дій. Крім того, виснов­ки експертів часто використовуються у взаємодії з митними органами, особливо у випадках, коли пошкоджене або знищене майно не було розмитнене, і підприємству необхідно врегулювати відповідні питання з митницею.

Окремо Д. Бородай звернула увагу на використання таких документів у роботі зі страховими компаніями та банківськими установами. За її словами, це особливо актуально у випадках, коли пошкоджене майно було застраховане або перебувало у заставі за кредитними договорами. Експертний висновок може використовуватися під час переговорів щодо реструктуризації заборгованості або врегулювання страхових випадків.

ТИПОВІ ПОМИЛКИ ПРИ ПІДГОТОВЦІ ДОКУМЕНТІВ

Окрему частину виступу Д. Бородай присвятила типовим помилкам, яких припускаються підприємства під час підготовки документів. Вона наголосила, що всі документи, які передаються експертам або використовуються у взаємодії з державними та контролюючими органами, мають бути максимально точними та узгодженими між собою. За її словами, навіть незначні неточності можуть ускладнити отримання податкових пільг, доступ до програм підтримки або взагалі зробити неможливим використання певних механізмів компенсації. При цьому помилки трапляються не лише в інвентаризаційних документах, а й у документах від правоохоронних органів та ДСНС. Найчастіше йдеться про неправильно вказані адреси підприємств, помилки у назві компанії або некоректне зазначення власника майна.

Наприклад, коли власником нерухомості є одна компанія, а пошкоджене рухоме майно належить орендарю. У деяких випадках кримінальне провадження відкривається саме за заявою власника приміщення, тоді як орендар, чиє майно постраждало, не зазначається у витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань як потерпіла сторона.

У таких ситуаціях підприємство-орендар може подати додаткову заяву для відкриття окремого кримінального провадження або звернутися з проханням долучити його як потерпілу сторону до вже відкритого провадження. У такому випадку правоохоронні органи надають підприємству відповідне підтвердження та копію матеріалів провадження, якими надалі можна користуватися нарівні з іншими учасниками справи. Якщо ж у документах містяться помилки в описових даних, підприємства можуть ініціювати внесення змін до витягів з Єдиного реєстру досудових розслідувань або актів про пожежу. Водночас така процедура зазвичай займає тривалий час через значне навантаження на державні органи.

ВТРАТА ДОКУМЕНТІВ

Окремо Д. Бородай торкнулася проблеми втрати первинних документів унаслідок бойових дій. Вона пояснила, що у таких випадках підприємствам необхідно належним чином підтвердити, що документи дійсно зберігалися у приміщенні, яке постраждало внаслідок обстрілу чи іншої надзвичайної події. Для цього підприємству необхідно мати документи, які підтверджують організацію місця зберігання первинної документації та передачу документів на зберігання саме в цьому приміщенні.

Загалом податкова служба досить вузько трактує поняття «знищення документів». Якщо документи лише пошкоджені, забруднені чи розкидані територією підприємства, це не завжди визнається їх повним знищенням. З точки зору податкових органів, документ вважається знищеним лише тоді, коли неможливо ідентифікувати його реквізити та зміст.

РОЛЬ ТПП

Наприкінці вебінару Інна Каутна звернула увагу, що завершальним етапом у цьому процесі є отримання сертифіката про форс-мажорні обставини. Перед цим підприємство має пройти всі необхідні процедури: провести інвентаризацію, зафіксувати пошкодження, оформити списання майна, не нараховувати ПДВ за наявності законних підстав та подати відповідну звітність. Підтвердження форс-мажорних обставин належить до повноважень системи ТПП України.

Для оформлення відповідного сертифіката до ТПП подається заява за формою № 4, яка розміщена на сайтах ТПП України та Харківської ТПП. До заяви необхідно додати весь пакет документів, сформований підприємством під час проходження процедури списання майна. Зокрема, до пакета входять документи щодо проведення інвентаризації, витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань, акти про пожежу, акти списання пошкодженого майна та інші підтверджувальні матеріали. Після отримання документів ТПП проводить їх аналіз і за результатами розгляду ухвалює рішення про видачу сертифіката, який підтверджує настання форс-мажорних обставин та дає підприємству право скористатися податковими пільгами щодо ненарахування ПДВ.

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!