Кожен євро в інноваційні ліки повертається п’ятьма: що виявило нове дослідження EFPIA та WifOR

Дослідження «Як інновації сприяють покращенню здоров’я населення та економічному зростанню в Європі: оцінка рентабельності інвестицій в інноваційні лікарські засоби» охопило 29 європейських країн та період 2014–2022 рр. Його результати ставлять під сумнів традиційний підхід до оцінки фармацевтичних витрат і свідчать, що інноваційні лікарські засоби можуть розглядатися як інвестиція, яка приносить відчутну віддачу не лише пацієнтам, а й економіці загалом (табл. 1).

Як вимірювали інновації

Для оцінки рівня інноваційності дослідники використовували показник «вінтажу» лікарського засобу (drug vintage) — року першого схвалення активної речовини.

Чим новішими є препарати, які застосовуються в системі охорони здоров’я, тим вищим є середній «вінтаж» терапії.

Аналіз охопив 3 великі терапевтичні напрями:

• онкологію та імунологію;
• захворювання травної системи та метаболічні порушення;
• респіраторні хвороби.

Саме в цих категоріях оцінювався вплив інновацій на смертність, госпіталізації та економічну активність населення.

Методологія складалася з 3 взаємопов’язаних етапів.

Перший модуль оцінював вплив більш сучасних лікарських засобів на смертність та використання стаціонарної допомоги. Для цього застосовували економетричну модель із фіксованими ефектами, яка дозволяла мінімізувати вплив сторонніх факторів, як-от рівень доходів населення, особливості систем охорони здоров’я чи відмінності між країнами. Також враховувався відкладений ефект інновацій із лагом до 7–8 років, оскільки клінічні переваги нових препаратів не завжди проявляються одразу.

Другий модуль переводив отримані клінічні результати в економічні показники за допомогою методології WifOR Health Footprint. Оцінено 3 складові вигоди:

• продуктивність оплачуваної праці;
• продуктивність неоплачуваної діяльності (догляд за родичами, домашня праця, волонтерство тощо);
• економію витрат на госпіталізації.

При цьому для оцінки продуктивності використовувався підхід людського капіталу (human capital approach), а для розрахунку лікарняних витрат — дані Eurostat щодо вартості одного ліжко-дня в різних країнах.

Третій модуль визначав показник повернення інвестицій (Return on Investment — ROI). Для цього сумарну соціально-економічну вигоду від впровадження інноваційних лікарських засобів порівнювали з додатковими витратами на використання новіших препаратів.

Хто очолює рейтинг

П’ять країн генерують близько 61% сукупного ефекту: Велика Британія (13,09 млрд євро), Німеччина (12,00 млрд євро), Франція (7,09 млрд євро), Іспанія (4,61 млрд євро) і Румунія (3,82 млрд євро). При цьому ROI і абсолютний ефект не корелюють прямо: Нідерланди з відносно скромним ефектом: 1,98 млрд євро мають один з найвищих ROI — ×11,2. Литва, Естонія, Люксембург фіксують ROI ×10–11 завдяки стрімкому зростанню вінтажу та специфіці економічної структури.

Найнижчі показники — Угорщина (×3,5) і Болгарія (×3,4) — все одно перевищують позначку у 3,5 євро на кожне вкладене євро.

Інновації зберігають життя

Одним із найбільш показових результатів стала оцінка впливу інноваційних препаратів на тривалість життя населення.

За розрахунками WifOR, застосування більш сучасних лікарських засобів дозволило уникнути:

• 1,83 млн передчасно втрачених років життя до 85-річного віку;
• 1,2 млн передчасно втрачених років життя до 75-річного віку;
• 2,6 млн госпіталізацій.

Автори підкреслюють, що позитивний ефект накопичується з часом, тобто справжня цінність інновацій проявляється не одразу після виходу препарату на ринок, а протягом наступних років.

Найбільший економічний ефект — поза межами лікарень

Одним із висновків дослідження стало те, що голов­на економічна вигода від інноваційних ліків формується не за рахунок скорочення медичних витрат (табл. 2).

Отже, понад 86% усієї вигоди формують збережені можливості людей працювати, доглядати за близькими та брати активну участь у суспільному житті.

Менше госпіталізацій — менше витрат

Інноваційні препарати дозволили зменшити кількість ліжко-днів у стаціонарах на 20,9 млн.

Лише цей фактор забезпечив понад 9 млрд євро економії для систем охорони здоров’я.

Фактично майже 80 євроцентів із кожного євро, інвестованого в інноваційні препарати, повертаються виключно через зменшення потреби в госпіталізації.

Чому автори вважають свої оцінки консервативними

У звіті наголошується, що фактична віддача від інноваційних препаратів може бути ще вищою.

Серед причин:

• використання офіційних прайс-листів замість фактичних закупівельних цін;
• неврахування значної частини терапевтичних категорій;
• неповна оцінка впливу на інвалідизацію та втрату працездатності;
• відсутність оцінки багатьох непрямих соціальних ефектів.

Тому показник ROI на рівні 5,67 євро автори розглядають як мінімальну оцінку потенційної вигоди.

Що це означає для України

Хоча Україну не було залучено в дослідження, його висновки мають безпосереднє значення для вітчизняної системи охорони здоров’я.

Сьогодні країна:

• гармонізує законодавство з вимогами Європейського Союзу;
• розвиває систему оцінки медичних технологій;
• впроваджує договори керованого доступу;
• розширює програми реімбурсації.

У цьому контексті результати дослідження можуть слугувати додатковим аргументом на користь розгляду доступу до інноваційних лікарських засобів не лише як питання медичної допомоги, а й як інструменту соціально-економічного розвитку.

***

Автори дослідження дійшли висновку, що інвестиції в інноваційні лікарські засоби слід розглядати не лише як витрати системи охорони здоров’я, а як важливий інструмент економічного розвитку. За їхніми оцінками, своєчасний доступ пацієнтів до сучасних методів лікування забезпечує значні соціальні та економічні вигоди завдяки зниженню смертності, навантаження на систему охорони здоров’я та підвищенню продуктивності населення.

Для країн, які прагнуть поєднати фінансову стійкість системи охорони здоров’я із забезпеченням доступу до сучасного лікування, цей висновок може стати важливим орієнтиром для майбутньої політики у сфері лікарського забезпечення.

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!