Приватна медицина на тлі реформи української охорони здоров’я

6–7 квітня в Києві відбувся 7-й Спеціалізований бізнес-форум «Приватна медицина в Україні» — важливий комунікаційний майданчик для учасників ринку приватних медичних послуг. У заході взяли участь понад 120 провідних експертів галузі: топ-менеджери і власники приватних закладів охорони здоров’я, науковці, представники МОЗ України, страхових, дослідницьких, консалтингових, сервісних та юридичних компаній. Цього року його організаторами виступили компанії «МОРІОН», «УкрКомЕкспо» та клініка «ISIDA» за партнерської підтримки Асоціації стоматологів України.

Метою форуму став спільний пошук голов­них тенденцій і стратегій розвитку, ефективних інструментів і методів просування послуг приватної медицини в Україні. Модерували захід Сергій Орлик, експерт фармацевтичного і медичного ринків, та Сергій Розумний, керівник медичного центру медичної групи «Into-Sana».

Цього року організатори форуму зробили акцент на обговоренні реформи, яку пропонує МОЗ (зокрема у царині первинної ланки), запросивши до участі провідних фахівців з цього питання.

Приватна медицина на тлі реформи української охорони здоров’яВідкрила захід доповідь Сергія Орлика «Якщо гроші не йдуть за пацієнтом, тоді пацієнт йде по гроші». За словами видатного українського хірурга-ендокринолога Ігоря Комісаренка, в ургентній ситуації лікування має бути невідкладним, делікатним та компетентним. На переконання спікера, ці ж параметри повинні бути головними під час будь-яких змін та реформ. Те, що сьогодні відбувається в галузі, — це зміна парадигми авторитету на медицину протоколу (прописаних правил). Медицина в світі перестала бути індивідуальним дивом та стала конвеєрним процесом, ключові вузли та точки якого потребують уніфікації. І за таких умов крупні страхові компанії стали боятися медиків-авторитетів, надаючи перевагу передбачуваним спеціалістам середнього рівня.

Увазі присутніх було представлено консолідовані результати опитування 96 українських лікарів (середній вік — 43 роки). Вони погодилися щодо необхідності легалізації позабюджетних платежів пацієнтів. Бюджет повинен сплачувати фізичну наявність лікаря на робочому місці, а його професійну активність дофінансують пацієнт з роботодавцем за допомогою таких легальних важелів, як лікарняні каси, страхові компанії і т.д. При цьому респонденти не зовсім обізнані, яким чином це влаштувати.

Що, на думку опитуваних, необхідно змінювати в системі:

  • прицілювання (цілепокладання). Сьогодні основна мета не гроші, а збільшення тривалості життя;
  • короткозорість на далекозорість. Еволюція можлива лише у команд, що мають чітке бачення 5–7-річної перспективи свого бізнесу та колективу;
  • барижно-партизанський стиль на виписані бізнес-процеси. В іншому разі можна стати мішенню для правоохоронців та реформаторів у найближчому майбутньому.

Первинна ланка: фундамент реформи

Приватна медицина на тлі реформи української охорони здоров’яЛариса Матюха, голова Національної лікарняної ради, президент Української асоціації сімейної медицини, завідувач кафедри сімейної медицини та амбулаторно-поліклінічної допомоги Національної медичної академії післядипломної освіти (НМАПО) ім. П.Л. Шупика, підкреслила, що реформа має на меті покращання якості та ефективності медичної допомоги. Менеджер повинен бачити цю мету та знати, якими шляхами її досягти. На жаль, сьогодні керівництво цього не демонструє — не вироблено жодної стратегії та дорожньої карти.

«Наші пропозиції до нормативних документів, надіслані до Міністерства, залишаються без відповіді, а хочеться мати діалог МОЗ з медичною громадськістю. Я вважаю, що слід запровадити та відпрацювати пілотний проект за участю окремих приватних та комунальних лікувальних закладів, і тільки після цього приймати кардинальні рішення, а не брати чиюсь модель всліпу. Також є питання, чому чиновники не взяли до відома досвід 4 пілотних регіонів. Я була у численних відрядженнях під час впровадження реформи 2011–2014 рр. і переконалася, що лікарі з пілотних областей більш прогресивні», — підкреслила доповідач. Вона зазначила, що дефіцит лікарів первинної ланки сьогодні становить близько 3 тис. фахівців. Треба мати на увазі, що на первинці працює більше 6 тис. осіб пенсійного віку, і вже сьогодні слід думати, ким їх замінити.

Доповідач розглянула питання щодо можливості лікарів первинної ланки відкривати приватну практику: «Запитавши на одному із семінарів у членів Української асоціації сімейних лікарів Київщини (а їх близько 700), хто хоче стати приватним лікарем, позитивну відповідь ми отримали тільки від 7 осіб. Сьогодні існує багато законодавчих перешкод, які не дають можливості лікарям працювати як фізичним особам — підприємцям».

Приватна медицина на тлі реформи української охорони здоров’яСергій Дяченко, заступник директора державного закладу «Центр медичної статистики МОЗ України», повідомив, що наказом МОЗ від 14.02.2017 р. № 125 при Міністерстві створено Координаційну раду з питань впровадження електрон­ної охорони здоров’я, до якої увійшли чиновники, представники компаній — розробників інформаційних систем та представники суспільства. Основ­не її завдання — опрацювання єдиної політики у сфері інформатизації охорони здоров’я. Доповідач зазначив, що кожен заклад охорони здоров’я може обирати і використовувати будь-яке програмне забезпечення, але обмін даними між лікарнями, департаментами охорони здоров’я, надання доступу до цих даних будуть регулюватися єдиними стандартами та протоколами. Сьогодні вже розроблено 4 базових стандарти:

  • «Заклади охорони здоров’я»;
  • «Медичний персонал»;
  • «Діагнози»;
  • «Лікарські засоби».

Заклади, що надають первинну допомогу, на сьогодні отримали завдання сформувати реєст­ри пацієнтів, яких вони обслуговують. Це дозволить оцінити обсяг і якість виконаної лікарями роботи та по-новому оплачувати їх працю відповідно до кількості укладених договорів між лікарем та пацієнтом. Спікер наголосив, що також буде враховуватися вікова структура пацієнтів: «Чим більше дітей віком до 1 року, осіб похилого віку, тим більшими будуть надбавки лікарю». Йде робота і над впровадженням електронного рецепта, зокрема в рамках програми «Доступні ліки».

Приватна медицина на тлі реформи української охорони здоров’яВсеволод Качмар, директор з продажів компанії «Доктор Елекс», експерт проекту «Е-health», повідомив, що минулого року було створено Асоціа­цію розробників медичних інформаційних систем, яка допомагатиме МОЗ у створенні ринку е-health, зокрема, стандартів обміну медичною інформацією.

Приватна медицина на тлі реформи української охорони здоров’яІрина Мазур, президент громадської організації «Асоціація стоматологів України», професор Інституту стоматології НМАПО ім. П.Л. Шупика, підняла питання медичного самоврядування. У Верховній Раді зареєстровано проекти законів щодо лікарського самоврядування (прим. ред. : від 28.12.2016 р. № 5617, автор — Олег Мусій; від 13.01.2017 р. № 5617-1, автор — Ольга Богомолець). «Професійна спільнота повинна сама вирішувати, якою завтра буде медицина», — переконана експерт. Вона також порекомендувала присутнім ознайомитися з проектами, оскільки це майбутнє нашої медицини.

На сьогодні проблемним є питання безперервної професійної освіти лікаря: «Йде серйозна дискусія, чи потрібно залишати систему післядипломної освіти в тому вигляді, у якому вона існує зараз. Наразі вона дуже демократична. Лікарі можуть навчатися в закладах післядипломної освіти, під час конференцій, семінарів, на приватних навчальних курсах. Але коли настає атестація, найчастіше фахівці надають документи із закладів післядипломної освіти». Доповідач пояснила, чому так відбувається. Організація професійного навчання працівників здійснюється роботодавцями. Вартість післядипломної освіти для лікаря-стоматолога за 5 років (80 балів відповідно до наказу МОЗ України № 484) виглядає наступним чином.

У закладах післядипломної освіти передатестаційний цикл та цикл тематичного вдосконалення (по 40 балів) коштують 6400 грн. (3200·2). Освіта на конференціях, семінарах передбачає відвідування 16 заходів (5 балів за кожен). Якщо припустити, що середня вартість участі в них коштує близько 100 дол. США (2700 грн.), то на 5 років потрібно витратити 43 200 грн. Таким чином, різниця становить 36 800 грн.

На думку І. Мазур, необхідним є широке залучення лікарів-стоматологів до опитування щодо їх безперервного професійного розвитку та представлення думки з цього приводу громадськості.

Під час доповіді також розглядалося питання захисту професійної діяльності лікарів. Як підкреслила доповідач, найкращим захистом є дотримання клінічних настанов та протоколів. Крім того, громадська організація «Асоціація стоматологів України» проводить численні освітні заходи з цього питання.

Приватна медицина на тлі реформи української охорони здоров’яНеонілла Чухрієнко, професор кафедри сімейної медицини Дніпропетровської медичної академії, голова Науково-практичної асоціації сімейних лікарів Дніпропетровської області, поінформувала про ризики та переваги реформи первинної ланки, яку пропонує МОЗ. Серед позитивних моментів, які підтримує Асоціація:

  • сімейна медицина залишається базисом системи охорони здоров’я;
  • запроваджується система страхової медицини;
  • впроваджується принцип «гроші йдуть за пацієнтом»;
  • лікар стає розпорядником фінансів;
  • з’являється можливість додатково працювати за ліцензією та заробляти більше.

У той же час пропонується відмінити ряд нормативно-правових актів, що зруйнує вже існуючу модель загальної практики — сімейної медицини, за якою працюють лікарі і яка вже прийнята населенням. Це накази від 29.07.2016 р. № 801 «Про затвердження Положення про центр первинної медичної (медико-санітарної) допомоги та примірних положень про його підрозділи»; від 29.06.2011 р. № 384 «Про затвердження Примірного статуту Центру первинної медико-санітарної допомоги»; від 10.09.2013 р. № 793 «Про затвердження Нормативів забезпеченості мережею амбулаторій — підрозділів центрів первинної медичної (медико-санітарної) допомоги», від 27.12.2013 р. № 1150 «Про затвердження Примірного табеля Матеріально-технічного оснащення Центру первинної медичної (медико-санітарної) допомоги та його підрозділів». Внаслідок таких кроків функціонування центрів первинної медико-санітарної допомоги буде нелегітимним, мережа амбулаторій не зможе далі розвиватися, буде порушено основний принцип сімейної медицини — наближеність до пацієнта.

Залишається відкритим питання, яким чином лікарі будуть направляти пацієнтів на вторинний рівень, не провівши елементарне обстеження, і на скільки вистачить 210 грн. на рік, які передбачають виділяти на одного пацієнта? Залишається невідомим, якою є подальша доля фельдшерсько-акушерських пунктів.

Спікер зазначила, що запропонований вільний вибір лікаря — це демократично, але що робити лікарю в сільській та гірській місцевості, де він не зможе набрати 2000 осіб? Також незрозуміло, хто буде опікуватися особами літнього віку та асоціальними верствами населення, які просто не прийдуть укласти договір. І що робити молодим фахівцям, які щойно завершили навчання?

Н. Чухрієнко виступила проти повернення на первинний рівень, окрім лікаря первинної практики, дільничного терапевта та дільничного педіатра, від чого країна відходила протягом 20 років. Було б доречно ввести посаду педіатра-консультанта або дільничого педіатра для дітей віком до 3 років.

Проблемою є те, що мережа закладів первинної допомоги не сформована повністю і є нерівномірною по Україні. Деякі регіони (Дніпропетровщина) пішли вперед, деякі відстали і залишилися в радянській охороні здоров’я. Відповідно, населення сьогодні має нерівний доступ до первинної допомоги, а керівники недостатньо розуміють, як її організувати. Тому в цих регіонах реформа не запрацює — для неї просто немає бази.

Саме з цієї причини реформу не можна вводити по всій країні, слід враховувати специфіку кожної області.

Приватна медицина на тлі реформи української охорони здоров’яПрофесор Олександр Ларін, директор Цент­ру ендокринної хірургії, торкнувся теми стандартизації медичної допомоги. За його словами, доки в країні не з’являться протоколи лікування, неможливо порахувати вартість медичної послуги та кількість коштів, які держава повинна виділяти на медичну галузь: «Без протоколів усі розмови та розрахунки є віртуальними, у тому числі й щодо майбутньої зар­плати лікаря. Сьогодні є питання до МОЗ, чому не віддається їх розробка профільним асоціаціям. Зрозуміло, що Міністерству невигідно втрачати важелі впливу на цей процес. Наразі нам невідомо, хто займається цією проблемою».

Приватна медицина на тлі реформи української охорони здоров’яДо роботи форуму долучився Павло Ковтонюк, заступник міністра охорони здоров’я. Він нагадав, що 5 квітня Уряд схвалив пакет законопроектів, які дозволять перейти на нову модель фінансування галузі (прим. ред.: 10 квітня його зареєстровано в Парламенті), та 6 квітня Верховною Радою ухвалено закон щодо автономізації медичних закладів.

Після впровадження реформи фінансування місце приватної медицини в загальній системі охорони здоров’я стане більш значущим. «До сьогодні приватний ринок і приватний інвестор були затиснуті бюджетними обмеженнями, «ДБНами», «СанПіНами» і не могли розкрити увесь свій потенціал. Але сподіваюся, що приватній медицині буде набагато більше місця в системі охорони здоров’я. Держава зробить крок назустріч бізнесу», — зазначив заступник міністра.

Країна переходить від утримання мережі комунальних закладів до фінансування послуг. У першу чергу буде запроваджено державний гарантований пакет медичних послуг та лікарських засобів, вартість яких покриватиметься з бюджету. Нова інституція — Національна служба здоров’я України — виступить у ролі національного страховика.

Таким чином, медичні заклади будь-якої форми власності стануть рівними перед державним замовленням медичних послуг. «Пацієнт може піти в державний комунальний, приватний, відомчий заклад, де надається медична послуга через систему національного медичного страхування», — зазначив заступник міністра.

Безумовно, реформа буде болючою для державних лікувально-профілактичних закладів та серйозно вплине на бізнес-моделі приватних, адже йдеться про роботу з великим державним замовленням, хоча й за тарифами значно скромнішими, ніж ті, що існують в приватних закладах. МОЗ надзвичайно зацікавлене в тому, щоб приватний ринок взяв у цьому участь. У частині послуг, де йдеться про співоплату громадянина, приватна медицина та приватне страхування знайдуть свого замовника.

Зміни розпочнуться з первинної медичної допомоги, яку держава покриватиме на 100%. Також безкоштовними будуть екстрена та паліативна медична допомога. КМУ кожного року буде затверджувати деталізований перелік послуг у рамках бюджетного процесу, які входять до державних гарантій.

«Ми зробили експеримент та вирахували, скільки коштів у бюджет на медицину вносить одна родина за рахунок податків. Потім звернулися до страхових компаній з проханням розрахувати пакет послуг за ці кошти. Він вийшов досить непоганим — до нього входить навіть дитяча стоматологія», — зазначив П. Ковтонюк.

На питання, чи дійсно за 210 грн. на пацієнта в рік можна надати якісну медичну послугу, він відповів, що ця цифра розрахована, виходячи з бюджету–2017. Вона буде дещо збільшена (до 300 грн.) у зв’язку з підвищенням мінімальної заробітної плати. До фінансування буде долучатися місцева влада, яка вкладатиме кошти в медичну інфраструктуру, забезпечення окремих цільових програм, доплати лікарям.

Приватна медицина на тлі реформи української охорони здоров’я

Що стосується протоколів, то МОЗ змінює підхід до їх розробки: в односторонньому порядку буде визнано міжнародні протоколи, розроблені авторитетними медичними організаціями, наприклад, Національним інститутом охорони здоров’я та удосконалення медичної допомоги (National Institute for Health and Care Excellence — NICE). П. Ковтонюк наголосив, що переклад цих документів займе набагато менше часу, ніж написання протоколів фахівцями ДП «Державний експертний центр МОЗ України», яке в середньому займає 8 міс.

Приватна медицина на тлі реформи української охорони здоров’яВолодимир Богомаз, доцент кафедри внутрішньої медицини Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця, розглянув медичну установу як об’єкт клінічного аудиту.

Клінічний аудит — невід’ємна складова клінічного управління. Відповідно до законодавства це процес поліпшення якості, спрямований на покращання процесів та результатів допомоги пацієнтам через системний перегляд допомоги в порівнянні з детальними критеріями та впровадження змін там, де допомога або її результати не досягають очікуваного рівня. Необхідні зміни впроваджуються на індивідуальному, командному або інституційному рівні.

Клінічний аудит — це не просто метод конт­ролю або ретроспективної оцінки, а метод, орієнтований на майбутнє. Доповідач представив увазі присутніх детальне порівняння клінічного аудиту з контролем, науковим дослідженням, організаційним аудитом, аудитом ISO, зупинившись на кожній з розбіжностей.

Чинниками успішності клінічного аудиту з боку замовника є сміливість і внутрішня потреба у змінах, чітко сформульована мета і завдання, доступ до джерел інформації, у тому числі підтримка персоналу, гарантія «недоторканості» співробітників, готовність змінювати структуру і процеси. З боку аудитора це визнання персоналом установи його експертності, доброзичливість, конфіденційність, своєчасне якісне оформлення письмового звіту.

В. Богомаз виділив дві типові проблеми під час проведення клінічного аудиту — відсутність індикаторів для аудиту або справжніх локальних протоколів та приховування фактів через страх втрати джерела додаткових доходів.

Підбиваючи підсумки, він підкреслив, що цей інструмент є доцільним для впровадження в закладах охорони здоров’я, що розвиваються. Він суттєво відрізняється від процедур конт­ролю й експертизи, які традиційно використовуються. При цьому застосування клінічного аудиту сприяє професійному розвитку персоналу.

Приватна медицина на тлі реформи української охорони здоров’я«Державна та приватна медицина — кроки назустріч» — доповідь Олени Хітрової, асоційованого партнера юридичної фірми ILF. Прийняття законопроекту щодо автономізації дає можливість лікувальним закладам ставати підприємствами та переходити на самозабезпечення. Пацієнти зможуть обирати не лише лікаря, але й медичний заклад. І важливим фактором для вибору стане сервіс. Оскільки заклади вже не будуть мати гарантованого рівня фінансування, буде переглядатися ефективність використання площ. Також заклади будуть самостійно вирішувати, де проводити лабораторну діагностику, як розширювати свій функціонал. Виходячи з цього, перед приватною медициною відкривається цілий ряд можливостей. Уже сьогодні можна замислюватися про бізнес-модель, орієнтовану на співробітництво з Національною службою здоров’я України. На первинному рівні це може бути не тільки побудова широкого горизонтального бізнесу в цьому напрямку, а й низькомаржинальна модель, створена окремо від основного бізнесу. Також первинну допомогу можна розглядати як спосіб доставки пацієнтів на «вторинку». Так, можна надати в оренду кабінет лікарю первинного рівня, до кого вже прикріплені пацієнти.

На вторинному рівні також є реальна можливість для приватного бізнесу співпрацювати з державою, якщо є готовність працювати за встановленими тарифами. Державні заклади можуть передавати деякі послуги на аутсорсинг (наприклад лабораторну та інструментальну діагностику).

Перед ними також виникнуть питання побудови та налагодження ефективних бізнес-процесів. Приватні структури можуть брати лікарні в управління. Не менш цікавою є побудова державно-приватного партнерства на базі площ, що пустують.

Добру справу роблять добрі люди

Приватна медицина на тлі реформи української охорони здоров’яПрофесор Яків Березницький, завідувач кафедри хірургії № 1 Дніпропетровської медичної академії, головний лікар клініки «Гарвіс», у режимі відеозв’язку розповів про зв’язок науки та приватної медицини. Принципами роботи медичного цент­ру є управління, яке забезпечує якість та інтенсивність роботи; впровадження нових медичних технологій; навчання та наукові дослідження. «За 20 років існування в клініці «Гарвіс» вже захищено 1 докторську та 1 кандидатську дисертації, завершується робота ще над 1 докторською та планується ще 1 кандидатська. Наші фахівці, які мають бажання займатися нау­кою, отримують усі можливості для цього», — підкреслив Я. Березницький.

Сьогодні в країні триває обговорення можливостей застосування інформаційних технологій в охороні здоров’я. А в клініці інформаційна госпітальна система впроваджена з 2007 р. та має сертифікат відповідності стандарту ДСТУ ISO 12119-2003.

Вона дозволяє повністю забезпечити роботу медичного закладу:

  • забезпечує управління клієнтопотоком на догоспітальному етапі;
  • дає можливість автоматизувати формування паперових носіїв та висновків фахівців, необхідних для роботи госпітального відділення;
  • оптимізує роботу лікарів-хірургів і анестезіо­логів з урахуванням інтенсивності роботи медичного центру (за рік 2300–2500 операцій, середній ліжко-день 2,5);
  • забезпечує облік і списання медикаментів, виробів медичного призначення, продуктів харчування;
  • автоматизує процес формування звітів та аналітичних матеріалів.

Надзвичайно важливим для керівництва клініки «Гарвіс» є навчання медичного персоналу та вдосконалення їх мануальних навичок лапароскопічної хірургії. На базі закладу діє навчальний центр, який розрахований не лише на лікарів клініки. Там засвоюють необхідні навички студенти, інтерни та курсанти. Вони також можуть бути присутніми під час оперативних втручань.

У клініці постійно впроваджуються нові хірургічні технології, але перед цим лікарі проходять навчання за кордоном. Так, нещодавно розпочато застосування методу інтраопераційної флуоресценції, завдяки якій під час операції можна визначити життєздатність тканини або наявність лімфовузлів, які потрібно видалити.

Приватна медицина на тлі реформи української охорони здоров’яСергій Джевага, генеральний директор медичного центру «Інго», висвітлив питання інформаційних технологій та управління медичним закладом. Базові сфери використання ІТ в лікувальній установі — це адміністративна, медична діяльність, лабораторна діагностика, аптека, продаж.

У медичному центрі «Інго» IT використовується в наступних напрямках:

  • 1С-Бухгалтерія і кадри;
  • медична інформаційна система;
  • автоматизована інформаційна система (аптека, звіти, товарообіг);
  • корпоративний портал (спілкування із співробітниками, автоматизація робочих процесів);
  • сайт медичного центру;
  • сайт аптеки.

Доповідач детально розглянув кожен із цих напрямків. Він рекомендував присутнім віддати «залізу» все, що тільки можна, починаючи з проб­лемних місць. При цьому треба не запізнитися із запуском та визначати терміни перегляду процесів. Використання принципу однієї кнопки значно полегшить роботу співробітникам.

Приватна медицина на тлі реформи української охорони здоров’яДосвідом рекрутингу в клініці «Медиком» поділився її виконавчий директор Денис Татаркін. Він нагадав, що це питання вже розглядалося у 2011 р. під час першої спеціалізованої конференції «Приватна медицина в Україні». Що ж змінилося за ці роки? Так, знизився коефіцієнт корисної дії (ККД) рекрутингу через колосальну конкуренцію на ринку медичних співробітників:

  • у 2010–2011 рр. було розглянуто 2682 резюме та прийнято 92 співробітники (ККД=3,43);
  • у 2016 р. розглянуто 4508 резюме та прийнято 92 співробітники (ККД=2,95).

При цьому методи пошуку персоналу практично не змінилися.

Якщо взяти більш вузький показник — динаміку рекрутингу лікарів, — то тут ситуація краща:

  • 2010–2011 рр. — ККД=3,15;
  • 2016 р. — ККД =7,91.

Проте значно гіршою є ситуація щодо результатів рекрутингу медичних сестер та адміністраторів. Протягом останніх 6 років ККД знизився з 2,87 до 1,64.

За словами експерта, вирішити проблему можливо наступними шляхами:

  • моніторинг рекрутингу та інформування учасників про його складнощі;
  • зміна очікувань керівників від нових кандидатів;
  • філігранна робота з кандидатом;
  • перехід від пошуку готових кандидатів до «відповідних» з умовою їх навчання.

Ідеальний кандидат — фахівець за рекомендацією. У такому випадку ККД підбору надзвичайно високий (50–60).

Приватна медицина на тлі реформи української охорони здоров’я«Персонал на вістрі конкуренції на ринку приватної медицини» — тема доповіді Андрія Анучіна, директора компанії «Медікал Персоннел Інтернешнл». Ринок праці в українській медицині характеризується відтоком медичних кад­рів у суміжні галузі (фармацевтичний бізнес, торгівля медобладнанням, клінічні дослідження) або за кордон (Чехія, Польща, Прибалтика, Німеччина). У зв’язку із цим є виражений дефіцит кадрів на ринку приватної і державної медицини (на 2016 р. дефіцит лікарів в Україні становить близько 50 тис. осіб, медсестер — 100 тис.) та гостра конкуренція за персонал на зростаючому ринку приватної медицини.

Приватна медицина на тлі реформи української охорони здоров’яСеред факторів успіху в конкуренції за персонал доповідач назвав позитивний HR-бренд клініки (репутація хорошого роботодавця), адекватну (ринкову) систему матеріальної винагороди співробітників, наявність факторів нематеріальної (нефінансової) мотивації співробітників, правильно збудований рекрутинговий процес. Учасники форуму були ознайомлені з особливостями кожного із цих напрямків. На завершення доповіді А. Анучін підкреслив, що успіх у конкуренції за персонал можливий лише за умови системної роботи з усіма вищезазначеними факторами.

На завершення заходу Тетяна Анікеєва, директор з медичної якості медичної групи «INTO-SANA», повідомила, що наразі в компанії розпочато проект підтримки прийняття клінічного рішення, результати якого буде представлено на найближчому тематичному заході. Вона зазначила, що це її перший форум з питань приватної медицини (адже раніше відвідувала лише науково-практичні конференції в якості викладача та лікаря) та висловила подяку спікерам за відверті виступи та жваві дискусії.

Ми продовжимо висвітлення найбільш цікавих доповідей у наступному номері «Щотижневика АПТЕКА».

З виступами, представленими під час форуму, можна ознайомитися на сайтах www.apteka.ua та www.morion.ua .

Ганна Барміна,
фото Сергія Бека

Комментарии

Нет комментариев к этому материалу. Прокомментируйте первым

Добавить свой

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

*

Другие статьи раздела


Последние новости и статьи