Під час брифінгу директор дослідницької компанії «Актив-Груп» Олександр Позній, голова правління Всеукраїнського лікарського товариства Даніель Карабаєв, президент Всеукраїнського лікарського товариства, виконавчий директор Асоціації міст України Олександр Слобожан, член управління Всеукраїнського лікарського товариства, координатор платформи «Місія здоров’я — разом задля активного довкілля» Ігор Найда та представники медичної спільноти обговорили оцінки медичної реформи, роль Національної служби здоров’я України (НСЗУ), кадрові виклики, цифровізацію та перспективи розвитку галузі в умовах тривалої війни.
Оцінки лікарів і пацієнтів дедалі більше збігаються
Одним із висновків дослідження стало зближення оцінок медичної системи з боку лікарів та пацієнтів.
За словами Олександра Познія, сьогодні обидві групи демонструють подібне бачення стану охорони здоров’я та наслідків медичної реформи. Близько половини медичних працівників оцінюють систему як таку, що перебуває на середньому рівні, тоді як понад третина вважає її стан поганим або дуже поганим.
Не менш показовими є оцінки результатів реформи. Лише чверть опитаних медиків повідомили про позитивні зміни, які вони пов’язують із трансформацією системи охорони здоров’я. Натомість майже половина респондентів не бачить покращень або оцінює їх як недостатні.
«Ми бачимо, що лікарі та пацієнти сьогодні значною мірою дивляться на систему однаково. І це важливий сигнал для органів влади», — зазначив О. Позній.
Особливо критично медичні працівники оцінюють доступність медичної допомоги. Якщо про покращення доступності заявили близько чверті респондентів, то 40% вважають, що ситуація погіршилася. Водночас оцінки якості медичних послуг виглядають дещо оптимістичніше: майже третина медиків відзначає позитивні зміни.
Медична реформа потребує корекції
Даніель Карабаєв наголосив, що професійна спільнота не ставить під сумнів необхідність реформування системи охорони здоров’я. Однак, на його думку, реформа потребує серйозного переосмислення та коригування окремих рішень.
«Ми не виступаємо за демонтаж реформи і не закликаємо повернутися до старої системи. Ми виступаємо за чесний аналіз і виправлення помилок», — підкреслив він.
За словами Д. Карабаєва, система охорони здоров’я продемонструвала високу стійкість під час пандемії COVID-19 та в умовах повномасштабної війни. Проте ця стійкість значною мірою забезпечується самовідданістю медичних працівників, а не системними рішеннями.
Серед ключових проблем лікарі називають професійне вигорання, надмірне адміністративне навантаження, недостатню участь професійної спільноти в ухваленні рішень та хронічне недофінансування окремих напрямів медичної допомоги.
НСЗУ: від замовника послуг до контролюючого органу
Однією з найбільш дискусійних тем стала роль НСЗУ. Дослідження показало, що лише близько 10% медичних працівників сприймають НСЗУ як партнера. Натомість майже половина респондентів вважають її насамперед контролюючим органом, а понад чверть — каральною структурою.
Лише приблизно кожен четвертий лікар оцінює рішення НСЗУ як справедливі, тоді як майже половина респондентів дотримується протилежної думки.
На переконання Д. Карабаєва, ці цифри свідчать про серйозну кризу взаємодії між замовником медичних послуг та медичною спільнотою.
«Коли більшість лікарів не сприймають НСЗУ як партнера, це означає, що система потребує перегляду підходів до комунікації та взаємодії з медичними закладами», — зазначив він.
Тарифи НСЗУ не відповідають реальним витратам
Окремий блок дослідження був присвячений фінансуванню системи охорони здоров’я.
Олександр Слобожан звернув увагу на те, що більшість медичних працівників не вважають чинні тарифи НСЗУ економічно обґрунтованими. Лише 9,2% респондентів назвали їх повністю коректними, тоді як майже 60% переконані, що тарифи не покривають фактичних витрат закладів охорони здоров’я.
За словами доповідача, проблема особливо гостро проявляється на рівні громад. Великі міста мають можливість дофінансовувати медичні заклади з місцевих бюджетів, тоді як малі громади часто позбавлені такого ресурсу. Внаслідок цього зберігається нерівність у доступі до медичної допомоги між різними територіями країни.
