Захист економічної конкуренції: зміни в законодавстві

27 липня 2011 р. набув чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення правового регулювання у сфері захисту економічної конкуренції», яким вносяться зміни до законів «Про Антимонопольний комітет України» та «Про захист економічної конкуренції». 4 серпня 2011 р. у прес-центрі столичного інформаційного агентства «Інтерфакс-Україна» з ініціативи Асоціації протидії недобросовісній конкуренції, АО «Arzinger» та Українського національного комітету Міжнародної торгової палати (International Chamber of Commerce) відбувся круглий стіл, присвячений основним змінам, внесеним до конкурентного законодавства, та їх впливу на різні сфери бізнесу.

У заході взяли участь Володимир Щелкунов, президент Українського національного комітету Міжнародної торгової палати; Юрій Кравченко, перший заступник голови Антимонопольного комітету України (АМКУ); Сергій Шкляр, президент Асоціації протидії недобросовісній конкуренції, старший партнер АО «Arzinger»; Олександр Падалка, партнер юридичної фірми «Asters»; Алла Бронішевська, віце-президент, головний радник комунікаційного холдингу Atlantic Group; Дмитро Таранчук, керівник юридичного департаменту ВАТ «Фармак».

Як зазначив Юрій Кравченко, нові редакції законів України «Про Антимонопольний комітет України» та «Про захист економічної конкуренції» — це крок держави назустріч бізнесу. Зокрема, зміни в законодавстві надають право суб’єктам господарювання звернутися до АМКУ за висновками у вигляді рекомендаційних роз’яснень щодо відповідності змісту рекламних матеріалів нормам чинного законодавства у сфері захисту економічної конкуренції, у тому числі ст. 15-1 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції». Було зазначено, що термін надання роз’яснень становитиме не менше 30 днів.

«Така можливість дозволить підприємцям передбачити наслідки рекламної кампанії та уникнути порушень законодавства», — зауважив Ю. Кравченко. Проте, на його думку, скористатися цією можливістю прагнутимуть далеко не всі суб’єкти господарювання. Компанії, представлені на локальних ринках, швидше за все, проігнорують цю послугу, адже їм невигідно сплачувати 1360 грн. лише за 1 рекомендацію.

Перший заступник голови АМКУ прогнозує, що у зв’язку з такими нововведеннями кількість звернень до АМКУ значно зросте, так як роз’яснення бажатимуть отримати й конкуренти, адже цей документ можна буде використовувати в суді.

Крім цього, змінами передбачено відповідальність за порушення конкурентного законодавства для суб’єктів, які спонукають інших до порушення й допомагають у його здійсненні.

Також спрощенню умов ведення бізнесу сприятиме й можливість вносити плату за подання заяв про надання дозволу на узгоджені дії, концентрацію не тільки в гривнях, а й у євро чи доларах США. Крім того, законом збільшено максимальний розмір штрафу, який можуть накладати територіальні відділення АМКУ, із 17 до 68 тис. грн. Проте однозначно відповісти на запитання, яким же чином розраховуються штрафи, перший заступник голови АМКУ так і не зміг. Законодавством визначено лише його максимальний розмір — 5% виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за останній звітний рік. Як зазначив доповідач, штрафна політика АМКУ наступна: якщо відповідач визнає факт вчинення порушення та усуває його в ході проведення розслідування, то сума штрафу буде незначною.

Ю. Кравченко також наголосив, що АМКУ підтримує повну заборону реклами лікарських засобів. Проте сьогодні, поки рекламу не заборонено, він порекомендував представникам фармбізнесу утримуватися від використання в рекламі непідтверджених відповідними документами характеристик товару, наприклад, таких як «найкращий», «перший», «єдиний» тощо.

Як зауважила Алла Бронішевська, для компетентної оцінки рекламних матеріалів недостатньо лише фахівців АМКУ. Для об’єктивної та професійної експертизи слід залучити фахівців із реклами, маркетингу та психології, а також визначити підходи до реклами в кожній окремій галузі. Доповідач позитивно оцінила можливість отримання рекомендаційних роз’яснень щодо відповідності поведінки вимогам антимонопольного законодавства, проте термін розгляду звернень, на якому наголошує АМКУ (від 30 днів), для рекламного бізнесу, на її думку, занадто довгий.

Сергій Шкляр наголосив на необхідності деталізації процедури звернення за роз’ясненнями та їх надання на рівні нормативних актів АМКУ. Також, зважаючи на широке використання антимонопольним законодавством оціночних понять, державі слід було б виділяти АМКУ додаткові кошти для залучення зовнішніх експертів у тих чи інших сферах бізнесу, у тому числі іноземних, для надання експертних звітів щодо інтерпретації того чи іншого терміна. Для бізнесу було б корисно, якби АМКУ створив публічний доступ до наданих роз’яснень (зі збереженням конфіденційної інформації). У такому разі компанії мали б змогу всебічно вивчити підходи АМКУ в практиці застосування законодавства і, відстежуючи тенденції розвитку такої практики, юридично грамотно вибудовувати свої конкурентні стратегії та ділову політику.

С. Шкляр звернув увагу аудиторії на те, що рекомендаційні роз’яснення АМКУ хоч і дозволяють знизити ризик порушення антимонопольного законодавства, проте не дають жодних гарантій, що надалі суб’єкт господарювання не буде притягнутий до відповідальності за здійснення дій, розцінених АМКУ як такі, що не порушують конкуренцію й не суперечать законодавству.

На його думку, варто взяти до уваги й існуючий інститут рекомендацій АМКУ, які є обов’язковими до розгляду суб’єктами господарювання. У ст. 46 Закону України «Про захист економічної конкуренції» необхідно передбачити, що рекомендації про усунення або недопущення порушення антимонопольного законодавства АМКУ повинен обов’язково направляти суб’єктам господарювання в кожному випадку виявлення такого порушення. Якщо суб’єкт господарювання в строк, зазначений АМКУ, не усуне порушення, а також його причини та негативні наслідки, АМКУ має право розпочати антимонопольне розслідування й притягнути такого суб’єкта господарювання до відповідальності, застосовуючи найжорсткіші санкції.

Підсумовуючи, С. Шкляр зазначив, що така взаємодія бізнесу та антимонопольного органу буде вигідною та ефективною для обох сторін і, безумовно, збільшить довіру бізнесу до регуляторного органу.

За словами Дмитра Таранчука, реклама лікарських засобів останнім часом викликає найпильнішу увагу з боку АМКУ, який при цьому накладає чи не найбільші штрафи саме на фармацевтичні компанії. Проте на сьогодні і так уже існує ряд законодавчих обмежень щодо реклами препаратів. Доповідач наголосив, що компаніям необхідно ретельніше перевіряти свої рекламні повідомлення, оскільки лікарські засоби, на відміну від інших товарів, впливають на здоров’я та життя людини. Д. Таранчук також висловив прохання до АМКУ якнайшвидше затвердити методику прозорого обчислення штрафів.

Крім того, учасники круглого столу наголосили, що варто ініціювати створення спеціальних конкурентно-патентних судів і прийняття конкурентного процесуального кодексу. Це допоможе спростити й вдосконалити регулювання та розгляд питань, пов’язаних із конкурентним законодавством.

Законодавство у сфері захисту економічної конкуренції, без сумніву, потребує подальшого вдосконалення, однак прийняті зміни позитивно вплинуть на бізнес-сферу вже зараз.

Прес-служба «Щотижневика АПТЕКА»

Комментарии

Нет комментариев к этому материалу. Прокомментируйте первым

Добавить свой

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

*

Другие статьи раздела


Последние новости и статьи