Проект наказу МОЗ «Про затвердження Змін до наказу МОЗ України від 13.02.2006 р. № 66»

Повідомлення

На публічне обговорення виноситься проект наказу МОЗ «Про затвердження Змін до наказу МОЗ України від 13.02.2006 р. № 66» на  підставі наказів МОЗ України від 10.07.2008 р. № 240 — Адм «Про створення робочої групи по  підготовці змін до нормативно-правових актів щодо проведення клінічних випробувань лікарських засобів» та від 8.09.2008 р. № 312 — Адм «Про внесення змін до наказу МОЗ від 10.07.2008 р. № 240 — Адм» та відповідно до ст. 7, 8 Закону України «Про лікарські засоби», Директиви Європейського Парламенту та Ради ЄС 2001/20/ЄС від 4.04.2001 р. про зближення законів, підзаконних та адміністративних актів держав-членів щодо застосування належної клінічної практики при проведенні клінічних випробувань медичної продукції, призначеної для застосування людиною, а також з метою досягнення гармонізації з міжнародними правилами проведення клінічних випробувань лікарських засобів.

Проект вищезазначених матеріалів та повідомлення про оприлюднення проекту розміщено на сайтах МОЗ України — www.moz.gov.ua від 30.12.2008 р. та Державний фармакологічний центр www.pharma-center.kiev.ua від 30.12.2008 р.

Зауваження та пропозиції приймаються до 1.02.2009 р. за адресою:

03151, Київ, вул. Ушинського, 40, тел.: (044) 498-43-51, 498-43-52, [email protected] (Тетяна Костянтинівна Єфімцева), [email protected] (Людмила Іванівна Ковтун) — Державний фармакологічний центр.

Проект

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ
НАКАЗ
«Про затвердження Змін до наказу МОЗ України від 13.02.2006 р. № 66»

Відповідно до ст. 7, 8 Закону України «Про лікарські засоби», Директиви Європейського Парламенту та Ради ЄС 2001/20/ЄС від 4.04.2001 р. про зближення законів, підзаконних та адміністративних актів держав-членів щодо застосування належної клінічної практики при проведенні клінічних випробувань медичної продукції, призначеної для застосування людиною, а також з метою досягнення гармонізації з міжнародними правилами проведення клінічних випробувань лікарських засобів

НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Порядок проведення клінічних випробувань лікарських засобів та експертизи матеріалів клінічних випробувань у новій редакції (додається).

2. Директору Державного фармакологічного центру МОЗ України В.Т. Чумаку забезпечити подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України в установленому порядку.

3. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника міністра — З.М. Митника.

Затверджено
наказом МОЗ України
№ __ від «___» ______2009 р.

ПОРЯДОК
ПРОВЕДЕННЯ КЛІНІЧНИХ ВИПРОБУВАНЬ ЛІКАРСЬКИХ ЗАСОБІВ ТА ЕКСПЕРТИЗИ МАТЕРІАЛІВ КЛІНІЧНИХ ВИПРОБУВАНЬ

1. Загальні положення

1.1. Порядок проведення клінічних випробувань лікарських засобів та експертизи матеріалів клінічних випробувань (далі — Порядок) розроблений відповідно до ст. 7 та 8 Закону України «Про лікарські засоби» з урахуванням вимог Директиви 2001/20/ЄС Європейського Парламенту та Ради ЄС, ICH GCP, відповідно до Гельсінської декларації: рекомендації для лікарів з проведення біомедичних досліджень із залученням людини.

1.2. Порядок установлює основні вимоги до проведення клінічних випробувань лікарських засобів, які можуть проводитись на  пацієнтах (добровольцях) за повною або скороченою програмою, у тому числі до випробувань біодоступності/біоеквівалентності, а також міжнародних багатоцентрових клінічних випробувань. При організації та проведенні клінічних випробувань можуть застосовуватися міжнародні стандарти.

1.3. Порядок поширюється на всі види клінічних випробувань лікарських засобів за винятком неінтервенційних досліджень та клінічних досліджень, які проводяться без участі фармацевтичних компаній у рамках науково-дослідницьких та дисертаційних робіт.

Порядок не поширюється: на клінічні випробування імунобіологічних препаратів, призначених для використання в медичній практиці з метою лікування, специфічної профілактики та діагностики інфекційних, паразитарних захворювань та алергійних станів; на всі види клінічних випробувань тканинних і клітинних трансплантантів, у тому числі стовбурових клітин хордової (пуповинної) крові, а також лікарських домішок до харчових продуктів.

1.4. Проведення експертизи матеріалів клінічних випробувань лікарських засобів покладено на Державний фармакологічний центр МОЗ України (далі — Центр).

2. Визначення термінів

У цьому Порядку терміни вживаються у такому значенні:

2.1. Багатоцентрове клінічне випробування (багатоцентрове клінічне дослідження) — випробування лікарського засобу відповідно до єдиного протоколу, що здійснюється більш ніж на одній клінічній базі лікувально-профілактичного закладу або закладів, тобто за участю більш ніж одного дослідника.

2.2. Біодоступність — швидкість та ступінь, з якими діюча речовина або її активний компонент абсорбується (всмоктується) з лікарської форми і стає доступною в місці дії.

2.3. Біоеквівалентність — два лікарські засоби вважаються біоеквівалентними, якщо вони є фармацевтично еквівалентними або фармацевтично альтернативними і якщо їхні біодоступності після введення в одній і тій самій молярній дозі подібні до такого ступеня, що ефекти цих препаратів щодо ефективності та безпечності будуть по суті однаковими.

2.4. Брошура дослідника — це реферативний виклад клінічних та доклінічних даних про досліджуваний лікарський засіб, які мають значення для його вивчення на  людині.

2.5. Виробник лікарського засобу — юридична особа, яка здійснює хоча б один з етапів виробництва лікарського засобу, включаючи пакування.

2.6. Державне науково-експертне підприємство «Комітет з питань етики» МОЗ України — незалежна науково-експертна установа, яка здійснює забезпечення діяльності Центральної комісії з питань етики МОЗ шляхом укладання угод із заявником дослідження.

2.7. Досліджуваний (суб’єкт дослідження) — пацієнт (здоровий доброволець), який бере участь у клінічному випробуванні або в складі групи, якій призначають досліджуваний лікарський засіб, або в складі групи, якій призначають препарат порівняння.

2.8. Досліджуваний лікарський засіб — лікарська форма активної субстанції або плацебо, що вивчається або використовується для порівняння у клінічних випробуваннях, включаючи препарати, на які вже видане реєстраційне посвідчення, але вони використовуються або виготовляються (складені або упаковані) в інший спосіб порівняно із зареєстрованою лікарською формою, або використовуються за незареєстрованими показами, або ж використовуються для отримання додаткової інформації про зареєстровану форму лікарського засобу.

2.9. Досьє досліджуваного лікарського засобу — інформація щодо якості кожного досліджуваного лікарського засобу, у тому числі препаратів порівняння та плацебо, а також дані доклінічних досліджень та відомості про попередні клінічні випробування або клінічне застосування досліджуваного лікарського засобу.

2.10. Дослідник — лікар, який має достатню професійну підготовку та досвід лікування пацієнтів, знає правила GCP та відповідні регуляторні вимоги. Дослідник несе відповідальність за проведення клінічного випробування лікарського засобу на клінічній базі. Якщо випробування проводиться групою осіб на клінічній базі, то дослідник є відповідальним керівником дослідницької групи і може називатися відповідальним дослідником.

2.11. Експертиза матеріалів клінічного випробування — це перевірка, аналіз та оцінка матеріалів клінічного випробування лікарського засобу з метою підготовки мотивованих висновків для прийняття рішення про проведення клінічного випробування або відмови від його проведення.

2.12. Етична комісія при лікувально-профілактичному закладі (локальна етична комісія) — незалежний орган, що діє при лікувально-профілактичному закладі, де проводяться клінічні випробування, який включає медичних/наукових спеціалістів та осіб інших спеціальностей, які відповідають за забезпечення прав, безпеки, благополуччя досліджуваних осіб під час проведення клінічних випробувань лікарських засобів, у тому числі шляхом оцінки методів та процедур одержання від досліджуваних інформованої згоди на підставі ознайомлення та її документального оформлення.

2.13. Центральна комісія з питань етики МОЗ України (далі — Центральна комісія) — незалежний науково-експертний орган, який на національному рівні забезпечує дотримання прав, безпеки та благополуччя досліджуваних (пацієнтів та добровольців) усіма учасниками правовідношень у галузі клінічних досліджень (спонсорами, замовниками, дослідниками, адміністрацією лікувально-профілактичних закладів, тощо) шляхом схвалення клінічних досліджень, що ґрунтується на експертній оцінці морально-етичних та правових аспектів клінічних досліджень та проводиться у порядку, встановленому чинним законодавством та нормативно-правовими документами; має повноваження перегляду рішень, висновків та ухвал локальних (біо)-етичних комісій у порядку, встановленому діючим законодавством та процедурами (методиками) Центральної комісії з питань етики МОЗ України. Форми та методи роботи Центральної комісії з питань етики МОЗ України регламентуються чинним законодавством, стандартами належної клінічної практики (GCP), а також положенням та стандартними операційним процедурами (методиками) Центральної комісії з питань етики МОЗ України.

2.14. Законні представники — батьки, усиновителі, батьки-вихователі, опікуни, піклувальники, представники органів, на які покладено здійснення опіки та піклування.

2.15. Заявник клінічного випробування — фізична або юридична особа (наприклад, спонсор, контрактна дослідницька організація), яка подає заяву про проведення клінічного випробування до МОЗ або вповноваженого ним органу. Заявник може подавати заяву про проведення клінічного випробування лише при наявності доручення, виданого спонсором, з чітко визначеними делегованими повноваженнями.

2.16. Звіт про клінічне випробування — надані у письмовій формі результати клінічного випробування та їх аналіз.

2.17. Індивідуальна реєстраційна форма (далі — ІРФ) — друкований, електронний або оптичний документ, призначений для внесення всієї передбаченої протоколом випробування інформації, яка підлягає передачі спонсору, щодо кожного досліджуваного.

2.18. Додаткова експертиза умов проведення клінічного випробування — це перевірка, аналіз та оцінка, яку проводить Центр з метою підтвердження відповідності даних, викладених у заяві та матеріалах клінічного випробування, що розглядалися Центром. Додаткова експертиза проводиться шляхом перевірки документів, записів, приміщень, устаткування та обладнання, системи забезпечення якості та інших ресурсів, які можуть знаходитись та зберігатись у лікувально-профілактичному закладі, лабораторіях, приміщеннях спонсора або контрактно-дослідницької організації, або в інших місцях, що мають відношення до клінічного випробування.

2.19. Інформована згода — рішення взяти участь у клінічному випробуванні, яке має бути складено в письмовій формі, датоване та підписане, приймається добровільно після належного поінформування про характер випробування, його значення, вплив та ризик, відповідним чином документально оформляється, приймається будь-якою особою, яка спроможна дати згоду, або її законним представником, у виняткових випадках, якщо відповідна особа неспроможна писати, вона може дати усну згоду в присутності щойменше одного свідка.

2.20. Клінічне випробування (клінічне дослідження) лікарського засобу — будь-яке дослідження за участю людини як досліджуваного, призначене для виявлення або підтвердження клінічних, фармакологічних та/або інших фармакодинамічних ефектів одного або декількох досліджуваних лікарських засобів, та/або виявлення побічних реакцій на один або декілька досліджуваних лікарських засобів, та/або для вивчення всмоктування, розподілу, метаболізму та виведення одного або кількох лікарських засобів з метою підтвердження його (їх) безпечності та/або ефективності. Терміни «клінічне випробування» та «клінічне дослідження» у цьому Порядку вживаються як рівнозначні.

2.21. Контрактна дослідницька організація — фізична або юридична особа, яка в рамках угоди зі спонсором виконує одну чи більше його функцій (повноважень) у клінічному випробуванні й діє на підставі доручення, виданого спонсором з чітко визначеними делегованими повноваженнями.

2.22. Клінічна база — місце проведення клінічного випробування.

2.23. Монітор — особа, призначена спонсором або контрактною дослідницькою організацією, яка контролює проведення клінічного випробування у відповідності з протоколом.

2.24. Неінтервенційне дослідження — дослідження, у якому лікарські засоби призначаються звичайним способом відповідно до зареєстрованої (затвердженої) інструкції для медичного застосування. Залучення пацієнта в групу з визначеним методом лікування в протоколі дослідження заздалегідь не передбачено, а призначення лікарського засобу диктується сучасною практикою та не залежить від рішення включити пацієнта у випробування. Не застосовують додаткових діагностичних або моніторингових процедур щодо пацієнтів, а для аналізу зібраних даних використовують епідеміологічні методи.

2.25. Непередбачувана побічна реакція — побічна реакція, характер або тяжкість якої не узгоджується з наявною інформацією про лікарський засіб (наприклад, з брошурою дослідника для незареєстрованого лікарського засобу або з листком-вкладишем (інструкцією для медичного застосування)/короткою характеристикою для зареєстрованого лікарського засобу.

2.26. Пацієнт (або здоровий доброволець) — особа, яка безпосередньо контактує з закладами охорони здоров’я та може бути залучена як досліджуваний до клінічного випробування лікарського засобу.

2.27. Первинні документи — оригінальні документи, дані і записи (наприклад, історії хвороби, амбулаторні карти, лабораторні записи, службові записки, щоденники досліджуваних або опитувальники, журнали видачі лікарських засобів, роздруківки приладів, верифіковані та засвідчені копії або розшифровки фонограм, мікрофіші, фотографічні негативи, мікроплівки або магнітні носії, рентгенівські знімки, адміністративні документи, записи, що зберігаються в аптеці, лабораторії та у відділенні інструментальної діагностики, які беруть участь у випробуванні, тощо).

2.28. Побічна реакція. У межах передреєстраційного клінічного випробування нового лікарського засобу або його вивчення за новим використанням, особливо в разі, якщо терапевтичні дози лікарського засобу не встановлені. До побічних реакцій на лікарський засіб потрібно відносити всі негативні та непередбачувані відповіді на введення лікарського засобу будь-якої дози. Термін «відповідь на введення лікарського засобу» означає, що існує принаймні припустима вірогідність причинно-наслідкового зв’язку між лікарським засобом та побічною реакцією, тобто взаємозв’язок не можна виключити.

Щодо зареєстрованих лікарських засобів, цей термін означає всі негативні або непередбачувані реакції, пов’язані із застосуванням лікарського засобу у звичайних дозах з метою профілактики, діагностики або лікування захворювань, відновлення, корекції або впливу на фізіологічні функції.

2.29. Побічне явище — будь-який несприятливий медичний прояв у досліджуваного, який не обов’язково має причинний зв’язок із застосуванням лікарського засобу. Побічним явищем може бути будь-який небажаний та непередбачуваний прояв (у тому числі зміни лабораторних даних), симптом або захворювання, які збігаються за часом із застосуванням (досліджуваного) лікарського засобу незалежно від того, пов’язано це з прийомом (досліджуваного) лікарського засобу чи ні.

2.30. Поправка до протоколу — письмовий опис змін або формальне роз’яснення тексту протоколу клінічного випробування.

2.31. Протокол клінічного випробування — документ, який описує завдання, методологію, процедури, статистичні аспекти та організацію клінічного випробування, а також, як правило, раніше отримані дані щодо досліджуваного лікарського засобу та обґрунтування випробування.

2.32. Серйозна побічна реакція або серйозне побічне явище — будь-який несприятливий медичний прояв при застосуванні лікарського засобу (незалежно від дозування), який:

• призводить до смерті;
• становить загрозу життю;
• вимагає госпіталізації або подовження терміну існуючої госпіталізації;
• призводить до довготривалої або значної непрацездатності чи інвалідності;
• є вродженою аномалією чи вадою розвитку.

2.33. Уповноважена особа з якості (виробника) — це фізична особа, призначена виробником, яка відповідає за гарантію того, що кожна серія лікарського засобу вироблена з дотриманням основних принципів належної виробничої практики та проконтрольована відповідно до специфікацій на препарат, та дає дозвіл на реалізацію або на клінічні дослідження кожної серії лікарського засобу.

3. Загальні принципи проведення клінічних випробувань

3.1. Клінічні випробування проводяться на визначених спонсором клінічних базах лікувально-профілактичних закладів, у разі позитивних висновків Центру за результатами експертизи матеріалів, поданих до Центру відповідно до пп. 4.1.16 п. 4.1 цього Порядку.

3.2. Усі клінічні випробування проводяться відповідно до етичних принципів Гельсінської декларації із забезпеченням додержання основних вимог щодо захисту досліджуваних (пацієнтів або здорових добровольців), викладених у додатку 1. Клінічне випробування може проводитися тільки в тому випадку, якщо очікувана користь виправдовує ризик.

3.3. Усі клінічні випробування проводяться після обов’язкової оцінки матеріалів випробування Центральною комісією з питань етики, яка створена з метою захисту прав, безпеки та благополуччя досліджуваних, а також гарантії такого захисту суспільству.

3.4. Планування, проведення та звітність усіх фаз клінічних випробувань, у тому числі досліджень біодоступності та біоеквівалентності, здійснюються з дотриманням вимог належної клінічної практики, які затверджуються МОЗ України.

3.5. Організація, проведення, збір даних, документування та перевірка результатів клінічного випробування виконуються згідно з вимогами, встановленими цим Порядком, а також у відповідності до стандартних операційних процедур.

3.6. Реєстрація, обробка і збереження отриманої у ході клінічного випробування інформації мають забезпечувати коректне представлення, інтерпретацію і верифікацію даних. Перелік основних документів клінічного випробування, які зберігаються на клінічній базі та у спонсора не менше 15 років після завершення клінічного випробування, наведено у додатку 2.

3.7. Виробництво та збереження досліджуваного лікарського засобу, а також поводження з ним здійснюються у встановленому порядку з дотриманням принципів належної виробничої практики (GMP). Основні вимоги до маркування досліджуваного лікарського засобу викладено в додатку 3. Досліджуваний лікарський засіб використовується тільки відповідно до затвердженого протоколу випробування.

3.8. Спонсор може делегувати будь-які або всі свої функції фізичній або юридичній особі (компанії, закладу або організації). При цьому спонсор залишається відповідальним за проведення клінічного випробування та за дані, отримані в результаті випробування.

3.9. У разі потреби, відповідно до попередньо розроблених стандартних операційних процедур, на будь-якому етапі клінічного випробування або після його завершення Центр може провести додаткову експертизу згідно з розділом 10 цього Порядку «Проведення додаткової експертизи умов виконання клінічних випробувань лікарських засобів».

4. Одержання висновку Центру щодо проведення клінічного випробування лікарського(-их) засобу(-ів)

4.1. Висновок щодо проведення клінічного випробування надається Центром. Для одержання висновку щодо проведення клінічного випробування лікарського(-их) засобу(-ів) заявником подаються до Центру такі документи (матеріали клінічного випробування):

4.1.1. Супровідний лист довільної форми (повинен містити таку інформацію: ідентифікаційний номер і кодований номер протоколу, що привласнюється спонсором, з назвою клінічного дослідження. У тексті особлива увага повинна бути приділена всім спеціальним питанням, які мають відношення до заявки, таким як: особливі групи досліджуваних, перше введення нової діючої речовини людині, незвичайні досліджувані лікарські засоби, незвичайний дизайн клінічного дослідження, умови сплати винагороди або компенсації досліджуваним за участь у клінічному випробуванні і т.д. Також має бути зазначено, де міститься відповідна інформація в матеріалах заявки).

4.1.2. Заява встановленого зразка (додаток 4).

4.1.3. Протокол клінічного випробування лікарського засобу з усіма наявними поправками до нього. Перелік питань, які мають бути висвітлені у протоколі, наведені у додатку 5.

4.1.4. Коротке викладення змісту (синопсис) протоколу українською або російською мовою (для міжнародних клінічних випробувань).

4.1.5. Індивідуальна реєстраційна форма (крім міжнародних клінічних випробувань).

4.1.6. Брошура дослідника або еквівалентний документ (додаток 6).

4.1.7. Досьє досліджуваного лікарського засобу, або спрощене досьє досліджуваного лікарського засобу, або коротка характеристика лікарського засобу (SmPC) (повне досьє надається у разі, коли досліджуваний лікарський засіб планується вивчати в Україні вперше. Повне досьє включає інформацію щодо якості кожного досліджуваного лікарського засобу, у тому числі препаратів порівняння та плацебо, а також дані доклінічних досліджень та відомості про попередні клінічні випробування або клінічне застосування досліджуваного лікарського засобу (за наявності). Заявник може надавати самостійне досьє досліджуваного лікарського засобу або робити перехресні посилання на брошуру дослідника. Інформація, що входить до повного досьє на досліджуваний лікарський засіб, наведена в додатку 7. Спрощене досьє може надаватися, якщо інформація, пов’язана з досліджуваним засобом, уже оцінювалася раніше Центром як частина реєстраційного досьє або як частина заяви для отримання висновку щодо проведення клінічного випробування цього лікарського засобу. У останньому випадку може бути необхідне письмове підтвердження, яке дозволяє використання перехресних посилань на дані, що надавалися іншим заявником. Інформація щодо плацебо може надаватися як спрощене досьє. При цьому у будь-якому випадку надаються відповідні хімічні, біологічні та фармацевтичні дані. Спонсор може надавати поточну версію короткої характеристики лікарського засобу як досьє на досліджуваний лікарський засіб, якщо лікарський засіб уже зареєстрований в Україні).

4.1.8. Результати попередніх експертиз та/або рішень Центру, що стосуються доклінічного вивчення та клінічного випробування лікарського засобу (за наявності).

4.1.9. Перелік уповноважених компетентних органів інших країн, до яких також подавалися заявки щодо цього клінічного випробування, і докладна інформація про прийняті ними рішення (за наявності).

4.1.10. Копія висновку Центральної комісії (за наявності).

4.1.11. Якщо заявник клінічного випробування не є спонсором — доручення, видане спонсором з чітко визначеними делегованими повноваженнями.

4.1.12 Форма інформованої письмової згоди та інша письмова інформація, яку планується надавати пацієнту або здоровому добровольцю (українською, російською та, за необхідністю, іншою мовою, яка буде зрозумілою пацієнту).

4.1.14. Короткі відомості про всі поточні випробування, які проводяться із застосуванням даного досліджуваного лікарського засобу (за наявності).

4.1.15. Експертна оцінка випробування (за наявності).

4.1.16. Документи, що характеризують клінічну базу та дослідників: заява від відповідального дослідника, карта-характеристика клінічної бази, підписані та датовані поточні версії професійних автобіографій (CV) дослідників встановленої форми (додаток 8).

4.1.17. На досліджуваний лікарський засіб надається підтвердження, що роботи на виробничій ділянці або об’єкті, який зайнятий у виробництві цього лікарського засобу, проводяться з дотриманням принципів належної виробничої практики з наданням сертифіката GMP або письмової офіційної заяви уповноваженої особи з якості (виробника).

4.1.18. Зразок маркування досліджуваного лікарського засобу українською або російською мовою (додатково інформація може надаватися на  іншій мові).

4.1.19. Додаткова інформація щодо досліджуваного лікарського засобу (у виняткових випадках). У разі необхідності надаються: сертифікат аналізу для досліджуваних препаратів; дослідження з вірусної безпеки; відповідні дозволи на проведення досліджень або на препарати з особливими властивостями (якщо такі є), наприклад, препарати, що є генетично модифікованими мікроорганізмами, радіофармацевтичні препарати; TSE-сертифікат (де TSE: Transmissible Spongiform Encephalopathies — трансмісивні губчаті енцефалопатії); заява про GMP-статус виробництва діючої біологічної речовини (підтверджує, що її виробництво відповідає вимогам належної виробничої практики).

4.1.20. Копія договору та копія сертифіката страхування відповідальності заявника (спонсора) клінічного дослідження перед третіми особами (пацієнти або добровольці з моменту надання письмової згоди на участь у дослідженні) за відшкодування шкоди, заподіяної їх життю та здоров’ю внаслідок проведення дослідження.

4.1.21. Документ, що визначає умови сплати винагороди або компенсації досліджуваним за участь у клінічному випробуванні (якщо це передбачено протоколом клінічного випробування). Інформація щодо умов сплати винагороди або компенсації досліджуваним за участь у клінічному випробуванні може надаватися у супровідному листі з посиланням на відповідний документ, яким це передбачається.

4.2. Матеріали клінічного випробування подаються до Центру в 3 примірниках. Заява та перелік наданих документів додаються на  електронному носії.

4.3. Матеріали клінічного випробування підлягають експертизі в Центрі після їх надання у повному обсязі відповідно до п. 4.1. цього Порядку.

4.4. У ході проведення експертизи матеріалів клінічного випробування з метою складання висновку щодо можливості проведення клінічного випробування Центр може запитати у заявника додаткові матеріали одноразово письмово. Час, потрібний для їх підготовки, не входить до терміну проведення експертизи. Якщо заявник протягом 60 календарних днів не надає Центру запитаних додаткових матеріалів або листа з обґрунтуванням термінів, необхідних для їх доопрацювання, то матеріали клінічного випробування знімаються з розгляду. Про прийняте рішення Центр письмово повідомляє заявнику. При цьому вартість проведення експертних робіт заявникові не повертається. Надалі при бажанні заявника матеріали подаються на одержання висновку Центру щодо проведення клінічного випробування в установленому порядку.

4.5. За результатами проведеної експертизи Центр надає позитивний висновок щодо проведення клінічного випробування або мотивовану відмову в проведенні клінічного випробування з переліком розглянутих документів.

4.6. Термін проведення експертизи та надання висновку щодо проведення клінічного випробування — не більше 60 календарних днів. Якщо в клінічних випробуваннях передбачається застосування препаратів для генної терапії або лікарських засобів, які містять генетично модифіковані організми, то термін проведення експертизи може становити 90 календарних днів; за потреби цей термін може бути продовжений ще на 90 календарних днів.

4.7. У разі незгоди з Центром щодо відмови в проведенні клінічного випробування заявник може подати апеляцію до апеляційної комісії Центру протягом 30 календарних днів з моменту одержання рішення. Відповідне обґрунтування апеляції має бути надане заявником до Центру протягом 30 днів після одержання відповідного рішення щодо відмови в проведенні клінічного випробування. Центр розглядає надані обґрунтування не більше 60 календарних днів з моменту їх отримання з метою винесення остаточного рішення. Остаточне рішення з відповідним обґрунтуванням надсилається заявнику в письмовій формі.

5. Одержання схвалення Центральної комісії з питань етики щодо проведення клінічного випробування лікарських засобів

5.1. Схвалення клінічного випробування лікарських засобів здійснює Центральна комісія. Науково-експертне забезпечення Центральної комісії здійснює Державне науково-експертне підприємство «Комітет з питань етики» МОЗ України.

5.2. Комісії з питань етики при лікувально-профілактичних закладах забезпечують дотримання виконання етичних норм під час проведення клінічних випробувань у лікувально-профілактичних закладах.

5.3. Для одержання схвалення клінічного випробування лікарського засобу заявник подає до Центральної комісії такі документи:

5.3.1. Супровідний лист довільної форми (супровідний лист повинен містити таку інформацію: назва клінічного дослідження та номер протоколу). У тексті особлива увага повинна бути приділена всім спеціальним питанням, що мають відношення до заявки, таким як особливі групи досліджуваних, перше введення нової діючої речовини людині, незвичайні досліджувані лікарські засоби, незвичайний дизайн клінічного дослідження, умови сплати винагороди або компенсації досліджуваним за участь у клінічному випробуванні і т.д, а також зазначено, де міститься відповідна інформація в матеріалах заявки).

5.3.2. Заява встановленного зразка (додаток 4).

5.3.3. Протокол клінічного випробування лікарського засобу з усіма наявними поправками до нього. Перелік питань, які мають бути висвітлені у протоколі, наведені у додатку 5.

5.3.4. Синопсис протоколу українською або російською мовою (для міжнародних клінічних випробувань).

