Фармакологічний компас: противірусне лікування грипу у світлі доказової медицини

Сезон гострих респіраторних вірусних інфекцій (ГРВІ), зокрема, й грипу, щороку ставить фармацевтів у епіцентр інформаційного та терапевтичного потоку. Примітно, що цьогоріч в Україні епідемічний сезон розпочався ще з кінця вересня¹. Тому пацієнти, які звертаються в аптеки з очікуванням «дієвого противірусного засобу», який би «швидко поставив на ноги», — не рідкість. Утім реальність сучасної доказової медицини суттєво відрізняється від популярних переконань. Роль фармацевта — правильно скерувати очікування пацієнта, запропонувати рішення з доведеною користю та запобігти нераціональному застосуванню непотрібних, а інколи навіть шкідливих препаратів, та допомогти пройти «вірусний» сезон без серйозних проблем зі здоров’ям.

Еволюція противірусних засобів проти грипу

Грип — висококонтагіозне зоонозне респіраторне захворювання, яке щороку викликає сезонні спалахи та періодично — непередбачувані пандемії з високими показниками захворюваності та смертності, що становить велику загрозу для громадського здоров’я в усьому світі. Так, із 4 відомих підтипів вірусу грипу одним із найбільш патогенних для людини є вірус грипу А (Yin H. et al., 2021). Повідомляється, що грип щороку призводить до смерті близько 650 тис. осіб у всьому світі. Цей вплив посилюється значними економічними витратами, пов’язаними з медичними послугами та втратою продуктивності. Поширення вірусу в побутових умовах є ключовим фактором, при цьому рівень вторинної атаки серед тісних контактів може сягати 17% (Xu J.F. et al., 2025).

Примітно, що інфекційні хвороби, спричинені вірусами, у тому числі вірусом грипу, супроводжують людство протягом усієї його історії. Їхня вражаюче проста будова, що складається з генетичного матеріалу (ДНК або РНК), укладеного в білкову оболонку, змушує вірус повністю залежати від клітинного апарату хазяїна для власної реплікації. Ця особливість формує одну з основних проблем сучасної фармакології: пошук засобів із високою селективністю, здатних блокувати вірусні процеси, не завдаючи шкоди клітинам організму. Завдання ускладнюється й тим, що віруси відзначаються надзвичайною генетичною мінливістю, швидко адаптуючись до терапевтичного тиску (Kausar S. et al., 2021).

Противірусні засоби must have: коли і кому?

Противірусні засоби — група препаратів, що можуть прямо впливати на вірус або стимулювати імунну систему для боротьби з ним (Bule M. et al., 2019). У разі захворювання, викликаного вірусом, противірусні препарати є ключовим терапевтичним інструментом, здатним допомогти скоротити тривалість хвороби, знизити тяжкість симптомів та ризик госпіталізації або смерті².

Символічною точкою відліку стало схвалення першого противірусного препарату у 1963 р. (Kausar S. et al., 2021). У контексті грипу з того часу наука, зокрема й медична, здійснила справжній прорив, створивши більш ефективні препарати, спрямовані на конкретні етапи життєвого циклу вірусу грипу, що дало змогу сформувати сучасну парадигму терапії — цілеспрямовану та науково обґрунтовану (Martin D.E., 2025) (табл. 1).

