Законопроект «Про внесення змін до ст. 26 Закону України «Про засади державної мовної політики» (щодо мови маркування лікарських засобів)»

ПОДАННЯ
проекту Закону України «Про внесення змін до ст. 26 Закону України «Про засади державної мовної політики» (щодо мови маркування лікарських засобів)»

Відповідно до статті 93 Конституції України в порядку законодавчої ініціативи вношу на розгляд Верховної Ради України проект Закону України «Про внесення змін до ст. 26 Закону України «Про засади державної мовної політики» (щодо мови маркування лікарських засобів)».

Проект Закону під час його розгляду на пленарному засіданні Верховної Ради України доповідатиму особисто.

Додаток:

1. Текст проекту Закону України на 1 арк.

2. Порівняльна таблиця на 1 арк.

3. Пояснювальна записка на 4 арк.

4. Проект Постанови Верховної Ради України на 1 арк.

5. Електронний варіант зазначених матеріалів.

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
до проекту Закону України «Про внесення змін до ст. 26 Закону України «Про засади державної мовної політики» (щодо мови маркування лікарських засобів)»

1. Обґрунтування необхідності прийняття законопроекту

Закон України «Про засади державної мовної політики» № 5029-VI від 3 липня 2012 року, безумовно, став кроком вперед у справі захисту конституційних прав людини на необмежене використання рідної мови та недопущення дискримінації за мовними ознаками. Його прийняття наблизило нашу державу до стандартів демократичного суспільства та вирішити проблемне «мовне питання» з урахуванням мовних потреб мільйонів громадян, які хочуть спілкуватися своєю рідною мовою.

Тим не менш, у діючій редакції Закону не було враховано дуже важливе питання щодо мови маркування лікарських засобів, яке, безперечно, повинно бути прописано окремим пунктом у Законі, тому що має прямий вплив на здоров’я та життя людини.

До мене, а також до моїх колег депутатів-мажоритарників, обраних в Автономній Республіці Крим, щодня приходять десятки звернень від виборців з проханням відновити справедливість та захистити їхні права мати змогу отримувати інструкції до лікарських засобів на російській мові. На цей час переважна більшість ліків, в тому числі для постійного, щоденного використання, продаються в аптеках із інструкцією лише на українській мові.

Згідно результатів Всеукраїнського перепису населення 2001 року 76,6% жителів Криму або 1,5 млн. осіб складають російськомовне населення. Ці люди в основному не володіють українською мовою в обсязі, необхідному для розуміння спеціальної термінології та інформації про застосування лікарських засобів, викладеної в інструкціях. Така ж сама ситуація склалася і в південно-східних областях країни та в Севастополі, де російська мова з 2012 року є регіональною.

Згідно п. 3 ст. 26 «Мова реклами і маркування товарів» діючої редакції Закону України «Про засади державної мовної політики», «за рішенням виробників товарів поруч із текстом, викладеним державною мовою, може розміщуватися його переклад іншими мовами». Тобто розміщувати переклад інструкції або ні — вирішує лише виробник. Цією буквою закону користується і МОЗ України, тільки рекомендувавши, а не зобов’язавши виробників лікарських засобів докладати до лікарських засобів анотації не тільки українською, але й російською мовою. Інструкція про застосування російською є додатковою, але не обов’язковою умовою державної реєстрації (перереєстрації) медичних препаратів.

На практиці дуже маленька кількість виробників користується цим правом — адже додатковий друк інструкцій — це додаткова робота та непрогнозовані витрати. Хоча прецедент вже створено: так, до відомої фармацевтичної компанії «Дарниця» поскаржилася мешканка Севастополя, після чого фірма вирішила друкувати інструкції до лікарських препаратів на двох мовах.

Фактично вибір — друкувати інструкцію на іншій мові або ні –відданий на відкуп комерсантам від фармацевтики, які зацікавлені у створенні не максимально комфортних умов для покупців, а максимальної економії. В цей час люди вимушені купувати ліки, не розуміючи повною мірою змісту інструкції.

При цьому, згідно з прогнозними розрахунками, дублювання інформації на інструкціях на регіональній мові або мові національних меншин не призведе до подорожчання ліків, оскільки, наприклад, російська — є мовою міжнаціонального спілкування, і у виробників, як правило, вже є відповідний варіант тексту інструкції. Місцеві виробники витрати на переклад та додатковий друк іншомовної інструкції зможуть покрити зростанням попиту саме на їх препарат з боку споживачів у регіонах, де більш поширеними є регіональні мови та мови національних меншин.

Як результат заполітизованості «мовного» питання та пропаганди деякими політичними силами використання будь-якої мови, відмінної від державної, як фактору розпалювання неприязні та ворожнечі між українцями, зараз у нашій країні склалася наступна ситуація: якщо люди воліють читати книжки і газети російською мовою, вони — для балансу — не повинні мати можливості отримувати на ній інструкції до ліків.

Цей факт :

а) порушує конституційні права людей на використання рідної мови.

Статті 21-22 та 24 Конституції України гарантують «рівні конституційні права і свободи» всім громадянам, та виключає будь-які привілеї чи обмеження «за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками».

Права людей на використання рідної мови також гарантовані ст. 2 Декларації прав національностей України (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1991, № 53, ст.799): «Українська держава гарантує всім національностям право на збереження їх традиційного розселення і забезпечує існування національно-адміністративних одиниць, бере на себе обов’язок створювати належні умови для розвитку всіх національних мов і культур».

б) суперечить Закону України «Про лікарські засоби»

Згідно зі ст. 3 даного Закону «з метою реалізації права громадян України на охорону здоров’я держава забезпечує доступність найнеобхідніших лікарських засобів». При цьому, безумовно, доступність передбачає також можливість безперешкодно використовувати лікарський засіб, знаючи та розуміючи всі інструкції щодо його споживання.

Крім того, інструкція повинна сприяти правильному застосуванню ліків і не може вводити людей в оману.

в) суперечить європейським стандартам, яким наша держава прагне відповідати.

У нашій країні, за словами лікарів, люди часто купують медикаменти без попередньої консультації, а якщо ще не можуть прочитати інструкцію, то виникає подвійна загроза їхньому життю. Пацієнт повинен знати про протипоказання, про побічні ефекти, а якщо він не знає мови, на якій написана інструкція до ліків, то у зоні ризику опиняється найголовніша цінність — життя та здоров’я людини.

Влада повинна нарешті повернутися обличчям до цієї проблеми та повернути всім мешканцям України конституційне право на охорону свого здоров’я та необмежене використання рідної мови.

2. Мета і завдання прийняття Закону

Прийняття цього законопроекту полегшить життя тисячам вітчизняних споживачів, передусім людям похилого віку, які частіше, ніж інші громадяни використовують лікарські засоби та не володіють державною мовою в обсязі, необхідному для розуміння всіх вузькоспеціалізованих медичних термінів.

Крім цього, прийняття даного законопроекту наблизить нашу державу до стандартів демократичного суспільства та частково вирішить проблемне «мовне питання» з урахуванням мовних потреб мільйонів громадян, які хочуть спілкуватися своєю рідною мовою.

3. Загальна характеристика та основні положення законопроекту

Законопроектом пропонується внести зміни до статті 26 діючого Закону України «Про засади державної мовної політики» від 03.07.2012 №5029-VI щодо законодавчого закріплення обов’язку виробників забезпечувати виготовлені лікарські засоби інструкціями на державній та регіональні мові або мові національних меншин.

4. Стан нормативно-правової бази в цій сфері правового регулювання

Основними нормативно-правовими актами, що регулюють порушене питання є:

Конституція України (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1996, № 30, ст. 141);

Закон України «Про засади державної мовної політики» (№ 5029-VI від 03.07.2012);

Декларація прав національностей (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1991, N 53, ст.799);

Закон України «Про ратифікацію Європейської хартії регіональних мов або мов меншин» (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2003, № 30, ст.259);

Закон України «Про лікарські засоби» (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1996, N 22, ст. 86) та інші нормативно-правові акти.

5. Фінансово-економічне обґрунтування

Проект Закону не вимагає додаткових фінансових витрат з Державного бюджету та місцевих бюджетів.

6. Прогноз соціально-економічних та інших наслідків прийняття Закону

Прийняття Закону надасть змогу зняти соціальну напругу в суспільстві, яка є штучно створеною окремими політичними силами. Буде ліквідоване пригнічення прав людей, що у повсякденному житті користуються регіональною мовою або мовою національної меншини, на використання та доступність своєї рідної мови.

Крім цього, очікується зменшення випадків погіршення стану здоров’я громадян в результаті порушення правил прийому ліків через неможливість зрозуміти інструкцію до їх вживання в повному обсязі.

Проект

реєстр. № 2826 від 17.04.2013 р.

вноситься народним депутатом України

В.О. Дзоз

ЗАКОН УКРАЇНИ
Про внесення змін до ст. 26 Закону України «Про засади державної мовної політики» (щодо мови маркування лікарських засобів)

Верховна Рада України постановляє:

I. Внести до Закону України «Про засади державної мовної політики» (№5029-VI від 03.07.2012) наступні зміни:

Доповнити статтю 26 новим пунктом 4 наступного змісту:

«4. Інструкції про застосування лікарських засобів, а також про використання товарів, що впливають на здоров’я, виконуються державною мовою та однією з регіональних мов або мов національних меншин (за вибором виробника).»

II. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.

Порівняльна таблиця
до проекту Закону України «Про внесення змін до ст. 26 Закону України «Про засади державної мовної політики» (щодо мови маркування лікарських засобів)»

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!