5.3.5. Брошура дослідника або еквівалентний документ (додаток 6).

5.3.6. Переклад розділів брошури дослідника (російською або українською мовою): 5. Доклінічні дослідження: 5.2. Фармакокінетика і метаболізм досліджуваного лікарського засобу у тварин; 5.3. Токсикологія (для клінічних досліджень І фази); 6. Клінічні випробування; 6.1 Фармакокінетика і біотрансформація досліджуваного лікарського засобу у людини; 6.2. Безпечність та ефективність; 6.4. Висновок та рекомендації для дослідника (для клінічних досліджень ІІ-ІІІ фаз);

5.3.7. Спрощене досьє досліджуваного лікарського засобу, або коротка характеристика лікарського засобу (SmPC)

5.3.8. Перелік уповноважених компетентних органів інших країн, до яких також подавалися заявки щодо цього клінічного випробування, і докладна інформація про прийняті ними рішення (за наявності).

5.3.9. Копія висновку Центру (за наявності).

5.3.10. Якщо заявник клінічного випробування не є спонсором — доручення, видане спонсором, з чітко визначеними делегованими повноваженнями.

5.3.11. Форма інформованої письмової згоди та інша письмова інформація, яку планується надавати досліджуваним (українською, російською та, за необхідністю, іншою мовою, яка буде зрозуміла пацієнту).

5.3.12. Перелік заходів щодо набору досліджуваних, наприклад, матеріали інформаційного та рекламного характеру, які використовуватимуться для залучення досліджуваних до клінічного випробування, якщо це передбачено.

5.3.13. Короткі відомості про всі поточні випробування, які проводяться із застосуванням цього досліджуваного лікарського засобу (за наявності).

5.3.14. Експертна оцінка випробування (за наявності).

5.3.15. Документи, що характеризують клінічну базу та дослідників: заява від відповідального дослідника, карта-характеристика клінічної бази, підписані та датовані поточні версії професійних автобіографій (CV) дослідників встановленої форми (додаток 8).

5.3.16. Письмове підтвердження, що роботи на виробничій ділянці проводяться з дотриманням принципів належної виробничої практики (GMP) або еквівалентних їм.

5.3.17. Зразок маркування досліджуваного лікарського засобу українською або російською мовою (додатково інформація може надаватись на  іншій мові).

5.3.18. Документи (страховий договір та сертифікат), що підтверджують страхування життя та здоров’я пацієнтів (здорових добровольців).

5.3.19. Документ, що визначає умови сплати винагороди або компенсації досліджуваним за участь у клінічному випробуванні (якщо це передбачено протоколом клінічного випробуванння). Інформація щодо умов сплати винагороди або компенсації досліджуваним за участь у клінічному випробуванні може надаватися у супровідному листі з посиланням на відповідний документ, яким це передбачається.

5.4. Матеріали клінічного випробування подаються до Центральної комісії в одному примірнику. Заява та перелік наданих матеріалів додається на електронному носії.

5.5. Центральна комісія після отримання повного комплекту документів здійснює оцінку морально-етичних та правових аспектів матеріалів клінічного дослідження та схвалює клінічне випробування або надає мотивовану відмову у схваленні клінічного випробування.

5.6. У ході здійснення оцінки морально-етичних та правових аспектів матеріалів клінічних випробувань Центральна комісія одноразово письмово може запитати у заявника додаткові матеріали.

5.7. Про прийняте рішення Центральна комісія письмово повідомляє заявнику. У разі несхвалення проведення клінічного випробування лікарського засобу на бажання заявника матеріали повторно подаються для одержання висновку Центральної комісії щодо проведення клінічного випробування.

5.8. Термін розгляду та надання висновку заявнику — не більше 60 днів з дати отримання Центральною комісією повного комплекту документів клінічного випробування.

5.9. Про прийняте рішення Центральна комісія направляє письмовий мотивований висновок заявнику та Центру.

5.10. У разі незгоди з висновком Центральної комісії заявник може подати до Центральної комісії апеляцію протягом 30 календарних днів з моменту його одержання. Відповідні матеріали для обґрунтування апеляції мають бути надані заявником до Комісії протягом 30 календарних днів після подання апеляції.

5.11. У процесі дослідження Центральна комісія має право проводити моніторування дослідження та періодично розглядати документацію з частотою, що залежить від ступеня ризику, якому піддаються суб’єкти випробування, але не рідше 1 разу на  рік.

5.12. Після схвалення клінічного випробування Центральною комісією дослідник надає висновок Центральної комісії, синопсис протоколу та форму інформованої згоди локальній комісії з питань етики при лікувально-профілактичному закладі. При цьому комісія з питань етики визнає схвалення клінічного випробування Центральною етичною комісією.

5.13. Локальна етична комісія має право звернутися до Центральної комісії з обґрунтованою пропозицією щодо перегляду питання про можливість залучення клінічної бази та членів дослідницької групи до клінічного дослідження.

5.14. Центральна комісія розглядає звернення протягом 14 календарних днів з моменту одержання та надає письмове рішення локальній етичній комісії (копію рішення — заявнику та Центру).

6. Проведення клінічного випробування

6.1. Клінічне випробування може бути почате за наявності схвалення Центральною комісією та позитивного висновку Центру щодо проведення випробування за умови наявності договірно-правових відносин між учасниками клінічного випробування, оформлених відповідно до чинного законодавства.

6.2. До включення першого пацієнта кожне клінічне випробування лікарських засобів в Україні вноситься у регістр клінічних випробувань Центру для оприлюднення у порядку, визначеному МОЗ України.

6.3. Якщо проведення клінічного випробування потребує ввезення на митну територію України досліджуваних лікарських засобів та супутніх матеріалів, Центр за поданням заявника готує листи у відповідні митні органи за формою, наведеною у додатку 9 (форма № 1 та форма № 2).

Для внесення досліджуваних лікарських засобів у Перелік лікарських засобів, зареєстрованих та допущених до застосування для проведення клінічних випробувань в Україні, який затверджується наказом МОЗ (далі — Перелік), заявник подає до Центру лист довільної форми, інформацію щодо досліджуваного лікарського засобу для проведення клінічного випробування згідно з формою, наведеною у додатку 9, на паперовому та електронному носіях та копію схвалення відповідного дослідження Центральною комісією з питань етики. Центр готує проект наказу щодо затвердження Переліку та подає на затвердження до МОЗ України.

Якщо проведення клінічного випробування потребує вивезення з митної території України біологічних зразків для лабораторних аналізів, супутніх матеріалів та невикористаних у процесі проведення клінічного випробування досліджуваних лікарських засобів, Центр за поданням заявника готує листи у митні органи відповідно до форми, наведеної у додатку 9 (форма № 3 та форма № 4).

6.4. Після початку клінічного випробування (підписана першим пацієнтом інформована згода) відповідно до схваленого протоколу спонсор або уповноважена ним особа, яка має відповідні письмово підтверджені повноваження, інформує про це Центр та Центральну комісію, яка схвалила клінічне випробування, у термін до 10 календарних днів згідно з формою, наведеною у додатку 10.

У випадку виключення клінічної бази, схваленої Центром та Центральною етичною комісією, спонсор або уповноважена ним особа надсилає до Центру та Центральної етичної комісії листа довільної форми про прийняте рішення не пізніше 30 календарних днів з моменту його впровадження.

6.5. Протягом клінічного випробування та після його закінчення у разі необхідності Центр та Центральна етична комісія можуть запитати у дослідника/спонсора додаткові матеріали стосовно клінічного випробування.

6.6. Дослідник повинен проводити клінічне випробування відповідно до протоколу. Дослідник може відхилитися від протоколу лише у разі необхідності усунення небезпеки, що безпосередньо загрожує суб’єктам випробування, без попереднього схвалення Центральною комісією та Центром. Таке відхилення від затвердженого протоколу дослідник зобов’язаний задокументувати та пояснити. Опис допущеного відхилення, його причини та, за необхідності, пропозиції щодо внесення поправок до протоколу повинні бути подані спонсору для узгодження.

6.7. Після початку клінічного випробування локальна етична комісія проводить оцінку процедур одержання від досліджуваних інформованої згоди на підставі ознайомлення та її документального оформлення.

7. Зміни та доповнення до раніше схваленого клінічного випробування

7.1. Внесення поправок під час проведення клінічного випробування

7.1.1. При проведенні клінічного випробування до матеріалів клінічного випробування можуть бути внесені зміни та доповнення. Такі зміни та доповнення розглядаються як поправки, які можуть бути суттєвими або несуттєвими.

7.1.2. Поправки до матеріалів клінічного випробування вважаються суттєвими, якщо вони можуть вплинути: на безпеку або фізичне чи психічне благополуччя пацієнта; наукову цінність випробування; проведення випробування або керівництво ним; якість або безпеку будь-якого досліджуваного лікарського засобу, що застосовується у випробуванні, а також якщо пропонують зміну відповідального дослідника на  клінічній базі або додатково підключити до випробування нову клінічну базу в Україні (у додатку 11 наведено приклади аспектів клінічного випробування щодо яких спонсор може внести суттєві поправки).

7.1.3. Якщо поправки мають суттєвий характер, спонсор повідомляє Центр і Центральну комісію, що схвалила відповідний протокол клінічного випробування, про причини і зміст пропонованих поправок. З цією метою заявник подає до Центру та Центральної комісії: супровідний лист, що включає підставу для визначення поправок як суттєвих; заяву згідно з додатком 12; витяги зі змінених документів, що містять стару і нову редакцію тексту або нову версію змінених документів, яку можна ідентифікувати за її новим номером і датою; додаткову інформацію, що включає резюме даних (за змогою), оновлену загальну оцінку ризику і користі (за змогою), можливі наслідки для досліджуваних, вже включених у випробування, можливі наслідки для оцінки результатів випробування.

7.1.4. Якщо суттєва поправка відноситься більше ніж до одного протоколу для конкретного досліджуваного лікарського засобу, спонсор може зробити узагальнене повідомлення Центру та Центральній комісії за умови, що в супровідному листі та заяві зазначено перелік всіх протоколів, яких стосується поправка.

7.1.5. Якщо поправки не належать до суттєвих (поправки не відносяться до суттєвих (несуттєві поправки), якщо, наприклад, змінюється контактний телефон, назва заявника або монітор чи дослідник у будь-якій країні, крім України тощо) відповідно до критеріїв, зазначених у пп. 7.1.2 п. 7.1, та якщо вони не мають прямого відношення до проведення клінічного випробування в Україні, то вони не підлягають експертизі в Центрі. У цьому випадку заявник надає Центру та Центральній комісії тільки інформаційне повідомлення про внесення несуттєвих поправок у документацію.

7.1.6. Дослідник продовжує клінічне випробування відповідно до внесених поправок тільки у разі, якщо він отримав позитивний висновок Центру щодо пропонованих поправок та схвалення їх Центральною комісією.

7.1.7. Якщо в період проведення випробування відбувається подія, пов’язана з проведенням випробування або розробкою досліджуваного лікарського засобу, яка здатна вплинути на безпеку досліджуваних, спонсор та/або дослідник вживають негайних заходів для забезпечення безпеки досліджуваних. Спонсор негайно сповіщає Центр і Центральну комісію про подію, що відбулася, і заходи, які проводяться для її усунення.

7.2. Схвалення суттєвих поправок Центральною комісією

7.2.1. Для проведення оцінки поправок заявник подає до Центральної комісії заяву та інформацію згідно з вимогами пп. 7.1.3. п. 7.1 цього Порядку.

7.2.2.Центральна комісія розглядає запропоновані поправки протягом 35 календарних днів з дати отримання повного пакета документів щодо поправки. Про прийняте рішення Центральна комісія направляє письмовий мотивований висновок заявнику та Центру.

7.2.3. У разі мотивованої відмови у схваленні поправок спонсор відповідним чином переглядає поправки або відмовляється від них. Якщо спонсор отримав мотивовану відмову, він має право повторно надати пропоновані поправки до Центральної комісії з обґрунтуванням у листі потреби схвалення цих поправок.

7.3. Проведення експертизи суттєвих поправок у Центрі

7.3.1. Центр надає висновок щодо суттєвих поправок на підставі їх експертизи.

7.3.2. Центр проводить експертизу наданих матеріалів з метою складання обґрунтованого висновку щодо можливості проведення клінічного випробування відповідно до поправок.

Між Центром та заявником укладається договір про проведення експертизи поправок. Оплаті підлягає експертиза змін, викладених у поправках до матеріалів клінічного випробування, що супроводжують заяву.

7.3.3. У ході проведення експертизи поправок з метою складання висновку щодо можливості їх внесення у проведення клінічного випробування Центр може одноразово письмово запитати у заявника додаткові матеріали. Час, потрібний для їх підготовки, не входить до терміну проведення експертизи.

Якщо заявник протягом 30 календарних днів не надає Центру запитаних додаткових матеріалів або листа з обґрунтуванням термінів, необхідних для їх доопрацювання, то поправки знімаються з розгляду. Про прийняте рішення Центр письмово повідомляє заявнику. При цьому вартість проведення експертних робіт заявникові не повертається. Надалі, за бажанням заявника, поправки подаються для одержання висновку Центру в установленому порядку.

7.3.4. За результатами проведеної експертизи Центр може надати позитивний висновок щодо поправок або мотивовану відмову в  їх затвердженні.

7.3.5. У разі незгоди з Центром щодо відмови у затвердженні поправок заявник може подати до апеляційної комісії Центру апеляцію відповідно до п. 4.10 цього Порядку.

7.3.6. Термін проведення експертизи поправок та надання висновку — не більше 35 календарних днів з дати подання заяви та матеріалів у повному обсязі, відповідно до п. 7.1.3. цього Порядку.

8. Завершення клінічного випробування

8.1. Спонсор інформує Центр та Центральну комісію про завершення випробування (дата останнього візиту останнього досліджуваного) в Україні протягом 90 календарних днів з моменту його завершення відповідно до форми, наведеної в  додатку 13.

8.2. У разі проведення міжнародних багатоцентрових клінічних випробувань спонсор додатково інформує Центр і Центральну комісію про повне завершення випробування в інших країнах.

8.3. У разі дострокового завершення випробування спонсор інформує про це Центр і Центральну комісію протягом 15 календарних днів із зазначенням причин дострокового завершення випробування.

8.4. Спонсор періодично (не рідше 1 разу на рік після початку клінічного випробування або частіше — за вимогою) письмово сповіщає Центр та Центральну комісію про стан проведення клінічного випробування відповідно до форми, наведеної в додатку 14.

Дослідник періодично (не рідше 1 разу на рік після початку клінічного випробування або частіше — за вимогою) письмово сповіщає локальну етичну комісію про стан проведення клінічного випробування за тією ж формою.

8.5. Невикористані під час клінічного випробування досліджувані лікарські засоби знищуються відповідно до встановленого порядку або повертаються спонсору.

8.6. Не пізніше 1 року після повного завершення клінічного випробування (при проведенні міжнародних випробувань — завершення випробування у всіх країнах) спонсор надає стислий звіт про клінічне випробування до Центру та Центральної комісії з питань етики МОЗ України (структура звіту про клінічне випробування наведена в  додатку 15).

9. Повідомлення про побічні явища та реакції

9.1. Повідомлення, що надає дослідник

9.1.1. Під час проведення клінічного випробування дослідник терміново повідомляє спонсору про всі серйозні побічні явища, крім тих, які у протоколі або брошурі дослідника визначені як такі, що не потребують негайного повідомлення. У первинних і наступних повідомленнях досліджувані ідентифікуються за індивідуальними кодовими номерами, що їм були привласнені у дослідженні.

9.1.2. Дослідник повідомляє спонсору також про всі побічні явища та/або відхилення від норми лабораторних показників, визначених у протоколі як критичні для оцінки безпеки, відповідно до вимог до звітності та в терміни, зазначені спонсором у протоколі.

9.1.3. У разі, якщо виявлений негативний медичний прояв може бути класифікований як серйозна побічна реакція (крім міжнародних клінічних випробувань), дослідник повідомляє про це Центр та Центральну комісію протягом 2 робочих днів після їх виявлення згідно з формою, наведеною у додатку 16 до цього Порядку. Повідомлення про наслідки реакції або всю додаткову інформацію щодо цього випадку дослідник може надавати за тією самою формою.

9.1.4. У разі смерті досліджуваного дослідник надає спонсору, Центру і Центральній комісії будь-яку запитану ними додаткову інформацію.

9.2. Повідомлення, що надає спонсор

9.2.1. Спонсор:

а) негайно реєструє і протягом 7 календарних днів з моменту, коли це стало йому відомо, повідомляє Центру та Центральній комісії про всі підозрювані непередбачувані серйозні побічні реакції, які стосуються досліджуваного лікарського засобу, що призвели до смерті або становили загрозу життю. Додаткова інформація надається протягом наступних 8 календарних днів. Вимоги до повідомлення наведені у додатку 17;

б) не пізніше 15 календарних днів повідомляє Центру і Центральній комісії про всі інші підозрювані серйозні непередбачувані побічні реакції, які стосуються досліджуваного лікарського засобу, що стали йому відомі;

в) інформує всіх дослідників, що беруть участь у проведенні клінічного випробування цього лікарського засобу, про всі виявлені випадки, які можуть вплинути на безпеку досліджуваних. Інформація може бути зібрана у вигляді переліку підозрюваних серйозних непередбачуваних побічних реакцій та надаватися періодично в залежності від особливостей клінічного випробування та кількості підозрюваних непередбачуваних серйозних побічних реакцій, про які стало відомо спонсору;

г) зберігає документацію про всі побічні явища, про які йому повідомляють дослідники.

9.2.2. При проведенні довгострокових клінічних випробувань спонсор надсилає до Центру та у Центральну комісію письмовий звіт щодо безпеки досліджуваного лікарського засобу на паперовому та електронному носіях не рідше 1 разу на рік згідно з вимогами, наведеними в  додатку 18 до цього Порядку. При обґрунтованій підозрі на підвищення ризику для досліджуваних Центр та Центральна комісія можуть зобов’язати спонсора надавати звіт щодо безпеки частіше. Звітний період починається з дати одержання позитивного висновку Центру щодо проведення клінічного випробування.

9.2.3. У разі проведення кількох клінічних випробувань з тим самим досліджуваним лікарським засобом спонсор може подавати до Центру та в Центральну комісію узагальнений звіт щодо безпечності досліджуваного лікарського засобу. Разом зі звітом спонсор у супровідному листі зазначає перелік усіх клінічних випробувань, що проводяться в Україні або з їїучастю, яких стосується даний звіт. Термін надання щорічного звіту в даному випадку починається з дати одержання позитивного висновку Центру щодо проведення першого з перелічених клінічних випробувань.

9.3. Реєстрація та аналіз повідомлень про підозрювані непередбачені серйозні побічні реакції Центром

9.3.1. Центр реєструє всі випадки непередбачуваних серйозних побічних реакцій, що стали йому відомі, та проводить їх аналіз.

9.3.2. При підозрі на підвищення ризику для досліджуваних Центр може запитати у спонсора додаткову інформацію щодо безпеки підозрюваного лікарського засобу, яка має бути надана протягом 7 днів.

Якщо спонсор протягом цього терміну не надсилає запитаної інформації або листа з обґрунтуванням термінів, необхідних для її підготовки, Центр може прийняти рішення про тимчасову або повну зупинку цього клінічного випробування, про що письмово сповіщає спонсора та дослідників.

10. Проведення додаткової експертизи умов виконання клінічних випробувань лікарських засобів

10.1. Центр може проводити додаткову експертизу умов виконання клінічних випробувань лікарських засобів (далі — додаткова експертиза). Додаткова експертиза проводиться безкоштовно.

Додатковій експертизі підлягають документи, записи, приміщення, устаткування та обладнання, система забезпечення якості та інші ресурси, які можуть зберігатися та знаходитися у лікувально-профілактичному закладі, лабораторіях (у тому числі і фармакокінетичних), в офісах спонсора та/або контрактної дослідницької організації або в інших місцях, які мають відношення до клінічного випробування.

10.2. Проведення додаткової експертизи здійснюється відповідно до попередньо розроблених стандартних операційних процедур. План проведення додаткової експертизи та її результати оприлюднюються на офіційному сайті Центру щоквартально.

10.3. Додаткова експертиза починається не раніше ніж через 14 календарних днів після надсилання попереднього повідомлення та узгодження з заявником клінічного випробування та за необхідності з відповідальним дослідником початку її проведення.

У разі, якщо Центр має об’єктивні підстави припускати, що викладені в заяві про одержання висновку Центру умови не виконуються, або якщо Центр має у своєму розпорядженні дані, що ставлять під сумнів безпеку досліджуваних або наукову обґрунтованість клінічного випробування, або дані, які свідчать про фальсифікацію, можливе скорочення терміну між наданням попереднього повідомлення та проведенням додаткової експертизи.

10.4. Додаткову експертизу проводять фахівці Центру, які ознайомлені з основними принципами розробки лікарських засобів, мають досвід в питаннях організації та проведення клінічних випробувань і не беруть участі в  їх проведенні, а також не залежать від спонсора та дослідників.

При цьому фахівці Центру, які проводять додаткову експертизу, не повинні виконувати функції, у тому числі за межами Центру, що призводять до конфлікту інтересів.

10.5. За необхідності до участі у проведенні додаткової експертизи можуть залучатися інші фахівці (відповідно до особливостей протоколу дослідження та мети додаткової експертизи).

10.6. Особи, які проводять додаткову експертизу зберігають конфіденційність інформації, яку одержують під час її проведення, відповідно до діючого законодавства та міжнародних вимог.

10.7. При проведенні додаткової експертизи на клінічній базі обов’язковою умовою є присутність відповідального дослідника; також можуть бути присутні і представники спонсора.

10.8. За результатами додаткової експертизи складається звіт та висновок, у якому зазначаються недоліки (за наявності), їх градація та терміни їх усунення. Висновок про проведену додаткову експертизу Центр надсилає заявнику та/або відповідальному досліднику клінічного випробування в термін до 30 календарних днів після повного завершення додаткової експертизи.

10.9. У разі виявлених під час проведення додаткової експертизи недоліків, які не можуть вплинути на результати клінічного випробування та не вимагають тимчасової або повної зупинки клінічного випробування, дослідник та/або спонсор мають їх усунути у зазначений термін. Інформацію про виправлення недоліків дослідник та/або заявник надсилає до Центру.

Якщо виявлені недоліки не були усунені в зазначені терміни та не надано обґрунтоване пояснення причин, то Центр може повністю зупинити проведення клінічного випробування.

10.11. Якщо під час додаткової експертизи були виявлені порушення проведення клінічного випробування та/або недоліки, які впливають на  його результати, то випробування може бути тимчасово зупинене (наприклад, невиконання умов, наданих у заяві на проведення клінічного випробування; порушення етичного характеру). Класифікація зауважень, виявлених під час проведення додаткової експертизи, наведена в  додатку 19.

Про прийняте рішення та підстави для прийняття рішення щодо тимчасової зупинки клінічного випробування Центр повідомляє заявнику та досліднику.

10.12. Заявник у тижневий термін надає письмову відповідь до Центру. Якщо заявник не надав у цей термін мотивовану відповідь щодо виявлених порушень, можливості та графіка їх усунення, клінічне випробування може бути повністю зупинено.

11. Зупинка клінічного випробування та усунення порушень

11.1. Клінічне випробування може бути зупинене спонсором, дослідником або Центром.

11.2. Якщо спонсор зупинив чи достроково завершив випробування у разі підвищення ризику для здоров’я чи життя досліджуваних, або у разі значних порушень проведення клінічного випробування, або з інших причин, він сповіщає про це дослідників, Центральну комісію та Центр відповідно до пп. 6.3.3 п. 6.3 цього Порядку.

11.3. У разі підвищення ризику для здоров’я або життя досліджуваних дослідник повинен зупинити клінічне випробування та сповістити про це Центр, спонсора та Центральну комісію.

11.4. У разі, якщо Центр має об’єктивні підстави припускати, що викладені в заяві про одержання висновку Центру умови не виконуються, або якщо Центр має у своєму розпорядженні дані, що ставлять під сумнів безпеку досліджуваних чи наукову обґрунтованість клінічного випробування, або дані, які свідчать про фальсифікацію, він може тимчасово або повністю зупинити клінічне випробування. Про своє рішення та про причини його прийняття Центр повідомляє спонсору, дослідникам, відповідній Центральній комісії та оприлюднює на офіційному сайті Центру.

За винятком випадків, коли є неминучий ризик для досліджуваних, до прийняття рішення Центр запитує думку спонсора та/або дослідника. Відповідь на запитувану думку має бути представлена протягом одного тижня.

У разі, якщо Центр має об’єктивні підстави вважати, що спонсор, дослідник або інша залучена до проведення випробування особа не дотримується встановлених обов’язків, Центр може призначити заходи, які спонсор має запровадити для їх усунення. Встановлюється графік виконання цих заходів та зазначається дата, коли спонсор має проінформувати Центр про хід їх виконання та завершення. При цьому Центр негайно інформує про ці дії відповідну Центральну комісію.

Додаток 1 до п. 3.2
Порядку проведення клінічних
випробувань лікарських засобів та
експертизи матеріалів клінічних
випробувань

ОСНОВНІ ВИМОГИ ДО ЗАХИСТУ ДОСЛІДЖУВАНИХ

1. Загальні положення про захист досліджуваних

1.1. Захист досліджуваних забезпечується шляхом оцінки ризику перед проведенням кожного клінічного випробування на  підставі попередніх досліджень, нагляду з боку Центральних комісій та Центру, а також правилами щодо захисту персональних даних.

1.2. Необхідно забезпечити особливий захист пацієнтів. Потрібні для цієї мети клінічні випробування необхідно проводити в  умовах, які надають досліджуваним якомога вищий рівень захисту. Включати в клінічні дослідження інших осіб, неспроможних дати свою згоду, наприклад, осіб з деменцією, пацієнтів психіатричного профілю та інших, можна тільки тоді, якщо є підстави припускати, що пряма користь для пацієнтів перевищує ризик. Крім того, у цих випадках перед участю у такому клінічному випробуванні необхідна письмова згода законного представника пацієнта, а у разі відсутності законного представника у пацієнтів, які втратили дієздатність унаслідок гострого перебігу тяжкого захворювання  — дружини/чоловіка чи близьких родичів (батьки, діти, брати, сестри). У протоколі такого дослідження або в поправці до нього повинна бути описана процедура отримання інформованої згоди пацієнта після того, як у нього буде відновлення свідомості.

1.3. Клінічне випробування може проводитися у разі, якщо:

• очікуваний ризик і незручності були зважені стосовно очікуваної користі для даного досліджуваного й інших теперішніх і майбутніх пацієнтів. Клінічне випробування може бути розпочате, тільки якщо Центральна комісія та Центр прийдуть до висновку, що очікувана терапевтична користь і користь для охорони здоров’я виправдують ризик і його можна продовжувати тільки при постійному контролі відповідності цій вимозі;
• досліджуваний або, якщо він не здатний дати інформовану згоду, його законний представник, а у разі відсутності законного представника у пацієнтів, які втратили дієздатність унаслідок гострого перебігу тяжкого захворювання — дружина/чоловік чи близький родич (батьки, діти, брати, сестри) мав можливість під час розмови з дослідником або іншим членом дослідницької групи зрозуміти мету, ризик і незручності випробування, а також умови, у яких воно буде проводитися, і був інформований про своє право вийти з випробування в будь-який час;
• права досліджуваного на фізичне і психічне благополуччя, таємницю особистого життя і захист персональних даних забезпечені відповідно до діючих нормативних вимог; досліджуваний або, якщо він не здатний дати інформовану згоду, його законний представник (дружина/чоловік чи близький родич (батьки, діти, брати, сестри) при відсутності законного представника у пацієнтів, які втратили дієздатність унаслідок гострого перебігу тяжкого захворювання) дали письмову згоду, після того як були проінформовані про суть, значимість, значення і ризик клінічного випробування;
• якщо особа не в змозі писати, то у виняткових випадках може бути дана усна згода в  присутності мінімум одного свідка; було забезпечено страхування життя та здоров’я пацієнта (здорового добровольця);
• досліджуваний може без будь-якого для себе збитку припинити участь у випробуванні в  будь-який час, відкликавши свою інформовану згоду;
• були забезпечені страхування або відшкодування на випадок витрат дослідника або спонсора.

1.4. Лікування, що надається досліджуваним, і рішення, прийняті в їхніх інтересах, входять в обов’язки лікаря, що має відповідну кваліфікацію.

1.5. Досліджуваному надана контактна інформація, за якою він зможе одержати подальшу інформацію.

2. Клінічні випробування за участю досліджуваних, що не досягли повноліття

Додатково до інших обмежень клінічне випробування за участю неповнолітніх досліджуваних може проводитися тільки, якщо:

• отримується інформована згода обох батьків або законного представника; згода є передбачуваною волею досліджуваного, що не досяг повноліття, і може бути в будь-який момент відкликана без негативних для нього наслідків; досліджуваним, що не досягли повноліття, повинна бути надана доступна їх розумінню письмова та усна інформація про дослідження і, якщо досліджуваний спроможний, він особисто підписує та датує форму інформованої згоди. У віці 14–18 років пацієнт особисто підписує та датує форму інформованої згоди. Дослідником або відповідальним дослідником ураховується явне бажання досліджуваного, що не досяг повноліття, здатного до формування власної думки й оцінки наданої йому інформації;
• можливості відмовитися від участі в дослідженні або вийти з нього у будь-який час;
• не використовується ніяких заохочень або фінансових стимулів, крім компенсації; група пацієнтів одержить безпосередню користь від участі у випробуванні і тільки в тому випадку, якщо це випробування необхідне для підтвердження даних, отриманих під час клінічних випробувань на особах, здатних дати інформовану згоду (на дорослих), або для підтвердження даних, отриманих за допомогою інших методів дослідження. Крім того, таке випробування повинне належати до захворювання, від якого страждає досліджуваний, що не досяг повноліття, або мати такі особливості, що його можна проводити тільки за участю осіб, що не досягли повноліття, як досліджуваних; клінічні випробування сплановані таким чином, щоб мінімізувати біль, дискомфорт, страх і ризик іншого походження у залежності від захворювання та його перебігу. Поріг ризику і ступінь дискомфорту, болі чітко визначені і постійно відслідковуються; Центральна комісія, що схвалила протокол, компетентна в області педіатрії або отримала консультативну допомогу з приводу клінічних, етичних і психосоціальних питань в області педіатрії; інтереси пацієнта завжди переважають над інтересами науки і суспільства.

3. Клінічні випробування за участю недієздатних дорослих досліджуваних, які не спроможні самостійно дати інформовану згоду

У разі роботи з досліджуваними, не здатними самостійно дати інформовану згоду, зберігають свою силу усі відповідні вимоги, зазначені для осіб, здатних дати інформовану згоду. Крім цих вимог, включення в клінічне випробування недієздатних дорослих, котрі не дали своєї згоди або не відмовилися її дати перед тим, як втратити дієздатність, допускається у разі, якщо:

• отримується інформована згода законного представника або дружини/чоловіка чи близьких родичів (батьки, діти, брати, сестри) при відсутності законного представника у пацієнтів, які втратили дієздатність унаслідок гострого перебігу тяжкого захворювання; згода повинна віддзеркалювати волю досліджуваного і може бути в будь-який момент відкликана без негативних для досліджуваного наслідків;
• особа, яка не здатна самостійно дати законну інформовану згоду, одержує інформацію про випробування, зв’язаний з ним ризик і користь відповідно до своєї здатності усвідомити її;
• дослідник ураховує ясно виявлене бажання досліджуваного, який здатен скласти власну думку й оцінити надану йому інформацію для того, щоб відмовитися від участі в випробуванні або вийти з нього в будь-який час;
• не використовується ніяких заохочень або фінансових стимулів, крім компенсації; таке дослідження має значення для підтвердження даних, отриманих у клінічних випробуваннях на  особах, здатних самостійно дати інформовану згоду, або отриманих іншими методами дослідження; це дослідження має пряме відношення до небезпечного для життя клінічного стану або стану, що виснажує організм, від якого страждає відповідний недієздатний дорослий; клінічні випробування були сплановані таким чином, щоб мінімізувати біль, дискомфорт, страх і ризик іншого походження у залежності від захворювання і його перебігу. Поріг ризику та ступінь дискомфорту, болі чітко визначені і постійно відслідковуються;

Центральна комісія, що схвалила протокол, компетентна у відповідній області медицини або отримала консультацію з приводу клінічних, етичних і психологічних питань у відповідній області медицини; інтереси пацієнта завжди переважають над інтересами науки і суспільства; є підстави очікувати, що застосування досліджуваного лікарського засобу принесе пацієнтові користь, що перевищує ризик або взагалі не має ніякого ризику.

4. Надання інформації пацієнтам (здоровим добровольцям) про клінічне випробування та одержання від них письмової інформованої згоди

1. Особи, яких планується залучити до клінічного випробування, мають отримати достатньо інформації про мету та суть цього випробування. Дослідник (або особа, що ним призначена) ретельно інформує пацієнта (здорового добровольця) або, якщо він не спроможний самостійно дати згоду, його законного представника щодо всіх аспектів випробування.

2. Ні дослідник, ні будь-яка інша особа, що бере участь у проведенні випробування, не повинні примушувати пацієнта (здорового добровольця) або викликати у нього необґрунтовану зацікавленість в участі або продовженні участі в клінічному випробуванні.

3. Усна або письмова інформація про клінічне випробування не повинна містити висловлювань, що змушують пацієнта (здорового добровольця) або його законного представника відмовитись від своїх прав або звільняють дослідника, спонсора випробування або його представника від відповідальності за заподіяну шкоду.

4. Усна інформація та письмові матеріали про клінічне випробування, якщо є така можливість, не повинні містити спеціальних термінів і мають бути зрозумілими пацієнту (здоровому добровольцю) або його законному представнику.

5. Дослідник надає пацієнту (здоровому добровольцю) або його законному представнику достатню кількість часу для ухвалення рішення про участь у випробуванні. Досліджуваний або його законний представник мають одержати вичерпні відповіді на всі питання щодо клінічного випробування.

6. В усній та письмовій інформації, що надається пацієнту (здоровому добровольцю), зазначаються: дослідницький характер випробування; завдання випробування; інформація щодо досліджуваного лікарського засобу та вірогідність залучення до однієї з груп випробування; процедури випробування, включаючи інвазивні методи; обов’язки досліджуваного; незручності для досліджуваного, а також очікуваний ризик; очікувана користь; якщо випробування не носить лікувальний характер, то інформація про це; інші види медикаментозного або немедикаментозного лікування, що можуть бути призначені досліджуваному; компенсація та/або лікування, на які досліджуваний може розраховувати у разі завдання шкоди його здоров’ю під час випробування; розмір виплат досліджуваному, якщо такі передбачені; витрати досліджуваного, якщо такі очікуються, пов’язані з його участю у випробуванні; участь у випробуванні є добровільною, і досліджуваний може відмовитися від неї у будь-який момент без пояснень, без будь-яких санкцій або обмежень прав досліджуваного; визначення, за якими представники Державного фармакологічного центру МОЗ України, Центральної комісії та спонсора одержують безпосередній доступ до записів у первинній медичній документації досліджуваного для перевірки процедур та/або даних клінічного випробування, не порушуючи при цьому анонімності досліджуваного. Підписуючи форму письмової згоди, досліджуваний або його законний представник дають дозвіл на доступ до цієї документації; відомості про досліджуваного, які зберігатимуться в таємниці; своєчасність ознайомлення досліджуваного або його законного представника з новими відомостями, що можуть вплинути на бажання досліджуваного продовжити участь у випробуванні; список осіб, до яких можна звернутися для одержання додаткової інформації про випробування і права пацієнта (здорового добровольця), а також фахівців, з якими досліджуваний може зв’язатися у разі завдання шкоди його здоров’ю під час випробування; можливі обставини та/або причини, через які участь досліджуваного у випробуванні може бути припинена; передбачувана тривалість участі досліджуваного у випробуванні; приблизне число досліджуваних, що братимуть участь у випробуванні.

7. До початку участі в клінічному випробуванні пацієнт (здоровий доброволець) або його законний представник, а також особа, що відповідальна за отримання письмової інформованої згоди, підписують та власноручно датують 2 екземпляри форми письмової інформованої згоди, 1 екземпляр залишаеться досліднику, а другий екземпляр — досліджуваному. Обов’язково має бути підкреслено, що згода дана досліджуваним добровільно на підставі одержаної повної інформації про клінічні випробування.

8. Коли до клінічного випробування (терапевтичного або нетерапевтичного) включаються особи, на участь яких обов’язково потрібне погодження їхнього законного представника (наприклад, неповнолітні, особи з психічними розладами), ці особи інформуються у межах їх розуміння і, якщо це можливо, власноруч підписують і датують форму інформованої згоди.

9. Перший екземпляр підписаної та датованої форми інформованої згоди зберігаються у дослідника (в архіві медичного закладу, де здійснювалося клінічне випробування) протягом не менше 15 років.

10. До клінічних випробувань, що не передбачають безпосередньої лікувальної користі для досліджуваних (нетерапевтичні дослідження), залучаються тільки ті пацієнти (здорові добровольці), що особисто дають свою письмову згоду та датують її (крім випадків, зазначених у п. 11).

11. До нетерапевтичних досліджень можуть залучатися пацієнти за згодою їхніх законних представників у разі дотримання таких вимог: завдання випробування вимагають залучати пацієнтів, стан яких не дає їм змоги особисто дати згоду на участь; можливий ризик для досліджуваних невисокий; випробування не протизаконне; для включення таких досліджуваних отримується спеціальний письмовий висновок Центральної комісії.

12. Якщо досліджуваний перебуває в критичному та невідкладному стані й від нього неможливо отримати інформовану згоду на  участь у випробуванні, то її отримують у законного представника досліджуваного, дружини/чоловіка чи близьких родичів (батьки, діти, брати, сестри) при відсутності законного представника у пацієнтів, які втратили дієздатність унаслідок гострого перебігу тяжкого захворювання, якщо останні при цьому присутні. Якщо неможливо одержати попередню згоду досліджуваного і відсутні його законний представник або дружина/чоловік чи близький родич (батьки, діти, брати, сестри) у пацієнтів, які втратили дієздатність унаслідок гострого перебігу тяжкого захворювання, то це має бути передбачено протоколом клінічного випробування та/або іншим документом, схваленим Центральною комісією. Досліджуваний або його законний представник повинні бути поінформовані про випробування в найкоротший термін і в них необхідно отримати згоду на продовження клінічного випробування.

Пацієнти, що перебувають у критичному стані, залучаються до клінічного випробування тільки в тих випадках, якщо є медичні показання для застосування досліджуваного лікарського засобу. У таких клінічних випробуваннях стан досліджуваних контролюється ретельніше.

13. Порядок надання інформації про клінічне випробування досліджуваному, а також отримання письмової інформованої згоди від останнього можуть перевірятися Державним фармакологічним центром МОЗ України, Центральною комісією та спонсором.

14. У разі порушень прав досліджуваного під час проведення клінічного випробування він може звертатися до центральної Центральної комісії та подати оскарження до МОЗ України або безпосередньо до суду.

Додаток 2 до п. 3.6
Порядку проведення клінічних
випробувань лікарських засобів та
експертизи матеріалів клінічних
випробувань

ПЕРЕЛІК ОСНОВНИХ ДОКУМЕНТІВ КЛІНІЧНОГО ВИПРОБУВАННЯ, ЯКІ ЗБЕРІГАЮТЬСЯ НА КЛІНІЧНІЙ БАЗІ ТА У СПОНСОРА

1. До початку клінічного випробування (перелічені документи зберігаються як на клінічній базі, так і у спонсора. У дужках зазначені тільки особливості зберігання документів, наприклад, зберігаються тільки у спонсора):

• брошура дослідника, або документ, еквівалентний їй;
• підписаний спонсором та дослідником протокол і поправки до нього (якщо такі є);
• зразок індивідуальної реєстраційної форми;
• матеріали, що надаються пацієнтам (добровольцям);
• форма письмової згоди (включаючи необхідні переклади);
• інша письмова інформація для пацієнта (добровольця);
• оголошення про набір досліджуваних, якщо використовуються (тільки у дослідника/ лікувально-профілактичному закладі);
• страхове зобов’язання;
• інформація щодо фінансових питань дослідження;
• підписаний договір між сторонами:

дослідником/лікувально-профілактичним закладом і спонсором;

дослідником/лікувально-профілактичним закладом і контрактною дослідницькою організацією (у спонсора — якщо потрібно);

датований і документально оформлений висновок Етичної комісії щодо схвалення матеріалів клінічного випробування;

• склад Етичної комісії (у спонсора — якщо потрібно);
• висновок Центру щодо проведення клінічного випробування;
• автобіографії дослідників (curriculum vitae) та/або інші документи, що підтверджують їх кваліфікацію;
• нормальні значення/границі норм для клінічних/лабораторних/інструментальних тестів/досліджень, передбачених протоколом;
• клінічні/лабораторні/інструментальні тести/дослідження: сертифікація або акредитація, або внутрішній і/або зовнішній контроль якості лабораторного обладнання, інші методи верифікації (якщо потрібно);
• зразок етикетки на упаковці досліджуваного лікарського засобу (тільки у спонсора);
• інструкція щодо поводження з досліджуваним лікарським засобом та необхідними витратними матеріалами (якщо не включена до протоколу або брошури дослідника);
• документація щодо постачання досліджуваного лікарського засобу та необхідних витратних матеріалів;
• сертифікат аналізу якості отриманого досліджуваного лікарського засобу (тільки у спонсора);
• процедура розкриття рандомізаційного коду при проведенні клінічного випробування сліпим методом (якщо потрібно — також у третьої особи, яка у рамках угоди зі спонсором виконує одну чи більше його функцій (повноважень) у клінічному випробуванні та діє на підставі доручення, виданого спонсором з чітко визначеними делегованими повноваженнями);
• рандомізаційний список (тільки у спонсора, якщо потрібно — у третьої особи, яка у рамках угоди зі спонсором виконує одну чи більше його функцій (повноважень) у клінічному випробуванні та діє на підставі доручення, виданого спонсором з чітко визначеними делегованими повноваженнями);
• звіт монітора про попередній візит (тільки у спонсора);
• звіт монітора про стартовий візит.

2. Під час проведення клінічного випробування:

• нові редакції: брошури дослідника, протоколу та поправок до нього (якщо такі є), індивідуальної реєстраційної форми; форми письмової згоди та письмової інформації для пацієнтів (здорових добровольців), оголошень про набір досліджуваних (якщо використовується);
• датоване і документально оформлене схвалення Етичною комісією поправок до протоколу та нових редакцій: брошури дослідника, індивідуальної реєстраційної форми; форми письмової згоди та письмової інформації для пацієнтів (здорових добровольців), оголошень про набір досліджуваних (якщо використовується), результатів періодичного перегляду документації з дослідження;
• висновок Центру щодо поправок до протоколу та інших документів;
• зміни нормальних значень/границь норм для клінічних/лабораторних/інструментальних тестів/досліджень, передбачених протоколом клінічного випробування;
• автобіографії нових дослідників та/або нових членів дослідницької групи;
• зміни у процедурах клінічних/лабораторних/інструментальних тестів/досліджень: сертифікація або акредитація, або внутрішній і/або зовнішній контроль якості, інші методи верифікації;
• документація щодо постачання досліджуваного лікарського засобу і потрібних витратних матеріалів;
• сертифікати аналізу якості нових серій досліджуваного лікарського засобу (тільки у спонсора);
• звіти моніторів (тільки у спонсора);
• переговори/листування, пов’язані з випробуванням;
• підписані форми інформованої згоди (тільки у дослідника/у лікувально-профілактичному закладі);
• первинні документи (тільки у дослідника/у лікувально-профілактичному закладі);
• заповнені, датовані та підписані індивідуальні реєстраційні форми досліджуваних (у дослідника/у лікувально-профілактичному закладі — копія, у спонсора — оригінал);
• реєстрація виправлень в ІРФ (у дослідника/у лікувально-профілактичному закладі — копія, у спонсора — оригінал);
• повідомлення дослідників, що надані спонсору, про серйозні побічні явища та відповідні звіти;
• повідомлення про серйозні непередбачувані побічні реакції, які надають спонсор та/або дослідник до Центру та до Етичної комісії;
• проміжні або річні звіти, що надаються Етичній комісії та Центру (у спонсора —якщо потрібно);
• повідомлення, що надає спонсор досліднику про нову інформацію з безпеки досліджуваного засобу;
• журнал скринінгу досліджуваних (у спонсора — якщо потрібно);
• список ідентифікаційних кодів досліджуваних (тільки у дослідника/у лікувально-профілактичному закладі);
• журнал реєстрації залучених у випробування досліджуваних (тільки у дослідника/у лікувально-профілактичному закладі);
• облік досліджуваного лікарського засобу на клінічній базі;
• лист зразків підписів;
• журнал обліку зразків біологічних рідин/тканин, залишених на збереження (у разі потреби);

3. Після завершення клінічного випробування:

• облік досліджуваного лікарського засобу на клінічній базі;
• акт щодо знищення невикористаного досліджуваного лікарського засобу або свідчення про повернення його спонсору (у дослідника/у лікувально-профілактичному закладі у разі, якщо знищено на клінічній базі);
• підсумковий список ідентифікаційних кодів досліджуваних (тільки у дослідника/в  лікувально-профілактичному закладі);
• сертифікат аудиторської перевірки (якщо є — тільки у спонсора);
• акти інспекційної перевірки проведення клінічного випробування Центром (якщо проводилась);
• звіт монітора про заключний візит (тільки у спонсора);
• інформація про призначене лікування і розкриття кодів (тільки у спонсора);
• звіт про клінічне випробування (у дослідника/лікувально-профілактичному закладі (по можливості) та у спонсора).

Додаток 3 до п. 3.7
Порядку проведення клінічних
випробувань лікарських засобів та
експертизи матеріалів клінічних
випробувань

Основні вимоги до маркування досліджуваного Лікарського Засобу

1. Маркування досліджуваного лікарського засобу має бути таким, аби гарантувати захист досліджуваних та ідентифікувати препарат та випробування, а також сприяти правильному застосуванню препарату.

2. Необхідна інформація викладається українською або російською мовою (додатково інформація може надаватись на іншій мові).

На етикетках міститься така інформація (відсутність будь-якої інформації має бути виправдана, наприклад, використання централізованої електронної рандомізаційної системи. У разі відсутності зовнішньої упаковки ця інформація повинна міститись на внутрішній):

а) найменування, місцезнаходження та номер телефону спонсора, виробника або контрактної дослідницької організації, або дослідника для контактів щодо обміну інформацією про лікарський засіб, клінічні випробування та термінового «розсліплення»

б) лікарська форма, шлях уведення, кількість одиниць дозування (у разі відкритих випробувань — назва/ідентифікатор та сила дії/активність);

в) серія або кодовий номер для ідентифікації складу та операцій з пакування;

г) посилання на код випробування, що дозволяє ідентифікувати випробування, клінічну базу, дослідника та спонсора, якщо це не зазначено в іншому місці;

ґ) ідентифікаційний номер досліджуваного/номер призначеного лікування та у відповідних випадках номер візиту;

д) прізвище та ім’я дослідника, якщо воно не міститься у інформації у підпунктах «а» або «г»;

е) вказівки з використання (може бути наведене посилання на листок-вкладиш або інший документ, який призначений для досліджуваного або особи, яка буде вводити препарат);

ж) позначка «для клінічних випробувань» або інша відповідна позначка;

з) умови зберігання;

і) період використання («використати до», термін придатності, дата повторного контролю, що прийнятно), визначений у форматі «місяць/рік» у спосіб, що виключає неоднозначність трактування;

ї) позначка «зберігати у недоступному для дітей місці» (за виключенням випадків, коли досліджуваний лікарський засіб призначений для застосування в  клінічних випробуваннях, у яких досліджувані не беруть препарат додому).

3. У разі, якщо лікарський засіб буде надаватись досліджуваному або особі, яка його вводить, у первинній упаковці разом із зовнішньою (вони мають зберігатися разом) та на  зовнішній упаковці, надана інформація відповідно до п. 2, маркування внутрішньої упаковки (або будь-якого запечатаного дозуючого пристрою, що вміщує первинну упаковку) може включати таку інформацію:

а) найменування спонсора, виробника або контрактної дослідницької організації, або прізвище та ім’я дослідника;

б) лікарську форму, шлях уведення (можна не зазначати для твердих лікарських форм для внутрішнього застосування), кількість одиниць дозування та у разі відкритих випробувань — назву/ідентифікатор та силу дії/активність;

в) серію або кодовий номер для ідентифікації складу та операцій з пакування;

г) посилання на код випробування, що дозволяє ідентифікувати випробування, клінічну базу, дослідника та спонсора, якщо це не зазначено в іншому місці;

ґ) ідентифікаційний номер досліджуваного/номер призначеного лікування та у відповідних випадках номер візиту.

4. Якщо внутрішня упаковка має форму блістерних упаковок або невеликих одиниць, наприклад, ампули, на яких неможливо розмістити інформацію, зазначену в п. 2, досліджуваний лікарський засіб забезпечується зовнішньою упаковкою, на якій надається повна інформація. При цьому внутрішня упаковка містить таку інформацію:

а) найменування спонсора, виробника або контрактної дослідницької організації, або прізвище та ім’я дослідника;

б) шлях уведення (можна не зазначати для твердих лікарських форм для внутрішнього застосування) та силу дії/активність;

в) серію або кодовий номер для ідентифікації складу та операцій з пакування;

г) посилання на код випробування, що дозволяє ідентифікувати випробування, клінічну базу, дослідника та спонсора, якщо це не зазначено в іншому місці;

ґ) ідентифікаційний номер досліджуваного/номер призначеного лікування та у відповідних випадках номер візиту.

5. При маркуванні можуть використовуватись символи та піктограми для уточнення вищезазначеної інформації. Можна включити також додаткову інформацію, застереження та/або інструкції щодо поводження з препаратом.

6. Допускається спрощене маркування досліджуваних лікарських засобів у разі, якщо вони призначені для клінічних випробувань з такими характеристиками:

• планування клінічного випробування не потребує здійснення спеціальних процесів виробництва або пакування;
• клінічне випробування проводиться з лікарськими засобами, які зареєстровані в  Україні в установленому порядку;
• досліджувані мають тіж самі характеристики, як і показання для застосування, згідно з яким лікарських засіб зареєстровано в Україні.

У цьому випадку маркування оригінальної упаковки доповнюється такою інформацією (але воно не повинно закривати оригінальне маркування):

а) найменування спонсора, виробника або контрактної дослідницької організації, або прізвище та ім’я дослідника;

б) посилання на код випробування, що дозволяє ідентифікувати клінічну базу, дослідника та досліджуваного.

7. У разі, якщо необхідно змінити дату «використати до», на упаковку може бути прикріплена додаткова етикетка, на якій зазначена нова дата «використати до» та повторно зазначений номер серії. Її можна накласти на  стару дату «використати до», але не на  оригінальний номер серії з причин контролю якості. Ця операція проводиться на відповідним чином ліцензованих виробничих ділянках, але, якщо це обґрунтовано, це може проводитись фармацевтом клінічної бази, де проводиться дослідження, або під його контролем. Якщо це неможливо, таку операцію може здійснити особа, що проводить моніторинг клінічного випробування, яка пройшла спеціальну підготовку. Ця операція здійснюється відповідно до вимог належної виробничої практики, спеціальними та стандартними операційними процедурами або за контрактом (якщо це прийнятно). Проведення цієї операції контролюється ще однією особою. Додаткове маркування відповідним чином документується як у документації клінічного випробування, так і в протоколах серій лікарського засобу.

Додаток 4 до п. 4.1.2
Порядку проведення клінічних
випробувань лікарських засобів та
експертизи матеріалів клінічних
випробувань

Додаток 5 до п. 4.1.3
Порядку проведення клінічних
Випробувань лікарських засобів та
експертизи матеріалів клінічних
випробувань

ПЕРЕЛІК ПИТАНЬ, ЯКІ МАЮТЬ БУТИ ВИСВІТЛЕНІ У ПРОТОКОЛІ КЛІНІЧНОГО ВИПРОБУВАННЯ

Протокол клінічного випробування містить розділи, наведені нижче. Деякі з наведених розділів можуть бути складовою інших документів, на які посилається протокол клінічного випробування, наприклад, на брошуру дослідника.

1. Загальні відомості

1.1. Назва випробування, код протоколу випробування, дата. Якщо готуються поправки до протоколу, то мають бути зазначені їх номер та дата прийняття.

1.2. Інформація про замовника та прізвище представника замовника (монітора), а також їх місцезнаходження та контактні телефони (якщо вони відрізняються).

1.3. Прізвище та посада особи, що підписує протокол і поправки до нього, з боку замовника.

1.4. Прізвище, посада, місце проживання та контактні телефони фахівця в галузі медицини, відповідального за проведення випробування з боку замовника.

1.5. Прізвище та посада керівника клінічного випробування, відповідального дослідника. Місцезнаходження та телефон лікувально-профілактичного закладу (клінічної бази або клінічних баз).

1.6. Прізвище, посада, місцезнаходження та телефон керівника лікувально-профілактичного закладу, що відповідає за прийняття усіх рішень медичного характеру на клінічній базі (якщо дана особа не є дослідником).

1.7. Назва та місцезнаходження клінічних лабораторій та інших клінічних, діагностичних відділень і/або інших медичних закладів, що беруть участь у випробуванні.

1.8 Прізвище, посада, місцезнаходження та телефон уповноваженої особи з безпеки при проведенні клінічного випробування.

2. Обґрунтування випробування

2.1. Назва та опис досліджуваного лікарського засобу.

2.2. Резюме результатів доклінічних досліджень, що мають потенційну клінічну значимість, а також результатів клінічних випробувань, важливих для даного випробування.

2.3. Короткий опис відомих і передбачуваних ризиків та користі для досліджуваних.

2.4. Опис і обґрунтування способів введення, дозувань, схеми і тривалості введення досліджуваного лікарського засобу.

2.5. Указівка на те, що дане клінічне випробування проводитиметься з дотриманням протоколу, GCP і діючих нормативних вимог.

2.6. Характеристика контингенту досліджуваних.

2.7. Посилання на публікації та інші джерела інформації, використані при плануванні та для обґрунтування клінічного випробування.

3. Мета і завдання клінічного випробування

3.1. Докладний опис мети та завдання клінічного випробування.

4. Дизайн клінічного випробування

4.1. Наукове обґрунтування випробування і достовірність даних багато в чому залежать від методології випробування. Опис методології випробування повинен містити:

4.1.1. Основні й другорядні показники, що визначаються в ході дослідження. 4.1.2. Опис виду випробування (наприклад, подвійний сліпий, плацебо-контролюючий метод, метод паралельних груп) і схематичне зображення методології, процедур і стадій дослідження.

Опис заходів, які дають змогу знизити/уникнути впливу систематичної помилки, яка пов’язана з ходом дослідження.

а) рандомізація;

б) застосування сліпого методу (метод, при якому учасникам клінічного випробування невідомо, який із досліджуваних лікарських засобів призначається досліджуваним: простий сліпий метод — непоінформованість досліджуваних про призначене їм лікування, подвійний сліпий метод — непоінформованість про призначене лікування досліджуваних, дослідників, моніторів, а в деяких випадках осіб, які проводять обробку даних).

4.1.3. Опис досліджуваного лікарського засобу, його дозувань і схеми введення. Розділ містить також опис лікарської форми, упаковки та маркування досліджуваного лікарського засобу.

4.1.4. Заплановану тривалість участі досліджуваних у клінічному випробуванні, опис послідовності й тривалості всіх етапів випробування, включаючи період наступного спостереження (якщо передбачений).

4.2. Опис умов припинення або переривання всього випробування, його частини або участі окремих досліджуваних.

4.3. Процедури обліку досліджуваного лікарського засобу, включаючи плацебо і лікарський засіб порівняння (якщо передбачений).

4.4. Зберігання «сліпоти» клінічного випробування і процедура розкриття рандомізаційних кодів.

4.5. Перелік усіх даних, що вносяться безпосередньо в індивідуальну реєстраційну форму досліджуваного (тобто не перенесених з інших документів або комп’ютерних файлів), які розглядаються у якості первинних даних.

5. Уключення і виключення досліджуваних у клінічне випробування

5.1. Критерії уключення досліджуваних у випробування.

5.2. Критерії невключення досліджуваних у випробування.

5.3. Критерії виключення досліджуваних із випробування (тобто критерії припинення введення досліджуваного лікарського засобу/лікування в ході випробування), а також процедури, що регламентують:

5.3.1. Обставини і процедури виключення досліджуваного з випробування або припинення введення досліджуваного лікарського засобу.

5.3.2. Перелік і терміни одержання даних за виключеними досліджуваними.

5.3.3. Метод заміни досліджуваних.

5.3.4. Наступне спостереження досліджуваних, виключених з випробування (або після передчасного припинення введення досліджуваного лікарського засобу).

6. Лікування досліджуваних

6.1. Для кожної групи досліджуваних мають бути надані відомості про лікарські засоби, що призначаються, їхню назву, дози, схеми, шляхи і способи введення, періоди лікування, у тому числі період наступного спостереження досліджуваних.

6.2. Способи лікування/лікарські засоби, застосування яких дозволено протоколом (включаючи невідкладну терапію) або їх не дозволено застосовувати перед та/або на протязі дослідження.

6.3. Процедури перевірки дотримання досліджуваним режиму лікування.

7. Оцінка ефективності досліджуваного препарату

7.1. Перелік показників ефективності.

7.2. Методи й терміни оцінки, реєстрації і статистичного опрацювання показників ефективності.

8. Оцінка безпеки

8.1. Перелік показників безпеки.

8.2. Методи й терміни оцінки, реєстрації і статистичного опрацювання показників безпеки.

8.3. Вимоги до звітності, процедури реєстрації і повідомлення про негативні медичні прояви й інтеркурентні захворювання.

8.4. Вид і тривалість спостереження за досліджуваними після виникнення негативних медичних проявів.

9. Статистика

9.1. Опис усіх методів статистичного опрацювання даних. Етапи випробування, на яких проводиться проміжний аналіз.

9.2. Передбачувана кількість досліджуваних, що включаються у випробування. У разі багатоцентрового клінічного випробування кількість досліджуваних, що включаються у випробування, вказується для кожного дослідницького центру окремо. Обґрунтування розміру вибірки, включаючи оцінку або обчислення, що лежать в основі визначення статистичної потужності дослідження і клінічної значимості розбіжностей.

9.3. Рівень значимості, що застосовується.

9.4. Критерії припинення випробувань.

9.5. Процедури реєстрації відсутніх, таких, що не аналізуються і фальсифікованих даних.

9.6. Процедури повідомлення про будь-які відхилення від початкового плану статистичного аналізу (усі порушення початкового плану статистичного аналізу описуються й обґрунтовуються в поправках до протоколу і/або остаточному звіті про випробування).

9.7. Категорії досліджуваних, дані яких включаються у статистичний аналіз (наприклад, усі рандомізовані досліджувані, усі досліджувані, які приймали досліджуваний лікарський засіб хоча б один раз, або всі досліджувані, які відповідають спеціальним критеріям включення в аналіз).

10. Прямий доступ до первинних даних/документації

10.1. Спонсор повинен переконатися, що в протоколі випробування або іншій письмовій угоді є вказівка про те, що дослідник/медичний заклад будуть надавати моніторам, аудиторам, представникам Центру та Етичної комісії медичного закладу прямий доступ до первинних даних/документації, які стосуються клінічного випробування.

11. Контроль якості і забезпечення якості

12. Питання етичного характеру

12.1. Опис етичних аспектів даного клінічного випробування.

13. Збір даних і ведення записів

14. Фінансування і страхування

14.1. Обговорюються питання фінансування і страхування, якщо вони не наведені в окремому договорі.

15. Публікації

15.1. Обговорюються питання публікації даних, одержаних при проведенні клінічного випробування, якщо вони не розглядаються в  окремому договорі.

16. Додатки

Примітка. Оскільки протокол випробування і звіт про клінічне випробування тісно взаємопов’язані, тому для одержання додаткової інформації варто використовувати керівництво ІСН «Структура і зміст звітів про клінічні випробування».

Додаток 6 до п. 4.1.6
Порядку проведення клінічних
випробувань лікарських засобів та
експертизи матеріалів клінічних
випробувань

СТРУКТУРА БРОШУРИ ДОСЛІДНИКА

До складу брошури дослідника входять:

1. Титульна сторінка.

2. Зміст брошури дослідника:

2.1. Зміст (типовий зміст).

2.2. Резюме.

3. Вступ.

4. Фізичні, хімічні й фармацевтичні властивості та склад лікарської форми.

5. Доклінічні дослідження:

5.1. Експериментальна фармакологія.

5.2. Фармакокінетика і метаболізм досліджуваного лікарського засобу у тварин.

5.3. Токсикологія.

6. Клінічні випробування.

6.1. Фармакокінетика і біотрансформація досліджуваного лікарського засобу в людини.

6.2. Безпечність та ефективність.

6.3. Післяреєстраційний досвід.

6.4. Висновок та рекомендації для дослідника.

6.5. Додатки (якщо є).

Додаток 7 до п. 4.1.7
Порядку проведення клінічних
випробувань лікарських засобів та
експертизи матеріалів клінічних
випробувань

ДОСЬЄ ДОСЛІДЖУВАНОГО ЛІКАРСЬКОГО ЗАСОБУ

Досьє на досліджуваний лікарський засіб містить інформацію у обсязі, визначеному відповідними документами, затвердженими МОЗ України за наступними розділами:

Лікарська речовина (для лікарських препаратів, що містять більше однієї лікарської речовини, інформація надається в повному обсязі щодо кожної з них)*:

• загальна інформація*
• виробництво*
• характеристика*
• контроль лікарської речовини*
• стандартні зразки або речовини
• система упаковки/закупорки*
• стабільність*

Лікарський засіб:

• опис і склад лікарського препарату
• фармацевтична розробка
• виробництво
• контроль допоміжних речовин
• контроль лікарського препарату
• стандартні зразки і речовини
• система упаковки/закупорки
• стабільність

Доповнення:

• технічні засоби й устаткування
• оцінка безпечності щодо сторонніх мікроорганізмів
• нові допоміжні речовини
• розчини для відновлення та розчинники

Доклінічні фармакологічні та токсикологічні дані:

• фармакодинаміка
• фармакокінетика
• токсикологія

Дані по клінічному вивченню (якщо проводились):

• клінічна фармакологія
• клінічна фармакокінетика
• вплив на людину
• оцінка користі та ризику.

Якщо окремі частини документації не включені до матеріалів, то слід у відповідному місці зазначити причину відсутності інформації під відповідним заголовком.

Для лікарських препаратів тваринного походження має бути надана така додаткова інформація:

• дані щодо виду, віку, раціону тварин, від яких отримана сировина;
• дані про характер (категорію) тканини, з якої одержується сировина для виробництва лікарського засобу, з точки зору її небезпеки щодо вмісту пріонів;
• технологічна схема обробки сировини із зазначенням екстрагентів, температурного режиму тощо;
• методи контролю вихідної сировини, включаючи методи виявлення пріонів у кінцевому продукті (за потреби).

* Мінімальний обсяг відомостей, які необхідно надавати.

Додаток 8 до п. 4.1.16
Порядку проведення клінічних
випробувань лікарських засобів та
експертизи матеріалів клінічних
випробувань

Додаток 9 до п. 6.3
Порядку проведення клінічних
випробувань лікарських засобів та
експертизи матеріалів клінічних
випробувань

Додаток 10 до п. 6.4
Порядку проведення клінічних
Випробувань лікарських засобів та
експертизи матеріалів клінічних
випробувань

Додаток 11 до п. 7.1.2
Порядку проведення клінічних
випробувань лікарських засобів та
експертизи матеріалів клінічних
випробувань

ПЕРЕЛІК АСПЕКТІВ КЛІНІЧНОГО ВИПРОБУВАННЯ ЩОДО ЯКИХ СПОНСОР МОЖЕ ВНЕСТИ СУТТЄВІ ПОПРАВКИ

Описані нижче заголовки розділів є прикладами тих аспектів клінічного випробування, що можуть вимагати внесення змін, і з числа яких тільки про деякі необхідно повідомляти як про суттєві. Можуть бути й інші аспекти випробування, поправки до яких відповідають критеріям суттєвих.

1. Поправки, пов’язані з протоколом:

• мета дослідження;
• дизайн дослідження;
• інформована згода;
• процедура набору пацієнтів;
• показники ефективності;
• графік добору проб для лабораторних тестів;
• додавання або виключення тестів або показників;
• кількість досліджуваних;
• віковий діапазон досліджуваних;
• критерії включення;
• критерії виключення;
• моніторинг безпеки;
• тривалість впливу досліджуваного лікарського засобу (-ів);
• поправки дозування досліджуваного лікарського засобу (-ів);
• зміна лікарського засобу порівняння;
• статистичний аналіз.

2. Поправки, пов’язані з організацією клінічного випробування:

• зміна відповідального дослідника або залучення нових відповідальних дослідників;
• зміна дослідника-координатора;
• зміна клінічної бази дослідження або включення додаткової клінічної бази;
• зміна спонсора або офіційного представника спонсора;
• зміна контрактної дослідницької організації, відповідальної за виконання важливих завдань у рамках випробування;
• зміна визначення щодо завершення випробування;

3. Поправки, пов’язані з досліджуваним лікарським засобом.

Поправки даних щодо якості досліджуваного лікарського препарату, що стосуються:

• поправки назви або коду досліджуваного лікарського засобу;
• матеріалу первинного пакування*;
• виробника (-ів) діючої речовини*;
• виробничого процесу діючої речовини*;
• специфікацій діючої речовини*;
• виробництва лікарського засобу**;
• специфікації лікарського засобу*;
• специфікацій допоміжних речовин у тих випадках, які здатні вплинути на дію лікарського засобу*;
• терміну зберігання, уключаючи збереження після першого розкриття і розведення*;
• суттєвих змін складу лікарського засобу*;
• умов зберігання*;
• методик досліджень діючої речовини*;
• методик досліджень лікарського засобу*;
• методик досліджень нефармакопейних допоміжних речовин*.

4. Поправки даних доклінічних фармакологічних і токсикологічних досліджень у випадках, що стосуються поточних клінічних випробувань (тобто зміна оцінки співвідношення ризик/користь). Наприклад, щодо:

• результатів нових фармакологічних досліджень;
• нової інтерпретації існуючих фармакологічних досліджень;
• результатів нових токсикологічних досліджень;
• нової інтерпретації існуючих токсикологічних досліджень;
• результатів нових досліджень лікарських взаємодій.

5. Поправки у клінічному випробуванні, а також даних, що відображають досвід застосування препарату людиною, що є важливими для поточних випробувань (тобто зміна оцінки співвідношення ризик/користь). Наприклад, щодо:

• безпеки, пов’язаної з клінічним випробуванням або досвідом застосування досліджуваного лікарського засобу;
• результатів нових клінічних фармакологічних досліджень;
• нової інтерпретації існуючих клінічних фармакологічних досліджень;
• результатів нових клінічних випробувань;
• нової інтерпретації існуючих даних клінічних випробувань;
• нових даних з досвіду застосування досліджуваного лікарського засобу;
• нова інтерпретація існуючих даних щодо досвіду застосування досліджуваного лікарського засобу.

*Надається тільки до ДФЦ.

Додаток 12 до п. 7.1.3
Порядку проведення клінічних
випробувань лікарських засобів та
експертизи матеріалів клінічних
випробувань

Додаток 13 до п. 8.1
Порядку проведення клінічних
випробувань лікарських засобів та
експертизи матеріалів клінічних
випробувань

Додаток 14 до п. 8.4
Порядку проведення клінічних
випробувань лікарських засобів та
експертизи матеріалів клінічних
випробувань

Додаток 15 до п. 8.6
Порядку проведення клінічних
випробувань лікарських засобів та
експертизи матеріалів клінічних
випробувань

Структура звіту про клінічне випробування лікарського засобу

Структура звіту про клінічне випробування є узагальненою. Вона придатна для опису випробування будь-якого терапевтичного, профілактичного або діагностичного засобу, проведеного з участю пацієнтів (здорових добровольців). У звіті зібрано клінічний та статистичний опис, аналіз даних, які супроводжуються таблицями і малюнками в  основному тексті або після нього. Крім того, у додатках надаються відомості про досліджуваних та детальна статистична інформація. Основні принципи складання звіту та його структуру можна використовувати для різних видів випробувань (наприклад, клініко-фармакологічні випробування). Рекомендовано до структури звіту включати такі позиції.

1. Титульна сторінка

Назва звіту; назва лікарського засобу; ідентифікація випробування; якщо не зазначено в  назві, стислий опис дизайну, порівняння, тривалість випробування, дозування лікарського засобу і контингент досліджуваних; назва спонсора; ідентифікація протоколу; вид/фаза; дата початку, дата закінчення випробування; положення, яке доводить, що випробування виконано відповідно до стандартів GCP (якщо виконувалось); дата звіту. Прізвище відповідального або дослідника-координатора, або відповідального представника спонсора.

2. Резюме (стислого опису клінічного випробування з числовими даними для ілюстрації результатів).

3. Зміст звіту (включаючи перелік і розташування додатків, таблиць ІРФ)

4. Перелік скорочень і визначення термінів.

5. Етичні питання.

6. Дослідники та адміністративна структура випробування (назва, місцезнаходження, контактний телефон).

7. Вступ.

8. Мета випробування.

9. План випробування.

9.1. Загальний план (дизайн) і план-опис випробування; схематичне зображення етапів і процедур випробування.

9.2. Обґрунтування плану (дизайну) випробування, у тому числі вибір контрольних груп.

9.3. Вибір популяції, що вивчається:

• критерії включення;
• критерії невключення;
• виключення досліджуваних з випробувань або аналізів.

9.4. Лікування:

• призначене лікування;
• ідентифікація лікарських засобів, що досліджуються;
• методи розподілу досліджуваних за групами (рандомізація);
• вибір доз для вивчення;
• вибір доз й часу прийому лікарського засобу для кожного досліджуваного;
• «сліпий» метод (якщо використовується);
• попередня і супутня терапія;
• дотримання досліджуваним режиму лікування.

9.5. Дані щодо ефективності та безпеки (оцінка і графік визначення показників ефективності й безпеки).

9.6. Дані щодо гарантії якості (сертифікат аудиту, якщо проводився).

9.7. Заплановані в протоколі статистичні методи.

9.8. Зміни щодо запланованого проведення випробування або аналізу.

10. Інформація щодо досліджуваних.

10.1. Розподіл досліджуваних.

10.2. Відхилення від протоколу.

11. Оцінка ефективності.

11.1. Ряди даних, які аналізуються.

11.2. Демографічні та/чи інші вихідні характеристики.

11.3. Показники щодо дотримання досліджуваними режиму лікування.

11.4. Результати оцінки ефективності та складання таблиць даних на кожного пацієнта:

• аналіз ефективності;
• статистичні/аналітичні питання;
• надання індивідуальних даних реакції досліджуваних на лікування у таблицях;
• доза, концентрація лікарського засобу та їх взаємозв’язок з реакцією пацієнта на лікарський засіб;
• взаємодія: ліки–ліки, ліки–хвороба (якщо вивчалася);
• висновки щодо ефективності.

12. Визначення безпеки.

12.1. Побічні явища:

• стисле резюме щодо побічних явищ;
• надання інформації щодо побічних явищ;
• аналіз побічних явищ;
• перелік побічних явищ, які спостерігались у кожного пацієнта.

12.2. Смерть, інші серйозні побічні явища, а також серйозні побічні реакції.

12.3. Оцінка клініко-лабораторних показників:

• перелік індивідуальних лабораторних показників досліджуваних і значення кожного патологічно зміненого лабораторного показника;
• оцінка кожного показника лабораторних досліджень;
• лабораторні значення за весь період дослідження;
• індивідуальні зміни показників у хворих;
• індивідуальні клінічно значимі патологічні відхилення показників.

12.4. Параметри життєво важливих функцій організму, дані об’єктивного дослідження та інша інформація обстеження, яка стосується питань безпеки.

12.5. Висновки щодо безпеки.

13. Обговорення та узагальнені висновки.

14. Таблиці, рисунки, графіки, на котрі даються посилання, але які не ввійшли до тексту.

14.1. Демографічні дані (зведені рисунки, таблиці).

14.2. Дані щодо ефективності (зведені рисунки, таблиці).

14.3. Дані щодо безпеки (зведені рисунки, таблиці):

• надання даних про побічні явища;
• перелік випадків щодо серйозних побічних явищ;
• опис випадків тяжких побічних явищ;
• перелік патологічно змінених показників лабораторних досліджень (на кожного досліджуваного).

15. Список літератури.

16. Додатки.

16.1. Інформація щодо випробування:

• протокол та поправки до протоколу;
• зразок індивідуальної реєстраційної форми;
• сторінки із зазначенням етичних моментів та висновок комісії з питань етики, зразки письмової інформації для пацієнтів і форми інформованої згоди;
• перелік та характеристики дослідників та інших відповідальних осіб;
• підписи відповідального дослідника або керівника клінічного випробування;
• аналітична документація — сертифікати аналізу лікарського засобу, що досліджується;
• схема рандомізації та коди (ідентифікація пацієнтів та призначене лікування);
• сертифікати аудиту (якщо проводився);
• документація щодо статистичних методів;
• документація щодо лабораторної стандартизації методів і забезпечення якості процедур, якщо застосовувалися;
• публікації, що базуються на  випробуванні;
• важливі публікації, на які посилаються у цьому звіті.

16.2. Перелік даних щодо досліджуваних:

• досліджувані, які вибули з випробування;
• відхилення від протоколу;
• досліджувані, яких виключено з аналізу ефективності;
• демографічні дані;
• дотримання режиму лікування та/або дані з концентрації лікарського засобу (якщо є);
• індивідуальні дані щодо ефективності;
• перелік побічних явищ (на кожного з досліджуваних);
• перелік індивідуальних показників лабораторних досліджень у досліджуваних, якщо вимагає Центр.

16.3. Індивідуальні реєстраційні форми (далі — ІРФ):

• ІРФ на випадок смерті, інших серйозних побічних явищ та випадків виведення з дослідження у зв’язку з розвитком побічних явищ;
• інші ІРФ, подані на розгляд.

16.4. Перелік даних на кожного досліджуваного.

Додаток 16 до п. 9.1.3
Порядку проведення клінічних
випробувань лікарських засобів та
експертизи матеріалів клінічних
випробувань

Додаток 17 до п. 9.2.1
Порядку проведення клінічних
випробувань лікарських засобів та
експертизи матеріалів клінічних
випробувань

Вимоги до складання повідомлення про підозрювану непередбачувану серйозну побічну реакцію

1. Ідентифікація клінічного випробування

Ідентифікація клінічного випробування (номер протоколу спонсора, за наявності — номер EudraCT).

2. Інформація про досліджуваного

2.1. Ідентифікаційний номер досліджуваного.

2.2. Ініціали.

2.3. Стать.

2.4. Вік та/або дата народження.

2.5. Маса тіла.

2.6. Зріст.

3. Інформація про підозрюваний лікарський засіб

3.1. Назва досліджуваного лікарського засобу (або торговельна/брендова назва).

3.2. Міжнародна непатентована назва.

3.3. Номер серії.

3.4. Покази для призначення або вивчення.

3.5. Лікарська форма, дозування.

3.6. Добова доза та режим призначення.

3.7. Спосіб призначення.

3.8. Дата та час початку терапії.

3.9. Дата та час припинення терапії або тривалість терапії.

3.10. Розкриття маскування: так/ні/не застосовувалося, результати:

• оцінка причинно-наслідкового зв’язку, що надана дослідником;
• оцінка причинно-наслідкового зв’язку, що надана спонсором;
• коментарі, якщо необхідно (наприклад, якщо оцінка спонсора зв’язку з серйозною побічною реакцією не збігається з оцінкою дослідника, підозра, що супутні лікарські засоби відіграють роль у розвитку реакції безпосередньо або в наслідок взаємодії).

4. Супутнє лікування

Для супутніх лікарських засобів (включаючи безрецептурні лікарські засоби) та немедикаментозних засобів лікування надається та сама інформація, що і для досліджуваного лікарського засобу, включаючи виробника, якщо відомо.

5. Інформація про підозрювану серйозну непередбачену побічну реакцію

5.1. Повний опис реакції.

5.2. Дата та час початку реакції.

5.3. Дата та час припинення або тривалість реакції.

5.4. Інформація про відміну та повторне призначення підозрюваного

лікарського засобу.

5.5. Місце розвитку реакції (клініка, поліклініка, вдома тощо).

5.6. Наслідок: інформація про одужання або будь-які наслідки, будь-які проведені специфічні тести та/або лікування та їх результати.

У разі смерті — причина та коментарі щодо можливого причинно-наслідкового зв’язку з досліджуваним лікарським засобом.

5.7. Будь-яка інша інформація, що може бути корисна для оцінки підозрюваної серйозної непередбаченої побічної реакції (супутні захворювання, алергологічний анамнез, алкогольна залежність тощо).

6. Дані про особу, що надала первинну інформацію

6.1. ПІБ

6.2. Місцезнаходження.

6.3. Номер телефону.

6.4. Професія (фах).

7. Інформація про спонсора/заявника та адміністративні дані

7.1. Дата даного повідомлення.

7.2. Джерело інформації: клінічне випробування (надати повну назву

клінічного випробування, якщо воно проводиться не в Україні), література

(надати копію), спонтанні повідомлення, тощо.

7.3. Дата отримання повідомлення спонсором/заявником.

7.4. Країна, де виникла реакція.

7.5. Тип повідомлення (первинне, додаткове).

7.6. Назва та місцезнаходження спонсора (заявника)/виробника/компанії.

7.7. Назва, місцезнаходження, контактний номер телефону та факсу особи, відповідальної за подання інформації про побічні реакції спонсору/заявнику.

7.8. Ідентифікаційний номер серйозної непередбачуваної побічної реакції, наданий спонсором/заявником (номер має бути єдиним для первинного та наступних повідомлень про один і той самий випадок).

Додаток 18 до п. 9.2.2
Порядку проведення клінічних
випробувань лікарських засобів та
експертизи матеріалів клінічних
випробувань

Вимоги до структури періодичного звіту щодо безпеки досліджуваного лікарського засобу

Щорічний звіт щодо безпеки досліджуваного лікарського засобу складається з трьох частин:

1. Аналіз безпеки

Спонсор забезпечує стислий аналіз безпеки та оцінку співвідношення ризик/користь щодо КВ.

Спонсор має подати у звіті інформацію щодо змін з безпеки досліджуваного лікарського засобу, включаючи дані про інше лікування, які використовувалися у клінічному випробуванні, та дані, пов’язані з процедурами лікування.

Інформувати щодо будь-якої нової інформації з безпеки, внесеної до брошури дослідника чи загальної характеристики досліджуваного лікарського засобу протягом періоду звіту. (Подавати всю оновлену інформацію, що стосувалася всіх даних з безпеки не наведених у базі даних на початку звітного періода).

У підсумку надати рекомендації та інформацію про те, яких заходів було вжито для усунення ризиків та можливих несприятливих наслідків дії лікарського засобу.

Спонсор звертає увагу на такі пункти:

• залежність побічної реакції від дози, тривалості, часу лікування;
• відновлення стану пацієнта після відміни чи тимчасового припинення лікування;
• докази попередньої токсичності лікарського засобу для пацієнтів;
• підвищена частота випадків токсичності;
• передозування лікарського засобу і його лікування;
• взаємодія лікарських засобів та інші пов’язані з нею ризики;
• специфічні зміни безпеки по  відношенню до особливих груп пацієнтів (люди похилого віку, діти та інші);
• позитивні чи негативні дані щодо застосування у вагітних та під час годування грудьми;
• зловживання;
• ризики, виникнення яких пов’язане з дослідними та діагностичними процедурами;
• ризики, що можуть бути пов’язані з низькою якістю досліджуваного лікарського засобу;
• звертати увагу на всі дані з безпеки та ефективності лікарського засобу, отримані з неклінічних досліджень.

Додатково мають бути запропоновані засоби попередження та мінімізації ризиків, пропозиції із внесення нової інформації з безпеки до інформованої згоди пацієнтів, брошури дослідника тощо.

2. Перелік всіх підозрюваних побічних реакцій, що були виявлені під час цього клінічного випробування повинен містити таку інформацію по кожному випадку:

• код клінічного випробування;
• номер пацієнта у клінічному випробуванні;
• номер випадку;
• країна, в якій стався випадок;
• вік і стать пацієнта;
• доза досліджуваного лікарського засобу;
• дата повідомлення про побічну реакцію;
• дата лікування;
• опис побічної реакції;
• наслідок;
• коментарі (зв’язок випадку з досліджуваним лікарським засобом);
• результати розсліплення, якщо воно проводилося.

3. Узагальнені підсумкові таблиці

Узагальнені підсумкові таблиці систематизують серйозні непередбачувані побічні реакції за їх проявами, симптомами та/або діагнозами. У них визначається кількість повідомлень:

а) для кожної системи організму людини;

б) для кожного прояву побічної реакції;

в) для кожного періоду та виду лікування.

Якщо спонсор проводить кілька клінічних випробувань з тим самим досліджуваним лікарським засобом, можна подавати єдиний щорічний звіт відповідно до цих клінічних випробувань. У такому випадку надається загальний аналіз профіля безпеки досліджуваного лікарського засобу, а також аналіз співвідношення користь/ризик для кожного окремого клінічного випробування.

Додаток 19 до п. 10.11
Порядку проведення клінічних
випробувань лікарських засобів та
експертизи матеріалів клінічних
випробувань

КЛАСИФІКАЦІЯ ЗАУВАЖЕНЬ, ЯКІ МОЖУТЬ БУТИ ВИЯВЛЕНІ ПІД ЧАС ПРОВЕДЕННЯ ДОДАТКОВОЇ ЕКСПЕРТИЗИ

У разі виявлення під час додаткової експертизи критичних зауважень клінічне випробування на клінічній базі може бути припинено. До критичних відносяться зауваження, які негативно впливають на права, безпеку або добробут досліджуваних та/або впливають на  якість та цілісність даних дослідження. Критичні зауваження є абсолютно неприпустимими та потребують негайного вживання відповідних заходів. Критичні зауваження включають численні суттєві зауваження, невідповідні дані та/або відсутність первинних документів. Фальсифікація відноситься до критичних зауважень.

У разі виявлення під час додаткової експертизи суттєвих зауважень клінічне випробування на клінічній базі може бути тимчасово зупинено до їх усунення. До суттєвих відносяться зауваження, які можуть негативно вплинути на права, безпеку та добробут досліджуваних та/або можуть вплинути на якість та цілісність даних дослідження. Суттєві зауваження включають відхилення від протоколу та/або численні несуттєві зауваження. Суттєві зауваження є серйозним недоліком і потребують вчасного виправлення.

Якщо під час додаткової експертизи виявлені несуттєві зауваження, які не впливають на права, безпеку та добробут досліджуваних та/або не можуть вплинути на  якість та цілісність даних дослідження, їх необхідно усунути у робочому порядку. Численні несуттєві зауваження можуть вказувати на  недостатню якість виконання клінічного випробування, а їх сума може дорівнювати суттєвому зауваженню.

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!