Таблиця 1. Еволюція противірусних препаратів проти грипу

ЕВОЛЮЦІЯ ПРОТИВІРУСНИХ ПРЕПАРАТІВ ПРОТИ ГРИПУ
Ідоксурудин (1963) — перший нуклеозидний аналог для лікування вірусних інфекцій, схвалений для лікування вірусних інфекцій (зокрема герпесу). Хоча цей препарат не застосовувався проти грипу, його поява стала фундаментальною відправною точкою для всього противірусного лікування. Він започаткував концепцію нуклеозидних аналогів та продемонстрував можливість розуміння селективності, проклавши шлях для розробки сучасних противірусних засобів (De Clercq E. et al., 2016; Bule M. et al., 2019).
Ера інгібіторів N-метил-D-аспартат рецепторів (1960–1980-ті роки) Амантадин (1966) — перша молекула створена у відповідь на виклики грипу А, яка функціонувала як ключ, що блокує M2-канал, перериваючи життєвий цикл вірусу (Georgiou K. et al., 2025). Римантадин (1985) перешкоджає розкриттю оболонки вірусної РНК вірусу грипу А та викликає менше побічних ефектів, ніж амантадин (Mondal D., 2016).Попри виражені противірусні властивості, амантадин та римантадин не отримали широкого застосування через брак знань про їхню потенційну цінність та побоювання щодо потенційно можливих побічних ефектів. Обидва втратили значення через резистентність (Jefferson T. et al., 2006; Yavarian J. et al., 2010).
Ера інгібіторів нейрамінідази (з 1999 р.) Озельтамівір (1999) отримав схвалення Управління з контролю за харчовими продуктами та лікарськими засобами США (FDA), закріпивши за собою роль наріжного каменя у стратегії лікування та профілактики інфекцій, спричинених вірусами грипу А та В. Є класичним інгібітором нейрамінідази, що діє через потужне і селективне конкурентне пригнічення вірусного ферменту нейрамінідази — критично важливого для реплікації вірусу. Механізм дії елегантний і цілеспрямований: як неактивні проліки гідролізується in vivo до своєї фармакологічно активної форми — озельтамівіру карбоксилату, що ефективно блокує вивільнення дочірніх віріонів із заражених клітин хазяїна, тим самим зупиняючи поширення інфекції на здорові клітини. Клінічно доведено, що озельтамівір зменшує тривалість виділення та титр вірусу, а також здатний скоротити тривалість симптомів на 0,5–3 дні. Для досягнення максимального терапевтичного ефекту лікування гострих, неускладнених випадків рекомендовано розпочинати протягом 48 год після появи симптомів (показаний особам віком від 2 тиж для лікування та від 1 року для профілактики) (Sur M. et al., 2024). Занамівір (1999) — аналог сіалової кислоти, діє як потужний інгібітор нейрамінідази, ефективно пригнічуючи ключовий вірусний фермент як у грипу А, так і у грипу В. Його інгаляційна форма дає змогу забезпечувати пряму доставку до місця реплікації вірусу в дихальних шляхах. Клінічні випробування підтверджують його високу профілактичну ефективність: рівень захисту від інфекції, спричиненої грипом, коливається у діапазоні 67–84% у дорослих та педіатричних пацієнтів (Eiland L.S. et al., 2007). Перамівір (2009) — внутрішньовенний препарат для тяжких випадків грипу. У клінічних випробуваннях показано, що перамівір є безпечним та добре переноситься, з фармакокінетичним профілем, який підтримує дозування 1 раз на добу (Castillo R. et al., 2010). Важливо відзначити, що застосування інгібіторів нейрамінідази спрямоване на полегшення тяжкості та скорочення тривалості симптомів. Проте їхня здатність до ефективного зменшення вірусної трансмісії (передачі) залишалася невизначеною.
Нова парадигма — інгібітори ендонуклеазної активності полімерази (2018) Балоксавір марбоксил (2018) — перший у своєму класі інгібітор капзалежної ендонуклеази, що може пригнічувати ключовий вірусний фермент, ефективно блокуючи реплікацію вірусної РНК на ранньому етапі. Це дає змогу підтримувати потужну дію проти вірусів грипу А та В, включно з деякими штамами, резистентними до традиційних препаратів. Завдяки своїй подвійній ефективності — лікування встановленої інфекції та потенціал для профілактичного контролю — балоксавір знаменує собою початок сучасної ери противірусних стратегій (Xu J.F. et al., 2025).

Наразі застосування противірусних засобів проти грипу є актуальним як у дітей (Motisi M.A. et al., 2022), так і у дорослих, зокрема, людей віком 65 років і старше (група літнього віку несе найбільший тягар ускладнень: 70–85% сезонних випадків смерті та 50–70% госпіталізацій). Наприклад, примітними є результати досліджень, які демонструють ефективність застосування інгібіторів нейрамінідази навіть при прийомі через 48 год після появи симптомів грипу. До того ж, як повідомляється, своєчасний прийом противірусних препаратів у пацієнтів похилого віку асоціюється зі зниженням ризику смерті від грипу, а поєднання вакцинації та своєчасного противірусного лікування дає змогу створити найкращий захист від тяжких грипозних ускладнень².

Противірусні препарати у практиці фармацевта

Коли пацієнт приходить в аптеку з проханням дати «щось сильне проти вірусу», ключове завдання фармацевта — раціонально надати допомогу. Першим і найважливішим кроком є оцінка симптомів та диференціація проявів звичайної застуди від симптомів грипу (табл. 2).

Таблиця 2 Диференціація симптомів застуди та грипу³

Симптоми	Застуда	Грип
Початок симптомів	Поступовий	Раптовий
Підвищення температури тіла	Незначне	Значне
Ломота в тілі	Незначна	Суттєва
Озноб	Нечасто	Часто
Втома, слабкість	Іноді	Зазвичай
Чхання	Часто	Іноді
Дискомфорт у грудях, кашель	Від легкого до помірного	Часто
Закладеність носа	Часто	Іноді
Біль у горлі	Часто	Іноді
Головний біль	Рідко	Часто

Тож якщо відвідувач скаржиться на нежить, субфебрильну температуру тіла та біль у горлі, то найімовірніше мова йде про застуду, при якій актуальними будуть анальгетики-антипіретики, нестероїдні протизапальні препарати, деконгестанти, протинабрякові та інші засоби для місцевого застосування при захворюваннях порожнини носа⁴.

За наявності симптомів, схожих на прояви грипу, можлива рекомендація тест-систем на грип (якщо є в наявності в аптеці) та направлення хворого до лікаря, який може за потреби призначити відповідну терапію. Зокрема, противірусне лікування слід розглядати у випадках підтвердженого грипу, коли національний щотижневий звіт про епіднагляд за грипом вказує на те, що грип циркулює вище базового рівня, або коли є докази підвищеної циркуляції грипу на місцевому рівні⁵.

За наявності рецепта на противірусні препарати фармацевт має акцентувати увагу пацієнта на дотриманні 48-годинного «терапевтичного вікна» для препаратів прямої дії, оскільки це вирішальний фактор ефективності. Окрім точного роз’яснення режиму прийому та дозування (включаючи особливості одноразового прийому), вкрай важливо наголосити на необхідності завершення повного курсу лікування для запобігання вірусній резистентності.

Не слід забувати про «червоні прапорці» (Red Flags) — клінічні ознаки та стани, що сигналізують про необхідність негайного направлення пацієнта до лікаря, оскільки існує суттєвий ризик розвитку ускладнень або тяжкого перебігу захворювання. Це стосується таких критичних симптомів, як тривала гіпертермія (>38,5 °С понад 3 дні), задишка, утруднене дихання, гострий біль у грудній клітці або сплутаність свідомості. Особливої пильності потребують пацієнти з групи підвищеного ризику (цукровий діабет, бронхіальна астма, хронічне обструктивне захворювання легень, вагітність, літній вік), а також особи з обтяженим анамнезом: часті ГРВІ (понад 4 рази на рік для дорослих), наявність хронічних інфекцій ЛОР-органів, а також випадки ГРВІ, що виникають після імунізації)⁴.

Водночас фармацевту варто наголошувати, що одним із найбільш ефективних методів захисту від грипу та його тяжких наслідків є вакцинація. Вона є критично важливою для груп підвищеного ризику (особи віком 60+ років, діти віком від 6 міс, пацієнти з хронічними хворобами, вагітні, медичні працівники) та тих, хто їх доглядає. Вакцинацію слід проводити за 1,5–2 міс до очікуваного піку епідемії після консультації з лікарем. А для зниження ризику розвитку захворювання на грип та ГРВІ необхідно дотримуватися загальних правил здорового способу життя (загартування, збалансоване харчування, повноцінний сон та відпочинок, фізична активність, прогулянки на свіжому повітрі, а також відмова від переохолодження, стресів та шкідливих звичок (алкоголь, тютюн)) та санітарно-гігієнічних норм (уникати скупчення людей та тісних контактів (обійми, рукостискання), дотримуватися кашльового етикету, ретельно мити руки з милом, не торкатися немитими руками очей, носа або рота, частіше провітрювати та проводити вологе прибирання приміщень); при перших ознаках нездужання — залишатися вдома та негайно зв’язатися з сімейним лікарем.

Інна Грабова

¹За даними moz.gov.ua.
²За даними www.aarp.org.
³За даними www.cdc.gov.
⁴Протоколи фармацевта (наказ Міністерства охорони здоров’я України від 05.01.2022 р. № 7).
⁵За даними www.gov.uk.