Об’єднання організацій роботодавців медичної та мікробіологічної промисловості України (далі – ООРММП України) повідомляє, що у зв’язку із запровадженням в Україні процедури державних закупівель лікарських засобів через міжнародні організації, локальні виробники, промислові потужності яких розташовані в Україні, можуть залишитися поза межами закупівель. На виконання вимог Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення своєчасного доступу пацієнтів до необхідних лікарських засобів та медичних виробів шляхом здійснення державних закупівель із залученням спеціалізованих організацій, які здійснюють закупівлі» були ухвалені підзаконні нормативно-правові акти, які містять дискримінаційні положення.
Міжнародні організації, такі як ВООЗ та ЮНІСЕФ, зазвичай надають послуги із закупівель відсталим країнам, у яких відсутня зрозуміла система забезпечення громадського здоров’я. Тому вони орієнтовані на закупівлю ліків, які пройшли процедуру прекваліфікації ВООЗ.
Українським законодавством врегульовано питання забезпечення якості лікарських засобів, їх допуску на ринок та порядку закупівель. Зауважимо, що протягом останніх років українська фармацевтична промисловість намагалася розвиватися відповідно до вимог ЄС. Наприклад, настанови з належних практик виробництва, дистрибуції гармонізовані із відповідними настановами ЄС. Вимоги ЄС більш жорсткі, ніж ВОЗ. Тому локальні виробники проходили оцінку відповідності продукції та умов виробництва відповідно до вимог законодавства України, а не правил ВОЗ, розроблених для забезпечення відсталих країн.
Проходження процедури прекваліфікації займає 1–2 роки. Тому локальні виробники не встигнуть зробити це до початку проведення торгів. З метою недопущення такої ситуації та внесення відповідних змін до законодавства, ООРММП України направило відповідний лист до МОЗ України, а також спільно з Асоціацією «Виробники ліків України» було направлено лист і до Служби безпеки України. Пропонуємо увазі читачів дані листи.
Нагадаємо, за результатами останнього засідання ООРММП України, яке відбулося 28 жовтня, організацією також було направлено відповідні звернення до Президента України, Прем’єр-міністра, голови Верховної Ради та АМКУ.
МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ
(МОЗ України)
від 23.11.2015 р. № 20-02/756/16/2771/-15/36931
Об’єднання організацій роботодавців
медичної та мікробіологічної
промисловості України
МОЗ України на виконання доручень Секретаріату Кабінету Міністрів України від 24.10.2015 р. № 17617/0/2-15 р. та від 04.11.2015 р. № 18162/0/2-15 розглянуло листи Об’єднання організацій роботодавців медичної та мікробіологічної промисловості України від 21.10.2015 р. № 01/274 та від 29.10.2015 р. № 01/284 відповідно, щодо придбання лікарських засобів і медичних виробів із залученням спеціалізованих організацій, які здійснюють закупівлі та повідомляє наступне.
Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення своєчасного доступу пацієнтів до необхідних лікарських засобів та медичних виробів шляхом здійснення державних закупівель із залученням спеціалізованих організацій, які здійснюють закупівлі» (далі- Закон) товари і послуги, які підлягають закупівлі відповідно до угод щодо закупівлі, що укладаються центральним органом виконавчої влади України, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, із спеціалізованими організаціями, які здійснюють закупівлі, виведено з-під дії закону «Про здійснення державних закупівель». Закупівля таких товарів, робіт і послуг здійснюється згідно з правилами і процедурами, встановленими відповідними спеціалізованими організаціями, які здійснюють закупівлі, з урахуванням порядку, визначеного Кабінетом Міністрів України.
Наразі Міністерством охорони здоров’я досягнено письмових домовленостей із спеціалізованими організаціями та механізмами Організації Об’єднаних Націй (ПРООН та ЮНІСЕФ) і Королівською Агенцією Великобританії (Crown Agents) щодо закупівель лікарських засобів та медичних виробів.
Правила та процедури зазначених організацій не передбачають встановлення будь-яких дискримінаційних умов чи преференцій участі в торгах вітчизняних виробників, а, натомість, передбачають дотримання принципів подібних встановленим статтею 3 Закону «Про здійснення державних закупівель».
Встановлення умов участі в міжнародних торгах не є предметом регулювання на рівні підзаконних нормативних актів чи домовленостей та суперечитиме Закону.
Одночасно слід зазначити, що за наявною інформацією, що оголошувалася публічно, представники спеціалізованих організацій, що здійснюватимуть закупівлі, проводять зустрічі з потенційними учасниками торгів з метою роз’яснення правил та процедур, відповідно до яких проводитимуться торги.
Заступник Міністра
Ігор Перегінець
СПІЛЬНЕ ЗВЕРНЕННЯ
Асоціації «Виробники ліків України»
та
Об’єднання організацій роботодавців медичної та мікробіологічної промисловості України
Голові Служби безпеки України
Грицаку В.С.
Шановний Василю Сергійовичу!
Асоціація «Виробники ліків України» та Об’єднання організацій роботодавців медичної та мікробіологічної промисловості України, членами яких є провідні вітчизняні фармацевтичні підприємства, засвідчуючи повагу, звертаються до Вас із проханням розглянути надзвичайну ситуацію, яка на сьогодні складається у фармацевтичному секторі галузі охорони здоров’я України, та в межах компетенції вжити всіх можливих заходів у частині забезпечення рівних умов для національних та іноземних суб’єктів господарювання під час здійснення анонсованих Міністерством охорони здоров’я України державних закупівель із залученням міжнародних спеціалізованих організацій.
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про Службу безпеки України» на Службу безпеки України покладається у межах визначеної законодавством компетенції захист державного суверенітету, конституційного ладу, територіальної цілісності, економічного, науково-технічного і оборонного потенціалу України, законних інтересів держави та прав громадян від розвідувально-підривної діяльності іноземних спеціальних служб, посягань з боку окремих організацій, груп та осіб, а також забезпечення охорони державної таємниці.
У той же час Міністерством охорони здоров’я України вже кілька років поспіль проводиться послідовна державна політика, що спрямована на дискримінацію вітчизняних виробників лікарських засобів України та надання конкурентних переваг іноземним виробникам лікарських засобів, що, у свою чергу, породжує корупційні ризики в роботі Міністерства охорони здоров’я України, зменшує доступність населення України до якісних та ефективних ліків та створює серйозну загрозу науково-технічному, експортному та оборонному потенціалу України.
Забезпечення населення доступними та якісними життєво необхідними ліками є стратегічним завданням державної політики. Власне, уся фармацевтична промисловість належить до стратегічних галузей народного господарства.
Відповідно до Концепції розвитку фармацевтичного сектору галузі охорони здоров’я України на 2011–2020 рр. (у редакції, затвердженій наказом МОЗ України від 27.03.2013 р. № 242) на сучасному етапі насиченого фармацевтичного ринку актуальними є економічна доступність лікарських засобів з їх доведеною ефективністю, безпекою та якістю за світовими стандартами та забезпечення ефективної фармакотерапії шляхом створення системи регламентації призначення та застосування лікарських засобів відповідно до формулярів лікарських засобів, протоколів та стандартів лікування, створених на основі європейських документів, відповідального самолікування, державного регулювання ціноутворення та моніторингу цін на лікарські засоби
Серед основних напрямків реалізації Концепції є заходи із запровадження нових преференцій для вітчизняних виробників лікарських засобів під час освоєння виробництва конкурентоспроможних інноваційних та генеричних імпортозамінних ліків під час державної закупівлі вітчизняних препаратів, а також надання вітчизняним виробничим підприємствам, що здійснюють виробництво ліків, преференції в системі закупівлі лікарських засобів за державні кошти та забезпечення режиму найбільшого сприяння з боку держави фармацевтичним підприємствам, які відповідають встановленим вимогам.
Усі ці заходи, передбачені Концепцією розвитку фармацевтичного сектору, не лише сприятимуть зміцненню економічної незалежності держави, але й збільшать податкові надходження до Державного бюджету, створять додаткові робочі місця та сприятимуть покращенню здоров’я нації.
Необхідність реформування системи державних закупівель, яка існує в Україні, у напрямку створення прозорого середовища у вказаній сфері, у тому числі шляхом залучення авторитетних міжнародних організацій, – не викликає сумніву.
Разом із тим ситуація, яка склалася напередодні закупівель, є кричущою, адже під гаслом забезпечення своєчасного доступу пацієнтів до необхідних лікарських засобів створюються такі нормативно-правові та договірні умови, за яких вітчизняних виробників ліків може бути відсторонено від участі в тендерах із залученням міжнародних спеціалізованих організацій, що обґрунтовується наступним.
Кабінетом Міністрів України на виконання вимог Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення своєчасного доступу пацієнтів до необхідних лікарських засобів та медичних виробів шляхом здійснення державних закупівель із залученням спеціалізованих організацій, які здійснюють закупівлі» від 19.03.2015 р. № 269-VІІІ було прийнято базові підзаконні акти, які регулюють питання закупівель із залученням спеціалізованих організацій, а саме:
- постанову Уряду від 8 жовтня 2015 р. № 787 «Про затвердження переліку лікарських засобів та медичних виробів, які закуповуються на підставі письмових домовленостей щодо закупівлі із спеціалізованими організаціями, які здійснюють закупівлі»;
- постанову Уряду від 22 липня 2015 р. № 622 «Деякі питання забезпечення своєчасного доступу пацієнтів до необхідних лікарських засобів та медичних виробів шляхом здійснення державних закупівель із залученням спеціалізованих організацій, які здійснюють закупівлі».
Метою зазначених постанов Уряду є визначення на підзаконному рівні особливостей вибору спеціалізованих організацій, які здійснюють закупівлі, укладення МОЗ угод щодо таких закупівель, та інших особливостей здійснення державних закупівель.
Зокрема, постановою Кабінету Міністрів № 622 (п. 3) передбачено укладення МОЗ письмових домовленостей (меморандум, угода, базова угода, договір, контракт тощо) щодо закупівель товарів і послуг за рахунок бюджетних коштів у спеціалізованих організацій (за Законом це — спеціалізовані фонди, організації та механізми ООН, Міжнародна асоціація забезпечення медикаментами (International Dispensary Association), Королівська Агенція Великобританії (Crown Agents), Глобальний механізм із забезпечення лікарськими засобами (Global Drug Facility), Партнерство у сфері постачання та управління поставками (Partnership for Supply Chain Management).
Постановою Уряду № 787 затверджено перелік лікарських засобів та виробів медичого призначення, які закуповуються на підставі письмових домовленостей щодо закупівлі із спеціалізованими організаціями, які здійснюють закупівлі (питання процедури здійснення закупівель актом не регламентовано, оскільки не є предметом його регулювання).
Натомість, вказані підзаконні нормативно-правові акти не містять положень про можливість вітчизняних виробників лікарських засобів брати участь у вказаних закупівлях.
Відсутність у постановах Уряду такої прямої норми може призвести до того, що вітчизняних виробників буде відсторонено від закупівель, адже міжнародні організації, приміром, ВООЗ та ЮНІСЕФ, орієнтовані на закупівлю ліків, які пройшли процедуру прекваліфікації ВООЗ.
Вказану процедуру пройшли окремі іноземні компанії, у тому числі транснаціональні корпорації.
Вітчизняний виробник не пройшов прекваліфікацію, оскільки не зобов’язаний був це робити за українським законодавством. Пройти таку процедуру до моменту проведення торгів локальні виробники не зможуть — процес триває 1–2 роки.
За таких обставин український виробник опиниться поза торгами.
Крім того, міжнародні спеціалізовані організації із закупівель будуть придбавати лікарські засоби, вироби медичного призначення тільки у фармацевтичних виробників, які відповідатимуть відповідним внутрішнім вимогам вказаних організацій (крім прекваліфікації ВООЗ, можуть бути й внутрішні вимоги, не орієнтовані на локального виробника), що із високим ступенем імовірності матиме наслідком реальне легалізоване відсторонення українських виробників від закупівель..
Тобто в Україні створено такі умови для проведення закупівель, що можуть реально призвести до порушення засад недискримінації учасників, передбачених положеннями ст. 5 Закону України «Про здійснення державних закупівель».
У той же час аналіз Переліку лікарських засобів та медичних виробів, які закуповуються на підставі письмових домовленостей щодо закупівлі із спеціалізованими організаціями, які здійснюють закупівлі, затвердженого постановою КМУ від 8 жовтня 2015 р. № 787, показав, що у 2015 р. за бюджетною програмою 2301400 «Забезпечення медичних заходів окремих державних програм та комплексних заходів програмного характеру» кожен 3-й препарат виробляється вітчизняними фармацевтичними підприємствами, тобто близько 37% позицій лікарських засобів представлені на ринку України вітчизняними виробниками.
Загалом на фармацевтичному ринку України сьогодні присутня продукція 115 вітчизняних виробників. Частка вітчизняних ліків (в упаковках) на фармацевтичному ринку сягнула близько 70%.
Вітчизняні фармацевтичні підприємства формують 3% ВВП країни.
Лікарські засоби, що виробляються в Україні, у рази дешевші за їх іноземні аналоги. Наприклад, якщо порівняти вартість 100 найбільш вживаних молекул в Україні і в Європейському Союзі, то середня ціна українських у 5 разів нижча. Середньозважена вартість упаковки лікарського засобу вітчизняного виробництва становить 18 грн., а імпортного — 83 грн.
За останні 10 років експорт препаратів вітчизняного виробництва зріс у понад 4 рази із середньорічним темпом приросту 18%. Сьогодні вітчизняна продукція експортується до 62 країн світу, у тому числі США, Швейцарії, Великобританії, низки країн ЄС, Північної Африки, Східної Азії, країн Ближнього Сходу.
Вітчизняні виробники є сумлінними платниками податків та роботодавцями. Сьогодні у фармацевтичному секторі працюють понад 60 тис. громадян, які вчасно та на достойному рівні одержують заробітну плату.
Українські підприємства також не стоять осторонь загальнонаціональних проблем: минулого року підприємства галузі безкоштовно передали в зону АТО ліків на суму 35 млн грн.
Вважаємо, усе вищенаведене дає підстави сподіватися, що держава повернеться обличчям до своїх підприємств та їх колективів.
У разі, якщо держава знехтує інтересами своїх громадян, вочевидь, матимемо негативні прогнозовані наслідки відсторонення вітчизняних підприємств від закупівель:
- обмеження доступу пацієнтів до вітчизняних ліків європейської якості, які реалізуються за доступною ціною та є значно дешевшими за іноземні;
- порушення принципу заощадження та раціонального використання бюджетних коштів на закупівлю лікарських засобів (на певну визначену суму коштів можна буде закупити значно менше ліків та забезпечити ними значно менше пацієнтів, оскільки іноземні препарати значно дорожчі за ті, які виробляються в Україні);
- зупинення розвитку власної фармацевтичної промисловості (втрата робочих місць, надходжень до бюджету, «провал» політики розвитку внутрішнього виробництва та імпортозаміщення тощо);
- збільшення залежності України від імпорту лікарських засобів, що негативно вплине на стан національної безпеки, особливо в умовах ведення антитерористичної операції;
- руйнація вітчизняної економіки та, паралельно, фінансування економік інших країн.
Ураховуючи, що питома вага вітчизняних лікарських засобів у регіональних тендерах в грошовому вираженні становить близько 50%, а також те, що при децентралізованій процедурі закуповуються препарати різних цінових ніш, у тому числі низьковартісні, відсутність вітчизняного продукту в закупівлях боляче вдарить по пацієнту — особі, для якої ці торги провадяться.
Натомість, забезпечення захисту національних інтересів є завданням більшості цивілізованих країн світу.
Світова практика здійснення закупівель з використанням міжнародних інституцій, зокрема Світового банку, МБРР та ЄБРР, прямо передбачає механізми захисту національних інтересів під час здійснення закупівель: заохочення розвитку національних ринків державних закупівель; преференційні умови для вітчизняних товарів; національні та регіональні преференції у проведенні закупівель; віддання переваги товарам вітчизняного виробництва під час оцінки заявок на торгах.
Вітчизняні виробники не вимагають преференцій, а лише просять створити рівні з іноземними компаніями умови для участі в торгах.
Акцентуємо увагу на мільярдах гривень Державного бюджету України, який наповнювали, зокрема, і вітчизняні підприємства як сумлінні платники податків, адже тепер ці державні кошти підуть за кордон:
- по-перше, іноземним компаніям — виробникам ліків, які зміцнюватимуть економіку своїх країн: наповнюватимуть бюджети своїх держав, будуть оплачувати працю своїх працівників, вкладатимуть кошти у власний розвиток, науковий потенціал та розвивати власну фармацевтичну промисловість, будувати свої підприємства;
- по-друге, «іноземним міжнародним спеціалізованим організаціям» — посередникам, які одержать з українського бюджету значні комісійні за своє посередництво (тобто українські громадяни, які утримують МОЗ за рахунок податків, відтепер оплачуватимуть з бюджету послуги посередників через те, що МОЗ не може самостійно здійснити закупівлі та виконати просту державну функцію, передбачену його Положенням).
Ураховуючи вищезазначене, просимо Вас, шановний Василю Сергійовичу, розглянути надзвичайну ситуацію, яка має місце у фармацевтичній галузі України та вжити всіх можливих заходів в частині недопущення зради національних інтересів України, підриву основ національної безпеки.
З повагою,
Президент
Асоціації «Виробники ліків України»
П.І. Багрій
Президент
Об’єднання організацій роботодавців
медичної та мікробіологічної
промисловості України
В.К. Печаєв
Коментарі
Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим