Аптечний саміт України–2017: коли результат виправдовує дії

У 2007 р. в м. Яремче під час Всеукраїнської конференції «АПТЕКА–2007» анонсовано створення Аптечної професійної асоціації України (АПАУ), яку було зареєстровано у листопаді того ж року. Активно розвиваючись, у 2015 р. АПАУ розширила свою діяльність у двох напрямках: ГС «АПАУ» представляє інтереси аптечних закладів, а ВГО «АПАУ» — провізорів і фармацевтів. Уже 10 років поспіль АПАУ відстоює інтереси аптечного бізнесу і фармацевтичних спеціалістів, займаючи активну позицію шляхом ведення постійного діалогу з владою. Одним із форматів такої взаємодії є проведення АПАУ щорічного Аптечного саміту України, який цього року відбувся 7 грудня в столичному «Mercure Kyiv Congress Centre». Масштабний захід зібрав більше 250 учасників, серед яких керівники МОЗ України, ДП «Державний експертний центр МОЗ України», Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками, Державної служби з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, представники всіх ланок фармацевтичного сектору, профільних громадських об’єднань. Організаторами заходу виступила АПАУ спільно з компанією «УкрКомЕкспо». Генеральний спонсор — група компаній «Кусум», спонсор — представництво «Sopharma» в Україні. Головним інформаційним партнером виступив «Щотижневик АПТЕКА». Партнери заходу — компанія «Біонорика», Український медичний клуб, аналітичні партнери — компанії «МОРІОН» та «Proxima Research®».

Цього року Аптечний саміт проходив у форматі трьох сесій, присвячених аптечним справам в Україні та світі; впровадженню медичної реформи та реалізації державних програм із забезпечення українців лікарськими засобами; «зануренню» аптек в сучасний елект­ронний світ. Поважні гості з Естонії та Польщі поділилися з присутніми досвідом регулювання аптечної діяльності та надання логістичних послуг у країнах ЄС. Змістовні доповіді 20 спікерів розбавили експертні дискусії, завдяки чому саміт проходив у формі конструктивного діалогу. Відзначення АПАУ 10-ї річниці діяльності додало заходу святкової й затишної атмосфери і супроводжувалося теплими побажаннями на адресу засновників та членів АПАУ.

У рамках заходу для представників ЗМІ відбувся прес-брифінг за участю заступника міністра охорони здоров’я України Романа Ілика, голови правління ГС «АПАУ» Ігоря Червоненка та директора ГС «АПАУ» Володимира Руденка.

Аптечний саміт — захід, який збирає професіоналів для обговорення нагальних питань в галузі і державі з метою напрацювання подальших кроків для покращання забезпечення закладів охорони здоров’я та громадян лікарськими засобами. Оператори ринку отримали можливість обмінятися думками щодо нагальних питань з представниками виконавчої влади з тим, щоб надалі рухатися в одному напрямку в унісон. На цьому наголосив Володимир Руденко, подякувавши заступнику міністра за участь в Аптечному саміті та, зокрема, у прес-брифінгу.

Аптечний саміт України–2017: коли результат виправдовує дії

Про те, яким є на сьогодні бачення профільного міністерства стосовно впровадження нового Національного переліку основних лікарських засобів (далі — Національний перелік), подальшого удосконалення урядової програми «Доступні ліки», посилення контролю за рекламою ліків та співпраці з учасниками фармацевтичного ринку, розповів Роман Ілик.

Перш за все заступник міністра відзначив важливість проведення подібних заходів, які водночас, крім підбиття підсумків вже зробленого за минулий рік, окреслюють завдання, які має бути виконано в подальшому, враховують помилки, пропозиції та спільні напрацювання профільних асоціацій з органами влади.

Р. Ілик повідомив, що під час наради з медиками Львівщини, яка відбулася 6 грудня, Президент України Петро Порошенко анонсував підписання ним законів щодо реформи медичної галузі вже найближчим часом.

Команда профільного міністерства, у свою чергу, підготувала 3 проекти урядових постанов:

«Маю надію, що вони будуть розглянуті найближчого тижня Кабінетом Міністрів України», — зазначив Р. Ілик, додавши, що ці ініціативи спрямовані на 100% забезпечення українців життєво необхідними ліками на госпітальному й амбулаторному рівнях.

Новий Національний перелік, який буде запроваджено з 1 січня наступного року, міститиме 427 міжнародних непатентованих назв лікарських засобів. До нього планується включити за процедурою «fast-track»:

  • 28 нових лікарських засобів, що входятьдо державних програм та субвенцій на інгаляційні засоби для наркозу;
  • 14 препаратів, які можуть закуповуватися за кошти медичної субвенції для надання екстреної (невідкладної) медичної допомоги, примірний табель (перелік) оснащення структурних підрозділів системи екстреної медичної допомоги;
  • 18 лікарських засобів, що включені до 20-го видання Базового переліку основ­них лікарських засобів ВООЗ;
  • лікарські засоби, які вже наявні в Національному переліку, але можуть бути додані інші форми та дози за процедурою взаємозамінності.

«Це не межа: Національний перелік буде постійно оновлюватися, розширюватися. Але до уваги будуть братися рекомендації Всесвітньої організації охорони здоров’я, яка рекомендує для більше ніж 100 країн світу лікарські засоби, які є не тільки якісними, ефективними, а й які доцільно закуповувати за бюджетні кошти», — зауважив заступник міністра.

За словами Р. Ілика, кожен лікувальний заклад має закупити ліки з Національного переліку в повному обсязі. За умови задоволення в повному обсязі цієї потреби заклади охорони здоров’я зможуть закуповувати інші зареєстровані в Україні препарати, що не включені до Націо­нального переліку. При цьому перевага має надаватися лікарським засобам, включеним до галузевих стандартів у сфері охорони здоров’я.

«Ми розуміємо, що одразу зміни не відбудуться. Для імплементації необхідний певний час, насамперед для того, щоб заклади провели закупівлі, які відбуваються через електронну систему ProZorro», — зауважив заступник міністра, додавши, що необхідні консультації і тренінги з регіональними фахівцями щодо методології визначення потреби в кількості лікарських засобів вже проведено.

Що стосується програми «Доступні ліки», то її планується розширити шляхом включення 3 нозологій (хронічні захворювання шлунка та дванадцятипалої кишки, депресії та депресивний синдром, профілактика та лікування анемій в І триместр вагітності), 11 нових препаратів за міжнародними непатентованими назвами (МНН).

У Держбюджеті–2018, який пізно ввечері 7 грудня ухвалила Верховна Рада України, закладено на цю програму 1 млрд грн. «Ми має­мо надію, що з 2019 р. ми, можливо, побачимо більшу цифру, оскільки після того, як Україна почне закуповувати лікарські засоби через відповідну профільну агенцію і буде розширено Національний перелік, розшириться і програма реімбурсації», — зазначив Р. Ілик.

На сьогодні в Україні, за словами посадовця, існує проблема, пов’язана з психічними розладами, яка довго замовчувалася. За результатами досліджень експертів Міжнародного медичного корпусу, встановлено, що близько 30% українців протягом життя мають проблеми з психічними розладами і нестабільними станами.

У наступному році також планується запровадження електронних рецептів у тих регіонах, де є така можливість, що, на думку Р. Ілика, дозволить покращити звітування суб’єктів господарювання. «У перспективі, коли буде вертикальне запровадження системи eHealth, елект­ронний рецепт дасть можливість пацієнту брати участь у програмі незалежно від місця проживання. Але це буде можливо після повноцінного впровадження цієї системи», — підкреслив посадовець.

Учасники Аптечного саміту виступили з пропозицією передбачити встановлення єдиної роздрібної націнки на рівні 25% для ліків, включених у програму відшкодування, які у той же час включено до Національного переліку, щоб уникнути дискримінації. Наразі гранична роздрібна націнка для таких препаратів становить 15%. За словами Р. Ілика, Міністерство декларує наміри запровадити регресивну націнку з подальшим введенням фіксованої націнки. Наразі це питання залишається дискусійним.

Заступник міністра детально розглянув питання посилення контролю за рекламою лікарських засобів, яка нині є найбільшим сегментом рекламного ринку на українському телебаченні. Майже 30% загального обсягу реклами зай­має рек­лама лікарських засобів, медичної техніки, методів профілактики і реабілітації, харчових продуктів для спеціального дієтичного споживання, функціональних харчових продуктів та дієтичних добавок. На окремих каналах обсяг такої реклами становить 50% всіх рекламних повідомлень. Про це свідчать результати моніторингу програм загальнонаціональних телеканалів України, проведеного Національною радою з питань телебачення та радіомовлення у березні цього року.

Національна рада з питань телебачення та радіомовлення наділена повноваженнями лише щодо порядку й обсягів розміщення реклами. У разі якщо цей орган вбачає певні порушення в ефірі телерадіоорганізацій, то він звертається до Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (далі — Держпродспоживслужба) для передбаченого законом реагування. Тобто контролювати рекламування ліків та медичних виробів можливо лише за допомогою цих державних органів. Кожен окремо безсилий вплинути на подібні порушення. У зв’язку із цим було створено міжсекторальну групу за участю представників МОЗ України, Національної ради з питань телебачення та радіомовлення та Держпродспоживслужби, яка розробила попередній алгоритм дій для належного контролю за рекламою лікарських засобів. «Уже найближчим часом почнемо працювати разом для його практичної реалізації», — підкреслив Р. Ілик, уточнивши, що Національна рада здійснюватиме моніторинг мовлення телебачення та радіо, МОЗ України — фахові консультації щодо медичного аспекту, а Держпродспоживслужба накладатиме штрафи і санкції, які мають суттєво вплинути на регулювання ринку реклами ліків.

Відповідаючи на запитання журналістів щодо того, чи мають змогу аптечні заклади приватної форми власності брати участь у програмі «Доступні ліки», Р. Ілик навів цифри, відповідно до яких у програмі задіяно 1200 аптек комунальної форми власності, решта — приватні аптеки. «Дуже важливо, що в умовах відсутності кредиту довіри з боку суб’єктів господарювання на етапі старту програми ми бачимо поступове щомісячне залучення до програми нових аптек на добровільних засадах», — підкреслив він, додавши, що економічна складова участі в програмі має значення не для всіх аптек, оскільки середня вартість чеку становить близько 40 грн. Натомість більш вагомою є соціальна складова — придбання в аптеці супутніх товарів, ліків для терапії супутніх захворювань.

Ігор Червоненко додав, що приватні аптеки дійсно активно беруть участь в урядовій програмі. «Програма працює достатньо добре. Кош­ти надходять своєчасно. На початку дії програми були питання щодо укладання договорів, надання звітності. Але якщо в регіонах є кошти, які своєчасно надходять, усе працює нормально. І дійсно, це соціальна відповідальність: ми має­мо думати не тільки про те, що нам вигідно. Ми усвідомлюємо, що маємо разом з державою виконувати програми для забезпечення громадян доступними ліками», — зауважив він.

Наше видання, зі свого боку, розпочинає цикл публікацій, присвячених перебігу Аптечного саміту–2017, у рамках яких буде висвітлено найважливіші питання сьогодення фармацевтичного сектору, а також представлено доповіді фахівців регуляторних органів та експертів фармацевтичного ринку.

Катерина Горбунова,
фото Сергія Бека

Комментарии

Нет комментариев к этому материалу. Прокомментируйте первым

Добавить свой

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

*

Другие статьи раздела


Последние новости и статьи