|
?
У вступному слові Олена Пруднікова, голова Миколаївської обласної фармацевтичної асоціації, голова робочої групи Ради підприємців при КМУ з питань подолання кризи у фармацевтичній галузі, подякувала присутнім за надані їй повноваження і повідомила про результати спільної роботи. До них, зокрема, відноситься звернення робочої групи до голови Держкомпідприємництва Олександри Кужель щодо незаконності об’єднання в Держлікінспекції функцій ліцензування та контролю. Ознайомившись з наданою інформацією, Держкомпідприємництва запропонував провести громадське обговорення, після якого рекомендував КМУ ухвалити проект постанови «Про скасування постанов від 20.12.2008 р. № 1121 та № 1122». Нині Радою підприємців розроблено і запропоновано Держкомпідприємництва проекти постанов КМУ «Про першочергові заходи з подолання кризи у вітчизняній фармацевтичній галузі», а також «Про Раду фармацевтів при КМУ», котрою затверджуються положення про Раду. Серед пропозицій, які запропоновано винеси на громадське обговорення — скасування Постанов КМУ від 20.12.2008 р. № 1121 «Деякі питання державного управління у сфері контролю якості лікарських засобів» та № 1122 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету міністрів України», від 10.09.2008 р. № 837 «Питання здійснення державного контролю якості лікарських засобів» та № 327 «Про ліквідацію Державної служби лікарських засобів та виробів медичного призначення», поновлення при цьому дії постанови КМУ від 16.02.1998 р. № 179 «Про затвердження Положення про Державну інспекцію з контролю якості лікарських засобів Міністерства охорони здоров’я» та від 02.06.2003 р. № 786 «Про утворення Державної служби лікарських засобів та виробів медичного призначення». Запропоновано також скасувати постанови КМУ від 17.10.2008 р. № 955 «Про заходи щодо стабілізації цін на лікарські засоби і вироби медичного призначення» та від 19.11.2008 р. № 1022 «Про внесення змін до постанови КМУ від 10.09.2008 р. № 837 і від 17.10.1022 № 955», ряд розпоряджень про призначення керівництва Держлікінспекції.
На думку О. Пруднікової, те, що самі посадовці Держлікінспекції опосередковано визнають недостатність введення в дію постанов КМУ № 1121 і 1122 для остаточної легітимізації діяльності цієї структури, випливає з подання КМУ на розгляд до Верховної Ради України проекту Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів у сфері охорони здоров’ я» (див. Щотижневик АПТЕКА» № 3 (674) від 19.10.2009 р.). Як компромісний варіант вирішення проблеми було запропоновано внести зміни до Законів України «Про лікарські засоби» та «Про ліцензування певних видів господарської діяльності», в результаті чого функція контролю за якістю лікарських засобів залишалася б за Держлікінспекцією, а функція ліцензування виконувалася б Державною службою лікарських засобів і виробів медичного призначення.
Світлана Буніна, виконавчий директор Об’єднаної організації роботодавців медичної і мікробіологічної промисловості України (ООРММПУ), зазначила, що необхідно спочатку вносити зміни до законів, а вже потім видавати підзаконні акти на кшталт постанов КМУ. Вона зупинилася на тому, що до складу ООРММПУ входять 84 підприємства-виробника, крупні оптові та роздрібні компанії, всього — 108 суб’єктів господарювання, і повідомила, що під час останнього засідання Ради підприємців всі учасники вислухавши інформацію ООРММПУ про те, що сьогодні відбувається у фармацевтичній галузі, одноголосно підтримали позицію про неприпустимість монополізації контролюючих та регуляторних функцій, оскільки така ситуація вже завтра може повторитися в будь-якій галузі промисловості.
Торкнувшись державного регулювання цін на лікарські засоби, С. Буніна озвучила позицію, сформульовану під час розширеного засідання ООРММПУ 23.01.2009 р. (див. «Щотижневик АПТЕКА» № 4 (675) від 26.01.2009 р.) — у період кризи потрібно проводити регулювання цін тільки у тих випадках, коли закупівля лікарських засобів та виробів медичного призначення здійснюється за бюджетні кошти, залишивши граничну націнку у розмірі 10% закупівельної ціни. Крім того, вона повідомила, що під час наради у заступника міністра економіки України Віктора Пантелеєнка він наголосив, що розмір переліку основних лікарських засобів і виробів медичного призначення, на які може бути встановлено регулювання націнок, за торговельними назвами не повинен перевищувати 25% асортименту, представленого на ринку.
Василь Дударчук, віце-президент Фармацевтичної асоціації України, коментуючи проект постанови КМУ «Про регулювання цін на основні лікарські засоби і вироби медичного призначення», підкреслив, що у разі прийняття цього документа роздрібна мережа може втратити можливість постачати лікарські засоби та вироби медичного призначення до лікувально-профілактичних установ (ЛПУ) державної та комунальної форм власності, а також відпускати ліки за пільговими рецептами. Адже оптова націнка для дистриб’юторів передбачена у розмірі 12%, у той час як при закупівлі за державні кошти максимальна становить лише 10%, а самі аптечні заклади забезпечують ЛПУ медикаментами у невеликій кількості, коли це життєво необхідно. Крім того, прийняття цього проекту — не що інше як реанімація славнозвісної постанови КМУ № 955, вона знову призведе до закриття сільських аптек, погіршення фізичної доступності лікарських засобів, у тому числі для ЛПУ державної та комунальної форм власності. Таке рішення матиме не тільки негативні економічні наслідки, а й призведе до різкого погіршення якості надання медичної допомоги. Було наголошено на тому, що тільки спільними зусиллями, об’єднавши всі фахові організації (як всеукраїнські, так і регіональні) можна відстояти свої інтереси і не допустити руйнування галузі. Щодо надання пільгового кредитування вітчизняним виробникам, В. Дударчук зазначив, що ним мають бути охоплені в першу чергу фармацевтичні фабрики.
Далі було оголошено запропонований склад Ради фармацевтів як додаток до можливого розпорядження КМУ. До неї увійшли представники фармацевтичної спільноти, провідні науковці, представники всіх ланок фармацевтичного бізнесу, галузевих засобів масової інформації, юристи. З незначними доповненнями склад було прийнято за основу. Потім обговорювалося питання фінансування новоствореної організації та регламент її роботи.
Доповнивши попередні виступи щодо регулювання націнок тільки на лікарські засоби, які закуповуються за бюджетні кошти, О. Пруднікова запропонувала додати слова «окрім наркотичних, психотропних лікарських засобів та медичних газів». Як один з варіантів виходу із ситуації, що склалася, було запропоновано залишити регулювання цін в тих розмірах націнок, які зазначені в проекті постанови, на обов’язковий мінімальний асортимент лікарських засобів для аптек, затверджений наказом МОЗ України від 25.11.2004 р. № 569.
Тетяна Котляр, представник Аптечної професійної асоціації України, повідомила, що 23.01.2009 р. відбулося засідання експертної ради з формування, внесення змін та доповнень до Національного переліку лікарських засобів та виробів медичного призначення під головуванням заступника міністра охорони здоров’я Зиновія Митника (зі складом експертної ради та проектом переліку можна ознайомитися на сторінках «Щотижневика АПТЕКА» № 5 (676) від 2.02.2009 р. та на сайті www.apteka.ua). Нині проводиться робота щодо кардинального перегляду існуючого Національного переліку основних лікарських засобів і виробів медичного призначення, який має бути створений на основі Примірного (або Модельного) переліку основних лікарських засобів ВООЗ (WHO Model List of Essential Medicines) (див. «Щотижневик АПТЕКА» № 47 (668) від 1.12.2008 р.), і планується, що він включатиме не більше 185 найменувань за міжнародними непатентованими назвами. Стосовно зауважень про те, що за період з жовтня по листопад обсяг роздрібної реалізації зменшився за рахунок лікарських засобів здебільшого низько- та високовартісної групи, Т. Котляр підкреслила, що необхідно враховувати усі чинники, в тому числі — і відсутність кредитування як оптової, так і роздрібної ланки торгівлі, а не тільки регулювання націнок.
Анатолій Варава, виконавчий директор Фармацевтичної асоціації Дніпропетровської обл., зазначив, що дії КМУ щодо ліквідації існуючої системи контролю якості лікарських засобів та дозвільної системи підприємницької діяльності призвели до руйнації фармацевтичної галузі. Тому надалі відповідальність за її функціонування повинен нести саме уряд. Було запропоновано звернутися до Європейського комітету з захисту прав людини з приводу порушення прав підприємців України, а також права громадян на якісні ліки.
Ігор Зупанець, професор, завідуючий кафедрою клінічної фармакології з фармацевтичною опікою НФаУ, зазначив, що сьогодні фармація в Україні розвивається за економічними законами, які діють в усьому світі, в той час як система охорони здоров’я залишилася майже тією самою, що була за часів СРСР (система Семашка). Досі відсутні стандарти лікування, загальнообов’язкове державне медичне страхування, незавершена розробка формулярів. Тому для того, щоб фармація стала інтегрованою частиною системи охорони здоров’я, в першу чергу необхідне реформування останньої. Коли запрацюють страхові механізми, лікар, безперечно, захоче розділити відповідальність за результати лікування з клінічним провізором. Сьогодні ж медики не зовсім розуміють необхідність наявності такої посади. І. Зупанець висловив побажання, щоб діяльність створюваної Ради фармацевтів сприяла також і реформуванню медичної галузі в цілому.
С. Буніна торкнулася питання використання спирту етилового для виробництва лікарських засобів. Як уже повідомлялося на сторінках «Щотижневика АПТЕКА» (№ 5 (676) від 2.02.2009 р.), у виробників є кілька суттєвих зауважень з приводу того, що:
- перелік лікарських засобів, для виробництва яких використовується спирт етиловий, затверджується КМУ — адже використання тих чи інших хімічних сполук описане в технологічному регламенті виготовлення лікарських засобів;
- на виробництві встановлюються податкові пости — це не має сенсу для невеликих підприємств, які використовують спирт етиловий для виробництва 1–2 препаратів в об’ємі 200–300 л за квартал;
- КМУ встановлюються квоти на отримання спирту етилового — це значно ускладнює процес його отримання та може сприяти розвитку корупції.
Все вищезазначене призведе до того, що найближчим часом спирт етиловий на заводи надходити не буде (немає квот, відсутні податкові пости), що призведе до виникнення дефіциту препаратів, при виробництві яких він використовується.
Віталій Кірик, директор ТОВ «Ратіофарм-Україна», наголосив, що виробники ніколи не конкурували з дистриб’юторами та роздрібними компаніями, а навпаки — зацікавлені у плідній співпраці з ними. Однак проблеми у всіх свої, тому ті пропозиції, які висловлюють представники аптечних асоціацій, дистриб’ютори, вітчизняні та іноземні виробники, дуже відрізняються між собою. І коли до КМУ або Президента України надходить декілька звернень від представників однієї галузі, але із зовсім різним змістом, незрозуміло, до чиєї думки прислухатися органам влади. Необхідно сформувати консолідовану точку зору від усіх представників галузі, хоча це дуже складно.
Підводячи підсумки засідання, його учасники більшістю голосів проголосували за те, щоб звернутися до КМУ з вимогою не допустити об’єднання в одній установі функцій ліцензування та контролю якості лікарських засобів, відновлення дії абзацу 6 ст. 12 Постанови КМУ від 25.12.1996 р. № 1548 «Про встановлення повноважень органів виконавчої влади та виконавчих органів міських рад щодо регулювання цін (тарифів)», затвердити склад Ради фармацевтів, звернутися до Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров’я з пропозицією провести засідання, присвячене стану справ у фармацевтичному секторі галузі охорони здоров’я.
Олександр Устінов,
фото автора
Коментарі
Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим