БЮДЖЕТ НА 2026 Р.
Обговорюючи проєкт закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» (реєстр. № 14000) Михайло Радуцький зауважив, що основними пріоритетними напрямами в бюджеті на наступний рік залишаються безпека та оборона, соціальний захист населення, охорона здоров’я та відновлення інфраструктурних об’єктів.
Представляючи проєкт Держбюджету–2026, Роман Єрмоличев, перший заступник міністра фінансів України, зазначив, що потреба в міжнародній підтримці Державного бюджету України на 2026 р. для покриття дефіциту становить 44, 5 млрд дол. США (близько 2 трлн грн). Стосовно сфери охорони здоров’я, то Міністерство фінансів України (далі — Мінфін) намагався збалансувати бюджет, аби підтримати ініціативи Міністерства охорони здоров’я (МОЗ) України, зокрема щодо підвищення заробітних плат лікарям первинної та екстреної медичної допомоги.
Віктор Ляшко, міністр охорони здоров’я України, презентуючи проєкт Державного бюджету України на 2026 р. в частині охорони здоров’я, повідомив, що заплановані загальні видатки на цю галузь становлять 258 млрд грн. Якщо ж враховувати і місцевий бюджет, то це 306,1 млрд грн, що є одним з найбільших зростань видатків за останні 5–6 років.
За його словами, затвердження бюджету в такій редакції забезпечить сталість фінансування і дасть можливість підвищити заробітні плати. «Наразі вже змодельовано підвищення капітаційної ставки для сімейних лікарів і працівників екстреної медичної допомоги, які фінансуються саме за принципом капітаційної ставки», — додав міністр.
Запропонований бюджет дасть і можливість реалізації нових ініціатив. Так, МОЗ України вперше запроваджує щорічний скринінг здоров’я для громадян віком від 40 років, на що виділяються 10 млрд грн.
У 2026 р. на програму медичних гарантій (ПМГ) передбачається виділити 191,6 млрд грн, що на 16,1 млрд грн більше, ніж у 2025 р. Зокрема, на програму реімбурсації заплановано 9,1 млрд грн. На централізовані закупівлі передбачено 15,1 млрд грн, що дозволить покрити забезпеченість лікарськими засобами за певними напрямками до 100% від потреби. Завдяки збільшенню фінансування централізованих закупівель у 2026 р. планується збільшити закупівлі препаратів для онкопатології, імунопрофілактики, орфанних захворювань.
На зуболікування і кріоконсервацію біоматеріалів видатки підвищуються до 1,4 млрд грн.
Стосовно медичної субвенції областям, то першочергово вона стосуватиметься центрів крові та медичного харчування. Для підтримки молодих спеціалістів, які їдуть працювати в сільські населені пункти або на прифронтові території, передбачені додаткові виплати. Так, за перший вихід на роботу після інтернатури запланована виплата в розмірі 200 тис. грн, а також можливість купувати квартири для тих, хто переїжджає працювати у визначені МОЗ України прифронтові населені пункти.
На судово-медичну експертизу заплановано 4,6 млрд грн, на публічні інвестиційні проєкти сума збільшується до 9,9 млрд грн. Стосовно останнього, то це кошти Ukraine Facility, які використовуються за цільовим призначенням саме на інфраструктурні проєкти. Також є й інші проєкти, які реалізовуватимуться шляхом залучення інвестицій з урядів інших країн та Світового банку, що зараховуватимуться на спецфонд у Державному бюджеті України. У 2026 р. передбачено розширення фінансування всіх цих проєктів до 18 млрд грн.
Продовжуючи, Наталія Гусак, голова Національної служби здоров’я України (НСЗУ), зазначила, що ПМГ у 2026 р. буде мати 3 основних пріоритети: виконання плану дій Уряду, подолання наслідків війни (тому буде збільшено фінансування хірургічної, психіатричної, реабілітаційної допомоги), а також лікування серцево-судинних захворювань.
Тетяна Донченко, керівниця управління гуманітарної безпеки та людського розвитку Апарату Ради національної безпеки і оборони України (РНБО), попросила віднайти у межах Державного бюджету України на 2026 р. фінансування для виконання рішення РНБО від 22.12.2023 р. «Щодо профілактики, ранньої діагностики та лікування злоякісних новоутворень».
В. Ляшко відмітив, що на раннє виявлення хвороб у 2026 р. закладено кошти, і в межах публічних інвестиційних проєктів планується провести закупівлі необхідного обладнання для цього.
Андрій Гук, завідувач відділення ендоскопічної та краніофаціальної нейрохірургії з групою ад’ювантних методів лікування у ДУ «Інститут нейрохірургії ім. академіка А.П. Ромоданова НАМН України», член координаційної ради в ГО «Українська медична експертна спільнота», поцікавився, чому передбачено підвищення заробітних плат лише сімейним лікарям та працівникам екстреної медичної допомоги, оскільки дефіцит медичних кадрів на сьогодні існує в усіх ланках медицини. При цьому лікарі за іншими спеціальностями повинні очікувати рішення керівництва закладу охорони здоров’я про підвищення їм заробітної плати.
На сьогодні є заклади, в яких на банківських рахунках знаходяться значні кошти, отримані за реалізацію ПМГ. Проте, враховуючи автономність закладів охорони здоров’я, МОЗ та НСЗУ не можуть втрутитися, аби змусити керівників закладів охорони здоров’я спрямовувати кошти, отримані з ПМГ, не тільки на розвиток закладу, а й на підвищення заробітних плат медичних працівників, і особливо — молодших медичних працівників.
Також він поцікавився, чи є в МОЗ України стратегія щодо поліпшення кадрової ситуації у сфері охорони здоров’я. Оскільки війна триватиме ще невідомо, як довго, а лікарі, медсестри і молодший медперсонал дуже потрібні.
В. Ляшко відповів, що планується підвищення заробітної плати для лікарів первинної та екстреної медичної допомоги через те, що це можна зробити, збільшивши їм фінансування капітаційної ставки. Стосовно спеціалізованої медичної допомоги, МОЗ збільшує кількість коштів, яка виділяється на пакети ПМГ для спеціалізованої медичної допомоги. Питання залишається лише в управлінні закладами охорони здоров’я. Заробітна плата лікарів цих закладів — це відповідальність їх керівництва. Адже законодавством передбачено, що кошти, отримані за пакетами ПМГ, заклади спрямовують на зарплату персоналу, лікарські засоби та витратні матеріали для надання медичної допомоги. Матеріально-технічна база, ремонти — це за кошти місцевих бюджетів.
Тому МОЗ уже обговорювало з М. Радуцьким можливість внести зміни в законодавство, повернувши діяльність наглядових рад при закладах охорони здоров’я, які зможуть впливати на рішення керівників цих закладів, зокрема щодо заробітних плат.
Ольга Стефанишина, членкиня Комітету, зазначила, що, попри збільшення до 15,1 млрд грн фінансування централізованих закупівель у 2025 р., потреба становить 20 млрд грн. При цьому це підвищення в основному покриває лише девальвацію національної валюти. Тому в 2026 р. теж очікується дефіцит фінансування на закупівлях близько 5 млрд грн, унаслідок чого частина пацієнтів не буде отримувати ліки. У зв’язку з цим вона повідомила про подання поправки для збільшення фінансування закупівель ліків і попросила членів Комітету підтримати цю пропозицію.
Під час обговорення проєкту Державного бюджету України на 2026 р. М. Радуцький звернувся до Мінфіну і попросив ініціювати зміни в законодавство, якими передбачатиметься, щоб кошти, повернуті закладами охорони здоров’я за порушення, які виявлені під час моніторингу виконання ПМГ, спрямовувалися не до загального бюджету, а поверталися назад на фінансування ПМГ.
Також під час засідання Комітет розглянув звернення до Комітету з питань правоохоронної діяльності стосовно опрацювання та підготовки до другого читання законопроєкту № 11181-1. Йдеться про поправку, яка пропонує кримінальну відповідальність за обіг неякісних лікарських засобів. Норма законопроєкту виписана таким чином, що може зашкодити фармринку через нечітке визначення «неякісних ліків», що дозволяє карати за незначні порушення, як-от пошкодження упаковки чи помилки в інструкції. Тому пропонується залишити чинну норму Кримінального кодексу (КК) України в поточній редакції, яка охоплює фальсифіковані препарати — на сьогодні ст. 227 КК України передбачено відповідальність за умисне введення в обіг на ринку України (випуск на ринок України) небезпечної продукції.
фото, архів http://www.facebook.com/committeehealth
Коментарі
Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим