Хто очолить новостворені підкомітети Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров’я?

ПРИЗНАЧЕННЯ ГОЛІВ ПІДКОМІТЕТІВ

На попередньому засіданні Комітету, яке відбулося 14 листопада, було прийнято рішення утворити у складі Комітету 4 підкомітети:

• з питань контролю за реалізацією медичної реформи;
• з питань військової медицини та соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей;
• з питань медичного страхування;
• з питань фармації та фармацевтичної діяльності.

У зв’язку із цим народні депутати розпочали з розгляду питання щодо призначення голів підкомітетів. Член Комітету Костянтин Яриніч виступив з пропозицією обрати головою підкомітету з питань контролю реалізації медичної реформи народного депутата України, заступника голови Комітету Ірину Сисоєнко. «Насправді це була моя ініціатива створити цей підкомітет і прошу проголосувати за обрання голови, щоб ми вже могли сформувати склад і розпочати системну роботу», — зазначила Ірина Сисоєнко. Голосами 8 парламентарів пропозицію підтримано.

Андрій Шипко виступив з пропозицією перейменувати підкомітет з питань фармації та фармацевтичної діяльності на підкомітет з питань законодавчого забезпечення розвитку фармації, здійснення фармацевтичної діяльності, доступності ліків, виробництва та обігу виробів медичного призначення і розвитку сучасних медичних технологій. «Така назва була у Комітету минулого скликання. Ми багато напрацювали: нову редакцію закону «Про лікарські засоби», інших законодавчих актів, які були проголосовані в Парламенті», — прокоментував народний депутат. Члени Комітету одноголосно підтримали ініціативу. За пропозицією Олександра Біловола парламентарі також одноголосно підтримали рішення обрати головою цього підкомітету А. Шипка.

Більшістю голосів Комітет прийняв рішення обрати головою підкомітету з питань медичного страхування відсутню на засіданні Тетяну Бахтеєву.

На посаду голови підкомітету з питань військової медицини та соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей претендували Оксана Корчинська та Сергій Мельничук.

Олег Мусій нагадав присутнім, що саме С. Мельничук виступив з ініціативою створити цей підкомітет. «Бажання інших народних депутатів, не маючи ініціативи, очолити ініціативи інших вважаю неетичним і неморальним. Саме тому прошу підтримати кандидатуру саме того, хто запропонував створення підкомітету», — наголосив народний депутат.

Відповідаючи на репліку О. Мусія, Оксана Корчинська повідомила, що «живе» на фронті вже 3 роки. «Мені все одно, чи дасте мені регалії, тому що я системно цим займаюся. Але тим не менше тільки тому, що я цим займаюся 3 роки і коли немає сесій, для мене № 1 — це робота на фронті і в військах, я мала право себе запропонувати», — підкреслила вона.

Не дійшовши до консолідованої позиції щодо того, хто ж все-таки має очолити підкомітет з питань військової медицини та соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, Сергій Мельничук, Олег Мусій, Олександр Біловол та Ігор Шурма покинули залу засідання, внаслідок чого голові Комітету Ользі Богомолець довелося закрити засідання через відсутність кворуму.

ЗВІТ МОЗ ЩОДО ВИКОНАННЯ РЕКОМЕНДАЦІЙ РАХУНКОВОЇ ПАЛАТИ

Комітет продовжив роботу у форматі засідання робочої групи, заслухавши звіт заступника міністра охорони здоров’я Павла Ковтонюка щодо виконання рекомендацій Рахункової палати України, наданих профільному міністерству за результатами аудиту ефективності використання бюджетних коштів на міжнародні закупівлі ліків.

Ознайомившись зі звітом, 23 жовтня МОЗ України було видано наказ «Про затвердження плану заходів по усуненню недоліків, виявлених за результатами аудиту Рахункової палати України». У документі визначено конкретні кроки щодо усунення недоліків, відповідальних і терміни виконання. «Паралельно Міністерство охорони здоров’я почало роботу над окремими положеннями зауважень», — зазначив заступник міністра. За його словами, основне зауваження стосувалося обліку лікарських засобів і їх використання. У зв’язку із цим МОЗ України вирішує це питання, у том числі за допомогою елект­ронних засобів, що дозволяють контролювати і формувати потреби та застосування таких ліків. «Робота в цьому напрямку була розпочата, і МОЗ здійснюється підготовка системи моніторингу та контролю забезпечення ефективного використання лікарських засобів і медичних виробів, які закуповуються через міжнародні організації», — наголосив П. Ковтонюк.

Найближчим часом Міністерство планує впровадження інформаційної системи обліку таких лікарських засобів. Наразі у цьому напрямку в МОЗ України розглядаються два варіанти: існуюча система, розроблена ДП «Укрвакцина»; розробка нової системи, до якої готові долучитися міжнародні партнери. «Ми створили робочу групу, яка здійснює аналіз цих двох варіантів, дивиться на систему ДП «Укрвакцини» і вивчає альтернативні пропозиції. Найближчим часом ми зможемо прийняти рішення стосовно того, що буде більш доцільним», — зауважив доповідач.

За словами П. Ковтонюка, наразі проміжок часу між закупівлями і поставками ліків надолужується. Нині в Україну постачаються ліки, закуплені за кошти Державного бюджету 2016–2017 рр. Очікується, що поставки ліків, закуплених за кошти Держбюджету–2018, будуть здійснюватися вже в наступному році. «Ми також вживаємо ряд адміністративних заходів щодо персональної відповідальності розпорядників нижчого рівня, починаючи з керівників обласних департаментів охорони здоров’я і закінчуючи головними лікарями закладів охорони здоров’я щодо обліку і фактів незабезпечення своєчасного перерозподілу ліків», — зазначив заступник міністра.

Розпочато і роботу над переглядом процедури закупівель профільним міністерством з метою її оптимізації. Розробляються необхідні розпорядчі документи, які дозволять спростити її. Переглядається також система відбору міжнародних організацій.

Що стосується супроводу державних закупівель, то в МОЗ України переглядають роботу державних підприємств, які цим займаються.

«Міністерство мало створити власну закупівельну агенцію і продемонструвати, як можна якісно без посередників у виробників закуповувати медикаменти. Насправді для нас всіх важлива наявність ліків, а не те, хто їх закуповує; щоб закуповували чесно, прозоро, максимально ефективно, і щоб медикаменти отримали пацієнти», — наголосила Ольга Богомолець.

Заступник директора департаменту з питань науки та гуманітарної сфери Рахункової палати України Тарас Куйбіда нагадав, що аудит здійснювався на підставі звернення Комітету. Доповідач коротко навів основні факти, які встановило відомство у ході проведення перевірки. Детально ми описували їх у рамках статті ««Сідай, двійка!»: яких збитків державі завдали закупівлі ліків через міжнародні організації». У чому Рахункова палата України вбачає основні причини неефективності закупівель ліків через міжнародні організації?

Серед таких, зокрема:

• незабезпечення відповідної організації процедури закупівель;
• затягування термінів закупівель: із запізненням визначається номенклатура ліків;
• відсутність у договорах МОЗ України з міжнародними організаціями механізмів вирішення спорів щодо закупівельних процесів;
• обсяг коштів, що передаються міжнародним організаціям, фактично визначається Міністерством без урахування потреб структурних підрозділів з питань охорони здоров’я і підпорядкованих їм медичних закладів.

За словами Т. Куйбіди, Рахункова палата України також здійснила аналіз закупівель ліків через систему ProZorro. Результати свідчать про те, що на регіональному рівні в окремих випадках вартість закуплених ліків перевищувала в 6 разів ті, що закуповувалися через міжнародні організації. «Є такі факти. Тобто система ProZorro не гарантує економного використання бюджетних коштів», — зауважив він.

Посилаючись на ст. 36 Закону України «Про Рахункову палату України», Т. Куйбіда повідомив присутнім, що МОЗ України досі не поінформувало Рахункову палату України про результати розгляду її рішення, заплановані та вжиті у зв’язку із цим заходи. «На даний час Рахункова палата не може надати вичерпну інформацію щодо виконання рекомендацій, визначених у звіті», — наголосив він, додавши, що звіт затребували Національне антикорупційне бюро, Служба безпеки України, Національна поліція України і Генеральна прокуратура України. При цьому за окремими фактами порушення температурного режиму і псування ліків вже порушені кримінальні провадження.

О. Корчинська поцікавилася подальшою ситуацією, пов’язаною зі встановленням Рахунковою палатою України факту невикористання до завершення терміну придатності лікарських засобів на суму 9 млн грн. через безвідповідальні дії посадових осіб НДСЛ «Охматдит». «Отже, державному бюджету завдано збитків на цю суму, що має ознаки кримінального правопорушення», — йдеться у звіті Рахункової палати України.

Ситуацію прокоментував запрошений на засідання представник Національної поліції Украї­ни Юрій Санжарівський. «За фактами, викладеними у звіті Рахункової палати, ще до того, як він був опублікований, було розпочато кримінальне провадження щодо фактів, які стосуються «Охматдит». В даному кримінальному провадженні здійснюється досудове розслідування. У строки, передбачені кримінально-процесуальним законодавством, буде прийнято відповідне рішення», — зазначив він.

Подякувавши присутнім, голова Комітету закрила засідання робочої групи. Наступне засідання Комітету заплановано провести 7 грудня. Головне питання, яке буде розглядатися, — законопроект «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо охорони здоров’я та трансплантації органів та інших анатомічних матеріалів людині» (реєстраційний № 2386а-1, друге читання, повторний розгляд після опрацювання з Головним юридичним управлінням Апарату Верховної Ради України).

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!