«Недостатність фінансування автоматично перетворюється на кадрові проблеми, відкладені ремонти, труднощі із закупівлею обладнання та погіршення якості послуг», — зазначив він.
На думку представників місцевого самоврядування, система фінансування медичних гарантій потребує перегляду з урахуванням інфляції, воєнних ризиків та реальної вартості медичних послуг.
Кадрова криза стає загрозою номер один
Найбільше занепокоєння учасників заходу викликали результати, пов’язані із забезпеченням медичними кадрами.
Лише 28% закладів охорони здоров’я повідомили про повну укомплектованість лікарями. Ситуація із середнім медичним персоналом є ще складнішою. Водночас понад 12% медичних працівників розглядають можливість залишити професію, а понад 5% — виїхати працювати за кордон.
За словами О. Познія, найбільш мобільною категорією залишаються молоді лікарі, які активно розглядають можливості професійної реалізації за межами України.
Д. Карабаєв назвав кадрову кризу найсерйознішим викликом для галузі.
«Якщо не буде обладнання чи будівлі, можна знайти тимчасове рішення. Але якщо не буде лікарів і медичних сестер, система просто перестане функціонувати», — наголосив він.
Д. Карабаєв також звернув увагу на проблему відсутності ефективних механізмів професійного самоврядування та необхідність залучення лікарської спільноти до формування державної політики у сфері охорони здоров’я.
На його переконання, без реального партнерства між державою та професійною спільнотою подолати кадрову кризу буде неможливо.
Цифровізація: між прогресом і додатковим навантаженням
Попри активне впровадження цифрових інструментів, ставлення медиків до цифровізації залишається неоднозначним.
Найбільш позитивно лікарі оцінюють електронний рецепт та можливості електронної системи охорони здоров’я щодо обміну інформацією. Водночас значна частина респондентів скаржиться на технічні збої, недосконалість медичних інформаційних систем та підвищення адміністративного навантаження.
За даними дослідження, близько двох третин медичних працівників хоча б періодично стикаються з технічними проблемами під час роботи з електронними сервісами.
На думку учасників дискусії, цифрові рішення повинні насамперед спрощувати роботу лікаря та скорочувати бюрократичні процедури.
Система витримує війну, але ресурс стійкості не безмежний
Порівняно з попередніми хвилями дослідження суттєво зросла кількість медичних закладів, які зазнали пошкоджень або руйнувань через війну.
Якщо кілька років тому про це повідомляли близько 8% респондентів, то нині — понад 22%.
Водночас медики дещо вище оцінюють готовність закладів працювати в умовах війни, ніж у попередні роки. Це свідчить про поступову адаптацію системи до нових викликів.
Однак кадровий дефіцит, фінансові обмеження та руйнування інфраструктури продовжують залишатися ключовими факторами ризику.
Головний виклик — відновлення довіри
Підсумовуючи результати дослідження, учасники брифінгу фактично дійшли спільного висновку: подальше реформування системи охорони здоров’я неможливе без відновлення довіри між державою, медичною спільнотою та пацієнтами.
На думку Д. Карабаєва, сьогодні саме дефіцит довіри стає одним із головних бар’єрів для розвитку галузі.
Ігор Найда наголосив на необхідності більш активного залучення професійних організацій до формування державної політики, а О. Слобожан — на важливості врахування позиції громад та місцевого самоврядування під час ухвалення рішень щодо фінансування медичної системи.
Результати дослідження планують передати Міністерству охорони здоров’я України, НСЗУ та Комітету Верховної Ради України з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування як підґрунтя для подальшого обговорення майбутніх змін у системі охорони здоров’я.
Головний висновок дослідження полягає в тому, що українська медицина продовжує працювати навіть в умовах повномасштабної війни та демонструє значну стійкість. Водночас кадровий дефіцит, фінансові дисбаланси та криза довіри свідчать про необхідність корекції окремих елементів реформи та пошуку нових підходів до розвитку галузі в умовах тривалої війни й майбутнього відновлення країни.
Коментарі
Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим