Не проти регулятора, а за прозорі правила
Відкриваючи брифінг, директорка ГС «Аптечна професійна асоціація України», кандидатка біологічних наук, заслужена працівниця фармації України Ірина Суворова зазначила, що оприлюднений проєкт постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання порядку сплати, розмірів та методики розрахунку внесків і зборів, передбачених Законом України «Про лікарські засоби» визначатиме довгострокову модель фінансування Українського фармацевтичного агентства, а відтак безпосередньо впливатиме на діяльність усіх суб’єктів фармацевтичного ринку.
За її словами, аптечна спільнота підтримує створення сучасного, незалежного та професійного органу державного контролю, однак запропонований документ не дає відповідей на низку принципових питань.
Серед головних зауважень вона назвала відсутність економічних розрахунків, які б підтверджували обґрунтованість запропонованих внесків, неврахування можливих наслідків для аптечних закладів та відсутність оцінки впливу нових платежів на кінцеву вартість лікарських засобів для пацієнтів. На думку професійної спільноти, запропонована модель фактично передбачає фінансування суб’єктами ринку не лише контрольних функцій, а й утримання самого регуляторного органу, включаючи адміністративний персонал, матеріально-технічне забезпечення та лабораторну інфраструктуру.
І. Суворова нагадала, що протягом останніх років аптечний сектор працює в умовах значного регуляторного навантаження, пов’язаного із державним регулюванням цін, змінами Ліцензійних умов та іншими нормативними новаціями. За таких обставин, переконана вона, будь-які додаткові фінансові зобов’язання мають запроваджуватися лише після прозорого економічного аналізу та оцінки їхнього впливу на доступність лікарських засобів.
Спікерка також зазначила, що представники професійної спільноти брали участь у робочих зустрічах із представниками Міністерства охорони здоров’я (МОЗ) України, подавали свої пропозиції та економічні розрахунки щодо моделі фінансування нового органу, однак більшість із них не були враховані у проєкті постанови.
«Враховуючи все вищезазначене, ми просимо МОЗ зняти проєкт з громадського обговорення з метою його опрацювання з урахуванням пропозицій професійних організацій та забезпечення прозорого механізму формування внесків», — підкреслила І. Суворова.
Бізнес хоче розуміти, за що саме він сплачуватиме внески
Директор ГС «Європейська фармацевтична асоціація» Іван Задворних акцентував увагу на економічній складовій питання. За його словами, професійна спільнота не заперечує проти фінансування нового органу державного контролю за рахунок внесків, передбачених Законом України «Про лікарські засоби». Однак розмір таких внесків має визначатися на основі прозорої економічної методики, а не встановлюватися без належного обґрунтування.
Він наголосив, що справедливий внесок має базуватися на реальній вартості функцій, які виконуватиме орган державного контролю. Для цього необхідно насамперед затвердити перелік платних послуг, які надаватиме регулятор, визначити їхню вартість і лише після цього розраховувати розміри внесків для різних сегментів ринку.
Проте, як зазначив І. Задворних, проєкт постанови не містить ні такого переліку послуг, ні калькуляції їхньої вартості. Відповідно, учасники ринку не можуть оцінити, чи відповідають запропоновані платежі фактичним витратам на здійснення державного контролю.
«Незалежність регулятора починається не лише з джерел фінансування, а й із довіри. А довіра можлива лише тоді, коли правила фінансування є прозорими, зрозумілими, пропорційними та економічно обґрунтованими», — підкреслив він.
Додаткове фінансове навантаження може позначитися на роботі фармацевтів
Голова правління ГО «Вінницька обласна асоціація фармацевтів «Кум Део» Лариса Просяник звернула увагу на питання, яке, за її словами, залишається поза економічними розрахунками, — вплив проєкту постанови на працівників аптек. Вона наголосила, що документ формально не регулює трудові відносини, однак додаткове фінансове навантаження на аптечний бізнес неминуче позначиться на кадровій політиці.
Серед можливих наслідків спікерка назвала посилення тиску на фонд оплати праці, скорочення чисельності персоналу, підвищення професійного навантаження та погіршення умов праці. Особливе занепокоєння викликає можливе скорочення інвестицій у професійний розвиток фармацевтів — навчання, курси підвищення кваліфікації та заходи безперервного професійного розвитку.
На її думку, це чинитиме прямий вплив і на якість фармацевтичної допомоги, адже за умов нестачі персоналу у працівників аптек залишатиметься менше часу на перевірку рецептів, виявлення потенційних взаємодій лікарських засобів та повноцінне консультування пацієнтів.
Регіональні асоціації підтримали спільну позицію
Голова правління ГО «Фармацевтична асоціація Дніпропетровської області» Тамара Литвиненкова зазначила, що членами очолюваної нею асоціації є практикуючі фармацевти, завідувачі аптек та уповноважені особи, які щодня забезпечують вхідний контроль лікарських засобів, організацію роботи аптек і безпосередньо працюють із пацієнтами.
Вона підтримала всі зауваження, озвучені попередніми спікерами, наголосивши, що аптечні працівники мають розуміти, за що саме сплачуються нові внески та яким чином вони розраховуються. На її переконання, лише прозора та економічно обґрунтована модель фінансування дозволить забезпечити стабільну роботу аптечних закладів і зберегти можливості для професійного розвитку фармацевтів. Саме тому, зазначила вона, проєкт постанови необхідно доопрацювати.
За словами голови правління ГО «Всеукраїнське об’єднання «Миколаївська фармацевтична асоціація «ФармРада», яка представляє інтереси фізичних осіб — підприємців та власників аптек у невеликих містах і сільській місцевості, Олени Пруднікової, сьогодні такі аптечні заклади виконують важливу соціальну функцію, забезпечуючи участь у державних програмах, зокрема реімбурсації лікарських засобів. Водночас вони вже працюють в умовах низької економічної рентабельності.
О. Пруднікова також звернула увагу, що проєкт постанови передбачає розширення повноважень органу державного контролю щодо застосування санкцій, включаючи штрафи та скасування ліцензій. На її думку, за відсутності економічно обґрунтованої моделі фінансування це може створити додаткові ризики для роботи невеликих аптек і навіть призвести до їх закриття, що негативно позначиться на доступності лікарських засобів для населення, особливо в невеликих населених пунктах.
Які пропозиції озвучила професійна спільнота
Підсумовуючи дискусію, І. Суворова окреслила основні пропозиції аптечних асоціацій до органів влади:
- відкликати проєкт постанови з громадського обговорення та направити його на доопрацювання;
- визначити вичерпний перелік платних і безоплатних послуг, які надаватиме новий орган державного контролю;
- затвердити прозору структуру витрат та економічно обґрунтовану методику розрахунку внесків;
- переглянути розміри платежів після отримання практичного досвіду роботи Українського фармацевтичного агентства;
- оцінити відповідність запропонованої моделі фінансування практикам держав — членів Європейського Союзу.
З повним текстом спільного відкритого листа можна ознайомитися за посиланням: www.apteka.ua/article/748614.
Учасники брифінгу наголосили, що підтримують реформу системи державного регулювання ринку лікарських засобів, однак вважають, що фінансування нового регулятора має здійснюватися на основі прозорих економічних розрахунків із чітким розумінням того, які функції фінансуються за рахунок внесків та як це позначиться на роботі аптек і доступності лікарських засобів для пацієнтів.
Коментарі