Проект наказу МОЗ України «Про внесення змін до деяких наказів Міністерства охорони здоров’я України»

ПОВІДОМЛЕННЯ ПРО ОПРИЛЮДНЕННЯ
ПРОЕКТУ НАКАЗУ МІНІСТЕРСТВА ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ «ПРО ВНЕСЕННЯ ЗМІН ДО ДЕЯКИХ НАКАЗІВ МІНІСТЕРСТВА ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ»

З метою забезпечення вивчення та врахування думки громадськості Міністерство охорони здоров’я України на своєму офіційному веб-сайті пропонує для публічного обговорення доопрацьований проект наказу Міністерства охорони здоров’я України «Про внесення змін до деяких наказів Міністерства охорони здоров’я України» (далі — Проект наказу).

Проект наказу розроблено з метою оптимізації нагляду за безпекою та ефективністю лікарських засобів в Україні шляхом удосконалення вітчизняного законодавства щодо здійснення фармаконагляду, його гармонізації до нормативної бази Європейського Союзу з урахуванням рекомендацій Всесвітньої організації охорони здоров’я (далі — ВООЗ).

Проект наказу розроблено відповідно до законів України «Про лікарські засоби», «Про захист населення від інфекційних хвороб», «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення», «Про затвердження Загальнодержавної програми імунопрофілактики та захисту населення від інфекційних хвороб на 2009 — 2015 роки», «Про загальнодержавну програму адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу», Порядку державної реєстрації (перереєстрації) лікарських засобів і Розмірів збору за державну реєстрацію (перереєстрацію) лікарських засобів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 травня 2005 року № 376, пункту 8 Положення про Міністерство охорони здоров’я України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року № 267, доручення Прем’єр-міністра України Яценюка А.П.від 17 квітня 2015 року№ 14335/1/1-15, наказу Міністерства охорони здоров’я від 25 червня 2015 року № 390 «Про створення робочих груп з питань удосконалення законодавства».

Проект наказу та пояснювальна записка оприлюднені шляхом розміщення на офіційному веб-сайті Міністерства охорони здоров’я України в мережі Інтернет http://www.moz.gov.ua.

Пропозиції та зауваження від фізичних та юридичних осіб щодо проекту наказу просимо надсилати протягом місяця з дня опублікування у письмовому та/або електронному вигляді за адресою:

– Міністерство охорони здоров’я України 01601, м. Київ-601, вул. Михайла Грушевського, 7

– [email protected]

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
до проекту наказу Міністерства охорони здоров’я України «Про внесення змін до деяких наказів Міністерства охорони здоров’я України»

1. Обґрунтування необхідності прийняття акта

Проект наказу Міністерства охорони здоров’я України «Про внесення змін до деяких наказів Міністерства охорони здоров’я України» (далі — Проект наказу) розроблено відповідно до законів України «Про лікарські засоби», «Про захист населення від інфекційних хвороб», «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення», «Про затвердження Загальнодержавної програми імунопрофілактики та захисту населення від інфекційних хвороб на 2009 — 2015 роки», «Про загальнодержавну програму адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу», Порядку державної реєстрації (перереєстрації) лікарських засобів і Розмірів збору за державну реєстрацію (перереєстрацію) лікарських засобів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 травня 2005 року № 376, пункту 8 Положення про Міністерство охорони здоров’я України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року № 267, доручення Прем’єр-міністра України Яценюка А.П. від 17 квітня 2015 року № 14335/1/1-15, наказу Міністерства охорони здоров’я України від 25 червня 2015 року № 390 «Про створення робочих груп з питань удосконалення законодавства».

Проект наказу з метою удосконалення законодавства щодо здійснення фармаконагляду затверджує Порядок здійснення фармаконагляду (далі — Порядок).

Станом на сьогодні здійснення нагляду за безпекою лікарських засобів в Україні врегульовано низкою наказів Міністерства охорони здоров’я України. Основним серед них є наказ Міністерства охорони здоров’я України від 27 грудня 2006 року № 898 «Про затвердження Порядку здійснення нагляду за побічними реакціями лікарських засобів, дозволених до медичного застосування», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 29 січня 2007 року за № 73/13340 (далі — наказ МОЗ України № 898).

Крім цього, у чинному наказі МОЗ України № 898 не повною мірою відображені зміни, яких зазнала Директива Європейського Парламенту та Ради ЄС № 2001/83/EU, внесені до неї Директивою Європейського Парламенту та Ради ЄС № 2010/84/EU (ст. 1 п.11, п.15, п.28b-28e; ст.22; ст.22 a; ст.23 (4); розділ ІХ: ст.101-107q; ст. 108; ст. 111(8); ст. 116; ст. 117). Також у чинному наказі № 898 не відображені зміни, внесені до Регламенту (ЄС) № 726/2004 Європейського Парламенту та Ради ЄС (ст.9; ст.10а; ст.10b; ст.14b; ст.15; розділ 3 (ст. 21–29); ст.87).

Чинним наказом МОЗ України № 898 врегульовано взаємодію усіх зацікавлених сторін, що регулюють обіг лікарських засобів з питань безпеки. Однак проведений аналіз результатів взаємодії між Державною службою України з лікарських засобів (далі — Держлікслужби) та Державним підприємством «Державний експертний центр Міністерства охорони здоров’я України» за період 2012–2015 рр., а також врахування європейських та світових підходів щодо ведення летальних наслідків побічних реакцій, непередбачених побічних реакцій та відсутності ефективності лікарських засобів дозволили дійти висновку про необхідність внесення змін до Порядку встановлення заборони (тимчасової заборони) та поновлення обігу лікарських засобів на території України, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я України від 22 листопада 2011 року № 809, щодо дій Держлікслужби стосовно зазначених вище ситуацій.

2. Мета і шляхи її досягнення

Проект Порядку розроблено з метою оптимізації нагляду за безпекою та ефективністю лікарських засобів в Україні для убезпечення їх застосування у післяреєстраційному періоді. Досягнути цієї мети можливо, зокрема, шляхом вдосконалення вітчизняного законодавства щодо здійснення фармаконагляду, його гармонізації відповідно до нормативної бази Європейського Союзу та з урахуванням рекомендацій ВООЗ.

В основу проекту Порядку покладено європейський досвід та положення Директиви Європейського Парламенту та Ради ЄС № 2001/83/ЄС та Регламенту (ЄС) № 726/2004 Європейського Парламенту та Ради ЄС, а також рекомендації ВООЗ щодо здійснення фармаконагляду.

3. Правові аспекти

Правовими підставами розроблення цього проекту наказу є:

– Закон України «Про лікарські засоби»;

– постанова Кабінету Міністрів України від 26 травня 2005 року № 376 «Про затвердження Порядку державної реєстрації (перереєстрації) лікарських засобів і розмірів збору за їх державну реєстрацію (перереєстрацію)»;

– постанова Кабінету Міністрів України від 25 травня 2015 № 267 «Про затвердження Положення про Міністерство охорони здоров’я України»;

– наказ Міністерства охорони здоров’я України від 25 червня 2015 року № 390 «Про створення робочих груп з питань удосконалення законодавства»;

– наказ Міністерства охорони здоров’я України від 13 жовтня 2010 року № 769 «Про затвердження Концепції розвитку фармацевтичного сектору галузі охорони здоров’я України на 2011 — 2020 роки»;

– зміни до Директиви Європейського Парламенту та Ради ЄС № 2001/83/ЄС, регламентовані Директивою Європейського Парламенту та Ради ЄС № 2010/84/ЄС;

– зміни до Регламенту (ЄС) № 726/2004 Європейського Парламенту та Ради ЄС.

4. Фінансово-економічне обґрунтування

Введення в дію цього Проекту наказу не потребує додаткових матеріальних та інших витрат з Державного бюджету України.

5. Позиція заінтересованих органів

Проект наказу потребує погодження з Державною службою України з питань регуляторної політики та розвитку підприємництва та державної реєстрації в Міністерстві юстиції України.

6. Регіональний аспект

Проект наказу не стосується питання розвитку адміністративно-територіальних одиниць.

6¹. Запобігання дискримінації

У проекті наказу відсутні положення, які містять ознаки дискримінації. Проект наказу не потребує проведення громадської антидискримінаційної експертизи.

7. Запобігання корупції

Проект наказу не містить ризиків вчинення корупційних правопорушень і не потребує проведення громадської антикорупційної експертизи.

8. Громадське обговорення

Проект наказу потребує проведення консультацій з громадськістю. Проект наказу оприлюднено на офіційному веб-сайті Міністерства охорони здоров’я України.

9. Позиція соціальних партнерів

Проект наказу не стосується соціально-трудової сфери.

10. Оцінка регуляторного впливу

Проект наказу є регуляторним актом та відповідає принципам державної регуляторної політики.

Прийняття наказу не потребує додаткових фінансових витрат з Державного бюджету України. Можливої шкоди у разі настання очікуваних наслідків дії акта не передбачається.

10.¹ Вплив акта на ринок праці

Проект наказу на ринок праці не впливає.

11. Прогноз результатів

Прийняття запропонованого проекту наказу дозволить удосконалити та гармонізувати нормативну базу України щодо фармаконагляду відповідно до вимог Європейського Союзу, оптимізувати його здійснення і результативність.

Проект

оприлюднений на офіційному сайті

МОЗ України 14.03.2016 р.

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ
НАКАЗ
Про внесення змін до деяких наказів Міністерства охорони здоров’я України

Відповідно до законів України «Про лікарські засоби», «Про захист населення від інфекційних хвороб», «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення», «Про загальнодержавну програму адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу», Порядку державної реєстрації (перереєстрації) лікарських засобів і Розмірів збору за державну реєстрацію (перереєстрацію) лікарських засобів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 травня 2005 року № 376, пункту 8 Положення про Міністерство охорони здоров’я України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року № 267,

НАКАЗУЮ:

1. У заголовку та тексті наказу Міністерства охорони здоров’я України від 27 грудня 2006 року № 898 «Про затвердження Порядку здійснення нагляду за побічними реакціями лікарських засобів, дозволених до медичного застосування», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29 січня 2007 року за № 73/13340, а також у заголовку та тексті Порядку здійснення нагляду за побічними реакціями лікарських засобів, дозволених до медичного застосування, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я України від 27 грудня 2006 року № 898, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29 січня 2007 року за № 73/13340, слова та знаки «Порядок здійснення нагляду за побічними реакціями лікарських засобів, дозволених до медичного застосування» у всіх відмінках замінити словами «Порядок здійснення фармаконагляду».

2. Внести зміни до Порядку здійснення фармаконагляду, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я України від 27 грудня 2006 року № 898, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29 січня 2007 року за № 73/13340, виклавши його у новій редакції, що додається.

3. В абзаці шостому пункту 5.2 розділу 5 Правил зберігання та проведення контролю якості лікарських засобів у лікувально-профілактичних закладах, затверджених наказом Міністерства охорони здоров’я України від 16 грудня 2003 року № 584, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 03 березня 2004 року за № 275/8874, слова: «, та побічні реакції або загибель людей при застосуванні серії(й) лікарських засобів» виключити.

4. Пункт 3.2.5 розділу 3 Порядку встановлення заборони (тимчасової заборони) та поновлення обігу лікарських засобів на території України, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я України від 22 листопада 2011 року № 809, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30 січня 2012 року за № 126/20439, викласти у такій редакції:

«3.2.5 Негативні висновки щодо якості зразків серії або серій підозрюваного у виникненні смерті, непередбаченої побічної реакції та/або відсутності ефективності лікарського засобу за наявності причинно-наслідкового зв’язку на підставі надходження повідомлень від МОЗ України та/або територіальних органів Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками».

5. Визнати такими, що втратили чинність:

наказ Міністерства охорони здоров’я України від 15 червня 2007 року № 325 «Про затвердження показників якості імунобіологічних препаратів (вакцин та анатоксинів)», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 07 липня 2007 року за № 773/14040;

наказ Міністерства охорони здоров’я України від 24 липня 2009 року № 531 « Про затвердження Порядку проведення моніторингу безпеки та ефективності лікарських засобів у стаціонарах закладів охорони здоров’я», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 17 серпня 2009 року за № 774/16790;

підпункти 1.4, 1.5, 1.6 пункту 1 наказу Міністерства охорони здоров’я України від 16 вересня 2011 року № 595 «Про порядок проведення профілактичних щеплень в Україні та контроль якості й обігу медичних імунобіологічних препаратів», зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 10 жовтня 2011 року за № 1159/19897;

у зв’язку з чим підпункти 1.7, 1.8 пункту 1 вважати відповідно 1.4, 1.5;

підпункт 3.1.3 пункту 3.1 розділу ІІІ Порядку встановлення заборони (тимчасової заборони) та поновлення обігу лікарських засобів на території України, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я України від 22 листопада 2011 року № 809, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 30 січня 2012 року за № 126/20439;

у зв’язку з чим підпункти 3.1.4, 3.1.5 пункту 3.1 розділу ІІІ вважати відповідно 3.1.3, 3.1.4.

6. Управлінню фармацевтичної діяльності та якості продукції забезпечити подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України в установленому порядку.

7. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра Шафранського В. В.

8. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ Міністерства охорони здоров’я України від 27 грудня 2006 року № 898

(у редакції наказу Міністерства охорони здоров’я України

від ___________ р. № ________)

ПОРЯДОК ЗДІЙСНЕННЯ ФАРМАКОНАГЛЯДУ

Порядок здійснення фармаконагляду (далі — Порядок) розроблено відповідно до законів України «Про лікарські засоби», «Про захист населення від інфекційних хвороб», «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення», «Про загальнодержавну програму адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу», Порядку державної реєстрації (перереєстрації) лікарських засобів і Розмірів збору за їх державну реєстрацію (перереєстрацію) лікарських засобів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 26 травня 2005 року № 376, з урахуванням Концепції розвитку фармацевтичного сектору галузі охорони здоров’я України на 2011 — 2020 роки, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров’я України від 13 вересня 2010 року № 769 (у редакції наказу Міністерства охорони здоров’я України від 27 березня 2013 року № 242), положень Директиви Європейського Парламенту та Ради ЄС № 2001/83 ЄС, Регламенту (ЄС) № 726/2004 Європейського Парламенту та Ради ЄС, що встановлюють основні правила та вимоги щодо здійснення фармаконагляду.

І. ВИЗНАЧЕННЯ ТЕРМІНІВ

1. У цьому Порядку терміни вживаються у такому значенні:

Відсутність ефективності лікарського засобу, вакцини та туберкуліну — відсутність сприятливої діагностичної, лікувальної чи профілактичної дії лікарського засобу, вакцини та туберкуліну (далі — лікарський засіб) на встановлення характеру захворювання, його перебіг, тривалість або корекцію стану чи фізіологічних функцій організму людини відповідно до показань до застосування, зазначених в інструкції для медичного застосування.

Групові несприятливі події після імунізації — два або більше випадків несприятливих подійпісля імунізації, що мають подібні клінічні прояви, пов’язані за часом, місцем проведення імунізації/туберкулінодіагностики та типом введеної вакцини, туберкуліну.

Групові побічні реакції — два або більше випадки побічних реакцій, пов’язаних із застосуванням лікарського засобу, що мають подібні клінічні прояви, пов’язані за часом, місцезнаходження закладу охорони здоров’я та/або серією лікарського засобу.

Ефективність лікарського засобу — сприятлива діагностична, лікувальна чи профілактична дія лікарського засобу на встановлення характеру захворювання, його перебіг, тривалість або корекцію стану чи фізіологічних функцій організму людини відповідно до показань до застосування, зазначених в інструкції для медичного застосування.

Ефективність вакцин — зниження відсотку керованих інфекційних захворювань у групі щеплених осіб в порівнянні з групою нещеплених осіб.

Загальний звіт по картах епідрозслідування — звіт про всі зареєстровані випадки захворювання на інфекційні хвороби, що керуються засобами специфічної імунопрофілактики у щеплених, складений на підставі даних карт епідрозслідування.

Звіт про випадки побічних реакцій та/або відсутності ефективності лікарських засобів та/або несприятливих подій після імунізації у закладах охорони здоров’я — щорічний звіт про всі випадки побічних реакцій та/або відсутності ефективності лікарських засобів та/або несприятливі події після імунізації складають та подають усі заклади охорони здоров’я незалежно від відомчого підпорядкування та форм власності (далі — заклади охорони здоров’я), структурні підрозділи з питань охорони здоров’я обласних, Київської міської державних адміністрацій (далі — структурні підрозділи з питань охорони здоров’я).

Звіт про післяреєстраційне дослідження з безпеки лікарського засобу — надані в письмовій формі результати післяреєстраційного дослідження з безпеки лікарського засобу та їх аналіз.

Вакцинація (щеплення, активна/пасивна імунізація) — створення штучного імунітету у людини до певних інфекційних хвороб шляхом введення вакцини чи імуноглобуліну.

Імуногенність вакцини — здатність вакцини утворювати гуморальний (визначені рівні антитіл у відсотках) і/або клітинно-опосередкований імунітет. Цей показник, за даними клінічних досліджень, має бути більше 90% (крім вакцин для профілактики грипу); для комбінованих вакцин кожен з компонентів повинен відповідати даному показнику.

Інформація, що ідентифікує випадок побічної реакції та/або відсутності ефективності лікарського засобу та/або несприятливу подію після імунізації — відомості про джерело отримання інформації, підозрюваний лікарський засіб, пацієнта (хворого), опис побічної реакції/зазначення про відсутність ефективності/опис несприятливої події після імунізації.

Карта епідрозслідування — форма згідно з якою відповідальна особа районного чи обласного підрозділу охорони здоров’я надає інформацію про випадок захворювання на інфекційні хвороби, що керуються засобами специфічної імунопрофілактики у щеплених.

Карта–повідомлення про побічну реакцію та/або відсутність ефективності лікарського засобу та/або несприятливу подію після імунізації (далі — карта-повідомлення) — форма, за якою лікарі, провізори, фельдшери, акушери, фармацевти, медичні сестри (далі — медичні працівники) усіх закладів охорони здоров’я незалежно від форм власності повідомляють про будь-які випадки побічних реакцій, відсутності ефективності лікарських засобів та несприятливі події після імунізації.

Комбіновані вакцини — вакцини призначені для захисту від декількох інфекційних хвороб, що можуть бути викликані різними штамами, різними мікроорганізмами чи серотипами мікроорганізмів.

Користь — сукупність ступенів позитивного впливу лікарського засобу на зменшення тяжкості перебігу або зниження інтенсивності проявів симптомів захворювання та інтенсивності позитивної фармакологічної реакції на введення лікарського засобу та її тривалості.

Узагальнюючий звіт — письмовий звіт, що узагальнює інформацію з безпеки лікарського засобу, що міститься у двох або більше регулярно оновлюваних звітах з безпеки лікарського засобу.

Майстер–файл системи фармаконагляду (далі — МФСФ) — документ, що містить опис системи фармаконагляду, що використовується заявником лікарського засобу (далі — заявником) щодо одного або декількох лікарських засобів.

Мета-аналіз — метод отримання інформації, у тому числі про побічні реакції лікарських засобів, в якому використовується статистичний аналіз для інтеграції даних декількох незалежних досліджень для моніторингу лікарських засобів і побічних реакцій, зокрема тих, що виникають через тривалий період часу. При цьому враховуються всі медичні записи про хворого, зроблені протягом усього його життя з різних джерел інформації (лікарні, де він лікувався, пологового будинку, виписані рецепти тощо), що є підґрунтям для створення досьє пацієнта та наступного аналізу.

Міжнародна дата народження лікарського засобу — дата видачі заявнику першої ліцензії на продаж лікарського засобу у будь–якій країні світу.

Моніторинг рецептів — метод отримання інформації про побічні реакції лікарських засобів, заснований на обліку призначень препарату, коли за встановлений період часу визначається кількість зареєстрованих побічних реакцій і кількість хворих, які застосовували препарат, що дозволяє виявити взаємозв’язок між побічною реакцією і застосуванням лікарського засобу, за допомогою обліку виписаних рецептів.

Моніторинг стаціонару(ів) — метод отримання інформації про побічні реакції лікарських засобів, що дозволяє визначити частоту побічних реакцій та виявити особливості взаємодії лікарських засобів у хворих одного чи декількох стаціонарів, коли протягом певного періоду часу під контролем знаходяться усі хворі стаціонару(ів), враховуються всі лікарські засоби, що призначаються, і усі побічні реакції, що виникають.

Несприятлива подія після імунізації (далі — НППІ) — будь-яка несприятлива з медичної точки зору подія, що спостерігається після імунізації/туберкулінодіагностики, та не обов’язково має причинно-наслідковий зв’язок з використанням вакцини та/або туберкуліну. Несприятливою подією може бути будь-яка несприятлива або ненавмисна ознака, відхилення у результатах лабораторних досліджень, симптомів або захворювання.

Основна інформація з безпеки заявника (далі — ОІБЗ) — документ, складений заявником, що містить усю відповідну інформацію з безпеки, що є складовою переліку основних даних заявника. ОІБЗ використовується при складанні звітності для визначення, чи зафіксована побічна реакція в переліку основних даних заявника чи не зафіксована. Дані ОІБЗ не використовуються для визначення, чи є побічна реакція передбаченою чи непередбаченою, для подання повідомлення про випадок побічної реакції (Company Core Safety Information (CCSI).

Первинні документи — вихідні документи, дані і записи (наприклад, історії хвороби, амбулаторні карти, лабораторні записи, службові записки, щоденники досліджуваних або опитувальники, журнали видачі лікарських засобів, роздруківки приладів, верифіковані та засвідчені копії або розшифровки фонограм, мікрофіші, фотографічні негативи, мікроплівки або магнітні носії, рентгенівські знімки, адміністративні документи, записи, що зберігаються в аптеці, лабораторії та у відділенні інструментальної діагностики закладів охорони здоров’я).

Перелік основних даних заявника (далі — ПОДЗ) — документ, складений заявником, що містить інформацію про лікарський засіб щодо безпеки, пропонованих показань до застосування, сили дії, особливостей застосування, фармакологічних властивостей тощо (Company Core Data Sheet (CCDS).

Підозрюваний лікарський засіб — лікарський засіб, при призначенні яких існує причинно-наслідковий зв’язок між клінічними проявами будь-якої побічної реакції та/або відсутністю ефективності та його застосуванням.

Період після застосування вакцини, туберкуліну — проміжок часу після проведеної імунізації/туберкулінодіагностики, що коливається у межах від першої доби до 24 місяців та залежить від типу вакцини, туберкуліну і для переважної більшості з них становить 30 діб.

Післяреєстраційне дослідження з безпеки лікарських засобів — будь-яке післяреєстраційне дослідження з безпеки дозволеного до медичного застосування лікарського засобу, що проводиться з метою визначення, характеристики чи оцінки загрози безпеки, підтвердження профілю безпеки лікарського засобу та/або оцінки ефективності заходів з управління ризиками.

Післяреєстраційне неінтервенційне дослідження «випадок–контроль» — вид післяреєстраційного дослідження з безпеки дозволеного до медичного застосування лікарського засобу, що проводиться на двох групах пацієнтів, в однієї з яких присутні конкретні ятрогенні захворювання чи побічні реакції, а в другої — немає подібних захворювань чи побічних реакцій, з метою виявлення факторів ризику розвитку ятрогенних захворювань та побічних реакцій.

Післяреєстраційне неінтервенційне когортне дослідження — вид післяреєстраційного дослідження з безпеки, при проведенні якого протягом певного часу ведеться спостереження за двома підібраними великими групами хворих, одна з яких отримує досліджуваний препарат, а друга — його не отримує, з метою виявлення побічних реакцій, факторів ризику виникнення частоти, тощо.

Післяреєстраційне неінтервенційне дослідження — вид післяреєстраційного дослідження з безпеки, в якому лікарські засоби призначаються звичайним способом відповідно до умов, зазначених у реєстраційному досьє. Залучення пацієнта до групи з визначеним методом лікування в протоколі дослідження заздалегідь не передбачено, а призначення лікарського засобу диктується сучасною практикою та не залежить від рішення включити пацієнта у дослідження. При проведенні такого дослідження не застосовують додаткових діагностичних або моніторингових процедур щодо пацієнтів, а для аналізу зібраних даних використовують епідеміологічні методи.

План управління ризиками — детальний опис системи управління ризиками.

Побічна реакція — будь-яка ненавмисна і шкідлива реакція на:

лікарський засіб;

вакцину, туберкулін, у разі її спричинення або прискорення активним компонентом або одним із інших компонентів, або вона пов’язана з дефектом якості вакцини, туберкуліну.

Зафіксована побічна реакція лікарського засобу — побічна реакція, характер або тяжкість проявів якої відповідає наявній інформації, що міститься в основній інформації з безпеки заявника.

Незафіксована побічна реакція лікарського засобу — побічна реакція, характер або тяжкість проявів якої не відповідає наявній інформації, що міститься в основній інформації з безпеки заявника. До таких побічних реакцій належать ті, які за характером, тяжкістю проявів, специфічністю або наслідками не відповідають інформації, що міститься в основній інформації з безпеки заявника, включаючи реакції, властиві певній фармакологічній групі лікарських засобів, що не виникали при застосуванні даного лікарського засобу.

Непередбачена побічна реакція — побічна реакція, характер або наслідок проявів якої не узгоджується з наявною інформацією про лікарський засіб в інструкції для його медичного застосування /короткій характеристиці лікарського засобу.

Несерйозна побічна реакція —будь-яка побічна реакція, що не призводить до смерті, не становить загрози для життя, не вимагає госпіталізації або подовження терміну госпіталізації, не викликає стійкої або значної непрацездатності чи інвалідності та вроджених аномалій чи вад розвитку, та не має іншої важливої медичної оцінки.

Передбачена побічна реакція — побічна реакція, характер або наслідок проявів якої узгоджується з наявною інформацією про лікарський засіб в інструкції для медичного застосування зареєстрованого лікарського засобу/короткій характеристиці лікарського засобу.

Серйозна побічна реакція — будь-яка побічна реакція, що призводить до смерті, становить загрозу для життя, вимагає госпіталізації або подовження терміну госпіталізації, викликає стійку або значну непрацездатність чи інвалідність, або є вродженою аномалією чи вадою розвитку, або має іншу важливу медичну оцінку.

Інша важлива медична оцінка — випадок побічної реакції, що не становить безпосередньої загрози для життя пацієнта або не призводить до смерті, або госпіталізації, але піддає пацієнта небезпеці або потребує втручання для запобігання прояву побічної реакції, що розвинулась.

Причинно–наслідковий зв’язок між клінічними проявами будь-якої побічної реакції та застосуванням лікарського засобу — ступінь, який визначається прийнятним методом (якісна методика Всесвітньої організації охорони здоров’я (далі — ВООЗ), шкала Наранжо, бінарний метод тощо) за певними критеріями та вказує на взаємопов’язаність/взаємозв’язок реакції, що спостерігається, із застосуванням лікарського засобу.

Профіль безпеки — сукупність показників застосування лікарського засобу, що дозволяють визначити співвідношення користь/ризик лікарського засобу.

Протокол післяреєстраційного дослідження з безпеки лікарського засобу — документ, що містить опис, завдання, методологію, процедури, статистичні аспекти та організацію післяреєстраційного дослідження з безпекилікарського засобу, а також, за необхідності, раніше отримані дані щодо досліджуваного лікарського засобу та обґрунтування цього дослідження.

Регулярно оновлюваний звіт з безпеки лікарського засобу — письмовий звіт, що містить регулярно оновлювану інформацію з безпеки лікарського засобу (далі — регулярний звіт).

Ризик, пов’язаний із застосуванням лікарського засобу — будь-який ризик, пов’язаний з якістю, безпекою чи ефективністю лікарського засобу, що стосується здоров’я пацієнтів або суспільного здоров’я, чи будь-який ризик небажаних ефектів на довкілля.

Сероконверсія — продукування або збільшення концентрації антитіл, що розглядається як перехід від серонегативної до серопозитивної реакції або як клінічно значиме збільшення заданого рівня антитіл, що демонструє імуногенність вакцини.

Серопротекція — титр антитіл, що захищає від визначеної(их) інфекції(ій).

Сигнал — інформація, що походить з одного або декількох джерел (у тому числі спостережень і досліджень), що свідчить про виявлений новий потенційний зв’язок або новий аспект відомого зв’язку між лікарським засобом і явищем або сукупністю взаємопов’язаних явищ, як несприятливих, так і сприятливих і яка вважається достатньо достовірною, щоб обґрунтувати її перевірку.

Система управління ризиками — комплекс процесів та заходів із фармаконагляду, спрямованих на виявлення, характеристику, запобігання або мінімізацію ризиків, пов’язаних із застосуванням лікарського засобу, що включає оцінку їх ефективності.

Система фармаконагляду — система, що використовується державою та заявником для здійснення фармаконагляду з метою моніторингу безпеки лікарських засобів та визначення будь–яких змін співвідношення користь/ризик.

Співвідношення користь/ризик лікарського засобу — оцінка позитивних терапевтичних ефектів лікарського засобу відносно будь-яких ризиків, пов’язаних з якістю, безпекою чи ефективністю лікарського засобу, що стосуються здоров’я населення чи суспільного здоров’я.

Термінове повідомлення — це повідомлення про випадок серйозної (передбаченої або непередбаченої) побічної реакції лікарського засобу, що стався на території України, наслідком якого є смерть пацієнта.

Фармаконагляд — процес, пов’язаний із виявленням, збором, оцінкою, вивченням та запобіганням виникненню побічних реакцій, НППІ та будь-яких інших проблем, зумовлених впливом лікарських засобів на стан здоров’я населення чи суспільного здоров’я.

Частота випадків побічних реакцій лікарського засобу — співвідношення кількості пацієнтів за певний проміжок часу, в яких виникла побічна реакція при застосуванні лікарського засобу до кількості пацієнтів за цей же проміжок часу, які застосовували цей лікарський засіб, виражене у відсотках.

Розподіл випадків побічних реакцій лікарського засобу за частотою їх виникнення:

•  понад 10% — дуже часті;
•  1 — 10% — часті;
•  0,1 — 1% — нечасті;
•  0,01 — 0,1% — поодинокі;
•  менше 0,01% — рідкісні.

2. Інші терміни вживаються в цьому Порядку у значенні, визначеному законодавством України.

ІІ. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ ЩОДО ЗДІЙСНЕННЯ ФАРМАКОНАГЛЯДУ

1. Здійснення фармаконагляду в Україні забезпечується за застосування міжнародних стандартів, виконання правил і вимог, встановлених цим Порядком, та передбачає створення і функціонування системи фармаконагляду.

2.Система фармаконагляду створюється у сфері охорони здоров’я на загальнодержавному рівні та у заявників лікарських засобів.

3. Система фармаконагляду у сфері охорони здоров’я використовується з метою:

1) збору інформації про ризики лікарських засобів, щодо здоров’я населення чи суспільного здоров’я. Зокрема, для збору інформації про побічні реакції, відсутність ефективності лікарських засобів, вакцин, туберкуліну, НППІ (класифікація НППІ за випадком наведена у додатку 1 до цього Порядку) та про інші проблеми з безпеки, пов’язані із застосуванням лікарських засобів;

2) обґрунтованої оцінки усієї інформації про ризики лікарських засобів, щодо здоров’я населення чи суспільного здоров’я;

3) розробки заходів для запобігання чи мінімізації ризиків, пов’язаних із застосуванням лікарських засобів;

4) застосування регуляторних заходів впливу щодо дії реєстраційного посвідчення на лікарський засіб у разі необхідності.

4.Для здійснення фармаконагляду Міністерство охорони здоров’я України (далі — МОЗ України):

1) залучає медичних працівників, заявників, пацієнтів та/або їх представників, організацій, що представляють інтереси пацієнтів, тощо;

2) встановлює правила та вимоги до керівників структурних підрозділів з питань охорони здоров’я, керівників закладів охорони здоров’я, медичних працівників, а також — правила, вимоги та зобов’язання до заявників лікарських засобів;

3) регулює взаємовідносини між структурами, що мають безпосереднє відношення до процесу регулювання обігу лікарських засобів.

5. Здійснення фармаконагляду на загальнодержавному рівні покладено МОЗ України на Державне підприємство «Державний експертний центр Міністерства охорони здоров’я України» (далі — Центр).

6.Центр для виконання покладених на нього повноважень щодо фармаконагляду:

1) здійснює заходи щодо оптимізації подання медичними працівниками інформації про побічні реакції, відсутність ефективності, НППІ та інші проблеми з безпеки, пов’язані із застосуванням лікарських засобів до Центру, у тому числі шляхом залучення до цього процесу співробітників із фармаконагляду Центру в регіонах;

2) сприяє поданню пацієнтами та/або їх представниками, організаціями, що представляють інтереси пацієнтів, повідомлень про побічні реакції та/або відсутність ефективності лікарського засобу, НППІ, та інші проблеми з безпеки, пов’язані із застосуванням лікарського засобу, усіма доступними способами;

3) здійснює необхідні заходи для отримання точних даних, що піддаються перевірці, для оцінки повідомлень про побічні реакції та/або відсутність ефективності лікарського засобу, НППІ та інші проблеми з безпеки, пов’язані із застосуванням лікарського засобу;

4) інформує громадськість про важливі дані щодо безпеки застосування лікарських засобів усіма доступними методами;

5) проводить перевірку системи фармаконагляду у заявників;

6) вживає необхідних заходів для забезпечення того, щоб до заявників, які не виконують правила, вимоги та зобов’язання, викладені у цьому Порядку, були застосовані ефективні, пропорційні та стримуючі санкції.

7. Заявник для виконання покладених на нього правил, вимог та зобов’язань із фармаконагляду створює та керує системою фармаконагляду. Заявник може мати більше ніж одну систему фармаконагляду, наприклад, специфічні системи для різних видів лікарських засобів (наприклад, вакцини, безрецептурні лікарські засоби, тощо).

8. Заявник, здійснюючи фармаконагляд:

1) постійно і безперервно має у штаті уповноважену особу, відповідальну за фармаконагляд (далі — УОВФ);

2) створює, підтримує і надає на вимогу Центру МФСФ;

3) керує системою управління ризиками для лікарського засобу, у разі необхідності;

4) здійснює моніторинг результатів заходів з мінімізації ризиків, що містяться в плані управління ризиками, та тих, що є умовою видачі реєстраційного посвідчення;

5) оновлює систему управління ризиками та проводить моніторинг даних з фармаконагляду для виявлення нових ризиків, змін відомих ризиків та змін співвідношення користь/ризик лікарських засобів;

6) регулярно проводить аудит своєї системи фармаконагляду.

9. Кожна система фармаконагляду заявника може мати лише одну УОВФ. Якщо УОВФ не проживає в Україні, то на території України призначається єдина контактна особа з фармаконагляду (далі — КОВФ), яка проживає і працює в Україні та підзвітна УОВФ.

10. Заявник надає до Центру прізвище, ім’я, по батькові, контактні дані та документи (копію диплому) про наявність медичної або фармацевтичної освіти у УОВФ та КОВФ.

ІІІ. ДЖЕРЕЛА ОТРИМАННЯ ТА ОБМІН ІНФОРМАЦІЄЮ З БЕЗПЕКИ ТА ЕФЕКТИВНОСТІ ЛІКАРСЬКИХ ЗАСОБІВ

1. Інформація з безпеки лікарських засобів надходить до Центру від:

1) медичних працівників;

2) фізичних осіб-підприємців, які здійснюють господарську діяльність з медичної практики;

3) закладів охорони здоров’я;

4) заявників;

5) пацієнтів та/або їх представників, організацій, що представляють інтереси пацієнтів, за формою, наведеною у додатку 2 до цього Порядку;

6) Державної служби України з лікарських засобів (далі — Держлікслужба) та територіальних органів Держлікслужби;

7) співробітників із фармаконагляду Центру в регіонах;

8) ВООЗ, міжнародних агентств (EMA (Європейське медичне агентство), FDA (Агентство з контролю за лікарськими засобами та харчовими продуктами США), MHRA (Агентство з регулювання обігу лікарських засобів і виробів медичного призначення Великобританії), Health Canada (Міністерство охорони здоров’я Канади), TGA (Агентство з контролю за лікарськими засобами та виробами медичного призначення Австралії), Swissmedic (Агентство з лікарських засобів Швейцарії), PMDA (Агентство з контролю за лікарськими засобами та виробами медичного призначення Японії) та інших міжнародних організацій;

9) офіційних інформаційних джерел та періодичних видань;

10) інших джерел.

2. Центр надає інформацію з безпеки та ефективності лікарських засобів:

1) Держлікслужбі (у паперовому та/або електронному вигляді):

копії отриманих карт-повідомлень про побічні реакції та/або відсутність ефективності лікарського засобу, що призвели до смерті пацієнта, про групові та про непередбачені побічні реакції та/або відсутність ефективності лікарських засобів, і результати їх аналізу за наявності причинно-наслідкового зв’язку між ними та застосуванням лікарського засобу — не пізніше 48 годин з моменту отримання Центром інформації, що підтверджує наявність причинно-наслідкового зв’язку між ними та застосуванням лікарського засобу. У разі якщо цей строк припадає на вихідний або святковий день, інформація надається у перший після нього робочий день;

копії отриманих карт-повідомлень про групові побічні реакції та/або серйозні побічні реакції, пов’язані з дефектом якості вакцини, туберкуліну за наявності причинно-наслідкового зв’язку між ними та застосуванням вакцини, туберкуліну — не пізніше 48 годин від моменту отримання Центром інформації, що підтверджує наявність причинно-наслідкового зв’язку між ними та застосуванням вакцини, туберкуліну. У разі якщо цей строк припадає на вихідний або святковий день, інформація надається у перший після нього робочий день;

2) заявнику — стосовно лікарських засобів, які він представляє на фармацевтичному ринку України:

про випадки побічних реакцій та/або відсутності ефективності лікарського засобу, що призвели до смерті пацієнта, та/або про випадки відсутності ефективності лікарського засобу за наявності причинно-наслідкового зв’язку між ними та застосуванням лікарського засобу — не пізніше 48 годин з моменту отримання Центром інформації, що підтверджує наявність причинно-наслідкового зв’язку між ними та застосуванням лікарського засобу. У разі якщо цей строк припадає на вихідний або святковий день, інформація надається у перший після нього робочий день;

про випадки групових побічних реакцій та/або серйозних побічних реакцій, пов’язаних з дефектом якості вакцини, туберкуліну за наявності причинно-наслідкового зв’язку між ними та застосуванням вакцини, туберкуліну — не пізніше 48 годин від моменту отримання Центром інформації, що підтверджує наявність причинно-наслідкового зв’язку між ними та застосуванням вакцини, туберкуліну. У разі якщо цей строк припадає на вихідний або святковий день, інформація надається у перший після нього робочий день;

про випадки побічних реакцій та/або відсутності ефективності лікарського засобу та /або НППІ, інформація про які надійшла до Центру протягом певного періоду — на його вимогу;

3) МОЗ України:

на вимогу;

щороку у вигляді звіту — 1 березня наступного року;

щороку у вигляді звіту про зареєстровані випадки захворювання на інфекційні хвороби, що керуються засобами специфічної імунопрофілактики у щеплених — до 20 березня наступного року У разі якщо строк надання звіту припадає на вихідний або святковий день, звіт надається у перший після нього робочий день;

щомісяця у вигляді звіту про результати аналізу випадків НППІ після застосування вакцин, туберкуліну — до 15 числа наступного за звітним місяця У разі якщо строк надання звіту припадає на вихідний або святковий день, звіт надається у перший після нього робочий день;

копії (у паперовому та/або електронному вигляді) отриманих карт-повідомлень про побічні реакції та/або відсутність ефективності лікарського засобу, що призвели до смерті пацієнта, про групові та про непередбачені побічні реакції та/або відсутність ефективності лікарських засобів, і результати їх аналізу за наявності причинно-наслідкового зв’язку між ними та застосуванням лікарського засобу — не пізніше 48 годин з моменту отримання Центром інформації, що підтверджує наявність причинно-наслідкового зв’язку між ними та застосуванням лікарського засобу. У разі якщо цей строк припадає на вихідний або святковий день, інформація надається у перший після нього робочий день;

копії (у паперовому та/або електронному вигляді) отриманих карт-повідомлень про групові побічні реакції та/або серйозні побічні реакції, пов’язані з дефектом якості вакцини, туберкуліну за наявності причинно-наслідкового зв’язку між ними та застосуванням вакцини, туберкуліну, протоколу розслідування серйозних та/або групових НППІ після застосування вакцини, туберкуліну та визначення причинно-наслідкового зв‘язку між серйозними та/або груповими НППІ та застосуванням вакцини, туберкуліну (далі — протокол розслідування НППІ) — не пізніше 48 годин від моменту отримання Центром інформації, що підтверджує наявність причинно-наслідкового зв’язку між ними та застосуванням вакцини, туберкуліну. У разі якщо цей строк припадає на вихідний або святковий день, інформація надається у перший після нього робочий день;

копії (у паперовому та/або електронному вигляді) отриманих карт-повідомлень про НППІ, що пов’язані з програмною помилкою імунізації/туберкулінодіагностики при застосуванні вакцини, туберкуліну за наявності інформації згідно протоколу розслідування НППІ — не пізніше 48 годин від моменту отримання Центром інформації, що підтверджує наявність причинно-наслідкового зв’язку між ними та застосуванням вакцини, туберкуліну. У разі якщо цей строк припадає на вихідний або святковий день, інформація надається у перший після нього робочий день;

копії (у паперовому та/або електронному вигляді) отриманих карт-повідомлень про НППІ (летальний випадок), що зареєстрований протягом 30 діб після імунізації/туберкулінодіагностики — не пізніше 48 годин від моменту отримання Центром карти-повідомлення. У разі якщо цей строк припадає на вихідний або святковий день, інформація надається у перший після нього робочий день;

4) Центральній групі оперативного реагування:

копії (у паперовому та/або електронному вигляді) отриманих карт-повідомлень про НППІ, що містять інформацію про аналогічні клінічні прояви та надійшли з 2-х або більше регіонів, що виникли при застосуванні серії/серій вакцини, туберкуліну, за наявності інформації, що підтверджує наявність причинно-наслідкового зв’язку між ними та застосуванням вакцини, туберкуліну — не пізніше 48 годин з моменту отримання Центром інформації, що підтверджує наявність причинно-наслідкового зв’язку між такими НППІ (2 та більше випадки) та застосуванням вакцини, туберкуліну. У разі якщо цей строк припадає на вихідний або святковий день, інформація надається у перший після нього робочий день;

копії (у паперовому та/або електронному вигляді) отриманих карт-повідомлень про НППІ (летальний випадок), що зареєстрований протягом 30 діб після імунізації/туберкулінодіагностики — не пізніше 48 годин від моменту отримання Центром карти-повідомлення. У разі якщо цей строк припадає на вихідний або святковий день, інформація надається у перший після нього робочий день;

копії (у паперовому та/або електронному вигляді) отриманих карт-повідомлень про НППІ, що пов’язані з програмною помилкою імунізації/туберкулінодіагностики при застосуванні вакцини, туберкуліну за наявності інформації згідно протоколу розслідування НППІ — не пізніше 48 годин від моменту отримання Центром інформації, що підтверджує наявність причинно-наслідкового зв’язку між ними та застосуванням вакцини, туберкуліну. У разі якщо цей строк припадає на вихідний або святковий день, інформація надається у перший після нього робочий день;

5) ВООЗ;

6) іншим організаціям у межах законодавства України.

3. Держлікслужба надає Центру (у паперовому та/або електронному вигляді) копії усіх отриманих карт-повідомлень незалежно від джерела їх надходження про побічні реакції та/або відсутність ефективності лікарського засобу, НППІ, включаючи інформацію про летальний випадок — не пізніше 48 годин від моменту отримання цієї інформації. У разі якщо цей строк припадає на вихідний або святковий день, інформація надається у перший після нього робочий день.

4. Центр аналізує інформацію, надану Держлікслужбою, відповідно до пункту 3 цього розділу, та надає результати цього аналізу Держлікслужбу протягом 48 годин від моменту отримання такої інформації. У разі якщо цей строк припадає на вихідний або святковий день, інформація надається у перший після нього робочий день.

5. Територіальні органи Держлікслужби надають співробітникам із фармаконагляду Центру в регіонах та Держлікслужбі копії усіх отриманих карт-повідомлень (у паперовому та/або електронному вигляді) — не пізніше 48 годин від моменту отримання цієї інформації Територіальними органами Держлікслужби. У разі якщо цей строк припадає на вихідний або святковий день, інформація надається у перший після нього робочий день.

6. Співробітники із фармаконагляду Центру в регіонах надають:

1) до Центру карти-повідомлення та/або їх копії (у паперовому та/або електронному вигляді):

про випадки побічних реакцій, що призвели до смерті пацієнта, та/або відсутності ефективності лікарського засобу — не пізніше 48 годин від моменту їх надходження до співробітників із фармаконагляду Центру в регіонах. У разі якщо цей строк припадає на вихідний або святковий день, інформація надається у перший після нього робочий день;

про усі інші випадки побічних реакцій — не пізніше 15 днів від моменту їх надходження до співробітників із фармаконагляду Центру в регіонах. У разі якщо цей строк припадає на вихідний або святковий день, інформація надається у перший після нього робочий день;

2) до структурних підрозділів з питань охорони здоров’я копії (у паперовому та/або електронному вигляді) отриманих карт-повідомлень про побічні реакції та/або відсутність ефективності лікарського засобу, що призвели до смерті пацієнта, — не пізніше 48 годин від моменту їх надходження до співробітників із фармаконагляду Центру в регіонах. У разі якщо цей строк припадає на вихідний або святковий день, інформація надається у перший після нього робочий день;

7. Структурні підрозділи з питань охорони здоров’я при отриманні карт-повідомлень або їх копій (у паперовому та/або електронному вигляді) про побічні реакції та/або відсутність ефективності лікарського засобу, що призвели до смерті пацієнта, надають цю інформацію до відповідної клініко-експертної комісії, що здійснює контроль якості медичної допомоги — не пізніше 48 годин від моменту такої інформації. У разі якщо цей строк припадає на вихідний або святковий день, інформація надається у перший після нього робочий день.

8. Контроль якості медичної допомоги щодо випадків побічних реакцій та/або відсутності ефективності лікарського засобу, що призвели до смерті пацієнта, здійснюється клініко-експертною комісією із залученням співробітників із фармаконагляду Центру в регіонах та інших фахівців за згодою.

9. За результатами роботи клініко-експертної комісії складаються протокол та висновок клініко-експертної комісії щодо випадків побічних реакцій та/або відсутності ефективності лікарського засобу, що призвели до смерті пацієнта, що надаються до МОЗ України, Центру та Держлікслужби не пізніше 24 годин від моменту їх складання. У разі якщо цей строк припадає на вихідний або святковий день, інформація надається у перший після нього робочий день.

ІV. ПОРЯДОК ДІЙ КЕРІВНИКІВ СТРУКТУРНИХ ПІДРОЗДІЛІВ З ПИТАНЬ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я, КЕРІВНИКІВ ЗАКЛАДІВ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я ТА МЕДИЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ У КОНТЕКСТІ ЗДІЙСНЕННЯ ФАРМАКОНАГЛЯДУ

1.Керівники структурних підрозділів з питань охорони здоров’я:

1) призначають відповідальну особу за складання зведеного звіту за формою № 69 «Звіт про випадки побічних реакцій та/або відсутності ефективності лікарських засобів, НППІ у закладах охорони здоров’я за 20___рік» (далі — форма № 69), за формою, наведеною у додатку 3 до цього Порядку, у термін, визначений підпунктом 2 пункту 1 розділу ІV цього Порядку. Зведений звіт за формою № 69 складається на підставі даних форми № 69, що подаються відповідальними особами з питань фармаконагляду підзвітних закладів охорони здоров’я за формою, наведеною у додатку 4 до цього Порядку, у термін, визначений підпунктом 2 пункту 3 розділу ІV цього Порядку;

2) забезпечують своєчасне подання до Центру зведеного звіту за формою № 69 до 30 січня наступного за звітним року за підписом керівника відповідного структурного підрозділу з питань охорони здоров’я у паперовому носії та в електронному вигляді (таблиця Excel). На титульній сторінці форми № 69 вказуються поштова та електронна адреси. Зведений звіт за формою № 69 у паперовому вигляді подається до Центру разом із супровідним листом;

3) забезпечують своєчасне подання до Центру протоколів розслідування та встановлення причинно-наслідкового між НППІ та вакциною, туберкуліном, за формою, наведеною у додатку 5 до цього Порядку, та карт-повідомлень про побічну реакцію, відсутність ефективності лікарського засобу, НППІ, за формою, наведеною у додатку 6 до цього Порядку;

4) призначають відповідальну особу за складання загального звіту по картах епідрозслідування за формою, наведеною у додатку 7 до цього Порядку, яка складає загальний звіт по картах епідрозслідування на підставі даних карт епідрозслідування за формою, наведеною у додатку 8 до цього Порядку;

5) забезпечують своєчасне подання загального звіту по картах епідрозслідування до Центру у електронному вигляді у термін до 30 січня наступного за звітним року;

6) заслуховують щопівроку питання про стан подання медичнимипрацівниками інформації про випадки побічних реакцій, відсутності ефективності лікарських засобів, НППІ на засіданнях колегій структурних підрозділів з питань охорони здоров’я обласних та міських державних адміністрацій;

7) включають до складу атестаційних комісій при підпорядкованих структурних підрозділах з питань охорони здоров’я співробітників із фармаконагляду Центру в регіонах;

2. Керівник Державного підприємства «Укрвакцина» МОЗ України (далі — Укрвакцина) призначає відповідальну особу за складання та подання звіту щодо кількісного розподілу вакцин, анатоксинів, туберкуліну по регіонам України за формою, наведеною у додатку 9 до цього Порядку, до Центру на вимогу.

3. Керівники закладів охорони здоров’я призначають заступника головного лікаря з лікувальної роботи або іншу особу, яка має вищу медичну та/або фармацевтичну освіту, відповідальною особою з питань фармаконагляду та забезпечують:

1) своєчасне подання медичними працівниками інформації про випадки побічних реакцій, відсутності ефективності лікарських засобів, НППІ та інших проблем, пов’язаних із застосуванням лікарських засобів, за формою, наведеною у додатку 6 до цього Порядку, у термін, визначений пунктом 9 розділу ІV цього Порядку;

2) своєчасне подання до відповідного структурного підрозділу з питань охорони здоров’я звіту за формою № 69 у термін не пізніше 20 січня наступного за звітним роком на паперовому носії та в електронному вигляді (таблиця Excel). Звіт за формою № 69 на паперовому носії подається разом із супровідним листом за підписом керівника закладу охорони здоров’я;

3) своєчасне подання до структурних підрозділів з питань охорони здоров’я форми № 058/о «Екстрене повідомлення про інфекційне захворювання, харчове, гостре професійне отруєння, незвичайну реакцію на щеплення» (далі — повідомлення про інфекційне захворювання), затвердженої наказом МОЗ України «Про затвердження Форм первинної облікової документації з інфекційної, дерматовенерологічної, онкологічної захворюваності та інструкцій щодо їх заповнення» від 10 січня 2006 року № 1 у випадку інфекційного захворювання у хворого, щепленого проти відповідної інфекції, у термін не пізніше 12 годин після виявлення такого хворого.

4. Відповідальна особа з питань фармаконагляду закладу охорони здоров`я:

1) створює стандартні операційні процедури щодо порядку дій у разі виникнення побічних реакцій, відсутності ефективності лікарського засобу, НППІ та ознайомлює з ними медичних працівників;

2) веде облік карт-повідомлень;

3) складає та надає звіт за формою, наведеною у додатку 4 до цього Порядку (за виключенням таблиці 1001), у термін, визначений підпунктом 2 пункту 3 розділу ІV цього Порядку;

4) співпрацює зі співробітниками із фармаконагляду Центру в регіонах з питань здійснення фармаконагляду (аналізу випадків побічних реакцій, відсутності ефективності лікарських засобів, НППІ, виявлення системних помилок, навчання, тощо);

5) сприяє реалізації заходів з мінімізації ризиків, пов’язаних із застосуванням лікарських засобів.

5. Керівники закладів охорони здоров’я забезпечують надання копій документів первинної медичної документації закладу охорони здоров’я у разі надходження запиту Центру.

6. Медичні працівники інформують:

1) пацієнтів (або їх батьків, або законних представників) про ті побічні реакції, що можуть виникнути при застосуванні лікарських засобів, та необхідність звернення за медичною допомогою до закладу охорони здоров’я у разі порушення стану здоров’я після застосування лікарського засобу;

2) осіб, які підлягають імунізації/туберкулінодіагностиці (або їх батьків, або законних представників), про ті побічні реакції, що можуть виникнути після застосування певної вакцини, туберкуліну, та необхідність звернення за медичною допомогою до закладу охорони здоров’я у разі будь-якого порушення у стані здоров’я після проведення імунізації/ туберкулінодіагностики.

7. Медичні працівники виявляють:

1) побічні реакції, відсутність ефективності лікарського засобу та будь-які порушення у стані здоров’я та інші проблеми з безпеки, пов’язані із застосування лікарського засобу при зверненні пацієнта до закладу охорони здоров’я;

2) НППІ та інші проблеми з безпеки, пов’язані із застосуванням вакцини, туберкуліну, при зверненні імунізованої особи або особи, якій було проведено туберкулінодіагностику, до закладу охорони здоров’я;

8. Медичні працівники своєчасно подають до Центру інформацію про будь-які побічні реакції, відсутність ефективності лікарського засобу за формою та згідно з вимогами, наведеними у додатку 6 до цього Порядку, у терміни, визначені пунктом 9 розділу ІV цього Порядку.

9. Карта-повідомлення подається у паперовому та/або електронному вигляді. Електронна форма карти-повідомлення знаходиться за посиланням: https://aisf.dec.gov.ua. Копія карти-повідомлення залишається у відповідальної особи з питань фармаконагляду закладу охорони здоров’ядля складання зведеного звіту за формою № 69.

У випадку розвитку несерйозної побічної реакції при застосуванні лікарського засобу медичні працівники подають карту-повідомлення до Центру протягом 90 днів.

У випадку розвитку серйозної побічної реакції при застосуванні лікарського засобу медичні працівники подають карту-повідомлення до Центру протягом 15 днів.

У випадку розвитку відсутності ефективності при застосуванні лікарського засобу медичні працівники подають карту-повідомлення до Центру протягом 48 годин.

У випадку розвитку побічної реакції та/або відсутності ефективності при застосуванні лікарського засобу, що призвели до смерті пацієнта, медичні працівники подають карту-повідомлення до Центру протягом 24 годин.

У випадку, якщо строк подання карти-повідомлення припадає на вихідний або святковий день, інформація надається у перший після нього робочий день.

10. Інформація про побічні реакції, відсутність ефективності при застосуванні лікарського засобу, НППІ заноситься лікарем до первинної облікової медичної документації.

11. Медичні працівники своєчасно подають до Центру та групи оперативного реагування відповідних структурних підрозділів з питань охорони здоров’я (далі — регіональна група оперативного реагування) інформацію про НППІ після застосування вакцини, туберкуліну, за формою та згідно з вимогами, наведеними у додатку 6 до цього Порядку, у термін не пізніше 48 годин після реєстрації НППІ. У випадку, якщо цей строк припадає на вихідний або святковий день, інформація надається у перший після нього робочий день.

12. Карта-повідомлення подається до Центру та до регіональної групи оперативного реагування у паперовому та/або електронному вигляді. Копія карти-повідомлення надається відповідальній особі з питань фармаконагляду закладу охорони здоров’я для складання зведеного звіту за формою № 69.

13. Порядок створення, склад та завдання регіональних та центральної груп оперативного реагування визначені Положенням, наведеним у додатку 10 до цього Порядку.

14. Регіональна група оперативного реагування проводить аналіз отриманих карт-повідомлень про НППІ після застосування вакцини, туберкуліну. У разі, якщо НППІ після застосування вакцини, туберкуліну є серйозною та/або груповою, група оперативного реагування проводить розслідування та встановлює причинно-наслідковий зв’язок між НППІ та вакциною, туберкуліном.

15. За результатами розслідування та встановлення причинно-наслідкового зв’язку група оперативного реагування заповнює протокол розслідування НППІ за формою, наведеною у додатку 5 до цього Порядку, з урахуванням інформації, наведеної у додатках 11 та 12 до цього Порядку, та надає його до Центру, разом з копією відповідної карти-повідомлення не пізніше 15 днів від моменту розвитку НППІ. У випадку, якщо цей строк припадає на вихідний або святковий день, інформація надається у перший після нього робочий день.

При отриманні додаткових даних щодо серйозного та/або групового НППІ, що спричиняє переоцінку причинно-наслідкового зв’язку між НППІ та вакциною, туберкуліном група оперативного реагування складає оновлений протокол розслідування НППІ за формою, наведеною у додатку 5 до цього Порядку і надає його до Центру, не пізніше 15 днів від моменту отримання додаткових даних. У випадку, якщо цей строк припадає на вихідний або святковий день, інформація надається у перший після нього робочий день.

16. Центральна група оперативного реагування залучається до дій після отримання від Центру інформації, що зазначена у підпункту 4 пункту 2 розділу ІІІ. Протокол розслідування НППІ між серйозним та/або груповим НППІ та застосуванням вакцини, туберкуліну надається Центром одночасно з картами-повідомленнями.

17. Медичні працівники закладу охорони здоров’я, де проводиться щеплення, здійснюють моніторинг та надають інформацію щодо захворюваності у щеплених на інфекції, що керуються засобами специфічної імунопрофілактики.

У разі виявлення випадку інфекційного захворювання, медичні працівники заповнюють первинну облікову медичну документацію (повідомлення про інфекційне захворювання) та надають його до структурного підрозділу з питань охорони здоров’я обласних та міських адміністрацій у термін не пізніше 12 годин після виявлення такого захворювання.

18. Відповідальна особа структурного підрозділу з питань охорони здоров’я, при отриманні повідомлення про інфекційне захворювання, проводить епідеміологічне розслідування за місцем виникнення/виявлення захворювання.

У випадку, якщо під час епідеміологічного розслідування буде з’ясовано, що має місце випадок інфекційного захворювання у особи, щепленої проти відповідної інфекції, відповідальна особа структурного підрозділу з питань охорони здоров’я заповнює карту епідрозслідування, за формою, наведеною у додатку 8 до цього Порядку у термін не пізніше 48 годин з моменту з’ясування. У випадку, якщо цей строк припадає на вихідний або святковий день, інформація надається у перший після нього робочий день.

19. На основі заповнених карт епідрозслідування відповідальна особа структурного підрозділу з питань охорони здоров’я складає загальний звіт по картах епідрозслідування за формою, наведеною у додатку 7 до цього Порядку.

20. Структурний підрозділ з питань охорони здоров’я надає до Центру загальний звіт по картах епідрозслідування — щороку до 30 січня наступного за звітним року. У випадку, якщо цей строк припадає на вихідний або святковий день, інформація надається у перший після нього робочий день.

V. здійснення фармаконагляду заявником

V.1. Загальні вимоги до системи фармаконагляду у заявника

1. Заявник створює, забезпечує та гарантує функціонування системи фармаконагляду в Україні, що є обов’язковою умовою знаходження лікарських засобів в обігу на території України.

2. Система фармаконагляду складається з елементів, що дозволяють здійснювати моніторинг безпеки лікарських засобів та визначати будь-які зміни співвідношення ризик/користь, а саме:

1) наявність УОВФ заявника. У разі, якщо заявник знаходиться в Україні, УОВФ повинна бути в штаті заявника. У разі, якщо заявник знаходиться не в Україні, то на території України в штаті повинна бути призначена КОВФ в Україні та підпорядкована УОВФ заявника. Дані про УОВФ та КОВФ в Україні повинні міститися в МФСФ заявника. УОВФ/КОВФ в Україні повинні мати вищу медичну або фармацевтичну освіту (провізор, клінічний провізор). За наявності лише вищої фармацевтичної освіти УОВФ/КОВФ в Україні повинна мати змогу звернутись до особи з вищою медичною освітою (за необхідності). Кожна система фармаконагляду може мати лише одну УОВФ/КОВФ в Україні. Має бути передбачена процедура заміщення УОВФ та/або КОВФ в разі її відсутності;

2) наявність структурованої системи організації фармаконагляду, її оновлення і підтримка;

3) документування всіх процедурних процесів;

4) створення та забезпечення функціонування баз даних, що використовуються заявником при здійсненні фармаконагляду;

5) залучення (у разі необхідності) до здійснення фармаконагляду інших осіб і організацій шляхом укладення контрактних угод;

6) забезпечення навчання персоналу заявника для виконання дій, пов’язаних із фармаконаглядом;

7) створення системи якості у фармаконагляді;

8) ведення документації із фармаконагляду, включаючи її зберігання та архівування;

9) створення та підтримка системи управління ризиками.

3. УОВФ/ КОВФ в Україні несе відповідальність, не обмежуючись, за:

1) створення та підтримку системи збору, оцінки та надання до Центру інформації про побічні реакції, відсутність ефективності лікарських засобів, НППІ, інших проблем, пов’язаних із застосуванням лікарських засобів, а також будь-яких інших даних, необхідних для оцінки ризику і користі при застосуванні лікарського засобу, включно із системою якості;

2) складання (для КОВФ — у разі необхідності) та/або надання регулярних звітів;

3) складання (для КОВФ — у разі необхідності) та/або надання планів управління ризиками;

4) надання на всі запити Центру додаткової інформації, необхідної для оцінки співвідношення користь/ризик лікарського засобу, термінового надання звітів, у тому числі інформації про обсяги продажу лікарського засобу, або експозицію пацієнтів, які зазнали впливу лікарського засобу;

5) забезпечення надання будь-яких даних, необхідних для оцінки співвідношення користь/ризик лікарського засобу, включаючи інформацію про післяреєстраційні дослідження з безпеки;

6) надання повідомлення до Центру, вжиття необхідних заходів та внесення відповідних змін і доповнень до інформації з безпеки лікарського засобу, відображеної у їх інструкції для медичного застосування/короткій характеристиці, у випадку виявлення раніше невідомих небезпечних властивостей лікарського засобу, що призвели або можуть призвести до тяжких наслідків для здоров’я і життя людей або зміни оцінки співвідношення користь/ризик у бік ризику, про які йому стало відомо,

7) забезпечення навчання персоналу заявника для виконання дій, пов’язаних із фармаконаглядом.

4. У випадку внесення змін до системи фармаконагляду, заявник оновлює її, підтримує та подає на вимогу Центру МФСФ — документ, що містить опис системи фармаконагляду заявника, що використовується заявником стосовно одного або декількох лікарських засобів. МФСФ складається відповідно до структури, наведеної у додатку 13 до цього Порядку, та містить інформацію про:

1) УОВФ/КОВФ;

2) організаційну структуру заявника, включаючи систему фармаконагляду, що забезпечує збір, визначення, оцінку та подання вірогідної інформації про побічні реакції, відсутність ефективності лікарських засобів, НППІ, а також будь-яких інших даних, необхідних для оцінки ризику і користі при застосуванні лікарського засобу;

3) фізичні та/або юридичні особи, залучені заявником до здійснення фармаконагляду;

4) джерела інформації про безпеку застосування лікарських засобів,;

5) перелік та стислий функціональний опис баз даних, що використовуються заявником при здійсненні фармаконагляду;

6) процеси у фармаконагляді, включаючи перелік стандартних операційних процедур, що використовуються при здійсненні фармаконагляду, опис документації з фармаконагляду, включаючи документацію, що зберігається в архіві; інші види документації, що мають відношення до здійснення фармаконагляду;

7) результативність системи фармаконагляду;

8) систему якості у фармаконагляді, включаючи опис системи навчання персоналу заявника із зазначенням інформації про навчання та з урахуванням функціональних обов’язків персоналу заявника, із наданням стислого опису зобов’язань заявника для гарантії якості аудиту системи фармаконагляду, включаючи аудит системи фармаконагляду та аудит фізичних та/або юридичних осіб, які залучені заявником до здійснення фармаконагляду.

V.2. Вимоги до подання заявником повідомлень про побічні реакції та/або відсутність ефективності лікарських засобів

5. при поданні заявником повідомлень про побічні реакції та/або відсутність ефективності лікарських засобів, заявник:

1) своєчасно подає до Центру у будь-який спосіб достовірну інформацію про всі випадки серйозних побічних реакцій лікарських засобів, що були зафіксовані при їх застосуванні в Україні та мають медичне підтвердження і про які йому стало відомо за наявності причинно-наслідкового зв’язку між побічною реакцією та застосуванням лікарського засобу — не пізніше 15 календарних днів з моменту отримання такої інформації. Якщо цей строк припадає на вихідний або святковий день, інформація надається у перший після нього робочий день;

2) своєчасно подає до Центру у будь-який спосіб достовірну інформацію про всі випадки несерйозних побічних реакцій лікарських засобів, що були зафіксовані при їх застосуванні в Україні, та мають медичне підтвердження і про які йому стало відомо за наявності причинно-наслідкового зв’язку між побічною реакцією та застосуванням лікарського засобу — не пізніше 90 календарних днів з моменту отримання такої інформації. Якщо цей строк припадає на вихідний або святковий день, інформація надається у перший після нього робочий день;

3) своєчасно подає до Центру у будь-який спосіб достовірну інформацію про всі випадки серйозних непередбачених побічних реакцій лікарських засобів, що призвели до смерті або становили загрозу для життя пацієнта, про всі підозрювані випадки передавання інфекції лікарським засобом, що були зафіксовані на території іншої країни та мають медичне підтвердження і про які йому стало відомо за наявності причинно-наслідкового зв’язку між ними та застосуванням лікарського засобу — не пізніше 15 календарних днів з моменту отримання такої інформації. Якщо цей строк припадає на вихідний або святковий день, інформація надається у перший після нього робочий день;

4)подає до Центру інформацію про усі інші випадки побічних реакцій лікарських засобів, що були зафіксовані на території іншої країни і про які заявнику стало відомо — у складі чергового регулярного звіту лікарського засобу;

5) своєчасно подає до Центру у будь-який спосіб достовірну інформацію про випадки відсутності ефективності, що були зафіксовані в Україні і виникли при:

лікуванні життєво небезпечних захворювань або невідкладних станів, крім випадків, коли першоджерело повідомлення зазначає, що випадок відсутності ефективності пов’язаний із прогресуванням захворювання, а не із застосуванням лікарського засобу;

застосуванні вакцин;

застосуванні контрацептивів;

Інформація подається не пізніше 15 календарних днів з моменту її отримання інформації. Якщо цей строк припадає на вихідний або святковий день, інформація надається у перший після нього робочий день;

6) інформацію про всі інші ідентифіковані випадки відсутності ефективності лікарського засобу і про які заявнику стало відомо — у складі чергового регулярного звіту;

7. Повідомлення про побічні реакції та/або відсутність ефективності лікарських засобів подається згідно з вимогами, представленими у пункті 13 розділу V цього Порядку, або інформацією, що містить розділи та графи, аналогічні викладеним у пункті 13 розділу V цього Порядку, з наданням інформації, зазначеної у пункті 13 розділу V цього Порядку, у паперовому та/або у електронному вигляді, що знаходиться за посиланням: https://aisf.dec.gov.ua.

8. Повідомлення про випадок побічної реакції та/або відсутності ефективності лікарського засобу заявник подає до Центру у вигляді інформації про підозрювані побічні реакції та/або відсутність ефективності лікарського засобу, що виникали у одного пацієнта в певний момент часу.

9. Заявник враховує повідомлення про випадки побічних реакцій та/або відсутності ефективності лікарського засобу, отримані ним електронним шляхом або іншим методом, від пацієнтів та/або їх представників, організацій, що представляють інтереси пацієнтів або медичних працівників.

10. Заявник співпрацює з Центром у напрямку виявлення дублікатів повідомлень про випадки побічних реакцій та/або відсутності ефективності лікарського засобу.

11. Повідомлення про випадок побічної реакції та/або відсутності ефективності лікарського засобу повинне містити щонайменше інформацію, згідно з якою можна ідентифікувати репортера, пацієнта, одну підозрювану побічну реакцію/відсутність ефективності і підозрюваний(і) лікарський(і) засіб(оби).

12. При поданні повідомлення про випадок побічної реакції та/або відсутності ефективності лікарського засобу заявник надає всю наявну інформацію про кожний окремий випадок, включаючи:

1) адміністративну інформацію, а саме: вид повідомлення, дата, унікальний ідентифікаційний номер випадку, а також унікальний ідентифікатор відправника і тип відправника; дата, коли було вперше отримано інформацію від джерела, та дата отримання найновішої інформації, зазначивши точну дату; інші ідентифікатори та їх джерела, а також посилання на додаткові доступні документи, що належать відправнику повідомлення про випадок побічної реакції та/або відсутності ефективності лікарського засобу, коли це застосовано;

2) посилання відповідно до міжнародних та вітчизняних вимог для публікацій для інформації про випадки побічних реакцій та/або відсутності ефективності, за даними літературних джерел, у тому числі вичерпне резюме статті англійською або українською або російською мовою. У разі, якщо стаття викладена англійською мовою слід надати переклад резюме українською мовою. На запит Центру, заявник, який передав первинне повідомлення, надає копію відповідної статті з урахуванням обмежень авторського права, а також повний переклад цієї статті українською мовою у разі якщо стаття викладена англійською мовою;

3) вид, назву і номер, присвоєний спонсором, або реєстраційний номер дослідження з безпеки для повідомлень про випадки побічних реакцій та/або відсутності ефективності при проведенні неінтервенційних досліджень з безпеки;

4) інформацію про першоджерело(а): інформація, що ідентифікує джерело повідомлення, включаючи назву країни, де проживає повідомник, та його професійну кваліфікацію;

5) інформацію, що ідентифікує пацієнта (і одного з батьків у випадку повідомлення батьки–дитина), включаючи вік на момент виникнення побічної реакції/відсутності ефективності, вікову групу, гестаційний вік, коли реакція/явище спостерігалася у плода, вага, зріст, стать, дата останнього менструального і/або гестаційного періоду на момент виникнення побічної реакції;

6) анамнез і супутні захворювання пацієнта;

7) торгівельне(і) найменування лікарського(их) засобу(ів), що підозрюється(ються) у спричиненні побічної реакції та/або відсутності ефективності, у тому числі супутні лікарські засоби, або, якщо назва не відома, то активний(і) фармацевтичний(і) інгредієнт(и) і будь-які інші дані, що дозволяють ідентифікувати лікарський(і) засіб(и), у тому числі назва заявника/виробника, номер реєстраційного посвідчення, країна, де зареєстрований лікарський засіб, форма випуску та спосіб застосування, показання для застосування у даному випадку, застосовані дози, дата початку застосування і дата закінчення застосування, вжиті заходи щодо усунення проявів побічної реакції, включаючи фармакотерапію, результат відміни та повторного призначення підозрюваного(их) лікарського(их) засобу(ів);

8) для біологічних лікарських засобів — номер серії. Для того, щоб отримати номер серії, якщо він не вказаний у первинному повідомленні, повинна бути наявна процедура збору додаткової інформації;

9) супутні лікарські засоби, що не підозрюються у спричиненні побічної реакції/відсутності ефективності, фармакотерапію пацієнта (батьків) у минулому, якщо доречно;

10) інформацію про підозрювану(і) побічну(і) реакцію(ї)/відсутність ефективності: дата початку і дата завершення або тривалість, серйозність, наслідок підозрюваної(их) побічної(их) реакції(й)/відсутності ефективності на момент останнього спостереження пацієнта, проміжок часу, що минув від початку застосування підозрюваного лікарського засобу і початком побічної(их) реакції(й)/відсутності ефективності, терміни та вислови, зазначені у документації інформації про побічну(і) реакцію(ї)/відсутність ефективності, які використовувало першоджерело для опису побічної(их) реакції(й)/відсутності ефективності та країна, на території якої виникла(и) побічна(і) реакція(ї) та/або відсутність ефективності;

11) результати тестів і процедур, що мають відношення до дослідження пацієнта;

12) дату і повідомлену причину смерті, у тому числі причину смерті, встановлену за результатами патолого-анатомічного дослідження;

13) опис випадку, де це можливо — надати усю доречну інформацію щодо випадку.

Інформація подається в логічній послідовності: як ситуація розвивалася у часі, у хронології нагляду за пацієнтом, включаючи клінічний перебіг, терапію, наслідки та отриману у подальшому додаткову інформацію; будь-які доречні результати патолого-анатомічного дослідження також наводяться у описі випадку; інформацію щодо причинно-наслідкового зв’язку між проявами побічної реакції/відсутності ефективності та застосуванням підозрюваного лікарського засобу; причина анулювання або внесення змін до повідомлення про побічні реакції та/або відсутність ефективності лікарського засобу.

13. Заявник реєструє відомості, необхідні для отримання у подальшому додаткової інформації про побічні реакції та/або відсутність ефективності лікарських засобів. Наступні повідомлення належним чином документуються.

V.3. Вимоги до подання регулярних звітів

14. Заявник подає до Центру регулярний звіт, відповідно до структури, наведеної у додатку 14 до цього Порядку. Регулярний звіт подається на паперовому носії; додатки до регулярного звіту можуть бути подані на електронному носії. Повний регулярний звіт подається українською або російською чи англійською мовою з періодичністю, зазначеною у пункті 15 підрозділу V.3 розділу V цього Порядку. У разі подання регулярного звіту англійською мовою розділи 3 «Заходи з безпеки, вжиті протягом звітного періоду», 4 «Зміни у довідковій інформації з безпеки», 18 «Інтегрований аналіз користь/ризик для зареєстрованих показань» та 19 «Висновки та заходи» або інші розділи, що містять таку інформацію, подаються в перекладі українською мовою. Розділи 16 «Оцінка сигналів та ризиків» та 17 «Оцінка користі» регулярного звіту подаються в перекладі українською у разі потреби, на вимогу Центру.

15. Регулярний звіт подається з такою періодичністю:

1) відповідно до періодичності, зазначеної у реєстраційному посвідченні при його видачі, згідно з підпунктом 1 пункту 16 підрозділу V.3 розділу V цього Порядку;

2) або згідно зі строком, зазначеним у Переліку строків подання регулярно оновлюваних звітів з безпеки лікарських засобів за міжнародною непатентованою назвою активного фармацевтичного інгредієнту або комбінацій активних фармацевтичних інгредієнтів (далі — Перелік строків подання регулярних звітів);

3) або для лікарського засобу, що зареєстрований в Україні, як у першій країні світу, або вперше у будь-якій іншій країні світу — кожні 6 місяців протягом перших двох років (незалежно від наявності лікарського засобу в обігу), один раз на рік протягом наступних двох років та у подальшому — 1 раз кожні три роки, починаючи відлік від дати реєстрації лікарського засобу. Якщо строки надання регулярних звітів, зазначені у цьому абзаці, співпадуть із строками, вказаними у Переліку строків подання регулярних звітів, — регулярний звіт подається відповідно до строків, зазначених у Переліку строків подання регулярних звітів, згідно з підпунктом 5 пункту 15 підрозділу V.3 розділу V цього Порядку;

4) для лікарських засобів, зареєстрованих після набуття чинності цього наказу — регулярний звіт подається згідно з термінами, встановленими у Переліку строків подання регулярних звітів або за бажанням заявника, але не рідше встановленого законодавством строку;

5) за запитом/вимогою Центру.

16. Регулярний звіт подається на всі лікарські засоби, окрім генеричних лікарських засобів; лікарських засобів, що мають добре вивчене медичне застосування; традиційних рослинних та гомеопатичних лікарських засобів, за винятком випадків, коли надання регулярного звіту для таких лікарських засобів:

1) є умовою видачі реєстраційного посвідчення;

2) вимагає МОЗ України та/або Центр у зв’язку з проблемами, пов’язаними з даними фармаконагляду, або через відсутність регулярного звіту для активного фармацевтичного інгредієнта після видачі реєстраційного посвідчення (наприклад, коли референтний лікарський засіб більше не зареєстровано в Україні);

3) зазначено у Переліку строків подання регулярних звітів.

Заявники лікарських засобів, яким більше не потрібно подавати регулярний звіт, продовжують регулярну оцінку безпеки своїх лікарських засобів та повідомляють про будь-яку нову інформацію з безпеки, що впливає на співвідношення користь/ризик, та інформацію про лікарський засіб, що зазначена в інструкції для медичного застосування/короткій характеристиці.

17. Регулярний звіт складається та подається відповідно до наступних термінів:

1) протягом 70 календарних днів з дати закриття бази даних (день 0) — для регулярних звітів, що охоплюють звітний період до 12 місяців включно;

2) протягом 90 календарних днів з дати закриття бази даних (день 0) — для регулярних звітів, що охоплюють звітний період понад 12 місяців;

3) відповідно до термінів, вказаних у запитах — для регулярних звітів на запит;

4) протягом 90 календарних днів з дати закриття бази даних (день 0) — для регулярних звітів в інших випадках.

18.При зміні частоти подання та/або строках подання регулярного звіту заявник подає заяву на зміни до реєстраційних матеріалів протягом дії реєстраційного посвідчення у визначеному законодавством Порядку. Застосовується у випадках, коли заявник виявив бажання подавати регулярний звіт за іншою періодичністю, але не рідше встановленого законодавством строку.

19. При перереєстрації лікарського засобу в Україні заявник подає до Центру разом із документами, необхідними для проведення експертизи матеріалів для державної перереєстрації лікарського засобу згідно з законодавством України, зведені дані про стан безпеки медичного застосування лікарського засобу в Україні за період дії останнього реєстраційного посвідчення за встановленою формою, наведеною у додатку 15 до цього Порядку.

20. Якщо не зазначено інше у Переліку строків подання регулярних звітів та періодичність подання регулярного звіту не зазначена, як умова видачі реєстраційного посвідчення, заявник складає регулярний звіт для активного фармацевтичного інгредієнта (далі — АФІ) на всі лікарські форми. Регулярний звіт охоплює усі показання, способи застосування, форми випуску і сили дії, незалежно від того, зареєстровані чи ні такі лікарські засоби під різними торговими назвами і за різними типами заявок на реєстрацію. За необхідності, дані, що стосуються окремого показання, форми випуску, способу застосування чи сили дії, представляються в окремому розділі регулярного звіту і відповідним чином розглянуті будь-які проблеми з безпеки.

21. Якщо не зазначено інше у Переліку строків подання регулярних звітів та періодичність подання регулярного звіту не зазначена, як умова видачі реєстраційного посвідчення, у випадку, якщо АФІ, на який поширюється дія регулярного звіту, також зареєстрована як складова фіксованої комбінації, заявник або подає окремий регулярний звіт для комбінації АФІ, що зареєстровані тим же заявником з перехресними посиланнями на регулярний(і) звіт(и) для окремого АФІ, або подає дані для комбінації в межах регулярного звіту для одного АФІ.

22. Регулярний звіт містить:

1) резюме даних щодо користі та ризиків лікарського(их) засобу(ів), включаючи результати усіх досліджень з урахуванням потенційного впливу на реєстраційне посвідчення;

2) наукову оцінку співвідношення користь/ризик лікарського(их) засобу(ів), що повинна базуватись на всіх даних, включаючи дані клінічних випробувань за незареєстрованими показаннями та популяцій;

3) всі дані щодо об’єму продажу та інші дані, що відомі заявнику щодо обсягу призначень (виписаних рецептів) лікарського(их) засобу(ів), включаючи оцінку популяції, яка зазнала впливу лікарського(их) засобу(ів).

Регулярний звіт ґрунтується на всіх доступних даних і зосереджуватись на новій інформації з безпеки медичного застосування лікарського засобу за звітний період. У регулярному звіті також представляється оцінка експозиції, яка піддавалась впливу лікарського засобу, в тому числі всі дані, що стосуються обсягу продажу і обсягу призначень лікарського(их) засобу(ів). Ця оцінка експозиції повинна супроводжуватися якісним і кількісним аналізом фактичного використання, яке повинно вказувати, де це доречно, як фактичне використання відрізняється від показаного застосування на основі всіх наявних у розпорядженні заявника даних, включаючи результати обсерваційних і досліджень використання лікарських засобів.

23.Регулярний звіт містить результати оцінки ефективності діяльності з мінімізації ризиків, пов’язаних з оцінкою співвідношення користь/ризик.

24. Регулярний звіт містить висновок щодо необхідності здійснення певних заходів, включаючи необхідність внесення змін та/або доповнень до інструкції для медичного застосування/короткої характеристики лікарського(их) засобу(ів), для якого(их) подається регулярний звіт.

25. У разі необхідності внесення змін до інструкції для медичного застосування/короткої характеристики лікарського засобу, заявник не пізніше 60 календарних днів подає заяву на зміни до реєстраційних матеріалів протягом дії реєстраційного посвідчення у визначеному законодавством порядку.

26. Заявник перед оприлюдненням інформації з безпеки лікарських засобів, включаючи листи-звернення до спеціалістів системи з питань охорони здоров’я, громадськості та/або медичних та/або фармацевтичних працівників попередньо узгоджує цю інформацію з МОЗ України та/або Центром, за винятком тих випадків, що потребують термінового оприлюднення такої інформації за одночасного інформування про це МОЗ України та/або Центр.

V.4. Вимоги до системи управління ризиками у фармаконагляді

27. Заявник створює та підтримує систему управління ризиками у фармаконагляді.

28. Заявник створює та/або надає плани управління ризиками з фармаконагляду:

1) для усіх нових заяв на реєстрацію лікарських засобів, у тому числі генеричних лікарських засобів (за традиційних та гомеопатичних лікарських засобів, що реєструються за спрощеною процедурою) згідно з підпунктом 5 пункту 28 підрозділу V.4 розділу V цього Порядку;

2) при змінах, що потребують нової реєстрації, зокрема нової лікарської форми, нового способу введення, нового процесу виробництва біотехнологічного лікарського засобу, педіатричних показаннях та інших істотних змінах в показаннях тощо;

3) при появі/виявленні нових даних, що впливають на співвідношення користь/ризик лікарського засобу, поточну специфікацію, план з фармаконагляду, заходи з мінімізації ризиків або їх ефективність або протягом 60 днів після досягнення важливих результатів з фармаконагляду або мінімізації ризиків згідно з підпунктом 6 пункту 28 підрозділу V.4 розділу V цього Порядку;

4) при перереєстрації, якщо застосовано;

5) на вимогу Центру протягом 60 днів після подання запиту;

6) з моменту набрання чинності цим наказом план управління ризиками обов’язковий до надання, починаючи з 30 жовтня 2017 року, відповідно до положень Додатку 15 до Порядку проведення експертизи реєстраційних матеріалів на лікарські засоби, що подаються на державну реєстрацію(перереєстрацію), а також експертизи матеріалів про внесення змін до реєстраційних матеріалів протягом дії реєстраційного посвідчення, затвердженого наказом МОЗ України від 26 серпня 2005 року №426 (у редакції наказу МОЗ України від 23 липня 2015 року № 460), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07 жовтня 2015 року за № 1210/27655. Протягом цього періоду подається за наявності;

7) якщо при підготовці регулярного звіту виникає необхідність внесення змін до плану управління ризиками (внаслідок появи/виявлення нових проблем безпеки та/або нових даних), тоді разом із регулярним звітом надається оновлена версія плану управління ризиками. У цьому випадку не потрібно подавати окрему заяву на зміни для подання плану управління ризиками.

29. Для тих лікарських засобів, що не потребують створення планів управління ризиками, згідно підпункту 1 пункту 28 підрозділу V.4 розділу V цього Порядку заявник підтримує файл специфікації важливих ідентифікованих ризиків, важливих потенційних ризиків і недостатньої інформації з метою підготовки регулярного звіту.

30. Якщо інше не зазначено як умова видачі реєстраційного посвідчення та у разі доцільності план управління ризиками може бути складений для лікарських засобів, що містять однакові АФІ, належать одному й тому ж заявнику і можуть підпадати під дію (бути предметом) одного плану управління ризиками.

31. План управління ризиками подається у форматі окремого документа відповідно до структури, наведеної у додатку 16 до цього Порядку, з урахуванням вимог до заповнення в залежності від типу заяви на реєстрацію лікарського засобу у паперовому вигляді; додатки до плану управління ризиками можуть бути подані у електронному вигляді. План управління ризиками подається українською, російською або англійською мовою. У разі подання плану управління ризиками англійською або російською мовою Частини V «Заходи з мінімізації ризиків» та VI «Резюме плану управління ризиками» подаються в перекладі українською мовою. Модуль СVIII «Резюме проблем з безпеки», частина ІІІ «План з фармаконагляду», частина IV «Плани щодо післяреєстраційних досліджень ефективності» подаються в перекладі українською мовою на вимогу Центру. Кожний поданий план управління ризиками має унікальний номер версії і дату його створення.

План управління ризиками містить:

1) визначення і характеристику профілю безпеки лікарського(их) засобу(ів);

2) зазначення того, яким чином сприяти подальшій характеристиці профілю безпеки лікарського(их) засобу(ів);

3) документування заходів для запобігання чи мінімізації ризиків, пов’язаних з лікарським засобом, включаючи оцінку ефективності цих заходів;

4) документування післяреєстраційних зобов’язань, що були встановлені як умова видачі реєстраційного посвідчення.

32. Якщо у плані управління ризиками зазначено дані про післяреєстраційні дослідження, то необхідно вказати вони ініціюються, координуються: заявником на добровільних засадах чи відповідно до зобов’язань, визначених МОЗ України та/або Центром.

33. План управління ризиками містить резюме плану управління ризиками.

У випадку, якщо план управління ризиками стосується більше одного лікарського засобу, резюме плану управління ризиками складається для кожного лікарського засобу.

34. Резюме плану управління ризиками загальнодоступним шляхом оприлюднюється на веб-сайті МОЗ України та Центру.

35. У випадку оновлення плану управління ризиками, якщо такі зміни зроблені внаслідок отримання нової інформації, що може призвести до значної зміни співвідношення користь/ризик, або при досягненні значних етапів (результатів) з фармаконагляду чи мінімізації ризику, заявник подає оновлений план управління ризиками до Центру не пізніше 30 календарних днів з моменту складання оновленої версії. При отриманні згоди від Центру заявник може подати тільки оновлені модулі. Якщо необхідно, заявник подає на вимогу Центру оновлене резюме плану управління ризиками.

V.5 Вимоги до проведення післяреєстраційних досліджень з безпеки лікарських засобів

36. Післяреєстраційні неінтервенційні дослідження з безпеки лікарських засобів здійснюються за ініціативою заявника або згідно із зобов’язаннями, встановленими МОЗ України та/або Центром. Післяреєстраційні неінтервенційні дослідження з безпеки лікарських засобів передбачають збір даних з безпеки, що надходять від пацієнтів чи медичних працівників.

37. Цей розділ застосовується без порушення законодавства, що гарантує здоров’я і права учасників післяреєстраційних неінтервенційних досліджень з безпеки (далі — дослідження з безпеки).

38. Дослідження з безпеки не проводиться, якщо факт його проведення сприяє промоції.

39. Центр може вимагати від заявника надати протокол і проміжні звіти дослідження з безпеки.

40. Під час проведення дослідження з безпеки заявник здійснює моніторинг отриманих даних і аналізує їх вплив на співвідношення користь/ризик лікарського засобу.

Заявник подає до Центру всю нову інформацію, що може вплинути на співвідношення користь/ризик лікарського засобу. Ця вимога не скасовує необхідність подання результатів досліджень з безпеки у регулярних звітах.

41. Цей та наступні пункти цього розділу стосуються тільки досліджень з безпеки, що ініціюються, управляються заявником згідно із зобов’язанями, встановленими МОЗ України та/або Центром. При цьому до проведення дослідження з безпеки заявник подає до Центру проект протоколу.

Протягом 60 днів з моменту отримання проекту протоколу Центр надає заявнику:

1) лист-повідомлення про затвердження або незатвердження проекту протоколу (у цьому разі Центр детально обґрунтовує несхвалення та зазначає, що проведення дослідження з безпеки сприяє промоції або не відповідає меті дослідження з безпеки);

2) лист-повідомлення про те, що дослідження є клінічним дослідженням та підпадає під сферу дії законодавства України щодо проведення клінічних досліджень.

42. Заявник може розпочинати проведення дослідження з безпеки лише після отримання письмового дозволу від Центру.

Після отримання листа-повідомлення про затвердження протоколу заявник може починати проведення цього дослідження з безпеки відповідно до затвердженого протоколу. При цьому, після початку проведення дослідження з безпеки, будь-які значні зміни до протоколу подаються на затвердження до Центру до їх впровадження. Центр проводить оцінку таких змін і поінформувати заявника про згоду або незгоду щодо їх впровадження.

43. Заявник упродовж 12 місяців з моменту закінчення збору даних:

1) подає до Центру заключний звіт про дослідження з безпеки українською мовою, якщо дослідження проводилось тільки на території України, або англійською мовою, якщо дослідження проводилось і в інших країнах. У цьому випадку заявник подає переклад назви, резюме (abstract) протоколу дослідження з безпеки,

2) подає до Центру резюме заключного звіту про дослідження з безпеки українською мовою в електронному вигляді;

3) оцінює результати дослідження з безпеки, у разі необхідності, подає заяву на зміни до реєстраційних матеріалів протягом дії реєстраційного посвідчення у визначеному законодавством Порядку.

4) забезпечує зберігання в електронному вигляді та доступність для аудиту та перевірки аналітичного набору даних і статистичних програм, що використовувались для генерації даних, включених у заключний звіт про дослідження з безпеки;

5) забезпечує обробку та збереження усієї інформації з дослідження з безпеки, що дозволяє коректне звітування, інтерпретацію та перевірку цієї інформації і забезпечує захист конфіденційної інформації про учасників дослідження з безпеки;

6) складає протоколи, заключні звіти та резюме досліджень з безпеки відповідно до структури, наведеної у додатку 17 до цього Порядку;

7) публікує результати проведеного дослідження з безпеки у спеціалізованих медичних виданнях протягом року з дати завершення дослідження з безпеки

44. На підставі результатів дослідження з безпеки і після консультацій із заявником Центр може прийняти рішення щодо реєстраційного посвідчення з обґрунтуванням причин. Центр повідомляє заявника про прийняте рішення. У випадку прийняття рішення щодо необхідності внесення змін заявник подає до Центру заяву на зміни до реєстраційних матеріалів протягом дії реєстраційного посвідчення, включаючи інструкцію для медичного застосування.

VI. Здійснення ФАРМАКОНАГЛЯДУ Центром

VІ.1. Загальні положення здійснення фармаконагляду Центром

1. Центр, для отримання інформації про побічні реакції, відсутність ефективності лікарських засобів, НППІ та інші проблеми з безпеки, пов’язані із застосуванням лікарських засобів, використовує будь-які методи збору інформації, включаючи метод спонтанних повідомлень, активний моніторинг, в тому числі активний моніторинг стаціонарів, рецептурний моніторинг, мета-аналіз та залучає заявників, медичних працівників, фізичних осіб — підприємців, які здійснюють господарську діяльність з медичної практики, пацієнтів та/або їх представників, та організацій, що представляють інтереси пацієнтів.

2. Центр проводить аналіз інформації про побічні реакції, відсутність ефективності лікарських засобів, НППІ та інших проблем, пов’язаних із застосуванням лікарських засобів, отриманої з усіх доступних джерел інформації та усіма методами, що використовуються при здійсненні фармаконагляду.

3. Центр при проведенні аналізу інформації, зазначеної у карті-повідомленні, з метою з’ясування достовірності зазначених у ній даних про побічні реакції та/або відсутність ефективності лікарських засобів, НППІ чи інших проблем, пов’язаних із застосуванням лікарських засобів має право запитувати та отримувати копії документів, включаючи первинну медичну документацію, у медичних працівників, у закладів охорони здоров’я, у заявників, у пацієнтів та організацій, що надали таку інформацію.

4. Центр проводить інформаційну та просвітницьку роботу серед медичних працівників, пацієнтів та/або їх представників, організацій, що представляють інтереси пацієнтів та заявників з питань фармаконагляду із залученням співробітників із фармаконагляду в регіонах.

5.Центр уповноважує співробітників із фармаконагляду в регіонах організовувати та контролювати здійснення фармаконагляду в Україні за підтримки керівників усіх структурних підрозділів з питань охорони здоров’я, медичних працівників, фізичних осіб — підприємців, які здійснюють господарську діяльність з медичної практики, заявників, керівників та працівників Держлікслужби.

6. Центр проводить регулярний аудит власної системи фармаконагляду і перевірку системи фармаконагляду у заявника та оприлюднює її результати.

7. Центр веде публічний реєстр досліджень з безпеки та ефективності лікарських засобів.

VІ.2. Порядок проведення Центром перевірки системи фармаконагляду заявників

8. Центр проводить перевірки системи фармаконагляду заявників для з’ясування питань щодо її наявності та функціонування.

9. Перевірки можуть бути:

1) планові:

якщо перевірка системи фармаконагляду заявника раніше не проводилася протягом 5 років після розміщення на фармацевтичному ринку України першого лікарського засобу заявника;

згідно з графіком проведення планових перевірок;

2) цільові:

з причин, що не мають відношення до питань, пов’язаних з безпекою лікарських засобів або недотримання встановлених вимог: зміни в організаційно-правовій формі підприємств; значна зміна власної системи фармаконагляду тощо;

з причин, що мають відношення до питань, пов’язаних з безпекою лікарських засобів або недотримання встановлених вимог: несвоєчасне подання повідомлень про випадки побічних реакцій та/або відсутності ефективності лікарського засобу, НППІ; подання повідомлень не в повному обсязі; подання регулярних звітів, якість яких є невідповідною; невідповідність даних, зазначених у повідомленнях, даним з інших джерел інформації; зміни у співвідношенні користь/ризик; досвід та результати попередніх перевірок; оприлюднення інформації з фармаконагляду, яка є необ’єктивною чи вводить в оману громадськість.

10. Проведення перевірки передбачає:

1) початок не раніше ніж через 7 тижнів після надсилання попереднього повідомлення-запиту та узгодження із заявником початку її проведення, за винятком випадків, коли існує необхідність проведення перевірки без попередження або про проведення перевірки буде попереджено у термін, коротший ніж 7 тижнів. При цьому заявник надає Центру запитувані документи згідно з попереднім повідомленням-запитом не пізніше ніж за 14 календарних днів до початку проведення перевірки;

2) здійснення перевірки фахівцями з фармаконагляду Центру, які мають досвід керівної роботи у сфері фармаконагляду та їх діяльність не призводить до конфлікту інтересів. У разі необхідності до участі у проведенні перевірки можуть залучатися інші фахівці (відповідно до особливостей застосування та безпеки лікарського засобу) за згодою. При проведенні перевірки обов’язковою умовою є присутність УЛОФ/КОВФ заявника, також можуть бути присутні інші представники заявника у разі необхідності (за згодою);

3) збереження фахівцями, які проводять перевірку, конфіденційної інформації, яку вони одержують під час її проведення, відповідно до вимог законодавства;

4) встановлення, у разі наявності, критичних, суттєвих або несуттєвих невідповідностей:

критичні невідповідності — це невідповідності, які унеможливлюють оцінку безпеки застосування та співвідношення користь/ризик лікарських засобів, що має негативні наслідки для здоров’я населення чи суспільного здоров’я. Критичні невідповідності включають у себе відсутність системи фармаконагляду або однієї чи декількох складових системи фармаконагляду;

суттєві невідповідності — це невідповідності, які можуть негативно вплинути на оцінку безпеки застосування та співвідношення користь/ризик лікарських засобів, що може мати негативні наслідки для здоров’я населення чи суспільного здоров’я. Суттєві невідповідності включають у себе: порушення вимог щодо кваліфікації, освіти та обов’язків УЛОФ/КОВФ; недоліки, виявлені у задокументованих процедурних процесах, пов’язаних із здійсненням фармаконагляду; недоліки ведення баз даних системи фармаконагляду; недоліки ведення системи управління ризиками; недоліки ведення документації стосовно фармаконагляду;

несуттєві невідповідності — це невідповідності, що не мають негативного впливу на оцінку безпеки застосування та співвідношення користь/ризик лікарських засобів, та не мають негативних наслідків для здоров’я населення чи суспільного здоров’я;

5) складання звіту за результатами перевірки, що підтверджує факт проведення перевірки та у якому зазначаються виявлені під час перевірки зауваження (за наявності), порушення/недоліки, невідповідності;

6) надсилання звіту заявнику в строк до 30 календарних днів після повного завершення перевірки;

7) надсилання заявником до Центру для погодження інформації щодо термінів коригувальних та запобіжних заходів для усунення заявником критичних та суттєвих невідповідностей та виявлених порушень (недоліків) під час проведеної перевірки; несуттєві невідповідності усуваються в робочому порядку.

11.Центр може провести цільову перевірку для підтвердження усунення невідповідностей.

12. У випадку, якщо протягом визначеного для усунення недоліків терміну, заявник не усуває критичні невідповідності, Центр подає до МОЗ України пропозиції про тимчасову заборону застосування лікарського(их) засобу(ів), шляхом припинення терміну дії реєстраційного посвідчення заявника у зв’язку з відсутністю у заявника системи фармаконагляду або її складових.

VІ.3. Вимоги до проведення аналізу інформації щодо ефективності та безпеки лікарських засобів

13. Центр систематизує та аналізує:

1) отриману інформацію про побічні реакції та/або відсутність ефективності лікарських засобів, НППІ;

2) отриману інформацію про зареєстрованівипадки захворювання на інфекційні хвороби, що керуються засобами специфічної імунопрофілактики у щеплених;

3) регулярні звіти;

4) плани управління ризиками.

Обробка персональних даних під час здійснення фармаконагляду здійснюється відповідно до вимог Закону України «Про захист персональних даних».

14. Центр проводить:

1) оцінку якості даних з безпеки та ефективності лікарських засобів;

2) зберігання даних з безпеки та ефективності лікарських засобів;

3) аналіз даних з безпеки та ефективності лікарських засобів;

4) оцінку причинно-наслідкового зв’язку між клінічними проявами будь-якої побічної реакції та/або відсутності ефективності та застосуванням підозрюваного лікарського засобу, передбаченості/непередбаченості, ступеню серйозності;

5) аналіз інформації про зареєстрованівипадки захворювання на інфекційні хвороби, що керуються засобами специфічної імунопрофілактики у щеплених;

6) виявлення/управління сигналом;

7) оцінку співвідношення ризик/користь;

8) оцінку ефективності заходів з мінімізації/усунення ризиків, вжитих заявником;

9) навчання з питань здійснення фармаконагляду;

10) післяреєстраційні неінтервенційні дослідження з безпеки (за необхідності).

15. Центр при проведенні аналізу даних з безпеки та ефективності лікарських засобів, оцінки причинно-наслідкового зв’язку між клінічними проявами будь-якої побічної реакції та/або відсутністю ефективності та застосуванням лікарського засобу, передбаченості/непередбаченості, ступеню серйозності, інформації про зареєстрованівипадки захворювання на інфекційні хвороби, що керуються засобами специфічної імунопрофілактики у щеплених, а також оцінки співвідношення користь/ризик може залучати незалежних експертів та інших спеціалістів у разі необхідності (за згодою).

16. За результатами аналізу даних з безпеки та ефективності лікарських засобів, Центр подає пропозиції до МОЗ України:

1) щодо прийняття рішень стосовно повної або тимчасової заборони медичного застосування:

у разі виявлення раніше невідомих небезпечних властивостей лікарського засобу, що призвели або можуть призвести до тяжких наслідків для здоров’я населення чи суспільного здоров’я;

у випадках, коли ризик від застосування лікарського засобу перевищує користь;

у разі невиконання заявником умов видачі реєстраційного посвідчення;

у разі невиконання взятих заявником на себе гарантійних зобов’язань.

2) обмеження застосування лікарського засобу.

17. За результатами аналізу даних з безпеки та ефективності лікарських засобів, Центр рекомендує заявнику:

1) внести уточнення, доповнення або зміни до інструкції для медичного застосування з наданням вмотивованих висновків та рекомендацій;

2) проведення досліджень з безпеки.

18. Висновки Центру щодо подальшого медичного застосування лікарського(их) засобу(ів) можуть бути оскаржені згідно з вимогами чинного законодавства України.

Додаток 1

до Порядку здійснення фармаконагляду

Класифікація несприятливих подій після імунізації

Додаток 2

до Порядку здійснення фармаконагляду

Карта-повідомлення для надання пацієнтом та/або його представником, організацією, що представляє інтереси пацієнтів, інформації про побічну реакцію та/або відсутність ефективності лікарського засобу та несприятливу подію після імунізації

Повідомлення заповнюється та надається за місцезнаходженням: Державне підприємство «Державний експертний центр Міністерства охорони здоров’я України», Департамент післяреєстраційного нагляду, вул. Ушинського, 40, м. Київ, 03151; тел/факс: +38 044 4984358; e-mail: [email protected]; електронна форма повідомлення розміщена на http://www.dec.gov.ua

ВИМОГИ ДО заповнення
карти-повідомлення для надання пацієнтом та/або його представником, організацією, що представляє інтереси пацієнтів, інформації про побічну реакцію та/або відсутність ефективності лікарського засобу та несприятливу подію після імунізації

1. Інформація про пацієнта: зазначається прізвище, ім’я та по батькові пацієнта, у якого спостерігалась побічна реакція/відсутність ефективності лікарського засобу, несприятлива подія після імунізації його адреса та телефон.

2. Інформація про підозрюваний лікарський засіб: зазначається торгівельне найменування, форма випуску, виробник

3. Інформація про призначення підозрюваного лікарського засобу: відмічається відповідна позиція

4. Опис проявів побічної реакції, несприятливої події після імунізації або зазначення про відсутність ефективності: детально описується побічна реакція, несприятлива подія після імунізації уключаючи безпосередній прояв побічної реакції, несприятливої події після імунізації а також короткий опис усієї клінічної інформації, що може стосуватися виявленої побічної реакції, несприятливої події після імунізації або надається інформація щодо відсутності ефективності.

5. Інформація про повідомника: зазначається прізвище, ім’я та по батькові, адреса та телефон того, хто подає це повідомлення.

6. Інформація про лікаря, заклад охорони здоров’я та місце проживання пацієнта, у якого спостерігалась побічна реакція, несприятлива подія після імунізації або відсутність ефективності: зазначається прізвище, ім’я та по батькові лікуючого лікаря, адреса, телефон та назва закладу охорони здоров’я, де працює лікуючий лікар; місце проживання пацієнта, у якого спостерігалась побічна реакція, несприятлива подія після імунізації або відсутність ефективності лікарського засобу.

Додаток 3

до Порядку здійснення фармаконагляду

Звіт про випадки побічних реакцій (ПР) та/або відсутності ефективності (ВЕ) лікарських засобів (ЛЗ), несприятливих подій після імунізації у закладах охорони здоров’я (НППІ)
_______________________________________________за 20__ рік

Таблиця 1000. Випадки побічних реакцій та/або відсутності ефективності лікарських засобів, вакцин, туберкуліну, несприятливих подій після імунізації у закладі охорони здоров’я

Таблиця 1001 Зведені дані про випадки побічних реакцій та/або відсутності ефективності лікарських засобів вакцин, туберкуліну, несприятливих подій після імунізації у закладах охорони здоров’я регіону

Дата ____________ _________ _ ___________________

(цифрами) (підпис) (прізвище, ім’я, по батькові)

Виконавець ______________ ___________________________

(підпис) (прізвище, ім’я, по батькові)

М. П. М. П.

ВИМОГИ ДО заповнення
Звіту про випадки побічних реакцій та/або відсутності
ефективності лікарських засобів, несприятливих подій
після імунізації у закладах охорони здоров’я
_____________________________________________________за 20__ рік

I. Таблиця 1000 заповнюється відповідальною особою структурного підрозділу з питань охорони здоров’я обласних, Київської міської державних адміністрацій. До звіту вносяться випадки виникнення побічних реакцій та/або відсутності ефективності лікарських засобів, несприятливих подійпісля імунізації у закладах охорони здоров’я усіх рівнів надання медичної допомоги незалежно від форм власності та відомчого підпорядкування у такому порядку: до кожної графи таблиці вносяться дані стосовно усіх виявлених випадків побічних реакцій та/або відсутності ефективності лікарських засобів, несприятливих подійпісля імунізації у закладах охорони здоров’я області (міста) в послідовному порядку по закладах (обласного значення, міського, районного значення). Кожен наступний випадок вноситься у наступний рядок таблиці.

1. Порядковий номер.

2. П. І. Б.: прізвище, ім’я, по батькові пацієнта зазначаються ініціалами.

3. Стать: жінка або чоловік.

Якщо повідомлення стосується лікарського засобу, який приймала вагітна жінка, а побічна реакція та/або відсутність ефективності, виникла у плода, то всі дані (за винятком побічної реакції) надаються про матір із зазначенням триместру вагітності.

4. Вік: для пацієнтів віком від 3 років і старше зазначаються роки; для пацієнтів молодше 3 років — місяці; для пацієнтів віком до місяця — дні.

5. Номер історії хвороби або амбулаторної карти.

6. Підозрюваний лікарський засіб: торгівельне найменування, форма випуску, виробник (повне найменування), країна.

7. Опис проявів побічної реакції підозрюваного лікарського засобу, зазначення про відсутність ефективності, опис несприятливої події після імунізації: зазначаються негативні клінічні прояви, пов’язані з переважаючим або комбінованим впливом на функції органів травлення, шкіри, центральної нервової системи, серцево-судинної системи, системи дихання, сечовивідної, імунної та інших систем, що виникли унаслідок застосування підозрюваного лікарського засобу або комбінацій лікарських засобів, вакцин, туберкуліну і призвели до відповідного порушення життєдіяльності організму. У випадку відсутності ефективності при зазначається: відсутність ефективності. У випадку несприятливої події після імунізації надається опис несприятливої події після імунізації.

8. Основні клінічний та супутній діагнози (із зазначенням шифру за МКХ-10): зазначаються основний клінічний та супутній діагнози пацієнта, у якого спостерігалася побічна реакція, відсутність ефективності, НППІ із зазначенням шифру МКХ-10.

ІІ. Таблиця 1001 заповнюється відповідальною особою структурного підрозділу з питань охорони здоров’я обласних, Київської міської державних адміністрацій. До звіту вносяться випадки побічних реакцій та/або відсутності ефективності лікарських засобів, несприятливих подійпісля імунізації усіх рівнів надання медичної допомоги незалежно від форм власності та відомчого підпорядкування у такому порядку: до граф таблиці вносяться абсолютні показники стосовно даного регіону (міста).

1. Кількість закладів охорони здоров’я: зазначається кількість усіх діючих закладів охорони здоров’я усіх рівнів надання медичної допомоги незалежно від форм власності та відомчого підпорядкування, що розташовані на території адміністративно-територіальної одиниці (області, міста).

2. Кількість закладів охорони здоров’я, що подавали карти-повідомлення про побічну реакцію та/або відсутність ефективності лікарських засобів та несприятливу подіюпісля імунізації (далі — карти-повідомлення): зазначається кількість усіх діючих закладів охорони здоров’я усіх рівнів надання медичної допомоги незалежно від форм власності та відомчого підпорядкування, що розташовані на території адміністративно-територіальної одиниці (області, міста), які протягом звітного року надавали карти повідомлення про випадки побічних реакцій та/або відсутності ефективності лікарських засобів та несприятливі події після імунізації.

3. Кількість лікарів (за винятком тих, які не займаються лікарсько-профілактичною діяльністю (далі — ЛП): зазначається загальна кількість лікарів, за винятком тих, які не займаються ЛП діяльністю (патологоанатоми, лікарі-лаборанти, лікарі-статистики тощо).

4. Кількість населення (середньорічна): зазначається загальна середньорічна кількість населення в адміністративно-територіальній одиниці (області, місті) у звітному році (за даними статистичних управлінь).

5. Із них діти (0 — 18 років): зазначається середньорічна кількість дитячого населення (0 — 18 років включно) із загальної кількості населення в адміністративно-територіальній одиниці, вказаної у графі 4.

6. Кількість карт-повідомлень: зазначається загальна кількість карт-повідомлень, що були надіслані з даної адміністративно-територіальної одиниці (області, міста). Цей показник повинен співпадати з загальною кількістю карт-повідомлень зазначеною в таблиці 1000.

Додаток 4

до Порядку здійснення фармаконагляду

Звіт про випадки побічних реакцій та/або відсутності ефективності лікарських засобів, несприятливих подій після імунізації у закладах охорони здоров’я
_______________________________________________за 20__ рік

Таблиця 1000. Випадки побічних реакцій (ПР) та/або відсутності ефективності (ВЕ) лікарських засобів (ЛЗ), несприятливих подій після імунізації у закладі охорони здоров’я (НППІ)

Таблиця 1001 Зведені дані про випадки побічних реакцій та/або відсутності ефективності лікарських засобів, вакцин, туберкуліну, несприятливих подій після імунізації у закладах охорони здоров’я регіону

Дата ____________ _________ _ ___________________

(цифрами) (підпис) (прізвище, ім’я, по батькові)

Виконавець ______________ ___________________________

(підпис) (прізвище, ім’я, по батькові)

М. П. М. П.

ВИМОГИ ДО заповнення
Звіту про випадки побічних реакцій та/або відсутності ефективності лікарських засобів, несприятливих подій після імунізації у закладах охорони здоров’я
_________________________________________за 20__ рік

I. Таблиця 1000 заповнюється відповідальною особою з питань фармаконагляду закладу охорони здоров’я усіх рівнів надання медичної допомоги незалежно від форм власності та відомчого підпорядкування (далі — ЗОЗ). До звітупро випадки побічних реакцій та/або відсутності ефективності лікарських засобів, несприятливих подійпісля імунізаціїу закладах охорони здоров’я у такому порядку: до кожної графи таблиці вносяться дані стосовно усіх виявлених випадків побічних реакцій та/або відсутності ефективності лікарських засобів, несприятливих подійпісля імунізаціїу закладі охорони здоров’я області (міста) в послідовному порядку. Кожен наступний випадок вноситься у наступний рядок таблиці.

1. Порядковий номер.

2. П. І. Б.: прізвище, ім’я, по батькові пацієнта зазначаються ініціалами.

3. Стать: жінка або чоловік.

Якщо повідомлення стосується лікарського засобу, який приймала вагітна жінка, а побічна реакція та/або відсутність ефективності виникла у плода, то всі дані (за винятком побічної реакції) надаються про матір із зазначенням триместру вагітності.

4. Вік: для пацієнтів віком від 3 років і старше зазначаються роки; для пацієнтів молодше 3 років — місяці; для пацієнтів віком до місяця — дні.

5. Номер історії хвороби або амбулаторної карти.

6. Підозрюваний лікарський засіб: торгівельне найменування, його форма випуску, виробник (повне найменування), країна.

