Зі вступним словом на відкритті форуму виступили керівниця проєкту «Безпечні, доступні та ефективні ліки для українців» (SAFEMed) Ребекка Коулер та генеральний директор МЗУ Олег Кльоц. «З 2018 р. Уряд США надає критично важливу багатомільйонну допомогу МЗУ, сприяючи розбудові прозорих та ефективних процесів закупівель і забезпечуючи сталий інституційний розвиток агенції. Ця підтримка посилила спроможність МЗУ забезпечувати постачання життєво необхідних лікарських засобів для населення України, а також сприяє формуванню прозорого та конкурентного середовища для постачальників медичної продукції», — зазначила Р. Коулер.
О. Кльоц, своєю чергою, подякував Міністерству охорони здоров’я (МОЗ) України, міжнародним партнерам, депутатському корпусу та пацієнтським організаціям, завдяки яким минулого року вдалося збільшити фінансування й дозакупити необхідні ліки та медичні вироби для пацієнтів. Цього року на закупівлі ліків за централізованими процедурами з бюджету також виділені значні кошти. О. Кльоц закликав постачальників активніше брати участь у торгах, зауваживши, що інколи постачальники не долучаються до торгів через низьку очікувану вартість предмета закупівлі, що можна пояснити складною економічною ситуацією внаслідок повномасштабної війни. Однак варто розуміти, що економічна доцільність досягається також завдяки значним обсягам закупівлі за державним замовленням, щоб забезпечити велику когорту пацієнтів, які сьогодні потребують цього лікування.
Михайло Радуцький, голова Комітету Верховної Ради України з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування (далі — Комітет), зазначив, що на сьогодні МЗУ мають можливість закуповувати важке медичне обладнання через платформу Ukraine Facility (програма фінансової підтримки України від Європейського Союзу (ЄС)), а також МЗУ здійснюють закупівлі за кошти донорів платформи United24.
Попри повномасштабну війну, команді Президента вдалося закласти на 2026 р. понад 14,3 млрд грн на централізовані закупівлі. Це колосальний ресурс і велика відповідальність як для держави, так і для кожного учасника ринку.
«Комітет системно працює над тим, щоб закупівлі ставали ефективнішими. Нагадаю, що минулого року Парламент за нашою ініціативою виділив додаткові 3,2 млрд грн для забезпечення препаратами критичну кількість людей. Також ми надали можливість закуповувати інноваційні ліки за договорами керованого доступу (ДКД) коштом місцевих бюджетів. Важливими кроками стали і ратифікація Договору про спільні закупівлі з ЄС та підтримка Європарламентом Акта про критичні ліки. Це відкриває українській Фармі шлях до інтеграції в європейський простір та створює нові економічні можливості для країни», — зазначив голова Комітету.
«Проте правила гри мають бути чесними. Держава виконує свої зобов’язання, і ми очікуємо того ж від бізнесу. Нещодавно на засіданні Комітету ми розглядали кейс компанії, яка систематично виграє тендери, а потім зриває поставки, через що пацієнти онкологічного профілю залишаються без підтримки. Своєчасна поставка життєво необхідних товарів — це не просто пункт контракту, це життя людей. Комітет звернувся до Антимонопольного комітету України (АМКУ) та правоохоронних органів, а також рекомендував Уряду запровадити нецінові критерії та створити буферний запас ліків на 9–12 міс за найбільш критичними позиціями, щоб така ситуація більше не повторювалася», — додав М. Радуцький.
ЗАКУПІВЛІ 2026
Про стратегію та напрями закупівель у 2026 р. учасникам заходу розповіла Катерина Некрасова, заступниця гендиректора МЗУ з управління клієнтським досвідом та міжнародної взаємодії. Цього року в рамках централізованих закупівель МЗУ закуповуватимуть медичні товари за 27 напрямами лікування, профілактики та діагностики хвороб. На реалізацію закупівель за централізованими програмами МОЗ України у 2026 р. з бюджету виділено 14,3 млрд грн. Станом на сьогодні МЗУ вже придбали 34 позиції ліків та медичних виробів на 189,8 млн грн для покриття нагальної потреби.
Серед іншого, МЗУ продовжуватимуть закуповувати медичне обладнання в межах програми ЄС Ukraine Facility та глобальної фандрейзингової платформи Президента України UNITED24. Зокрема, йдеться про рентгени, лапароскопічні стійки, функціональні ліжка, автомобілі швидкої медичної допомоги тощо.
Крім того, цьогоріч МЗУ планують розширити практику застосування нецінових критеріїв під час оцінки тендерних пропозицій учасників, що сприятиме визначенню найбільш економічно вигідної пропозиції з урахуванням комплексної оцінки її переваг. Так, МЗУ планують використовувати в якості нецінового критерію термін постачання для покриття нагальної потреби лікарень у медтоварах.
Водночас МЗУ готуються запровадити рамкові угоди — попередні договори з кількома постачальниками строком до 4 років для регулярної закупівлі типових товарів. Такий підхід дасть змогу оптимізувати процес закупівель сталої номенклатури.
ЗАКУПІВЛІ ЗА ДКД
Марія Морозова, керівниця проєктів та програм у сфері матеріального виробництва МЗУ, більш детально розповіла про закупівлі за ДКД. МЗУ почали використовувати закупівлі за ДКД у 2022 р., коли були укладені перші договори. Минулого року обсяги закупівель за ДКД становили рекордну кількість, підписано договорів на 2,4 млрд грн, що дозволило розширити доступ пацієнтів до інноваційних препаратів.
Цикл укладання ДКД розпочинається з подачі досьє для проведення оцінки медичних технологій (ОМТ). Далі фахівці ДП «Державний експертний центр МОЗ України» проводять ОМТ і після цього постачальник отримує висновок. Також цей висновок надсилається в МОЗ України, де робоча група з питань ДКД розглядає його і у разі позитивного рішення надає доручення на проведення перемовин переговорній групі, частиною якої є МЗУ. І тільки тоді починається процес перемовин. Після їх проведення із постачальником узгоджуються дата постачання і кількість. Також обов’язково обговорюються кількість пацієнтів, потреби яких покриваються за цим договором, та шляхи забезпечення нововиявлених пацієнтів, які будуть перевищувати число тих, що зазначені в ОМТ.
Наприкінці 2025 р. були внесені зміни до постанови КМУ від 27.01.2021 р. № 61, що дозволить МЗУ укладати ДКД для закупівлі інноваційних ліків за кошти лікарень та місцевих бюджетів.
ПОСТАВКИ ТА КОНТРОЛЬ
Вікторія Ткаленко, заступниця гендиректора з управління поставками МЗУ, надала низку рекомендацій постачальникам.
Для ефективного планування поставок постачальникам слід дотримуватися певних рекомендацій, зокрема:
- дотримання фіксованих термінів поставок;
- узгодження дострокових поставок;
- своєчасне подання документів для узгодження поставки;
- якісна підготовка до митного оформлення.
Ще один фактор, який варто відзначити, — це якість медичних товарів, які закуповують МЗУ. Особливо це стосується якості лікарських засобів.
Окрім перевірки документів та отримання висновку Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками (Держлікслужба) щодо якості, в деяких випадках може проводитися лабораторний контроль якості ліків. Перелік підстав для проведення лабораторного контролю наведено в постанові КМУ від 14.09.2005 р. № 902.
Підставами для проведення лабораторного контролю можуть бути порушення температури постачання лікарських засобів, країни виробництва, невідповідне маркування або порушення цілісності упаковки тощо. Також варто зазначити, що витрати на проведення лабораторного контролю повністю покладаються на постачальника,
Зберігання та транспортування продукції теж є одними із важливих елементів. Усі поставки лікарських засобів і медичних виробів, які прямують на склади МЗУ, мають здійснюватися за допомогою валідованих спеціалізованих транспортних засобів, що забезпечують контроль температури. Не допускається перевезення ліків або медичних товарів, наприклад, в легкових автомобілях. При цьому продукція має бути належним чином упакована та містити правильне маркування. В. Ткаленко також порекомендувала постачальникам уникати пакування різних серій продукції в одну коробку, адже це ускладнює облік, приймання та відстеження товару на складі.
ЮРИДИЧНІ АСПЕКТИ ДІЯЛЬНОСТІ МЗУ
Сергій Заболотній, заступник генерального директора з правового забезпечення МЗУ, розповів про юридичні аспекти діяльності МЗУ та нововведення 2026 р.
Сьогодні МЗУ знаходяться у стадії реорганізації. МОЗ України видало наказ про реорганізацію МЗУ шляхом перетворення на державне некомерційне товариство (ДНТ). Це рішення ухвалене на виконання вимог Закону України «Про особливості регулювання діяльності юридичних осіб окремих організаційно-правових форм у перехідний період та об’єднань юридичних осіб».
Після визначення нової організаційно-правової форми МЗУ мають провести інвентаризацію активів і зобов’язань, підготовку передавальних актів, а також оформлення правонаступництва та пов’язаних із цим дій тощо.
Для реалізації зазначених заходів законодавством встановлено термін до 28 серпня 2028 р.
Варто відзначити, що перетворення не впливає на проведення МЗУ закупівельних процедур та чинність укладених договорів із постачальниками лікарських засобів та медичних виробів.
Заступник генерального директора МЗУ з антикорупційної діяльності та комплаєнсу Станіслав Івахненко нагадав постачальникам про необхідність дотримання вимог доброчесності. У разі невиконання зобов’язань за раніше укладеними договорами про закупівлю МЗУ застосовуватимуть до таких недоброчесних компаній процедуру їхнього відхилення від подальшої участі в тендерах.
Окрему увагу під час заходу приділили поширеним помилкам учасників закупівель МЗУ, які можуть призвести до розірвання договору, а також способам їх уникнення.
ЗМІШАНЕ ФІНАНСУВАННЯ ДКД
У межах заходу відбулася панельна дискусія на тему «Змішане фінансування ДКД: як об’єднані бюджети держави та регіонів розширять доступ пацієнтів до інноваційних ліків». Модерувала дискусію Лана Сінічкіна, партнерка юридичної фірми Arzinger, експертка з правового регулювання у сфері охорони здоров’я та доступу до інноваційної терапії.
Євген Гончар, заступник міністра охорони здоров’я України, зазначив, що МОЗ отримує досить багато висновків щодо ОМТ. У них зазвичай вказано, що рекомендовано за умови виконання певних умов. Майже завжди ці рекомендації стосуються зниження ціни.
Щодо пріоритезації із проведення перемовин, нормативними документами передбачено, що МОЗ пріоритезує проведення тих перемовин щодо закупівлі ліків за ДКД, якщо потенційний постачальник надав згоду щодо зниження ціни. Ще одним важливим показником є загальний вплив на бюджет. Якщо вплив на бюджет суттєвий, то, на жаль, це затримує питання ухвалення рішень щодо закупівель таких препаратів. На ухвалення рішень щодо закупівель впливає невизначеність у кількості пацієнтів.
Загалом же рішення про проведення перемовин ухвалюють для всіх препаратів, щодо яких отримано позитивний висновок ОМТ. Однак рішення про закупівлю стосуються не всіх препаратів, оскільки задача МОЗ забезпечити рівний доступ до медичних послуг і лікарських засобів всім пацієнтам, оперуючи обмеженим бюджетом.
Сам інструмент регіонального ДКД передбачає те, що якщо у певної громади є ресурс, який вони готові спрямувати на додаткові закупівлі понад державний мінімум забезпечення, МОЗ готове сприяти і допомагати їм у цьому питанні.
С. Заболотній зазначив, що станом на сьогодні практики змішаного фінансування закупівель за ДКД немає.
«Тобто ми будемо першими, хто цей шлях пройде і хто напрацює певну практику. Перш за все має відбутися комунікація між МЗУ і регіонами з приводу їхньої потреби. Після того як потреба буде сформована, МЗУ зможуть вступити в перемовини з постачальниками, щоб вони зрозуміли, чи їм це буде цікаво та чи зможуть вони запропонувати прийнятну ціну на той чи інший лікарський засіб. І вже після цього звертатися до закладів охорони здоров’я, які виявили бажання закуповувати за ДКД, повідомляючи їм ціну на умовах конфіденційності, за якою вони можуть закупити лікарські засоби», — зазначив С. Заболотній.
Наразі МЗУ пропонують розпочати укладати договори з іншими замовниками — лікарнями та регіонами — у межах чинних ДКД, але для нових показань, для лікування яких ці ліки ще не закуповувалися. Оскільки перемовини для закупівлі нових інноваційних препаратів займають доволі тривалий час, такий підхід дозволить забезпечити пацієнтів у більш короткі терміни. У подальшому, коли цей механізм змішаного фінансування ДКД запрацює, можна буде вести перемовини щодо закупівель нових лікарських засобів. При цьому важливо також забезпечити конфіденційність інформації.
Олександра Бойчук, директорка департаменту охорони здоров’я Івано-Франківської обласної державної адміністрації, зауважила, що наразі вивчається питання змішаного фінансування закупівель ліків за ДКД, і органи місцевого самоврядування також підтримують цю ініціативу. Але потрібно чітко розуміти організацію процесів, адже йдеться про партнерську взаємодію між державою, регіонами і постачальником зокрема.
Також варто розуміти, яка частка співфінансування буде покладена на бюджети, адже фінансова спроможність кожного регіону досить різна. І найголовніше — має бути чіткий реєстр пацієнтів з урахуванням даних про міграцію та виїзд за кордон.
Загалом же така ініціатива дасть можливість хворим дійсно отримати можливість використання інноваційних методів лікування.
Степан Крулько, генеральний директор Національного інституту раку, зазначив, що загалом поява такого інструменту, як ДКД, дозволила пацієнтам отримувати ліки, які раніше вони мали закуповувати за власний кошт. Що стосується змішаного фінансування закупівель за ДКД, то важливо, щоб усі пацієнти мали рівний доступ до таких лікарських засобів.
«На сьогодні Національний інститут раку, напевно, один із тих закладів, який найбільше працює з ДКД за напрямом онкології. Тому дуже важливо спільно з МЗУ та МОЗ напрацювати правила впровадження і призначення лікарських засобів згідно з ОМТ і, відповідно, потім вже допомагати регіонам стосовно впровадження цих правил. Ініціатива Національного інституту раку полягає в тому, що він запропонує МОЗ бути їхнім валідатором для проведення перевірки ефективності застосування ліків, які закуплені за ДКД», — підкреслив С. Крулько.
Наталія Бабак, експертка асоціації виробників інноваційних ліків, зауважила, що компанії — члени Асоціації виробників інноваційних ліків залучалися зі своєю експертизою до розробки цього дієвого механізму змішаного фінансування, який мав би допомогти збільшити обсяги фінансування і, звісно, підвищити доступ пацієнтів до інноваційних лікарських засобів. Головне, аби розроблений механізм був ефективним, аби він слугував на користь пацієнтів.
Якщо цей механізм має на увазі розширення бюджету і можливостей покриття 100-відсоткової потреби в лікарських засобах, то це буде слугувати стимулом для інноваційних виробників продовжувати вести бізнес в Україні, вкладати інвестиції.
Анна Таранцова, співголова комітету з питань охорони здоров’я Американської торговельної палати в Україні, зазначила, що Американська торговельна палата підтримувала запровадження закупівель за ДКД. Цей механізм дозволяє надати додатковий доступ пацієнтам до інноваційних лікарських засобів.
Механізм змішаного фінансування закупівель за ДКД, дійсно, на її думку, може допомогти, зокрема, розблокувати рух перемовин щодо препаратів, які отримали позитивний висновок ОМТ і за якими перемовини не рухаються або рухаються повільно саме через нестачу бюджету. Тож змішане фінансування може надати додаткові можливості та кошти, які можуть забезпечити регіони, зокрема, коли не вистачає коштів державного бюджету для покриття 100-відсоткової потреби.
Тобто це додаткові кошти, які можуть бути використані для того, щоб збільшити бюджети на закупівлі і закупити необхідні ліки, які зараз або не закуповуються, або не можуть бути закуплені.
Анна Безрук, менеджерка комітету з охорони здоров’я Європейської Бізнес Асоціації, також зазначила, що загалом компанії — члени асоціації позитивно оцінюють модель змішаного фінансування закупівель за ДКД. Як вже зазначалося, це додатковий доступ пацієнтів до лікування. Також є опція розглядати не тільки ті ДКД, які вже укладені, а й додаткові міжнародні непатентовані найменування (МНН), які отримали позитивні висновки ОМТ і тривалий час чекають на відповідь без руху.
Це також розглядається компаніями як можливість для отримання додаткового фінансування для забезпечення пацієнтів ліками. Також важливим є питання щодо строків процедури закупівель. Для компаній це передбачуваність, можливість планувати процеси та інвестиції. Тож необхідно розв’язати це питання, і передбачуваність процесів має бути прописана. Ну і, звичайно, залишається питання стосовно того, яким чином цей механізм співфінансування буде працювати.
Тетяна Кулеша, голова ради громадської спілки «Орфанні захворювання України», зазначила, що всі говорять про те, що треба час на вдосконалення цього механізму, але у пацієнтів цього часу нема. Тобто ми маємо з вами рухатися в цьому напрямку достатньо швидко. Варто зазначити, що деякі регіони взагалі не поінформовані про закупівлі ліків за ДКД, тож потрібна також інформаційна кампанія щодо ознайомлення з цим інструментом. Тому, на думку спікерки, це дуже оптимістичний інструмент, який потребує часу для його впровадження. Тож має бути проведена колосальна комунікаційна робота.
Друге питання — гроші. Адже в регіонах фізично немає таких коштів на покриття потреби в ліках. Вони як не могли, так і не зможуть забезпечити самостійно 100-відсоткову потребу пацієнтів, які лікуються дороговартісними препаратами. Тож це питання потребує детального опрацювання.
Підсумовуючи обговорення, учасники дійшли висновку, що необхідно узгодити перспективи та подальший алгоритм дій для закупівлі інноваційних препаратів у межах ДКД за механізмом змішаного фінансування — за рахунок державного бюджету, а також бюджетів регіональних органів самоврядування та лікарень.
Цьогоріч МЗУ планують укласти перші договори з регіонами та лікарнями в межах чинних ДКД з виробниками інноваційних ліків для закупівлі додаткової кількості препаратів. Попереду — збір потреби в таких лікарських засобах та проведення перемовин з фармацевтичними компаніями.
Коментарі
Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим