Обговорення проекту Ліцензійних умов: слово має роздрібна ланка

12 липня в Державній службі України з лікарських засобів (далі — Держлікслужба) відбулася нарада за участю представників регуляторних органів та аптечного сегмента з метою обговорення проекту наказу МОЗ «Про затвердження Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з виробництва лікарських засобів, оптової, роздрібної торгівлі лікарськими засобами» (далі — проект). 24 червня 2011 р. цей документ було розміщено на офіційному сайті МОЗ для публічного обговорення. Нагадаємо, що 5 липня проект обговорювався в Держлікслужбі за участю представників дистриб’юторських компаній.

На нараді були присутні Валерій Стеців, начальник Управління розвитку фармацевтичного сектору галузі охорони здоров’я МОЗ України (далі — Управління); Інна Демченко, перший заступник голови Держлікслужби; Андрій Захараш, заступник голови Держлікслужби; керівники підрозділів Держлікслужби; Петро Чепель, генеральний директор компанії «МедФармХолдинг»; Сергій Гончаров, директор ТОВ «Аптеки медицинской академии»; Тетяна Котляр, голова громадської ради Держлікінспекції МОЗ; Оксана Гуленко, директор Все­української громадської організації «Аптечна професійна асоціація України»; Тамара Литвиненкова, голова правління громадської організації «Фармацевтична асоціація Дніпропетровської області»; Олег Добранчук, керівник аналітичної служби компанії «Proхima Research» та інші.

Відкриваючи нараду, Інна Демченко нагадала, що адміністративна реформа, ініційована Президентом України, визначила необхідність прийняття нового нормативного акта, яким затверджуватимуться Ліцензійні умови провадження господарської діяльності з виробництва лікарських засобів, оптової, роздрібної торгівлі лікарськими засобами (далі — Ліцензійні умови). Вона також звернула увагу на те, що в пресі, зокрема в «Щотижневику АПТЕКА», у контексті розробки проекту згадувалося Управління. Тому в нараді взяв участь його начальник — В. Стеців.

Валерій Стеців наголосив, що думка кожного суб’єкта, котрий долучається до обговорення, є цінною для Управління. Він зауважив, що профільний підрозділ МОЗ з питань фармацевтичного сектору відкритий для конструктивного діалогу. Начальник управління звернув увагу на те, що протягом останніх декількох місяців МОЗ не прийнято жодного нормативного акта, який би порушував спокій та стабільність вітчизняного фармацевтичного ринку. В. Стеців запевнив, що й надалі Управління зберігатиме баланс інтересів його учасників. Крім того, він пояснив, що на Управління покладено функцію погодження нормативних актів, але не розроблення. Також В. Стеців повідомив, що міністру охорони здоров’я було запропоновано зібрати керівників державних підприємств та інших структурних підрозділів МОЗ, зокрема Держлікслужби, з метою створення механізму співпраці через відповідні нормативні акти.

Інна Демченко зауважила, що головна мета прийняття нових Ліцензійних умов — удосконалення забезпечення населення якісними лікарськими засобами, а також спрощення функціонування аптечного бізнесу.

Вона звернула увагу на те, що найбільший резонанс серед фармацевтичної спільноти викликали питання стосовно діяльності фізичних осіб — підприємців (далі — ФОП) на фармацевтичному ринку, а також можливості запровадження мораторію на відкриття нових аптек, у світлі яких перспектива ліквідації аптечних кіосків протягом року була сприйнята професійною громадою досить спокійно.

Стосовно запровадження мораторію на відкриття нових аптек І. Демченко пояснила, що нині існує потреба у встановленні обмежень на відкриття нових аптек. При цьому можна спиратися на кількість населення на певній території або пішохідну доступність закладу. Перший заступник голови Держлікслужби зауважила, що аптечний бізнес, хоча і є соціальним, має на меті отримання прибутку. Отже, для забезпечення прозорості діяльності аптечного закладу держава повинна сприяти його доходності. Ситуація, що нині склалася в Україні, коли на відстані 10 м функціонує декілька аптечних закладів, призводить до надмірної конкуренції між ними. За таких умов рентабельність аптечного бізнесу знижується, що підштовхує підприємця до придбання продукції у постачальників за заниженими цінами, а вона зазвичай неякісна або фальсифікована. Але запровадження мораторію не є питанням Ліцензійних умов. Такий крок передбачає прийняття відповідних змін до законів України.

Щодо діяльності ФОП на фармацевтичному ринку І. Демченко зазначила, що позиція фармацевтичної громади та юридичні оцінки неодно­значні. Тому це питання потребує ретельного вивчення та обговорення.

Крім того, І. Демченко нагадала, що проектом передбачається припинення існування такого підрозділу аптеки як «аптечний кіоск». Суб’єктам господарської діяльності буде надано 1 рік із моменту прийняття даного документа для того, аби привести роботу аптечних закладів у відповідність із новими Ліцензійними умовами. Деякі суб’єкти ринку стверджують, що утримання аптеки в сільській місцевості економічно не виправдане. На думку І. Демченко, за умови дотримання ліцензіатом Ліцензійних умов економічна доцільність існування аптечних кіосків також викликає сумніви. Більш того, нині із загальної кількості аптечних кіосків у сільській місцевості зосереджена лише третина, інші знаходяться в містах. Отже, сьогодні в Україні має місце перенасиченість аптечними закладами в містах, при цьому більшість аптечних кіосків також розташована в містах.

Завершуючи виступ, І. Демченко запевнила, що зустрічі з  представниками професійної громадськості з метою обговорення проекту Ліцензійних умов не припинятимуться до тих пір, поки не буде знайдено компроміс.

Безпосередньо обговорення проекту розпочалося з виступу Оксани Гуленко. На її думку, вимогу щодо усунення рецептурних препаратів із вітрин торговельних залів аптечних закладів слід виключити з проекту, адже їх розміщення у вітринах не можна вважати рекламою. Введення такої норми призведе до зайвих витрат із боку суб’єкта господарювання. Із цією пропозицією погодилися всі учасники наради, включаючи представників регуляторних органів.

Сергій Гончаров підняв питання діяльності ФОП на фармацевтичному ринку. Зокрема він зазначив, що його вирішення виключить необхідність запровадження мораторію на відкриття нових аптек. Нині в Україні ФОП знаходяться на спрощеній або загальній системі оподаткування. Вона дає їм можливість не витрачати коштів на адміністрування податків. З іншого боку ФОП отримують ліцензію на провадження господарської діяльності на фармацевтичному ринку, що є найбільш регульованим з боку держави. На думку С. Гончарова, за таких умов існує дешевий спосіб заснування бізнесу, і це основна причина неконтрольованого збільшення кількості аптечних закладів. Якщо ситуація не зміниться, то в роздрібному сегменті фармацевтичного ринку ФОП поступово замістять юридичних осіб, які є сумлінними платниками податків. Це може призвести до того, що на фармацевтичному ринку будуть представлені переважно ФОП із спрощеною системою оподаткування. У свою чергу, це може призвести до розповсюдження неякісних ліків.

За словами С. Гончарова, більшість ФОП працюють на спрощеній системі оподаткування навіть за умови наявності 10 структурних підрозділів. Отже, існує потреба в упорядкуванні їх діяльності на фармацевтичному ринку шляхом внесення відповідних змін до Ліцензійних умов.

Крім того, він звернув увагу на необхідність відокремлення понять промислового виробництва та виготовлення лікарських засобів в умовах аптеки. Якщо принципово не розрізнити ці поняття в Ліцензійних умовах, то до обох процесів пред’являтимуться однакові вимоги. Очевидно, що аптечний заклад не зможе їх виконати.

Обговорення проекту Ліцензійних умов: слово має роздрібна ланка
Обговорення проекту Ліцензійних умов: слово має роздрібна ланка

І. Демченко нагадала, що Правила виробництва (виготовлення) лікарських засобів в умовах аптеки затверджено наказом МОЗ від 15.12.2004 р. № 626 та повідомила, що деякі професійні асоціації звернулися до регуляторного органу з пропозиціями стосовно перегляду цього наказу. Таким чином, проект містить посилання на ці правила.

Олександр Кропивний представив дані щодо кількості суб’єктів господарювання з урахуванням форми власності та типу закладу. За його словами, останні декілька років кількість суб’єктів ринку різних форм власності залишалася досить стабільною. Проте відзначається чітка тенденція до зменшення кількості аптечних кіосків. Доповідач звернув увагу на те, що в разі прийняття проекту в існуючій редакції аптечних кіосків на території країни майже не залишиться.

У контексті розподілу суб’єктів ринку за формою власності О. Кропивний акцентував увагу на стабільному збільшенні частки ФОП. Нині їм належить приблизно половина загальної кількості отриманих ліцензій та майже чверть загальної кількості місць провадження діяльності.

Про подальшу долю ФОП, аптечних кіосків та в цілому фармацевтичного ринку, а також наслідки прийняття проекту в існуючій редакції в частині закриття аптечних кіосків та обмеження діяльності ФОП розповів Олег Добранчук.

Нині в Україні нараховується 2860 ФОП, що здійснюють роздрібну торгівлю лікарськими засобами через 5245 роздрібних точок. Їх частка за кількістю торговельних точок у загальному обсязі роздрібної ланки становить 24,6%. При цьому в Івано-Франківській обл. цей показник досяг 46,2%, у Миколаївській обл. — 44,4%, а в Тернопільській обл. — 47,1%.

Доля ФОП у загальному товарообігу становить 16,6%. При цьому в Івано-Франківській обл. — 40,3%, у Миколаївській обл. — 42,1%, у Тернопільській обл. — 47,0%. Лише за рахунок зменшення кількості аптек і аптечних пунктів (1 ФОП = 1 аптека), втрата загального товарообігу становитиме приблизно 113 млн грн. на місяць, або близько 5,4% обсягу роздрібного продажу.

Стосовно аптечних кіосків О. Добранчук повідомив, що нині в Україні їх нараховується 3484. Із них у містах розташовано 2489, у сільській місцевості — 995. При середньому виторгу 1 аптечного кіоску на рівні 95 тис. грн. на місяць (за підсумками січня–травня 2011 р.), їх ліквідація у містах призведе до зменшення ринку на 236 млн грн. на місяць, або близько 11% обсягу роздрібного продажу.

Таким чином, при введенні обмеження для ФОП щодо кількості аптек та ліквідації аптечних кіосків в містах, втрата загального роздрібного товарообігу становитиме приблизно 16,4% роздрібного продажу. При цьому, за умови незмінності існуючих правил гри, прогнозований приріст фармацевтичного ринку в 2012 р. становитиме приблизно 15%.

Представники суб’єктів господарювання — юридичних осіб не погодилися з тезою, що наслідком прийняття обмежень для ФОП та ліквідації аптечних кіосків у містах стане зниження загального роздрібного товарообігу, наголосивши на тому, що в такому випадку відбудеться лише перерозподіл товарних потоків.

О. Добранчук пояснив, що в разі зниження конкуренції в роздрібному сегменті суб’єкти господарювання матимуть можливість підвищити націнки. Очевидно, що це призведе до зменшення кількості упаковок, що придбаватимуться споживачами. Що робитиме виробник? Або скорочуватиме витрати на промоцію, або підвищуватиме ціни на продукцію. Як наслідок — темпи збільшення обсягу ринку в натуральному вираженні знизяться. Такий розвиток подій відіб’ється на діяльності всіх його суб’єктів. Варто згадати, що основний драйвер ринку — виробник. Чи згодні виробники із таким звуженням? Для оптових компаній зниження темпів зростання ринку також не на користь, адже зменшення обсягів реалізації веде до збільшення витрат.

Повертаючись до проблеми аптечних кіосків, О. Добранчук звернув увагу присутніх на те, що найбільше їх зосереджено в Донецькій обл., де їм належить 10,8% загальної кількості аптечних закладів. Варто враховувати специфіку шахтарського регіону, де розташовано безліч маленьких міст. Тобто мова йде про закриття 10,8% аптечних закладів, розташованих переважно в цих населених пунктах. У Дніпропетровській обл. вони займають 9,4% ринку за місцями провадження діяльності.

Петро Чепель зазначив, що у наведених у попередньому виступі даних не враховано навантаження на один аптечний заклад, яке нині, за його словами, зменшується.

С. Гончаров повідомив, що за останні 5 років деякі суб’єкти господарювання — юридичні особи змінили форму власності на ФОП. На його думку, це зроблено з метою уникнення оподаткування. Тобто виникає сфера діяльності, звільнена від оподаткування, а це значно підвищує прибутковість. Доповідач зазначив, що це вигідно виробникам та дистриб’юторам. На його думку, обмеження діяльності ФОП на фармацевтичному ринку призведе до того, що вони змінять форму власності на юридичну особу — підприємця. Нині виникає ситуація, коли суб’єкт господарювання — юридична особа, зв’язаний договірними відносинами з ФОП, уникає оподаткування. Отже, на думку С. Гончарова, сповільнення темпів зростання ринку не відбудеться, адже конкуренція не знизиться. Більш того, ринок стане прозорішим.

О. Добранчук нагадав, що аптечні кіоски існували й за часів СРСР. В Україні в кінці 90-х років ХХ ст. постала проблема доступності лікарських засобів для населення. Тоді за ініціативою Віталія Варченка в українському законодавстві, з метою захисту прав пацієнтів на безрецептурні лікарські засоби, з’явилося поняття «аптечний кіоск». Вони розташовувалися в тих місцях, де суб’єктам господарювання невигідно було відкривати аптеки. Отже, виникає питання — якщо нині суб’єкти ринку вирішили відійти від формату аптечного кіоску, тоді чому б не повернутися до відпуску безрецептурних препаратів через загальну торговельну мережу, як це було до змін, ініційованих В. Варченком? Наприклад, через супермаркети, автозаправки тощо.

Учасники наради в основному погодилися з тотальною ліквідацією аптечних кіосків у містах протягом року.

Тамара Литвиненкова запропонувала доповнити п. 3 деякими термінами, що вживаються в тексті проекту, наприклад, «паспорт аптечного закладу», «виробничі приміщення», «аптечний пункт», додавши, що в ньому можна буде реалізовувати супутні товари, а також залишити визначення терміна «аптечний кіоск», адже в тексті проекту він зустрічається не один раз. Крім того, доповідач зазначила, що сьогодні органи влади проводять активну роботу над проектом закону, що передбачає внесення змін та уточнень до Податкового кодексу стосовно спрощеної системи оподаткування. Вона нагадала, що питання оподаткування підприємств знаходиться в компетенції законодавців. Також Т. Литвиненкова зазначила, що не всі ФОП знаходяться на спрощеній системі оподаткування (зокрема, у Дніпропетровській обл., за даними податкової адміністрації, усього 10% загальної кількості ФОП), і що не всі ФОП порушують законодавство в частині реалізації неякісних лікарських засобів. Такі порушення виявляють як у ФОП, так і в суб’єктів іншої форми власності. На її думку, зміна форми власності (із ФОП на юридичну особу) не вплине на ситуацію з торгівлею неякісними ліками, оскільки нерадивий ФОП буде таким же нерадивим ПП чи ТОВ. Т. Литвиненкова нагадала, що головною метою прийняття нових Ліцензійних умов є удосконалення забезпечення населення якісними лікарськими засобами, а також спрощення функціонування аптечного бізнесу — без поправок щодо розміру цього бізнесу. Тому не потрібно перетворювати Ліцензійні умови на інструмент конкурентної боротьби — це протизаконно та антиконституційно, бо таким чином підривається довіра громадян до органу виконавчої влади, котрий розробив та буде затверджувати даний проект. Наприкінці наради О. Кропивний повідомив, що Держлікслужба в рамках обговорення проекту продовжує приймати пропозиції від суб’єктів господарювання. Наступне обговорення із представниками оптових компаній заплановано на 19 липня. Також буде проведено ще одну нараду із суб’єктами роздрібної ланки.

Олена Приходько,
фото Сергія Бека
Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!

Коментарі

гість 14.07.2011 3:50
"...Отже, виникає питання — якщо нині суб’єкти ринку вирішили відійти від формату аптечного кіоску, тоді чому б не повернутися до відпуску безрецептурних препаратів через загальну торговельну мережу, як це було до змін, ініційованих В. Варченком? Наприклад, через супермаркети, автозаправки тощо. ..." Тобто просувається таж ідея, що і у Тимошенко з "Укрпоштою", але під "іншим соусом". Реалізація ліків повинна бути лише в спеціалізованих закладах (аптеках та аптечних пунктах). Без виключення!
Гисть 14.07.2011 4:01
Чистая показуха, как в 90-е! Собрали карманных директоров общественных организаций в количестве 3 шт. И одного директора реальной розницы. И это называется ОБГОВОРЕННЯ С АПТЕЧНЫМ СЕГМЕНТОМ! Вам, господа, самим не смешно?! Рельные работники розницы никогда на эти обговорення не попадут!
Читатель 14.07.2011 4:33
Когда ж вы уже "накуритесь"...
DOKTOR 14.07.2011 10:15
ОДУМАЙТЕСЬ "НЕБОЖИТЕЛИ"!!!! СПУСТИТЕСЬ НА ЗЕМЛЮ, В СЕЛО , С НАСЕЛЕНИЕМ МЕНЕЕ 1000 ТЫС. НАСЕЛЕНИЯ. ВЫ ЖЕ ВОРУЕТЕ ГОЛОСА ФАРМ. ЭЛЕКТОРАТА ПЕРЕД ПАРЛАМЕНТСКИМИ ВЫБОРАМИ У " ПАРТИИ РЕГИОНОВ".
Сергій М. 15.07.2011 11:26
Ключова фраза в цій статті - "Представники юридичних осіб не погодилися з тезою, що наслідком ліквідації аптечних кіосків у містах стане зниження загального роздрібного товарообігу, наголосивши на тому, що в такому випадку відбудеться лише перерозподіл товарних потоків". Без сумніву, хтось добивається саме перерозподілу ринку. Жодного розумного аргументу для абсолютно безпідставної ліквідації кіосків не наведено. Інтереси споживачів традиційно відсунуті на задній план, за що споживачі, особливо в райцентрах, безумовно будуть дуже "вдячні" розробникам чергового проекту все нових і нових ліцензійних умов.
Мира сим 15.07.2011 4:01
Без меня - меня женили. Господа, считающие себя представителями крупного розничного сегмета, мыслят со своей колокольни. Действительно, реальный представитель розницы - один, да и то далеко не самой крупной. Но позвольте не согласится с г-ном С.Гончаровым "Нині в Україні ФОП знаходяться на спрощеній або загальній системі оподаткування. Вона дає їм можливість не витрачати коштів на адміністрування податків." Данное высказывание он не подтверждает никакими фактами. Не приводит данных о т.н. "податковых ямах" - юридических лицах по Украине с их размахом и масштабом деятельности. А ведь для объективной оценки нужно смотреть и сравнивать обе стороны медали. Поэтому вывод - его выступление заангажировано и продиктовано одним - желанием "убрать" конкурентов., а крупные игроки на рынке договорятся между собой. Кстати,по поводу ответственности бизнеса, земной, материальной. Юр.лица отвечают по своим обязательствам своим имуществом, которое как правило арендуется у физ.лиц., а ФОПы - всем своим имуществом, как граждане, включая личные квартиры, машины и т.п. Кому проще "адмініструвати" податки - решайте сами. Кстати - а что говорят о нововведениях сами ФОПы - те которых вы обсуждали, или как правильно было бы сказать - о ком вы сплетничали?
ТАРАС 20.07.2011 8:56
Хто ммне обяснит,чем отличалась вили может оотличатся торговля в аптечном пункте 18м. без санузла и аптечном киоске 21м, с санузлом 3м. провизор за первым столом и там и там?Хто такой умный решил об ограничении торговли рецептурными препаратами?Ведь условия хранения,доставки,реализации одинаковы.Кому выгодно?
Петро 16.01.2012 3:31
це просто жах! Корупція на найвищому рівні! якщовлада знищить аптеки-фоп,або введе обмеження щодо кіосків аптек-фоп, то відбудеться остаточна монополізація фарм.ринку! Та я думаю народ цього не допустить, я маю на увазі цілком можливий "аптечний майдан"

Добавить свой

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Останні новини та статті