Професійне самоврядування фармацевтичних працівників – шлях до об’єднання

Професійне самоврядування фармацевтичних працівників – шлях до об’єднання Професійне самоврядування фармацевтичних працівників – шлях до об’єднання Наше видання продовжує висвітлювати на своїх сторінках активну діяльність ГО «Всеукраїнська фармацевтична палата» (далі — ГО «ВФП»). Чергову зустріч члени правління ГО «ВФП» за підтримки Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького та Галицької фармацевтичної асоціації провели у Львові. 26 листопада 2015 р. в актовій залі теоретичного корпусу Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького (далі — ЛНМУ) відбулася науково-практична конференція «Шляхи реалізації фармацевтичного самоврядування в Україні в контексті євроінтеграції». У заході взяли участь понад 200 представників практичної фармації, а саме працівники аптечних закладів різних форм власності, а також фахівці фармацевтичної науки, студенти-провізори і провізори-інтерни з різних областей України, зокрема Львівської, Рівненської, Івано-Франківської, Тернопільської, Кіровоградської, Одеської, Волинської, Чернігівської, Черкаської та Київської.

У ході візиту до Львова гості конференції відвідали популярні та найбільш відомі пам’ятки архітектури міста. Не дивно, що найяскравіші враження залишилися після екскурсії в аптеку-музей, що знаходиться в центрі міста.

Слід зазначити, що аптека «Під чорним орлом» є однією з найдавніших аптек, адже вона заснована ще в 1735 р. військовим фармацевтом Наторпом. Але і сьогодні, не змінюючи адреси, аптека виконує свою благородну місію. Основ­ною діяльністю аптеки був відпуск ліків за рецептами лікаря. У ній готувалися настоянки, екстракти, еліксири, сиропи, різноманітні мазі, пасти, лікувальні вина тощо. Аптека мала добре обладнану лабораторію та була забезпечена великою кількістю аптечного обладнання, в тому числі дозуючі преси для виготовлення гемороїдальних свічок, набори різноманітних млинків, ступок, таблеточні та пілюльні машинки, аптечні ваги тощо. Слід зазначити, що саме в цій аптеці вперше використали газове освітлення.

Наразі в експозиції музею зібрана унікальна колекція аптечного посуду для зберігання лікарських засобів, штангласи для зберігання різноманітних лікарських речовин, рідких трав’яних екстрактів, настоянок, аптечні ступки, різноманітні ваги, вимірювальні прилади, преси, сушильні шафи та ін. Історичний інте­рес представляють також документальні експонати: рецептурні журнали, стародавні прописи, дипломи, книги тощо.

Для поповнення та збереження колекції багато зроблено невеликим колективом ентузіастів та відданих своїй професії працівників аптеки-музею, його добровільними помічниками. При заснуванні у 1966 р. на базі аптеки музею в ньому налічувалося майже 2,7 тис. експонатів, на сьогодні їх кількість перевищує 8 тис. Окрім отримання неоціненної інформації про історію аптечної справи Галичини та інших регіонів, в аптеці можна придбати готові лікарські засоби, медичні вироби та пам’ятні сувеніри. Усім учасникам надовго запам’ятаються хвилюючі миті яскравих сторінок історії фармації далекого минулого, які дбайливо збережені та відображені сьогодні в аптеці-музеї.

Відкриваючи конференцію, Богдан Громовик, декан фармацевтичного факультету, привітав учасників та передав від імені Бориса Зіменковського, ректора ЛНМУ, члена-кореспондента НАМН України, професора, побажання плідної праці та результативності роботи конференції. Слід зазначити, що під час особистої зустрічі голови правління ГО «ВФП» Олега Клімова та керівника цього навчального закладу останній, ознайомившись з результатами діяльності громадської організації, підтримав активну позицію та висловив сподівання, що саме таке об’єднання професійної спільноти допоможе відродити повагу та значимість професії фармацевтичного працівника. «Якщо не ми, то хто? Саме ця фраза примушує нас працювати навіть тоді, коли не до кінця віриш в результат, але, як показує ваша діяльність, такі дії приводять до позитивних результатів. Ваша організація не просто заявила про себе, а й робить свою справу. Дай Боже вам сили!», — наголосив ректор.

Об’єднання фармацевтичної спільноти – гарантія успішного впровадження фармацевтичного самоврядування в Україні

До привітальних слів приєднався Орест Середа, перший заступник начальника Департаменту охорони здоров’я Львівської обласної державної адміністрації. Він побажав фармацевтичним фахівцям успіхів в досягненні поставленої мети — запровадженні самоврядування у фармацевтичній галузі. За його словами, створення всеукраїнської професійної організації — важливий та необхідний крок не тільки задля успішного запровадження фармацевтичного самоврядування, а й повернення відповідного статусу фармацевтичному працівнику, аптечному закладу, фармацевтичній науці та фармації в цілому.

У свою чергу Олег Клімов, голова правління ГО «ВФП», виступив із доповіддю на тему «Голос ГО «ВФП» — голос фармацевтів України. Законопроект № 3054 «Про фармацевтичне самоврядування» — крок до статусу професії публічної довіри». Він зазначив, що в заснуванні ГО «ВФП» взяли участь особи з вищою фармацевтичною освітою, багаторічним досвідом роботи в різних сферах, а саме представники науки, освіти, практичної фармації (працівники аптечних закладів різних форм власності) та ін. Найголовнішим критерієм організації є добровільне об’єднання фахівців, які мають вищу чи середню фармацевтичну освіту, незалежно від місця роботи (державні органи, навчально-освітній заклад, дистриб’юторська компанія, аптечний заклад, незалежно від форми власності тощо). При створенні ГО «ВФП» за основу було взято статут Всесвітньої організації фармацевтів.

Не секрет, що на сьогодні в Україні зареєстровано чимало фармацевтичних громадських організацій, але, на жаль, про діяльність більшості з них нічого не чути. Проаналізувавши ситуацію, ці організації можна поділити на декілька категорій. Одні об’єднують учасників бізнесу — юридичних осіб. Усі вони мають право на існування, проте не можуть виконувати функції самоврядної організації, адже це може вплинути на корпоративні інтереси, у вирішенні яких члени таких асоціацій з партнерів перетворюються на конкурентів. Інші мають регіо­нальний статус. Свого часу вони відіграли значну організаційну роль у збереженні мережі комунальних аптечних закладів. Однак, за словами О. Клімова, такі організації також не здатні вирішувати проблемні питання на державному рівні, оскільки обмежені територіально. Саме тому й була створена нова громадська організація професійних фахівців.

Доповідач підкреслив, що ГО «ВФП» не лобіює інтереси бізнесу, її цільова аудиторія — лише фармацевтичний працівник та пацієнт. Головною метою цієї організації є представництво та захист інтересів як фармацевтичного працівника, так і пацієнта від надання неякісної фармацевтичної послуги.

На жаль, за останні роки аптечний заклад в Україні більше став схожий на магазин з роздрібної торгівлі ліками та іншими медичними, а часом і немедичними товарами. Ми забули, що на першому місці має бути пацієнт, а не інтереси бізнесу. Натомість в країнах ЄС аптека — це заклад охорони здоров’я, який виступає важливим учасником лікувального процесу. О. Клімов вважає, що фармацевтичні працівники повинні згадати, що вони є безпосередніми учасниками лікувального процесу, та об’єднати зусилля задля розбудови потужної самоврядної професійної організації, яка насамперед буде дбати про захист здоров’я та життя пацієнта. Крім того, він підкреслив, що фармацевтичний працівник не є власністю господаря аптечного закладу, в якому він працює, фармацевтичний працівник — це партнер усіх учасників системи охорони здоров’я.

Протягом поточного року ГО «ВФП» вела активну діяльність. Головою організації було відзначено декілька важливих подій. Одна з них відбулася 28 вересня 2015 р. на засіданні членів ради Міжнародної фармацевтичної федерації (International Pharmaceutical Federation — FIP), під час 75-го Світового конгресу фармацевтів та фармацевтичних наук (Дюссельдорф, Німеччина), в ході якої ГО «ВФП» була прийнята до лав FIP у статусі організаційного члена. Таким чином, починаючи з 1912 р., часу створення FIP, ГО «ВФП» стала першою українською громадською організацією, яка була удостоєна такої честі, — долучитися до лав найбільш авторитетної світової фармацевтичної сім’ї. «Отриманий статус покладає на нас велику відповідальність за реалізацію ідей FIP, зокрема стосовно збереження здоров’я людей», — зауважив доповідач. Завдяки вступу ГО «ВФП» до FIP Україна отримала доступ до методологічної допомоги експертів FIP, в тому числі в підвищенні статусу фармацевтичного працівника, відновленні його ролі у лікувальному процесі, підвищенні якості надання фармацевтичної допомоги тощо.

Також О. Клімов повідомив, що 24 вересня 2015 р. у Варшаві (Польща) за участю першого секретаря Посольства України в Польщі підписано Меморандум про співпрацю між Національною аптечною палатою (Naczelna Izba Aptekarska) та ГО «ВФП».

Крім того, на останньому засіданні членів правління ГО «ВФП» було прийнято рішення про створення окремого департаменту для студентів фармацевтичних факультетів, адже відповідно до світових стандартів студентство має бути залучене до розбудови фармацевтичного самоврядування.

На думку голови ГО «ВФП», найважливіша історична для всіх українських фармацевтичних працівників подія поточного року сталася 9 вересня, коли у Верховній Раді України за № 3054 був зареєстрований законопроект «Про фармацевтичне самоврядування», ініційований народним депутатом України Ю.Г. Гарбузом. О. Клімов повідомив, що законопроект був підготовлений фахівцями Полтавського юридичного університету Національної юридичної академії ім. Ярослава Мудрого.

«Незважаючи на те, що з початку діяльності ГО «ВФП», а саме з грудня минулого року, серед представників фармацевтичної спільноти і досі триває дискусія стосовно доцільності впровадження фармацевтичного самоврядування, радий, що такий документ вдалося не тільки розробити, а й зареєструвати у Верховній Раді», — наголосив голова ГО «ВФП».

Практично у всіх європейських країнах статус, повноваження та місце професійних фармацевтичних організацій у суспільному та економічному житті встановлено законом. Національні самоврядні інституції (товариства, асоціації, аптечні палати, аптечні колегіуми тощо) несуть юридичну та моральну відповідальність перед державою і суспільством за якість надання медичної та фармацевтичної допомоги, професійну підготовку фахівців з окремих спеціальностей, дотримання ними норм медичної/фармацевтичної етики, забезпечення прав пацієнтів, а також вирішують інші питання у сфері охорони здоров’я.

Законопроект «Про фармацевтичне самоврядування» підготовлено з метою сприяння розвит­кові фармацевтичної галузі України, зокрема аптечної діяльності, її інтеграції у світову систему фармацевтичної діяльності, формування сучасної інфраструктури, створення сприятливих умов для ведення аптечної діяльності, захисту соціальних та інших інтересів провізорів і фармацевтів, які працюють в аптечних та/або медичних закладах, а також захисту інтересів фізичних осіб при заподіянні їм шкоди внаслідок халатних дій фармацевтичного працівника. Все це стане можливим за допомогою впровадження професійного самоврядування у фармацевтичній діяльності. О. Клімов підкреслив, що професійне самоврядування — це визнана законом система взаємовідносин між усіма представниками певної професії, яка має консолідувати їх зусилля щодо співпраці з органами державної влади, суспільством та між собою. Такій самоврядній організації законом надаються певні управлінські повноваження для успішного функціонування певної професійної групи на користь усього суспільства.

Отже, Кабінетом Міністрів України на конкурсних засадах буде обрано таку громадську організацію, яка відповідатиме вимогам законопроекту і на яку буде покладено самоврядні повноваження.

Завершуючи виступ, О. Клімов, розповів про плани громадської організації на майбутнє. Так, в усіх регіонах України заплановано відкрити потужні філії, які будуть запорукою зміни свідомості у фармацевтичній спільноті. Слід зазначити, що вже створено осередки на Чернігівщині та Черкащині. Також планується залучити широке коло представників фармацевтичної громади до формування навчальних програм освітніх закладів, зокрема в системі післядипломної освіти. За словами О. Клімова, ефективним інструментом для розвитку професійної освіти є Єдиний реєстр фармацевтичного працівника України (ЄРФПУ). Працівники аптек, які стають членами ГО «ВФП» й автоматично долучаться до ЄРФПУ, матимуть можливість своєчасно отримувати методологічну та технічну допомогу від ГО «ВФП» щодо підтримки їх кваліфікаційного рівня з урахуванням потреб сучасності. Також завдяки включенню до ЄРФПУ фармацевтичний працівник отримуватиме захист перед роботодавцем, актуальну інформацію стосовно запровадження змін у фармацевтичній галузі тощо. З іншого боку, ЄРФПУ допоможе захистити роботодавця від некваліфікованого працівника.

Об’єднання фармацевтичної спільноти – гарантія успішного впровадження фармацевтичного самоврядування в Україні

Роман Лесик, завідувач кафедри фармацевтичної, органічної і біоорганічної хімії ЛНМУ, виступив з доповіддю на тему «Фармацевтична громадськість та євроінтеграційні процеси галузі». Він зазначив, що успіх фармацевтичної галузі розвинених країн значною мірою пов’язаний із функціонуванням сильної фармацевтичної спільноти і професійним самоврядуванням, що реалізується через авторитетні громадські організації.

Доповідач зазначив, що такими організація­ми є Королівське фармацевтичне товариство у Великобританії, Польське фармацевтичне товариство і Національна аптечна палата у Польщі, Американське фармацевтичне товариство у США, Австрійське фармацевтичне товариство і т.д. «Такі організації охоплюють широке коло функцій, зокрема регулювання практичного сектору фармації, участь у післядипломній освіті, захист фармацевтичних працівників, координацію фармацевтичної освіти, науки і практики», — зауважив Р. Лесик. На його думку, розумний баланс між професійною організацією, яка має чітку структуру і прозорі функції, та державним регулюванням — це оптимальний рецепт для успішного функціонування фармацевтичного ринку у будь-якій країні.

На жаль, сьогодні у фармацевтичній галузі України ми спостерігаємо системну кризу. Ситуа­цію ускладнюють негативні тенденції і, зокрема, хаос із відкриттям нових аптек, перетворення аптечних закладів на магазини, провізорів — на продавців, а також знищення виготовлення лікарських засобів в умовах аптеки. «Будемо відверті, держава відвернулася від фармації, бо нею тепер керують особи з економічною освітою. Державні аптеки — наш золотий фонд — втратили будь-яку допомогу держави і не можуть конкурувати з приватними. За таких умов своє вагоме слово повинна сказати фармацевтична громадськість», — наголосив Р. Лесик.

На жаль, більшість українських фармацевтичних громадських об’єднань діють розрізнено й не виконують своїх функцій у повному обсязі. Адже проведення раз на кілька років професійних з’їздів чи інших заходів не є показовим і, як свідчить практика, нічого не вирішує.

Із впливовими громадськими фармацевтичними організаціями чи то регіонального, чи то загальноукраїнського рівня доцільно погоджувати напрямки розвитку складових фармацевтичної галузі — практичної фармації, освіти й науки. Наприклад, регуляторна діяльність щодо відкриття нових аптек. Дуже часто нові приватні аптечні заклади відкривають упритул до державних або комунальних, які працюють майже у збиток, намагаючись зберегти екстемпоральні ліки, або обслуговуючи пільгові категорії населення.

Натомість у Польщі дозвіл на відкриття нової аптеки неможливо отримати без погодження з громадською організацією аптекарів. Вона ж проводить акредитацію аптечних закладів й атестацію персоналу.

До процесу підготовки молодих спеціалістів слід залучати громадські організації. Беручи участь у професійній громадській організації ще зі студентської лави, майбутній провізор зможе інтег­руватися в європейську чи світову міжнародну спільноту, наприклад FIP. Участь у таких міжнародних об’єднаннях сприятиме дотриманню світових стандартів фармацевтичної діяльності. Крім того, на думку доповідача, на громадські організації можна покладати контрольно-координаційні функції у навчальному процесі, оскільки професія провізора потребує дотримання принципу «навчання впродовж життя». Саме такі організації мають координувати роботу науково-практичних конференцій, навчальних семінарів, тренінгів, а також видавати друковані професійні видання.

За словами Р. Лесика, в Україні вкрай важливим є посилення ролі професійних громадських професійних організацій, а саме провізорів і фармацевтів, у формуванні самоврядної фармацевтичної спільноти та розвитку фармацевтичного громадянського суспільства. Необхідно створити етичні комітети при професійних громадських організаціях з метою захисту прав працівників аптечних закладів та здійснення контролю за їхньою діяльністю.

Також важливо відродити систему наставництва в аптечних закладах, яка допоможе ліквідувати цілу низку проблем та реалізувати європейський тренд — навчання протягом всього життя. Крім того, настав час відродити розвиток етичних норм фармацевтичної діяльності і пояснити суспільству, що ліки — не товар, а аптекарі — не продавці. Фармацевтична чесність повинна бути впроваджена в Україні, і одним із шляхів її реалізації є побудова фармацевтичного громадського суспільства.

Завершуючи виступ, Р. Лесик зазначив, що факт вступу ГО «ВФП» до лав FIP є промовистим, і це вселяє надію, що ми насправді присутні при зародженні організації європейського типу, яка зможе об’єднати фармацевтичну спільноту країни і внести свій внесок у розбудову України як сильної європейської держави.

Неля Бик, виконавчий директор Галицької фармацевтичної асоціації, розповіла про значення місцевого осередку громадської фармацевтичної палати як основи професійного розвит­ку. За її словами, на сьогодні у фармацевтичної спільноти сталася важлива подія — вперше в Україні створена громадська організація, яка має об’єднати саме професіоналів — фахівців із фармацевтичною освітою. Дотримання етичних норм професійної діяльності має змінити поняття про аптеку, яка стала закладом торгівлі, і повернути їй статус закладу охорони здоров’я, який не тільки відпускає лікарські засоби, але й надає якісну фармацевтичну допомогу. Тільки за таких умов аптеки не будуть відкриватися на кожному кроці, а рецептурні лікарські засоби — відпускатися згідно з вимогами лікувально-профілактичних закладів.

«На жаль, існуюча законодавча база не сприяє наведенню ладу в таких питаннях. Протягом останніх років аптечна мережа Львівщини, як і інших регіонів України, формується хаотично і майже безконтрольно. На окремих вулицях, і не лише у Львові, аптеки з’являються мало не у кожному під’їзді», — зауважила Н. Бик.

За її словами, лише за останні півроку у Львові кількість аптечних закладів збільшилася з 1119 до 1152. При цьому ліцензії на виготовлення лікарських засобів в умовах аптеки мають лише 45 закладів, а стерильних — 11. Така ситуація вкрай негативно позначається на підготовці кваліфікованих фармацевтичних кадрів, адже такої незначної кількості навчальних баз замало для проходження інтернатури та стажування.

Н. Бик вважає, що ГО «ВФП» має стати координаційним механізмом, платформою для об’єднання зусиль з метою впровадження повноцінного професійного фармацевтичного самоврядування та закріп­лення на законодавчому рівні. Використовуючи досвід європейських країн, логічним було б адаптувати вітчизняне законодавство у сфері фармацевтичної діяльності до європейських норм.

«Ми повинні стати одним згуртованим товариством. ГО «ВФП» не зроблена «під когось», таке громадське об’єднання зможе працювати на користь захисту інтересів пацієнта і фармацевтичного працівника», — підкреслила доповідач, додавши, що підтримує необхідність ухвалення законопроекту № 3054 «Про фармацевтичне самоврядування».

Наше місто, яке багато хто називає культурною столицею України, останніми роками втрачає історичні пам’ятки — перлини, які століттями були його окрасою та привертали увагу туристів з усього світу. Мова йде про долю близько 20 старовинних аптек в історичному центрі Львова, які є народним надбанням. З 19 історичних аптек, яким більше 100 років, залишилося лише 8.

За словами Н. Бик, аптека-музей «Під чорним орлом» є історичною пам’яткою європейського рівня, про неї знають у світі, сюди на екскурсії щороку приходять тисячі туристів. Десятки поколінь львів’ян купували тут ліки з 1735 р. Стало відомо, що з наступного року для аптеки-музею планується значно підвищити орендну плату, що становить явну загрозу для її подальшого існування.

Ліквідація аптечних закладів з віковою історією, більшість яких були виробничими, позбавляє львів’ян та гостей міста не лише історичних пам’яток, а й якісних ліків. Боляче бачити, як у незалежній Україні нівечиться створене руками фармацевтів минулих поколінь. Власники аптек змінювалися і за часів Австро-Угорщини, і при польській владі, і за радянських часів, однак при цьому завжди зберігалися аптечні заклади.

Доповідач виступила з пропозицією у разі закриття стародавньої аптеки обов’язково проводити інвентаризацію її майна та знаходити гідне застосування столітнім меблям та обладнанню в інших закладах або заборонити перепрофільовувати заклади після зміни власника. «Для таких історичних аптек має бути встановлена річна орендна плата в розмірі 1 грн. за квадратний метр площі. Крім того, умови оренди інших аптечних закладів мають бути прирівняні до закладів охорони здоров’я, а не торговельних підприємств», — зауважила Н. Бик.

На її думку, ГО «ВФП» має захищати статус професії фармацевта, а аптеці необхідно повернути її основну функцію — надавати фармацевтичну допомогу. «На проблеми, висловлені по­одинокими аптеками, ніхто не реагує, а до голосу ГО «ВФП» мають прислухатися владні структури. Необхідно встановити однакові умови для аптечних закладів різних форм власності. Навести порядок в обслуговуванні пільгових категорій населення, реєстрації цін на життєво важливі лікарські засоби тощо», — зазначила доповідач.

Слід створити в державі єдину головну асоціацію, як у Польщі, з осередками в областях — філіями, керувати якими мають професіонали, а саме фармацевтичні фахівці. Крім того, професіонали фармацевтичної галузі повинні брати участь у розробці фармацевтичних законопроектів.

Завершуючи виступ, Н. Бик підкреслила, що численні розчарування у фармації зрозумілі, їх причина — у браку активності та відмові від відповідальності. «Отже, необхідно взятися до роботи, і взятися не кожному окремо, а разом, ото буде сила і результат!», — підсумувала вона.

В обговоренні доповідей активну участь взяли науковці, завідувачі комунальних аптечних закладів, виробничих аптек, приватних мереж та інші учасники. А саме Ольга Заліська, завідувач кафед­ри організації й економіки фармації, технології ліків та фармакоекономіки факультету післядипломної освіти ЛНМУ, Тарас Грошовий, завідувач кафедри управління та економіки фармації з технологією ліків Тернопільського державного медичного університету імені І.Я. Горбачевського, Андрій Дацко, в.о. завідувача кафедри організації й економіки фармації ЛНМУ, Михайло Півнюк, директор «Волиньфармпостач», Іван Венгринюк, заступник голови Івано-Франківської обласної асоціації фармацевтів, Михайло Яремчук, директор комунального підприємства Львівської обласної ради (КП ЛОР) «Обласний аптечний склад», Лариса Ходаковська, фізична особа — підприємець, провізор, завідувач аптеки (Львів), Галина Іванченко, завідувач аптеки «Під срібним орлом» (Львів), Сергій Дубецький, завідувач КП ЛОР «Лікарняна аптека № 341», Галина Сосновська, заступник завiдувача КП ЛОР «Аптека № 1» та ін.

У ході активної дискусії обговорювалися співпраця ГО «ВФП» з регуляторними органами держави, ведення ЄРФПУ та ін. Зокрема, на питання стосовно того, чи планує ГО «ВФП» об’єднати існуючі фармацевтичні громадські організації, О. Клімов відповів, що ГО «ВФП» відповідно до статуту є добровільною організацією, до неї може залучитися будь-яка фізична особа з фармацевтичною освітою, і серед членів правління ГО «ВФП» вже є 5 керівників інших громадських фармацевтичних асоціацій.

Зазначимо, що в цілому учасники заходу схвалили основні напрямки діяльності ГО «ВФП», підтримали необхідність існування професійної самоврядної фармацевтичної організації з регіо­нальними осередками, а також запровадження професійного фармацевтичного самоврядування в Україні. Так, після завершення обговорення учасники конференції одноголосно підтримали пропозицію звернутися до Верховної Ради України стосовно важливості невідкладного ухвалення законопроекту «Про фармацевтичне самоврядування» та до Львівської міської ради щодо збереження аптек як історичної та культурної спадщини країни.

Підбиваючи підсумок науково-практичної конференції, можна з певністю говорити про те, що представники фармацевтичної спільноти Західної України мають не тільки територіальну наближеність до європейських країн, а й схожий вектор розвитку фармацевтичної галузі, а саме — запровадження сучасних європейських стандартів надання фармацевтичної допомоги в Україні за допомогою встановлення фармацевтичного самоврядування. Учасники заходу підтримали енергійну та результативну діяльність ГО «ВФП», побажали їй успіхів у майбутній роботі, якнайшвидше створити мережу регіональних осередків, що дозволить консолідувати фармацевтичну громаду та сприятиме розвитку фармації в Україні.

Редакція «Щотижневика АПТЕКА» й надалі інформуватиме читачів про діяльність ГО «ВФП».

Євгенія Бочерикова, фото автора
Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!

Коментарі

Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим

Добавить свой

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Останні новини та статті