Приватна медицина в Україні: потенціал та перспективи розвитку

9–10 жовтня 2014 р. у Львові відбулася 4-та Спеціалізована конференція «Приватна медицина в Україні–2014» — головний комунікаційний майданчик для учасників ринку приватних медичних послуг, створений з метою спільного пошуку інструментів для вдосконалення системи недержавної охорони здоров’я в Україні та методів просування даних послуг. Організатором заходу виступила компанія «МОРІОН» за підтримки Львівської міської ради. Серед партнерів — компанія «УкрКомЕкспо», Медичний центр Святої Параскеви, освітній центр «Студії охорони здоров’я», приватний вищий навчальний заклад післядипломної освіти «Академія Заблоцького», креативна агенція Emagine.

Вже традиційно захід зібрав провідних експертів галузі, серед яких — представники органів влади, топ-менеджери та власники приватних закладів охорони здоров’я, страхових, дослідницьких, консалтингових, сервісних та юридичних компаній.

Сьогодні перед учасниками ринку приватних медичних послуг постає безліч найрізноманітніших проблем, пов’язаних з організаційними, законодавчими, маркетинговими та іншими аспектами ведення бізнесу,що вимагають своєчасного вирішення. Конференція «Приватна медицина в Україні» завжди служить потужною платформою для цього сегмента ринку.

Регуляторні аспекти діяльності

Відкрив конференцію доповіддю«Українська медицина безнадійна?» Олег Березюк, заступник мера Львова з гуманітарних питань. Від чого залежить розвиток медицини в державі? На думку доповідача, в першу чергу, на нього впливає рівень культури суспільства (культура буття, спілкування, харчування, поведінки). Саме вона формує ставлення громадян до охорони здоров’я. Тому левову частку своїх зусиль влада повинна вкласти у виховання та розвиток культури суспільства, у тому числі культури споживання медичних послуг, ставлення до власного фізичного, духовного та ментального здоров’я.

Цього року бюджет охорони здоров’я Львова становив 450 млн грн. (25% загального фонду міського бюджету). Але 95% цих коштів витрачається на заробітну плату працівників охорони здоров’я та енергоносії, а не на розвиток закладів. Ні для кого не секрет, що зарплата, яку забезпечує держава медикам, надзвичайно низька, і багато лікарів паралельно отримують другу «зарплату» від пацієнтів за надані послуги. Існує думка, що якщо лікар кваліфікований та дотримується принципів моралі, то він отримує більшу винагороду. Проте в медицині склалися вульгарні економічні відносини (від лат. Vulgaris — простий, звичайний). Лікар без відповідних моральних якостей, який навчився робити руками декілька простих рухів, встановлює «прайс» на свої послуги, при цьому не розуміючи, що щось робить не так з етичної точки зору. Як зазначив заступник міського голови, реформа міської медицини, що триває протягом останніх років, свідчить, що основними її противниками є саме лікарі — люди з високим рівнем інтелекту, які повинні підтримувати зміни в охороні здоров’я, проте звикли мислити вульгарно.

Реформа в медицині — це, в першу чергу зміна вульгарних потоків фінансування. І розпочинати її потрібно із змін в системі медичної освіти та підготовки управлінських кадрів. Багато хто з медичних працівників давно зрозумів, що помилився з місцем навчання, проте продовжує працювати не за покликанням. Останнім часом з першого курсу Львівського національного медичного університету ім. Данила Галицького за власним бажанням щорічно відраховуються близько 10% студентів. За словами О. Березюка, це відбувається завдяки впровадженню системи зовнішнього незалежного оцінювання. Нині абітурієнти, які вклали час в свою освіту, зрозумівши, що медицина не для них, спокійно залишають навчальний заклад, в якому продовжують навчання студенти, які стануть гарними спеціалістами в своїй галузі. У той же час, змінюється і ставлення викладачів — побачивши розум в очах студентів, вони також професійно зростають, щоб не було соромно за своє невігластво.

Якщо в закладах охорони здоров’я будуть працювати освічені та інтелігентні фахівці, якщо держава створюватиме умови, в яких їх знання і праця будуть цінуватися, то з часом в Україні автоматично з’явиться когорта лікарів, гідних своєї професії. Це завдання надскладне, адже сьогодні процвітає модель, коли на посади приймаються медики за іншими ознаками, і в першу чергу за фактором приналежності до відомих прізвищ.

Управління закладами охорони здоров’я також потребує змін. На думку О. Березюка, лікарі не мають вродженого дару керувати — це інша сфера ментальної діяльності. Гарні лікарі не стануть ефективними управлінцями, і навпаки. Таким чином, управління та освіта — ці ті дві складові, які зможуть витягти медицину з безнадійного становища. Але для цього потрібні також грошові інвестиції та зусилля влади. Сьогодні приватна медицина є прикладом, як прозоро та якісно функціонувати в складних економічних умовах. І державні клініки мають брати з них приклад.

Андрій Базилевич, професор кафедри пропедевтики внутрішньої медицини № 1 Львівського національного медичного університету ім. Данила Галицького, член правління Всеукраїнського лікарського товариства (ВУЛТ)та член головної управи Українського лікарського товариства у Львові, повідомив, що 1 жовтня до Парламенту подано проект Закону України «Про лікарське самоврядування» (реєстраційний № 5124). Це дозволить запровадити у системі охорони здоров’я інститут лікарського самоврядування. Завданнями лікарського самоврядування визначено дотримання органами лікарського самоврядування незалежності лікаря, захист від втручання у здійснення лікарської діяльності; забезпечення рівності прав та обов’язків лікарів — членів товариства; підтримання високого професійного рівня лікарів; створення сприятливих умов для здійснення лікарської практики та забезпечення балансу у взаєминах «лікар — пацієнт» тощо. Також 1 жовтня між МОЗ України і ВУЛТ підписано Меморандум про співпрацю, яким задокументовано намір співпрацювати в питаннях реформування і розвитку системи охорони здоров’я України, зокрема реалізації Концепції побудови нової національної системи охорони здоров’я.

Доповідь Ольги Худошиної, заступника начальника Управління з питань якості надання медичної допомоги, керівника відділу з питань якості та оцінки відповідності МОЗ України, була присвячена контролю якості надання медичної допомоги у закладах охорони здоров’я. Оцінка якості медичної допомоги полягає у визначенні відповідності наданої медичної допомоги встановленим стандартам у сфері охорони здоров’я. Серед складових контрол­ю якості — структура, процес, результати медичної допомоги, організація надання допомоги, контроль за реалізацією рішень, відповідність кваліфікаційним вимогам лікарів та середнього медичного персоналу, вивчення думки пацієнтів, права та безпека пацієнтів.

Внутрішній контроль якості включає конт­роль за кваліфікацією медичних працівників; самооцінку медичних працівників; організацію надання допомоги; реалізацію управлінських рішень; дотримання стандартів та протоколів; моніторинг індикаторів якості; вивчення думки пацієнтів. Зовнішній контроль якості — це контроль за дотриманням Ліцензійних умов; акредитація закладів охорони здоров’я; атестація медичних працівників; клініко-експертна оцінка якості.

Клініко-експертна оцінка якості медичної допомоги здійснюється медичними радами закладів охорони здоров’я, клініко-експертними комісіями МОЗ України та/або структурними підрозділами з питань охорони здоров’я державних адміністрацій.

Відповідно до наказу МОЗ України від 06.08.2013 р. № 693 «Про організацію клініко-експертної оцінки якості медичної допомоги» Медична рада закладу охорони здоров’я створюється з метою залучення працівників лікувальних установ незалежно від форми власності та підпорядкування до діяльності з проведення оцінки якості та обсягів медичної допомоги та медичних послуг. Серед її завдань:

  • координація діяльності структурних підрозділів закладу охорони здоров’я щодо впровадження заходів з управління та контролю якості медичної допомоги;
  • участь у моніторингу ефективності управління та контролю якості медичної допомоги в установі;
  • розробка пропозицій та планування заходів щодо поліпшення якості медичної допомоги;
  • здійснення експертизи відповідності наданої медичної допомоги та медичних послуг вимогам клінічних настанов та протоколів у сфері охорони здоров’я;
  • підготовка та подання документації для розгляду клініко-експертними комісіями з рецензією щодо допущених порушень і помилок під час надання медичної допомоги та медичних послуг та рекомендаціями щодо унеможливлення таких помилок надалі.

До складу Медичної ради входять керівники структурних підрозділів закладу охорони здоров’я; працівники науково-дослідних установ, вищих медичних навчальних закладів, з якими співпрацює заклад (за згодою); представники професійних спілок, їх об’єднань у галузі охорони здоров’я, організацій роботодавців, їх об’єднань у галузі охорони здоров’я, громадських об’єднань лікарів.

Стандарти та уніфіковані клінічні протоколи містять клінічні індикатори якості медичної допомоги, за якими і проводиться її оцінка. Моніторинг клінічних індикаторів в лікувальних установах здійснюється відповідальною особою, призначеною керівником. Порядок моніторингу затверджено наказом МОЗ України від 11.09.2013 р. № 795.

Про результати спеціального пілотного дослідження, присвяченого ринку приватної медицині України, розповів Павло Ковтонюк, головний редактор журналу «PRO Менеджмент в охороні здоров’я». Дослідження не є репрезентативним, оскільки було використано бази даних 5 партнерів дослідження. Опитування проводилося 13 серпня — 12 вересня 2014 р. анонімно за допомогою веб-форми, яка містила 36 питань, поділених на 6 блоків. Всього було отримано 158 відповідей.

Блок 1: Управління персоналом

У дослідженні взяли участь переважно невеликі амбулаторії та діагностичні центри (у 77% респондентів кількість співробітників становить менше 100 осіб). При цьому тільки у 14% респондентів усі лікарі є штатними працівниками, тобто більша частина установ залежить від сумісників. Зокрема, 11% клінік мають більше 75% сумісників. При прийомі на роботу головним критерієм є досвід роботи (68%), за яким йдуть особисті якості (64%), клінічна практика (51%), навички спілкування з пацієнтом (35%). Основним методом мотивації залишається матеріальна — це застосовується у 59% приватних закладів. Нематеріальну мотивацію (особисті відзнаки, можливості навчання) використовують 34% приватних клінік. Близько 42% респондентів пропонують заробітну платню нижче 5000 грн. (для терапевта або іншого типового спеціаліста першої категорії), а є 3% клінік, які платять такому фахівцю більше 20 000 грн.

Блок 2: Маркетинг

Вивчаючи питання, скільки пацієнтів звертаються до конкретного лікаря, скільки приходить «на клініку» або порівну, визначено, що кожна з цих категорій отримала майже однаковий результат — близько 31–32%. Реклама в мережі Інтернет сьогодні є провідним інструментом залучення первинних пацієнтів, за яким ідуть зовнішня реклама, знижки та акції. При цьому близько 16% клінік не використовують нічого, покладаючись на «сарафанне радіо». 34% клінік використовують агентські договори — виплачують винагороду лікарям, які направляють пацієнтів.

Блок 3: інформаційні технології

Тільки 57% респондентів зазначили, що мають медичну інформаційну систему. При цьому 32% закладів навіть не планують її впроваджувати. Також проводилось опитування, чи мають пацієнти доступ до медичної інформаційної системи. Широкий доступ для пацієнтів (наприклад до власної медичної картки) надають 8% клінік, які мають інформаційні системи. У 21% приватних закладів пацієнти мають обмежений доступ (наприклад до результатів лабораторних досліджень).

Блок 4: управління якістю, стандарти і протоколи

Внутрішні стандарти якості медичної допомоги відсутні у 18% клінік, у 24% задокументовані стандарти наявні лише у окремих лікарів. Стандарти МОЗ України використовують у 51% приватних установ, 11% — не використовують, а 37% використовують для формальних питань (у разі перевірок, вирішення конфліктів).

Приватна медицина в Україні: потенціал та перспективи розвитку

Блок 5: фінанси

За останні 3 роки фінансові результати покращилися у 67% опитаних, а 69% респондентів планують розширятися або впроваджувати нові послуги, і тільки у 3% справи значно погіршилися. Серед перспективних напрямків для розширення — діагностика, малоінвазивна хірургія, реа­білітація, педіатрія. Також було поставлено питання: «Яка частка фонду оплати праці у Вашому закладі виплачується в конверті?». 33% опитаних зазначили, що більшість працівників повністю або частково отримують таку зарплату, 23% — що деякі працівники, а 44% — що жоден працівник не отримує гроші в конверті.

Блок 6: майбутнє галузі приватної медицини

На запитання «Яку частку медичного ринку України у грошовому вираженні може займати приватна медицина через 5 років?», 23% опитуваних відповіли, що цей показник може сягати більше 50%.

Питання створення асоціації приватної медицини обговорюється протягом останнього року, близько 35% готові брати участь у створенні, 47% — готові приєднатися до неї у разі створення, 8% — підтримують, але приєднуватися не будуть, 5% — не підтримують.

П. Ковтонюк запропонував експертам ринку прокоментувати результати, отримані в результаті вищезазначеного пілотного дослідження.

 

На думку Тетяни Міхнової, генерального директора Медичного центру Святої Параскеви, ринок приватної медицини знаходиться в стані глибокої стагнації — немає розвит­ку, не надходять інвестиції, багато компаній продовжують виплачувати зарплату у конвертах. Крім того, 69% готові розширюватися або впроваджувати нові послуги, проте дивно, що частка осіб, які говорять про значне покращення фінансової ситуації, знач­но менша (25%). Доповідач також підкреслила, що при прийомі на роботу наявність у лікаря категорії важлива лише для 8% опитуваних, що, з її точки зору, є неприйнятним.

Як зазначила Олена Мороз, генеральний директор клініки «Інтерсоно», нині відсутній системний підхід до побудови бізнесу в сфері приватної медицини. Більшість приватних клінік, як і 15 років тому, відкриваються виключно для реалізації амбіцій власника, а не для того, щоб досягти результатів та довго існувати на ринку. Звичайно, бізнес повинен приносити дохід, але в медичному бізнесі спочатку слід інвестувати в якість послуг, і лише згодом — повертати вкладені кошти.

За словами Галини Усенко, генерального директора клініки «Інто-Сана», проблемою приватних клінік є відсутність не лише системності, а й зрілості. Про це свідчить результат дослідження: 49% опитаних не використовують в роботі протоколи МОЗ, тобто йдуть на необґрунтований ризик. Викликає сумніви, що 58% клінік, які взяли участь у дослідженні, дійсно впровадили в свою роботу внутрішні стандарти якості медичної допомоги. Тільки 39% респондентів оцінюють якість роботи лікаря за критерієм дотримання стандартів у роботі. Це, по суті, є демонстрацією незрілості ринку.

З точки зору Сергія Джеваги, генерального директора медичного центру «Інго», продемонстровані результати дійсно є глобальним зрізом того, що відбувається в приватній медицині. Він погодився з думкою колег, що у багатьох випадках відкриття лікувальних закладів — гонитва за швидкими грошима, проте результату вони так і не досягнуть. Як правило, це стосується невеликих закладів, засновниками яких є лікарі. Дійсно, лікарі — не бізнесмени, вони нерідко не думають про організацію роботи, планування та подальший розвиток, адже у них і так вже є власний маленький світ.

Наталія Тулінова, заступник генерального директора з питань розвитку маркетингу та продажу клініки ISIDA, підняла питання агентських договорів — колосальної залежності медичного бізнесу від плати за «голову» пацієнта. Така стратегія є яскравою демонстрацією планування розвитку лише на короткострокову перспективу та бажання отримати «швидкі» гроші. Проте медичний бізнес повинен розвиватися етично, на довгострокову перс­пективу. Експерт також висловила здивування, що трохи більше половини респондентів впровадили медичну інформаційну систему, в той час як переважна більшість готові використовувати просування послуг за допомогою мережі Інтернет. У цьому, на її думку, є конфлікт — багато хто готовий бути представленим в інформаційному полі вибору пацієнта, проте не хоче потурбуватися, щоб забезпечити цьому пацієнтові елементарне інформаційне зберігання даних про хворобу та методики лікування.

Приватний сектор: міжнародний та український досвід

Яків Березницький, головний лікар клініки «Гарвіс», професор, завідувач кафедри хірургії № 1 ДЗ «Дніпропетровська медична академія МОЗ України», торкнувся питання розвитку стаціонарної приватної медицини в Україні. На сьогодні можна стверджувати, що існує проблема ефективного використання ресурсів стаціонарів. Зокрема, це недосконалі механізми фінансування, відсутність системного контролю якості медичного обслуговування, неефективне планування ресурсів. Вирішити їх допоможе зміна механізму фінансування, впровадження належної системи менеджменту якості, планування використання ресурсів.

Клініка «Гарвіс» розпочала роботу у квітні 1997 р. на арендованих площах багатопрофільної лікарні. За цей час проведено 19 681 операцію за 10 хірургічними напрямками, при цьому середній показник ліжко-дня становить 2,5 доби. 4 роки тому на базі клініки разом із Дніпропетровською медичною академією було відкрито центр з навчання спеціалістів практичним навичкам лапароскопічної хірургії, в якому також проходять майстер-класи за участю провідних іноземних фахівців.

Формування клінічних протоколів та конт­роль їх виконання — важлива складова діяльності клініки. За словами Я. Березницького, для оптимізації формування протоколів (стандартів) медичної допомоги необхідно впровадити наступні три складові: класифікація захворювань, які мають клінічні розширення; довідник медичних процедур і хірургічних операцій; довідник медикаментів, реактивів та витратних матеріалів.

Серед проблемних питань, які стримують розвиток приватної стаціонарної допомоги, відзначено відсутність ліцензій для підприємців-хірургів на здійснення хірургічної діяльності, які б дозволили створити здорове конкурентне середовище, адже пацієнт зможе обрати лікаря, який його оперуватиме, а лікар зможе легально отримати прибуток з оптимальним податковим навантаженням. Також доцільно дозволити приймати медичний персонал на роботу на конт­рактній основі, що дозволить деталізувати умови оплати праці, встановлювати показники якості роботи, вводити додаткове обґрунтування для звільнення.

Доповідь «Приватна медицина Туреччини: досвід побудови ефективної системи медичного туризму» представила Юлія Хомич, директор департаменту СНД Турецької асоціації медичного туризму, яка на сьогодні налічує більше 300 членів та має більше 70 представництв у світі. Міністерство охорони здоров’я Туреччини курує 55% медичних установ, при цьому фінансування сектору охорони здоров’я становить 8% ВВП. Страхова медицина покриває 80–100% затрат за всіма медичними напрямками. Як зазначила експерт, протягом останніх 10 років обсяг приватних інвестицій становив більше 30 млрд дол. США, із яких 20 млрд — саме на відбудову приватного сектора. Серед останніх ініціатив — створення вільних економічних зон «Тhe Health Free Zone».

Ю. Хоміч детально розповіла про переваги створення «The Health Free Zone», серед яких спрощення податкової системи (відсутність ПДВ та інших податків на прибуток), створення приваб­ливих інвестиційних умов для іноземних інвесторів; мінімізація бюрократії; рівні умови як для вітчизняних, так і для іноземних інвесторів. Деякі з законів Республіки Туреччина не будуть застосовані на території «The Health Free Zone».

Основні засади функціонування «The Health Free Zone»: залучення до роботи іноземних лікарів, які не говорять турецькою; іноземні лікарі-консультанти мають право роботи (надання консультацій) без дозволу на роботу; дозвіл на роботу буде надаватися іноземному молодшому медичному персоналу (медичні сестри, асистенти і т.д.); гнучкість в роботі (обстеження, планування, лікування і т.д.).

Насамкінець Ю. Хомич підкреслила, що в України є всі шанси вийти на ринок медичного туризму. Для цього необхідно обрати пріоритетні напрямки медицини, підготувати інфраструктуру клініки та створити пакет послуг для іноземного пацієнта. Після цього можливий вибір цільового ринку (швидше за все треба орієнтуватися на країни СНД через схожий менталітет та відсутність мовного бар’єру) та просування. Особливу увагу треба звернути на крос-культурний маркетинг послуг — донести до потенційного пацієнта, що він отримає в клініці, а не те, що клініка пропонує. Створення «The Health Free Zones» — також перспектива на майбутнє, але за умови зникнення бюрократичних та корупційних бар’єрів.

Тему перспектив експорту та імпорту медичних послуг, які у більшості випадків можна трактувати як в’їзний та виїзний медичний туризм, продов­жив Ігор Торський, віце-президент Української асоціації медичного туризму. Кожна країна намагається збільшити частку експорту, що сприяє розвитку економіки.

Для збільшення частки в’їзного медичного туризму необхідно враховувати стан розвитку окремих галузей медицини, вартість діагностики та лікування у різних країнах, законодавче регулювання. Важливими чинниками є стан транспортної та готельної індустрії та рівень володіння іноземними мовами. Але найбільш вагомим аргументом при виборі країни для лікування чи діагностики є те, як сприймається її бренд. Україні як державі, що активно інтегрується у міжнародні структури, доведеться пройти ще немалий шлях для розвитку свого позитивного іміджу в сфері медичного туризму. При роботі з іноземними пацієнтами необхідне дотримання правил медичної етики та деонтології, конфіденційності, а також передача медичних даних. Пацієнту необхідно забезпечити належний мовний супровід, відповідне транспортування, а при його поверненні на батьківщину — налагодити зворотній зв’язок. Клініки, які бажають розвивати медичний туризм, також повинні подбати про наявність таких сертифікатів, як ISO, TEMOS, JCI. Слід працювати тільки з професійними провайдерами, що мають успішний досвід роботи у цій сфері, та мати медичних працівників у своєму штаті.

В Україні вже досягли сучасного рівня як окремі галузі медицини, так і окремі заклади. Існують й унікальні в світі розробки (клініка професора Козявкіна). На думку виступаючого, основними напрямками в’їздного медичного туризму в Україну є лікування стовбуровими клітинами, пластична хірургія, офтальмологія, репродукція, реабілітація, стоматологія, кібер-ніж, ПЕТ-КТ.

Радмила Гревцова, керуючий партнер консалтингової компанії «Юркрафт Медицина», розглянула правові аспекти оподаткування медичних послуг ПДВ. Відповідно до п.197.1.5. Податкового кодексу України звільняються від оподаткування операції з постачання послуг з охорони здоров’я закладами охорони здоров’я, що мають ліцензію на постачання таких послуг за деякими винятками. Нерідко у податкових органів та платників податків складається різне бачення того, чи належить та чи інша медична послуга до винятків, передбачених Податковим кодексом. Так, одна з «точок напруженості» —віднесення медичних послуг до профілактичних медичних оглядів із підготовкою висновку про стан здоров’я на прохання громадян. Чинне законодавство України не містить визначення поняття «профілактичний медичний огляд». Воно врегульовує підстави та порядок проведення обов’язкових профілактичних медичних оглядів, що проводяться у передбачених законодавством випадках. Відповідно до листа МОЗ України від 12.12.2012 р. № 3.15-58/5167/570,профілактичний медичний огляд проводиться виключно у відповідності з обов’язковим обсягом досліджень та по закінченні готується висновок про стан здоров’я, що включає висновки усіх спеціалістів, затверджений комісією.

Р. Гревцова у доповіді також розглянула питання оподаткування ПДВ медичного обслуговування громадян за їх бажанням у медичних закладах із поліпшеним сервісним обслуговуванням. На жаль, чинне законодавство України не містить і визначення поняття «поліпшене сервісне обслуговування». Роз’яснення щодо визначення терміну «поліпшене сервісне обслуговування у медичних закладах» надано МОЗ України у листі від 12.03.1999 р. № 10.03.68/252: «Даний термін застосовується тільки до стаціонарних закладів та відділень закладів охорони здоров’я, в яких крім медичного та необхідного побутового обладнання, палати для перебування хворих оснащені додатково телевізорами, телефонами, кондиціонерами та іншими побутовими приладами, обладнанням, ковдрами тощо, призначеними для підвищення комфортності перебування, та оплату яких в частині визначення вартості таких послуг згодні сплачувати хворі». Не може вважатися поліпшеним сервісним обслуговуванням наявність медичного обладнання будь-якого рівня, наявність холодильника в палаті та кількість в ній хворих. До поліпшеного сервісного обслуговування не входить також обладнання холів та інших загальних приміщень холодильниками, телевізорами, м’якими меблями, ковдрами тощо як в амбулаторних, так і в стаціонарних закладах та відділеннях закладів охорони здоров’я».

Р. Гревцова підкреслила, що існують випадки, коли скарги платників податків, які ґрунтувалися в тому числі на зазначених вище підставах, було задоволено, а податкові повідомлення-рішення скасовано. Щоб забезпечити дотримання податкового законодавства та уникнути можливих необґрунтованих претензій, не стикнутися з такими проблемами, закладам охорони здоров’я доцільно проходити фінансовий, управлінський та юридичний аудит, а також звертатися до контролюючих органів за індивідуальною податковою консультацією.

Микола Орлов, партнер юридичної фірми «ОМП», представив доповідь «Приватні клініки: інвестиційна привабливість, помножена на безпеку бізнесу». Серед основних складових приватної клініки як бізнесу він зазначив торгову марку (бренд) та іншу інтелектуальну власність; команду фахівців; нерухомість (власність або оренда); договори з ключовими клієнтами; обладнання. Серед основних прорахунків власників клінік з юридичної точки зору було виділено наступне:

  • оформлення торгової марки відкладається на потім;
  • не розділяється компанія — власник нерухомості та компанія — надавач послуг;
  • персонал не «прив’язується» договорами;
  • існує заплутаність у тому, хто чим володіє та керує (мікс суб’єкта підприємницької діяльності, юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців);
  • політика активної податкової мінімізації;
  • розповсюдження ділової інформації.

Розглядаючи персонал як складову частину бізнесу, юрист зазначив, що персонал стає активом, коли зі співробітниками оформлені офіційні договори та виплачується офіційна зарплата, існують корпоративна культура та чіткі правила поведінки, а також приділяється підвищена увага ключовим фахівцям (зокрема головному лікарю). Останнім часом законодавство України еволюціо­нує у бік роботодавця. Відповідно до законодавчих змін звільнити працівників можна без поважних причин (з виплатою зарплати за 6 міс). Крім того, можна встановити штрафи за «невідпрацювання», детально регулювати посадові обов’язки

Безпека бізнесу — інформаційна безпека. Величезною проблемою є необмежений доступ до інформації всередині компаній. За словами доповідача, окрім уваги до роботи ІТ-персоналу, доступ до інформації слід надавати лише тим, кому вона необхідна. Також обов’язково мають бути запроваджені чіткі правила поводження з інформацією та її градація. У більшості випадків розкриття інформації можливе лише за згоди директора/власника.

М. Орлов також порекомендував присутнім бути обережними в податкових іграх, адже наступні декілька років пройдуть у боротьбі держави за податкові надходження. Серед перспективних юридичних завдань приватної медицини на 2015 р. юрист зазначив розвиток міжнародного медичного туризму (в Україну); створення мережевих закладів та розбудову стаціонарів; подальше врегулювання прав лікаря та пацієнта.

Усі виступаючі неодноразово наголошували на необхідності створення асоціації приватної медицини в Україні. Це дозволить не лише обмінюватися досвідом, але й посилювати позиції один одного та займати достойне місце в системі охорони здоров’я. Найважливішим напрямком діяльності для майбутньої асоціації повин­на стати нормотворча робота — без зміни регуляторного поля в державі якісно функціонувати приватна медицина не зможе.

Детальніше з доповідями конференції можна ознайомитися на сайтах http://www.apteka.ua та http://www.morion.ua.

Ганна Барміна,
фото Сергія Бека

6870

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!

Коментарі

Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим

Добавить свой

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Останні новини та статті