Главная RSS Контакты
Издательство МОРИОН Компендиум OnLine Украинский Медицинский Часопис Фармэнциклопедия Геоаптека

Фармбюджет та держбюджет: точки перетину та перспективи розвитку

[ #1058 (37) 26.09.2016 ]
Як ми вже повідомляли нашим читачам, 7 вересня 2016 р. у конференц-залі готелю «Русь» (Київ) відбулася ювілейна 10-та Спеціалізована конференція-практикум «Фармбюджет–2017». Організаторами заходу виступили компанії «МОРІОН», «Proxima Research», «Тімсофт», «УкрКом­Експо». Партнерську підтримку надали Асоціація міжнародних фармацевтичних виробників «AIPM Ukraine», Європейська Бізнес Асоціація (Еuropean Business Association — EBA), Асоціація «Оператори ринку медичних виробів», юридичний спонсор — компанія «ОМП», генеральний інформаційний партнер — «Щотижневик АПТЕКА». Перший розділ конференції традиційно було присвячено прогнозу щодо розвитку різних сегментів українського фармацевтичного ринку, зокрема госпітального.

Модераторами конференції виступили Ігор Крячок, директор компанії «МОРІОН», та Сергій Орлик, експерт фармацевтичного ринку.

Фармбюджет та держбюджет: точки перетину та перспективи розвиткуДругу половину першого розділу «And again about reforms…», присвячену фокус-сесії «Фармбюджет та Держбюджет–2017», розпочав Гурген Карапетян, директор компанії «БаДМ-Б», який в ході своєї доповіді «Госпітальний ринок України» розповів про позитивний досвід компанії щодо участі у закупівлі лікарських засобів за бюджетні кошти. Говорячи про державні закупівлі лікарських засобів, важливо розуміти джерела фінансування госпітального ринку України. Варто пам’ятати, що госпітальний сегмент здебільшого фінансується за рахунок пацієнта, саме з його кишені покривається близько 83–88% потреби у лікарських засобах. Ще близько 7–10% потреби у лікарських засобах забезпечується за рахунок державних бюджетів усіх рівнів, частка бюджетного фінансування лікувально-профілактичних закладів (ЛПЗ) становить 5–7% потреби.

Обсяг госпітального ринку у доларовому вираженні значно скоротився порівняно з 2014 р. У цілому бюджет системи охорони здоров’я України оцінюється на рівні до 4% ВВП та розподіляється недостатньо прозоро. При цьому на закупівлю лікарських засобів щорічно виділяється 6,5–7,5 млрд грн., з яких 2,5–3,5 млрд грн. витрачається через централізовані (програмні) закупівлі — МОЗ та міжнародні організації, та ще близько 3 млрд грн. — через регіональні тендери. Близько 1 млрд грн. витрачається на закупівлі без обов’язкового проведення процедур. Розподіл фінансування ведеться нерівномірно як в розрізі ЛПЗ однієї області, так і між областями. Значна частина фінансування виділяється з місцевих бюджетів.

Може скластися хибне уявлення, що конкуренція на госпітальному ринку менш виражена порівняно із роздрібним сегментом, але це не так. Так, наразі кількість виробників/постачальників на ринку збільшується. Є підстави очікувати на масовий приплив на госпітальний ринок лікарських засобів з реєстрацією в країнах — членах PIC/S. Кількість препаратів всередині групи лікарських засобів збільшується в геометричній прогресії, при цьому основна маса виробників ­зосереджують свої зусилля (виробництво, промоція) в одних і тих самих «популярних» фармако-терапевтичних групах. Прикметною відмінністю госпітального сегменту українського фармацевтичного ринку від роздрібного є переважання віт­чизняних лікарських засобів як у натуральному, так і в грошовому вираженні. З урахуванням вищезазначеного логічно, що одним з основних очікувань та вимог ринку є зниження вартості упаковки. При цьому варто мати на увазі, що участь виробників лікарських засобів у прямих продажах обмежена.

Г. Карапетян відмітив, що із залученням міжнародних організацій до процесу закупівель лікарських засобів конкуренція зросла, що призвело до часткового зниження цін в конкурентних сегментах. При цьому очікування щодо участі нерезидентів у закупівлях міжнародними організаціями не виправдалися. У свою чергу, законодавча база (особливості роботи МОЗ, Державної фіскальної служби, митних органів) не дозволяє використовувати механізм поставок без ПДВ для резидентів. На жаль, незважаючи на певний прогрес у сфері централізованих закупівель, формування номенклатури при цьому здійснюється, як і раніше, без урахування протоколів лікування, формулярної системи. Така ситуація має місце як у централізованих закупівлях, так і в регіональних, що, в свою чергу, призводить до закупівлі економічно неефективних лікарських засобів.

Якщо ж говорити про регіональні закупівлі, то тут основна конкуренція зосереджена у великих ЛПЗ зі значним фінансуванням. У цьому сегменті також відмічається збільшення кількості учасників ринку, але їх все ще недостатньо для створення однорідного конкурентного середовища. На думку Г. Карапетяна, впровадження електронної системи закупівель дозволить залучити нових учасників ринку, однак цей інтерес може бути короткочасним.

Які ж основні гравці на ринку державних закупівель лікарських засобів? До прямих учасників цього ринку належать асортиментні, нішеві дистриб’ютори, виробники й їх афілійовані юридичні особи та ситуативні учасники (наприклад роздрібні продавці). Також на госпітальному ринку присутні так звані непрямі учасники — особи та організації, що так чи інакше беруть участь у процесі державних закупівель лікарських засобів, серед них — законодавча і виконавча влада, медичні адміністратори, лікарі стаціонару, зовнішні служби виробників, пацієнти, громадські та благодійні організації.

Для чого призначена система державних закупівель лікарських засобів? Перш за все, це забезпечення максимально високої якості життя населення при мінімальних витратах, у тому числі за рахунок економії на ефекті масштабу. По-друге, це контроль якісних та кількісних показників продукції, що закуповується. По-третє, забезпечення публічності, прозорості закупівель та протидія корупції. Чи вдалося досягти всіх перелічених ефектів за рахунок впровадження системи закупівель ProZorro, на це питання спробував відповісти доповідач, опираючись на власний досвід участі у державних закупівлях через систему ProZorro.

ProZorro не є ключовим фактором в системі державних закупівель, це лише інструмент обміну інформацією. До основних переваг ProZorro порівняно з торгами офлайн слід віднести публічність («всі бачать все»), доступність та швидкість реакції ринку (швидкість проведення закупівлі не змінилася або зросла). Що ж стосується недоліків, то вони багато в чому пов’язані з існуючою законодавчою базою. Так, потребує вирішення проблема фактичної безкарності замовників і учасників торгів у разі виявлення ознак, що свідчать про змову та/або корупцію. Крім того, існує потреба в додаткових компетенціях з боку замовників і учасників торгів. Викликає занепокоєння можливість маніпуляцій з предметом закупівлі, лотуванням, вимогами до учасників, фінансуванням, швидкістю проведення закупівлі (актуально для торгів до 200 тис. грн.). Також існує можливість прийняття рішення про закупівлю на підставі критеріїв, які не є обов’язковими вимогами законодавства.

Доповідач оцінив короткострокові наслідки впровадження системи електронних закупівель ProZorro. Впровадження системи закупівель ProZorro сприяло переважному проведенню торгів до 1 серпня 2016 р., у зв’язку з чим змістився пік продажів у госпітальному сегменті з грудня на жовтень–листопад 2016 р. Також це сприяло підвищенню рівня конкуренції в закупівлях до 200 тис. грн. Очікується, що аналогічна тенденція буде спостерігатися після 1 серпня і в закупівлях більше 200 тис. грн., що стане можливо в тому числі за рахунок участі роздрібних постачальників та виробників. Відбулося тимчасове зниження ціни на основні групи лікарських засобів у госпітальному каналі. Г. Карапетян зазначив, що у перспективі очікується випадіння з ринку дрібних/локальних учасників. У свою чергу, диференційований вибір учасника при полотній системі оцінки може призвести до повернення підходу предмет закупівлі — лот. Також доповідач відмітив збільшення кількості помилок при проведенні торгів на першому етапі впровадження системи та спроби ЛПЗ до відходу від торгів, що при жорсткому адміністративному і громадському контролі складно, але все ж можливо.

Г. Карапетян запропонував шляхи підвищення ефективності державних закупівель лікарських засобів, серед яких користування при формуванні потреби в лікарських засобах державними формулярами, локальними формулярами та протоколами лікування, введення відповідальності і контролю за використанням формулярної і протокольної систем. Таким чином, державні та локальні програми закупівель мають керуватися формулярами і протоколами лікування. Також, на думку доповідача, позитивно позначиться на процесі проведення державних закупівель ослаблення законодавчого пресингу при виконанні договору, у тому числі лібералізація основ­них умов договору, а також введення критеріїв якості виконання договорів на базі системи ProZorro з подальшим впровадженням показника якості при оцінці пропозицій. Г. Карапетян запропонував з метою підвищення якості процесу державних закупівель скасувати процес декларації/реєстрації цін в МОЗ як неефективний, надлишковий механізм, або переформатувати із створенням більш динамічного інструменту, який буде ґрунтуватися на базі даних митної, фіскальної служби та Національного банку.

Фармбюджет та держбюджет: точки перетину та перспективи розвиткуТему закупівель лікарських засобів за бюджетні кошти продов­жив Зафар Юлдашев, координатор проекту Програми розвитку Організації Об’єднаних Націй (ПРООН), який повідомив про основні принципи та особливості роботи міжнародних організацій у цій сфері. Так, ПРООН працює в 170 країнах і територіях. Організація зосереджує свою увагу на наданні допомоги країнам у трьох основних сферах: сталий розвиток, демократичне врядування та побудова миру, а також стійкість до змін клімату та природних катастроф. 27 жовтня 2015 р. ПРООН та МОЗ підписали угоду щодо надання послуг з підтримки закупівель на суму, еквівалентну 27 млн дол. США в рамках 7 програм: тест-системи для діагностики ВІЛ-інфекції, засоби з обслуговування та моніторингу антиретровірусної терапії ВІЛ-інфекції, визначення стійкості вірусу, організація референтних досліджень; ліки та продукти харчування для дітей із орфанними захворюваннями; ліки від туберкульозу; тести, витратні матеріали для діагностики туберкульозу; лікарські засоби для дітей з гемофілією А та В або хворобою Віллебранда; лікарські засоби для дітей з хронічним гепатитом; ліки для хворих на вірусний гепатит B і C.

17 грудня 2015 р. МОЗ і ПРООН підписали угоду II щодо надання послуг з підтримки закупівель на суму, еквівалентну 11 млн дол. для централізованої закупівлі імунологічних препаратів для імунізації населення. Загалом було укладено дві угоди на суму, еквівалентну 39 млн дол.

Основною метою співпраці МОЗ з ПРООН було забезпечення економічно ефективної, прозорої та своєчасної закупівлі лікарських засобів та іншої фармпродукції та їх доставки пацієнтам з урахуванням необхідності нівелювання недоліків попередніх закупівель. Другим напрямком співробітництва ПРООН з МОЗ є передача знань та методична допомога MOЗ з метою забезпечення прозорості та ефективності витрат у процесі закупівель, підтримки реформ та в кінцевому підсумку створення нового національного органу із закупівель.

Переваги для фармацевтичних підприємств, які надає участь у закупівлях, організованих міжнародними організаціями, це, перш за все, абсолютно прозорий міжнародний тендерний процес, участь у якому дозволяє локальним фармацевтичним компаніям отримати досвід такої роботи і вийти на інші міжнародні закупівлі. Крім того, в рамках міжнародних закупівель вітається проведення попередньої прекваліфікації ВООЗ, що може допомогти виграти тендер. Це також створює додаткові умови для виходу локальних компаній на міжнародний ринок.

Доповідач представив інфографіку щодо процесу закупівель. Наразі підписано контракти на 32 млн дол. з 39 млн дол., виділених на закупівлі через ПРООН. Доставка продукції здійснена на рівні 94%. З. Юлдашев нагадав, що в квітні, коли тільки почався процес поставок, були деякі проблеми з оподаткуванням та розмитненням продукції, але попри це зараз вдалося досягти значного прогресу щодо поставок закуп­леної продукції.

У рамках своєї роботи ПРООН намагається закуповувати необхідні ліки належної якості за найнижчою ціною. Доповідач розповів про весь цикл поставок, починаючи з формування необхідної номенклатури і закінчуючи аналізом здійснених поставок.

Перед оголошенням тендеру проводяться велика робота з розробки технічного завдання та/або специфікації, її розгляд експертами та виявлення потенційних проблем (обмеження щодо конкуренції, вимог, критеріїв оцінки і т.д.). Також на цьому етапі виявляють потенційних учасників тендеру в рамках дослідження ринку. Якість продукції визначається на основі загальноприйнятих стандартів якості, таких як належна виробнича та дистриб’юторська практика (Good Manufacturing Practice — GMP, Good Distribution Practice —GDP), прекваліфікація ВООЗ, CE/ISO та ін.

Фармбюджет та держбюджет: точки перетину та перспективи розвитку

ПРООН застосовує наступні підходи для проведення закупівель: мікрозакупівлі, запрошення для надання комерційних розцінок, міжнародні тендери, запрошення до участі в тендерах щодо послуг, вираження зацікавленості, запит інформації, безпосереднє укладання контракту (наприклад у разі монополії та ін.). ПРООН веде активну роз’яснювальну роботу серед потенційних учасників тендерів. Так, минулого року була проведена конференція на тему «Як робити бізнес з ООН?». Невдовзі планується організація ще однієї такої конференції, тож слідкуйте за оголошеннями. Також перед кожним великим тендером проводяться конференції, що передують торгам, в рамках яких висвітлюються основні вимоги ПРООН, що висуваються під час проведення тендерів. Такі конференції покликані підвищити прозорість та зрозумілість умов участі в закупівлях, кінцевою метою чого є підвищення конкуренції в рамках торгів. Крім того, ПРООН завжди публікує результати торгів для забезпечення прозорості.

Після оголошення торгів призначається спеціальний оціночний комітет, який складається з 2–5 осіб залежно від складності тендеру, що проводиться. Цей комітет формує свої рекомендації щодо пропозицій тендеру. Паралельно формується інша команда, яка розглядає процес проведення тендеру, що проходить в 3 етапи:

  • адміністративний — перевіряється подана документація, її комплектність. У разі відсутності необхідних документів компанія дискваліфікується щодо участі в наступних етапах тендеру;
  • технічний — проводиться оцінка технічних параметрів продукції, що заявлена до участі у тендері;
  • фінансовий — визначається найдешевша пропозиція, яка, як було визначено на поперед­ньому етапі, відповідає технічним вимогам до продукції, що закуповується.

Існує три види комітетів, що розглядають тендери. Вони поділяються залежно від обсягу закупівлі, що планується. Так, при закупівлях на суму до 50 тис. дол. тендер розглядає локальний комітет, що знаходиться у країні проведення, при закупівлі до 2 млн дол. — регіональний комітет, при закупівлі на суму більше 2 млн дол. — тендер розглядає комітет, що працює у штаб-квартирі організації в Нью-Йорку. Для забезпечення прозорості закупівель вся інформація щодо їх проведення публікується на офіційних сайтах ПРООН.

Доповідач розповів про основну документацію, яку необхідно надати для участі у тендері, а також назвав види контрактів, які зазвичай укладає ПРООН. З. Юлдашев звернув увагу присутніх, що оплата може проводитися у будь-якій валюті, перевага зазвичай надається долару та гривні. Він, зі свого боку, рекомендує проводити розрахунки у доларах, що дозволяє уникнути проблем, пов’язаних із нестабільністю курсу національної валюти. Оплата здійснюється протягом 30 днів, при цьому можливий 20% аванс.

Підбиваючи підсумки, доповідач відмітив, що закупівлі через ПРООН забезпечують прозорість та чесність процесу, а також належну якість продукції. ПРООН гарантує справедливу конкуренцію і справедливий доступ на український ринок. Якщо ж в ході закупівель у постачальників виникають якісь питання чи проблеми, він закликав звертатися до ПРООН. Організація розглядає всі звернення щодо прозорості та чесності проведення закупівель.

Фармбюджет та держбюджет: точки перетину та перспективи розвиткуДетальніше про функціонування системи закупівель ProZorro та можливості, які вона відкриває перед фармбізнесом, поінформував Олександр Стародубцев, директор департаменту регулювання державних закупівель Міністерства економічного розвит­ку та торгівлі України. Він відзначив, що створення електронної системи публічних закупівель ProZorro розпочалося ще 2 року тому на волонтерських засадах. Після цього електронна система закупівель активно розвивалася і наразі повноцінно функціонує. Доповідач закликав всіх спробувати користуватися системою закупівель ProZorro, адже протягом року система успішно проходила пілотний етап, а з 1 серпня її використання вже стало обов’язковим для державних замовників, які використовують в закупівлях кошти платників податків. При цьому команда розробників постійно вдосконалює роботу системи, додаючи нові можливості й розширюючи функціонал.

Основною проблемою будь-яких закупівель є те, що вони здійснюються третіми особами за чужі гроші і для забезпечення чужих потреб. Тому основним питанням для осіб, що їх здійснюють, є дотримання законодавчих вимог, а не забезпечення їх максимальної економічної ефективності. Як результат — низька якість закупівель у державі.

В Україні публічні закупівлі вже давно стали синонімом корупції. У 2015 р. Україна зайняла 130-те місце в рейтингу сприйняття корупції Transparency International. За оцінками доповідача, втрати від корупції та обмеженої конкуренції становлять мінімум 50 млрд грн. на рік (20% бюджету публічних закупівель у цінах 2014 р.).

Система закупівель ProZorro складається з централізованої бази даних, що належить державному підприємству, та комерційних майданчиків, з якими працюють клієнти — замовники та постачальники. Важливою перевагою системи є крос-доступ, тобто навіть якщо клієнт працює лише з одним майданчиком, він має доступ до всіх даних системи ProZorro. Крім того, ProZorro забезпечує високий рівень прозорості — кожен може побачити все. У замовників та постачальників є свій функціонал, що дозволяє ставити запитання, уточнювати умови тендеру та ін. Наразі до системи ProZorro під’єднано більше 10 комерційних майданчиків.

Система закупівель ProZorro отримала світове визнання. Так, система ProZorro виграла World Procurement Award 2016 — своєрідний «Оскар» у сфері електронних закупівель. Також українську си­стему ProZorro включено в рекомендовані моделі електронних закупівель Європейського банку реконструкції та розвитку, а реформу закупівель визнано найуспішнішою реформою минулого року за версією Національної ради реформ. Крім того, ProZorro визначено showcase & learning project світової ініціативи Open Contracting Partnership.

За даними системи Prozorro станом на серпень 2016 р., у сегменті Фарми було проведено 8,7 тис. тендерів, у яких взяли участь 1,3 тис. закупівельників і 800 постачальників. При цьому тендерів було оголошено на 440 млн грн., а середня кількість учасників одного тендеру становила 1,96. Після цього в режимі онлайн було продемонстровано основні можливості системи ProZorro, окрема увага була приділена можливостям моніторингу процесу закупівель.

Відповідаючи на питання, чому міжнародні організації не користуються системою ProZorro, О. Стародубцев пояснив цей факт різницею у процедурах. Більш детальну відповідь на це питання представив З. Юлдашев. Він відмітив, що ПРООН вже проводила переговори з цього приводу з ProZorro, але проблема полягає в тому, що згідно з процедурами ПРООН на початку проводиться адміністративна та технічна перевірка, а у разі ProZorro одразу розпочинається фінансовий етап проведення тендеру. Наразі ProZorro розглядає можливість доопрацювання модулю з урахування цих процедурних відмінностей. Також експерти зауважили важливість контролю якості лікарських засобів, що закуповуються, впровадження формулярної системи та врахування протоколів лікування при здійсненні закупівель.

ДИСКУСІЯ

1-й розділ завершився дискусією, присвяченою темі участі у закупівлях лікарських засобів за бюджетні кошти.

Фармбюджет та держбюджет: точки перетину та перспективи розвиткуПавло Лукашевич, керівник відділу маркетингу госпітальних препаратів ПАТ «Фармак», зауважив, що, на його думку, система ProZorro не вплине суттєво на ринок ліків. Багато компаній вже набрали відповідний персонал для роботи в цій системі. Звичайно, вітчизняні компанії будуть тепер частіше брати участь в торгах ProZorro. Однак наразі ринок державних закупівель лікарських засобів є досить малим, що пов’язано з недостатнім його фінансуванням. Наразі кошти, що виділяються з цією метою, не можуть покрити потреби пацієнтів. Медична і фармацевтична спільнота повинні працювати над збільшенням фінансування цієї сфери. Сьогодні ж половина коштів, що виділяються на закупівлю ліків, розподіляється в рамках спеціальних програм, ліки за якими отримує всього кілька відсотків населення. Також П. Лукашевич звернув увагу присутніх на те, що, на жаль, закупівлі через міжнародні організації займають дуже багато часу, а пацієнти потребують лікування вже зараз, багато хто з них не може чекати так довго.

Фармбюджет та держбюджет: точки перетину та перспективи розвиткуАндрій Миронюк, директор ТОВ «Фрам Ко», підкреслив, ­що, незважаючи на нестачу фінансування державних закупівель, навіть цими коштами держава не може розпорядитися належним чином, адже не використані станом на кінець року кошти просто «згорають». Що ж до роботи системи ProZorro, А. Миронюк поділився власним позитивним досвідом співробітництва. Говорячи про незначні зауваження, він закликав відповідальніше ставитися до вибору комерційних майданчиків, а також до кваліфікації їх персоналу. Тим не менше, впровадження цієї си­стеми підсилює дві інші проблеми, а саме — необхідність застосування формулярної системи при формуванні тендерного оголошення та закупівля препаратів за мінімальною ціною. На думку А. Миронюка, доцільніше було б розробити механізм, за яким ЛПЗ могли б закуповувати послугу з постачання певних ліків.

Фармбюджет та держбюджет: точки перетину та перспективи розвиткуНаталя Дмитриченко, секретар тендерного комітету Центральної районної лікарні м. Бровари Київської області, відмітила, що система ProZorro не є панацеєю в сфері державних закупівель, це лише технічний інструмент. При цьому сенс державних закупівель не змінився. Тим не менше, ProZorro є зручним інструментом для роботи. Н. Дмитриченко звернула увагу на малу кількість технічних специфікацій, без яких користувачам-початківцям досить важко впоратися з процесом формування тендерного оголошення. Крім того, практика декларування цін на лікарські засоби не дозволяє проводити закупівлі із зниженням ціни в ході торгів, тому необхідно скасувати законодавчу норму щодо декларування цін.

Фармбюджет та держбюджет: точки перетину та перспективи розвиткуОлександр Усков, директор ТОВ «Аллерган Україна», відмітив, що основним шляхом для покращання процесу державних закупівель лікарських засобів є реформа «замовника», тобто застосування формулярної системи та протоколів лікування при формуванні замовлення. Наразі, на жаль, головна проблема полягає в тому, як зробити так, щоб замовник закуповував сучасні та ефективні препарати.

Фармбюджет та держбюджет: точки перетину та перспективи розвиткуАліна Ткаченко, директор зі стратегічного розвитку компанії «АстраЗенека Україна», розповіла про проблему нелегального імпорту лікарських засобів та їх подальшого придбання, оминаючи аптечну мережу. При цьому відсутній контроль за дотриманням холодового ланцюга, ліки можуть бути з простроченим терміном придатності, форма випуску може не співпадати із даними, вказаними в інструкції для медичного застосування. У результаті відсутня гарантія їх належної якості. Нині немає відповідальних за боротьбу із цією проблемою. Американській торговій палаті та асоціації АПРАД, що опікуються цією проблемою, на спільній зустрічі вдалося роз’яснити суть проблеми митним органам, які наразі більш пильно контро­люють це питання. Як було заявлено на зустрічі у Американській торговій палаті, податкова поліція також має підключитися до вирішення питання нелегального імпорту лікарських засобів, створивши спеціальний відділ. А. Ткаченко закликала фармацевтичні компанії зі свого боку включатися в боротьбу з нелегальним імпортом.

Фармбюджет та держбюджет: точки перетину та перспективи розвиткуФармбюджет та держбюджет: точки перетину та перспективи розвиткуОлександр Бойко, глава представниц­тва компанії «Ново Нордіск» в Україні, запропонував звернутися до Уряду та Президента Украї­ни з відкритим листом від імені учасників конференції з метою звернути увагу на недоліки у регулюванні фармацевтичного ринку та закликом протидії тиску з боку правоохоронних органів на представників фармбізнесу. Це створить знач­ний суспільний резонанс та дозволить привернути увагу до цих проблем.

Підбиваючи підсумок дискусії, Г. Карапетян висловив впевненість у тому, що ресурс для розвит­ку державних закупівель є. У нас непогане законодавство в цій сфері, є прекрасний інструмент для здійснення закупівель — система ProZorro. Таким чином, законодавчо, інструментально та процедурно ця сфера добре врегульована. Тому Г. Карапетян закликав усіх працювати згідно із чинним законодавством.

У наступних номерах «Щотижневика АПТЕКА» ми продовжимо огляд тем і доповідей, що прозвучали під час конференції-практикуму. З презентаціями учасників конференції можна ознайомитися на сайтах http://www.morion.ua, http://www.apteka.ua.

Євгенія Лук’янчук,
фото Сергія Бека

Комментариев нет » Добавить свой

Другие статьи раздела

[2017-02-21 15:06]
Новий реєстр референтних цін на препарати інсуліну містить 70 позицій

[2017-02-21 14:11]
«Шайєр Україна» стала членом Асоціації виробників інноваційних ліків «АПРаД»

[2017-02-21 13:00]
Чего ожидать фармацевтическому рынку в 2017 г.?

[2017-02-21 10:17]
Зарплати медиків–2017: «зрівнялівка» та дефіцит коштів замість обіцяного зростання

[2017-02-20 15:55]
МОЗ пропонує громадськості надати пропозиції щодо складу Постійної робочої групи з питань закупівель ліків

[2017-02-20 12:17]
Нове державне цінове регулювання ліків: чи не наступить Уряд на ті ж граблі?

[2017-02-17 19:53]
Мілдронат: ефективність боротьби з підробками бренду клінічно доведена в суді

[2017-02-17 19:39]
Бриф-анализ фармрынка: итоги января 2017 г.

[2017-02-17 19:29]
Як оформити заяву на включення лікарського засобу до нового Національного переліку?

[2017-02-17 19:27]
С  ДНЕМ РОЖДЕНИЯ, ВАЛЕРИЙ ИВАНОВИЧ!

Последние новости и статьи

[2017-02-21 15:45]
Какие препараты могут провоцировать развитие сахарного диабета?

[2017-02-21 15:06]
Новий реєстр референтних цін на препарати інсуліну містить 70 позицій

[2017-02-21 14:53]
Наказ МОЗ України від 14.02.2017 р. № 123

[2017-02-21 14:46]
Розпорядження від 20.02.2017 р. № 1099-1/2.0/171-17

[2017-02-21 14:25]
Розпорядження від 20.02.2017 р. № 1100-1/2.0/171-17

[2017-02-21 14:25]
Розпорядження від 20.02.2017 р. № 1101-1/2.0/171-17

[2017-02-21 14:11]
«Шайєр Україна» стала членом Асоціації виробників інноваційних ліків «АПРаД»

[2017-02-21 14:09]
Простые средства от боли в горле

[2017-02-21 13:24]
Ранние признаки ревматоидного артрита

[2017-02-21 13:00]
Чего ожидать фармацевтическому рынку в 2017 г.?

Актуально, Главное в номере, Новости фармацевтики и фармации, Топ Морион, Фармацевтика и фармация Все новости

Подписка на новости


№ 37 (1058) 26 сентября 2016 г.
PDF-версия номера



Средневзвешенная розничная стоимость лекарственных средств в Украине на январь 2017



Мы в социальных сетях:

Еженедельник Аптека в Твиттере Еженедельник Аптека в Вконтакте Еженедельник Аптека на Facebook Еженедельник Аптека в Google+