«Сідай, двійка!»: яких збитків державі завдали закупівлі ліків через міжнародні організації

Зазначимо, що текст самого звіту не оприлюднено. Ще під час розгляду питання щодо проведення Рахунковою палатою України Аудиту на засіданні Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров’я, яке відбулося 5 вересня, керівник департаменту з питань науки та гуманітарної сфери Рахункової палати України Тарас Куйбіда повідомив, що повний текст звіту буде оприлюднено на сайті відомства у найближчі тижні.

ЕФЕКТИВНІСТЬ ВИКОРИСТАННЯ БЮДЖЕТНИХ КОШТІВ

Рахункова палата України встановила, що використання коштів Державного бюджету України у 2015–2016 рр. на закупівлю лікарських засобів та медичних виробів із залученням міжнародних організацій здійснювалося в цілому більш економно порівняно з попереднім періодом, коли профільне міністерство проводило такі закупівлі самостійно. Порівняння однакових обсягів і номенклатури таких закупівель свідчить, що загальна економія коштів державного бюджету в цей період становила, за розрахунками, 373,6 млн грн., або близько 39% вартості перевірених закупівель (939 млн грн.).

Водночас мета Закону України від 19.03.2015 р. № 269 у частині забезпечення своє­часного доступу пацієнтів до необхідних лікарських засобів і медичних виробів не досягнута.

Залучення міжнародних організацій до закупівель не позбавило МОЗ невластивих йому функцій — воно й досі залишається в системі публічних закупівель, які на сьогодні не є прозорими, ризики корупційних дій не усунені. МОЗ України під керівництвом тодішнього міністра охорони здоров’я Олександра Квіташвілі та нинішнього в.о. міністра Уляни Супрун не було забезпечено відповідної організації процедурних питань таких закупівель. Допускалися випадки неналежного оформлення укладених договорів та порушення їх умов, несвоєчасного інформування міжнародних спеціалізованих організацій про прийняті Міністерством рішення, порушень власних розпорядчих актів.

У ряді випадків незадовільна робота чиновників МОЗ призводила до затягування термінів закупівель, прийняття ними необґрунтованих рішень, несвоєчасного розподілу отриманих за результатами закупівель матеріальних цінностей. Як наслідок — непродуктивне використання бюджетних коштів і завдання державі збитків через втрати лікарських засобів, терміни придатності яких закінчилися.

НОРМАТИВНО-ПРАВОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ МІЖНАРОДНИХ ЗАКУПІВЕЛЬ ЛІКІВ

Нормативно-правове забезпечення, сформоване Урядом упродовж останніх 3 років на підставі Закону України № 269, дало можливість забезпечити здійснення державних закупівель із залученням міжнародних організацій. Цим рішенням створено особливі умови для діяльності таких організацій.

Водночас рішення Уряду кардинально не відповідають вимогам системи вітчизняного законодавства у сфері бюджетних витрат на всі інші пуб­лічні закупівлі. У результаті на міжнародні закупівлі лікарських засобів і медичних виробів фактично не розповсюджуються вимоги законодавства щодо забезпечення відкритості, прозорості та конкурентних засад при проведенні торгів за бюджетні кошти. Отже, міжнародні спеціалізовані організації можуть не оприлюднювати інформації про деталі тендера, зокрема щодо учасників закупівель, їх цінових пропозицій, умов і термінів постачання тощо.

Урядом не визначено механізм супроводження державними підприємствами МОЗ України лікарських засобів і медичних виробів, які закуплені міжнародними організаціями. Як наслідок, передача функцій у частині здійснення державних закупівель лікарських засобів і медичних виробів до міжнародних спеціалізованих організацій не забезпечила прозорості цього процесу. Система закупівель, завданням якої є забезпечення першочергових суспільних потреб, фактично виведена з-під контролю широкої громадськості.

ВИБІР МІЖНАРОДНИХ ОРГАНІЗАЦІЙ

МОЗ не забезпечило об’єктивності вибору міжнародних спеціалізованих організацій для здійснення державних закупівель лікарських засобів і медичних виробів за бюджетні кошти 2015–2017 рр.

Вибір здійснювався за відсутності механізму застосування визначених Урядом критеріїв відбору, порядку його проведення і був сконцентрований на організаціях, визначених законами України від 10.04.2014 р. № 1197 «Про здійснення державних закупівель» і від 25.12.2015 р. № 922 «Про публічні закупівлі». Як наслідок, міжнародні організації обиралися в ручному режимі, що призводило до помилок при здійсненні вибору і не сприяло запобіганню ризикам корупції при прийнятті таких рішень.

Міністерство не реагувало на результати внутрішнього аудиту. Недоліки та порушення, які встановлені під час заходів внутрішнього фінансового контролю МОЗ України, фактично залишилися без належного реагування. Їх причини не усунуто, і, як наслідок, недоліки та порушення набули системного характеру.

ВИЗНАЧЕННЯ НОМЕНКЛАТУРИ ЛІКАРСЬКИХ ЗАСОБІВ І МЕДИЧНИХ ВИРОБІВ

Профільне міністерство не забезпечило належного виконання своїх повноважень щодо визначення необхідної номенклатури лікарських засобів і медичних виробів для їх закупівель міжнародними організаціями. Ним не розроблено і не затверджено розпорядчого документа з регламентації порядку визначення і затвердження такої номенклатури. Не визначені строки її розгляду і затвердження відповідними робочими та експертно-технічними групами. Також не передбачена відповідальність членів цих груп за прийняті рішення. Нечітко розмежовані повноваження груп, через що виникло дублювання функцій, прийняття у ряді випадків необґрунтованих рішень і затягування процесу погодження закупівель необхідних ліків і медичних виробів від півроку до року і більше.

Як наслідок, кошти державного бюджету, перераховані для закупівлі лікарських засобів і медичних виробів міжнародним спеціалізованим організаціям, протягом тривалого часу не використовувалися і залишалися на їх рахунках.

ВИКОНАННЯ ЗОБОВ’ЯЗАНЬ МІЖНАРОДНИМИ ОРГАНІЗАЦІЯМИ

Міжнародними організаціями, залученими МОЗ до закупівель лікарських засобів і медичних виробів (ПРООН, ЮНІСЕФ, Crown Agents), у цілому забезпечено виконання зобов’язань за укладеними договорами. Виробниками майже 88% лікарських засобів і медичних виробів, які закупили ці організації, були іноземні компанії. За результатами закупівель, проведених міжнародними організаціями, ціни переважно нижчі, ніж ті, за які МОЗ України у 2014 р. самостійно закуповувало аналогічні лікарські засоби та медичні вироби.

При цьому закладами охорони здоров’я органів місцевого самоврядування лікарські засоби для лікування онкологічних хворих придбавалися у 2017 р. за цінами, що до 6 разів перевищували ціну закупівлі ПРООН за кошти державного бюджету.

ЗАХИСТ ІНТЕРЕСІВ УКРАЇНСЬКОЇ СТОРОНИ

Профільне міністерство, укладаючи договори з міжнародними організаціями, не забезпечило захисту інтересів української сторони. Зокрема, в договорах не передбачено відповідальності за несвоєчасну поставку, поставку товару неналежної якості та кількості. Таким чином, МОЗ України взяло на себе пов­ну відповідальність за якість і кількість лікарських засобів і медичних виробів, закуплених організаціями, починаючи з моменту їх ввезення на територію Украї­ни і до передачі закладам охорони здоров’я.

Крім того, в договорах з Crown Agents, ЮНІСЕФ (за 2015–2016 рр.) і ПРООН (за 2015 р.) не передбачено заміни лікарських засобів і медичних виробів, які прийнято з меншим терміном придатності. У результаті лікарські засоби на суму 11,3 млн грн. (3,5% вартості отриманих препаратів) для лікування онкохворих дітей до закінчення терміну їх придатності не використані, а отже, втрачені. При цьому Міністерство всупереч вимогам постанови КМУ від 17.03.2011 р. № 298 протягом 2 років не розробило і не затвердило порядку використання залишків лікарських засобів і медичних виробів, закуплених за рахунок бюджетних коштів у попередні роки, для надання медичної допомоги у розрізі інших захворювань у поточному році. Як наслідок, кошти державного бюджету на цю суму використано непродуктивно.

Через безвідповідальні дії посадових осіб НДСЛ «Охматдит» не використані до завершення терміну придатності лікарські засоби на суму 9,6 млн грн. Отже, державному бюд­жету завдано збитків на цю суму, що має ознаки кримінального правопорушення. У договорах також не передбачено і механізмів для вирішення спорів між сторонами в закупівельному процесі під українською юрисдикцією. Умови договорів фактично унеможливлюють контроль за використанням коштів Державного бюджету України.

РІШЕННЯ РАХУНКОВОЇ ПАЛАТИ

За результатами розгляду звіту Рахункова палата прийняла наступні рішення:

1. Проінформувати про результати Аудиту Верховну Раду України.

2. Звіт про результати аудиту надіслати Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров’я та запропонувати розглянути його на своє­му засіданні.

3. Відомості про результати Аудиту у формі рішення Рахункової палати надіслати Уряду і рекомендувати:

• визначити механізм вибору міжнародних організацій відповідно до критеріїв, встановлених постановою КМУ від 22.07.2015 р. № 622 «Деякі питання здійснення державних закупівель лікарських засобів та медичних виробів із залученням спеціалізованих організацій, які здійснюють закупівлі»;
• розробити механізм визначення державних підприємств МОЗ України для здійснення супроводу державних закупівель із залученням міжнародних організацій;
• доручити МОЗ України розробити і затвердити порядок використання залишків лікарських засобів і медичних виробів, закуплених за рахунок бюджетних коштів у попередні роки, для надання медичної допомоги у розрізі інших захворювань у поточному році;
• рекомендувати органам місцевого самоврядування забезпечити ефективне використання лікарських засобів і медичних виробів, закуп­лених за кошти державного бюджету, та посилити персональну відповідальність керівників закладів охорони здоров’я за їх невикористання до завершення терміну придатності.

4. Рішення Рахункової палати та Звіт надіс­лати МОЗ України і рекомендувати:

• опрацювати питання внесення змін до чинних актів, які регулюють у 2017 р. діяльність робочих груп з питань профільного супроводу державних закупівель, зокрема в частині визначення чітких термінів для формування і затвердження ними номенклатури ліків і медичних виробів та відповідальності за прийняті рішення;
• при формуванні переліку лікарських засобів і медичних виробів, які закуповуються за кош­ти державного бюджету міжнародними спеціалізованими організаціями, не допускати включення до нього лікарських засобів з низькою ефективністю та небезпекою при застосуванні;
• переглянути умови договорів, укладених з міжнародними організаціями, передбачити їх відповідальність за порушення термінів постачання лікарських засобів і медичних виробів для виконання національних програм у галузі охорони здоров’я;
• припинити практику закупівлі лікарських засобів з обмеженим терміном придатності;
• розробити і затвердити порядок використання залишків лікарських засобів і медичних виробів, закуплених за рахунок бюджетних коштів у попередні роки, для надання медичної допомоги у розрізі інших захворювань у поточному році, як це передбачено постановою КМУ № 298;
• забезпечити своєчасне погодження кошторисів витрат на закупівлю лікарських засобів і медичних виробів, наданих міжнародними організаціями;
• розробити і затвердити розпорядчий документ з визначенням терміну, впродовж якого здійс­нюється розподіл поставлених міжнародними організаціями лікарських засобів і медичних виробів, та забезпечити його виконання;
• забезпечити дієвий контроль за ефективним використанням лікарських засобів і медичних виробів;
• притягти до відповідальності винних у виявлених порушеннях посадових осіб;
• вжити заходів щодо запобігання фактам псування лікарських засобів і медичних виробів через недотримання температурних умов при їх транспортуванні та недопущення їх надалі.

5. Інформувати Національну поліцію України про виявлені під час Аудиту ознаки кримінального правопорушення.

6. Рішення Рахункової палати та Звіт оприлюднити на офіційному веб-сайті Рахункової палати.

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!