Сказания и легенды многих народов рассказывают нам о неутомимых императорах, имеющих отменное здоровье и сохраняющих бодрость тела и ясность сознания до глубокой старости, и об их придворных лекарях, проводивших дни и ночи в поисках новых рецептов для поддержания “мужской силы”. Традиционная восточная медицина издавна славилась умением возвращать жизненный тонус людям даже преклонного возраста. Для этого использовались различные адаптогены и стимуляторы как растительного, так и животного происхождения. Среди многочисленных рецептур, тщательно отобранных на протяжении столетий, популярностью пользуется ОГНЕННЫЙ ДРАКОН – комплекс из 19 натуральных компонентов, снискавших известность благодаря своим удивительным свойствам.

Сьогодні арсенал лікаря об’єднує значну кількість лікарських засобів для терапії пацієнтів із порушеннями серцевого ритму. Але досі аритмії залишаються однією з основних нозологій, з якою стикаються у своїй практичній діяльності як кардіологи, так і лікарі загальної практики, через те, що причини їх виникнення надзвичайно різноманітні: ішемічна хвороба серця (ІХС), порушення електролітного балансу, артеріальна гіпертензія, гіперфункція щитоподібної залози тощо. Враховуючи актуальність проблеми, ми продовжуємо цикл публікацій, що ставлять за мету ознайомлення читачів з досвідом застосування ефективних антиаритмічних засобів, зокрема, препарату виробництва “Фармацевтичної фірми “Дарниця” МІОРИТМІЛ-Дарниця (“Щотижневик АПТЕКА”, № 47 (418) від 8 грудня та № 48 (419) від 15 грудня 2003 р.) в клінічній практиці. У цій публікації узагальнено досвід застосування препарату МІОРИТМІЛ-Дарниця на основі клінічного дослідження, що проводилося в Кримському республіканському кардіологічному диспансері (керівник дослідження – головний кардіолог МОЗ АР Крим, головний лікар Кримського республіканського кардіологічного диспансеру П.І. Філін).

Усі, кому відома проблема еректильної дисфункції (ЕД), мають пам’ятати, що лише лікар може встановити точний діагноз (який є лише діагнозом, а не вироком). Останнім часом розроблено принципово нові методи терапії, тому вчасно розпочате лікування допоможе вирішити важливу проблему.

До кислотозалежних відносять такі захворювання, як пептична виразка шлунка або дванадцятипалої кишки, гастроезофагеальна рефлюксна хвороба (ГЕРХ), синдром Золлінгера-Еллісона, виразка при гіпертиреозі, рефлюкс-гастрит, НПЗП-асоційована гастропатія, гострий панкреатит або хронічний панкреатит у фазі загострення. В усуненні цих розладів основне значення приділяють блокаді продукції соляної кислоти.
Алмагель^® Нео – ефективний препарат у лікуванні хворих на хронічний гастрит, гастродуоденіт, перебіг яких характеризується збереженою і підвищеною секрецією.
Алмагель^® Нео – комбінований антацидний препарат із групи антацидів, що не всмоктуються.

Біль – один з найчастіших симптомів багатьох гострих та хронічних захворювань, з яким зустрічаються у повсякденній клінічній практиці лікарі різних спеціальностей. Больове відчуття відіграє важливу захисну роль, оскільки є своєрідним “сигналом” про ушкодження чи потенційну небезпеку для організму. Але одночасно біль – це страждання, яке істотно погіршує самопочуття та якість життя пацієнтів. Безперечно, найбільш “драматичними” за своєю клінічною картиною та небезпечними є гострі больові синдроми – насамперед, післяопераційний та посттравматичний біль. Гострий больовий синдром ускладнює перебіг післяопераційного періоду, посилює функціональне навантаження майже на всі життєво важливі системи організму, спричинює зниження рухової активності пацієнта, виникнення депресивних станів та ін. (Новицька-Усенко Л. В., Кобеляцький Ю.Ю., 2002). Тому важливе медичне значення має проведення адекватного знеболювання та впровадження у сучасну клінічну практику високоефективних і безпечних анальгетиків.

Согласно статистическим данным МЗ Украины, ежегодно в стране острыми респираторными вирусными инфекциями (ОРВИ) болеют около 10 млн человек, из них около 700 тыс. – дети. Эти заболевания, периодически повторяясь, сокращают общую продолжительность жизни (в среднем на 1 год), значительно ухудшают качество жизни, мешают работе и отдыху, нанося существенный экономический ущерб.
Лекарственный препарат должен быть эффективным, быстродействующим, безопасным, доступным, оказывать влияние на все симптомы заболевания и желательно быть приятным на вкус. Таким требованиям соответствует новый препарат широко известной потребителям серии “Колдрекс” – Колдрекс МаксГрип Лимон производства компании “ГлаксоСмитКлайн Консьюмер Халскер” (Великобритания).

До уваги читачів “Щотижневика АПТЕКА” пропонується стислий огляд вітчизняних та зарубіжних досліджень, які мали на меті вивчити клінічну ефективність комбінованого гомеопатичного препарату рослинного походження МАСТОДИНОН компанії “Біонорика АГ” (Німеччина) при лікуванні пацієнток з патологією репродуктивної системи, зумовленої гіперпролактинемією (ГПЛЕ). Принагідно зазначимо, що віднедавна в українській роздрібній аптечній мережі, крім вже звичної рідкої лікарської форми препарату у вигляді крапель для внутрішнього застосування (спиртового розчину), з’явився МАСТОДИНОН у формі таблеток.

Проблема грибкових інфекцій має важливе медичне та соціальне значення, зумовлене насамперед великою поширеністю їх у популяції. За даними ВООЗ (1995), мікозами уражено близько 20% населення, тобто кожний п’ятий житель планети. У структурі шкірних захворювань частка мікозів становить до 40% (Корсунська І. М., 2003). За своєю етіологічною структурою та клінічними проявами грибкові інфекції надзвичайно різноманітні. На сьогодні відомо близько 400 патогенних грибів – збудників мікозів (Сергєєв А. Ю., Сергєєв Ю. В., 2003). Останніми десятиріччями грибкові інфекції стали предметом ретельного вивчення: було вдосконалено методи діагностики, розроблено нові специфічні протигрибкові засоби, що значно розширило можливості терапевтичної корекції. Однак, незважаючи на очевидні успіхи в діагностиці та лікуванні, спостерігається значне підвищення частоти розвитку цих захворювань (Буслаєва Г. Н., 1999). Це, зокрема, може бути зумовлено недооцінкою ролі змішаної, грибково-бактеріальної флори при мікозах, зростанням важкост і перебігу супутньої патології, алергічних реакцій. Тому питання впровадження у повсякденну клінічну мікологічну практику нових лікарських засобів, які б вирізнялися удосконаленими фармакологічними характеристиками, залишається актуальним.

Сердечно-сосудистая патология является одной из наиболее частых причин заболеваемости и смертности в промышленно развитых странах. Установлено, что комплексное воздействие на такие факторы, как артериальная гипертензия (АГ), курение, дислипидемия и ожирение позволяет в значительной степени снизить заболеваемость и летальность от этой патологии среди населения. В 1988 г. профессор Стенфордского университета (США) G. Reaven выделил комплекс сцепленных на патобиохимическом и патофизиологическом уровне факторов, обусловливающих чрезвычайно высокий суммарный риск развития ишемической болезни сердца (ИБС), как синдром Х, или метаболический синдром (МС) [4, 5]. Этот синдром является симптомокомплексом связанных между собой нарушений углеводного и жирового обмена, а также механизмов регуляции артериального давления (АД) и функции эндотелия, механизм которого обусловлен снижением чувствительности тканей к инсулину. В настоящее время проблема МС приобретает первостепенное значение из-за высокой распространенности (от 5 до 20%) среди популяции. Результаты крупных многоцентровых исследований продемонстрировали тесную взаимосвязь между АГ и другими симптомами МС [1, 3]. Это обусловливает важность своевременного лечения метаболических нарушений, включая медикаментозные и немедикаментозные методы их коррекции. Антигипертензивная терапия – одно из основных направлений лечения МС. При выборе антигипертензивных препаратов необходимо учитывать их метаболическую активность и органопротекторное действие.

Основними показаннями для застосування препарату ГЕМОФЕРОН є лікування і профілактика ЗДА і фолієводефіцитної анемії; підвищена потреба в залізі й інших компонентах препарату в період вагітності і годування груддю, при гіпохлоргідрії, хронічній крововтраті, опіковій хворобі, після операцій на шлунку, при гемодіалізі, целіакії, неспецифічному виразковому коліті та хворобі Крона, ентеритах, глистній інвазії, синдромі мальабсорбції, парентеральному харчуванні, різкому зменшенні маси тіла; у період інтенсивного росту і статевого дозрівання.