За вітчизняного виробника замовимо слово

За словами спікерів, у Міністерстві охорони здоров’я України сьогодні активніше почали говорити про те, що з цим лихом необхідно щось робити. Минулого місяця, наприклад, у МОЗ України відбулося перше розширене засідання робочої групи з референтного ціноутворення на лікарські засоби під головуванням Романа Ілика, заступника міністра охорони здоров’я. У заході взяли участь представники профільного міністерства, Державного експертного центру МОЗ України, професійних асоціацій. Учасники засідання обговорили проект постанови КМУ «Про референтне ціноутворення на лікарські засоби», оприлюднений для громадського обговорення на сайті МОЗ України 26 травня 2016 р.

«Та чи можуть бути ліки якісними і водночас доступними? Навряд чи, подумає кожен, кому доводилося переступати поріг лікарні чи аптеки. Ці заклади не зможуть, як би вони не намагалися, стати союзниками «худим гаманцям», і пацієнти на власних «болячках» пересвідчилися: дешево лікуватися — даремно лікуватися. Питання полягає насамперед у наявності здорової конкуренції на ринку виробництва, реєстрації й закупівлі лікарських засобів, на що лікувальні установи впливу не мають. Отут і «зарито собаку», — підкреслює І. Найда.

Саме тому представники вітчизняної компанії «Юрія-Фарм» беруть на себе сміливість стверджувати, що необхідною умовою для зниження цін на лікарські засоби до прийнятного рівня є збільшення кількості компаній — виробників генериків (непатентований лікарський препарат, що є відтворенням оригінального препарату, на який закінчився термін патентного за­хисту, може відрізнятися від оригінального препарату за складом допоміжних речовин)!

Головне, на їх думку, щоб хімією у «тонкій» аптечній справі, де одиницями виміру в усі часи — в усі віки прийнято було вважати тільки цінність діючої речовини, а не купюри, займалися виключно володарі колбочок і реактивів. А ще дуже важливо, щоб у фармацевтично-аптечній справі нарешті перемогла державницька позиція, а не вузько-особистісний протекційний інтерес.

На сьогодні вкрай загрозливим для України є поширення складних форм туберкульозу, що визнано Радою національної безпеки та оборони України загрозою для національної безпеки.

А. Криворучко на прикладі одного лише патенту № 35554 доводить, що українцям, хворим на пневмонію чи туберкульоз, можна-таки уникнути перегонів ціноутворення. Питання стосується антибіотиків четвертого покоління з діючою речовиною моксифлоксацину гідрохлорид.

«В усьому цивілізованому світі прийнято авторські розробки захищати відповідними патентами, — розповідає Андрій Іванович. — Право інтелектуальної власності на винаходи закріп­лено у законодавствах багатьох країн. Так роб­лять у Німеччині, Великобританії, Франції, США… Так роблять і в Польщі, Чехії, Угорщині — всюди, й в Україні в тому числі. Природно, що крупні гравці фармацевтичного ринку практикують захищати власні розробки патентами не тільки у материнських країнах, а й у країнах, чиї ринки входять до сфери їх інтересів. Разом з тим, що є суттєвим, кожен патент має термін початку і завершення своєї дії. Як правило, після завершення дії патенту для тієї чи іншої фармацевтичної компанії може настати час, коли під іншою назвою виробляють аналогічні за дією препарати. Скажімо, вітчизняний — український… Науково обґрунтований, що нічим не поступається лікувальним ефектом, але дешевший в рази… Для прикладу візьмемо препарат Ліпримар^® (аторвастатин) виробництва компанії «Pfizer». У нашій країні препарати, розроблені на основі аторвастатину, мають ­назву, наприклад, Аторвакор^® виробництва компанії «Фармак» та Аторис виробництва словенської компанії «KRKA» та ін.».

Спікер додав, що після закінчення терміну дії патенту у всіх виробників є теоретична можливість реєструвати препарат з такою діючою речовиною під власною торговою маркою — брендований генерик (Аторвакор^®, Аторис, і т.д.), або за міжнародною непатентованою назвою, наприклад, аторвастатин Пфайзер. За його словами, щодо цього є вражаюча інформація! Згідно з даними, опублікованими у журналі «Теорія і практика інтелектуальної власності», за доповіддю Єврокомісії, в період 2000–2007 рр. вихід на ринки багатьох генериків був навмисно затриманий на 7 і більше місяців, що коштувало Європі 3 млрд євро!

«Але для того, щоб такі генерики перетворилися із класних наукових розробок у пігулки чи розчини, вітчизняним компаніям необхідно не тільки бути сильнішими за своїх конкурентів цінними науковими винаходами, а й мати законну підтримку з боку тих, хто за посадовими обов’язками повинен дбати про здешевлення, а не здорожчання лікарських засобів для власного народу, хто повинен дбати про розвиток виробництва у своїй країни», — продов­жив А. Криворучко.

«Не подумайте лишень, що ми закликаємо наших державних високопосадовців до штучного згортання в Україні конкуренції між фармацевтичними компаніями на користь виключно вітчизняних, — додав І. Найда. — Здорова конкуренція, навпаки, повинна допомагати справі».

Завтра, під час прес-конференції на тему «Якісні та доступні ліки від вітчизняного виробника. Чи переможе здоровий глузд і державницька позиція?» в національному інформаційному агентстві «Укрінформ» (зал № 1, 11:00) на прикладі лише одного патенту представники компанії «Юрія-Фарм» хочуть продемонструвати представникам влади, як часто-густо не в інтересах українського пацієнта діють ті державні інституції, що мали би це робити щодня і щогодини.

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!