Вітчизняна охорона здоров’я: в очікуванні реформи

Вітчизняна охорона здоров’я: в очікуванні реформиУ заході взяли участь Ірина Акімова, перший заступник глави Адміністрації Президента України, виконавчий секретар Комітету з економічних реформ, Тетяна Бахтеєва, голова Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров’я, Ілля Ємець, міністр охорони здоров’я України, Андрій Сердюк, президент Національної академії медичних наук України, керівники Донецької, Дніпропетровської та Вінницької обласних державних адміністрацій (ОДА), начальники голов­них управлінь охорони здоров’я (ГУОЗ), представники Комітету з економічних реформ, ректори вищих медичних навчальних закладів, фахівці охорони здоров’я.

Відкрив засідання Анатолій Близнюк, голова Донецької ОДА, привітавши присутніх та закликавши усі регіони до об’єднання зусиль із метою вирішення поставлених Президентом України завдань щодо реформування системи охорони здоров’я.

Тетяна Бахтеєва нагадала, що згідно з опитуванням, проведеним Київським інститутом проблем управління ім. Горшеніна, 72% українців незадоволені якістю медичного обслуговування, а 92% вважають, що медична галузь потребує реформування. Саме тому Віктор Янукович визнав реформування системи охорони здоров’я пріоритетним завданням.

Тільки законодавчі зміни можуть покласти край фінансуванню галузі за залишковим принципом, внаслідок чого заробітна плата медиків є значно нижчою, ніж в інших галузях народного господарства. Через це держава втрачає кваліфікованих працівників, які змушені шукати кращого життя за межами батьківщини.

Т. Бахтеєва запропонувала ОДА пілотних областей прорахувати обсяг фінансових ресурсів, необхідних для реалізації реформи галузі, щоб закласти ці кошти в проект державного бюджету на 2012 р., оскільки до завершення роботи восьмої сесії парламенту залишилося лише 7 пленарних тижнів.

Крім того, низка нормативних актів, що стосуються реформування системи охорони здоров’я, повинна бути схвалена Верховною Радою не пізніше травня–червня, щоб регіони, обрані Президентом України для реалізації пілотного проекту, були повноцінно профінансовані. Народний депутат висловила переконання, що реформа не залишить на вулиці жодного кваліфікованого медика, адже за існуючого дефіциту кадрів у державі для більше ніж 1,2 млн працівників медичної галузі робота завжди знайдеться.

«Зі свого боку можу запевнити, що комітет готовий у найкоротші терміни доопрацювати необхідні законопроекти та ініціювати їх швидкий розгляд у Верховній Раді України», — заявила Т. Бахтеєва.

Ілля Ємець зазначив, що колегія проводиться в період активних дій Президента України та Уряду, спрямованих на поліпшення медичного обслуговування громадян. Необхідні кроки на шляху дієвого реформування медичного обслуговування чітко окреслені в Програмі економічних реформ на 2010–2014 роки «Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава», Програмі економічного і соціального розвитку України на 2010 рік, інших стратегічних документах.

За словами міністра, саме пілотні регіони — Донецька, Дніпропетровська та Вінницька області визначатимуть напрямки структурної оптимізації системи медичних закладів та будуть на практиці доводити ефективність оновленої системи медичного обслуговування.

У свою чергу, МОЗ України створить необхідну нормативно-правову та методичну базу для забезпечення необхідних умов реалізації реформ.

Пріоритетними напрямками реформування стануть удосконалення системи фінансування, ефективна кадрова політика, вдосконалення надання первинної медичної допомоги та реформування екстреної медичної допомоги.

Арсеній Яценюк, народний депутат України, лідер політичної партії «Фронт змін», нагадав учасникам заходу, що стаття 49 Конституції України гарантує безоплатне надання медичних послуг у державних та комунальних закладах охорони здоров’я, проте особистий досвід багатьох громадян свідчить, що це не так.

Говорячи про експеримент із реформування охорони здоров’я, який уряд започаткував у трьох областях України, лідер «Фронту змін» підкреслив, що це не є справжньою реформою. Під виглядом оптимізації мережі просто відбувається скорочення кількості медичних закладів. «Якщо ви знаєте, що робити, якщо мета вашої реформи — доступність, якість медицини і здоров’я нації, тоді не експериментуйте. Проведіть реформу, яка буде передбачати покращення охорони здоров’я загалом по всій Україні», — зазначив він.

Ірина Акімова наголосила, що реформа охорони здоров’я — найскладніша та найделікатніша серед реформ, передбачених у Програмі економічних реформ на 2010–2014 рр. Вона стосується кожного жителя країни, тому є пріоритетною та потребує правильного підходу.

У процесі реформування охорони здоров’я профільному міністерству необхідно підтримувати постійний зв’язок з органами місцевого самоврядування, які ухвалюватимуть рішення щодо перепрофілювання установ охорони здоров’я на своїх територіях. На прикладі пілотних регіонів можна отримати уявлення про сильні та слабкі сторони реформи, і, зробивши висновки, застосувати цей досвід в інших областях України. Ми візьмемо від реформи найкраще для того, щоб люди відчули зміни на краще в охороні здоров’я країни», — сказала І. Акімова. Вона зазначила, що перед пілотними регіонами в 2011 р. постали 2 завдання — модернізація мережі лікувально-профілактичних закладів та підготовка до впровадження нової системи їх фінансування. Бюджетні запити з урахуванням того, як виглядатиме оптимізована мережа закладів, повинні бути сформовані протягом 2 міс, адже без цього експеримент у сфері охорони здоров’я неможливо зрушити з мертвої точки.

Альтернативи модернізації мережі закладів охорони здоров’я не існує, незважаючи на те, що в багатьох медиків вона викликає острах та відчуття ризику. Мінімізації ризиків при реструктуризації, на думку І. Акімової, сприятиме чітке бачення концепції розвитку та правильна організація процесу. Поставлено завдання не зламати систему охорони здоров’я, а побудувати нову на її підґрунті. Перед тим, як почнуться практичні кроки, слід проводити активну роз’яснювальну роботу з населенням, а кожен медичний працівник установ, що зазнають структурних змін, має бути впевненим у подальшому працевлаштуванні. І при вирішенні цих питань головна роль належить саме органам місцевої влади.

Вже до 22 квітня пілотні регіони повинні надати своє бачення госпітальних округів за результатами внутрішнього аудиту, після чого МОЗ проведе зовнішній аудит із метою пошуку універсальних критеріїв реструктуризації мережі та кінцевої схеми формування надання медичної допомоги на первинному, вторинному та третинному рівнях.

Про результати проведеної роботи щодо впровадження пілотного проекту реформування охорони здоров’я присутнім звітували Олена­ Петряєва, заступник голови Донецької ОДА, начальник ГУОЗ Донецької ОДА, Лідія Діденко, начальник ГУОЗ та курортів Вінницької ОДА, та Валентина Гінзбург, начальник ГУОЗ Дніпропетровської ОДА.

У кожній доповіді звертали увагу на однакові проблеми, які сьогодні гальмують проведення реформи: відсутність фінансування проекту та нормативно-правової бази, незадовільне матеріально-технічне забезпечення закладів, відсутність єдиного медичного простору, низька мотивація медичних працівників, кадровий дефіцит саме в первинній ланці.

Незважаючи на відсутність нормативно-правової бази, у 24 районах Вінницької обл. вже створено центри первинної медико-санітарної допомоги. На Донеччині встигли провести комплекс­ний аудит матеріально-технічного забезпечення лікувально-профілактичних закладів, що дає змогу напрацювати подальшу схему майбутньої лікувальної мережі області. Крім того, завершено перехід лікарських амбулаторій на районний рівень фінансування, їх майно передано до районної чи міської комунальної власності.

Проте пілотні регіони — не першопрохідці на цьому шляху. Нові моделі охорони здоров’я працюють уже довгий час в окремих містах України, представники яких також виступили на засіданні Колегії МОЗ.

Про напрацювання Полтавщини доповів Віктор Лисак, начальник ГУОЗ Полтавської ОДА. Реформування системи охорони здоров’я проводиться в цьому регіоні вже декілька років.

Процес оптимізації первинної медико-санітарної допомоги на сьогодні є пріоритетним. Так, у регіоні проведено аналіз кожної територіальної одиниці з урахуванням руху транспорту, кількості населення, його вікової структури, структури захворюваності, наявної мережі лікувально-профілактичних закладів, їх оснащення та кадрового забезпечення. Кошти для фінансування сільської медицини передано на рівень районних бюджетів, що є позитивним кроком для розвитку первинної ланки медичної допомоги. Але паралельно виникли проблеми, пов’язані з майновими та земельними питаннями, які потребують організаційних рішень.

Щодо вторинного рівня надання медичної допомоги, то в Полтавській обл. вже створено проект організації госпітальних округів, розроб­лено також схему планування ліжкового фонду.

Зміни відбуваються й на третинному рівні надання медичної допомоги — оптимізовано ліжковий фонд обласної дитячої та обласної клінічної лікарень, реорганізовано надання медичної допомоги вагітним та новонародженим, а в процесі діагностики та лікування впроваджуються інноваційні та інформаційні технології.

Раїса Моісеєнко, начальник ГУОЗ КМДА, зауважила, що управлінням розроблено план-графік реформування галузі охорони здоров’я Киє­ва на 2010–2014 рр.

Відповідно до Концепції розвитку охорони здоров’я в Києві передбачається здійснити реструктуризацію цієї сфери на основі науково обґрунтованих потреб населення в різних видах медичної допомоги, пріоритетного розвитку такої допомоги на засадах загальної лікарської практики (сімейної медицини). Планується провести реструктуризацію стаціонарної та спеціалізованої допомоги, упорядкувати мережу лікувально-профілактичних закладів.

Доповідач зазначила, що з 1 січня 2011 р. лікувально-профілактичні заклади первинної медико-санітарної допомоги передані в підпорядкування районним у м. Києві держадміністраціям­ (районним управлінням охорони здоров’я). Затверджено міську програму заходів щодо реалізації Загальнодержавної програми розвитку первинної медико-санітарної допомоги на засадах сімейної медицини для забезпечення доступності надання медичної допомоги населенню на належному рівні.

Активно відпрацьовується міська програма підготовки лікарських кадрів для закладів охорони здоров’я столиці, на яку виділено з міського бюджету понад 7 млн грн.

Свої доповіді представили також Юрій Гержов­, мер Вознесенська Миколаївської обл., та Аліна Ковпак, головний лікар поліклініки «Медичний центр первинної медико-санітарної допомоги» Комсомольська Полтавської обл.

Підсумовуючи виступи доповідачів, міністр охорони здоров’я зазначив, що реформування галузі неможливе без підвищення престижу професії медичного працівника. Міністерство підтримує активізацію діяльності медичних асоціацій України та їх ініціативи й зі свого боку пропонує напередодні Дня медичного працівника провести з’їзд представників медичних асоціацій. Накопичений досвід, високий професіоналізм, бажання запровадити в Україні сучасну модель медичного обслуговування допоможуть успішно здійснити реформи.

Прим. ред. Вже котрий рік поспіль з усіх боків йдуть заклики до реформування медицини, проте очікування конкретних кроків від можновладців занадто затягнулося. Аналіз діяльності Верховної Ради протягом останніх 3 років, проведений ГО «Фундація «відкрите суспільство», свідчить, що провідні політичні сили практично не виконали своїх передвиборчих обіцянок щодо охорони здоров’я. Сподіваємося, що Україна все-таки стала на довгоочікуваний шлях виведення галузі на якісно новий рівень розвитку.

Прес-служба
«Щотижневика АПТЕКА»

Коментарі

Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим

Добавить свой

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Останні новини та статті