Фармацевти Дніпропетровщини обговорили реформу галузі

3 квітня 2009 р. у Дніпропетровську відбулися збори суб’єктів підприємницької діяльності фармацевтичної галузі Дніпропетровщини, присвячені обговоренню питань національного фармринку в новому регуляторному полі. Організатори заходу — Фармацевтична асоціація Дніпропетровської області (ФАДО) та регіональне відділення Держкомпідприємництва. У зборах взяли участь представники Державної інспекції з контролю за цінами, Антимонопольного комітету, Держспоживстандарту, Державної інспекції з контролю якості лікарських засобів у Дніпропетровській обл., Олена Пруднікова, голова Миколаївської фармацевтичної асоціації.

Відкриваючи збори, Тетяна Косова, заступник голови регіонального відділення Держкомпідприємництва в Дніпропетровській обл., зазначила, що у зв’язку з реформою фармацевтичного сектору галузі охорони здоров’я у суб’єктів господарювання виникає багато проблемних питань, які повинні обговорюватися, доноситися до широкого загалу — лише тоді вони будуть вчасно і позитивно вирішуватися. Було наголошено на важливій ролі у цьому Держкомпідприємництва.

Фармацевти Дніпропетровщини обговорили реформу галузі

Т. Косова повідомила, що спільно з фармацевтичною спільнотою розроблено нову редакцію Ліцензійних умов виробництва, оптової та роздрібної реалізації лікарських засобів, що суттєво наблизило законодавче поле України до такого країн ЄС (з повним текстом Ліцензійних умов можна ознайомитися на сайті www.apteka.ua та замовивши в редакції додаток «Юридична бібліотека «Щотижневика АПТЕКА»). Крім того, внесено відповідні зміни до?постанови КМУ від 17.10.2008 р. № 955 і підготовлено проект Національного переліку основних лікарських засобів та виробів медичного призначення, ціни на які підлягають регулюванню, що містить 215 позицій за міжнародними непатентованими назвами, які були затверджені КМУ 25.03.2009 р. До винесення на публічне обговорення готується проект змін до Порядку перевірки дотримання Ліцензійних умов.

Тамара Литвиненкова, голова правління ФАДО, розповіла про нові нормативні та законодавчі акти, які діють у сфері обігу лікарських засобів.

Контроль за дотриманням Ліцензійних умов здійснює Держлікінспекція, а саме її територіальні підрозділи. Розглядається можливість передачі їм функції ліцензування. Держлікінспекція знаходиться в тому самому правовому полі, що й інші контролюючі органи, тому у своїй роботі повинна керуватися Законами України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» та «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності», своєчасно оприлюднювати плани перевірок. Нині, на жаль, вони не оприлюднені, але при усному зверненні до інспекції суб’єктам господарювання така інформація надається. На публічне обговорення також винесено проект постанови КМУ «Про встановлення мораторію щодо здійснення планових заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (див. «Щотижневик АПТЕКА» № 11 (682) від 16.03.2009 р.).

Т. Литвиненкова закликала учасників зборів із питаннями з приводу змін в правовому полі звертатися до фахівців фармацевтичних асоціацій та територіальних відділень Держлікінспекції, не очікуючи проведення перевірок та складання актів.

Анатолій Варава, виконавчий директор ФАДО, додав, що в усіх регіонах України створюватимуться консультативні центри ліцензійної допомоги, в деяких областях вони уже діють і надають при необхідності інформаційно-правову підтримку підприємцям при отриманні або переоформленні ліцензій. Це, безумовно, покращить існуючу консультативну допомогу, яка надається фармацевтичною асоціацією області.

Валентина Седова, заступник начальника Дніпропетровської обласної інспекції з контролю за цінами, зазначила, що головна мета підприємницької діяльності — отримання прибутку. Але фармацевтичний сектор має і дуже важливе соціальне навантаження — забезпечення населення якісними і доступними ліками у необхідному асортименті. Фармацевти завжди отримували прибутки, про що свідчить, зокрема, вигляд Дніпропетровська, де аптеки розташовані поруч, і конкуренція їм не заважає, тобто цей бізнес залишається прибутковим. Звичайно, різке підвищення курсу долара США відчутно вплинуло на ситуацію у фармацевтичній галузі.

Інспекція з контролю за цінами — це орган, який здійснює контроль за дотриманням нормативної бази, практично не беручи участі в її формуванні за винятком надання пропозицій за результатами перевірок щодо доцільності регулювання цін та його обсягів. З 6 листопада 2008 р., коли набула чинності постанова КМУ від 17.10.2008 р. № 955, і до вступу в силу указу Президента України, яким дія постанови була зупинена, Інспекція з контролю за цінами проводила перевірки суб’єктів господарювання. Слід зазначити, що їх було не дуже багато, перевірялося ціноутворення тільки за вищезгаданий період. Після ухвали Конституційного Суду України від 11.02.2009 р. ця інспекція знову почала контролювати дотримання умов постанови КМУ № 955 і робитиме це й надалі в повному обсязі, аж поки не набудуть чинності зміни до неї і Національного переліку лікарських засобів та виробів медичного призначення. В. Седова закликала підприємців при ціноутворенні керуватися тільки чинними редакціями нормативних документів.

Відповідаючи на питання підприємців стосовно переоцінки лікарських засобів, які є в аптечних закладах, В. Седова зазначила, що Інспекція з контролю за цінами перевіряє розмір торговельної надбавки, який встановлюється постановою КМУ № 955. Отже, якщо розмір надбавки не перевищує гранично дозволених цією постановою, то проводити переоцінку не потрібно. Було також наголошено, що контроль торговельних надбавок — це завдання виключно Інспекції з контролю за цінами. Органи прокуратури та Міністерства внутрішніх справ не мають права здійснювати його самостійно, а тільки разом з представником Державної інспекції з контролю за цінами.

О. Пруднікова зазначила, що завдяки зусиллям фармацевтичної спільноти України вдалося досягнути суттєвих позитивних результатів під час публічного обговорення та роботи над проектами нормативних документів. Держлікінспекція — це легітимний орган ліцензування. Разом з тим згідно з роз’ясненням Держкомпідприємництва (див. «Щотижневик АПТЕКА» № 12 (683) від 23.03.2009 р.) необхідно внести зміни до Закону України «Про лікарські засоби» з метою визначення Державної інспекції з контролю якості лікарських засобів (як новоствореного центрального органу виконавчої влади) органом контролю за якістю та безпекою препаратів. З цією метою до Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров’я було внесено проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів у сфері охорони здоров’я», відповідно до якого, зокрема, Держлікінспекцію наділено повноваженнями щодо здійснення державного нагляду (контролю) у зазначеній сфері. Також згідно з підпунктом 25 п. 4 постанови № 1121 Держлікінспекція, відповідно до покладених на неї завдань, здійснює моніторинг цін на лікарські засоби і продукцію медичного призначення та готує пропозиції щодо удосконалення їх державного регулювання, організовує ведення відповідних реєстрів цін.

О. Пруднікова внесла пропозицію, щоб керівники Держлікінспекції та її територіальних підрозділів мали вищу фармацевтичну освіту та відповідали кваліфікаційним вимогам, а також закликала громадськість активніше долучатися до обговорення проектів нормативних документів. Адже саме завдяки зусиллям громадськості і Держкомпідприємництва вдалося суттєво змінити текст постанови № 955 та зменшити Національний перелік.

Для ефективнішого впливу на діяльність контролюючих органів, особливо нормотворчу, було запропоновано підтримати роботу галузевих рад при КМУ (підприємців, фармацевтів) та створити громадську раду при Держлікінспекції, а також раду підприємців при Верховній Раді України. У разі виникнення непорозумінь з перевіряючими органами О. Пруднікова закликала звертатися в асоціації, де є фахівці, які можуть надати кваліфіковану допомогу, в тому числі представляти інтереси підприємців у суді.

Наталія Ігнатенко, заступник начальника територіального відділення Антимонопольного комітету України в Дніпропетровській обл., звернула увагу присутніх на ті вимоги антиконкурентного законодавства, яких мають дотримуватися суб’єкти господарювання. Основними його порушеннями є узгоджені дії та недобросовісна конкуренція.

Узгодженими діями є укладення суб’єктами господарювання угод у будь-якій формі, прийняття об’єднаннями рішень у будь-якій формі, а також інша погоджена конкурентна поведінка (діяльність, бездіяльність) суб’єктів господарювання. Узгодженими діями є також створення суб’єкта господарювання, об’єднання, метою чи наслідком чого є координація конкурентної поведінки між суб’єктами господарювання, які створили зазначений суб’єкт господарювання, об’єднання, або між ними та новоствореним суб’єктом господарювання, або вступ до такого об’єднання.

Антиконкурентними узгодженими діями, зокрема, визнаються узгоджені дії, які стосуються:

1) встановлення цін чи інших умов придбання або реалізації товарів;

2) обмеження виробництва, ринків товарів, техніко-технологічного розвитку, інвестицій або встановлення контролю за ними;

3) розподілу ринків чи джерел постачання за територіальним принципом, асортиментом товарів, обсягом їх реалізації чи придбання, за колом продавців, покупців або споживачів чи за іншими ознаками;

4) спотворення результатів торгів, аукціонів, конкурсів, тендерів;

5) усунення з ринку або обмеження доступу на ринок (вихід з ринку) інших суб’єктів господарювання, покупців, продавців;

6) застосування різних умов до рівнозначних угод з іншими суб’єктами господарювання, що ставить останніх у невигідне становище в конкуренції;

7) укладення угод за умови прийняття іншими суб’єктами господарювання додаткових зобов’язань, які за своїм змістом або згідно з торговими та іншими чесними звичаями в підприємницькій діяльності не стосуються предмета цих угод;

8) суттєвого обмеження конкурентоспроможності інших суб’єктів господарювання на ринку без об’єктивно виправданих на те причин.

Антиконкурентними узгодженими діями вважається також вчинення суб’єктами господарювання схожих дій (бездіяльності) на ринку товару, які призвели чи можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції у разі, якщо аналіз ситуації на ринку товару спростовує наявність об’єктивних причин для вчинення таких дій (бездіяльності). Вчинення антиконкурентних узгоджених дій забороняється і тягне за собою відповідальність згідно з законом.

Недобросовісною конкуренцією є будь-які дії, які суперечать торговим та іншим чесним звичаям у господарській діяльності. До неї належать неправомірне використання позначень товару іншого виробника, копіювання зовнішнього вигляду виробу, порівняльна реклама, дискредитація суб’єкта господарювання, схилення до бойкоту суб’єкта господарювання, схилення постачальника до дискримінації покупця, підкуп працівника, посадової особи постачальника або покупця, досягнення неправомірних переваг у конкуренції, поширення інформації, яка вводить в оману, неправомірне збирання, розголошення та використання комерційної таємниці.

Н. Ігнатенко закликала присутніх дотримуватися антиконкурентного законодавства, працювати, поважаючи своїх колег та споживачів, що надасть можливість суб’єктам господарювання уникнути санкцій з боку Антимонопольного комітету.

Валерій Приймак, начальник Областного управління у справах захисту прав споживачів, висловив негативне ставлення до норми Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», який вимагає попередження суб’єкта господарювання про проведення планової перевірки за 10 робочих днів. На його думку, це робить державний контроль неефективним та унеможливлює виявлення всіх порушень, зокрема субстандартних та фальсифікованих лікарських засобів.

Підводячи підсумок, Т. Литвиненкова ще раз закликала підприємців звертатися за відповідями на питання та пропозиціями щодо вдосконалення регуляторного поля (бажано, економічно обгрунтованими) до професійних асоціацій.

Олександр Устінов, фото автора

Коментарі

Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим

Добавить свой

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Останні новини та статті