Комітет підтримав проекти щодо сприяння інвестиційним проектам з фармвиробництва

На початку засідання Ольга Богомолець представила присутнім нового члена Комітету Сергія Мельничука (депутатська група «Воля народу»), якого було обрано 14 березня. С. Мельничук — засновник та перший командир батальйону «Айдар», має вищу військово-спеціальну освіту.

Члени Комітету в черговий раз повернулися до підготовки до другого читання законопроекту «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення законодавства з питань діяльності закладів охорони здоров’я» (реєстраційний № 2309а-д). Цей документ, авторами якого виступила переважна більшість членів Комітету, було прийнято Парламентом у першому читанні 21 квітня 2016 р.

Під час обговорення фінальної редакції законопроекту № 2309а-д народні депутати дійшли консенсусу щодо переважної більшості правок. Єдине, що залишилося — це сформулювати прикінцеві положення законопроекту таким чином, щоб уникнути ризику приватизації медичних закладів. Також буде доопрацьовано питання можливості здачі в оренду приміщень лікувальних закладів. Очікується, що ці правки буде розглянуто народними депутатами наступного тижня, після чого законопроект № 2309а-д буде внесено на розгляд сесійної зали вже у квітні.

Депутати Комітету розглянули пакет законопроектів, спрямованих на розвиток вітчизняного фармацевтичного виробництва:

• «Про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо сприяння інвестиційним проектам з виробництва лікарських засобів та медичних виробів)» (реєстраційний № 4508);
• «Про внесення змін до пункту 4 розділу XXI «Прикінцеві та перехідні положення» Митного кодексу України (щодо сприяння інвестиційним проектам з виробництва лікарських засобів та медичних виробів)» (реєстраційний № 4509).

Прийняття проектів законів покликано вирішити наступні завдання:

• забезпечити населення України ефективними, якісними та доступними лікарськими засобами вітчизняного виробництва;
• зменшити залежність України від імпорту цієї продукції;
• створити нові робочі місця в галузі охорони здоров’я;
• досягти економії бюджетних коштів у результаті зниження витрат на закупівлю імпортних ліків та медичних виробів;
• збільшити дохідну частину державного бюджету за рахунок зростання обсягів виробниц­тва лікарських засобів та медичних виробів вітчизняними підприємствами.

Як наголосив їх автор, народний депутат Костянтин Яриніч, у разі прийняття законопроектів буде зменшено податкове навантаження на суб’єктів господарювання, що здійснюватимуть інвестиційні проекти з виробництва лікарських засобів та медичних виробів, а також обладнання, яке застосовується при їх виробництві.

Зокрема, прибуток, який отримають від здійснення інвестиційних проектів у сфері виробництва лікарських засобів та медичних виробів, а також обладнання, яке застосовується під час їх виробництва, оподатковуватиметься за наступними ставками:

• 0% — перші 5 років здійснення інвестиційного проекту;
• 8% — наступні 5 років;
• 18% — через 10 років після початку здійснення інвестиційного проекту.

Для цього суб’єкти господарювання, які реа­лізовуватимуть інвестиційні проекти з виробництва лікарських засобів та медичних виробів, а також обладнання, яке застосовується під час їх виробництва, повинні забезпечити виконання наступних вимог:

• загальний розмір інвестицій для здійснення інвестиційного проекту у сфері виробниц­тва лікарських засобів та медичних виробів, а також обладнання, яке застосовується під час їх виробництва, — не менше суми, еквівалентної 15 млн. євро;
• кількість створених нових робочих місць для працівників — більше 200 одиниць;
• нарахована за кожний місяць заробітна плата працівників, які перебувають з платником податку у трудових відносинах, є не меншою за 2,5 мінімальних заробітних плат;
• дохід платника податку, отриманий від здійснення інвестиційних проектів, а також обладнання, яке застосовується під час їх виробництва, становить не менше 75% від загальної суми його доходу за звітний (податковий) період.

Народні депутати одностайно підтримали ці законопроекти та рекомендували Парламенту прийняти їх у першому читанні.

Під час засідання члени Комітету також підтримали взаємопов’язані законопроекти «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо збору на відшкодування коштів на лікування за кордоном учасників АТО» (реєстраційний № 4443) та «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо відшкодування коштів на лікування учасників АТО за кордоном» (реєстраційний № 4445), ініціаторами яких виступили народні депутати Сергій Лабазюк, Сергій Мельничук та Михайло Головко.

Метою проекту закону № 4443 є створення правових передумов для забезпечення компенсації медичного забезпечення (лікування, диспансеризація, медична реабілітація та ін.) за кордоном учасників АТО, що зазнали поранень, контузій чи іншого ушкодження здоров’я. Джерелом відшкодування вартості лікування за кордоном, за пропозицією авторів ініціативи, має стати впровадження збору за переказ коштів в іноземній валюті за межі України, який перевищує 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

закупівлі–2016

Роман Ілик, заступник міністра охорони здоров’я, повідомив, що станом на сьогодні на державні підприємства МОЗ поставлено продукцію загальною вартістю 461,353 млн грн. (12% від загальної кількості), у регіони вона надійшла на суму 443,5 млн грн. (11%). У розрізі 3 міжнародних організацій ситуація виглядає наступним чином:

• Дитячий фонд Організації Об’єднаних Націй України (ЮНІСЕФ) — поставлено на суму 156,9 млн грн. (19%), у регіони надійшло 16%;
• Програма розвитку Організації Об’єднаних Націй (ПРООН) — поставлено на суму 304,4 млн грн. (15%);
• Crown Agents — 0%.

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!