7. Опис проявів побічної реакції підозрюваного лікарського засобу, зазначення про відсутність ефективності, опис несприятливої події після імунізації: зазначаються негативні клінічні прояви, пов’язані з переважаючим або комбінованим впливом на функції органів травлення, шкіри, центральної нервової системи, серцево-судинної системи, системи дихання, сечовивідної, імунної та інших систем, що виникли унаслідок застосування підозрюваного лікарського засобу або комбінацій лікарських засобів і призвели до відповідного порушення життєдіяльності організму. У випадку відсутності ефективності при зазначається: відсутність ефективності. У випадку несприятливої події після імунізації надається опис несприятливої події після імунізації.

8. Основні клінічний та супутній діагнози (із зазначенням шифру за МКХ-10): зазначаються основний клінічний та супутній діагнози пацієнта, у якого спостерігалася побічна реакція, відсутність ефективності, НППІ із зазначенням шифру МКХ-10.

II. Таблиця 1001 відповідальною особою закладу охорони здоров’я усіх рівнів надання медичної допомоги незалежно від форм власності та відомчого підпорядкування. До звіту вносяться випадки побічних реакцій та/або відсутності ефективності лікарських засобів, несприятливих подійпісля імунізації усіх рівнів надання медичної допомоги незалежно від форм власності та відомчого підпорядкування у такому порядку: залишається пустою.

Додаток 5

до Порядку здійснення фармаконагляду

Протокол розслідування серйозних та/або групових несприятливих подій після імунізації (НППІ) після застосування вакцини, туберкуліну та визначення причинно-наслідкового зв’язку між серйозними та/або груповими НППІ та застосуванням вакцини, туберкуліну

1-й ЕТАП: Збір інформації, що стосується розвитку серйозних та/або групових НППІ після застосування вакцини, туберкуліну

Розділ І Загальна інформація

Розділ ІІ Наявна інформація про особу, якій застосовували вакцину/туберкулін, до проведення імунізації/туберкулінодіагностики

Розділ ІІІ Детальна інформація щодо серйозного та/або групового випадку НППІ після застосування вакцини, туберкуліну

Розділ ІV Додаткова інформація про вакцину/туберкулін у випадку серйозного та/або групової НППІ

* надати пояснення

Розділ V Інформація про організації (заклади охорони здоров’я), де проводилась імунізація/туберкулінодіагностика

Розділ VI «Холодовий ланцюг» при зберіганні та транспортуванні вакцини/туберкуліну

Розділ VIII Інші результати/спостереження/коментарі

________________________________________________________________________________

2-й ЕТАП: Збір інформації для встановлення причинно-наслідкового зв’язку між серйозними та/або груповими НППІ та застосуванням вакцини, туберкуліну

*Т= Так, Н=Ні, НВ= Невідомо, НЗ=Не застосовано

3-й ЕТАП: Алгоритм визначення причинно-наслідкового зв’язку між серйозними та/або груповими НППІ та застосуванням вакцини, туберкуліну

4-ЕТАП Категорії причинно-наслідкового зв’язку між серйозними та/або груповими НППІ та застосуванням вакцини, туберкуліну згідно алгоритму визначення (3-го етапу)

Коротке обґрунтування визначення категорії причинно-наслідкового зв’язку між серйозними та/або груповими НППІ та застосуванням вакцини, туберкуліну:

На підставі доступних даних регіональна/центральна група оперативного реагування

(необхідне підкреслити)

прийшла до висновку, що категорію причинно-наслідкового зв‘язку визначено як

____________________________________________________________________________________________,

оскільки

_____________________________________________________________________________________________

Голова групи: ________________________ Підпис _______________

Дата: _____________

Вимоги до заповнення Протоколу розслідування серйозних та/або групових несприятливих подій після імунізації (НППІ) після застосування вакцини, туберкуліну та визначення причинно-наслідкового зв‘язку між серйозними та/або груповими НППІ та застосуванням вакцини, туберкуліну

1-й ЕТАП: Збір інформації, що стосується розвитку серйозних та/або групових НППІ після застосування вакцини, туберкуліну

Розділ І Загальна інформація

1. Назва організації (закладу охорони здоров’я), де проводилося щеплення/туберкулінодіагностика: зазначити повністю назвуорганізації, де була проведена імунізація/туберкулінодіагностика;

2. Категорія імунізації або туберкулінодіагностики: У графі зазначається категорія імунізації або туберкулінодіагностики згідно наведеного переліку;

3. Адреса місця проведення імунізації/туберкулінодіагностики: зазначити повністю адресу місця проведення імунізації /туберкулінодіагностики;

4. ПІБ особи, яка надає протокол: зазначити прізвище, ім’я, по батькові особи, яка надає цей протокол, її посаду, місце роботи, робочий телефон (з кодом) та/або, мобільний телефон, e-mail, дату розслідування та заповнення протоколу із зазначенням, який він згідно наведеного переліку;

Інформація про особу, якій застосовували вакцину/туберкулін :

5. ПІБ особи: зазначити прізвище, ім’я, по батькові особи, якій застосувалась вакцина або туберкулін, із зазначенням статі, дати народження та повної адреси згідно наведеного переліку.

Заповнюється окрема форма протоколу для кожного випадку групової НППІ.

6. Торгівельна назва вакцин(и)/розчинника або туберкуліну, що отримані особою раніше: зазначити дату, час імунізації або туберкулінодіагностики, дозу, номер серії та дату закінчення терміну придатності вакцини або туберкуліну, місце введення вакцини/туберкуліну згідно наведеного переліку, дату першого/основного симптому із зазначенням дня/місяця/року, час першого симптому (годин/хвилин), дату госпіталізації (день/місяць/ рік), дату першого звернення до закладу охорони здоров‘я (день/ місяць/рік), стан на дату розслідування згідно наведеного переліку (у разі смерті, дата та час смерті). У разі, якщо проведений розтин необхідно зазначити дату (день/місяць/рік) та додати коментарі щодо результатів розтину. У разі, якщо розтин непроведений необхідно зазначити заплановану дату (день/місяць/рік) та час (години/хвилини).

Розділ ІІ Наявна інформація про особу, якій застосовували вакцину/туберкулін, до проведення імунізації/туберкулінодіагностики

1. Наявність подібного НППІ у минулому незалежно від щеплення/туберкулінодіагностики: зазначається згідно наведеного переліку результату. Якщо результат «так» необхідно надати коментар;

2. Наявність подібного НППІ після попередньої(х) щеплення(ь)/туберкулінодіагностики: зазначається згідно наведеного переліку результату. Якщо результат «так» необхідно надати коментар;

3. Обтяжений алергологічний анамнез на вакцину/туберкулін, лікарський засіб або харчовий продукт: зазначається згідно наведеного переліку результату. Якщо результат «так» необхідно надати коментар;

4. Обтяжений родинний або сімейний алергологічний анамнез (наявність хвороб, що мають відношення до НППІ): зазначається згідно наведеного переліку результату. Якщо результат «так» необхідно надати коментар;

5. Госпіталізація в анамнезі за останні 30 днів із зазначенням причини: зазначається згідно наведеного переліку результату. Якщо результат «так» необхідно надати коментар;

6. Чи застосовує особа, якій застосовували вакцину/туберкулін, інші лікарські засоби у даний час? Зазначається згідно наведеного переліку результату. Якщо «так», вказується торгівельна назва лікарського засобу, показання, доза та дата початку та дата закінчення прийому;

7. Чи передувала будь-яка хвороба розвитку НППІ (30 днів)/ наявність генетичних порушень: Зазначається згідно наведеного переліку результату. Якщо результат «так» необхідно надати коментар;

8. Для дорослих жінок, яким застосовували вакцину необхідно зазначити: інформацію щодо вагітності згідно наведеного переліку. Якщо «так» вказується тиждень вагітності.

Також, зазначається інформація щодо годування груддю згідно наведеного переліку;

9. Для дітей до 1 року, яким застосовували вакцину, необхідно зазначити: від яких пологів дитина народилися, які були пологи згідно наведеного переліку. Також зазначити вагу при народженні у грамах, стан новонародженого за шкалою Апгар;

Розділ ІІІ Детальна інформація щодо серйозного та/або групового випадку НППІ після застосування вакцини, туберкуліну

1. Джерело інформації: зазначається згідно наведеного переліку;

2. ПІБ, яка першою оглядала/лікувала особу, якій проведено імунізацію/ туберкулінодіагностику: зазначити прізвище, ім’я, по батькові особи, яка першою оглядала/лікувала особу, якій проведено імунізацію/ туберкулінодіагностику;

3. ПІБ інших осіб, які консультували та надавали медичну допомогу особі, якій проведено імунізацію/ туберкулінодіагнстику: зазначити прізвище, ім’я, по батькові осіб, які консультували та надавали медичну допомогу особі, якій проведено імунізацію/ туберкулінодіагностику. Якщо є наявна інформація щодо серйозного, групового випадку НППІ з іншого джерела її необхідно зазначити.

4. Ознаки та симптоми НППІ у хронологічному порядку після імунізації/туберкулінодіагностики: зазначити детально у хронологічному порядку всі ознаки та симптоми даної НППІ.

5. ПІБ та контактна інформація про особу, яка надавала детальну інформацію: зазначити прізвище, ім’я, по батькові особи, яка надавала детальну інформацію, її посаду, місце роботи, робочий телефон (з кодом) та/або, мобільний телефон, e-mail та дату (день/місяць/рік), час (години/хвилини) заповнення.

6. Документи, що містять документальне підтвердження стану пацієнта: зазначається згідно наведеного переліку.

7. Попередній/заключний діагноз: зазначити читко попередній або заключний діагноз на підставі документів, що містять документальне підтвердження стану пацієнта згідно наведеного переліку.

Розділ ІV Додаткова інформація про вакцину/туберкулін у випадку серйозного та/або групової НППІ

1. Кількість осіб, яким було проведено щеплення та/або туберкулінодіагностика по організації (закладу охорони здоров’я) області/місту/району: зазначається торгівельна назва вакцини/туберкуліну та кількість введених доз/туберкулінових проб.

2. Номер дози вакцини/туберкуліну у особи, у якої зареєстровано серйозний та/або груповий випадок НППІ: зазначається інформація згідно наведеного переліку. У разі використання вакцини з багатодозових флаконів зазначити номер за порядком щодо даного пацієнта. У разі застосування туберкуліну зазначити номер за порядком щодо даного пацієнта.

3. Чи була допущена помилка при застосуванні вакцини, туберкуліну в результаті недотримання рекомендацій щодо їх використання (наприклад, імунізація та/або туберкулінодіагностика після закінчення терміну придатності вакцини, туберкуліну, не дотримання протипоказань тощо)? Зазначається згідно наведеного переліку. У разі якщо вибрано «так» необхідно надати роз‘яснення.

4. Чи була вакцина, туберкулін введені з порушенням умов стерильності? Зазначається згідно наведеного переліку. У разі якщо вибрано «так» необхідно надати роз’яснення.

5. При застосуванні вакцини, туберкуліну їх фізичний стан (колір, помутніння, присутність сторонніх речовин та ін.) не відповідали нормі? Зазначається згідно наведеного переліку. У разі якщо вибрано «так» необхідно надати роз’яснення.

6. Чи була допущена особою, яка проводила імунізацію/ туберкулінодіагностику, помилка при:

а) розведенні/ приготуванні вакцини (застосовувався інший лікарський засіб або розчинник, порушена процедура змішування, заповнення шприца тощо);

б) застосуванні туберкуліну (застосовувався інший лікарський засіб, заповнення шприца тощо).

Зазначається згідно наведеного переліку. У разі якщо вибрано «так» необхідно надати роз’яснення.

7. Чи була допущена помилка при введенні/ застосуванні вакцини, туберкуліну (невірно вибрана доза або шлях введення; невірне місце введення, невірний розмір голки тощо)? Зазначається згідно наведеного переліку. У разі якщо вибрано «так» необхідно надати роз’яснення.

8. Кількість осіб, яким було проведено імунізацію із даного флакону/ампули з вакциною або кількість осіб, яким була проведена туберкулінодіагностика із даного флакону/ампули у конкретній організації (заклади охорони здоров’я) де проводилося імунізація/туберкулінодіагностика. Зазначається кількість щеплених із даного флакону/ампули з вакциною або кількість проведеної туберкулінодіагностики із даного флакону/ампули у конкретній організації (заклади охорони здоров’я) де проводилося імунізація/туберкулінодіагностика.

9. Кількість осіб, яким було проведено щеплення даною вакциною або кількість осіб, яким була проведена туберкулінодіагностика даним туберкуліном у конкретній організації (заклади охорони здоров’я) протягом цього дня: зазначається яким було проведено щеплення даною вакциною або кількість осіб, яким була проведена туберкулінодіагностика даним туберкуліном у конкретній організації (заклади охорони здоров’я) протягом цього дня.

10. Кількість осіб, яким було проведено щеплення даною серією вакцини або кількість осіб, яким була проведена туберкулінодіагностика даною серією туберкуліну у конкретній організації (закладі охорони здоров’я): Зазначається кількість осіб, яким було проведено щеплення даною серією вакцини або кількість осіб, яким була проведена туберкулінодіагностика даною серією туберкуліну у конкретній організації (закладі охорони здоров’я протягом цього дня.

11. Цей випадок НППІ відноситься до групової НППІ. Зазначається згідно наведеного переліку. Якщо «так», зазначити скільки інших групових НППІ виявлено.

12. Чи в усіх групових НППІ особам було проведено імунізацію/туберкулінодіагностику із того самого флакону/ампули вакцини/туберкуліну? Зазначається згідно наведеного переліку. Якщо «ні», зазначте серії та кількістьфлаконів/ампул, що застосовувалися у груповому випадку НППІ при проведенні щеплення/туберкулінодіагностики.

Розділ V Інформація про організації (заклади охорони здоров’я), де проводилась імунізація/туберкулінодіагностика

1. Шприці та голки, що застосуються: чи застосовувалися для імунізації/туберкулінодіагностики самоблокуючі шприці (для уникнення повторного використання)? Якщо «ні», зазначте тип шприців, що використовуються згідно наведеного переліку.

Зазначте основні результати/додаткові спостереження та коментарі:

2. Відновлення (заповнюється, якщо застосовувався розчинник):

процедура відновлення

один й той же шприц застосовувався для флаконів з тією ж самою вакциною? Зазначається статус згідно наведеного переліку;

один й той же шприц застосовувався для розведення різних вакцин? Зазначається статус згідно наведеного переліку;

окремий шприц застосовувався для розведення окремого флакону з вакциною? Зазначається статус згідно наведеного переліку;

окремий шприц застосовувався для розведення для кожної вакцинації? Зазначається статус згідно наведеного переліку;

3. Чи застосовувалися вакцина та розчинник, що рекомендований виробником? Зазначається статус згідно наведеного переліку.

У разі наявності зазначаються особливі результати/додаткові спостереження та коментарі до цього розділу.

Розділ VI «Холодовий ланцюг» при зберіганні та транспортуванні вакцини/туберкуліну

1. Зберігання вакцини/туберкуліну у кабінеті щеплень:

чи контролюється температурний режим у холодильнику, де зберігається вакцина/туберкулін? Зазначається згідно наведеного переліку. Якщо «так», зазначити згідно наведеного переліку чи були будь-які відхилення від діапазону 2-8°С після того, як вакцина/туберкулін була поміщена у холодильник та надати детальну інформацію про температурний контроль (моніторинг) окремо.

чи застосовується окремий холодильник для зберігання вакцин/туберкуліну, розчинників та шприців? Зазначається згідно наведеного переліку.

чи були наявні у холодильнику (чи морозильнику холодильника) інші предмети окрім вакцин/туберкуліну, розчинників, шприців, голок? Зазначається згідно наведеного переліку.

чи були наявні у холодильнику розведені вакцини, що частково використані? Зазначається згідно наведеного переліку.

чи були наявні у холодильнику вакцини/туберкулін з терміном придатності, що закінчився, без маркування, заморожені, зі зміненим кольором квадрату термоіндикатору тощо. Зазначається згідно наведеного переліку.

чи присутні у холодильнику непридатні розчинники з терміном придатності, що закінчився, не рекомендовані виробником/заявником, флакони/ампули з мікротрищінами, забруднені флакони/ампули. Зазначається згідно наведеного переліку.

У разі наявності особливих результатів/додаткових спостережень надаються коментарі:

2. Транспортування вакцини/туберкуліну:

зазначити в чому транспортувалась вакцина/туберкулін до кабінету щеплень? Зазначається інформація в чому транспортувалась вакцина/туберкулін до кабінету щеплень;

вакцина/туберкулін була/був доставлена(ий) в той же день коли проводилося імунізація/туберкулінодіагностика? Зазначається згідно наведеного переліку.

чи застосовувався при транспортуванні конденсований хладоелемент? Зазначається згідно наведеного переліку.

Розділ VII Розслідування серед населення

1.Чи були повідомлення про подібні клінічні прояви протягом часу, коли виникла дана НППІ, у цій місцевості? Зазначається згідно наведеного переліку.

Якщо «так», зазначте та опишіть (врахувати фоновий рівень захворюваності по області/місту, де зареєстрована дана НППІ

2. Зазначте скільки випадків НППІ з числа: щеплених, нещеплених або невідомо: Зазначається кількість випадків НППІ у щеплених, нещеплених або у осіб з невідомим щеплювальним анамнезом.

У разі наявності коментарів надаються коментарі.

Розділ VIII Інші результати/спостереження/коментарі

У разі наявності результатів/спостережень/коментарів надаються.

2-й ЕТАП: Збір інформації для встановлення причинно-наслідкового зв’язку між серйозними та/або груповими НППІ та застосуванням вакцини, туберкуліну

2-ЕТАП

І. Чи є вагомі докази наявності інших причин?

1. Чи підтверджують результати клінічного або лабораторного обстеження особи, якій застосувалась(ися) вакцина(и)/туберкулін наявність іншої причини у виникненні серйозної та/або групової НППІ? у відповідному віконечку символом (ü) відмічається відповідь на зазначене питання — так, ні, невідомо (недостатньо інформації), не застосовано. У разі позитивної відповіді на питання у розділі «Примітка» обов’язково надати обґрунтування. При відповіді на питання необхідно врахувати дані клінічного огляду, результати лабораторних досліджень, що допоможе провести диференціацію інших станів, захворювань або вроджених вад, що могли викликати дану НППІ.

ІІ. Чи існує відомий причинно-наслідковий зв’язок між розвитком НППІ та застосуванням вакцини/туберкуліну?

ІІ.1  Вакцина(и), туберкулін (підкреслити потрібне)

1. Чи існують у літературі (науковій) дані про те, що дана вакцина/туберкулін може викликати зареєстровану НППІ навіть при правильному застосуванні згідно інструкції для медичного застосування?: у відповідному віконечку символом (ü) відмічається відповідь на зазначене питання — так, ні, невідомо (недостатньо інформації), не застосовано. У разі позитивної відповіді на питання у розділі «Примітка» обов’язкове обґрунтування. При відповіді на питання необхідно врахувати дані літератури (наукової), щодо даної НППІ, причиною якої є властивості конкретної вакцини, що застосовувалась при умові дотримання вимог щодо її введення.

2. Чи підтверджують результати спеціального(их) лабораторного(их) дослідження(ь) причинно-наслідковий зв’язок між даною НППІ та вакциною(ами), що застосовувалась(ись)?: у відповідному віконечку символом (ü) відмічається відповідь на зазначене питання — так, ні, невідомо (недостатньо інформації), не застосовано. У разі позитивної відповіді на питання у розділі «Примітка» обов’язкове обґрунтування. При відповіді на питання необхідно врахувати дані спеціальних лабораторних досліджень для конкретної вакцини. Наприклад, дослідження спинномозкової рідини для ідентифікації вакцинного вірусу, та встановлення що дане НППІ у вигляді асептичного менінгіту виникла внаслідок застосування вакцини, що містила штам Urabe.

ІІ.2  Програмна помилка при щепленні/туберкулінодіагностики

3. Чи була допущена особою, яка проводила імунізацію/туберкулінодіагностику, помилка при застосуванні вакцини/ туберкуліну в результаті недотримання рекомендацій щодо їх використання (наприклад, імунізація та/або туберкулінодіагностика після закінчення терміну придатності вакцини/туберкуліну, не дотриманні протипоказань тощо)?: у відповідному віконечку символом (ü) відмічається відповідь на зазначене питання — так, ні, невідомо (недостатньо інформації), не застосовано. У разі позитивної відповіді на питання у розділі «Примітка» обов’язкове обґрунтування. При відповіді на питання необхідно з’ясувати застосовувалась вакцина(и), туберкулін у відповідності до інструкції для медичного застосування щодо показань, протипоказань, доз, схеми, умов зберігання, тощо. Вакцини різних виробників можуть мати різні специфікації, невідповідність яких може призвести до розвитку даної НППІ.

4. Чи була вакцина, туберкулін введені з порушенням умов стерильності?: у відповідному віконечку символом (ü) відмічається відповідь на зазначене питання — так, ні, невідомо (недостатньо інформації), не застосоване. У разі позитивної відповіді на питання у розділі «Примітка» обов’язкове обґрунтування. При відповіді на питання необхідно звернути увагу на наявність або відсутність симптомів, що характерні для синдрому токсичного шоку (блювота, діарея, ціаноз, підвищення температури) та строки їх появи (протягом декількох годин), а також місцева чутливість та інфільтрація тканин.

5. При застосуванні вакцини, туберкуліну їх фізичний стан (колір, помутніння, присутність чужорідних речовин тощо.) не відповідали нормі?: у відповідному віконечку символом (ü) відмічається відповідь на зазначене питання — так, ні, невідомо (недостатньо інформації), не застосовано. У разі позитивної відповіді на питання у розділі «Примітка» обов’язкове обґрунтування. При відповіді на питання необхідно звернути увагу на наявність або відсутність незвичайного кольору, помутніння або присутність сторонніх часток, що підтверджує порушення вмісту вакцини та може бути причиною даної НППІ.

6. Чи була допущена особою, яка проводила імунізацію/туберкулінодіагностику помилка при:

– розведенні/ приготуванні вакцини (застосовувався інший лікарський засіб або розчинник, порушена процедура змішування, заповнення шприца тощо);

– застосуванні туберкуліну (застосовувався інший лікарський засіб, заповнення шприца тощо) : у відповідному віконечку символом (ü) відмічається відповідь на зазначене питання — так, ні, невідомо (недостатньо інформації), не застосовано. У разі позитивної відповіді на питання у розділі «Примітка» обов’язкове обґрунтування. При відповіді на питання необхідно звернути увагу на застосування відповідного до вакцини розчинника, правильності заповнення шприца.

7. Чи була допущена помилка відповідальною особою при транспортуванні/зберіганні вакцини, туберкуліну (недотримання температурних умов при транспортуванні, зберіганні, тощо): у відповідному віконечку символом (ü) відмічається відповідь на зазначене питання — так, ні, невідомо (недостатньо інформації), не застосовано. У разі позитивної відповіді на питання у розділі «Примітка» обов’язкове обґрунтування. При відповіді на питання необхідно звернути увагу на дотримання відповідних температурних умов при транспортуванні/зберіганні вакцини, не виконання яких може призводити до загальних та місцевих реакцій, неефективності вакцинації.

8. Чи була допущена помилка особою, яка проводила імунізацію/туберкулінодіагностику, при введенні/застосуванні вакцини, туберкуліну (невірно вибрана доза або шлях введення; невірне місце введення, невірний розмір голки тощо)?: у відповідному віконечку символом (ü) відмічається відповідь на зазначене питання — так, ні, невідомо (недостатньо інформації), не застосовано. У разі позитивної відповіді на питання у розділі «Примітка» обов’язкове обґрунтування. При відповіді на питання необхідно звернути увагу чи відповідають вікова доза, місце та шлях введення вимогам інструкції для медичного застосування конкретної вакцини.

ІІ.3  Страх перед імунізацією/туберкулінодіагностикою

9. Чи міг страх при імунізації/туберкулінодіагностиці викликати дану НППІ (вагусна судинна реакція, гіпервентиляційний синдром або розлад, пов’язаний зі стресом)?: у відповідному віконечку символом (ü) відмічається відповідь на зазначене питання — так, ні, невідомо (недостатньо інформації), не застосовано. У разі позитивної відповіді на питання у розділі «Примітка» обов’язкове обґрунтування. При відповіді на питання необхідно врахувати вік дитини (характерна подія для підлітків), де була проведена імунізація (дошкільний дитячий заклад або школа).

ІІ Строки розвитку даної НППІ з урахуванням типу вакцини, що застосовувалась, туберкуліну

1. Чи розвинулась дана НППІ у строки розвитку, що характерні для вакцини/ туберкуліну?: у відповідному віконечку символом (ü) відмічається відповідь на зазначене питання — так, ні, невідомо (недостатньо інформації), не застосовано. У разі позитивної відповіді на питання у розділі «Примітка» обов’язкове обґрунтування. При відповіді на питання необхідно звернути увагу на строки появи даної НППІ після застосування конкретної вакцини/туберкуліну.

ІІІ. Чи є вагомі докази відсутності причинно-наслідкового зв’язку?

Чи є вагомі докази відсутності причинно-наслідкового зв’язку?: у відповідному віконечку символом (ü) відмічається відповідь на зазначене питання — так, ні, невідомо (недостатньо інформації), не застосовано. У разі позитивної відповіді на питання у розділі «Примітка» обов’язкове обґрунтування. При відповіді на питання необхідно звернути увагу на наявність факторів, що підтверджують відсутність причинно-наслідкового зв‘язку між даною НППІ та вакциною, що застосовувалась.

IV. Інші фактори, що дозволяють провести диференціацію між НППІ та застосуванням вакцини/туберкуліну

1. Чи могла дана НППІ статися незалежно від щеплення/туберкулінодіагностики (врахувати фоновий рівень захворюваності по області/місту, де зареєстрована дана НППІ)?: у відповідному віконечку символом (ü) відмічається відповідь на зазначене питання — так, ні, невідомо (недостатньо інформації), не застосовано. У разі позитивної відповіді на питання у розділі «Примітка» обов’язкове обґрунтування. При відповіді на питання необхідно враховувати фонові рівні соматичних та інфекційних захворювань для різних вікових груп населення регіону, що дозволить порівняти частоту розвитку даної НППІ серед щеплених та нещеплених осіб одної вікової групи, що мешкають в одному регіоні.

2. Чи могла дана НППІ бути проявом іншої патології?: у відповідному віконечку символом (ü) відмічається відповідь на зазначене питання — так, ні, невідомо (недостатньо інформації), не застосовано. У разі позитивної відповіді на питання у розділі «Примітка» обов’язкове обґрунтування. При відповіді на питання необхідно враховувати інші стани здоров‘я, які могли спровокувати виникнення даної НППІ.

3. Чи мала місце подібна НППІ після введення будь-якої попередньої дози аналогічної вакцини/туберкуліну?: у відповідному віконечку символом (ü) відмічається відповідь на зазначене питання — так, ні, невідомо (недостатньо інформації), не застосовано. У разі позитивної відповіді на питання у розділі «Примітка» обов’язкове обґрунтування. При відповіді на питання необхідно враховувати попередній щеплювальний анамнез, який повинен бути детально проаналізован.

4. Чи мав місце вплив потенційних факторів ризику або токсинів до виникнення даної НППІ?: у відповідному віконечку символом (ü) відмічається відповідь на зазначене питання — так, ні, невідомо (недостатньо інформації), не застосовано. У разі позитивної відповіді на питання у розділі «Примітка» обов’язкове обґрунтування. При відповіді на питання необхідно звернути увагу на те, чи не передувало щепленню хірургічне втручання, проведення хіміотерапії, застосування будь-яких лікарських засобів.

5. Чи передувало даній НППІ захворювання?: у відповідному віконечку символом (ü) відмічається відповідь на зазначене питання — так, ні, невідомо (недостатньо інформації), не застосовано. У разі позитивної відповіді на питання у розділі «Примітка» обов’язкове обґрунтування. При відповіді на питання необхідно звернути увагу на те, чи не передувало щепленню будь-яке захворювання, розвиток НППІ у післявакцинальному періоді є причиною цього захворювання.

6. Чи спостерігався подібний стан в минулому незалежно від щеплення/ туберкулінодіагностики?: у відповідному віконечку символом (ü) відмічається відповідь на зазначене питання — так, ні, невідомо (недостатньо інформації), не застосовано. У разі позитивної відповіді на питання у розділі «Примітка» обов’язкове обґрунтування. При відповіді на питання необхідно з‘ясувати, чи виникала подібна НППІ у щепленої особи та його родині у минулому незалежно від імунізації.

7. Чи приймала особа, якій проведено щеплення/ туберкулінодіагностику будь-який лікарський засіб перед щепленням/туберкулінодіагностикою?: у відповідному віконечку символом (ü) відмічається відповідь на зазначене питання — так, ні, невідомо (недостатньо інформації), не застосовано. У разі позитивної відповіді на питання у розділі «Примітка» обов’язкове обґрунтування. При відповіді на питання необхідно з‘ясувати, чи не приймала щеплена особа у день вакцинації будь-який лікарський засіб тому, що дана НППІ може бути як наслідком застосування лікарського засобу так і вакцини.

8. Чи існує біологічна ймовірність того, що вакцина могла викликати дану НППІ? у відповідному віконечку символом (ü) відмічається відповідь на зазначене питання — так, ні, невідомо (недостатньо інформації), не застосовано. У разі позитивної відповіді на питання у розділі «Примітка» обов’язкове обґрунтування. Біологічна ймовірність, як додатковий уточнюючий фактор може використовуватися у випадку, коли результаті лабораторних досліджень або симптоми даної НППІ подібні і відповідають природньому перебігу інфекції.

3-й ЕТАП: Алгоритм визначення причинно-наслідкового зв’язку між серйозними та/або груповими НППІ та застосуванням вакцини, туберкуліну

На підставі, отриманих відповідей 1-го та 2-го етапівПротоколу розслідування серйозних та/або групових несприятливих подій після імунізації (НППІ) після застосування вакцини, туберкуліну та визначення причинно-наслідкового зв’язку між серйозними та/або груповими НППІ та застосуванням вакцини, туберкуліну та керуючись стрілковими показчиками для встановлення причинно-наслідкового зв’язку символом (ü) ставляться позначки у відповідних віконичках. Алгоритм надає можливість у логічній послідовності зробити відповідні висновки щодо наявності або відсутності причинно-наслідкового зв’язку між НППІ та застосуванням вакцини/туберкуліну або дане НППІ неможливо класифікувати.

В окремому віконичку «коментар до 3 етапу» надаються обґрунтування щодо причинно-наслідкового зв’язкуміж серйозними та/або груповими НППІ та застосуванням вакцини/ туберкуліну.

4-ЕТАП Категорії причинно-наслідкового зв’язку між серйозними та/або груповими НППІ та застосуванням вакцини, туберкуліну згідно алгоритму визначення (3-го етапу)

Категорія причинно-наслідкового зв’язку між серйозними та/або груповими НППІ та застосуванням вакцини, туберкуліну: визначається згідно алгоритму визначення (3-го етапу) та наведеного переліку з урахуванням обґрунтування щодо причинно-наслідкового зв’язкуміж серйозними та/або груповими НППІ та застосуванням вакцини/ туберкуліну.

Додаток 6

до Порядку здійснення фармаконагляду

І. ІНФОРМАЦІЯ ПРО ПАЦІЄНТА

ІІ. ПІДОЗРЮВАНІ ПР/ВЕ/НППІ

ІІІ. ІНФОРМАЦІЯ ПРО ПІДОЗРЮВАНИЙ ЛЗ

ІV. ІНФОРМАЦІЯ ПРО СУПУТНІ ЛЗ

(за виключенням препаратів, що застосовувалися для корекції наслідків ПР/ВЕ/НППІ)

ІІІ а. ДОДАТКОВА ІНФОРМАЦІЯ У ВИПАДКУ

НППІ НА ВАКЦИНИ АБО ТУБЕРКУЛІН

Вимоги до заповненняКарти-повідомлення про побічну реакцію, відсутність ефективності лікарського засобу, несприятливу подію після імунізації

I розділ. Інформація про пацієнта

У графах зазначаються:

Ініціали пацієнта. Прізвище, ім’я та по батькові пацієнта зазначаються першими літерами: якщо повідомлення стосується лікарського засобу, який приймала вагітна жінка, а побічна реакція виникла у плода, то всі дані (за винятком побічної реакції) надаються про матір.

Номер історії хвороби/амбулаторної карти. Указуються номер історії хвороби чи амбулаторної карти пацієнта.

Дата народження/вік. Зазначається день, місяць та рік народження пацієнта. Для пацієнтів віком від 3 років та старше — зазначаються роки (наприклад, 4 роки); для пацієнтів до 3 років — місяці (наприклад, 24 місяці); для пацієнтів віком до місяця — дні (наприклад, 5 днів).

Стать. Позначається так: Ж або Ч. Якщо повідомлення стосується лікарського засобу, який приймала вагітна жінка, а побічна реакція виникла у плода, то всі дані (за винятком побічної реакції) надаються про матір із зазначенням триместру вагітності.

Зріст. Зазначається зріст пацієнта у см.

II розділ. Підозрювані ПР/ВЕ/НППІ

У графах зазначаються:

Підозрювана ПР/НППІ (Опишіть кожен клінічний прояв ПР/НППІ із зазначенням дати та часу початку, закінчення та наслідку) /Зазначення ВЕ. Описується кожна ПР/НППІ із зазначенням дати та часу початку і закінчення та наслідку ПР/ВЕ/НППІ. Початок ПР/ВЕ/НППІ лікарського засобу. Зазначається день, місяць, рік та час виникнення ПР/ВЕ/НППІ. Повідомлення щодо вроджених аномалій плода супроводжується датою народження дитини або терміну вагітності.

Наслідок ПР/ВЕ/НППІ. Зазначаються відповідні позиції.

Корекція ПР/ВЕ/НППІ. Зазначаються відповідні позиції.

Чи вважаєте Ви ці прояви ПР/НППІ серйозними? (стосується загалом випадку ПР/НППІ) Зазначаються відповідні позиції. У разі групової НППІ Карти-повідомлення про ПР чи ВЕ лікарського засобу та НППІ заповнюються на кожного пацієнта, у якого зареєстрована дана НППІ та якому була проведена імунізація/туберкулінодіагностика.

III розділ. Інформація про підозрюваний ЛЗ.

У графах зазначаються:

Підозрюваний лікарський засіб (торгівельне найменування, форма випуску, виробник). Указуються торгівельне найменування підозрюваного лікарського засобу, який підозрюється у причетності до виникнення побічної реакції/відсутності ефективності/НППІ, його форма випуску, виробник.

Номер серії. Зазначається номер серії підозрюваного лікарського засобу.

Покази. Зазначаються покази для призначення підозрюваного лікарського засобу за можливості по МКХ-10.

Сила дії. Указується сила дії підозрюваного лікарського засобу.

Спосіб уведення. Указується спосіб уведення підозрюваного лікарського засобу.

Дата та час початку терапії. Вказується день, місяць, рік та час призначення підозрюваного лікарського засобу.

Дата та час закінчення терапії. Указується день, місяць, рік та час закінчення застосування підозрюваного лікарського засобу.

Заходи, що вживались стосовно підозрюваного ЛЗ для корекції ПР/ВЕ/НППІ Зазначаються відповідні позиції.

Розділ ІІІ а. Додаткова інформація у випадку НППІ на вакцини або туберкулін

Категорія імунізації або туберкулінодіагностики. У графі зазначається категорія імунізації або туберкулінодіагностики згідно наведеного переліку.

Категорія НППІ. У графі зазначається категорія НППІ згідно наведеного переліку.

Номер дози (для вакцини). У графі зазначається номер дози вакцинального комплексу згідно наведеного переліку.

Місце уведення вакцини/ туберкуліну. У графі зазначається місце уведення вакцини/ туберкулінузгідно наведеного переліку.

Спосіб уведення вакцини/ туберкуліну. У графі зазначається спосіб уведення вакцини/ туберкуліну згідно наведеного переліку.

Дані анамнезу життя особи, якій було проведено щеплення/туберкулінодіагностику (щеплювальнийанамнез, наявність реакцій на попередні введення вакцин, туберкуліну, наявність гострого або загострення хронічного захворювання протягом 1-1,5 місяців до проведення імунізації/туберкулінодіагностики, застосування імуносупресивної терапії протягом 1 місяця та препаратів крові протягом 3-х місяців до проведення імунізації тощо). Зазначається інформація щодо щеплювального анамнезу, наявності реакції на попередні введення вакцин, туберкуліну, наявності гострого або загострення хронічного захворювання протягом 1-1,5 місяців до проведення імунізації/туберкулінодіагностики, застосування імуносупресивної терапії протягом 1 місяця та препаратів крові протягом 3-х місяців до проведення імунізації/туберкулінодіагностики тощо.

IV розділ. Інформація про супутні ЛЗ (за виключенням препаратів, які застосовувалися для корекції наслідків ПР/НППІ/ВЕ).

У графах зазначаються:

Супутні ЛЗ (торгівельне найменування, форма випуску). Указується торгівельне найменування супутніх лікарських засобів, які призначались, їх форма випуску, виробник, номер серії.

Покази. Зазначаються покази для призначення супутніх лікарських засобів за можливості по МКХ-10.

Сила дії. Указується сила дії супутніх лікарських засобів.

Спосіб уведення. Указується спосіб уведення супутніх лікарських засобів.

Дата початку терапії. Указується день, місяць та рік призначення супутніх лікарських засобів.

Дата закінчення терапії. Указується день, місяць та рік закінчення застосування супутніх лікарських засобів.

Інша важлива інформація (супутні діагнози, дані лабораторно-інструментальних досліджень, алергоанамнез, вагітність із зазначенням: терміну вагітності, способу зачаття, результату вагітності, якщо вагітність завершилась, то — дати пологів, типу пологів тощо). Зазначаються дані, які можуть впливати на прояв побічної реакції/відсутність ефективності, але безпосередньо з ним не пов’язані.

V розділ. Інформація про повідомника.

У графі зазначається прізвище, ім’я, по батькові повідомника, спеціальність, організація (заклад охорони здоров’я), поштова адреса організації, електронна адреса, телефон, дата заповнення.

VІ розділ. Інформація про медичного/фармацевтичного спеціаліста (якщо не повідомник).

У графі зазначається прізвище, ім’я, по батькові медичного/фармацевтичного спеціаліста, спеціальність, організація (заклад охорони здоров’я), поштова адреса організації, електронна адреса, телефон, дата заповнення.

Додаток 7

до Порядку здійснення фармаконагляду

Загальний звіт по картам епідрозслідування про зареєстровані випадки захворювання на інфекційні хвороби, що керуються засобами специфічної імунопрофілактики у щеплених

*- окремо на кожен номер надавати перелік щеплень, які отримані протягом життя

ВИМОГИ ДО ЗАПОВНЕННЯ

Загального звіту по картам епідрозслідування захворювання на інфекційні хвороби, що керуються засобами специфічної імунопрофілактики у щеплених

1. Епідномер*: зазначається епідномер. Епідномер є унікальним для кожного окремого випадку захворювання на керовану інфекцію у щепленого і не може повторюватись у певному регіоні протягом звітного періоду. Окремо на кожен номер надається перелік всіх щеплень, які отримані протягом життя: зазначається інформація про всі щеплення, які проводились протягом життя у таблиці із інформацією про препарат, підприємство-виробника препарату, дату щеплення у форматі день/місяць/рік, дози у форматі мл або краплі, серію (за наявності), термін придатності у форматі день/місяць/рік (за наявності), спосіб уведення у форматі в/м, п/ш, в/ш, перорально.

Наприклад:

2. Діагноз: зазначається діагноз.

3. Дата народження: зазначається дата народження у форматі день/місяць/рік.

4. Стать: зазначається стать хворого.

5. Назва закладу де працює, навчається хвора особа або назва дитячого закладу, який відвідує хвора дитина: зазначається назва закладу де працює, навчається хвора особа, або назва дитячого закладу, який відвідує хвора дитина. Якщо хворий не відвідує дитячі колективи та на момент захворювання не працює зазначається не працює або не організований.

6. Дані про перенесені інфекційні хвороби: надається інформація про перенесені інфекційні захворювання у вигляді таблиці із зазначення дати захворювання у форматі день/місяць/рік та діагнозу. У разі відсутності даних про інфекційні захворювання даний пункт не заповнюється.

7. Перелік хронічних хвороб: зазначаються дати у форматі день/місяць/рік та перелік будь-яких хронічних захворювань. У разі відсутності інформації про хронічні захворювання даний пункт не заповнюється.

8. Контакт з інфекційними хворими: зазначається інформація про контакт особи з інфекційними хворими протягом місяця до захворювання.

9. Інтервал між останнім щепленням та датою захворювання: зазначається розрахований інтервал між датою останнього щеплення проти інфекції на яку захворіла особа та датою захворювання у форматі дні/місяці/роки.

Додаток 8

до Порядку здійснення фармаконагляду

Карта епідрозслідування про випадок
захворювання на інфекційні хвороби, що керуються засобами специфічної імунопрофілактики у щеплених

1. Епідномер

2. Діагноз

3. Дата захворювання

4. Прізвище, ім’я, по батькові

5. Дата народження

6. Стать: чоловік/жінка

7. Назва закладу де працює, навчається хвора особа або назва дитячого закладу, який відвідує хвора дитина

8. Дані про перенесені інфекційні хвороби

9. Наявність хронічних хвороб

10. Контакт з інфекційними хворими протягом місяця до захворювання: так/ ні / невідомо

11. Інтервал між останнім щепленням і днем захворювання

12. Перелік щеплень, які проводились протягом життя:

ВИМОГИ ДО ЗАПОВНЕННЯ
карти епідрозслідування про випадок захворювання
на інфекційні хвороби, що керуються засобами
специфічної імунопрофілактики у щеплених

1. Епідномер: зазначається епідномер. Епідномер є унікальним для кожного окремого випадку захворювання на керовану інфекцію у щепленого і не може повторюватись у певному регіоні протягом звітного періоду.

2. Діагноз: зазначається діагноз, що зареєстрований у раніше щепленої особи.

3. Дата захворювання: зазначається дата захворювання у форматі день/місяць/рік.

4. Прізвище, ім’я, по батькові: зазначається прізвище, ім’я, по батькові хворого (у разі надання згоди на збір та обробку персональних даних).

5. Дата народження: зазначається дата народження у форматі день/місяць/рік.

6. Стать: чоловік/жінка: зазначається стать хворого.

7. Назва закладу де працює, навчається хвора особа або назва дитячого закладу, який відвідує хвора дитина: зазначається назва закладу де працює чи навчається хвора особа, або назва дитячого заклад, який відвідує хвора дитина. Якщо хворий не відвідує дитячі колективи та на момент захворювання не працює зазначається не працює або не організований.

8. Дані про перенесені інфекційні хвороби: надається інформація про перенесені інфекційні захворювання у вигляді таблиці із зазначення дати захворювання у форматі день/місяць/рік та діагнозу. У разі відсутності даних про інфекційні захворювання даний пункт не заповнюється.

9. Наявність хронічних хвороб: зазначаються дати у форматі день/місяць/рік та перелік будь-яких хронічних захворювань. У разі відсутності інформації про хронічні захворювання даний пункт не заповнюється.

10. Контакт з інфекційними хворими протягом місяця до захворювання: так/ні/невідомо: зазначається інформація про контакт особи з інфекційними хворими протягом місяця до захворювання.

11. Інтервал між останнім щепленням і днем захворювання: розраховується інтервал між датою останнього щеплення проти інфекції на яку захворіла особа та датою захворювання у форматі дні/місяці/роки.

12. Перелік щеплень, які проводились протягом життя: зазначається інформація про всі щеплення, які проводились протягом життя у таблиці із інформацією про торгівельне найменування, найменування виробника препарату, дату щеплення у форматі день/місяць/рік, дози у форматі мл або краплі, серію (за наявності), термін придатності у форматі день/місяць/рік (за наявності), спосіб уведення (наприклад в/м, п/ш, в/ш, перорально).

Наприклад:

Додаток 9

до Порядку здійснення фармаконагляду

Звіт щодо кількісного розподілу вакцин, туберкуліну по регіонам України

ВИМОГИ ДО заповнення

Звіту щодо кількісного розподілу вакцин, туберкуліну по регіонам України

1. № п/п: зазначається номер за порядком вакцини, туберкуліну

2. Територіальна одиниця: зазначається регіон, куди було розподілено певну серію вакцини, туберкуліну.

3. Дата поставки: зазначається дата поставки вакцини або туберкуліну у форматі день/місяць/рік.

4. Торгівельне найменування: зазначається торгівельне найменування вакцини або туберкуліну.

5. Серія: зазначається серія вакцини або туберкуліну.

6. Виробник: зазначається назва підприємства-виробника, країни-виробника вакцини або туберкуліну.

7. Кількість доз, що були передані у зазначений регіон: зазначається кількість доз окремої вакцини, туберкуліну, що були передані у зазначений регіон.

8. Температурний режим при транспортуванні: зазначаються умови температурного режиму, що зафіксовані приладами моніторингу температури при транспортуванні вакцини, туберкуліну.

Додаток 10

до Порядку здійснення фармаконагляду

ПОЛОЖЕННЯ ПРО РЕГІОНАЛЬНІ ТА ЦЕНТРАЛЬНУ ГРУПИ
ОПЕРАТИВНОГО РЕАГУВАННЯ

1. Це Положення визначає порядок створення, склад та завдання регіональних та центральної груп оперативного реагування (далі — група оперативного реагування) на несприятливі події після імунізації (далі — НППІ).

2. Регіональна група оперативного реагування створюється при структурних підрозділах з питань охорони здоров’я обласних, Київської міської державних адміністрацій.

3. Центральна група оперативного реагування створюється при Міністерстві охорони здоров’я України.

4. Групу оперативного реагування очолює голова, який має спеціальність лікар-педіатр або лікар-терапевт.

5. Група оперативного реагування залучається до дій головою групи оперативного реагування.

6. Група оперативного реагування у своїй діяльності керується цим Положенням та іншими чинними нормативно-правовими актами у сфері охорони здоров’я.

7. Склад регіональної групи оперативного реагування затверджується наказом структурних підрозділів з питань охорони здоров’я обласних, Київської міської державних адміністрацій, центральної — наказом МОЗ України.

До груп оперативного реагування входять фахівці за спеціальністю: невролог (дитячий невролог), інфекціоніст (дитячий інфекціоніст), алерголог (дитячий алерголог), імунолог (дитячий імунолог), анестезіолог (дитячий анестезіолог), епідеміолог, педіатр/терапевт (в залежності від спеціальності голови групи), судово-медичний експерт, патологоанатом.

8. Регіональна група оперативного реагування:

1) отримує карти-повідомлення про усі випадки НППІ, що сталися у регіоні;

2) здійснює аналіз карт-повідомлень про усі випадки НППІ, що сталися у регіоні, на предмет визначення категорії серйозності;

3) направляє усі отримані карти-повідомлення про випадки НППІ до Центру;

4) проводить розслідування усіх серйозних та групових НППІ та встановлює причинно-наслідковий зв’язок між НППІ та застосуванням вакцини, туберкуліну;

5) за результатами розслідування заповнює Протокол розслідування та встановлення причинно-наслідкового зв’язку серйозних та групових НППІ (далі — протокол розслідування НППІ) та надає його до Центру разом із копією відповідної карти-повідомлення про випадок НППІ;

6) голова регіональної групи оперативного реагування надає копії карт-повідомлень про випадки НППІ головному штатному/позаштатному спеціалісту структурного підрозділу з питань охорони здоров’я обласних, Київської міської державних адміністрацій за спеціальністю «терапія».

9. Центральна група оперативного реагування надає рекомендації щодо прийняття відповідних рішень у разі отримання від Центру протоколу розслідування НППІ та копії (на паперових та/або електронних носіях) отриманих карт-повідомлень про:

1) НППІ, що містять інформацію про аналогічні клінічні прояви та надійшли з 2-х або більше регіонів, що виникли при застосуванні серії/серій вакцини, туберкуліну, за наявності інформації, що підтверджує наявність причинно-наслідкового зв’язку між ними та застосуванням вакцини, туберкуліну;

2) НППІ (летальний випадок), що зареєстрований протягом 30 діб після імунізації/туберкулінодіагностики;

3) НППІ, що пов’язані з програмною помилкою імунізації/ туберкулінодіагностики при застосуванні вакцини, туберкуліну за наявності інформації згідно протоколу розслідування НППІ.

10. Центральна група оперативного реагування, у разі необхідності, надає консультативну допомогу у разі інших проблем, виявлених при застосуванні вакцин, туберкуліну, що пов’язані з безпекою та ефективністю.

Додаток 11

до Порядку здійснення фармаконагляду

Перелік клінічних проявів побічних реакцій при застосуванні вакцин, туберкуліну

* Перелік не є вичерпним, також необхідно користуватися інструкцією для медичного застосування відповідних вакцин, туберкуліну, зареєстрованих в Україні.

Додаток 13

до Порядку здійснення фармаконагляду

Структура майстер-файлу системи фармаконагляду заявника

Інформація в майстер-файлі системи фармаконагляду (далі — МФСФ) повинна бути представлена згідно структури та змісту додатків. Додаток Е не може бути перейменований в додаток D у випадку, коли додаток про комп’ютеризовані системи і бази даних не використовується, додаток D має бути позначений як «невикористаний» у змісті до МФСФ для того, щоб одержувачі МФСФ були впевнені, що такий додаток відсутній не в результаті помилки.

Титульна сторінка

Представлення системи фармаконагляду

1. Інформація про уповноважену особу з фармаконагляду

2. Інформація про організаційну структуру заявника/власника реєстраційного посвідчення

3. Інформація про джерела даних з безпеки

4. Інформація про комп’ютеризованих системах і базах даних

5. Інформація про процеси фармаконагляду

6. Інформація про продуктивність системи фармаконагляду

7. Інформація про систему якості в фармаконагляду

Додатки.

Вимоги до заповнення

майстер-файлу системи фармаконагляду заявника

Титульна сторінка повинна містити інформацію про:

унікальний номер;

найменування заявника/власника реєстраційного посвідчення;

найменування заявника/власника реєстраційного посвідчення уповноваженої особи, відповідальної за описану систему фармаконагляду (якщо відрізняється), а також відповідну назву третьої сторони (якщо є) уповноваженої особи, відповідальної за описану систему фармаконагляду;

назви інших зацікавлених заявників/власників реєстраційних посвідчень (у разі спільного використання системи фармаконагляду);

список МФСФ заявника/власника реєстраційного посвідчення (для лікарських засобів, що мають різні системи фармаконагляду);

дату складання/останнього оновлення.

Представлення системи фармаконагляду.

Надаються посилання на нормативні документи, на підставі яких розроблена і функціонує система фармаконагляду, надається стислий опис/представлення власника реєстраційного посвідчення/заявника.

Розділ 1. Інформація про уповноважену особу з фармаконагляду.

Надається інформація, що включає, але не обмежується: інформація про УОВФ, включаючи контактну інформацію про неї, дані про кваліфікацію і досвід роботи; резюме з ключовою інформацією про роль УОВФ; переліком обов’язків для гарантування того, що УОВФ має достатні повноваження щодо створення системи фармаконагляду, підтримки та покращення її функціонування, у тому числі в Україні; відомостями про резервні механізми, що будуть задіяні у випадку відсутності УОВФ; інформацією про КОФ, у тому числі в Україні, якщо вона відмінна від УОВФ, включаючи контактну інформацію про неї, дані про кваліфікацію і досвід роботи; інформацією щодо виконання обов’язків УОВФ/КОФ, у разі його відсутності (хвороба, відпустка).

Розділ 2. Інформація про організаційну структуру заявника/ власника реєстраційного посвідчення.

Надається опис організаційної структури власника реєстраційного посвідчення/заявника, у тому числі у розрізі здійснення фармаконагляду. Опис повинен містити інформацію щодо залучених компаній, головних підрозділів з фармаконагляду та взаємозв’язків між організаціями і підрозділами, що мають відношення до виконання зобов’язань з фармаконагляду. В опис необхідно включати третіх осіб, залучених до діяльності, пов’язаної із здійсненням фармаконагляду. Зокрема, МФСФ повинен описувати:

а) організаційну структуру власника(ів) реєстраційного посвідчення із зазначенням позиції УОВФ в організації;

б) місце(я), де проводиться діяльність з фармаконагляду, що включає збір повідомлень про випадки побічних реакцій, їх оцінку, введення у базу даних з безпеки, генерування регулярно оновлюваних звітів з безпеки, виявлення та аналіз сигналів, підготовку та виконання плану управління ризиками, а також клінічними та післяреєстраційними дослідженнями, внесення змін до реєстраційних матеріалів, що стосуються безпеки лікарського(их) засобу(ів) та/або системи фармаконагляду.

Опис повинен містити інформацію щодо делегованої діяльності, залучених компаній, головних підрозділів з фармаконагляду та взаємозв’язків між організаціями і підрозділами, що мають відношення до виконання зобов’язань з фармаконагляду. Така інформація може бути представлена у вигляді списку/таблиці із зазначенням залучених сторін, їх обов’язків та відповідних лікарських засобів і країн. Список повинен бути організований відповідно до постачальників послуг (наприклад, медична інформація, аудитори, організатори програм підтримки пацієнтів, управління даними досліджень і т.д.), комерційних угод (дистриб’ютори, партнери, спільний маркетинг тощо) та інших технічних послуг (хостинг комп’ютерних систем і т.д.). У додатках надають список договорів, а самі договори повинні бути доступні на запит або під час проведення інспекцій і аудитів.

Розділ 3. Інформація про джерела даних з безпеки.

Надається опис основних підрозділів зі збору даних з безпеки, що повинен включати інформацію про всі відповідальні сторони на глобальному рівні для організованого та спонтанного збору даних з безпеки лікарських засобів. Джерела даних з безпеки повинні включати дані, що надходять з будь-яких досліджень, реєстрів, спостережень чи програм підтримки, що фінансуються власником реєстраційного посвідчення, за допомогою яких можна збирати повідомлення про побічні реакції. Перелік повинен бути вичерпним та включати усі поточні дослідження/програми, а також дослідження/програми, завершені протягом останніх двох років, і може міститися в додатках або надаватися окремо.

Розділ 4. Інформація про комп’ютеризовані системи і бази даних.

Надається опис розташування, функціональності та відповідальність за комп’ютеризовані системи і бази даних, що використовуються для отримання, обробки, запису та надання інформації з безпеки, а також оцінка придатності таких систем і баз даних для виконання фармаконагляду заявником. Якщо використовуються декілька комп’ютеризованих систем/баз даних, їх придатність для діяльності з фармаконагляду повинна бути описана таким чином, щоб надати чітке уявлення про ступінь комп’ютеризації в рамках системи фармаконагляду. Також повинен бути описаний валідаційний статус баз даних; інформація про процедури контролю внесення змін, характер тестування, процедури резервування та електронні сховища даних, важливих для відповідності фармаконагляду повинна бути включена в узагальнену інформацію, повинен бути описаний характер доступної документації. Для систем на основі паперових носіїв (коли електронна система може використовуватися тільки для подачі термінових повідомлень про побічні реакції) повинні бути описані організація та ведення даних і механізми забезпечення цілісності та доступності даних про безпеку, зокрема, узагальнення інформації про побічні реакції лікарських засобів.

Розділ 5. Інформація про процеси фармаконагляду.

Надається опис процесів, обробки даних і записів для здійснення фармаконагляду, що охоплює наступні аспекти (але може не обмежуватись):

а) безперервний моніторинг профілю користь/ризик лікарського засобу(ів), результати оцінки, процес прийняття рішень для вжиття відповідних заходів; генерація сигналу, його виявлення і оцінка, а також ряд письмових процедур та інструкцій, що стосуються вихідних даних бази даних з безпеки, взаємодії з клінічними департаментами і т.д.;

б) систему(и) управління ризиками і моніторинг результатів заходів з мінімізації ризиків; до даної діяльності можуть бути залучені декілька підрозділів, і їх взаємодія повинна бути регламентована в письмових процедурах або угодах;

в) збір повідомлень про індивідуальні випадки, пов’язані з безпекою, узагальнення даних повідомлень, подальше відстеження (follow-up), оцінка та звітування; процедури, що при цьому застосовуються, повинні уточнювати діяльність на центральному та національному рівнях;

г) планування термінів генерації регулярно оновлюваних звітів з безпеки, їх підготовка та подання (див. модуль VII);

д) інформування з питань безпеки споживачів, спеціалістів системи охорони здоров’я і уповноваженого органу;

ж) внесення змін з безпеки в інструкцію для медичного застосування; процедури повинні охоплювати як внутрішню, так і зовнішню комунікацію.

Опис повинен супроводжуватися переліком процесів щодо контролю відповідності, а також взаємодії з іншими функціями. Взаємодія з іншими функціями включає (однак не обмежується) функціональні обов’язки та відповідальність УОВФ/КОФ, відповіді на запити уповноваженого органу про надання інформації, літературний пошук, контроль змін в базі даних з безпеки, угоди про обмін даними з безпеки, архівування даних з безпеки, аудит фармаконагляду, контроль якості і навчання персоналу. Цей перелік може бути розміщений у додатках, і повинен містити реєстраційний номер процедурного документу, заголовок, дату набуття чинності і тип документу (для усіх стандартних операційних процедур, робочих інструкцій, інструкцій і т.д.). Повинні бути чітко ідентифіковані процедури, що стосуються постачальників послуг та інших третіх сторін. До переліку не вимагається включати документи, що стосуються специфічних національних процедур, однак їх перелік може вимагатися на рівні країни. Якщо жодна або лише деякі країни використовують спеціальні місцеві процедури, це має бути зазначено (і вказано назви відповідних країн).

Розділ 6. Інформація про продуктивність системи фармаконагляду.

Надається опис методів моніторингу продуктивності системи фармаконагляду власника реєстраційного посвідчення/заявника, що застосовуються. Необхідно описати і пояснити цільові показники продуктивності системи фармаконагляду. Перелік показників продуктивності потрібно надати у додатку до МФСФ разом з фактичними результатами оцінки такої ефективності. Така інформація може бути надана у вигляді цифрових даних/графіків, що ілюструють та підтверджують продуктивність системи фармаконагляду. МФСФ повинен включати опис методів моніторингу, що застосовуються, і містити щонайменше:

а) опис процедури оцінки коректності подання повідомлень про індивідуальні випадки, пов’язані з безпекою. У додатку повинні бути надані цифрові дані/графіки, що ілюструють та підтверджують дотримання термінів та своєчасність подання повідомлень про індивідуальні випадки, пов’язані з безпекою, у передньому році;

б) загальні відомості про подання регулярно оновлюваних звітів з безпеки до регуляторних органів (додаток повинен містити останні дані, що використовувалися власником реєстраційного посвідчення/заявником для оцінки відповідності термінів подання таких звітів);

в) короткий опис методів, що використовуються для забезпечення своєчасності подання заяв на зміни з безпеки у порівнянні з внутрішніми граничними строками та строками, передбаченими вимогами законодавства, а також дату та опис необхідних змін з безпеки, які були виявлені, але заяви на зміни ще не були подані;

г) у відповідних випадках, — узагальнені дані щодо дотримання зобов’язань виконання плану управління ризиками або інших зобов’язань чи умов, що стосуються фармаконагляду, дотримання яких було умовою видачі реєстраційного посвідчення.

Розділ 7. Інформація про систему якості в фармаконагляду.

Надається опис управління системою якості потрібно представити в рамках структури організації і застосування системи якості до фармаконагляду. Такий опис повинен включати інформацію про:

а) контроль документації та записів: потрібно надати опис механізмів архівування електронних та/або друкованих версій МФСФ, повідомлень про індивідуальні випадки, пов’язані з безпекою, регулярно оновлюваних звітів з безпеки, планів управління ризиками, інших записів і документів, що мають відношення до фармаконагляду;

б) процедурні документи: потрібно надати загальний опис документів, що використовуються у фармаконагляді (стандарти, операційні процедури, робочі інструкції тощо), доступність різних документів на глобальному, регіональному або локальному рівні в рамках організації, а також методів контролю їх доступності, впровадження та супроводу; дані щодо системи ведення документації, що використовуються для відповідних процесуальних документів під контролем третіх осіб.

в) навчання: потрібно надати опис управління ресурсами для виконання діяльності з фармаконагляду (організаційна структура із зазначенням кількості співробітників (повної зайнятості), залучених до діяльності з фармаконагляду, що можуть бути надані в розділі, який описує організаційну структуру організації); короткий опис концепції навчання персоналу (не тільки співробітники підрозділів з фармаконагляду, а й будь-яких працівників, які можуть отримувати повідомлення про індивідуальні випадки, пов’язані з безпекою), в тому числі посилання на розміщення навчальних файлів.

г) аудити: потрібно надати інформацію про аудити забезпечення якості у системі фармаконагляду. У додатку необхідно надати опис підходів, що використовуються для планування аудитів системи фармаконагляду, механізмів звітності і строків, а також поточний перелік запланованих і проведених аудитів, що стосуються системи фармаконагляду. Цей перелік повинен містити дату проведення аудиту, дату подання звіту, мету і стан здійснення аудитів постачальників послуг, специфічних видів діяльності з фармаконагляду або підрозділів, що здійснюють діяльність з фармаконагляду, та їх взаємодію з іншими підрозділами організації, що мають відношення до виконання зобов’язань з фармаконагляду, і повинен охоплювати 5-річний період.

МФСФ повинен також містити коротку інформацію про всі аудити, в результаті яких було виявлено значимі результати, із наданням короткого опису коригуючих та/або запобіжних заходів щодо значимих результатів аудиту, дат їх виявлення та очікуваних дат їх усунення з перехресним посиланням на звіт з аудиту та задокументований план(и) коригуючих та запобіжних заходів.

У переліку проведених аудитів, що надається у додатках, повинні бути позначені ті, інформація про які міститься у МФСФ. Коротка інформація про аудити, в результаті яких було виявлено критичні дані, та короткий опис коригуючих і запобіжних заходів повинні міститися в МФСФ до тих пір, поки коригуючі та/або запобіжні заходи не будуть вжиті в повному обсязі. Тобто ця інформація видаляється лише після того, як було продемонстровано досягнуті результати вжитих коригуючих дій та/або підтвердження незалежною стороною істотного покращення системи. Доповнення, зміни або видалення інформації про аудити в МФСФ повинні реєструватися в журналі.

В якості засобу управління системою фармаконагляду та підстави для проведення аудиту, МФСФ повинен також описувати процес обліку, управління та усунення виявлених відхилень в системі якості. МФСФ повинен також документувати відхилення від процедур фармаконагляду, їх вплив і управління ними до моменту їх вирішення. Ці відхилення можна документувати у вигляді списку з посиланням на звіт про відхилення, його дату та процедуру.

Додатки до Майстер-файлу системи фармаконагляду.

Інформація у додатках повинна бути представлена відповідно до розділів Майстер-файлу системи фармаконагляду, в яких йде посилання на певний додаток, із наданням інформації, що представлена нижче, але не обмежуючись:

Додаток А до розділу 1. Інформація про уповноважену особу з фармаконагляду;

Додаток В до розділу 2. Інформація про організаційну структуру заявника/власника реєстраційного посвідчення;

Додаток С до розділу 3. Інформація про джерела даних з безпеки;

Додаток D до розділу 4. Інформація про комп’ютеризованих системах і базах даних;

Додаток Е до розділу 5. Інформація про процеси фармаконагляду: переліки процедурних документів;

Додаток F до розділу 6. Інформація про продуктивність системи фармаконагляду: переліки показників ефективності, поточні результати оцінки ефективності по відношенню до показників;

Додаток G до розділу 7. Інформація про систему якості в фармаконагляду: графік аудитів, перелік проведених та завершених аудитів, інформація щодо застосованих заходів;

Додаток H до представлення системи фармаконагляду: перелік лікарських засобів, що охоплені цією системою фармаконагляду;

Додаток I. Контроль документації та записів: журнал коригування; документація щодо історії змін змісту, відповідно проіндексовані, та опис таких змін.

Додаток 14

до Порядку здійснення фармаконагляду

Структура регулярно оновлюваного звіту з безпеки лікарського засобу

Частина І. Титульна сторінка з підписом

Частина II. Основні положення

Частина III. Зміст регулярно оновлюваного звіту з безпеки

1. Вступ

2. Міжнародний реєстраційний статус

3. Заходи з безпеки, вжиті протягом звітного періоду

4. Зміни у довідковій інформації з безпеки

5. Оцінка експозиції та схем застосування

5.1. Кумулятивна експозиція учасників клінічних випробувань

5.2. Кумулятивна та інтервальна експозиція пацієнтів у післяреєстраційному періоді

6. Дані зведених таблиць

6.1. Довідкова інформація

6.2. Кумулятивні зведені таблиці про серйозні побічні явища, що виявлені під час проведення клінічних випробувань

6.3. Кумулятивні та інтервальні зведені таблиці згідно даних з безпеки, отриманих у післяреєстраційному періоді

7. Резюме значимих результатів клінічних випробувань протягом звітного періоду

7.1. Завершені клінічні випробування

7.2. Поточні клінічні випробування

7.3. Тривале спостереження

7.4. Інше терапевтичне застосування лікарського засобу

7.5. Нові дані з безпеки, пов’язані з фіксованим комбінованим лікуванням

8. Результати неінтервенційних досліджень

9. Інформація, отримана з інших джерел та під час проведення інших клінічних випробувань

10. Неклінічні дані

11. Дані з літературних джерел

12. Інші регулярно оновлювані звіти з безпеки

13. Відсутність ефективності в контрольованих клінічних дослідженнях

14. Інформація, отримана в останній момент

15. Огляд сигналів: нові, поточні та закриті

16. Оцінка сигналів та ризиків

16.1. Резюме проблем безпеки

16.2. Оцінка сигналу

16.3. Оцінка ризиків та нової інформації

16.4. Характеристика ризиків

16.5. Ефективність заходів з мінімізації ризиків (якщо застосовано)

17. Оцінка користі

17.1. Важлива базова інформація з ефективності

17.2. Нова виявлена інформація з ефективності

17.3. Характеристика користі

18. Інтегрований аналіз співвідношення користь/ризик для зареєстрованих показань

18.1. Контекст співвідношення користь/ризик — медична необхідність та важливі альтернативи

18.2. Оцінка аналізу співвідношення користь/ризик

19. Висновки та заходи

20. Додатки до регулярно оновлюваного звіту з безпеки

Вимоги до заповнення

регулярно оновлюваного звіту з безпеки лікарського засобу

Частина І. Титульна сторінка. Титульна сторінка повинна мітити назву лікарського засобу(ів)¹ та активної субстанції, міжнародну дату народження лікарського засобу, звітний період, дату складання звіту, інформацію про заявника та твердження про конфіденційність інформації, що представлена у регулярно оновлюваному звіті з безпеки (далі — регулярний звіт).

На титульній сторінці повинен стояти підпис.

__________________

¹Для регулярно оновлюваних звітів з безпеки, що включають декілька лікарських засобів, вакцин, туберкуліну, з практичних причин цю інформацію можна надавати на супровідній до титульної сторінці регулярно оновлюваного звіту з безпеки (див. Додаток ІІ)

Частина II. Основні положення. Надається стисле резюме змісту та найбільш важливої інформації, що представлена у регулярному звіті:

вступ і звітний період;

лікарський засіб(и), хіміко-терапевтична або фармакологічна група (и), механізм(и) дії, показання, форми випуску, доза(и) та спосіб(и) застосування;

узагальнена оцінка кумулятивного впливу лікарського засобу, на учасників клінічних випробувань;

узагальнена оцінка кумулятивного та інтервального впливу лікарського засобу на пацієнтів у післяреєстраціному періоді;

кількість країн, в яких лікарський засіб зареєстровано;

резюме загальної оцінки аналізу співвідношення користь/ризик (на основі даних, представлених у підрозділі 18.2 «Оцінка аналізу співвідношення користь/ризик» регулярного звіту);

вжиті та пропоновані заходи з питань безпеки (наприклад, значущі зміни до інформації про лікарський засіб чи інші заходи з мінімізації ризиків)

висновки.

Частина III. Зміст регулярного звіту.

Розділ 1. Вступ. Надається короткий опис лікарського засобу (ів) для того, щоб регулярний був «автономним» документом, однак також відображав зв’язок з попередніми регулярним звітом та інші обставини. Вступ повинен містити наступну інформацію:

міжнародна дата народження лікарського засобу та звітний період;

лікарський(і) засіб(и) хіміко-терапевтична або фармакологічна(і) група(и), механізм(и) дії, затверджене(і) показання, форма(и) випуску, доза(и) та спосіб(оби) застосування;

короткий опис пролікованих та досліджуваних популяцій

Розділ 2. Міжнародний реєстраційний статус. Надається короткий опис із зазначенням наступної інформації: дата першої реєстрації у світі, показання, зареєстрована доза(и), де зареєстрований лікарський засіб.

Розділ 3. Заходи з безпеки, прийняті протягом звітного періоду. Надається опис значущих заходів з безпеки, що були запроваджені у світі протягом звітного періоду власником реєстраційного посвідчення, спонсорами клінічних досліджень, етичними комітетами чи уповноваженими органами незалежно від того стосувалися вони застосування лікарського засобу при проведенні досліджень чи у післяреєстраційний період, та мали значний вплив на співвідношення користь/ризик зареєстрованого лікарського засобу та/або вплив на проведення окремого клінічного дослідження(ь) або на загальну програму клінічних досліджень.

Якщо відомо, слід надати обґрунтування кожного заходу та за необхідності включити до регулярного звіту будь-яку додаткову важливу інформацію. У цьому розділі слід також надати в узагальненому вигляді відповідні оновлення до попередніх заходів з питань безпеки. Наприклад: заходи, пов’язані із застосуванням лікарського засобу з дослідницькою метою (відмова у реєстрації клінічного випробування з етичних причин або з міркувань безпеки; часткове² або повне припинення клінічного випробування або дострокове припинення поточного клінічного випробування з причин безпеки або відсутності ефективності; відкликання досліджуваного лікарського засобу або компаратора; відмова у реєстрації для досліджуваних показань, включаючи добровільне відкликання заяви на реєстрацію; заходи з управління ризиками); заходи, пов’язані з досвідом знаходження на ринку (відмова у перереєстрації чи не подання заяви на перереєстрацію; відкликання або призупинення дії реєстраційного посвідчення; заходи, вжиті через проблеми, пов’язані з якістю; призупинення постачання лікарського засобу власником реєстраційного посвідчення; заходи з управління ризиками)

____________________________

² Часткове припинення може включати декілька заходів (наприклад, припинення досліджень повторних доз, але продовження досліджень однієї дози; припинення досліджень за одним показанням, але продовження за іншим та/або припинення застосування певної схеми прийому у дослідженні).

Розділ 4. Зміни у довідковій інформації з безпеки. Повинні бути перераховані будь-які значні зміни до довідкової інформації з безпеки у звітний період. Такі зміни можуть стосуватися протипоказань, особливостей застосування, застережень, серйозних побічних реакцій, взаємодій, важливих результатів поточних чи завершених клінічних випробувань або значущих результатів неклінічних досліджень (наприклад, дослідження канцерогенності). Специфічна інформація стосовно таких змін повинна надаватися у відповідних розділах регулярного звіту.

Розділ 5. Оцінка експозиції та схем застосування. Надається точна оцінка популяцій, які піддавалися впливу лікарського засобу, включаючи обсяги продажів та кількість призначень. Така оцінка повинна супроводжуватися якісним та кількісним аналізом фактичного застосування лікарського засобу, що повинен, коли доцільно, вказувати наскільки фактичне застосування відрізняється від показаного застосування на підставі всіх даних, доступних власнику реєстраційного посвідчення, включаючи результати обсерваційних досліджень чи досліджень застосування лікарського засобу. Потрібно надати короткий опис методу(ів), що використовувались для підрахунку експозиції суб’єктів/пацієнтів та із зазначенням обмежень такого методу. Для підрахунку експозиції суб’єктів/пацієнтів у всіх регулярних звітах для одного й того ж лікарського засобу слід використовувати порівняні методи. Якщо з об’єктивних причин метод був змінений, обидва методи та розрахунки слід надавати у регулярних звітах, із зазначенням такої зміни та будь-якої важливої відмінності між результатами при використанні обох методів. Інформація повинна бути надана із зазначенням:

Підрозділ 5.1. Кумулятивна експозиція учасників клінічних випробувань

Цей підрозділ РОЗБ повинен містити наступну інформацію про суб’єкти клінічних випробувань, спонсорованих власником реєстраційного посвідчення, представлену за можливості у вигляді таблиці:

сукупна кількість суб’єктів поточних та завершених клінічних випробувань, які піддавалися впливу досліджуваного лікарського засобу, плацебо та/або компаратор(и), починаючи з міжнародної дати народження лікарського засобу, що знаходився в стадії розробки;

детальні дані про експозицію суб’єктів клінічних випробувань (наприклад, дані згруповані за віком, статтю та расовою приналежністю для всієї програми випробування);

якщо можливо, в таблицях повинні бути зазначені суттєві розбіжності у випробуваннях у дозах, способах застосування чи популяціях пацієнтів; можна також використовувати окремі таблиці;

якщо клінічні випробування проводилися або проводяться у спеціальних популяціях (наприклад, вагітні жінки, пацієнти з нирковою, печінковою або серцевою недостатністю; або пацієнти з відповідним генетичним поліморфізмом), необхідно надати дані про їх експозицію;

якщо існують значні розбіжності у тривалості експозиції між суб’єктами, рандомізованими до досліджуваного лікарського засобу чи компаратора, або у випадку невідповідності у тривалості експозиції у різних клінічних випробуваннях, може бути корисним надати інформацію про експозицію препарату у суб’єкто-часі (суб’єкто-днях, — місяцях або — роках);

експозиція досліджуваного лікарського засобу у здорових добровольців може бути менш важливою для оцінки загального профілю безпеки, залежно від типу побічної реакції, зокрема, коли суб’єкти застосовують одну дозу. Такі дані можуть бути представлені окремо з відповідним поясненням;

якщо серйозні побічні явища, виявлені під час клінічних випробувань представлені у зведених таблицях за показаннями, експозиція пацієнтів повинна бути також представлена за показаннями, якщо можливо;

для окремих особливо важливих досліджень, демографічні характеристики повинні надаватися окремо.

Підрозділ 5.2. Кумулятивна та інтервальна експозиція пацієнтів у післяреєстраційному періоді:

Післяреєстраційна (неклінічні дослідження) експозиція;

Якщо у післяреєстраційному періоді лікарський засіб застосовувався у спеціальних популяціях.

Інше застосування лікарського засобу у післяреєстраційному періоді.

Розділ 6. Дані, представлені у зведених таблицях. Необхідно надати дані з безпеки у вигляді зведених таблиць серйозних побічних явищ з клінічних досліджень, спонтанних повідомлень про серйозні та несерйозні реакції з післяреєстраційного досвіду застосування препарату (включаючи повідомлення від працівників з медичною та фармацевтичною освітою, споживачів, з наукової літератури, повідомлення від уповноважених органів (на міжнародному рівні) та серйозних реакцій з неінтревенційних досліджень та інших неінтервенційних джерел інформації про побічні реакції. При кодуванні термінів побічних явищ/реакцій з використанням медичного словника для регуляторної діяльності (Medical Dictionary for Regulatory Activities (MedDRA) у зведених таблицях необхідно представляти дані на рівні термінів переважного застосування (preferred term (PT) та класів систем і органів (system organ class (SOC). Серйозність побічних явищ/реакцій у зведених таблицях повинна відповідати серйозності явищ/реакцій у повідомленнях про індивідуальні випадки побічних реакцій, що визначається із застосуванням критеріїв, наведених в ICH-E2А³. Якщо серйозні та несерйозні явища/реакції відносяться до одного й того ж випадку, у зведених таблицях необхідно надати інформацію про серйозність кожної реакції. Не можна змінювати серйозність побічного явища/реакції спеціально для підготовки регулярного звіту.

___________________________

³ ICH тема E2А. Управління даними з клінічної безпеки: визначення та стандарти для термінового повідомлення.

Підрозділ 6.1. Довідкова інформація. Необхідно вказати версію(ї) довідкової інформації (словника), що використовувався для кодування побічних явищ/реакцій.

Підрозділ 6.2. Кумулятивні зведені таблиці серйозних побічних явищ, виявлених під час клінічних випробувань. Потрібно надати основні дані для додатку, у якому надаються зведені таблиці серйозних побічних реакцій з клінічних досліджень власника реєстраційного посвідчення, починаючи з міжнародної дати розробки до дати закриття бази даних поточного РОЗБ. Власник реєстраційного посвідчення повинен надавати пояснення з приводу будь-якого невключення даних у таблиці (наприклад, дані клінічного дослідження можуть бути недоступними для препаратів, присутніх на ринку впродовж багатьох років). Таблиця(і) повинна бути структурованою за MedDRA на рівні SOC (впорядкованою згідно з міжнародними правилами) як для досліджуваного препарату, так і для груп(и) компаратора (активні компаратори, плацебо), що використовувалися у програмі клінічних досліджень. Дані можуть бути зібрані з усієї програми. Якщо доцільно та можливо, дані можуть бути розподілені по дослідженнях, показаннях, способах застосування чи за іншими параметрами. Цей підрозділ не повинен використовуватися для надання аналізу чи висновків на підставі серйозності побічних явищ.

При підготовці цього підрозділу потрібно враховувати наступне:

оцінка причинно-наслідкового зв’язку зазвичай корисна для оцінки індивідуальних випадків рідкісних побічних реакцій. Ця оцінка має меншу цінність для аналізу узагальнених даних, коли стає можливим групове порівняння частоти випадків. Тому у зведені таблиці потрібно включати усі серйозні побічні явища, а не лише серйозні побічні реакції досліджуваного препарату, компараторів та плацебо. Може бути доцільним надавати частоту відповідно до доз;

загалом, таблиці серйозних побічних явищ з клінічних досліджень повинні містити лише терміни, що використовувалися для оцінки випадку як серйозного, а несерйозні побічні явища повинні бути включені у звіти з дослідження;

таблиці повинні містити дані сліпих та відкритих клінічних досліджень. Інформація про серйозні побічні явища можуть походити із завершених досліджень та з індивідуальних випадків, що були виведені з сліпого дослідження з міркувань безпеки (наприклад, термінове повідомлення). Спонсори клінічних досліджень та власники реєстраційних посвідчень не повинні розкривати дані сліпих досліджень з метою підготовки РОЗБ;

деякі побічні явища можуть бути виключені зі зведених таблиць клінічних досліджень, однак у звіті такі виключення необхідно обґрунтувати. Наприклад, побічні явища, які були визначені у протоколі як такі, що не підлягають (exempt) спеціальному збору та внесенню до бази даних з безпеки оскільки їх розвиток передбачався у популяції пацієнтів, а також ті, що представляють кінцеві точки клінічного дослідження (наприклад, повідомлення про смерть при дослідженні препарату для лікування застійної серцевої недостатності, коли смерть незалежно від її причини є первинною кінцевою точкою, чи прогресування захворювання у дослідженнях лікування раку).

Підрозділ 6.3. Кумулятивні та інтервальні зведені таблиці з джерел післяреєстраційних даних. Потрібно надати основні дані для додатку, у якому надаються кумулятивні та інтервальні зведені таблиці побічних реакцій, зібраних за період від міжнародної дати народження лікарського засобу до дати закриття бази даних поточного РОЗБ. Ці побічні реакції, отримані зі спонтанних повідомлень, що включають повідомлення від працівників з медичною та фармацевтичною освітою, споживачів, з наукової літератури, від уповноважених органів (на глобальному рівні), а також обов’язкові повідомлення з неінтревенційних досліджень⁴. Дані щодо серйозних та несерйозних реакцій зі спонтанних джерел, а також серйозних побічних реакцій з неінтервенційних досліджень та інших неінтервенційних джерел, слід надавати в одній таблиці з інтервальними та кумулятивними поряд. Таблицю слід структурувати згідно з MedDRA на рівні SOC (впорядкованою згідно з міжнародними правилами). Дані зі специфічних проблем безпеки можуть бути представлені у додаткових таблицях з розподілом за показаннями, способом застосування препарату чи іншими параметрами. У цьому підрозділі РОЗБ не потрібно надавати аналіз чи висновки на підставі даних зведених таблиць.

___________________

⁴ ICH-E2D Управління даними з безпеки у післяреєстраційному періоді: визначення та стандарти для термінового повідомлення.

Розділ 7. Резюме значимих результатів клінічних досліджень протягом звітного періоду.

Потрібно надати стислий опис клінічно важливих результатів з ефективності та безпеки лікарського засобу, отриманих за звітний період із спонсорованих власником реєстраційного посвідчення клінічних досліджень, з джерел, зазначених у підрозділах нижче. Якщо можливо і доцільно, дані слід розподілити за статтю та віком (особливо діти у порівнянні з дорослими), показанням, дозою та регіоном.

Сигнали, що походять з джерел клінічних досліджень, слід звести у таблиці в розділі 15 РОЗБ («Огляд сигналів: нові, поточні чи закриті»). Оцінка сигналів, незалежно від того це спростований сигнал, потенційний або виявлений ризик, що були закриті за звітний період, повинні бути надані у розділі 16.2 РОЗБ («Оцінка сигналу»). Нова інформація стосовно уже відомих потенційних чи виявлених ризиків, що не підпадає під поняття нового виявленого сигналу, повинна оцінюватися і характеризуватися у розділах 16.3 («Оцінка ризиків та нової інформації») і16.4 («Характеристика ризиків»), відповідно.

Результати клінічних досліджень, що не спонсорувалися власником реєстраційного посвідчення повинні описуватися у відповідних розділах РОЗБ.

Якщо інформація з клінічних досліджень про відсутність ефективності для лікування не загрозливих життю захворювань відповідно до зареєстрованих показань впливає на оцінку співвідношення користь/ризик, її необхідно коротко описати у цьому розділі.

Інформація щодо відсутності ефективності лікарського засобу, отримана із клінічних досліджень, у яких препарат використовувався для лікування та профілактики серйозних або загрозливих життю захворювань, повинна узагальнюватися у р. 13 (Відсутність ефективності у контрольованих клінічних дослідженнях).

Інформація з інших клінічних досліджень повинна бути включена у підрозділ 9.1 РОЗБ.

Крім того, власник реєстраційного посвідчення повинен надати у додатку перелік спонсорованих ним за звітний період завершених та поточних післяреєстраційних інтервенційних досліджень, основною метою яких було виявити, характеризувати чи кількісно визначити загрозу безпеки або підтвердити профіль безпеки лікарського засобу інтервенційних досліджень. Перелік повинен містити наступну інформацію по кожному дослідженню:

ідентифікатор дослідження (наприклад, номер протоколу чи інший ідентифікатор);

назва дослідження (абревіатурна назва дослідження, якщо застосовується);

вид дослідження (наприклад, рандомізоване клінічне дослідження, когорт не дослідження, дослідження випадок-контроль);

досліджувана популяція, включаючи країну та інші відповідні характеристики популяції (наприклад, педіатрична популяція, або дослідження пацієнтів з нирковою недостатністю);

дата початку (визначена власником реєстраційного посвідчення) і планована дата завершення;

статус: поточне (клінічне дослідження почалося) чи завершене (завершено написання звіту клінічного дослідження).

Підрозділ 7.1. Завершені клінічні дослідження. Потрібно надати короткий опис клінічно важливих результатів з ефективності та безпеки, отриманих з клінічних досліджень, завершених у звітний період. Ця інформація може бути представлена у вигляді опису чи синопсису. Він може включати інформацію, яка підтверджує або спростовує попередні виявлені проблеми безпеки, а також докази нових сигналів з безпеки.

Підрозділ 7.2. Поточні клінічні дослідження. Якщо власнику реєстраційного посвідчення відомі клінічно важливі результати ефективності та безпеки, виявлені у поточних клінічних дослідженнях (наприклад, при проміжному аналізі даних з безпеки або внаслідок виведення з сліпого дослідження пацієнтів з побічними явищами), їх необхідно коротко узагальнити у цьому підрозділі. Це може бути інформація, що підтверджує чи спростовує попередні ідентифіковані проблеми безпеки, а також підтверджує нові сигнали з безпеки.

Підрозділ 7.3. Тривале спостереження. Потрібно представити відому інформацію про тривале спостереження за суб’єктами клінічних досліджень, зокрема, високотехнологічних препаратів (наприклад, продуктів генної інженерії, клітинної терапії та тканинного інжинірингу)

Підрозділ 7.4. Інше терапевтичне застосування лікарського засобу. Повинна бути викладена клінічно важлива інформація з безпеки, виявлена в інших програмах, що проводилися власником реєстраційного посвідчення за спеціальним протоколом з обов’язковим поданням повідомлень про побічні реакції (наприклад, програми розширеного доступу, програми застосування незареєстрованого лікарського засобу при тяжких патологіях, програми застосування певними пацієнтами та інший організований збір даних).

Підрозділ 7.5. Нові дані з безпеки, пов’язані з фіксованим комбінованим лікуванням. Необхідно враховувати наступне:

якщо діюча речовина, що є предметом РОЗБ, також зареєстрована чи розробляється як компонент фіксованого комбінованого препарату чи схеми комбінованої терапії, необхідно резюмувати важливі результати з безпеки комбінованої терапії;

якщо сам препарат, що є предметом РОЗБ, є фіксованою комбінацією, необхідно узагальнити важливу інформацію з безпеки окремих його компонентів, як вже зареєстрованих, або так і тих, що знаходяться у розробці.

Дані, специфічні для комбінації можуть надаватися в окремому(их) розділі(ах) РОЗБ по одному чи по всіх його компонентах.

Розділ 8. Результати неінтервенційних досліджень. Слід узагальнити відповідну інформацію з безпеки чи інформацію, що має потенційний вплив на оцінку співвідношення користь/ризик, отриману за звітний період із спонсорованих власником реєстраційного посвідчення неінтервенційних досліджень (наприклад, обсерваційні дослідження, епідеміологічні дослідження, реєстри та програми активного фармаконагляду). До даного розділу також слід включати відповідну інформацію з досліджень використання препаратів, якщо вона властива багатьом регіонам. Власник реєстраційного посвідчення повинен надати додаток з переліком спонсорованих ним неінтервенційних досліджень, головною метою яких було ідентифікувати, характеризувати або кількісно визначити загрозу безпеки, підтвердити профіль безпеки лікарського засобу або оцінити ефективність заходів з управління ризиками, що були завершені або продовжувалися протягом звітного періоду.

Заключні звіти досліджень, завершених у звітний період, для досліджень, зазначених у пункті вище, слід також включити до регіонального додатку РОЗБ (див. розділ VII.B.5.20. та розділ VII.С.5.4.).

У цьому пункті можна також надавати підсумкову інформацію, що ґрунтується на оцінці сукупних даних, згенерованих з програм підтримки пацієнтів, якщо вони не надавалися в інших розділах РОЗБ. Що стосується інших інформаційних джерел, то власник реєстраційного посвідчення повинен надавати сигнали і ризики, виявлені з таких джерел, у відповідних розділах РОЗБ.

Розділ 9. Інформація з інших клінічних досліджень та джерел.

Підрозділ 9.1 Інші клінічні випробування. Потрібно узагальнити інформацію, що стосується оцінки співвідношення користь/ризик лікарського засобу, доступну з інших джерел клінічних випробувань/джерел дослідження, що стала доступною власнику реєстраційного посвідчення під час звітного періоду (наприклад, результати узагальненого або мета-аналізу рандомізованих клінічних випробувань, інформація з безпеки, надана партнерами або ініціаторами досліджень).

Підрозділ 9.2 Помилки, пов’язані з лікарським засобом. Потрібно узагальнити інформацію про помилки, пов’язані з лікарським засобом, і потенційні помилки, навіть якщо вони не пов’язані з розвитком небажаних ефектів. Потенційні помилки, пов’язані з лікарським засобом — це розпізнавання обставин, що можуть призводити до помилок, пов’язаних з лікарським засобом і можуть включати пацієнта, а можуть і не включати. Помилки, пов’язані з лікарським засобом, можуть виникати на будь-якому етапі процесу медичного застосування і можуть включати пацієнтів, споживачів, працівників з медичною чи фармацевтичною освітою Ця інформація може стосуватися інтерпретації даних з безпеки чи загальної оцінки співвідношення користь/ризик лікарського засобу.

Розділ 10. Неклінічні дані. Потрібно узагальнити основні результати з безпеки з неклінічних in vivo та in vitro досліджень (наприклад, дослідження канцерогенності, репродуктивності та імунотоксичності), поточних чи завершених у звітний період. Результати з досліджень, що проводилися з метою вивчення специфічних проблем безпеки, повинні включатися в регулярному звіті, незалежно від наслідків. Наслідки цих результатів повинні обговорюватися у відповідних розділах регулярного звіту.

Розділ 11 Література. Потрібно відобразити резюме нових та важливих даних з безпеки, що стосуються лікарського засобу, опублікованих в спеціальній медичній літературі або доступних у вигляді неопублікованих рукописів, про які стало відомо власнику реєстраційного посвідчення у звітний період.

Літературний пошук для регулярного звіту були повинен бути ширшим, ніж у випадку пошуку випадків побічних реакцій, оскільки він повинен також включати дані з безпеки з досліджень для груп пацієнтів та для інших препаратів, що містять однакову діючу речовину. Наприклад, інформація з безпеки, що повинна бути включена до регулярного звіту, але яку можна не знайти шляхом літературного пошуку випадків побічних реакцій:

наслідки вагітності (включаючи її завершення) без несприятливих наслідків;

застосування у педіатричних популяціях;

застосування незареєстрованого препарату у тяжко хворих пацієнтів, чи застосування поіменованими пацієнтами;

відсутність ефективності;

безсимптомне передозування, зловживання або неправильне застосування;

лікопов’язана помилка без виникнення побічних подій;

важливі неклінічні результати з безпеки.

Якщо доцільно, слід розглянути інформацію про інші діючі речовини того ж класу.

Розділ 12. Інші регулярні звіти. Заповнюється тільки для фіксованих комбінованих препаратів чи лікарських засобів з багатьма показаннями та/або формами випуску у випадках, коли за погодженням з уповноваженим органом готується декілька РОЗБ, тоді у цьому розділі також необхідно зазначити значні результати з інших РОЗБ, якщо вони не представлені в інших розділах звіту. Керуючись контрактними домовленостями, власник реєстраційного посвідчення повинен узагальнити важливі дані з регулярних звітів, надані у звітний період іншими сторонами (наприклад, спонсорами або іншими контрактними партнерами), якщо такі є доступними.

Розділ 13. Відсутність ефективності в контрольованих клінічних дослідженнях. Потрібно резюмувати дані клінічних досліджень, що вказують на відсутність ефективності, чи відсутність ефективності, пов’язану із обраним видом терапії, для препаратів, призначених для лікування і профілактики серйозних чи загрозливих життю захворювань, що можуть відображати значний ризик для лікованої популяції.

Розділ 14 Інформація, отримана в останній момент. Необхідно узагальнити потенційно важливі дані з безпеки, ефекту та ефективності препарату, про які йому стало відомо після дати закриття бази даних, але під час підготовки РОЗБ. Наприклад, клінічно значимі нові публікації, важливі дані спостережень, клінічні токсикологічні дані та будь-які заходи, вжиті власником реєстраційного посвідчення, комітетом з моніторингу даних або уповноваженим органом (на міжнародному рівні) з міркувань безпеки. Нові повідомлення про випадки побічних реакцій не слід рутинно включати у РОЗБ, крім важливих репрезентативних випадків (тобто, перший приклад важливого явища) або даних щодо важливих сигналів з безпеки коли вони можуть надати додаткову інформацію для оцінки проблем безпеки, що вже представлені у РОЗБ. Потрібно також включати усі значні зміни до довідкової інформації лікарського засобу (наприклад, нова побічна реакція, застереження або протипоказання), внесені у цей період.

Представлені дані потрібно також враховувати при оцінці ризиків та нової інформації.

Розділ 15 Огляд сигналів: нові, поточні та закриті. Надається загальний огляд сигналів, що були закриті (тобто, їх оцінка завершена) протягом звітного періоду, а також поточних сигналів, оцінка яких ще продовжувалася на момент завершення звітного періоду. У РОЗБ сигнал повинен включатися одразу як тільки він пройшов початковий скринінг чи був класифікований, і власник реєстраційного посвідчення вирішив проводити його подальшу оцінку. Сигнали можуть бути якісними чи кількісним. Джерелами сигналів можуть бути інформаційні запити чи розслідування питання безпеки уповноваженими органами в усьому світі. Рішення стосовно класифікації цих сигналів і висновки з їх оцінки вимагають медичного судження і наукової інтерпретації доступних даних. Новим сигналом вважається сигнал, виявлений у звітний період. Якщо у

звітний період стає відомою нова клінічно значима інформація стосовно раніше закритого сигналу, вона буде новим сигналом на підставі того, що новий аспект попередньо спростованого сигналу або визнаного ризику потребує подальших кроків для його верифікації. Залежно від стадії оцінки сигналу на момент завершення звітного періоду РОЗБ, новий сигнал може бути класифікований як закритий чи поточний.

У цьому розділі або у додатку надаються у вигляді таблиці усі сигнали поточні чи закриті на момент завершення звітного періоду. Ця таблиця повинна включати наступну інформацію: короткий опис сигналу; дата коли стало відомо про сигнал; статус сигналу на момент завершення звітного періоду (закритий чи поточний); дата закриття сигналу, якщо сигнал закритий; джерело сигналу; короткий опис ключових даних; плани щодо подальшої оцінки; і вжиті чи заплановані заходи. Не потрібно надавати детальну оцінку закритих сигналів

Оцінку нової інформації, пов’язаної з будь-якими раніше відомими виявленими і потенційними ризиками, яка не вважається новим сигналом, слід надавати у підрозділі 16.3 регулярного звіту («Оцінка ризиків та нової інформації»).

Якщо уповноважений орган (на міжнародному рівні) вимагав, щоб специфічне питання, що не вважається сигналом, моніторувалося та про нього звітували у РОЗБ, необхідно узагальнити результати аналізу у цьому розділі якщо вони негативні. У випадку, якщо специфічне питання стає сигналом, воно повинно бути включене у таблицю сигналів і проаналізоване у підрозділі 16.2 («Оцінка сигналів»).

Потрібно також включати усі значні зміни до довідкової інформації лікарського засобу (наприклад, нова побічна реакція, застереження або протипоказання), внесені у цей період (див. розділ 4). Представлені у цьому розділі дані потрібно також враховувати при оцінці ризиків та нової інформації (див. підрозділ 16.3).

Розділ 16 Оцінка сигналів та ризиків. Необхідно надати: короткий опис того, що було відомо про важливі виявлені і потенційні ризики і відсутню інформацію на початок звітного інтервалу, що охоплює РОЗБ; оцінку усіх сигналів закритих протягом звітного періоду; оцінку нової інформації стосовно раніше ідентифікованих і потенційних ризиків; оновлену характеристику важливих потенційних і ідентифікованих ризиків; резюме ефективності заходів з мінімізації ризику в будь-якій країні чи регіоні, що можуть корисними в інших країнах чи регіонах. Інформація у наведених нижче підрозділах не повинна дублювати інформацію, представлену у попередніх розділах, а повинна надавати інтерпретацію та критичну оцінку інформації з метою характеристики профілю ризиків, що були оцінені як важливі. Немає необхідності включати описи випадків у розділи РОЗБ для оцінки ризиків. Проте, якщо вони є частиною наукового аналізу сигналу або ризику, необхідно надати клінічну оцінку важливих або ілюстративних випадків.

Підрозділ 16.1 Резюме проблем безпеки. Надається резюме важливих питань з безпеки, відомих на початку звітного періоду, щодо яких можна зробити оцінку нової інформації. Для лікарських засобів з існуючою специфікацією з безпеки цей розділ буде або таким як резюме специфікацій з безпеки дійсного на початок звітного періоду РОЗБ, або походитиме з нього. Слід надати інформацію про важливі виявлені та потенційні ризики, та важливу відсутню інформацію.

Для лікарських засобів без специфікації з безпеки необхідно надати інформацію про важливі виявлені та потенційні ризики і важливу відсутню інформацію, пов’язані з їх застосуванням, на підставі до- та післяреєстраційного досвіду.

Підрозділ 16.2 Оцінка сигналу. Необхідно узагальнити результати оцінки усіх сигналів з безпеки, закритих у звітний період, незалежно від того, чи були вони класифіковані як важливі чи ні. Сигнал з безпеки після його оцінки може бути закритий або тому, що він спростований, або тому, що визначений як потенційний чи ідентифікований ризик. Необхідно включити наступні дві головні категорії сигналів та надати достатньо детальний опис оцінки кожного сигналу з обох категорій закритих сигналів:

1. Сигнали, які після їх оцінки були спростовані як помилкові на підставі наукової оцінки наявної на даний момент інформації.

2. Сигнали, які після оцінки були класифіковані як потенційний або виявлений ризик, включаючи відсутність ефективності.

Якщо для закритих сигналів обох категорій використовуються різні оцінки, вони можуть бути представлені у наступному порядку:

закриті та спростовані сигнали.

закриті сигнали, класифіковані як важливі потенційні ризики.

закриті сигнали, класифіковані як важливі виявлені ризики.

закриті сигнали, що є потенційними ризиками, не класифіковані як важливі.

закриті сигнали, що є виявленими ризиками, не класифіковані як важливі.

Де доцільно, оцінку закритих сигналів можна представити за показанням або популяцією.

Описи оцінки сигналів можуть бути включені у цей підрозділ РОЗБ або у додаток до РОЗБ. Кожна оцінка повинна містити наступну інформацію, залежно від ситуації:

джерело або тригер сигналу;

основні дані, важливі для оцінки;

метод(и) оцінки, включаючи джерела даних, критерії пошуку (якщо можливо, з застосуванням спеціальних MedDRA термінів (наприклад, на рівні PT, HLT, SOC і т.п.) або перегляд стандартизованих запитів (SMQs) MedDRA) та аналітичні підходи;

результати — резюме та критичний аналіз даних, що розглядаються при оцінці сигналу; можуть містити опис серії випадків або окремого випадку (наприклад, випадок детально документованого агранулоцитозу або синдрому Стівенса-Джонсона), якщо вони є частиною оцінки;

обговорення;

висновок.

Необхідно надати оцінку та висновки власника реєстраційного посвідчення щодо спростованих сигналів.

Підрозділ 16.3. Оцінка ризиків та нової інформації. Необхідно надати критичну оцінку новій інформації, пов’язаній з раніше визнаними ризиками, що не була включена у підрозділ 16.2.

Нову інформацію, що є сигналом для раніше визнаного ризику або для раніше спростованого сигналу, слід представити у таблиці сигналів і оцінити у підрозділі 16.2, якщо сигнал був також закритий протягом звітного періоду.

Слід включити оновлену інформацію, що стосується раніше визнаного ризику, і не становить сигнал. Нову інформацію можна представити у такому вигляді:

1. Нова інформація щодо важливих потенційних ризиків.

2. Нова інформація щодо важливих виявлених ризиків.

3. Нова інформація щодо інших потенційних ризиків, що не класифіковані як важливі.

4. Нова інформація щодо інших виявлених ризиків, що не класифіковані як важливі.

5. Оновлені дані щодо важливої відсутньої інформації.

При оцінці нової інформації основна увага повинна приділятися новій інформації, що стала відомою у звітний період, така оцінка складатиме основу для оновленої характеристики важливих потенційних та виявлених ризиків у підрозділі 16.4. Рівень деталізації оцінки, включеної у цей підрозділ, має бути пропорційним наявним доказам ризику і його медичній важливості та впливу на охорону здоров’я.

Оцінка нової інформації та оновленої відсутньої інформації може входити до цього підрозділу або надаватися у додатку. Кожна оцінка повинна включала наступну відповідну інформацію:

джерело нової інформації;

основні дані, важливі для оцінки;

метод(и) оцінки, включаючи джерела даних, критерії пошуку та аналітичні підходи;

результати — резюме та критичний аналіз даних, що розглядаються при оцінці ризику;

обговорення;

висновок, в тому числі й про те впливає чи ні дана оцінка на оновлення характеристик будь-яких важливих та виявлених ризиків, зазначених у підрозділі 16.4 («Характеристика ризиків»).

Слід критично оцінити будь-яку нову інформацію щодо популяцій, які застосовують лікарський засіб, або даних, згенерованих для аналізу раніше відсутньої інформації. Слід також описати наявні невирішені проблеми та непевності.

Підрозділ 16.4 Характеристика ризиків. Слід на основі узагальнених даних, не обмежених звітним періодом, охарактеризувати важливі виявлені та потенційні ризики та описати важливу відсутню інформацію.

Якщо відсутня інформація становить важливий ризик, то вона повинна розглядатися як проблема безпеки. Необхідно також проаналізувати обмеження баз даних з безпеки (стосовно кількості досліджуваних пацієнтів, кумулятивної експозиції, тривалого застосування і т.п.).

У регулярних звітах, що складаються для лікарських засобів з кількома показаннями, формами випуску, способами застосування, коли можуть мати місце значні розбіжності у виявлених та потенційних ризиках, може бути доцільним представити ризики за показаннями, формами випуску або способами застосування.

Підрозділ 16.5 Ефективність заходів з мінімізації ризиків (якщо застосовувалися). Слід надати результати оцінки ефективності заходів з мінімізації ризиків, що стосуються оцінки користь/ризик, узагальнити усю доступну за звітний період інформацію щодо результативності та/або обмежень специфічних заходів з мінімізації важливих виявлених ризиків у будь-якій країні чи регіоні. Якщо доречно і можливо, інформацію можна узагальнити по регіонах.

Якщо вимагається надання результатів оцінок ефективності заходів з мінімізації ризиків у звітний період, що стосуються окремого регіону, вони повинні надатися у регіональному додатку до регулярного звіту.

Розділ 17 Оцінка користі.

Підрозділ 17.1. Важлива базова інформація з ефективності лікарського засобу. Узагальнюється інформація з ефекту й ефективності лікарського засобу, відома на початку звітного періоду, що становить базис для оцінки користі. Ця інформація повинна відповідати зареєстрованими показаннями лікарського засобу, що містяться у довідковій інформації про лікарський засіб.

Для лікарських засобів з різними показаннями, популяціями та/або способами застосування, якщо доцільно, користь лікарського засобу слід характеризувати окремо за цими факторами. Якщо не було значних змін у профілях користі та ризику лікарського засобу у звітний період, резюме має бути коротким; переважно це має бути зміст довідкової інформації або має входити до показань, що перераховуються у вступній частині РОЗБ. Рівень деталізації інформації, що надається у цьому підрозділі РОЗБ, повинен бути достатнім для підтвердження характеристики користі у підрозділі регулярного звіту («Характеристика користі») і оцінки співвідношення користь/ризик у розділі 18 («Комплексний/інтегрований аналіз співвідношення користь/ризик для зареєстрованих показань»).

Підрозділ 17.2 Нова виявлена інформація з ефективності. Слід представити додаткову інформацію з ефекту та ефективності для зареєстрованих показань, яка з’явилася протягом звітного періоду. Також слід надати нову інформацію з ефекту і ефективності для зареєстрованих показань щодо умов фактичного (практичного) застосування, якщо вона доступна. Не слід надавати нову інформацію з ефекту і ефективності при застосуванні за незареєстрованими показаннями, крім випадків, коли вона є важливою для оцінки співвідношення користь/ризик препарату за зареєстрованими показаннями. Слід також представити нову інформацію щодо показань, зареєстрованих у звітний період. Рівень деталізації інформації, що надається у цьому підрозділі регулярного звіту, повинен бути достатнім для підтвердження характеристики користі і оцінки співвідношення користь/ризик.

Особливу увагу слід приділити вакцинам, антиінфекційним та іншим лікарським засобам, для яких зміни терапевтичних умов можуть з часом вплинути на їх ефект/ефективність

Підрозділ 17.3. Характеристика користі. Надається сукупна базова та нова інформація з користі для зареєстрованих показань, що стала доступною у звітний період. Рівень деталізації інформації повинен бути достатнім для забезпечення оцінки співвідношення користь/ризик. Якщо немає нових важливих даних з користі, слід надати характеристику інформації, представленої у підрозділі 17.1 регулярного звіту. Якщо є нова позитивна інформація з користі але немає значних змін у профілі ризику препарату у цей звітний період, сукупна базова та нова інформація, повинна надаватися досить стисло.

У цьому підрозділі слід надати коротку, але критичну оцінку сильних сторін та обмежень доказів ефекту та ефективності препарату.

Розділ 18 Інтегрований аналіз співвідношення користь/ризик для зареєстрованих показань. Надається загальна оцінка користі та ризику лікарського засобу при його застосуванні у клінічній практиці. При цьому не слід дублювати інформацію з користі та ризику, представлену в розділах 16.2 («Оцінка сигналу»), 16.3 («Оцінка ризиків та нової інформації») та 17.3 («Характеристика користі»), а надати критичний аналіз та узагальнену ключову інформацію з користі та ризику із зазначених розділів.

Підрозділ 18.1. Контекст користь/ризик — медична необхідність та важливі альтернативи. Надається короткий опис медичної потреби в лікарському засобі за зареєстрованими показаннями та резюме альтернатив (медичних, хірургічних або інших, включаючи відсутність лікування).

18.2. Оцінка аналізу користь/ризик. Слід оцінювати та представляти профіль користь/ризик за кожним показанням окремо. Якщо в межах одного показання існують важливі розбіжності у профілі користь/ризик серед різних популяцій, оцінку користь/ризик слід представити для кожної популяції, якщо це можливо.

Оцінку користь/ризик слід представити і проаналізувати таким чином, щоб забезпечити порівняння користі і ризиків. При оцінці необхідно зазначити ключові переваги та ризики Необхідно узагальнити ключову інформацію з користі та ризиків, представлену у попередніх розділах/підрозділах. Слід врахувати обставини застосування лікарського засобу. Розглянути величину ефекту, всі елементи користі. Слід розглянути клінічну значимість ризику та умови його виявлення.

Необхідно надати чітке пояснення методології та обґрунтування, що використовувались для оцінки користь/ризик.

У випадку, якщо існує важлива нова інформація або вимагається надання спеціального регулярному звіті, детальний аналіз користь/ризик повинен ґрунтуватися на кумулятивних даних. І навпаки, якщо протягом звітного періоду отримано небагато нової інформації, першочергова увага при оцінці користь/ризик може приділятися оцінці оновлених даних з безпеки за звітний період.

Розділ 19 Висновки та заходи.

Слід зробити висновки щодо будь-якої нової інформації, отриманої протягом звітного періоду, відносно загальної оцінки користь/ризик препарату для кожного зареєстрованого показання, а також відповідних підгруп пацієнтів. Слід оцінити необхідність внесення змін до довідкової інформації і запропонувати зміни, якщо вони необхідні. У разі доцільності слід включити попередні рекомендації щодо оптимізації чи подальшої оцінки балансу користь/ризик для подальшого їх обговорення з відповідним уповноваженим органом. Також можуть бути включені пропозиції щодо додаткових заходів з мінімізації ризиків. Якщо для лікарського засобу розроблений план з фармаконагляду чи план управління ризиками, необхідно також обговорити пропозиції щодо них. Спираючись на оцінку зведених даних з безпеки та аналіз співвідношення користь/ризик, надається висновок щодо необхідності змін та/або заходів, включаючи зміни до затвердженої короткої характеристики лікарського засобу.

20. Додатки до регулярно оновлюваного звіту з безпеки

1. Довідкова інформація (див. розділ 4.).

2. Зведені таблиці серйозних побічних явищ з клінічних досліджень; зведені та проміжні таблиці серйозних і несерйозних побічних реакцій з післяреєстраційних джерел даних.

3. Зведена таблиця сигналів з безпеки (якщо не включена до змісту відповідного розділу регулярного звіту)⁵.

4. Перелік всіх інтервенційних і неінтервенційних досліджень, спонсорованих власником реєстраційного посвідчення, головною метою яких є ідентифікація, характеристика чи кількісне визначення загрози безпеці або підтвердження профілю безпеки лікарського засобу.

5. Перелік джерел інформації, що використовувалися для підготовки регулярного звіту (за бажанням заявника).

6. Регіональний/локальний додаток.

________________________

⁵ Зведену таблицю сигналів з безпеки рекомендується включати у змісту відповідного розділу регулярного звіту.

Додаток 15

до Порядку здійснення фармаконагляду

ФОРМА НАДАННЯ ЗАЯВНИКОМ (АБО ЙОГО ПРЕДСТАВНИКОМ) ЗВЕДЕНИХ ДАНИХ про стан безпеки медичного застосування лікарського засобу в Україні за період дії останнього реєстраційного посвідчення

____________

¹ 3-тя колонка цієї форми заповнюється заявником (або його представником) у разі потреби, за вимогою Центру.

ВИСНОВОК. Повинен містити конкретні дані, аналіз необхідності внесення змін до інформації щодо безпеки лікарського засобу (до Інструкції для медичного застосування) і запропоновані з цього приводу заявником (або його представником) заходи тощо.

Вимоги до заповнення заявником (або його представником) зведених даних про стан безпеки медичного застосування лікарського засобу в Україні за період дії останнього реєстраційного посвідчення

Форма заповнюється заявником (або його представником)

1. Календарний рік. Зазначаються календарні роки у хронологічному порядку за період дії останнього реєстраційного посвідчення.

2. Кількість побічних реакцій (серйозні/несерйозні). Зазначається співвідношення серйозних/несерйозних побічних реакцій, інформацію про які було отримано заявником (або його представником) на території України.

3. Обсяг продажу. Зазначається кількість в одиницях форми випуску: таблетках, ампулах, флаконах.

4. Показник впливу лікарського засобу на пацієнтів. Показник зазначається заявником (або його представником) відповідно до показника, зазначеного у розділі «Розрахунок експозиції та схеми застосування» Доповнення до огляду клінічних даних або у розділі «Оцінка експозиції та схем застосування» останнього генерованого регулярно оновлюваного звіту з безпеки лікарського засобу.

Додаток 16

до Порядку здійснення фармаконагляду

СТРУКТУРА ПЛАНУ УПРАВЛІННЯ РИЗИКАМИ

Частина І: Загальна інформація

Частина II: Специфікація з безпеки

Модуль СI: Епідеміологія показання(ь) для застосування та цільова популяція(ї)

Модуль СII: Доклінічна частина специфікації з безпеки

Модуль СIII: Експозиція пацієнтів, включених у клінічні випробування

Модуль СIV: Популяції, які не вивчались у клінічних випробуваннях

Модуль СV: Післяреєстраційний досвід

Модуль СVI: Додаткові вимоги до специфікації з безпеки

Модуль СVII: Ідентифіковані та потенційні ризики

Модуль СVIII: Резюме проблем з безпеки

Частина III: План з фармаконагляду (в тому числі післяреєстраційні дослідження з безпеки)

Частина IV: Плани щодо післяреєстраційнійних досліджень ефективності

Частина V: Заходи з мінімізації ризиків (включно з оцінкою ефективності діяльності з мінімізації ризиків)

Частина VI: Резюме плану управління ризиками

Частина VII: Додатки

ПЛАН УПРАВЛІННЯ РИЗИКАМИ
(титульна сторінка)

ЧАСТИНА І. Загальна інформація

АДМІНІСТРАТИВНІ ДАНІ

ОГЛЯД ВЕРСІЙ

ПОТОЧНА ВЕРСІЯ ПЛАНУ УПРАВЛІННЯ РИЗИКАМИ,

ЩО ПРОХОДИТЬ ОЦІНКУ

ОГЛЯД ЛІКАРСЬКОГО(ИХ) ЗАСОБУ(ІВ), НА ЯКІ РОЗПОВСЮДЖУЄТЬСЯ ДАНИЙ ПЛАН УПРАВЛІННЯ РИЗИКАМИ

Примітка: * — для нової версії плану управління ризиками номер версії повинен бути зазначений кожного разу при оновленні такого плану управління ризиками. У разі, якщо інформація у деяких модулях плану управління ризиками не надається, то у такому випадку графа «Дата останнього перегляду плану управління ризиками» не заповнюється, а у графі «Номер версії останнього перегляду плану управління ризиками» повинно бути зазначено «Не застосовано».

** — Додатки 1–3, 10 і 11 повинні надаватися для кожного лікарського засобу, що включені до плану управління ризиками.

ЧИ Є ЦЕЙ ЛІКАРСЬКИЙ ЗАСІБ ПРЕДМЕТОМ ДОДАТКОВОГО МОНІТОРИНГУ?

МОДУЛЬ СI: Епідеміологія Показання(ь) ДО ЗАСТОСУВАННЯ та ЦІЛЬОВА ПОПУЛЯЦІЯ(Ї)

(заповнюється для кожного показання)

Якщо лікарський засіб призначений для профілактики і лікування одного захворювання (наприклад, малярія) або для лікування захворювання, але використовується в комбінації з іншими видами терапії (наприклад, антинеопластичні препарати), доцільно буде включити «пов’язані» показання разом.

Якщо показання спрямоване на субпопуляцію пацієнтів із захворюванням, слід надати інформацію для цільової популяції так же, як і для захворювання в цілому (наприклад, пацієнтів з метастатичним раком молочної залози, які мають невдалі результати одного або більше попередніх лікувань).

Якщо хвороба може виникати у осіб обох статей, незважаючи на переважання в одній із них, інформація повинна бути надана для обох статей (наприклад. рак молочної залози), тільки якщо цей лікарський засіб не протипоказаний в однієї із статей.

СI.1. Епідеміологія захворювання

СI.2. Супутнє лікування в цільовій популяції

Надається обговорення, які супутні лікарські засоби часто використовуються з лікарським засобом (з приводу якого створюється даний план управління ризиками) або для лікування захворювання або його ускладнень. Наприклад, антигіпертензивні препарати часто використовуються разом з гіпоглікемічними лікарськими засобами у хворих на цукровий діабет, антинеопластичні засоби, як правило, також використовуються в комбінації і т.п.

СI.3. Важливі супутні захворювання, виявлені у пацієнтів цільової популяції

Надається обговорення, які супутні захворювання зустрічаються у цільовій популяції. Якщо є можливим, надаються дані про захворюваність, поширеність і смертність від супутніх захворювань у пацієнтів цільової популяції. Якщо частота супутніх захворювань, які зазвичай зустрічаються у пацієнтів цільової популяції збільшилася в порівнянні із захворюваністю цією патологією в загальній популяції того ж віку/статі, це має бути спеціально обговорено. Наприклад, у пацієнтів на ревматоїдний артрит, які застосовують лікарський засіб з метою його лікування, захворюваність на ішемічну хворобу серця збільшується в порівнянні з пацієнтами, які не хворіють на ревматоїдний артрит того ж віку і статі.

МОДУЛЬ СII: ДОКЛІНІЧНА ЧАСТИНА СПЕЦИФІКАЦІЇ З БЕЗПЕКИ

У цьому модулі повинно бути представлено резюме важливих висновків щодо безпеки лікарського засобу за даними неклінічних досліджень. Повинні бути також зазначені негативні результати і потенціал їх впливу на цільову популяцію. Наприклад, негативний токсичний вплив на репродуктивну функцію. У цьому модулі, як правило, повинні бути представлені дані, включаючи, але не обмежуючись зазначеними у таблиці.

Слід надати, якщо необхідно, додаткові дані за результатами неклінічних досліджень, якщо лікарський засіб буде використовуватися в спеціальних популяціях.

СII.1. Висновки згідно даних за результатами неклінічних досліджень

Слід зазначити проблеми безпеки згідно даних за результатами неклінічних досліджень, що:

були підтверджені клінічними даними

не були належним чином спростовані клінічними даними

потребують подальших досліджень або

значення яких невідомо

Ці дані з безпеки повинні бути перенесені/відображені в частині II модуля СVIII.

Модуль СIII: Експозиція пацієнтів, включених у клінічні випробування

СIII.1 Короткий огляд розвитку

Слід надати докладну інформацію про те, як затверджені (поточні) показання і популяції змінювалися протягом життєвого циклу лікарського засобу. Така інформація повинна включати:

• оригінальні показання/торгівельне(і) найменування лікарського(их) засобу(ів)

• нові популяції, наприклад, розширення показань/нові(ий) лікарські(ий) засоби(іб)

• будь-які інші важливі зміни, наприклад, зміни способу уведення

СIII.2. Експозиція пацієнтів, які приймали участь у клінічних випробуваннях

Слід надати інформацію згідно представленої нижче таблиці для кожного показання, а також надати зведену таблицю, в якій зазначити загальну експозицію. Де можливо, слід заповнити кожну таблицю на основі експозиції пацієнтів відносно лікарського засобу:

• тільки популяцію, включену в рандомізовані сліпі клінічні випробування

• всю популяцію, включену в клінічні випробування (включаючи клінічні випробування щодо розширення популяції до застосування лікарського засобу)

Представлені в таблицях дані мають бути зведеними, тобто не потрібно складати окремі таблиці для кожного випробування крім випадків, якщо для цього існують обґрунтовані причини, чому деякі дані не повинні бути об’єднані (причини повинні бути описані). Коли причиною надання оновленого плану управління ризиками є нова популяція (або розширення показань або новий лікарський засіб з тим же активним фармацевтичним інгредієнтом) або нова доза або лікарська форма, нові дані необхідно спочатку представити окремо, а потім також включити їх у зведені таблиці.

Дані повинні бути представлені або у вигляді таблиць або у вигляді графіків. Наведена нижче розподіл по категоріях є прикладом і залежатиме від лікарського засобу. У випадку, коли пацієнти приймали участь у більш ніж одному випробуванні, вони повинні бути включені тільки один раз за віком, статтю, етнічною групою (наприклад, відкриті випробування) у таблиці. Якщо існує різниця в загальній кількості пацієнтів згідно таблиць, то такі таблиці повинні супроводжуватися поясненням причини розбіжності.

Якщо лікарський засіб має тільки одне показання, то таблиці 2, 4, 7, 9 і 11 не надаються. У випадку, якщо план управління ризиками складається тільки для одного лікарського засобу, не надається таблиця 6.

Таблиця 1: Тривалість впливу на пацієнтів (за показаннями)

Таблиця 1: Тривалість впливу на пацієнтів (за показаннями)

Таблиця 2: Тривалість впливу на пацієнтів (для всіх пацієнтів)

Таблиця 3: Розподіл пацієнтів з урахуванням застосованої дози (за показаннями)

Таблиця 4: Загальний розподіл пацієнтів з урахуванням застосованої дози (за показаннями)

Розподіл даних за віковими групами буде залежати від цільової популяції. Слід уникати таких штучних категорій, як, наприклад, <65, >65. Дані в педіатричній віковій групі повинні бути розділені за категоріями (наприклад, згідно ICH HARMONISED TRIPARTITE GUIDELINE. CLINICAL INVESTIGATION OF MEDICINAL PRODUCTS IN THE PEDIATRIC POPULATION). Аналогічно дані про літніх пацієнтів повинні бути розподілені на такі категорії, як 65-74, 75-84 і 85+ років. Для препаратів, що мають тератогенний вплив, розподіл за віковими категоріями жіночої популяції повинен бути пов’язаний з дітородним віком. Якщо план управління ризиками складається для більш ніж одного лікарського засобу, слід скласти зведені таблиці для всієї популяції для кожного лікарського засобу, а також зведену таблицю.

Таблиця 6: Розподіл пацієнтів за віком та статтю (для лікарського засобу)

Таблиця 7: Загальний розподіл пацієнтів за віком та статтю (всього)

Таблиця 8: Розподіл за етнічним чи расовим походженням (за показаннями)

Таблиця 9: Загальний розподіл за етнічним чи расовим походженням (всього)

Taблиця 10: Розподіл за особливими популяціями (за показаннями)

Taблиця11: Загальний розподіл за спеціальними популяціями (всього)

МОДУЛЬ СIV: ПОПУЛЯЦІЇ, ЯКІ НЕ вивчались у клінічних випробуваннях

Необхідно представити дані щодо обмеження популяції, що вивчалась у клінічних випробуваннях, щодо прогнозування безпеки лікарського(их) засобу(ів) на фармацевтичному ринку. Припущення і міркування представлені в розділі СIV.3 повинні враховувати специфіку лікарського(их) засобу(ів) і його передбачуваного використання, і тому можуть включати в себе інші категорії, що досліджувалися обмежено або не досліджувалася взагалі. Обмеження можуть також виникати через застосування в різних умовах.

СIV.1: Обмеження виявлення побічних реакцій, загальні для програм клінічних випробувань

У клінічних випробуваннях, у зв’язку з наявністю відомих обмежень, швидше за все не можуть бути виявлені зазначені нижче види побічних реакцій. Залежно від кількості пацієнтів, які приймали участь у клінічних випробуваннях, тривалості експозиції, сумарної дози лікарського(их) засобу(ів), дії лікарського(их) засобу(ів) і т.п., слід обговорити, що можна було б виявити.

СIV.2: Вплив критеріїв виключення згідно програми клінічних випробувань

Слід надати обговорення основних критеріїв виключення в рамках програми клінічних випробувань. Цей розділ не повинен бути переліком критеріїв виключення по кожному випробуванню, а обговоренням впливу критеріїв виключення на програму клінічних випробувань та їх наслідки для лікування цільової популяції.

Критерії виключення, що залишаються протипоказаннями до застосування

Критерії виключення, що не пропонуються як протипоказання до застосування

СIV.3: Обмеження стосовно популяцій, які, як правило, недостатньо представлені в програмах клінічних випробувань

Перераховані нижче категорії популяцій, як правило, недостатньо представлені в програмах клінічних випробувань. Їх актуальність буде залежати від лікарського(их) засобу(ів), показань до застосування і програми клінічних випробувань. Можуть бути й інші категорії, які слід враховувати.

а) Діти

Особлива увага повинна бути приділена досвіду застосування в різних педіатричних вікових групах (наприклад, згідно розподілу за ICH HARMONISED TRIPARTITE GUIDELINE. CLINICAL INVESTIGATION OF MEDICINAL PRODUCTS IN THE PEDIATRIC POPULATION), оскільки такі пацієнти перебувають на різних фізіологічних і анатомічних стадіях розвитку. Якщо педіатричний досвід застосування обмежений певними віковими категоріями, то слід обговорити наслідки для інших педіатричних вікових груп.

Недоношені

Новонароджені (від народження до 27 днів)

Немовлята і малюки (від 28 днів до 23 місяців)

Діти (від 2 років до, наприклад, 11 років)

Підлітки (наприклад, з 12 років до 17 років)

б) Літні пацієнти

Слід обговорити наслідки застосування у пацієнтів 65 років і старше з належним розглядом початкового діапазону цього вікового спектру. Ефект індивідуальних супутніх захворювань має обговорюватися в наступних розділах, але в цьому розділі слід розглянути вплив безлічі (помірних) супутніх захворювань, а також побічних реакцій, що вимагають особливої ​​уваги у літніх людей.

Застосування лікарського(их) засобу(ів) у різних вікових групах: наприклад, 65–74, 75–84, >85

Необхідність лабораторного скринінгу перед застосуванням лікарського(их) засобу(ів)

Вплив декількох супутніх захворювань

ПР, що потребують особливої уваги у літніх людей, наприклад, запаморочення, вплив на ЦНС

Вплив застосування декількох лікарських засобів

в) Вагітні жінки чи жінки, які годують груддю

Якщо цільова популяція включає в себе жінок дітородного віку, слід обговорити наслідки для вагітності та/або годування груддю. Якщо застосування контрацепції було критерієм включення в клінічне випробування, то необхідно також обговорити зазначене нижче.

Кількість вагітностей і їх результат

Аналіз того, чому заходи контрацепції не подіяли, тобто проаналізувати була це людська помилка або взаємодія лікарських засобів, наприклад, з пероральними контрацептивами

Наслідки застосування в менш контрольованих умовах (наприклад, якщо засоби контрацепції були успішними у відносно строгих умовах проведення клінічного випробування, що буде відбуватися у реальному житті, і, якщо необхідно, пропозиції щодо поліпшення).

г) Пацієнти з порушенням функції печінки

д) Пацієнти з порушенням функції нирок

е) пацієнти з іншими супутніми захворюваннями, наприклад:

з порушеннями з боку серцево-судинної системи

імунокомпроментовані пацієнти (з імунодефіцитом), включаючи пацієнтів з трансплантацією органів.

є) пацієнти, тяжкість захворювання яких відрізняється від критеріїв включення пацієнтів у клінічні випробування

ж) субпопуляції з відомим та відповідним поліморфізмом

У випадках, якщо необхідно, слід проаналізувати ступінь фармакогенетичних ефектів і наслідків застосування генетичних біомаркерів в цільовій популяції. Слід вказати результати застосування у пацієнтів з/без певного генетичного маркеру/специфічної мутації або з невідомим статусом, зокрема, коли показання до застосування вимагають проведення генетичного тестування.

з) пацієнти з різним расовим та/або етнічним походженням

Слід обговорити результати застосування пацієнтами різного расового та/або етнічного походження. Зокрема, відмінності в частоті або типах варіантів гена для ензимів метаболізму лікарського(их) засобу(ів) може призвести до важливих відмінностей у фармакокінетиці та/або частоті розвитку побічних реакцій. Такі відмінності в частоті окремих алелей можуть мати наслідки для застосування лікарського(их) засобу(ів) або для необхідності попереднього тестування перед призначенням у окремих субпопуляцій, наприклад, HLA-B * 1502 алель пов’язаний з розвитком серйозних побічних реакцій з боку шкіри при застосуванні карбамазепіну і виявляється приблизно в 10% деяких азіатських популяцій, але рідко у людей європейського походження.

СIV.4: Висновки щодо популяцій, які не вивчалися в клінічних випробуваннях, й інші обмеження програми клінічних випробувань

Відсутня інформація

У випадку, якщо відсутня інформація згідно програми клінічних випробувань може представляти важливий ризик для цільової популяції, її слід вважати проблемою безпеки і представити в цьому розділі. Якщо відсутня інформація була добре вивчена за межами програми клінічних випробувань, про це необхідно зазначити (з перехресним посиланням на відповідний розділ плану управління ризиками) в розділі коментарів. Тільки проблеми безпеки, які все ще не вирішені, повинні бути перенесені до частини II модулю СVIII плану управління ризиками.

МОДУЛЬ СV: Післяреєстраційний ДОСВІД

Мета цього модуля плану управління ризиками полягає в наданні інформації про кількість пацієнтів, які зазнали впливу лікарського(их) засобу(ів) в післяреєстраційний період; як лікарський(і) засіб(оби) застосовувався в клінічній практиці, застосування за затвердженими показаннями і не за показаннями, включаючи застосування в спеціальних популяціях, зазначених в модулі СIV плану управління ризиками. Необхідно також представити коротку інформацію про кількість пацієнтів, включених у інтервенційні дослідження, що тривають, або завершені, що проводяться або з метою вивчення проблеми безпеки або з метою вивчення застосування лікарського(их) засобу(ів). Слід розуміти, що детальні дані можуть бути недоступні. Нижче представлені таблиці, в якості рекомендації, яким чином можуть бути надані наявні дані. У цьому модулі також повинна бути представлена докладна інформація про значущі заходи, вжиті для оновлення інформації про безпеку лікарського(их) засобу(ів).

СV.1: заходи, вжиті регуляторними органами та/або власником реєстраційного посвідчення/заявником з міркувань безпеки

Повинен бути наданий перелік усіх істотних регуляторних заходів (у тому числі з ініціативи власника реєстраційного посвідчення/заявника) у будь-якій країні у зв’язку з проблемами безпеки. Істотний регуляторний захід включає в себе обмеження затверджених показань до застосування, нові протипоказання, нові або посилені попередження в розділі «Особливості застосування» та/або «Належні заходи з безпеки» інструкції для медичного застосування/короткої характеристики лікарського засобу, або будь-яка дія щодо призупинення або відкликання дозволу на маркетинг.

Такий перелік повинен бути кумулятивний, але нещодавно вжиті заходи (з моменту останнього оновлення цього модуля) повинні бути представлені спочатку окремо, а потім — у зведеному переліку. Нові заходи з безпеки, розпочаті з ініціативи власника реєстраційного посвідчення/заявника в декількох країнах, можуть бути представлені як одна дія (але повинні бути перераховані всі країни і діапазон дат, наприклад, березень-вересень 2015). Можуть бути додані коментарі, якщо така дія не застосовується до певного лікарського(их) засобу(ів)/форми випуску.

Таблиця 1. Детальний опис заходів, вжитих регуляторними органами та/або власником реєстраційного посвідчення/заявником з міркувань безпеки з моменту останнього оновлення даного модуля

Таблиця 2. Кумулятивний перелік заходів, вжитих регуляторними органами та/або власником реєстраційного посвідчення/заявником з міркувань безпеки

СV.2: Експозиція у післяреєстраційному періоді (за винятком досліджень)

Де це можливо, повинні бути представлені дані про пацієнтів, які застосовували лікарський засіб в післяреєстраційниому періоді, за даними дослідження ринку. При розрахунку кількості пацієнтів на підставі даних про продаж, необхідно надати деталі та обґрунтування одиниць виміру, що використовуються для розрахунку експозиції. Таблиці повинні бути представлені по кожному показанню та способу застосування, де це можливо.

СV.2.1. Методи, що використовувались для розрахунку експозиції

Якщо в деяких таблицях використовуються різні методи для обчислення експозиції, цей розділ необхідно повторити перед відповідною таблицею (ями).

СV.2.2. Експозиція

Розподіл за віковими групами та статтю

Розподіл за показаннями

Розподіл за способом застосування

Розподіл по дозам

Розподіл по країнах

Якщо можливо, застосування в країнах ЄС та не ЄС повинно бути розбито по країнах або територіях продажу. Наведені категорії носять рекомендаційний характер і можуть бути використані інші відповідні категорії, наприклад, тривалість лікування і т.і.

СV.3. Післяреєстраційне застосування в популяціях, які не приймали участь у клінічних випробуваннях

Слід надати дані (якщо такі дані існують) про застосування лікарського(их) засобу(ів) в післяреєстраційному періоді в особливих популяціях, зазначених в модулі СIV плану управління ризиками як такі, які не вивчалися або обмежено піддавалися впливу лікарського(их) засобу(ів) у клінічних випробуваннях. Необхідно вказати розрахунок числа експозиції та метод розрахунку, незалежно від того, застосовувався лікарський(і) засіб(оби) в цих групах за показаннями чи ні. Слід прокоментувати всі відмінності користі чи ризику, виявлення в особливій популяції і цільової популяції в цілому.

Застосування у літніх пацієнтів

Застосування у вагітних і жінок, що годують грудьми

Застосування у пацієнтів з порушеннями функції печінки

Застосування у пацієнтів з порушеннями функції нирок

Інше застосування (вкажіть)

СV.4. Застосування не за показаннями в післяреєстраційному періоді

Слід надати інформацію про застосування лікарського засобу не за показаннями, тобто умисне використання лікарського(их) засобу(ів) з лікувальною метою за показаннями, що не зазначені в інструкції до медичного застосування лікарського(их) засобу(ів) Застосування не за показаннями включає застосування лікарського(их) засобу(ів) в педіатричній популяції, якій він не показаний відповідно до затвердженої інструкції для застосування.

Застосування не за показаннями

CV.5. Експозиція пацієнтів за даними епідеміологічних досліджень

Власники реєстраційних посвідчень/заявники повинні надати перелік епідеміологічних досліджень, що проводяться або проводились з метою вивчення питань безпеки або ефективності, досліджень застосування лікарського засобу або оцінки ефективності заходів з мінімізації ризиків. Цей перелік повинен включати дослідження, проведені самим власником реєстраційного посвідчення/заявником або фінансовані ним. До переліку необхідно включити також дослідження, проведені маркетинговим партнером власника реєстраційного посвідчення/заявника і ті, результати яких власник реєстраційного посвідчення/заявник отримав від третьої сторони.

МОДУЛЬ CVI: ДОДАТКОВІ ВИМОГИ України, ЄС ДЛЯ СПЕЦИФІКАЦІЇ БЕЗПЕКИ

CVI.1. Потенційна шкода від передозування

Слід надати обговорення потенційної шкоди від передозування — навмисного або випадкового. Особливу увагу слід приділити лікарським засобам з підвищеним ризиком передозування або внаслідок вузького терапевтичного діапазону, або внаслідок потенційної високої дозозалежної токсичності та/або високого ризику навмисного передозування в цільової популяції. Необхідно описати випадки передозування, виявлені при проведенні клінічних випробувань. У разі необхідності, передозування повинно бути включене в якості проблеми безпеки в модулі CVIII плану управління ризиками.

CVI.2. Можливість (потенціал для) передачі збудника інфекції

Слід надати обговорення можливості (потенціалу для) передачі збудника інфекції. Передача збудника інфекції може бути пов’язана з процесом виробництва або матеріалом, який використовується. Для вакцин необхідно обговорити будь-який потенціал для передачі живого вірусу. Для лікарських засобів сучасної терапії може бути зроблене перехресне посилання на модуль CVII плану управління ризиками.

CVI.3. Потенціал для зловживання у протиправних цілях

Слід надати обговорення потенціалу для використання в якості наркотичної речовини або сприяння фізичному насильству і т.п. За необхідності, слід надати обговорення заходів з мінімізації ризиків.

CVI.4. Потенціал для медичних помилок

За необхідності, цей розділ може бути складений окремо для кожного лікарського засобу.

CVI.4.1. Опис медичних помилок, виявлених під час проведення клінічних випробувань

CVI.4.2. Заходи вжиті для усунення медичних помилок для кінцевого продукту(ів) (лікарського засобу) на ринку

Слід надати обговорення, яких помилок запобігли за допомогою дизайну лікарського засобу, упаковки, маркування і т.д.

Запобігання помилок через помилковий вибір препарату

Запобігання помилок через неправильне дозування (дозування, форма випуску, концентрація)

Запобігання помилок через неправильний спосіб уведення.

CVI.4.3. Ефект несправності пристроїв для введення

Інформація надається для лікарських засобів, що вводяться за допомогою спеціального пристрою.

CVI.4.4. Повідомлення про медичні помилки

Для лікарських засобів з різною силою дії і дозуваннями або концентрацією, або у випадку, коли різні лікарські засоби мають різний склад, і т.д., слід розглянути питання про включення «медичної помилки» як проблеми безпеки.

CVI.5. Потенціал для застосування не за показаннями

Слід надати обговорення потенціалу для використання лікарського засобу не за показаннями. Це особливо актуально, коли лікарський засіб показаний тільки для обмеженої субпопуляції в популяції захворювання або існують ситуації, коли лікарський засіб не повинен застосовуватися в цілях безпеки. Слід також враховувати потенціал застосування лікарського засобу для лікування інших захворювань, якщо це ймовірно.

CVI.6. Специфічні педіатричні питання

CVI.6.1. Проблеми, виявлені у планах педіатричних досліджень

Слід надати деталізоване обговорення всіх проблем, виявлених в планах педіатричних досліджень, і обговорити їх зв’язок з показаннями, що охоплені планом управління ризиками. Слід надати докладну інформацію про те, які рекомендації, передбачені в плані педіатричних досліджень, необхідно розглянути. Можна робити перехресні посилання на інші модулі/частини плану управління ризиками.

CVI.6.2. Потенціал для застосування у педіатричній популяції не за показаннями

Якщо захворювання або розлад, для лікування якого призначений лікарський засіб, зустрічається в педіатричній популяції, і лікарський засіб не зареєстрований для всіх педіатричних вікових груп, слід надати обговорення потенціалу використання такого лікарського засобу не за показаннями у вікових групах, у яких він не показаний для застосування. При обмеженому виборі лікування НЕ слід вважати, що лікарі будуть суворо дотримуватися зареєстрованих показань до застосування, тому в таких випадках важливо надати обговорення потенціалу педіатричних проблем і розглянути їх включення до проблем безпеки. Необхідно обговорити всі виявлені випадки реального застосування і, за необхідності, зробити перехресні посилання на інші відповідні розділи плану управління ризиками.

CVI.7. Висновки

МОДУЛЬ CVII: ІДЕНТИФІКОВАНІ ТА ПОТЕНЦІЙНІ РИЗИКИ

Слід надати більш детальну інформацію про важливі ідентифіковані і потенційні ризики. Цей модуль плану управління ризикам повинен бути коротким і не повинен бути нагромадженням даних в таблицях або переліком побічних реакцій за даними клінічних випробувань, або ж пропонованим чи фактичним змістом розділу «Побічні реакції» інструкції для медичного застосування та/або короткої характеристики на лікарський засіб. Цей модуль повинен містити інформацію тільки про важливі виявленні та потенційні побічні реакції, важливі виявленні та потенційні взаємодії з іншими лікарськими засобами, продуктами харчування та іншими речовинами, а також важливі ефекти, властиві фармакологічній групі лікарського засобу.

При визначенні, який з ризиків є важливим, слід враховувати декілька факторів, включаючи вплив на конкретного пацієнта, серйозність ризику та вплив на здоров’я населення. Як правило, до цього модулю слід включити будь-який ризик, який є клінічно значущим і який внесений/найімовірніше буде внесений до розділу «Протипоказання» або «Особливості застосування» інструкції для медичного застосування та/або короткої характеристики на лікарський засіб. Крім того, необхідно розглянути включення ризиків, які хоча зазвичай не настільки серйозні, щоб вимагати специфічних попереджень або застережних заходів, але які спостерігаються у значної кількості пацієнтів, впливають на якість життя пацієнта, і які могли б призвести до серйозних наслідків, якщо їх не лікувати, наприклад, болісна нудота і блювання при хіміотерапії.

Для деяких лікарських засобів проблему безпеки може представляти утилізація використаного препарату, наприклад, трансдермальні пластирі, оскільки вони після використання можуть містити значну кількість активного фармацевтичного інгредієнта. Можуть бути вказані також випадки ризику для довкілля при утилізації лікарського засобу через відомий шкідливий вплив на навколишнє середовище, наприклад, речовини, що особливо небезпечні для водної флори і фауни, що не повинні утилізуватися на звалищах.

Оскільки існують різні додаткові категорії ризиків, що стосуються тільки високотехнологічних лікарських засобів, для таких лікарських засобів модуль CVII плану управління ризиками повинен бути представлений за іншою структурою. План управління ризиками повинен містити тільки одну версію модуля CVII.

CVII.1. Нещодавно виявлені проблеми з безпеки

(з моменту останньої редакції цього модуля)

CVII.2. Звіти про нещодавнє(і) дослідження, результати якого(их) вказують на проблеми з безпеки

Слід розглянути звіти про дослідження (проміжні або заключні будь-якого виду дослідження), що містять результати, які мають значний вплив на існуючі питання безпеки. Такі звіти слід розглядати за період з моменту останньої версії плану управління ризиками. Висновки повинні бути включені в інші частини і модулі специфікації безпеки, де це доречно, з докладним наданням інформації про ризик у розділі CVII.3. Інформація щодо вищевказаних проблем з безпеки повинна бути також представлена нижче.

CVII.3. Детальна інформація про важливі ідентифіковані і потенційні ризики, виявлені у дореєстраційному та післяреєстраційному періодах (включаючи вперше виявлені)

Слід представити інформацію щодо важливих ідентифікованих і важливих потенційних ризиків. Цей розділ повинен бути коротким і не повинен бути нагромадженням даних в таблицях або переліком побічних реакцій з клінічних випробувань, або ж пропонованим чи фактичним змістом розділу «Побічні реакції» інструкції для медичного застосування та/або короткої характеристики на лікарський засіб. Для планів управління ризиками, що складаються для одного лікарського засобу, ризики, пов’язані з показаннями до застосування або лікарською формою, за необхідності, можуть бути обговорені як окремі проблеми безпеки, наприклад, випадкове внутрішньовенне введення може бути проблемою безпеки для одного лікарського засобу для перорального і підшкірного застосування. Може бути доцільне включити ризики, пов’язані зі значною зміною у виробничому процесі (зокрема, для біологічних лікарських засобів) і ризики, пов’язані з медичними помилками.

У планах управління ризиками, що охоплюють кілька лікарських засобів, у випадку, коли ідентифіковані і потенційні ризики істотно відрізняються для різних лікарських засобів, може бути доцільним класифікувати ризики так, щоб було зрозуміло, які саме ризики пов’язані з яким саме лікарським засобом. Розподіл ідентифікованих і потенційних ризиків за використання представлених нижче категорій, необхідно проводити тільки у випадку, якщо ризики точно не пов’язані з деякими лікарськими засобами, що охоплені планом управління ризиками, та відсутність розподілу може призвести до плутанини. Категорії, що можуть бути розглянуті, включають:

ризики, пов’язані з активним фармацевтичним інгредієнтом,

до цієї категорії слід віднести важливі ідентифіковані або потенційні ризики, які є загальними для всіх лікарських форм, способів введення та цільових популяцій. Цілком імовірно, що для більшості лікарських засобів переважна частина ризиків потрапляє в цю категорію;

ризики, пов’язані зі специфічною формою випуску, показанням або шляхом уведення,

приклади можуть включати план управління ризиками, що охоплює два лікарських засобів з абсолютно різними показаннями до застосування: наприклад, силденафіл для одного лікарського засобу має показання для лікування еректильної дисфункції, а для іншого лікарського засобу — для лікування легеневої артеріальної гіпертензії;

ризики, пов’язані зі специфічною цільовою популяцією,

прикладом такої цільової популяції є педіатрична, у якої можуть існувати додаткові ризики, пов’язані з фізичним, розумовим і статевим розвитком, що не актуальні для лікарського засобу, призначеного виключно для застосування у дорослих пацієнтів;

ризики, пов’язані з переведенням лікарського засобу до безрецептурного відпуску,

для кожного важливого ідентифікованого і важливого потенційного ризику слід надати наступну інформацію, якщо вона наявна (така інформація може бути представлена і не у табличному форматі, використовуючи розділи (як описано в першій колонці) в якості заголовків підрозділів):

CVII.4. Ідентифіковані і потенційні взаємодії.

CVII.4.1. Огляд потенційних взаємодій

Слід надати обговорення основних шляхів метаболізму та елімінації і потенціал для взаємодії у зв’язку з впливом на CYP ензими, виведенням лікарського засобу і т.д.

CVII.4.2. Важливі ідентифіковані і потенційні взаємодії

Слід розглянути ідентифіковані і потенційні фармакокінетичні та фармакодинамічні взаємодії не тільки з лікарськими засобами, що застосовуються для лікування даного захворювання, але і з найчастіше використовуваними лікарськими засобами в даній цільовій популяції. Слід також обговорити важливі взаємодії з рослинними лікарськими засобами або з їжею.

Слід розглянути необхідність включення взаємодії як проблеми безпеки в частину II модуля CVIII.

CVII.5. Ефекти, властиві фармакологічній групі лікарського засобу, що охоплений даним планом управління ризиками

Слід зазначити ризики, які, як вважається, є спільними для фармакологічної групи.

CVII.5.1. Важливі ідентифіковані або потенційні ризики, властиві фармакологічній групі, які вже враховано.

Для ризиків, які були включені до розділу «Детальна інформація про важливі ідентифіковані і потенційні ризики, виявлені у дореєстраційному та післяреєстраційному періодах», слід надати наступну інформацію:

CVII.5.2. Важливі ефекти фармакологічної групи, що не обговорювались вище

Слід надати інформацію, згідно з наведеною нижче таблицею, для кожного важливого ризику, що не був включений до модулю CVII «Детальна інформація про важливі ідентифіковані і потенційні ризики, виявлені у дореєстраційному та післяреєстраційному періодах» (вище), але які, як вважають, є загальними для фармакологічної групи. Якщо важливий потенційний ризик, пов’язаний з іншими лікарськими засобами даної фармакологічної групи, не вважається проблемою безпеки лікарського засобу, для якого розробляється даний план управління ризиками, то це необхідно обґрунтувати та надати відповідні докази.

МОДУЛЬ CVIII — РЕЗЮМЕ ПРОБЛЕМ БЕЗПЕКИ

Необхідно скласти резюме проблем безпеки, зазначених у попередніх модулях (CII, CIV, CVI, і CVII) частини II плану управління ризиками. Проблемою безпеки може бути:

важливий ідентифікований ризик;

важливий потенційний ризик;

відсутність інформації.

У плані управління ризиками, що охоплюють кілька лікарських засобів, для яких можуть існувати істотні відмінності у важливих ідентифікованих і важливих потенційних ризиках для різних препаратів, подібно викладенню інформації щодо ризиків в модулі CVII, може бути доцільним виділити в резюме проблем безпеки окремі підрозділи із зазначенням в заголовках цих підрозділів відповідні ідентифіковані та потенційні ризики. Підрозділи, що можуть бути розглянуті, включають:

проблеми безпеки, пов’язані з активним фармацевтичним інгредієнтом;

проблеми безпеки, пов’язані зі специфічною формою випуску або шляхом уведення;

проблеми безпеки, пов’язані з цільовою популяцією;

ризики, пов’язані з переведенням лікарського засобу до безрецептурного.

Виділення проблем безпеки в окремі підрозділи слід розглядати тільки тоді, коли ризики чітко не стосуються певних лікарських засобів і включення їх до загального переліку може призвести до плутанини.

Таблиця 3.

 Зведена таблиця проблем безпеки

ЧАСТИНА III: ПЛАН З ФАРМАКОНАГЛЯДУ

План з фармаконагляду повинен містити детальну інформацію про діяльність з фармаконагляду/досліджень, що призначені для виявлення та/або вивчення проблем безпеки. Це буде залежати від лікарського засобу, цільової популяції, кількості проблем безпеки, і на якому етапі життєвого циклу знаходиться лікарський засіб. План з фармаконагляду може включати в себе дані досліджень для оцінки ефективності заходів з мінімізації ризику для важливих заходів, коли потрібне проведення дослідження.

Деякі проблеми безпеки можуть бути добре вивченими, в цьому випадку буде достатньо здійснення рутинного фармаконагляду. Залежно від проблеми безпеки, а також досліджуваного аспекту, план з фармаконагляду частіше буде включати епідеміологічні (неінтервенційні) дослідження (наприклад, когортне, дослідження випадок-контроль, витяг з реєстрів, утилізації лікарського засобу і т.д.), але може також включати інтервенційні дослідження або ще рідше доклінічні дослідження (наприклад, клінічні випробування, випробування in vivo або in vitro). Додаткова інформація про післяреєстраційні дослідження з безпеки наведена в модулі VIII Належної практики з фармаконагляду.

У розділі III.1 плану з фармаконагляду слід розглянути кожну з проблем безпеки і питання, що потребують дослідження. Розділ III.2 повинен містити детальну інформацію про всі вжиті заходи для встановлення (визначення) ефективності діяльності з мінімізації ризиків. У розділі III.3 повинні бути коротко викладені результати будь-яких досліджень. Якщо результати дослідження стосуються ефективності заходів з мінімізації ризиків, у розділі III.3 необхідно коротко їх представити. Якщо результати показують, що заходи з мінімізації ризиків неефективні, то необхідно представити аналіз цього і пропозиції щодо виправлення допущених помилок в частині V ПУР. У розділі III.4 слід надати детальну інформацію по кожному дослідженню і основних етапах. Розділ III.5 повинен містити підсумок всіх даних представлених у плані з фармаконагляду — завершених, поточних та запланованих заходів.

III.1. ПРОБЛЕМИ БЕЗПЕКИ ТА ОГЛЯД ЗАПЛАНОВАНИХ ЗАХОДІВ З ФАРМАКОНАГЛЯДУ

Для кожної проблеми безпеки, зазначеної в частині II CVIII, необхідно представити деталі конкретного аспекту, що досі потребують підтвердження або подальшого дослідження, наприклад, підтвердження охоплення дослідженням факторів ризику. Якщо для добре вивченої проблеми з безпеки немає ділянок, які потребують дослідження, то в цьому випадку в колонці 1 слід зазначити «ні» і запропоновані заходи будуть включати тільки «рутинний фармаконагляд». Для деяких аспектів, можливо, буде потрібно більше, ніж один вид діяльності для вивчення проблеми безпеки з різними заходами, що мають різну мету. Якщо планується складання спеціального опитувальника для збору структурованих даних з безпеки, що становлять особливий інтерес, це все одно вважається «рутинним фармаконаглядом», однак його слід вказати, і включити макет до додатку 7 плану управління ризиками. Вимога повідомляти про специфічні побічні реакції при застосуванні лікарського засобу за певні проміжки часу в результаті попередньої оцінки (наприклад, регулярно обновлюваний звіт з безпеки/регулярний звіт з оцінки користь/ризик) буде розглядатися як рутинний фармаконагляд, але має бути докладно описана у таблиці навпроти специфічної проблеми безпеки. Невиконані додаткові заходи з фармаконагляду повинні бути докладно описані в розділі III.4.

Проблема безпеки 1

Проблема безпеки 2 і т.д.

III.2. ДОДАТКОВА ДІЯЛЬНІСТЬ З ФАРМАКОНАГЛЯДУ ДЛЯ ОЦІНКИ ЕФЕКТИВНОСТІ ЗАХОДІВ З МІНІМІЗАЦІЇ РИЗИКІВ

Слід надати інформацію щодо використання заходів з мінімізації ризику, які вимагають використання нестандартної діяльності з фармаконагляду для оцінки ефективності.

ІII.3. ДОСЛІДЖЕННЯ ТА ІНШІ ЗАХОДИ, ЩО ПРОВОДЯТЬСЯ З МОМЕНТУ ОСТАННЬОГО ОНОВЛЕННЯ ПЛАНУ З ФАРМАКОНАГЛЯДУ

Слід надати коротке резюме завершених досліджень та/або заходів з моменту останнього оновлення плану з фармаконагляду. Короткий звіт про дослідження повинен бути представлений в додатку 9 плану управління ризиками.

III.4. ІНФОРМАЦІЯ ПРО НЕРЕАЛІЗОВАНІ ДОДАТКОВІ ЗАХОДИ З ФАРМАКОНАГЛЯДУ

Власник реєстраційного посвідчення/заявник повинен запропонувати види для нових додаткових досліджень з фармаконадгляду/заходів у плані з фармаконагляду. Ці види будуть підтверджені або перекласифіковані при оцінці плану управління ризиками. Оновлений план управління ризиками повинен відображати узгоджену з регуляторним органом (уповноваженою експертною установою) (поряд з будь-якими пропонованими новими дослідженнями) інформацію щодо нових додаткових досліджень з фармаконадгляду/заходів у плані з фармаконагляду.

III.4.1.   Запропоновані обов’язкові додаткові заходи з фармаконагляду (ключові для співвідношення користь/ризик)

Таблиця 4. Призначені заходи, що вважаються ключовими для співвідношення користь/ризик лікарського засобу

III.4.2. Обов’язкові додаткові заходи з фармаконагляду (спеціальні зобов’язання)

Таблиця 5. 

Спеціальні зобов’язання

Неінтервенційні дослідження, включені до категорії 1 і 2 є предметом нагляду, що здійснюються відповідно до Положень Порядку здійснення фармаконагляду щодо неінтервенційних досліджень.

III.4.3.   Необхідні додаткові заходи з фармаконагляду для вирішення специфічних проблем безпеки або для оцінки ефективності заходів з мінімізації ризиків

Слід надати інформацію про категорію заходів, що проводяться або фінансуються власником реєстраційного посвідчення/заявником для вирішення специфічних проблем безпеки, але які не включають в себе призначені дослідження, або які є спеціальним зобов’язанням (тобто відносяться до категорії 1 або 2 наведених вище). Ці заходи можуть включати в себе випробування або дослідження, які ще проводяться (наприклад, для клінічних випробувань діяльність буде включати надання звіту) або плануються, тоді діяльність полягає в проведенні дослідження. Сюди слід включити дослідження або заходи з питань безпеки, проведення яких вимагає інший регуляторний орган. Дослідження, що проводяться за запитом регуляторного органу (які не є умовою отримання реєстраційного посвідчення) або які можуть бути запропоновані власником реєстраційного посвідчення/заявником з метою вивчення питання безпеки, також повинні бути включені в цей розділ. Дослідження, що проводяться з метою оцінки ефективності заходів з мінімізації ризиків також, як правило, відносяться до цієї категорії.

Taблиця 6.

Необхідні додаткові заходи з фармаконагляду

III.4.4. Заявлені додаткові заходи з фармаконагляду

Слід надати інформацію про діяльність, що може забезпечити додаткові докази, але її головною метою не є вивчення конкретного питання безпеки. До такої діяльності будуть відноситься дослідження утилізації лікарського засобу, що проводяться як умова для реімбурсації, дослідження, що проводяться на вимогу інших регуляторних органів з причин, не пов’язаних із специфічною проблемою безпеки або дослідження безпеки, проведені третьою стороною, про які власник реєстраційного посвідчення/заявник знає, але не фінансує.

Таблиця 7.

 Зазначені додаткові заходи з фармаконагляду

III.5. РЕЗЮМЕ ПЛАНУ З ФАРМАКОНАГЛЯДУ

III.5.1.   Таблиця поточних і планованих додаткових досліджень з фармаконагляду (заходи згідно плану з фармаконагляду)

Слід надати повний огляд всіх поточних і запланованих досліджень згідно категорій 1–3.

ІII.5.2. Таблиця завершених досліджень/заходів плану з фармаконагляду

Слід представити у таблиці інформацію про всі завершені дослідження категорії 1–3.

ЧАСТИНА IV: ПЛАНИ ДЛЯ ПІСЛЯРЄСТРАЦІЙНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ ЕФЕКТИВНОСТІ

IV.1. ЗАСТОСОВНІСТЬ ДАНИХ ЩОДО ЕФЕКТИВНОСТІ ДЛЯ ВСІХ ПАЦІЄНТІВ ЦІЛЬОВОЇ ПОПУЛЯЦІЇ

Слід надати коротке обговорення щодо наявності будь-яких прогалин в знаннях про ефективність застосування лікарського засобу в цільовій популяції і чи існує необхідність у проведенні подальших досліджень ефективності в післяреєстраційному періоді. До обговорення НЕ потрібно включати дослідження ефективності метою яких було розширення показань. Зазначена інформація повинна бути надана власником реєстраційного посвідчення/заявником на підставі даних модулів СIII, СIV і СV частини II плану управління ризиками.

Фактори, що можуть мати відношення для включення до обговорення:

застосовність даних про ефективність для всіх пацієнтів цільової популяції, наприклад, якщо 98% пацієнтів у випробуваннях були європейці, обговорити чи буде така ж ефективність в інших расових групах цільової популяції;

фактори, які можуть вплинути на ефективність ЛЗ при його застосуванні в повсякденній медичній практиці, наприклад, застосування в загальній практиці, а не клінічних дослідженнях у відділенні лікарні;

тривала ефективність;

будь-які докази того, що може існувати варіабельність ефективності лікування у субпопуляцій.

IV.2. ДАНІ ЩОДО ДОСЛІДЖЕНЬ ЕФЕКТИВНОСТІ В ПІСЛЯРЕЄСТРАЦІЙНОМУ ПЕРІОДІ

Власник реєстраційного посвідчення/заявник повинен надати перелік всіх післяреєстраційних досліджень ефективності, запропоновані ним у зв’язку з викладеним вище, а також перелік тих досліджень, що були вимогою регуляторного органу або які є спеціальним зобов’язанням. Синопсис протоколів необхідно представити у додатку 8 плану управління ризиками.

Таблиця 8. 

Дослідження ефективності, які є спеціальним зобов’язанням та/або умовою отримання реєстраційного посвідчення

Таблиця 9.

 Інші дослідження ефективності

IV.3. РЕЗЮМЕ ПЛАНУ ПІСЛЯРЕЄСТРАЦІЙНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ ЕФЕКТИВНОСТІ

Повний огляд всіх досліджень (тих, що тривають, запланованих)

IV.4 РЕЗЮМЕ ЗАВЕРШЕНИЇ ПІСЛЯРЕЄСТРАЦІЙНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ ЕФЕКТИВНОСТІ

ЧАСТИНА V: ЗАХОДИ З МІНІМІЗАЦІЇ РИЗИКІВ

Слід надати інформацію щодо всіх проблем безпеки, що зазначені у модулі СVIII «Резюме специфікації безпеки» щодо необхідності заходів з мінімізації ризиків. Якщо ніяких заходів з мінімізації ризиків не пропонується, то навпроти мети слід написати «нічого не пропонується».

Якщо кілька компонентів складають один захід з мінімізації ризиків (наприклад, план щодо запобігання вагітності може містити надання навчального матеріалу для лікарів та пацієнтів, алгоритми для вирішення питання дітородного потенціалу, картки нагадування пацієнтам і т.д.), то вони повинні бути згруповані разом.

Для кожної проблеми безпеки слід вказати детальну інформацію про те, які будуть використовуватися критерії для того, щоб визначити, що заходи з мінімізації ризиків є успішними, наприклад, менше 2 повідомлень про вагітність за певний період Х; відсутність повідомлень про випадки печінкової недостатності; дослідження застосування лікарського засобу показало <5% вживання препарату не за призначенням и т.д.

V.1. ЗАХОДИ З МІНІМІЗАЦІЇ РИЗИКІВ ДЛЯ ПРОБЛЕМ БЕЗПЕКИ

Ефективність заходів з мінімізації ризиків

V.2. НЕЕФЕКТИВНІСТЬ ЗАХОДІВ З МІНІМІЗАЦІЇ РИЗИКІВ (ЯКЩО Є)

Слід надати перелік проблем безпеки та заходів з мінімізації ризиків, що вважаються неефективними

V.2.1 Аналіз неефективних заходів з мінімізації ризиків

Якщо заходи з мінімізації ризику проблеми безпеки вважаються неадекватними, слід провести аналіз основних причин чому вони є невдалими.

V.2.2   Переглянута позиція для мінімізації ризиків

Слід надати інформацію про нові запропоновані (або переглянуті) заходи з мінімізації ризиків проблем безпеки. Такі дані слід надати на основі аналізу того, чому заходи з мінімізації ризиків були недостатніми/неефективними.

V.3. ЗВЕДЕНА ТАБЛИЦЯ ЗАХОДІВ З МІНІМІЗАЦІЇ РИЗИКІВ

ЧАСТИНА VI: РЕЗЮМЕ ПЛАНУ УПРАВЛІННЯ РИЗИКАМИ ДЛЯ КОЖНОГО ЛІКАРСЬКОГО ЗАСОБУ

Необхідно скласти окрему частину VI плану управління ризиками для кожного лікарського засобу, що включено у план управління ризиками.

VI.1. ЕЛЕМЕНТИ ДЛЯ ЗВЕДЕНОЇ ТАБЛИЦІ

VI.1.1. Зведена таблиця проблем безпеки

Слід скопіювати таблицю з частини I: СVIII

VI.1.2. Таблиця поточних і запланованих досліджень в післяреєстраційному періоді плану з фармаконагляду

Скопіювати таблицю з III.5.1.

VI.1.3. Зведена таблиця планів проведення досліджень ефективності в післяреєстраційному періоді

Слід скопіювати таблицю з V.3 з частини IV

VI.1.4. Зведена таблиця заходів з мінімізації ризиків

Слід скопіювати таблицю з частини V: V.3

VI.2. ЕЛЕМЕНТИ РЕЗЮМЕ ДЛЯ ГРОМАДСЬКОСТІ

VI.2.1. Огляд епідеміології захворювання

Максимум 150 слів для кожного показання

Скорочена версія модуля II частини I плану управління ризиками, викладена непрофесійною/доступною для цільової популяції мовою.

VI.2.2. Резюме результатів лікування

Резюме користі лікування лікарським засобом має бути викладено непрофесійною/доступною мовою і воно не повинно рекламувати лікарський засіб. Текст не повинен перевищувати максимум 200 слів (до 300, якщо лікарський засіб має кілька показань). При складанні резюме слід враховувати наступне:

Короткий опис кожного ключового дослідження, включаючи загальну кількість учасників (рандомізацію, де це застосовано). Зрозумілою мовою поясніть, що таке первинна кінцева точка.

Якщо є декілька показань, то слід використовувати маркований перелік для розділення досліджень за показаннями. Якщо є декілька аналогічних досліджень для одного показання, в деяких випадках вони можуть бути описані разом.

Для кожного дослідження, слід описати результати первинної кінцевої точки безпосередньо після опису дослідження (або в тому ж абзаці, або в окремому абзаці, якщо необхідно). При зазначенні даних у відсотках в дужках слід вказати абсолютну кількість.

<Наприклад, середня тривалість життя пацієнтів в основному дослідженні, які застосовували лікарський засіб Х в дозі 475 мг разом з препаратами У і Z, збільшувалася від 19,5 місяців до 55,5 місяців у порівнянні з лікуванням 2 (36 місяців) і 17 місяців (57, 5 місяців) порівняно з лікуванням 3 (40,5 місяців).>

VI.2.3. Невідомі дані щодо ефективності лікування

Один короткий абзац для кожного показання: максимум 50 слів.

Коротке резюме щодо ефективності до всіх пацієнтів в цільовій популяції непрофесійною/доступною мовою. Повинна бути викладена непрофесійною/доступною мовою версія частини IV IV.1 плану управління ризиками. Слід дуже коротко описати всі субпопуляції цільової популяції, досвід застосування лікарського засобу в яких обмежений і, очікувані відмінності ефективності у цієї популяції, наприклад, за такими факторами, як вік, стать, раса, і порушення з боку організму. Якщо існують докази того, що ефективність або посилюється або зменшується (наприклад, інгібітори АПФ у афро-карибської популяції), це необхідно вказати.

<Наприклад, в головних і допоміжних дослідженнях брали участь в основному пацієнти європейського походження у віці від 52 до 86 років (більшість пацієнтів віком старше 65 років). Не існує доказів того, що результати будуть відрізнятися у пацієнтів іншої расової приналежності або у більш молодих пацієнтів, що не переносять високі дози хіміотерапії.>

VI.2.4. Резюме проблем безпеки

ВАЖЛИВІ ІДЕНТИФІКОВАНІ РИЗИКИ

ВАЖЛИВІ ПОТЕНЦІЙНІ РИЗИКИ

ВІДСУТНЯ ІНФОРМАЦІЇ

VI.2.5. Резюме заходів з мінімізації ризиків для кожної проблеми безпеки

Для всіх лікарських засобів є інструкції для їх медичного застосування, що містить інформацію про те як застосовувати лікарський засіб, про ризики та рекомендації щодо їх мінімізації. Запобіжні заходи, що містяться в цьому документі, відомі як рутинні заходи з мінімізації ризиків.

<Цей препарат не має додаткових заходів з мінімізації ризиків>

<Цей препарат має спеціальні умови та обмеження для його безпечного та ефективного використання (додаткові заходи з мінімізації ризику).

Додаткові заходи з мінімізації ризиків для наступних ризиків:

ПРОБЛЕМА БЕЗПЕКИ НЕПРОФЕСІЙНОЮ/ДОСТУПНОЮ МОВОЮ (МЕДИЧНИЙ ТЕРМІН)

VI.2.6. План післяреєстраційного розвитку (заплановані заходи у післяреєстраційному періоді)

З комбінованих зведених таблиць в частині III і частини IV

ПЕРЕЛІК ДОСЛІДЖЕНЬ В ПЛАНІ ПІСЛЯРЕЄСТРАЦІЙНОГО РОЗВИТКУ

ДОСЛІДЖЕННЯ, ЩО Є УМОВОЮ ОТРИМАННЯ РЕЄСТРАЦІЙНОГО ПОСВІДЧЕННЯ

<Жодне з вищезгаданих досліджень не є умовою отримання реєстраційного посвідчення>

<Дослідження (одне або декілька) є умовою отримання реєстраційного посвідчення>

У таблиці слід надати перелік всіх досліджень (включаючи спеціальні зобов’язання), що є умовою отримання реєстраційного посвідчення.

VI.2.7. Зведена таблиця змін до плану управління ризиками з часом

Основні зміни в плані управління ризиками протягом часу

ЧАСТИНА VII: ДОДАТКИ

Зміст

Додаток 1 — Інтерфейс з EudraVigilance (якщо застосовано)

Додаток 2 — Інструкції для медичного застосування, коротка характеристика на лікарський засіб, листок-вкладиш для пацієнта (якщо застосовано)

Додаток 3 — Статус реєстрації в світі

A3.1 статус реєстрації в Україні

A3.2 статус реєстрації в ЄС

А3.3 статус реєстрації в інших країнах

Додаток 4 — Синопсис програми поточних і завершених клінічних випробувань

Додаток 5 — Синопсис програми поточних і завершених фармакоепідеміологічних досліджень

Додаток 6 — Протоколи запланованих і поточних досліджень в категоріях 1-3 розділу до частини III плану управління ризиками «Зведена таблиця додаткових заходів з фармаконагляду»

Додаток 7 — Спеціальні заходи для подальшого збору (follow-up) інформації про побічні реакції

Додаток 8 — Протоколи запланованих і поточних досліджень, зазначених у частині IV плану управління ризиками

Додаток 9 — Нові доступні звіти, зазначені в частинах III і IV плану управління ризиками

Додаток 10 — Детальна інформація про пропоновані додаткові заходи з мінімізації ризиків (якщо застосовано)

Додаток 11 – Приклади макетів матеріалів для спеціалістів системи охорони здоров’я та пацієнтів (якщо застосовано)

Додаток 12 — Інші допоміжні дані (включаючи контрольний матеріал)

Додаток   1  —  Інтерфейс з EudraVigilance (якщо застосовано)

Доступно тільки в електронному вигляді.

Додаток 2  —  Інструкції для медичного застосування, коротка характеристика на лікарський засіб, листок-вкладиш для пацієнта (якщо застосовано)

Поточні діючі (або запропоновані, якщо ЛЗ не зареєстрований) інструкції для медичного застосування/короткій характеристиці на лікарський засіб і листки-вкладиші для кожного лікарського засобу, охопленого планом управління ризиками.

Якщо включені кілька версій, перерахованих вище документів, необхідно вказати, в яких країнах вони застосовуються. Крім того, потрібно докласти базову інструкцію для медичного застосування/коротку характеристику на лікарський засіб, якщо така є, з оглядом змін до неї в кожній країні, де зареєстровано лікарський засіб (подано заяву на реєстрацію).

Додаток 3 – Статус реєстрації в світі

Для кожного лікарського засобу, включеного до плану управління ризиками

A3.1 статус реєстрації в Україні

¹Введіть дату останніх змін стану реєстрації: наприклад, дату затвердження або дата призупинення дії реєстраційного посвідчення

A3.2. статус реєстрації в ЄС

¹Введіть дату останніх змін стану реєстрації: наприклад, дату затвердження або дата призупинення дії реєстраційного свідоцтва

A3.3. Статус реєстрації в інших країнах

Додаток 4   —   Синопсис   програми   поточних і завершених клінічних випробувань

Додаток 5   —   Синопсис програми поточних і завершених фармакоепідепідеміологічних досліджень

Додаток 6   —   Протоколи запланованих і поточних досліджень в категоріях 1–3 розділу до частини III плану управління ризиками «Зведена таблиця додаткових заходів з фармаконагляду»

Огляд включених протоколів

¹Проект = не затверджений не остаточна версія

Затверджено = затверджений регуляторним органом, відповідно

Остаточна версія = згода регуляторного органу не вимагається

Додаток 7 — Спеціальні форми для подальшого збору (follow-up) інформації про побічні реакції

Прикласти форми

Додаток 8 — Протоколи запланованих і поточних досліджень, зазначених у частині IV плану управління ризиками

¹Проект = не затверджений не остаточна версія

Затверджено = затверджений регуляторним органом, відповідно

Остаточна версія = згода регуляторного органу не вимагається

Додаток   9   —   Нові доступні дослідження, зазначені в частинах III   і   IV плану управління ризиками

Включити короткий опис дослідження. Для неінтервенційних досліджень використовувати формат для післяреєстраційних досліджень з безпеки.

Додаток 10   —   Детальна інформація про заплановані додаткові заходи з мінімізації ризиків (якщо застосовано)

Додаток 11   —   Приклади макетів матеріалів для фахівців охорони здоров’я та пацієнтів (якщо застосовано)

Приклади макетів матеріалів для спеціалістів системи охорони здоров’я та пацієнтів.

Додаток 12   —   Інші   допоміжні дані (включаючи референтні дані)

Індексування включених матеріалів.

Додаток 17

до Порядку здійснення фармаконагляду

Структура протоколу, заключного звіту та резюме післяреєстраційного дослідження з безпеки

Структура протоколу

1. Назва: інформативна назва, що містить загальновживаний термін дизайну дослідження, і досліджуваний лікарський засіб, діючу речовину або АТС код; і підзаголовок з ідентифікатором версії та датою останньої версії.

2. Власник реєстраційного посвідчення.

3. Відповідальні сторони включно з переліком усіх партнерських установ та відповідних баз дослідження.

4. Резюме: резюме протоколу дослідження, що містить наступні підрозділи:

4.1. Заголовок з підзаголовками, включаючи версію та дату протоколу, а також прізвище та назва організації головного автора.

4.2. Обґрунтування та історія питання.

4.3. Предмет дослідження та цілі.

4.4. Дизайн дослідження.

4.5. Досліджувана популяція.

4.6. Змінні.

4.7. Джерела даних.

4.8. Масштаб дослідження.

4.9. Аналіз даних.

4.10. Основні етапи.

5. Зміни та оновлення: будь-яка значна зміна та оновлення до протоколу дослідження після початку збору даних, включаючи обґрунтування кожної зміни або оновлення, дату кожної зміни та посилання на розділ протоколу, до якого було внесено зміну.

6. Основні етапи: таблиця із запланованими датами для наступних основних етапів:

6.1. Початок збору даних.

6.2. Завершення збору даних.

6.3. Звіт(и) про хід дослідження.

6.4. Проміжний звіт(и) результатів дослідження, якщо застосовно.

6.5. Заключний звіт за результатами дослідження.

7. Обґрунтування та історія питання: короткий опис загроз(и) безпеці, профілю безпеки або заходів з управління ризиками, які зумовили вимогу дослідження у якості зобов’язання.

8. Предмет та цілі дослідження у відповідності з рішенням компетентного органу, що призначив дослідження у якості зобов’язання.

9. Методи дослідження: опис методів дослідження, включаючи:

9.1. Дизайн дослідження.

9.2. Параметри дослідження: досліджувана популяція щодо осіб, місця, періоду часу та критеріїв відбору, включаючи обґрунтування будь-яких критеріїв включення та виключення до вибірки та їх вплив на кількість осіб, доступних для аналізу. Якщо проводиться відбір з визначеної популяції, має бути наданий опис визначеної популяції та детальний опис методики формування вибірки. Якщо дизайн дослідження — систематичний огляд або мета-аналіз, повинні бути надані пояснення критеріїв вибору та правомірності досліджень.

9.3. Змінні.

9.4. Джерела даних: стратегії та джерела даних для визначення експозиції, результатів та всіх інших змінних, пов’язаних з цілями дослідження. Якщо дослідження буде використовувати існуюче джерело даних, таке як електрона медична документація, слід зазначити будь-яку інформацію щодо валідності записів та кодування даних. У випадку систематичного огляду або мета-аналізу слід описати стратегію та процедури пошуку, а також будь-які методи для підтвердження даних, отриманих від дослідників.

9.5. Масштаб дослідження: будь-який запланований масштаб дослідження, точність оцінок дослідження та будь-який підрахунок розміру вибірки, який як мінімум здатен виявити попередньо визначений ризик з попередньо заданою статистичною точністю.

9.6. Управління даними.

9.7. Аналіз даних.

9.8. Контроль якості.

9.9. Обмеження методів дослідження.

10. Захист досліджуваних: заходи з безпеки з метою дотримання національних вимог щодо гарантування захисту прав учасників неінтервенційних післяреєстраційних досліджень безпеки.

11. Обробка та звітування про побічні явища/ побічні реакції та інші медично важливі явища під час проведення дослідження.

12. Плани щодо розповсюдження та комунікації результатів дослідження.

13. Посилання.

Структура резюме заключного звіту

1. Заголовок та підзаголовки, включаючи дату резюме та прізвище і місце роботи головного автора.

2. Ключові слова (не більше п’яти ключових слів, що дають основну характеристику дослідження).

3. Обґрунтування та історія питання.

4. Предмет дослідження та цілі.

5. Дизайн дослідження.

6. Параметри дослідження.

7. Суб’єкти та масштаб дослідження, включаючи вибулих учасників.

8. Змінні та джерела даних.

9. Результати.

10. Обговорення (включаючи, якщо можливо, оцінку впливу результатів дослідження на співвідношення ризик-користь препарату).

11. Власник реєстраційного посвідчення.

12. Прізвища та місця роботи основних дослідників.

Структура заключного звіту

1. Назва: назва, що містить загальновживаний термін дизайну дослідження; підзаголовки з датою заключного звіту, прізвищем та місцем роботи головного автора.

2. Резюме: окреме стисле резюме у форматі, представлене розділі 2 цього додатку.

3. Власник реєстраційного посвідчення: назва та адреса власника реєстраційного посвідчення.

4. Дослідники: прізвища, посади, вчені ступені, адреси та місця роботи усіх основних дослідників і співдослідників, перелік усіх партнерських установ та відповідних дослідницьких баз.

5. Основні етапи: заплановані та фактичні дати для наступних основних етапів:

5.1. Початок збору даних (запланована і фактична дати).

5.2. Завершення збору даних (запланована і фактична дати).

5.3. Звіт(и) про хід дослідження.

5.4. Проміжний звіт(и) результатів дослідження, якщо необхідно.

5.5. Заключний звіт про результати дослідження.

5.6. Будь-які інші важливі етапи, що стосуються дослідження, включаючи дату реєстрації протоколу у електронному реєстрі досліджень.

6. Обґрунтування та історія питання: опис проблем безпеки, що призвели до ініціювання дослідження, та критичний аналіз важливих опублікованих та неопублікованих відповідних даних і відсутньої інформації, яку дослідження призначене заповнити.

7. Предмет дослідження та цілі: предмет та цілі дослідження, включаючи будь-які попередньо висунуті гіпотези, як зазначено у протоколі дослідження.

8. Зміни та оновлення до протоколу: перелік будь-яких значних змін та оновлень до початкового протоколу дослідження після початку збору даних, включаючи обґрунтування кожної зміни або оновлення.

9. Методи дослідження:

9.1. Дизайн дослідження: основні елементи дизайну дослідження та обґрунтування його вибору.

9.2. Параметри дослідження: місце проведення та відповідні дати дослідження, включаючи періоди набору пацієнтів, спостереження та збору даних. У випадку, якщо за дизайном дослідження є систематичним оглядом або мета-аналізом, характеристики дослідження використовуються як критерії відбору, з обґрунтуванням.

9.3. Суб’єкти дослідження: будь-яка первинна популяція та критерії відбору суб’єктів у дослідження. Необхідно надати джерела та методи відбору учасників, включаючи, якщо необхідно, методи підтвердження випадку, а також кількість та причини вибулих учасників дослідження.

9.4. Змінні: усі результати, експозиції, прогностичні параметри, потенційні систематичні помилки та модифікатори ефекту, включаючи робочі визначення та діагностичні критерії, якщо вони застосовуються.

9.5. Джерела даних та вимірювання: для кожної змінної, що представляє інтерес, джерела даних та детальний опис методів оцінки та вимірювання. Якщо дослідження використовує існуюче джерело даних, таке як електронна медична документація, слід повідомляти будь-яку інформацію щодо достовірності записів та кодування даних. У випадку систематичного огляду або мета-аналізу потрібно надати опис усіх інформаційних джерел, стратегії пошуку, методів відбору досліджень, методів добування даних та будь-яких процесів для отримання або підтвердження даних від дослідників.

9.6. Систематичні помилки.

9.7. Масштаб дослідження: масштаб дослідження, обґрунтування будь-якого підрахунку розміру вибірки та будь-якого методу досягнення запланованого розміру дослідження.

9.8. Перетворення даних: перетворення, підрахунок або оперування даними, включаючи, яким чином оброблялись кількісні дані при аналізі, яке групування було вибрано та чому.

9.9. Статистичні методи: опис:

основних підсумкових показників;

статистичних методів, що застосовувалися;

будь-яких методів, що використовувалися для вивчення підгруп та взаємодій;

яким чином вирішувалась проблема відсутніх даних;

будь-яких аналізів чутливості;

будь-яких змін до плану аналізу даних, включеного до протоколу дослідження з обґрунтуванням змін.

9.10. Контроль якості: механізми гарантії якості та цілісності даних.

10. Результати: складається з наступних підрозділів:

10.1. Учасники: кількість суб’єктів на кожному етапі дослідження; у випадку систематичного огляду або мета-аналізу — кількість відібраних досліджень, оцінених на придатність та включених у дослідження, із зазначенням причин виключення на кожному етапі.

10.2. Описові дані: характеристика учасників дослідження, інформація щодо експозиції та потенційних систематичних помилок та кількість учасників з відсутніми даними. У випадку систематичного огляду або мета-аналізу, характеристика кожного дослідження, з якого були взяті дані.

10.3. Дані про результати: кількість учасників по категоріях основних результатів.

10.4. Основні результати: нескореговані та, якщо необхідно, скореговані показники та їх точність. Якщо доцільно, потрібно розрахункові показники відносного ризику трансформувати в абсолютний ризик за значимий період часу.

10.5. Інші розрахунки.

10.6. Побічні явища та побічні реакції.

11. Обговорення:

11.1. Основні результати: основні результати з посиланням на цілі дослідження, попереднє дослідження на підтримку та на противагу результатам завершеного післяреєстраційного дослідження безпеки та, у відповідних випадках, вплив результатів на співвідношення ризик-користь лікарського засобу.

11.2. Обмеження: обмеження дослідження, враховуючи обставини, які могли вплинути на якість або цілісність даних, обмеження підходу і методів дослідження, джерела потенційних систематичних помилок та неточностей і оцінка явищ. Необхідно описати тенденцію та масштаб потенційних систематичних помилок.

11.3. Інтерпретація: інтерпретація результатів з урахуванням цілей, обмежень, складності аналізу, результатів подібних досліджень та інших відповідних доказів.

11.4. Узагальнення.

12. Посилання.

АНАЛІЗ РЕГУЛЯТОРНОГО ВПЛИВУ
до проекту наказу Міністерства охорони здоров’я України « Про внесення змін до деяких наказів Міністерства охорони здоров’я України»

1. Визначення та аналіз проблем, які передбачається розв’язати шляхом державного регулювання

Чинний на сьогодні Порядок здійснення нагляду за побічними реакціями лікарських засобів, дозволених до медичного застосування, не у повною мірою відповідає європейським стандартам та рекомендаціям ВООЗ щодо здійснення фармаконагляду.

Потребує також вдосконалення термінологія, що використовується при здійсненні фармаконагляду в Україні. Потребує врегулювання питання вимог законодавства до учасників процесу фармаконагляду, оскільки в Україні та у Європейському Союзі вони суттєво відрізняються. Так, в Україні вимоги до здійснення фармаконагляду є надто високими до медичних спеціалістів і значно меншою мірою — до заявників. Тоді як у країнах Європейського Союзу навпаки — основна відповідальність за здійснення фармаконагляду покладена на заявників.

На сьогодні нез’ясованим залишається питання стану систем фармаконагляду у заявників у контексті оцінки можливості виконання ними зобов’язань щодо функціонування цієї системи та забезпечення безпеки лікарських засобів, зареєстрованих в Україні. Тому існує необхідність затвердити структуру та вимоги для заповнення майстер-файлу системи фармаконагляду, а також критеріїв та підходів до проведення інспекцій системи фармаконагляду у заявників.

Потребує змін формат карти-повідомлення про побічні реакції лікарських засобів відповідно до світових вимог та підходів до отримання та обміну інформацією з питань безпеки лікарських засобів. При цьому не повинні обмежуватися можливості заявника щодо надання та обміну інформацією між ним та уповноваженим органом.

Сучасний проактивний підхід до здійснення фармаконагляду зумовлює необхідність змінити формат вже відомого документа — регулярно оновлюваного звіту з безпеки лікарського засобу, розробити структуру такого документа, як план управління ризиками, а також їх затвердити.

Потрібно змінити підхід до оцінки в Україні ролі документів, що генеруються в результаті здійснення фармаконагляду, а також вимоги до їх надання і періодичності. Слід розробити критерії утворення та перегляду Переліку надання регулярно оновлюваних звітів з безпеки лікарських засобів за міжнародною непатентованою назвою.

Станом на сьогодні в Україні відсутні вимоги законодавства до проведення неінтервенційних післяреєстраційних досліджень з безпеки лікарських засобів.

Здійснення нагляду за безпекою ліків в Україні врегульоване багатьма законодавчими актами, що є свідченням надмірної регуляції цього процесу. У свою чергу, це суттєво зменшує ймовірність виконання таких актів, прихильність медичної спільноти до здійснення фармаконагляду, сприяє нераціональному використанню ресурсів, що у кінцевому результаті зменшує результативність фармаконагляду.

2. Цілі і завдання прийняття акта

Проект наказу розроблено з метою оптимізації нагляду за безпекою і ефективністю лікарських засобів в Україні та убезпечення їх подальшого застосування.

Завданням цього проекту наказу є затвердження Порядку здійснення фармаконагляду. В результаті цього з’являється можливість вирішити виявлені проблеми, ліквідувати прогалини законодавчого та процесного характеру і в кінцевому результаті збільшити результативність фармаконагляду.

3. Альтернативні способи досягнення мети

На думку розробників проекту наказу, станом на сьогодні відсутні альтернативні способи досягнення мети. Збереження ж чинного регулювання не вирішує виявлених проблем, не ліквідує наявні прогалини та не сприяє розвитку системи фармаконагляду України. Тому затвердження Порядку здійснення фармаконагляду, що відповідає новим європейським підходам, не потребує пошуку інших альтернативних способів вирішення зазначених вище проблем.

4. Механізм і заходи, які забезпечують розв’язання проблеми

Проектом наказу передбачається у заголовку та тексті наказу Міністерства охорони здоров’я України від 27 грудня 2006 року № 898 «Про затвердження Порядку здійснення нагляду за побічними реакціями лікарських засобів, дозволених до медичного застосування», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29 січня 2007 року за № 73/13340, а також у заголовку та тексті Порядку здійснення нагляду за побічними реакціями лікарських засобів, дозволених до медичного застосування, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я України від 27 грудня 2006 року № 898, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29 січня 2007 року, слова «Порядок здійснення нагляду за побічними реакціями лікарських засобів, дозволених до медичного застосування» у всіх відмінках замінити словами «Порядок здійснення фармаконагляду» та внести зміни до Порядку здійснення фармаконагляду, виклавши його у новій редакції.

5. Обґрунтування можливостей досягнення визначених цілей у разі прийняття регуляторного акта

Прийняття проекту акта забезпечить високу вірогідність досягнення поставлених цілей.

6. Очікувані результати

7. Обґрунтування строку дії регуляторного акта

Термін дії проекту акта не обмежено (безтерміновий).

8. Прогнозні значення показників результативності

Прогнозні значення показників регуляторного акта наступні:

– розмір надходження до державного та місцевих бюджетів цільових фондів — реалізація акта не передбачає додаткових надходжень до державного та місцевих бюджетів та втрат;

– кількість суб’єктів господарювання, та/або фізичних осіб, на які поширюватиметься дія акта, — дія акта поширюватиметься на усіх суб’єктів господарювання;

– розмір коштів, що витрачатимуться суб’єктами господарювання та/або фізичними особами, пов’язаними з виконанням вимог акта, — запропонований акт не вимагає від суб’єктів господарювання додаткових витрат;

– час, що витрачатиметься суб’єктами господарювання та/або фізичними особами, пов’язаними з виконанням вимог акта, — не зміниться з прийняттям акта;

– рівень поінформованості суб’єктів господарювання та/або фізичних осіб оцінюється як середній, оскільки запропоновані зміни розміщені на офіційному веб-сайті Міністерства охорони здоров’я України (http://moz.gov.ua).

9. Заходи, з допомогою яких буде здійснюватися відстеження результативності регуляторного акта

Базове відстеження результативності зазначеного регуляторного акта здійснюється до початку набрання ним чинності. Повторне відстеження планується здійснити через рік після набрання чинності регуляторним актом, за результатами якого можливо здійснити порівняння показників базового та повторного відстеження. Відстеження результативності акта буде проводитись шляхом аналізу статистичних даних щодо результатів нагляду за безпекою лікарських засобів.

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!