Нові стандарти МОЗ щодо раціонального застосування протимікробних препаратів: важливі нюанси для фармацевтичної практики

9 вересня 2026 р. Міністерство охорони здоров’я (МОЗ) України наказом № 1328 затвердило одразу два взаємопов’язані стандарти — «Раціональне застосування протимікробних лікарських засобів з лікувальною та профілактичною метою у закладах охорони здоров’я, що надають первинну медичну допомогу» та «Раціональне застосування протимікробних лікарських засобів з лікувальною та профілактичною метою у закладах охорони здоров’я, що надають спеціалізовану медичну допомогу». Обидва документи розроблені в межах реалізації Державної стратегії боротьби зі стійкістю до протимікробних препаратів на період до 2030 р. та операційного плану на 2024–2026 рр. Їх поява важлива не лише для лікарів. Для фармацевтичної практики це необхідно, оскільки стандарти формують єдину логіку відповідального застосування антибактеріальних препаратів — від призначення до відпуску та правильного застосування пацієнтом. На тлі зростання антимікробної резистентності (АМР) це напряму стосується щоденної роботи фармацевтів і всіх учасників фармринку.

Що спільного у двох стандартах?

Обидва затверджені стандарти мають однакову базову концепцію: раціональне застосування системних антибактеріальних, антифунгальних, противірусних та протипаразитарних лікарських засобів з лікувальною і профілактичною метою. Їхня мета — попереджати та знижувати поширення інфекцій, спричинених резистентними мікроорганізмами.

Спільними для двох стандартів є наступні ключові принципи:

• протимікробна терапія має бути обґрунтованою;
• препарат слід призначати за міжнародним непатентованим найменуванням;
• мають бути визначені доза, лікарська форма, шлях введення та очікувана тривалість лікування;
• необхідно встановлювати дату наступного перегляду терапії;
• ефективність антибактеріальної терапії слід оцінювати через 48–72 год;
• за можливості рішення мають враховувати результати мікробіологічних досліджень та чутливість збудника;
• перевага має надаватися препаратам групи Access (доступ), а призначення Watch (спостереження) і особливо Reserve (резерв) має бути обґрунтованим;
• передбачена система індикаторів якості, яка дозволяє оцінювати структуру застосування антибактеріальних препаратів.

Чим відрізняється стандарт для первинної допомоги

Особливо цінним для первинної допомоги є додаток із режимами емпіричної антибактеріальної терапії щодо окремих бактеріальних інфекцій, побудований відповідно до WHO AWaRe Antibiotic Book. У ньому наведено конкретні захворювання, препарати, дози, тривалість терапії та альтернативи. Водночас для низки станів прямо зазначено, що антибактеріальна терапія не показана або не повинна призначатися рутинно. Наприклад, для гострого бронхіту антибактеріальну терапію не зазначено, а при гострому середньому отиті її не рекомендують призначати рутинно.

Ще одна важлива особливість первинної ланки — чітко описана очікувальна тактика та відстрочене призначення. Відстрочений рецепт може застосовуватися, зокрема, коли захворювання має ймовірно вірусну та самолімітивну природу, але існує ризик вторинної бактеріальної інфекції, або коли є ризик ускладнень. Пацієнт має розпочати прийом препарату лише після появи визначених лікарем показань.

Що додає стандарт для спеціалізованої медичної допомоги?

Стандарт спеціалізованої допомоги має ширший і більш складний інструментарій, оскільки охоплює пацієнтів із тяжчими інфекціями, складнішою діагностикою та вищим ризиком резистентних збудників. На цьому рівні особливого значення набувають мікробіологічна діагностика та локальний епідеміологічний контекст. Стандарт містить окремі показники якості, серед яких не лише частка призначень Access, Watch і Reserve, а й частка пацієнтів, яким антибактеріальні препарати призначено після забору біологічного матеріалу для бактеріологічного дослідження.

Ще одна важлива відмінність — розгорнута система антимікробного стюардшипу безпосередньо всередині закладів охорони здоров’я. Документ передбачає проспективний аудит призначень зі зворотним зв’язком, зокрема за участю клінічного фармацевта.

AWaRe: чому фармацевту важливо знати не лише назву антибіотика?

Одним із найбільш помітних спільних елементів нових стандартів є використання класифікації AWaRe — Access, Watch, Reserve 2025 р. з національною адаптацією.

Для фармацевта практичне значення полягає в розумінні принципу:

• Access — препарати, які мають бути основою раціональної антибактеріальної терапії;
• Watch — ліки, застосування яких потребує більшої обґрунтованості через вищий потенціал спричиняти АМР;
• Reserve — препарати, які мають зберігатися для ситуацій, коли інші варіанти неефективні або неприйнятні.

Чому нові стандарти важливі саме для фармацевтичної допомоги?

Фармацевт не встановлює діагноз і не змінює призначення лікаря. Але саме він часто є останнім медичним працівником, з яким пацієнт контактує перед початком антибіотикотерапії. Затверджені нові стандарти створюють підґрунтя для більш змістовного консультування. А в умовах глобальної АМР правильне застосування кожної дози антимікробного препарату — це вже не лише питання індивідуальної безпеки пацієнта, а внесок у збереження ефективності антибіотиків для суспільства.

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!