Главная RSS Контакты
Издательство МОРИОН Компендиум OnLine Украинский Медицинский Часопис Фармэнциклопедия Геоаптека

Погляд фахівців. Питання відшкодування вартості лікарських засобів

[ #647 (26) 30.06.2008 ]
Нагадаємо, що 26–29 травня 2008 р. у селищі Форос за підтримки МОЗ України відбулася друга Всеукраїнська фармацевтична конференція «АПТЕКА-2008 Весна», організована компанією «МОРІОН», співорганізатором якої виступила Аптечна професійна асоціації України (див. «Щотижневик АПТЕКА» № 23 (644) від 9.06.2008 р, № 24 (645) від 16.06.2008 р, № 25 (646) від 23.06.2008 р). Сьогодні ми пропонуємо увазі читачів огляд актуальних доповідей, присвячених стану та перспективам розвитку системи реімбурсації (відшкодування вартості) ЛЗ в Україні.

Відкриваючи пленарну сесію, заступник голови Державної служби лікарських засобів та виробів медичного призначення (далі — Держслужба) Костянтин Косяченко детально зупинився на проблемах та перспективах державного регулювання цін на лікарські засоби (ЛЗ), відзначивши, що забезпечення їх доступності для громадян визначено одним із пріоритетних напрямків реалізації державної політики у сфері охорони здоров’я. На сьогодні населення України забезпечено розгалуженою мережею аптечних закладів та широким асортиментом ЛЗ як вітчизняного, так і іноземного виробництва. Проте держава, здійснюючи комплексні заходи для забезпечення громадян доступними, безпечними та ефективними ЛЗ, не володіє в достатній мірі ціновою ситуацією та не має важелів впливу на неї у сегменті основних ЛЗ, внаслідок чого відбувається неаргументоване підвищення цін на етапі їх реалізації та неефективне витрачання бюджетних коштів при закупівлі препаратів.

Сьогодні державне регулювання цін полягає в установленні граничного рівня торговельних надбавок на ЛЗ за окремим переліком, визначеним постановами КМУ від 25.12.1996 р. № 1548 «Про встановлення повноважень органів виконавчої влади та виконавчих органів міських рад щодо регулювання цін (тарифів)» та від 16.11.2001 р. № 1499 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України», в яких граничні торговельні надбавки (націнки) на ЛЗ і вироби медичного призначення, зазначені у переліку вітчизняних та імпортних ЛЗ і виробів медичного призначення (затвердженому наказом МОЗ, Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 3.12.2001 р. № 480/294), ціни на які підлягають державному регулюванню, що реалізуються населенню через аптечну мережу, мають бути встановлені на рівні не вище ніж 35% оптової ціни виробника (митної вартості) з урахуванням знижок, а на ті, що закуповуються державними та комунальними закладами охорони здоров’я за бюджетні кошти, — на рівні не вище ніж 10% оптової ціни виробника (митної вартості) з урахуванням знижок. Встановлення граничних рівнів торговельних надбавок в регіонах відбувається на підставі відповідних нормативно-правових актів місцевих органів виконавчої влади.

Доповідач наголосив, що Держслужбою проведено оперативне дослідження фактичного рівня надбавок (у відсотках) в мережі аптек комунальної та державної форм власності по Україні за І кв. 2008 р. — він становив 26,9% на всю номенклатуру, на ЛЗ, ціни на які підлягають державному регулюванню, — близько 20,4%. Крім того, проведено аналіз динаміки оптових цін з 23.11.2007 р. по 21.03.2008 р. для 5500 найменувань ЛЗ, що становить приблизно 50% загального їх асортименту, в результаті якого виявлено, що в середньому оптові ціни на ЛЗ зросли на 4,1%, незначне зниження відмічали для 1490 ЛЗ, питома вага яких становить 27,15%, а для 3831 ЛЗ (69,6%) зростання відбулося в таких межах: до 10% для 2481 (45,1%); на 10–15% для 578 (10,5%); на 15–20% для 295 (5,3%); більше ніж на 20% ціни зросли для 477 ЛЗ (8,6%), з яких 243 (4,4%) вітчизняного виробництва, а для 178 ЛЗ (3,2%) ціни не змінювалися. Серед основних чинників, які впливають на підвищення відпускних цін на ЛЗ вітчизняного виробництва відзначено інфляцію, зростання курсу євро по відношенню до гривні, підвищення цін на енергоносії, сировину та допоміжні матеріали.

К. Косяченко нагадав, що 10.04.2008 р. відбулося підписання Меморандуму порозуміння між МОЗ України та суб’єктами господарювання — виробниками ЛЗ, згідно з яким виробники взяли на себе зобов’язання не підвищувати до кінця поточного року ціни на ЛЗ, які включені до Національного переліку основних лікарських засобів і виробів медичного призначення, затвердженого постановою КМУ від 29.03.2006 р. № 400, за умови відсутності простроченої заборгованості держави по компенсації експортного ПДВ та акцизу на спирт етиловий, стабілізації з 1.04.2008 р. ціни на енергоносії, дотримання рівня прогнозного показника інфляції 9,6%, закладеного в Держбюджеті на 2008 р. При цьому виробниками гарантується недопущення скорочення обсягів виробництва цих ЛЗ та проведення вичерпних заходів з укладання прямих договорів з дистриб’юторами для своєчасного задоволення заявок роздрібної мережі в повному обсязі. Також гарантовано співпрацю з Антимонопольним комітетом України в проведенні дослідження стану конкуренції та діяльності виробників та з Державною інспекцією з контролю за цінами Міністерства економіки та Держслужбою в проведенні моніторингу цін на ЛЗ.

У свою чергу, МОЗ України взяло на себе зобов’язання підготувати нормативно-правові акти, які дозволять розв’язати низку проблем фармацевтам, зокрема щодо звільнення від сплати ПДВ допоміжних матеріалів та речовин, які ввозяться на митну територію України і застосовуються для виробництва ЛЗ; введення нульової ставки акцизного збору на спирт етиловий, що використовується для виробництва ЛЗ, та нульової ставки ПДВ для виробів медичного призначення, матеріалів, обладнання, що використовується для виробництва препаратів; введення системи вексельних розрахунків з ПДВ при ввезенні в Україну обладнання для виробництва ЛЗ. Проте на сьогодні Міністерство фінансів виступило категорично проти введення нульової ставки акцизного збору на спирт етиловий (див. «Щотижневик АПТЕКА» № 20 (641) від 19.05.2008 р..).

Доповідач відзначив, що удосконалення нормативно-правової бази в такому напрямку вирішить питання поетапного впровадження з 2009 р. формулярної системи, розробки і затвердження стандартів лікування із наданням пріоритету препаратам вітчизняного виробництва; перегляду діючих і розробки нових стандартів обігу ЛЗ відповідно до належних практик: виробничої (GMP), дистриб’юторської (GDP) та ін.; приведення процедури реєстрації ЛЗ у відповідність з вимогами європейського законодавства.

Також з метою ефективної реалізації державної політики у сфері створення, виробництва, контролю за якістю, реалізації ЛЗ, забезпечення населення доступними, якісними, безпечними та ефективними ЛЗ президент підписав указ від 24.04.2008 р. № 396/2008 р. «Про Міжвідомчу робочу групу з питань ціноутворення на лікарські засоби і вироби медичного призначення, державних закупівель та реєстрації лікарських засобів», який свідчить про високий рівень уваги до даної проблеми. Згідно з указом голові Міжвідомчої робочої групи, яким призначено заступника голови СБУ Олега Скляра, необхідно забезпечити у двомісячний термін здійснення аналізу ситуації щодо ціноутворення на ЛЗ і вироби медичного призначення, дотримання законодавства стосовно державних закупівель та реєстрації ЛЗ, а також підготовку відповідних пропозицій для розгляду зазначених питань на засіданні РНБО.

З метою отримання важелів впливу на цінову ситуацію в сегменті ЛЗ, що в свою чергу сприятиме економічній доступності населення до основних ЛЗ, включених до Національного переліку, та забезпечення державної національної та регуляторної політики у сфері охорони здоров’я, Держслужбою розроблений та оприлюднений проект постанови КМУ «Про внесення змін до додатку до постанови КМУ від 25.12.1996 р. № 1548», який вже узгоджено з Міністерством економіки, Міністерством юстиції, опрацьовується Міністерством фінансів, проте Державний комітет з питань регуляторної політики поки відмовив в погодженні, посилаючись на можливий вплив регуляторних органів на здійснення господарської діяльності. Мета запровадження цієї постанови — удосконалення державного регулювання торговельних надбавок в роздрібній аптечній мережі, яка, на думку доповідача, повинна бути диференційованою залежно від їх вартості та розповсюджуватися на всі ЛЗ, включені до Національного переліку, тому передбачено затвердити порядок державної реєстрації цін на ЛЗ та положення про Державний реєстр цін.

Запропоновано такі розміри граничних торговельних надбавок (націнок) на ЛЗ і вироби медичного призначення, що реалізуються через аптечну мережу:

  • до 5 грн. включно — на рівні не вище ніж 25%;
  • 5–25 грн. включно — на рівні не вище ніж 21%;
  • понад 25 грн. — на рівні не вище ніж 15% оптової ціни виробника (митної вартості) з урахуванням знижок, а ті, що закуповуються за бюджетні кошти, — на рівні не вище ніж 10% оптової ціни виробника (митної вартості) з урахуванням знижок.

На завершення своєї доповіді К. Косяченко закликав присутніх до спільного процесу обговорення програми дій в пошуку можливих напрямків забезпечення населенню не лише фізичної, але й економічної доступності ЛЗ. Під час дискусії, яка розпочалася після його виступу, пролунало багато запитань щодо термінів впровадження реєстрації цін на ЛЗ, відповідаючи на які доповідач пояснив, що для створення цієї системи, а також впровадження системи реімбурсації недостатньо правових підстав, через що вона не буде працювати досконало. Кардинально вирішити вказане питання можливо, на погляд К. Косяченка, лише за умови прийняття Закону України «Про загальнообов’язкове медичне страхування». Про європейський досвід впровадження системи реімбурсації та значення аптек у цьому процесі доповів присутнім представник Комітету з питань охорони здоров’я Європейської Бізнес Асоціації Роман Бишовець, який відзначив низький рівень поінформованості стосовно розуміння даного терміну у суспільстві. Реімбурсація — система відшкодування коштів, витрачених населенням на амбулаторне споживання медикаментів. Вона в той чи іншій формі існує практично в усіх країнах Європи і є невід’ємною частиною системи охорони здоров’я і соціального забезпечення.

Доповідач детально зупинився на досвіді регулювання ціноутворення ЛЗ в деяких країнах. Так, в Данії та Німеччині відбувається вільне формування ціни з її реєстрацією у відповідних органах, у Фінляндії, Бельгії, Франції, Швеції вона обгрунтовується шляхом переговорів уповноваженого державного органу з виробником на підставі даних про терапевтичну/економічну ефективність ЛЗ, які подає виробник. Варіант ціноутворення на підставі обумовленого (раціонального) прибутку виробника використовується у Великобританії. Також в деяких країнах поширене референтне ціноутворення на підставі порівняння ціни з такою в інших (референтних) країнах і виведення її середньозваженого показника; обмеження оптових та роздрібних націнок у більшості країн ЄС регулюється лише на препарати, що підлягають реімбурсації, і часто пропорційно зменшується при підвищенні вартості ЛЗ.

У більшості країн виділяють окремі групи населення, для яких відшкодування здійснюється за іншим принципом та в інших обсягах: це особи похилого віку або пенсіонери, які повністю звільнені від оплати (Великобританія, Іспанія, Греція) або доплачують менше (Ісландія); населення з низьким рівнем доходів (Німеччина, Великобританія, Португалія); пацієнти із хронічними захворюваннями та інваліди (в більшості країн); діти до певного віку, вагітні, матері з маленькими дітьми, вдови, сироти. Також систему реімбурсації ЛЗ супроводжує поняття генеричної субституції — право працівника аптеки замінити виписаний засіб (за згодою або без згоди з лікарем і, як правило, за погодженням з пацієнтом) на дешевший препарат (генерик) з тією ж діючою речовиною та дозою, та поняття терапевтичної заміни — право замінити виписаний ЛЗ на другий з іншою діючою речовиною, але з тим же терапевтичним спектром дії, що практикується значно рідше.

Списки препаратів з їх міжнародною та/або торговою назвою поділяються на позитивні — списки ЛЗ, які підлягають реімбурсації, та негативні — продукти з низькою або сумнівною терапевтичною ефективністю, вартість яких не відшкодовується. Також у кожній державі існує своя технічна система обігу рецептів та відшкодування, однак, як правило, компенсація відбувається в момент здійснення покупки препарату — пацієнт або сплачує лише частину вартості, або отримує його безкоштовно. Аптека у свою чергу несе відповідальність за процедуру відпуску ЛЗ пацієнтові згідно з існуючими регуляторними та законодавчими нормам та отримує компенсаційні кошти зі спеціальних фондів.


Роман Бишовець

Роман Бишовець


Костянтин Косяченко

Костянтин Косяченко


Віктор Шафранський

Віктор Шафранський

Р. Бишовець навів приклад функціонування системи відшкодування вартості ЛЗ у Литві, де спеціальний компетентний орган складає та оновлює 4 рази на рік реімбурсаційні списки з торговими назвами як оригінальних, так і генеричних препаратів, а також задекларованими на них цінами. Працює і нозологічний підхід до визначення відсотку відшкодування, який може бути різним (50, 80, 100%) на один і той самий продукт залежно від захворювання пацієнта. У кожному адміністративному регіоні існує пацієнтська каса, яка отримує фінансування з державного бюджету і здійснює взаєморозрахунки з аптеками, залученими до системи реімбурсації. Пацієнти мають персональні рецептурні книжки, що дозволяє відокремити лікарів від рецептурних бланків для попередження зловживання ними неконтрольованим виписуванням препаратів. При купівлі ЛЗ пацієнт доплачує різницю, що не компенсується, а також всі аптечні і дистриб’юторскі націнки. Аптеки подають бланки відпущених рецептів в пацієнтські каси і протягом 30 днів отримують оплату за них.

Доповідач відзначив переваги, які отримають аптечні установи і ринок ЛЗ у цілому в разі введення системи відшкодування, серед яких суттєве збільшення амбулаторного споживання препаратів за рахунок рецептурного сегмента і як наслідок — значне збільшення обсягу аптечного продажу; зміна структури споживання ЛЗ у напрямку європейських і загальносвітових тенденцій з переважанням рецептурної ланки; поява соціальної місії аптек та зростання їх ролі в суспільстві. Однак перед роздрібним сегментом фармацевтичної галузі постануть і приховані загрози. По-перше, суттєво зміниться формат роботи аптечних закладів, з’явиться необхідність відповідності певним додатково затвердженим критеріям та постійного відстежування змін у правилах відпуску препаратів, що підлягають відшкодуванню, додаткова відповідальність, у тому числі і фінансова, за правильний відпуск препаратів. Також можна спрогнозувати суттєве збільшення документообігу для отримання компенсації від уповноважених органів, ускладнення бухгалтерського обліку та на певний час можливий нормативно-законодавчий «вакуум». З точки зору управління аптечним бізнесом відбудеться періодичне заморожування на певний час значної частини обігових коштів, очевидні затримки платежів з фондів, що будуть відшкодовувати вартість ЛЗ, зміна формату роботи з оптовими компаніями, зміна принципів конкуренції у роздрібному сегменті та зростання значення сервісу для покупця як конкурентної переваги.

На завершення свого виступу Р. Бишовець наголосив, що Україна — одна з останніх країн в Європі з відсутньою системою компенсації амбулаторного споживання ЛЗ та висловив сподівання, що введення системи реімбурсації препаратів — питання найближчого часу. Проте, підкреслив доповідач, схвалення остаточної форми системи відшкодування вартості ЛЗ в Україні вимагає серйозної експертної оцінки на рівні як учасників ринку, так і висококваліфікованих зовнішніх консультантів.

Досвідом Польщі стосовно питання відшкодування вартості лікування поділився з учасниками президент Асоціації виробників інноваційних ліків АПРАД Віктор Шафранський. Він відзначив, що в цій країні існує змішана система фінансування галузі охорони здоров’я з державних ресурсів (72%): системи соціального страхування здоров’я, державного бюджету, бюджетів місцевого самоврядування; та приватних джерел (28%).

Розглядаючи законодавчу базу соціального страхування здоров’я, доповідач відзначив акт від 27.08.2004 р. про фінансування галузі охорони здоров’я з державних ресурсів, в якому декларується єдність засад страхування; рівноправний доступ до системи охорони здоров’я; правове розмежування платників та постачальників страхових послуг; рівні можливості як для державних, так і приватних постачальників ЛЗ; можливість вільного вибору постачальників; відсутність можливості відмови від страхових послуг для всіх осіб.

Учасники загальної схеми соціального страхування здоров’я такі: постачальник страхових послуг галузі охорони здоров’я; застраховані особи (платники страхового внеску) — для яких страхування є обов’язковим (99,9% населення) або застраховані на добровільних засадах, та члени їх родин; аптеки, які здійснюють відпуск та виплачують компенсації. Сума внеску залежить від прибутку, ставки страхового внеску, розміру встановленої мінімальної заробітної плати. Особи, які сплачують страховий внесок з прибутків, — пенсіонери, фізичні особи, що здійснюють незалежну економічну діяльність, робітники. Особи, страховий внесок яких сплачується із державного бюджету, — фермери та особи матеріально від них залежні, безробітні, яким не виплачується матеріальна допомога по безробіттю.

Організація, яка координує та направляє систему реімбурсації в країні, — Національний фонд охорони здоров’я, державна організаційна структура, яка діє від імені застрахованої особи, складається з 16 регіональних підрозділів та головного управління. Її керівництво складається з президента фонду, ради Національного фонду охорони здоров’я, директорів регіональних підрозділів, ради регіональних підрозділів. Національний фонд охорони здоров’я щорічно готує фінансовий план, який грунтується на підрахунках можливого прибутку та витрат, складається з окремих планів для регіональних підрозділів та головного управління. Прибутки розподіляються між регіональними підрозділами за розробленим алгоритмом. Відносини між постачальником страхових послуг у галузі охорони здоров’я та Національним фондом охорони здоров’я будуються шляхом підписання контрактів, в яких визначено максимальний рівень фінансових зобов’язань між ними, які не можуть перевищувати обсяг фінансових ресурсів, закладених у фінансовому плані фонду, що також компенсує аптекам частину коштів за ЛЗ, придбані застрахованими особами. Також В. Шафранський відзначив можливість вільного вибору лікаря у закладах швидкої допомоги та спеціалізованого амбулаторного лікування, вільний вибір шпиталю та гарантовану негайну медичну допомогу в разі необхідності.

Питання введення системи відшкодування ЛЗ в Україні беззаперечно потребує негайного вирішення та має супроводжуватися реформою системи охорони здоров’я, зокрема прийняттям закону про загальнообов’язкове медичне страхування. Реімбурсація ЛЗ стане потужним фактором розвитку фармацевтичної галузі та суттєво змінить принципи та механізми існування аптечного бізнесу. n

Ганна Барміна,
фото Любові Столяр


Комментариев нет » Добавить свой

Другие статьи раздела

[2017-01-24 11:10]
ДЕЦ рекомендує заявникам взяти до уваги настанову з медикаментозної алергії під час створення інструкції

[2017-01-23 14:52]
У Парламенті зареєстровано черговий законопроект про лікарняні каси

[2017-01-23 11:27]
Асоціація «Оператори ринку медичних виробів» направила клопотання до КМУ та МОЗ щодо скасування декларування цін на медичні вироби

[2017-01-20 22:00]
Безпека та доступність крові і публічні закупівлі у сфері охорони здоров’я — реалії та виклики реформ

[2017-01-20 21:51]
Аптечный рынок Украины по итогам 2016 г.: Helicopter View

[2017-01-20 21:49]
Пряме регулювання цін на ліки: чи готовий Уряд ризикувати здоров’ям українців?

[2017-01-20 21:11]
«Доктор Биокон» для детской кожи: безопасно, натурально, эффективно

[2017-01-20 20:04]
Как эффективно бороться с простудой?

[2017-01-20 19:21]
Острый болевой синдром как ежедневная проблема миллионов

[2017-01-20 19:20]
Похудение после праздников: миссия выполнима

Последние новости и статьи

[2017-01-24 12:45]
МОЗ затвердило реєстр граничних оптово-відпускних цін на ліки, вартість яких відшкодовуватиметься

[2017-01-24 12:35]
Наказ МОЗ України від 23.01.2017 р. № 53

[2017-01-24 12:19]
Электронные сигареты: спорные вопросы

[2017-01-24 11:38]
Как сказывается бедность на здоровье сердца?

[2017-01-24 11:32]
Проект Порядку та форми надання погодження на проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) на підставі обґрунтованого звернення фізичної особи про порушення суб’єктом господарювання її законних прав

[2017-01-24 11:10]
ДЕЦ рекомендує заявникам взяти до уваги настанову з медикаментозної алергії під час створення інструкції

[2017-01-23 17:13]
Какие гормоны помогут справиться с эмоциональными травмами?

[2017-01-23 15:50]
Что происходит во время моргания?

[2017-01-23 14:52]
У Парламенті зареєстровано черговий законопроект про лікарняні каси

[2017-01-23 14:22]
Проект Закону України «Про лікарняні каси»

Конференции, Фармацевтика и фармация Все новости

Подписка на новости


№ 26 (647) 30 июня 2008 г.
PDF-версия номера



Средневзвешенная розничная стоимость лекарственных средств в Украине на декабрь 2016



Мы в социальных сетях:

Еженедельник Аптека в Твиттере Еженедельник Аптека в Вконтакте Еженедельник Аптека на Facebook Еженедельник Аптека в Google+